Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 808/539/17 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з відносин публічної служби, зокрема справи щодо:; звільнення з публічної служби.
Надіслано для оприлюднення: 07.07.2017. Зареєстровано: 09.07.2017. Забезпечено надання загального доступу: 14.07.2017.
Дата набрання законної сили: 14.11.2017
Результат оскарження 14.11.2017 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд : залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		22 червня 2017 року о/об 10 год. 13 хв.Справа №  808/539/17   м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Прасова О.О., при секретарі Гудименко Я.А., за участю представника позивача ОСОБА_1М, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції адміністративну справу 
		за позовом ОСОБА_1
		до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України
		про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення, 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1М.) звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України (надалі - відповідач, ДВБ Національної поліції України), в якому позивач, з урахуванням уточнення позовних вимог (а.с.149-157), просить суд: 1) визнати протиправним та скасувати з моменту прийняття наказ Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України №180о/с від 16.11.2016 "По особовому складу"; 2) визнати протиправним та скасувати з моменту прийняття наказ Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України №21о/с від 30.01.2017 "По особовому складу"; 3) поновити ОСОБА_1 (М-073876), (ІПН НОМЕР_1) на посаді начальника відділу управління внутрішньої безпеки в Запорізькій області Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України з 17.11.2016; 4) стягнути з Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України на користь ОСОБА_1 (М-073876), (ІПН НОМЕР_1) грошове забезпечення за час вимушеного прогулу починаючи з 17.11.2016 і до моменту фактичного поновлення на службі в Національній поліції України.
		В адміністративному позові (а.с.149-157) зазначено, що 25.10.2016 Запорізьким окружним адміністративним судом по справі №808/963/16 прийнято постанову, якою ОСОБА_1 поновлено на посаді начальника відділу управління внутрішньої безпеки в Запорізькій області Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України з 24.02.2016. Національною поліцією України 08.11.2016 прийнято наказ №827о/с про поновлення позивача на посаді на підставі постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 25.10.2016 по справі 808/963/16. ДВБ Національної поліції України 09.11.2016 вказаний наказ направлено в управління внутрішньої безпеки в Запорізькій області. 10.11.2016 позивач ознайомлений з вказаним наказом. Однак після ознайомлення з вказаним наказом фактично до виконання своїх обов'язків позивач не міг приступити так як йому чинились всілякі перешкоди зі сторони керівництва УВБ у Запорізькій області, а саме: позивач не мав вільного доступу до УВБ у Запорізькій області, що в свою чергу виключало можливість виконання функціональних обов'язків так як позивачу не були надані ключі від вхідної двері відділу УВБ у Запорізькій області та не було повідомлено код зняття з охорони приміщення УВБ в Запорізькій області; після прийняття наказу про поновлення позивачу не були видані ані службове посвідчення, ані спеціальний жетон; у позивача був відсутній доступ до державної таємниці, яку передбачає посада начальника відділу управління внутрішньої безпеки (секретність); позивача не допускали на оперативні наради. Тобто, фактично позивач не мав змоги з незалежних від нього причин виконувати свої функціональні обов'язки. З метою з'ясування яку посаду обіймає позивач до відповідача направлено адвокатські запити. 28.01.2017 на адресу позивача надійшла відповідь на запит №743/42-02/04-17 від 24.01.2017 згідно якої, станом на 23.01.2017 позивач обіймав посаду відповідно до наказу ДВБ НП України №180о/с від 16.11.2016 та додано копію цього наказу. Згідно наказу №180о/с від 16.11.2016 відповідно до підпункту 1 (у в зв'язку зі скороченням штатів або реорганізацією в разі неможливості призначення на рівнозначну посаду) пункту 3 частини 1 статті 65 Закону України "Про національну поліцію" призначено підполковника поліції ОСОБА_1 (М-073876) заступником начальника відділу оперативного моніторингу управління внутрішньої безпеки з Запорізькій області з посадовим окладом 3000 гривень, звільнивши його з посади начальника відділу управління внутрішньої безпеки в Запорізькій області. 24.11.2016 Національною поліцією прийнято наказ №1214 "Про організаційно-штатні зміни в Департаменті внутрішньої безпеки Національної поліції України". Згідно з вказаним наказом відділ оперативного моніторингу реорганізовується - скорочуються усі посади у кількості 9 осіб та створюється відділ моніторингу та аналізу у кількості 9 осіб. Також, згідно вказаного наказу введена посада рівнозначна посаді начальника відділу управління внутрішньої безпеки в Запорізькій області, а саме посада заступник начальника управління - начальник відділу моніторингу та аналізу. Тобто, фактично, ніякого скорочення не відбулося, а відбулася зміна назви відділу та назви посад. 