Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 815/2471/17 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері:; землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, у тому числі:.
Надіслано для оприлюднення: 06.07.2017. Зареєстровано: 09.07.2017. Забезпечено надання загального доступу: 11.07.2017.
Дата набрання законної сили: 11.10.2017
Результат оскарження 11.10.2017 Одеський апеляційний адміністративний суд: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 815/2471/17 
		                                                             ПОСТАНОВА  
		                                                       ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 03 липня 2017 року                                                                                               м. Одеса 
		                
		Одеський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого судді - Глуханчука О.В., 
		           секретар судового засідання - Мураховська А.І.
		 
		за участю сторін: 
		представника позивача - ОСОБА_1 (за ордером та угодою про надання правової допомоги)
		представника відповідача - Телеги О.Ф. (за довіреністю)
		представника третьої особи - Біловол Ю.В. (за витягом з ЄДР та наказом про вступ на посаду директора)   
		                                 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - товариство з обмеженою відповідальністю «Надія та взаємодопомога», про визнання протиправним та скасування наказу від 17 травня 2016 року, 
		 
		                                                         ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - товариство з обмеженою відповідальністю «Надія та взаємодопомога», про визнання протиправним та скасування наказу від 17 травня 2016 року №15-2890/13-16-СГ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою».
		В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що звернувся до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення садівництва орієнтовною площею 0, 12 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності. Разом із клопотанням надав графічні матеріали з бажаним місцем розташування земельної ділянки. Однак, листом від 12 квітня 2017 року позивачу було відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, у зв'язку із тим, що на бажану до відведення земельну ділянку вже надано дозвіл на розробку проекту землеустрою. Позивачу на його запит надано копію наказу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою ТОВ «Надія та взаємодопомога» щодо відведення у постійне користування земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 55 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Ознайомившись із вказаним наказом, позивач вважає його протиправним, з огляду на що звернувся до суду з вимогами про його скасування. Позивач стверджує, що ТОВ «Надія та взаємодопомога» не може одержувати у постійне користування земельні ділянки державної власності сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, оскільки не належить до державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, громадських організацій інвалідів, релігійних організацій, підприємств залізничного транспорту чи вищих навчальних закладів та створене з метою отримання прибутку. Також позивач вважає, що відповідач, при виданні спірного наказу, в порушення вимог доручення Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, не отримував погодження сільської ради щодо відведення у постійне користування ТОВ «Надія та взаємодопомога» земельної ділянки сільськогосподарського призначення на території Щербанської сільської ради. Позивач також зазначив, що усі землі Щербанської сільської ради надані у постійне користування державному підприємству «Дослідне господарство «ім. О.В. Суворова» та у встановленому законом порядку не вилучались.
		На підставі викладеного, позивач вважає, що відповідачу слід було відмовити ТОВ «Надія та взаємодопомога» у наданні  дозволу на розроблення проекту із землеустрою. 
		На переконання позивача внаслідок прийняття відповідачем спірного наказу з порушенням вимог чинного законодавства, він та інші громадяни України не мають можливості реалізувати своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки. Вказані обставини стали підставою звернення позивача до суду з даним позовом.
		У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
		Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, надав заперечення відповідно до яких зазначив, що підстави для скасування наказу про надання ТОВ «Надія та взаємодопомога» дозволу на розроблення документації із землеустрою відсутні, з огляду на наступне. Так, відповідач зазначив, що за результатами розгляду клопотання ТОВ «Надія та взаємодопомога» про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Щербанської сільської ради, Головним управлінням прийнято наказ від 17 травня 2016 року про надання такого дозволу. Вказаний наказ було видано після отримання листа Щербанської сільської ради від 29 квітня 2016 року про погодження надання в постійне користування земельної ділянки ТОВ «Надія та взаємодопомога», що свідчить про виконання відповідачем доручення Віце-премєр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України. Учасником ТОВ «Надія та взаємодопомога», відповідного до його Статуту, є громадська організація «Асоціація ініціативних інвалідів», а одним із видів діяльності підприємства є вирощування зернових культур, що свідчить про дотримання відповідачем вимог ст. 24, ст. 92 Земельного кодексу України щодо кола осіб, які мають право на отримання земельної ділянки у постійне користування. Щодо вилучення земельної ділянки на території Щербанської сільської ради з постійного користування державного підприємства «Дослідне господарство «ім. О.В. Суворова» відповідач наголосив на тому, що останнє (ДП) право постійного користування земельною ділянкою, відповідно до вимог земельного законодавства, не набуло та не є належним землекористувачем, оскільки правовстановлюючих документів не отримувало.
		За таких обставин, на переконання відповідача, оскаржений наказ прийнято Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області на підставі, у межах визначених законодавством повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, отже підстави для задоволення позову відсутні.
		Представник третьої особи у судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечував, приєднавшись до заперечень відповідача, вказавши про правомірність отримання ТОВ «Надія та взаємодопомога» дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Щербанської сільської ради.
		Вислухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи та надані докази, судом встановлено наступні обставини та факти.
		Як вбачається з матеріалів справи, 07 квітня 2017 року ОСОБА_4 звернувся до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва орієнтовною площею 0, 12 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Щербанської сільської ради Роздільнянського району Одеської області (за межами населеного пункту). Разом із клопотанням надав графічні матеріали з бажаним місцем розташування земельної ділянки (а.с. 51-52).
