Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 636/2830/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини); Ухилення від військової служби (усі види), з них; Самовільне залишення військової частини або місця служби.
Надіслано для оприлюднення: 05.07.2017. Зареєстровано: 06.07.2017. Забезпечено надання загального доступу: 11.07.2017.
Дата набрання законної сили: 31.07.2017
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		Справа № 636/2830/15-к
		Провадження № 1-кп/636/161/17
		В И Р О К
		І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И
		29 червня 2017 року Чугуївський міський суд Харківської області
		у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		прокурора військової прокуратури Харківського гарнізону ОСОБА_4 ,
		обвинуваченого ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуєві обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 420115220750000082, внесеному 11 лютого 2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відносно 
		ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 с. Кириківка, Великописарівського району Сумської області, громадянина України, з середньо освітою, не одруженого, колишнього військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше засудженого останій раз 08.02.2017 року Охтирським міськрайонним судом Сумської області за ч.3 ст.297 КК України в порядку ст.ст. 71,72 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 та ч. 3 ст. 407 КК України, -
		в с т а н о в и в:
		Солдат ОСОБА_5 31 серпня 2014 року призваний під час мобілізації до лав Збройних Сил України ІНФОРМАЦІЯ_2 та направлений для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 .
		Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 №186 від 31 серпня 2014 року, солдат ОСОБА_5 зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , поставлений на всі види забезпечення та призначений на посаду старшого навідника мінометної батареї З механізованого батальйону.
		Відповідно до вимог ст. 11 Закону України «Про Збройні Сили України», ст.ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», 2, 9, 11, 16, 127, 128, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, солдат ОСОБА_5 під час проходження військової служби повинен свято та непорушно дотримуватись Конституції України і законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, сумлінно вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов`язки та бути готовим до виконання завдань, пов`язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, забезпечувати недоторканність державного кордону та охорону суверенних прав України. Крім цього, згідно вищевказаних положень, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.
		Однак, солдат ОСОБА_5 , в порушення вищевказаних норм чинного законодавства України 28 листопада 2014 року вирішив стати на злочинний шлях та самовільно залишити військову частину НОМЕР_1 .
		Реалізуючи злочинний умисел, солдат ОСОБА_5 , діючи умисно, з метою тимчасово ухилитись від виконання обов`язків військової служби, 28 листопада 2014 року, в порушення вимог ст. 11 Закону України «Про Збройні Сили України», ст.ст. 1, 2 Закону України «Про військову службу», ст.ст. 2, 9, 11, 16, 127, 128, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1-4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, без поважних на те причин та без наказу або дозволу відповідних командирів та начальників, самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 , яка дислокується за адресою: АДРЕСА_2 , та до 12 грудня 2014 року до місця служби не повертався, а вільний час, що з`явився у зв`язку із цим, використовував на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків з військової служби.
		12 грудня 2014 року солдат ОСОБА_5 прибув до розташування військової частини НОМЕР_1 , де до 20 грудня 2014 року виконував покладені на нього службові обов`язки.
		У подальшому, 20 грудня 2014 року солдат ОСОБА_5 , продовжуючи порушувати вищевказані вимоги чинного законодавства України, вирішив повторно стати на злочинний шлях та самовільно залишити військову частину.
		Реалізуючи свій вищевказаний злочинний умисел, солдат ОСОБА_5 , діючи умисно, повторно, з метою тимчасово ухилитись від виконання обов`язків військової служби, 20 грудня 2014 року, в порушення вказаних вимог Закону, без поважних на те причин та без наказу або дозволу відповідних командирів і начальників, самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , та до 27 грудня 2014 року до місця служби не з`являвся, а отриманий у зв`язку із цим вільний час використовував на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби.
		Своїми діями солдат ОСОБА_5 вчинив самовільне залишення військової частини без поважних причин тривалістю понад десять діб, але не більше місяця та самовільне залишення військової частини тривалістю менше десяти діб, але більше трьох діб, вчинені повторно протягом року, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 407 КК України.