06.02.2017 позивача запросили до УВБ НП України в Запорізькій області та вручили йому трудову книжку. Після отримання трудової книжки позивачу стало відомо про те, що його 30.01.2017 звільнили зі служби в Національній поліції відповідно до наказу ДВБ Національної поліції України №21о/с від 30.01.2017. З наказом про звільнення позивача ознайомлено не було. З супровідного листа №1038/42-02/2017 від 31.01.2017 "Про направлення трудової книжки ОСОБА_1М." стало зрозуміло, що позивач звільнений за підпунктом 4 (скорочення штатів) частини 1 статті 77 Закону України "Про національну поліцію" з 30.01.2017. Фактично реорганізації підприємства та скорочення штату чисельності не було, що підтверджується тим, що станом на день звернення до суду вказану рівнозначну посаду, а саме заступник начальника управління - начальник відділу моніторингу та аналізу обіймає інша особа. Крім того, мають місце й інші порушення трудового законодавства, зокрема: позивача не було попереджено про наступне скорочення штату за два місяці та не запропоновано іншу посаду. Однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов'язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника. Власник вважається таким, що належно виконав вимоги ч.2 ст.40, ч.3 ст.49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо (правова позиція, висловлена Верховним Судом України в постанові від 25 травня 2016 року у справі №6-3048цс15). Згідно з п.10.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 №7 "Про судове рішення в адміністративній справі" задовольняючи позовні вимоги про поновлення на публічній службі, суд повинен визнати протиправним рішення суб'єкта владних повноважень повністю або частково та скасувати акт індивідуальної дії повністю або ту його частину, яка стосується позивача, з моменту прийняття акта та обов'язково вказати дату, з якої особу поновлено на посаді. Отже, накази ДВБ Національної поліції України №180о/с від 16.11.2016 та №21о/с від 30.01.2017, на думку позивача, підлягають скасуванню саме з моменту їх прийняття.
		У судовому засіданні позивач, представник позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі, просили позов задовольнити.
		Відповідачем подано до суду письмові заперечення (а.с.212-216), в яких зазначено, що відповідач позовні вимоги позивача не визнає у повному обсязі у зв'язку з наведеним нижче. За загальним правилом, пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, коли нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться в спеціальному законі. 1) Оскільки, після затвердження постійного штату Департаменту наказом Національної поліції України від 26.01.2016 №62 двомісячний термін проведення організаційно-штатних змін відповідно до ст.68 Закону України "Про Національну поліцію" закінчився та посада, яку обіймав позивач була скорочена, вбачалось, що можливості призначити підполковника поліції ОСОБА_1 на рівнозначну посаду в УВБ в Запорізькій області не було, тому було прийнято рішення про призначення позивача на посаду заступника начальника відділу оперативного моніторингу управління. 2) Враховуючи, що ст.68 Закону України "Про Національну поліцію" обов'язковою передумовою звільнення у зв'язку зі скороченням штатів вказує персональне письмове повідомлення, то 28.11.2016 підполковника поліції ОСОБА_1 було персонально письмово попереджено про його наступне звільнення у зв'язку з організаційно-штатними змінами згідно з наказом Голови Національної поліції України від 24.11.2016 №1214 "Про організаційно-штатні зміни в Департаменті внутрішньої безпеки Національної поліції України", яким скорочено його посаду. 05.12.2016 в ході проведення оперативної наради УВБ в Запорізькій області ДВБ Національної поліції України, начальником УВБ в Запорізькій області, на виконання листа ДВБ Національної поліції України від 25.11.2016 №9101/42-02/04-2016, у зв'язку з організаційно-штатними змінами, передбаченими наказом №1214 та у відповідності до вимог ст.15 Закону України "Про Національну поліцію", яким було скорочено усі посади оперативного та начальницького складу УВБ в Запорізькій області, підполковнику поліції ОСОБА_1 було запропоновано призначення на вакантну посаду старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу моніторингу та аналізу управління. Вислухавши пропозицію начальника УВБ в Запорізькій області, підполковник поліції ОСОБА_1 відмовився від подання рапорту щодо призначення його на запропоновану посаду, про що 05.12.2016 було складено акт (копія акта наявна в матеріалах справи). Виходячи із положень ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" відповідач повинен був діяти в межах приписів цієї статті, а саме за відсутності волевиявлення позивача щодо бажання зайняти одну з вакантних посад повинен був звільнити ОСОБА_1 із займаної посади в зв'язку із скороченням штатів.    
