Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 814/325/17 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з відносин публічної служби, зокрема справи щодо:.
Надіслано для оприлюднення: 06.07.2017. Зареєстровано: 06.07.2017. Забезпечено надання загального доступу: 10.07.2017.
Дата набрання законної сили: 13.07.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   
		 
		ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		04 липня 2017 р.м.ОдесаСправа № 814/325/17
		Категорія: 12 Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т. О.                 Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
		                                           головуючого судді          Коваля М.П.,
		                                              суддів                            Домусчі С.Д.,
		                                                                                     ОСОБА_1,
		розглянувши в порядку письмового провадження в місті ОСОБА_1 апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, в якому просила: визнати протиправними дії у видачі на її вимогу довідки про складові заробітної плати, що подається для перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» в звязку з підвищенням заробітної плати державним службовцям зі всіма складовими заробітної плати, з якої призначено пенсію, для її перерахунку з                01.01.2017 року; зобовязати видати довідку про заробітну плату працюючого державного службовця відповідної посади за останнім місцем його роботи на державній службі  начальника відділу податкового супроводження підприємств харчової промисловості та сільського господарства СДПІ ВПП у м. Миколаєві за формою, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України                            від 04.09.2013 року № 15-1, зі всіма складовими заробітної плати, на які нараховані та сплачені страхові внески або збір на обовязкове державне пенсійне страхування, в тому числі окладу, доплат за ранг, вислугу років з надбавками за особливий характер та інтенсивність праці, премії станом на 01.01.2017 року.
		Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року у задоволенні заявленого позову відмовлено. 
		Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить її задовольнити та скасувати рішення суду першої інстанції з прийняттям по справі нового рішення про задоволення заявлених вимог, наголошуючи на порушенні судом першої інстанції, зокрема, норм матеріального права, невідповідності висновків суду обставинам справи.
		Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
		Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 проходила службу в органах державної податкової служби та з 2012 року отримує пенсію державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ, розраховану у розмірі 80% від заробітку. Перед виходом на пенсію працювала на посаді начальника відділу податкового супроводження підприємств харчової промисловості та сільського господарства СДПІ ВПП у м. Миколаєві та мала спеціальне звання «Радник податкової служби ІІІ рангу».
		25.01.2017 року позивач звернулась із заявою до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про надання довідки в звязку з підвищенням посадових окладів про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям в звязку з підвищенням посадових окладів працівникам податкової служби з 01.05.2016 року згідно постанови Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 року № 292 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 року № 15) та підвищення розміру надбавки до посадових окладів за спеціальні звання державним службовцям ДФС, встановленою постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 року № 757, наказом ДФС України                                       від 11.11.2016 року № 932 внесені зміни з 02.11.2016 року про умови оплати праці відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 757.
		Листом від 06.02.2017 року № 83/14/28-10-05-02-33 відповідачем відмовлено позивачу у видачі наведеної довідки пославшись на те, що Мінсоцполітики опублікувало в засобах масової інформації роз'яснення від 01.11.2016 року «Щодо надання підприємствами, установами, організаціями довідок про заробітну плату для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям», в якому зазначено, що підстави для видачі довідок для перерахунку пенсії державним службовцям та для перерахунки пенсії державним службовцям відсутні. Також, відповідач вказав на те, що жодним нормативно-правовим актом не зобов'язано підприємства, установи, організації надавати довідки про заробітну плату та/або будь-яку іншу інформацію для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям.
		Вважаючи таку відмову незаконною, позивач звернулась із позовом до суду.
		Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що у спірних правовідносинах пенсійний орган здійснював свої повноваження в межах та у спосіб, що передбачений Законами України, оскільки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013 були внесені зміни до п. 5 постанови Кабінету Міністрів України № 865, а тому починаючи з 01.12.2015 року державні органи за останнім місцем роботи уповноважені видавати довідку лише для призначення пенсії, а не для її перерахунку.
		Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з якого виходив останній, вирішуючи спірне питання, з огляду на викладене. 
		За загальними правилами ч. 1 ст. 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
		Згідно п. 2.24 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, при призначенні (перерахунку) пенсії відповідно до Законів України, зокрема, «Про державну службу», для визначення розміру пенсії за нормами Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» для розмежування джерел фінансування особа надає пакет документів, передбачених підпунктами 2 і 3 пункту 2.1 цього розділу.
		У п. 2.10 вказаного Порядку закріплено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією.
		Статтею 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації»                                від 13.01.2011 року № 2939-VI визначено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
		Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
		Згідно зі ст. 4 наведеного Закону доступ до публічної інформації відповідно до цього Закону здійснюється на принципах: 1) прозорості та відкритості діяльності суб'єктів владних повноважень; 2) вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, крім обмежень, встановлених законом; 3) рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.
		Статтею 5 вказаного Закону передбачено, що доступ до інформації забезпечується шляхом, зокрема, надання інформації за запитами на інформацію.
