Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 636/1266/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Старі категорії; Позовне провадження; Спори про відшкодування шкоди завданої внаслідок вчинення злочину.
Надіслано для оприлюднення: 05.07.2017. Зареєстровано: 06.07.2017. Забезпечено надання загального доступу: 07.07.2017.
Дата набрання законної сили: 20.02.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 636 / 1266 / 17
		                                                                                                                                  № 2 / 636 / 1040 / 2017
		З А О Ч Н Е        Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И
		        05 липня 2017 року  Чугуївський міський суд Харківської області у складі :                  
		                                              головуючого - судді Ковригіна О.С.
		                                                   при секретарі Фатєєвої С.М.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуєві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної смертю,
		ВСТАНОВИВ:
		     ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» на свою користь матеріальну шкоду, пов'язану із смертю ОСОБА_3, а саме витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника у розмірі 13458 (тринадцять тисяч чотириста п'ятдесят вісім) грн. 36 коп. та моральну шкоду в розмірі 13764 (тринадцять тисяч сімсот шістдесят чотири) грн.00 коп. Також, просить стягнути з ОСОБА_2 на свою користь матеріальну шкоду у розмірі 105 000 (сто п'ять тисяч) грн. 00 коп. та моральну шкоду у розмірі 86 336 (вісімдесят шість тисяч триста тридцять шість) грн. 00 коп.
		     При обґрунтуванні своїх вимог пояснила, 24.11.2013 року приблизно о 17 год. 45 хв., біля буд. 157 у м-н «Авіатор» в м. Чугуєві на трасі Київ-Харків-Довжанське виникла дорожньо-транспортна пригода у вигляді наїзду на батька Позивача, ОСОБА_3. Наїзд було здійснено автомобілем НОМЕР_1 під керуванням Відповідача 1, ОСОБА_2. Внаслідок наїзду її батько був важко травмований і помер від отриманих пошкоджень в лікарні в м. Харкові ІНФОРМАЦІЯ_2 року.
		     На момент дорожньо-транспортної пригоди, цивільно-правова відповідальність Відповідача 1 ОСОБА_2 була застрахована в ПАТ «НАСК»ОРАНТА» серія поліса АС №5784610, який був діючий станом на 24.11.2013 року.
		     За фактом наїзду органом досудового розслідування Чугуївським РВ ГУ МВС України в Харківській області було відкрито кримінальне провадження №12013220440002278 за ознаками складу злочину передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України .
		     Позивач зазначила, що внаслідок неправомірних дій Відповідача 1 їй та її сім'ї була завдана непоправна шкода, яка полягає у втраті близького родича, члена сім'ї, рідного батька. У зв'язку з вищевикладеним їй було завдано значної матеріальної та моральної шкоди.
		     Позивач та її представник ОСОБА_4, діючий за договором про надання правової допомоги від 01.06.2014 року (а.с. 32, 33) в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечували.
		     Відповідач 1 в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про місце та час судового розгляду повідомлявся своєчасно та належним чином, заяв про відкладення розгляду справи, або розгляд справи без його участі не подавав.
		     Відповідач 2 в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про місце та час судового розгляду повідомлявся своєчасно та належним чином, заяв про відкладення розгляду справи, або розгляд справи без його участі не подавав.
		     За клопотанням позивача суд вважає за можливе ухвалити рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних доказів, що відповідає положенням ст. 224 Цивільно-процесуального кодексу України.
		     Всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, які є належними, допустимими і достовірними, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи із наступного.
		     Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
		     24.11.2013 року приблизно о 17 год. 45 хв., біля буд. 157 у м-н «Авіатор» в м. Чугуєві на трасі Київ-Харків-Довжанське виникла дорожньо-транспортна пригода у вигляді наїзду на батька Позивача, ОСОБА_3 (а.с. 12). Наїзд було здійснено автомобілем НОМЕР_1 під керуванням Відповідача 1, ОСОБА_2. Внаслідок наїзду її батько був важко травмований і помер від отриманих пошкоджень в лікарні в м. Харкові ІНФОРМАЦІЯ_2 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 29.11.2013 року (а.с. 13).
		     На момент дорожньо-транспортної пригоди, цивільно-правова відповідальність Відповідача 1 ОСОБА_2 була застрахована в ПАТ «НАСК»ОРАНТА» серія поліса АС №5784610, який був діючий станом на 24.11.2013 року.