		У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити.
		Враховуючи матеріали справи, суд вважає, що позивачем не прощено строк звернення до суду з адміністративним позовом.
		Суд, вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясував наступне.
		08.11.2016 на виконання постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 25.10.2016 у справі №808/963/16 Головою Національної поліції України видано Наказ №827о/с "По особовому складу" яким з 25.02.2016 поновлено ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді начальника відділу управління внутрішньої безпеки в Запорізькій області Департаменту внутрішньої безпеки (а.с.37, 108).
		28.01.2017 представнику позивача від ДВБ Національної поліції України надійшла відповідь (вих.№743/42-02/04-17 від 24.01.2017) згідно з якою станом на 23.01.2017 позивач обіймав посаду заступника начальника відділу оперативного моніторингу управління внутрішньої безпеки в Запорізькій області відповідно до наказу ДВБ Національної поліції України №180о/с від 16.11.2016 та додано копію цього наказу (а.с.47-48). 
		У виданому начальником ДВБ Національної поліції України Наказі №180о/с від 16.11.2016 зазначено наступне: "… Відповідно до підпункту 1 (у в зв'язку зі скороченням штатів або реорганізацією в разі неможливості призначення на рівнозначну посаду) пункту 3 частини 1 статті 65 Закону України "Про національну поліцію" призначити підполковника поліції ОСОБА_1 (М-073876) заступником начальника відділу оперативного моніторингу управління внутрішньої безпеки в Запорізькій області з посадовим окладом 3000 гривень, звільнивши його з посади начальника відділу управління внутрішньої безпеки в Запорізькій області. Підстава: заява начальника відділу кадрового забезпечення та оперативного прикриття ОСОБА_4 від 11.11.2016 …" (а.с.48). 
		Вказане звільнення ОСОБА_1 вважає противправним і оскаржує Наказ ДВБ Національної поліції України №180о/с від 16.11.2016.
		24.11.2016 тимчасово виконуючим обов'язки Голови Національної поліції України видано наказ №1214 "Про організаційно-штатні зміни в Департаменті внутрішньої безпеки Національної поліції України", яким затверджено перелік змін у штатах Департаменту внутрішньої безпеки (а.с.49, 71).
		ОСОБА_5 із Переліку змін у штатах Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції встановлено, що відділ оперативного моніторингу реорганізовується - скорочуються усі посади у кількості 9 осіб та створюється відділ моніторингу та аналізу у кількості 9 осіб (а.с.50, 72-73, 110-111).
		Згідно з відбитком штемпеля УВБ в Запорізькій області ДВБ Національної поліції України на супровідному листі 03.02.2017 (вх.№215/72-02/2017) від Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції (за вих.№1098/42-02/2017 від 01.01.2017) надійшла трудова книжка ОСОБА_1, де зазначено, що його 30.01.2017 звільнили зі служби в Національній поліції відповідно до наказу ДВБ Національної поліції України №21о/с від 30.01.2017 (а.с.52-54).