		Крім того, солдат ОСОБА_5 04 січня 2015 року, продовжуючи грубо порушувати всі вищевказані вимоги чинного законодавства України, вирішив повторно стати на злочинний шлях та самовільно залишити військову частину.
		Так, солдат ОСОБА_5 діючи умисно, повторно, з метою тимчасово ухилитись від виконання обов`язків військової служби, 04 січня 2015 року, в порушення вказаних вимог Закону, без поважних на те причин та без наказу або дозволу відповідних командирів і начальників, самовільно залишив розташування вищезазначеної військової частини та до 29 квітня 2015 року до місця служби не з`являвся, а отриманий у зв`язку із цим вільний час використовував на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби.
		Своїми діями, ОСОБА_5 , вчинив самовільне залишення військової частини без поважних причин тривалістю понад один місяць, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. З ст. 407 КК України.
		Таким чином, солдат ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової частини польова пошта НОМЕР_1 , діючи умисно, з метою тимчасово ухилитись від виконання обов`язків військової служби, 28 листопада 2014 року, в порушення ст.ст. 11, 16, 115, 116, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, без поважних причин, без наказу або дозволу відповідних командирів та начальників, самовільно тимчасово залишив військову частину НОМЕР_1 . розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , та до 12 грудня 2014 року до місця служби не повертався, після чого прибув до розташування військової частини НОМЕР_1 , де до 20 грудня 2014 року виконував покладені на нього службові обов`язки. В подальшому 20 грудня 2014 року, діючи умисно, повторно, з метою тимчасово ухилитись від виконання обов`язків військової служби, в порушення вказаних вимог Закону, без поважних на те причин, без наказу або дозволу відповідних командирів та начальників, самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 розташовану за адресою: АДРЕСА_2 та до 27 грудня 2014 року до вказаної військової частини не повертався, а отриманий у зв`язку з чим вільний час використовував на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків з військової служби, чим вчинив самовільне залишення військової частини без поважних причин понад десять діб, але не більше місяця та самовільне військової частини тривалістю менше десяти діб, але більше трьох діб, вчинені повторно протягом року, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 407 КК України.
		Він же, діючи умисно, повторно, з метою тимчасово ухилитись віл виконання обов`язків військової служби, 04 січня 2015 року, в порушення ст.ст. 11, 16, 115, 116, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, без поважних причин, без наказу або дозволу відповідних командирів та начальників, самовільно тимчасово залишив військову частину НОМЕР_1 , розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , та до 29 квітня 2015 року до вказаної військової частини не повертався, а вільний час, що з`явився у зв`язку із цим, використовував на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків з військової служби, чим вчинив самовільне залишення військової частини без поважних причин тривалістю понад десять діб, але не більше місяця та самовільне залишення військової частини тривалістю понад один місяць, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 407 КК України.
		Вказані дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 та ч. 3 ст. 407 КК України як самовільне залишення військової частини вчинене військовослужбовцем тривалістю понад десять діб, але не більше місяця та самовільне залишення військової частини менше десяти діб, але більше трьох діб, вчинені повторно протягом року та самовільне залишення військової частини без поважних причин понад один місяць (крім строкової служби).
		Обвинувачений в судовому засіданні свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, щиро розкаявся та повністю підтвердив зазначені в обвинувальному акті обставини.
		Від дачі показів звинувачений ОСОБА_5 відмовився. 
		За згодою сторін згідно ст. 349 ч. 3 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження таких доказів по справі як покази свідків та інших доказів, що були зібрані в ході досудового розслідування стосовно фактичних обставин справи, оскільки обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також фактичні обставини справи ніхто не оспорює.