		     За фактом наїзду органом досудового розслідування Чугуївським РВ ГУ МВС України в Харківській області було відкрито кримінальне провадження №12013220440002278 за ознаками складу злочину передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України (а.с. 14).
		     Відповідно до ч.1 ст.55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням задано майнової шкоди.
		     Згідно ч. 6 вказаної статті, якщо внаслідок кримінального правопорушення настала смерть особи або особа перебуває у стані, який унеможливлює подання нею відповідної заяви, положення частин першої - третьої цієї статті поширюються на близьких родичів чи членів сім'ї такої особи. Потерпілим визнається одна особа з числа близьких родичів чи членів сім'ї, яка подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого, а за відповідним клопотанням - потерпілими може бути визнано кілька осіб.
		    Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 56 Кримінального процесуального кодексу України, протягом кримінального провадження потерпілий має право: на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди в порядку, передбаченому законом.
		    Судом встановлено, що матеріальна шкода Позивачу була завдана саме внаслідок порушення Правил дорожнього руху Відповідачем 1.
		    Таким чином у зв'язку з втратою близького родича, члена сім'ї, рідного батька, Позивачем була понесена матеріальну шкоду.
		     Так, вартість матеріальних витрат, пов'язаних зі смертю батька, які Позивач понесла складає 118 458 (сто вісімнадцять тисяч чотириста п'ятдесят вісім) грн. 36 коп.
		    Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, якщо вона не доведе, що шкода завдана не з її вини. 
		     Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. За приписами ч. 7 вказаної норми закону особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.
		    Відповідно до ст.1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов'язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, ці витрати.
		    Відповідно до ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів; шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку; особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
		Обов'язок доведення умислу потерпілого або наявності непереборної сили законом покладається на володільця джерела підвищеної небезпеки, оскільки діє цивільно-правова презумпція заподіювача шкоди.
		    Тобто обов'язок відшкодування шкоди володільця джерела підвищеної небезпеки настає незалежно від вини цієї особи.
		    Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 року з подальшими змінами «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» передбачено, що відповідальність за шкоду, заподіяну особі і майну, покладається на володільця джерела підвищеної небезпеки.
		    Разом з тим правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов'язок.
		    Так, відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають з обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
		    До сфери обов'язкового страхування належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
		    Метою здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників. 
		    Згідно зі статтею 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
		    За змістом Закону (статті 9, 22-31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана зі смертю потерпілого.
		    З огляду на зазначене сторонами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу.
		    Завдання потерпілому внаслідок ДТП шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, породжує деліктне зобов'язання, в якому право потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується з відповідним обов'язком боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника - в договірному зобов'язанні ним є страховик.
		    Разом з тим зазначені зобов'язання не виключають одне одного. Деліктне зобов'язання - первісне, основне зобов'язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, внаслідок якої завдано шкоди, буде кваліфікована як страховий випадок.
		    Неодержання потерпілим страхового відшкодування за договором (або його одержання, якщо страхового відшкодування недостатньо для повного покриття шкоди) не обов'язково припиняє деліктне зобов'язання, й особа, яка завдала шкоди, залишається зобов'язаною.
		    При цьому потерпілий не є стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, але наділяється правами за договором: на його, третьої особи, користь страховик зобов'язаний виконати обов'язок зі здійснення страхового відшкодування.
		Особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд (частина перша статті 12 ЦК України). Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї (частина друга статті 14 цього Кодексу).
		    Згідно із частинами першою та четвертою статті 636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена в договорі. Якщо третя особа відмовилася від права, наданого їй на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може сама скористатися цим правом, якщо інше не випливає із суті договору.
		    З огляду на зазначене право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобов'язує одержувати його. При цьому відмова потерпілого від права на одержання страхового відшкодування за договором не припиняє його права на відшкодування шкоди в деліктному зобов'язанні.
		    Таким чином, потерпілому Позивачу як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов'язань - деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права: а) шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди; б) шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування; в) шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1192 ЦК України підстав.