		Позивачем надано до суду лист Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції (вих.№5аз/42-02/04-17 від 17.02.2017) на адресу представника позивача, в якому зазначено наступне: "… Надсилаємо копії витягів із наказів НПУ від 26.01.2016 №62 "Про затвердження штату Департаменту внутрішньої безпеки", від 06.10.2016 №984 "Про організаційно-штатні зміни в Національній поліції", від 24.11.2016 №1214 "Про організаційно-штатні зміни в Департаменті внутрішньої безпеки Національної поліції", а також копії заяви начальника відділу кадрового забезпечення та оперативного прикриття ОСОБА_6 від 11.11.2016, наказу Департаменту від 30.01.2017 №21о/с щодо звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1, акта про відмову останнього від запропонованої посади від 05.12.2016 та попередження про наступне звільнення ОСОБА_1 від 28.11.2016, довідки від 15.02.2017 №52 про нараховане грошове забезпечення заступнику начальника відділу оперативного моніторингу УВБ в Запорізькій області підполковнику поліції ОСОБА_1 з 25.11.2016 по 28.01.2017 та від 16.02.2017 №54 про нараховану одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби зазначеної особи. Додатково повідомляємо, що відомості про ознайомлення ОСОБА_1 з наказом Департаменту від 16.11.2016 №180о/с про призначення відсутні. Копії функціональних обов'язків начальника відділу УВБ в Запорізькій області та заступника начальника відділу оперативного моніторингу зазначеного підрозділу не можуть бути надані, оскільки мають гриф обмеження  доступу. З часу видання наказу НПУ від 08.11.2016 №827о/с про поновлення на службі в поліції, допуск до державної таємниці ОСОБА_1 не надавався та відповідні документи не готувались …" (а.с.68).
		У заяві начальника відділу кадрового забезпечення та оперативного прикриття ДВБ Національної поліції України ОСОБА_6 від 11.11.2016 зазначено, зокрема, наступне: "… Оскільки після затвердження штату Департаменту внутрішньої безпеки наказом Національної поліції України від 26.01.2016 №62 двомісячний термін проведення організаційно-штатних змін відповідно до статті 68 Закону України "Про Національну поліцію" закінчився, та на даний час посада начальника відділу зазначеного управління скорочена, можливості призначити підполковника поліції ОСОБА_1 на рівнозначну посаду в УВБ в Запорізькій області не має. Оскільки в ДВБ НП відсутні рівнозначні посади запропонувати рівнозначну посаду зазначеному працівнику неможливо. Ураховуючи вище викладене, пропоную підполковника поліції ОСОБА_1 у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням реорганізації, у відповідності до підпункту 1 пункту 3 частини 1 статті 65 Закону України "Про Національну поліцію", пропонується призначити на посаду заступника начальника відділу оперативного забезпечення управління внутрішньої безпеки в Запорізькій області …" (а.с.69-70, 121-122).
		Судом досліджено наказ Голови Національної поліції України №62 від 26.01.2016 "Про затвердження штату Департаменту внутрішньої безпеки" та Штат управління внутрішньої безпеки в Запорізькій області ДВБ Національної поліції, затверджений цим наказом (а.с.74-76).
		У виданому начальником Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України наказі №21о/с від 30.01.2017 "По особовому складу" зазначено наступне: "… Відповідно до Закону України "Про Національну поліцію" звільнити зі служби в поліції за підпунктом 4 (у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням реорганізації) частини 1 статті 77 підполковника поліції ОСОБА_1 (М-073876) - заступника начальника відділу оперативного моніторингу управління внутрішньої безпеки в Запорізькій області з 30 січня 2017 року. Вислуга років на день звільнення складає: у календарному обчисленні для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби та виплати надбавки за вислугу років - 22 роки 05 місяців 16 днів; на пільгових умовах - 05 років 07 місяців 13 днів. Підстава: наказ Національної поліції України від 24.11.2016 №1214 "Про організаційно-штатні зміни в Департаменті внутрішньої безпеки Національної поліції" …" (а.с.77, 116).