		Тому суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого та дослідженням таких матеріалів кримінальної справи, що характеризують особу обвинуваченого:
		-довідка ОСК ГУНП в Харківській області, ОСК ГУНП Сумській області та ОСК МВД України № 217-01092015/63103 від .02.09.2015 року про судимості ОСОБА_5 притягався до кримінальної відповідальності 25.05.2009 р. Великописарівським районним судом Сумської області за ч.3 ст.185 КК України покарання штраф 850 грн., 2014 році тим же судом за ч.1ст.125 КК України покарання громадські роботи (а.к.п. 49-50);
		-інформація КЗ «Охтирська центральна районна лікарня « № 2476/315 від 02.09.2015 року ОСОБА_5 до лікарів не звертався та обліку не перебуває (а.к.п.53)
		-вирок Великописарівського районного суду Сумської області від 03.12.2015 року, згідно якого ОСОБА_5 засуджений за ч.1 та ч.2 ст.185 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, в порядку ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік.
		Вироком від 08.02.2017 року Охтирського міськрайонного суду Сумської області за ч. 3 ст. 297 КК України в порядку ст.ст. 71,72 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі,
		Оцінюючи в сукупності всі досліджені докази, суд вважає встановленим, що своїми умисними діями, які виразились у самовільному залишенні місця служби вчинене військовослужбовцем тривалістю понад один місяць, ОСОБА_5 вчинений злочин, передбачений ч. 3 ст. 407 КК України та самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової служби), а також нез`явлення його вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад десять діб, але не більше місяця, або хоча і менше десяти діб, але більше трьох діб, вчинені повторно протягом року,передбачений ч.2 ст.407 КК України.
		Призначаючи обвинуваченому покарання, суд враховує характер і ступінь скоєного злочину, який відноситься до категорії злочинів середнього ступеню тяжкості, конкретні обставини справи та дані про особу обвинуваченого, а саме: раніше засуджений.
		При призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 покарання суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно із ст. 12 КК України є злочином середнього ступеню тяжкості, дані про особу винного, відомості про судимості. 
		Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_5 , суд визнає його щире каяття та визнання вини. Обставини, що обтяжують покарання, в суд визнає рецидив злочинів.
		Крім того, ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
		Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи». 
		При призначенні покарання суд виходить із положень статті 65 КК України, а саме: з принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для виправлення та попередження нових злочинів, враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, який, відповідно до ст. 12 КК України, віднесено до категорії злочинів середнього ступеню тяжкості, пом`якшуючі покарання обставини, особу обвинуваченого, а саме те, що обвинувачений раніше засуджений, його відношення до скоєного злочину, та вважає, що виправлення ОСОБА_5 та попередження скоєння ним нових злочинів можливо тільки в ізоляції від суспільства. 
		Беручи до уваги вказані обставини в їх сукупності та відсутність тяжких наслідків, а також враховуючи дані про особу, суд вважає за можливе у даному випадку, призначивши  ОСОБА_5 покарання у вигляді позбавлення волі, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину. 
		Цивільний позов не заявлений.
		Судових витрат та речових доказів по справі не має.
		В ході досудового слідства обвинуваченому ОСОБА_5 обраний запобіжний захід в вигляді утримання під вартою який суд подовжує до вступу вироку в законну силу .
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369, 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд -
		у х в а л и в :
		ОСОБА_5  визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 407 КК України та ч. 3 ст. 407 КК України, і призначити йому покарання: 
		по ч. 2 ст. 407 КК України  у вигляді позбавлення волі строком 2 роки; 
		по ч. 3 ст. 407 КК України  у вигляді позбавлення волі строком 3 роки.
		В порядку ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим  ОСОБА_5  призначити 3 (три) роки позбавлення волі. 
		На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 08.02.2017р. в вигляді позбавлення волі строком 7 місяців, остаточно  ОСОБА_5  рахувати до відбуття 3 (три) роки 7 (сім) місяців позбавлення волі.
		Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати  ОСОБА_5  у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з моменту обрання запобіжного заходу в рамках даного кримінального провадження  15 червня 2017р. по день набрання вироком законної сили, із співвідношення одному дню попереднього ув`язнення дорівнює два дні позбавлення волі. 
		Роз`яснити, що учасники судового провадження мають право подати клопотання про помилування, право на ознайомлення з журналом та технічним записом судового засідання і подати на них письмові зауваження.
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Харківської області через Чугуївський міський суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.
		Суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...