		Відповідно до вимог ст. 14 зазначеного Закону розпорядники інформації зобов'язані, зокрема, надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та обєктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
		Крім того, відповідно до статті 49 Кодексу законів про працю України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати.
		Таким чином, системний аналіз викладених правових норм надає підстави вважати, що обов'язок щодо видачі пенсіонеру довідки про заробітку плату державного службовця за посадою, яку він займав до виходу на пенсію, покладено на державний орган (установу, організацію, підприємство), в якому працювала особа до виходу на пенсію.
		Підприємства, установи, організації не наділені правом приймати альтернативні рішення з питань видачі довідок про заробітну плату працівникам, які перебували чи перебувають у трудових правовідносинах із ними, а зобов'язані видати відповідну довідку на вимогу працівника.
		Виходячи з цього, оскільки до виходу на пенсію позивач перебувала на державній службі у відповідача і звернулась до вказаного суб'єкту саме із заявою щодо видачі довідки про заробітну плату працюючого державного службовця за посадою, яку вона займала до виходу на пенсію, відповідач зобов'язаний був розглянути саме це питання і видати таку довідку.
		Разом з тим, відповідачем було відмовлено в наданні запитуваної довідки з тих підстав, що у позивача не має права на перерахунок пенсії у зв'язку зі збільшенням розміру заробітної плати працюючого державного службовця.
		Однак, вирішення питання про перерахунок пенсії на підставі зазначеної довідки належить до компетенції територіального органу ПФУ, в якому позивач перебуває на обліку, а не відповідача, в якому позивач проходила державну службу до виходу на пенсію.
		Слід зазначити, що відповідач не здійснює перерахунок пенсії, а виключно видає довідку, яка є підставою для призначення або перерахунку пенсії територіальними органами Пенсійного фонду України. 
		Відповідач не вправі вирішувати питання наявності чи відсутності у позивача права на перерахунок пенсії. 
		У даному випадку спірні правовідносини стосуються виключно складання та видачі відповідної довідки, включення до неї всіх необхідних складових, та не залежать від права на перерахунок пенсії.
		Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що в листі                                      від 06.02.2017 року № 83/14/28-10-05-02-33 позивачу надано відповідь не по суті запиту, що у відповідності Закону України «Про доступ до публічної інформації» є неправомірною відмовою у наданні інформації.
		Водночас, колегія суддів зазначає, що позовні вимоги в частині зобов'язання надати довідку про заробітну плату працюючого державного службовця відповідної посади за останнім місцем його роботи на державній службі  начальника відділу податкового супроводження підприємств харчової промисловості та сільського господарства СДПІ ВПП у м. Миколаєві за формою, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 04.09.2013 року № 15-1, зі всіма складовими заробітної плати, на які нараховані та сплачені страхові внески або збір на обовязкове державне пенсійне страхування, в тому числі окладу, доплат за ранг, вислугу років з надбавками за особливий характер та інтенсивність праці, премії станом на               01.01.2017 року, задоволенню не підлягають, оскільки видача такої довідки є компетенцією відповідача. Тому суд не може перебирати на себе повноваження відповідача та втручатись в його дискреційні повноваження. Втручання в дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень не можуть бути виправдані з підстав доцільності та необхідності врегулювання спірних відносин.
		Однак, відповідно до ст.ст. 11, 162 КАС України суд виходить за межі позовних вимог, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить.
		За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про необхідність часткового задоволення адміністративного позову, а саме визнання протиправною відмову відповідача щодо надання ОСОБА_2 довідки про заробітну плату та зобовязання відповідача повторно розглянути її заяву про надання довідки про заробітну плату.
		Відповідно до вимог ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.
		Враховуючи викладене, з огляду на те, що при вирішенні даної справи судом першої інстанції не неповно зясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, а також судом першої інстанції помилково застосовані норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті, колегія суддів вважає, що судове рішення, відповідно до вимог ст. 202 КАС України, підлягає скасуванню з прийняттям по справі нової постанови про часткове задоволення вимог позивача. 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року  задовольнити частково. 
		Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 квітня             2017 року  скасувати. 
		Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії  задовольнити частково.
		Визнати протиправною відмову Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо надання ОСОБА_2 за її заявою                          від 25.01.2017 року довідки про заробітну плату станом на 01.01.2017 року працюючого державного службовця Миколаївського відділення офісу великих платників податків на посаді начальника відділу, яку займала ОСОБА_2, працюючи в Спеціалізованій державній податковій інспекції великих платників податків у                         м. Миколаєві на посаді начальника відділу податкового супроводження підприємств харчової промисловості та сільського господарства. 
		Зобовязати Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 25.01.2017 року про надання довідки про заробітну плату станом на 01.01.2017 року працюючого державного службовця Миколаївського відділення офісу великих платників податків на посаді начальника відділу, яку займала ОСОБА_2, працюючи в Спеціалізованій державній податковій інспекції великих платників податків у                         м. Миколаєві на посаді начальника відділу податкового супроводження підприємств харчової промисловості та сільського господарства. 
		В задоволенні решти позовних вимог відмовити. 
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання законної сили безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
		 
		 
		        Головуючий суддя:                                                                  М.П. Коваль
		 
		 
		 
		         Суддя:                                                                                        С.Д. Домусчі
		 
		 
		 
		         Суддя:                                                                                        О.О. Кравець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...