		    Потерпілий має право відмовитись від свого права вимоги до страховика та одержати повне відшкодування шкоди від особи, яка її завдала, в межах деліктного зобов'язання незалежно від того, чи застрахована цивільно-правова відповідальність особи, яка завдала шкоди. У такому випадку особа, яка завдала шкоди і цивільно-правова відповідальність якої застрахована, після задоволення вимоги потерпілого не позбавлена права захистити свій майновий інтерес за договором страхування та звернутися до свого страховика за договором з відповідною вимогою про відшкодування коштів, виплачених потерпілому, в розмірах та обсязі згідно з обов'язками страховика як сторони договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
		    Якщо потерпілий звернувся до страховика та одержав страхове відшкодування в розмірі, який у повному обсязі відшкодовує завдану шкоду, деліктне зобов'язання між потерпілим і особою, яка завдала шкоди, припиняється згідно зі статтею 599 ЦК України виконанням, проведеним належним чином.
		    Такий правовий висновок Верховний Суд України висловив у постанові №6-2808цс15 від 20 січня 2016 року.
		    Тобто враховуючи викладене суд вважає, що Позивач правомірно звернувся з позовом про відшкодування завданої шкоди як до особи, яка її завдала, тобто до ОСОБА_2, так і до його страховика ПАТ НАСК «ОРАНТА».
		    Як вбачається з ч.2 ст.1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
		     Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного суду України №4 від 31.03.95 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуального), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
		     Згідно з п.5 Постанови Пленуму Верховного суду України №4 від 31.03.95 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»: Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини. 
		     Згідно п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (із змінами) розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості .
		    Як було встановлено судом, ОСОБА_1, та членам її сім'ї внаслідок протиправних дій, вчинених Відповідачем 1, була спричинена непоправна моральна шкода, пов'язана із втратою члена родини яку вона з урахуванням засад виваженості, розумності та справедливості визначила у розмірі100 000 (сто тисяч) гривень.
		     Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі-Закон) у п.22.1 статті 22 встановлено, що в разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
		    Відповідно до п.9.2. ч.9 Закону розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тисяч гривень на одного потерпілого.
		    Згідно п.9.3. ч.9  Закону розмір страхової суми за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілих, становить 100 тисяч гривень на одного потерпілого.
		    Згідно п.27.2. ст. 27 Закону страховик здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 Цивільного кодексу України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.
		    Відповідно до п.27.3. ст. 27 Закону страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.
		    Згідно ст. 8 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2013 рік» з 1 вересня 2013 року розмір мінімальної заробітної плати становить - 1147 грн.
		Розмір моральної шкоди яка підлягає стягненню із ПАТ «НАСК» ОРАНТА» розраховувалась наступним чином:
		1147х12 = 13 764 грн.
		    Тобто моральна шкода, яка підлягає стягненню з ПАТ «НАСК»ОРАНТА» становить 13 764 грн.
		    Згідно з п.27.4. ст.27 Закону страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред'явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.
		    Відповідно до п. 27.5. ст. 27 Закону відшкодування шкоди, пов'язаної із смертю потерпілого, може бути виплачено у вигляді одноразової виплати. Загальний розмір усіх здійснених страхових відшкодувань (регламентних виплат) за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю однієї особи, не може перевищувати страхову суму за таку шкоду.
		    Керуючись: ст.ст. 12, 14, 23, 509, 511, 636, 999, 1166, 1167, 1187, 1192, 1193, 1201 ЦК України, 55, 128 КПК України, ст.ст.  10,  11,  57,  60,  61,  81,  88,  209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд , 
		В И Р І Ш И В :
		     Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної смертю - задовольнити.
		     Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА», код за ЄДРПОУ 00034186 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2, матеріальну шкоду, пов'язану із смертю ОСОБА_3, а саме витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника у розмірі 13458 (тринадцять тисяч чотириста п'ятдесят вісім) грн. 36 коп.
		     Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА», код за ЄДРПОУ 00034186 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2, моральну шкоду в розмірі 13764 (тринадцять тисяч сімсот шістдесят чотири) грн.00 коп.
		     Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2, матеріальну шкоду у розмірі 105 000 (сто п'ять тисяч) грн. 00 коп.
		     Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2, моральну шкоду у розмірі 86 336 (вісімдесят шість тисяч триста тридцять шість) грн. 00 коп.
		    Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через міський суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення.
		Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
		Суддя -

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...