		До суду надано наказ Голови Національної поліції України "Про організаційно-штатні зміни в Національній поліції" №984 виданий 06.10.2016 з Переліком змін до них (а.с.78-79, 112-113).
		Також, судом досліджено Штат Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції, затверджений 26.01.2016 наказом Голови Національної поліції України №62 (а.с.109).
		Відповідачем надано до суду "Попередження про наступне звільнення", в якому ОСОБА_1 поставив підпис і дату - 28.11.2016 про те, що йому повідомлено про скорочення його посади - начальника відділу УВБ в Запорізькій області ДВБ НП України (а.с.114).
		У судовому засіданні представник відповідача повідомив, що бланк "Попередження про наступне звільнення" був заповнений позивачем самостійно.
		У наданому до суду Акті від 05.12.2016 зазначено: "… 05.12.2016, вході проведення оперативної наради УВБ в Запорізькій Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, начальником УВБ в Запорізькій області, на виконання листа ДВБ НП України від 25.11.2016 №9101/42-02/04-2016, у зв'язку з організаційно-штатними змінами, передбаченими наказом ДВБ НП України від 24.11.2016 №1214 "Про організаційно-штатні зміни в Департаменті внутрішньої безпеки Національної поліції", відповідно до ст.15 Закону України "Про Національну поліцію", яким було скорочено усі посади оперативного та начальницького складу УВБ в Запорізькій області, начальнику відділу УВБ в Запорізькій області підполковнику поліції ОСОБА_1 було запропоновано призначення на вакантну посаду старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу моніторингу та аналізу управління. Вислухавши пропозицію начальника УВБ в Запорізькій області, підполковник поліції ОСОБА_1 відмовився від подання рапорту щодо його призначення на посаду старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу моніторингу та аналізу УВБ в Запорізькій області ДВБ НП України … Начальник УВБ в Запорізькій області ДВБ НП України майор поліції, 05.12.2016, (підпис) ОСОБА_7. Т.в.о. заступника начальника управління - начальника ВОЗ УВБ в Запорізькій області ДВБ НП України підполковник поліції, 05.12.2016, (підпис) ОСОБА_8. Начальник відділу УВБ в Запорізькій області ДВБ НП України полковник поліції, 05.12.2016, (підпис) ОСОБА_9. Секретар наради: старший оперуповноважений УВБ в Запорізькій області ДВБ НП України підполковник поліції, 05.12.2016, (підпис) ОСОБА_10" (а.с.115).
		Тобто, судом з'ясовано, що відповідачем, працівниками УВБ в Запорізькій області ДВБ Національної поліції України вживались заходи щодо залишення ОСОБА_1 на службі у поліції, надавалась позивачу можливість подальшого використання на службі, від якої позивач з власної волі - відмовився.
		Вимагаючи свого поновлення на роботі ОСОБА_1, разом з цим, не оскаржує правомірність винесення наказу Національної поліції України від 24.11.2016 №1214 "Про організаційно-штатні зміни в Департаменті внутрішньої безпеки Національної поліції". 
		Отже, вказаний наказ Національної поліції України №1214 від 24.11.2016 повинен виконуватись Департаментом внутрішньої безпеки Національної поліції України.
		Судом досліджено довідки ДВБ Національної поліції України №78, №80 від 10.03.2017 про нараховане та виплачене ОСОБА_1 грошове забезпечення, а також Довідку про нараховану одноразову грошову допомогу при звільнені зі служби №79 від 10.03.2017 (а.с.117-119).
		У Довідці начальника УВБ в Запорізькій області ДВБ Національної поліції України (вих.№789/42-07/01-17 від 14.03.2017) зазначено наступне: "… У період перебування на посаді, з моменту отримання наказу про поновлення на посаді (з 08.11.2016), ОСОБА_1 допуск до державної таємниці не надавався та документи на його оформлення не готувались, у зв'язку з тим, що згідно організаційно-штатних змін (наказ НП України від 06.10.2016 №984), посада начальника відділу була скорочена. Зміни до номенклатури посад, які підлягали оформленню допуску до державної таємниці не передбачали вказаної посади та на той момент не були погоджені з УСБУ в Запорізькій області …" (а.с.120).
		Досліджені судом документи стосовно кримінальних проваджень свідчать про недоліки у роботі поліції та прокуратури, але не спростовують факту протиправних дій ОСОБА_1 (а.с.188-207). 
		При цьому, постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 25.10.2016 у справі №808/963/16 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу управління внутрішньої безпеки в Запорізькій області підлягала негайному виконанню. Період з 24.02.2015 по 25.10.2016 судом встановлено як вимушений прогул ОСОБА_1 (а.с.20-36). Звідси, 26.10.2016 він вважався таким, що працює на посаді начальника відділу управління внутрішньої безпеки в Запорізькій області, а наказ Національної поліції України від 08.11.2016 за №827о/с був суто формальним.   
		Позовні вимоги не підлягають задоволенню з урахуванням зазначеного вище та виходячи з наступного.
		1.Постановою Кабінету Міністрів України №887 від 28.10.2015 "Про утворення територіального органу Національної поліції" утворено як юридичну особу публічного права Департамент внутрішньої безпеки як міжрегіональний територіальний орган Національної поліції.
		Судом взято до уваги інформацію представника відповідача про те, що наказом керівника Національної поліції України №62 від 26.01.2016 "Про затвердження штату Департаменту внутрішньої безпеки" затверджені нові штати.
		Штатний розпис (штат) поліції затверджує керівник поліції (ч.2 ст.14 Закону України "Про Національну поліцію").
		Відповідно до ч.1 ст.65 Закону України "Про Національну поліцію" переміщення поліцейських здійснюється: (…) 2) на рівнозначні посади: для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби; за ініціативою поліцейського; у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням реорганізації; (…) 3) на посади, нижчі ніж та, на якій перебував поліцейський: у зв'язку зі скороченням штатів або реорганізацією в разі неможливості призначення на рівнозначну посаду; (…).
		Згідно з ч.8 ст.65 Закону України "Про Національну поліцію" переведення поліцейського може здійснюватися за його ініціативою, ініціативою прямих керівників (начальників), керівників інших органів (закладів, установ) поліції, які порушили питання про переміщення.
		Як зазначено у ч.9 ст.65 Закону України "Про Національну поліцію" переведення поліцейського здійснюється на підставі єдиного наказу про звільнення із займаної посади та направлення для подальшого проходження служби до іншого органу (закладу, установи) поліції та про призначення на посаду в органі (закладі, установі) поліції, до якого переміщується поліцейський.
		З урахуванням матеріалів справи та наведених приписів Закону України "Про Національну поліцію", суд погоджується з позицією відповідача про можливість призначення позивача на підставі п.3 ч.1 ст.65 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку зі скороченням штатів або реорганізацією в разі неможливості призначення на рівнозначну посаду) на посаду заступника начальника відділу оперативного моніторингу Управління внутрішньої безпеки в Запорізькій області.
		Таким чином, суд не знаходить підстав для визнання протиправним та скасування наказу начальника ДВБ Національної поліції України №180о/с від 16.11.2016 "По особовому складу".
		2.У разі здійснення реорганізації, внаслідок якої на підставі відповідного наказу скорочуються посади в органі чи окремому підрозділі органу (закладу, установи) поліції, поліцейський, посада якого буде скорочена, має бути персонально письмово попереджений про можливе наступне звільнення зі служби в поліції за два місяці до такого звільнення (ч.1 ст.68 Закону України "Про Національну поліцію").
		Тимчасово виконуючим обов'язки Голови Національної поліції України 24.11.2016 видано наказ №1214 "Про організаційно-штатні зміни в Департаменті внутрішньої безпеки Національної поліції України", яким затверджено перелік змін у штатах Департаменту внутрішньої безпеки.
		Відповідно до ч.2 ст.68 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський, посада якого скорочена, може бути призначений за його згодою з урахуванням досвіду роботи, освітнього рівня, стану здоров'я, ставлення до виконання службових обов'язків на іншу посаду в будь-якому органі (закладі, установі) поліції до закінчення двомісячного строку з дня його персонального попередження про можливе подальше звільнення зі служби в поліції відповідно до частини першої цієї статті.
		Як передбачено ч.3 ст.68 Закону України "Про Національну поліцію", поліцейський, посада якого була скорочена і якого не призначено на іншу посаду в поліції відповідно до частини другої цієї статті, після закінчення двомісячного строку з дня попередження про можливе подальше звільнення зі служби в поліції має бути звільнений зі служби в поліції на підставі пункту 4 частини першої статті 77 цього Закону.
		Згідно з п.4 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.
		Перебування поліцейського, посада якого скорочена, на лікарняному, у відрядженні чи у відпустці не є перешкодою для його призначення на іншу посаду або звільнення зі служби в поліції відповідно до положень цієї статті, за умови його персонального у письмовій формі попередження у встановлений законом строк (ч.4 ст.68 Закону України "Про Національну поліцію").
		Відповідно до ч.5 ст.68 Закону України "Про Національну поліцію" переважне право на залишення на службі в поліції при реорганізації надається поліцейським з більш високими кваліфікацією та досягненнями у службовій діяльності. За рівних умов щодо кваліфікації та досягнень у службовій діяльності перевага в залишенні на службі надається особам, які мають таке право відповідно до вимог законодавства.
		Згідно з пп."г" п.64 "Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ", затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 за №114 (надалі - "Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ"), особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік): через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі.
		Судом з'ясовано і не спростовано позивачем наявність відсутності можливості подальшого використання ОСОБА_1 на службі в поліції (в інших оперативних підрозділах, які ведуть боротьбу зі злочинністю).
		Акт від 05.12.2016 містить інформацію про запропоновану ОСОБА_1 вакантну посаду - посаду старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу моніторингу та аналізу УВБ в Запорізькій області ДВБ Національної поліції України.
		Позивачем документально не доведено його волевиявлення про залишення на службі в Управлінні внутрішньої безпеки в Запорізькій області ДВБ Національної поліції України (жодних звернень до керівництва Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції про бажання продовжити службу позивач до суду не надав) або взагалі у Національній поліції України.
		Враховуючи матеріали справи та наведені приписи Закону України "Про Національну поліцію", суд не знаходить підстав для визнання протиправним та скасування наказу начальника ДВБ Національної поліції України №21о/с від 30.01.2017 "По особовому складу".
		Доводи позивача про не застосування (або неналежне застосування) відповідачем вимог ст.ст.40, 49-2 Кодексу законів про працю України щодо його працевлаштування, пропозиції йому наявної на підприємстві роботи, вакантних посад чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо - не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки вони стосуються лише осіб, які не проходять публічну службу. Порядок залишення на роботі у разі реорганізації, зміни штатного розпису поліції врегульовано спеціальною нормою - ст.68 Закону України "Про Національну поліцію", (пп."г" п.64 "Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ"), яка і підлягає застосуванню при розгляді цього спору.
		Оскільки поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу є похідними від оскаржуваних наказів, то за умови правомірності прийняття цих наказів, у задоволенні позовних вимог позивача про поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу має бути відмовлено.
		У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 
		Як зазначено у ч.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
		В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.2 ст.71 КАС України).
		Підсумовуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню у повному обсязі. Доводи позивача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.
		Суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою (ч.1 ст.98 КАС України).
		Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч.1 ст.87 КАС України).
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 17, 71, 94, 158-163, 256-257 КАС України, суд -
		 
		 ПОСТАНОВИВ:
		У задоволені позову відмовити у повному обсязі.
		Постанова суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.ст.167, 186, 254 КАС України.
		Постанова суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.167, 186 КАС України.
		 
		Постанова виготовлена у повному обсязі 23.06.2017.
		 
		 
		 
		Суддя                                                                  О.О. Прасов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...