		На вказане звернення Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області позивачу надано відповідь від 12 квітня 2017 року №П-7194/0-2974/6-17, якою відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Підставою відмови зазначено те, що при розгляді клопотання з'ясовано, що на бажану до відведення земельну ділянку для ведення садівництва вже надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а.с. 53).
		На запит позивача про отримання публічної інформації, 14 квітня 2017 року Головне управління Держгеокадастру в Одеській області надало відповідь супровідним листом №31-15-0.3-4164/2-17, яким позивачу направлено копію наказу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 17 травня 2016 року №15-2890/13-16-СГ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою». 
		Згідно вказаного наказу, ТОВ «Надія та взаємодопомога» надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у постійне користування земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Щербанської сільської ради Роздільнянського району Одеської області (за межами населеного пункту), орієнтовним розміром 55, 00 га, із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 12).
		Дізнавшись про існування вказаного наказу, позивач звернувся до суду з даним позовом про його скасування, оскільки вважає, що його видано з порушенням вимог земельного законодавства та всупереч ст. 19 Конституції України. На переконання позивача,  прийняття вказаного наказу створило неправомірні наслідки у вигляді обмеження його прав та прав інших громадян України на безоплатну приватизацію земельної ділянки.
		Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
		Відповідно до статті 13 Конституції України, земля, її надра є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
		Положеннями статті 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
		Відповідно до ч. 3 ст. 22 Земельного Кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування: а) громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.
		Частиною 1 статті 121 Земельного кодексу України визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара.
		Згідно з ч. 4 ст. 122 ЗК України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
		Державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності та земельних відносин, а також у сфері Державного земельного кадастру відповідно до Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15, реалізує Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр), яка є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства.
		У відповідності з пп. 31 п. 4 Положення про Держгеокадастр, Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи.
		Згідно з чч. 2, 3 ст. 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
		Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
		Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.
		Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначений статтею 118 Земельного кодексу України. 
		Відповідно до ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). Забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
		На підставі положень ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області з клопотаннями від 07 квітня 2017 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва орієнтовною площею 0, 12 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Щербанської сільської ради Роздільнянського району Одеської області (за межами населеного пункту).
		Однак, рішенням Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, викладеним в листі-відповіді від 12 квітня 2017 року №П-7194/0-2974/6-17, позивачу відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою. Підставою відмови стало те, що на бажану до відведення земельну ділянку вже надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Вказаний дозвіл надано ТОВ «Надія та взаємодопомога» наказом Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 17 травня 2016 року №15-2890/13-16-СГ.
		Позивач вважає порушеними свої права у спірних правовідносинах та способом захисту порушеного права обрав оскарження наказу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 17 травня 2016 року №15-2890/13-16-СГ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою».
		Під час судового розгляду справи та з матеріалів справи судом встановлено, що оскаржений наказ прийнято Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області на підставі клопотання ТОВ «Надія та взаємодопомога» про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування для ведення товарного сільськогосподарського виробництва орієнтовною площею 55, 00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Щербанської сільської ради Роздільнянського району Одеської області (за межами населеного пункту), поданого разом із копіями виписки з ЄДРПОУ та Статуту, а також графічними матеріалами бажаного місця розташування земельної ділянки (а.с. 55-57, 60-61).
		З вказаним клопотанням товариство звернулось в порядку передбаченому частиною другою статті 123 Земельного кодексу України. Відповідно до вказаної норми, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
		У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
		За результатами розгляду клопотання ТОВ «Надія та взаємодопомога», Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області прийнято наказ від 17 травня 2016 року №15-2890/13-16-СГ про надання дозволу. Вказаний наказ було видано після попереднього погодження Щербанської сільської ради стосовно надання дозволу на розроблення документації із землеустрою (а.с. 58). 
		Так, Листом Щербанської сільської ради від 29 квітня 2016 року №89 за результатами розгляду листів Головного управління Держгеокадастру в Одеській області щодо погодження надання у постійне користування ТОВ «Надія та взаємодопомога» земельних ділянок на території Щербанської сільської ради, погоджено надання дозволу на розроблення документації із землеустрою даному підприємству, яке засновано громадською організацією інвалідів (а.с. 62).
		Вказане свідчить про дотримання відповідачем вимог доручення Віце-премєр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 08 жовтня 2014 року №37732/0/1-14 щодо обов'язкового направлення на розгляд до місцевих рад питань щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності на етапі надання згоди на розроблення відповідної документації із землеустрою.
		Водночас, вирішуючи даний спір, судом не встановлено наявність порушеного права позивача, у зв'язку із вказаними обставинами та у визначений ним спосіб з боку Головного управління Держгеокадастру в Одеській області.
		Статтею 2 КАС України встановлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
		Право на захист - самостійне суб'єктивне право, яке з'являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оспорення останнього.
		У свою чергу, у відповідності з ч. 2 ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
		Позивач оскаржив наказ, який є правовим актом індивідуальної дії та породжує права й обов'язки тільки того суб'єкта, якому його адресовано, у даному випадку спірний наказ Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 17 травня 2016 року №15-2890/13-16-СГ адресований лише ТОВ «Надія та взаємодопомога». 
		Таким чином, відсутність у будь-кого, у тому числі позивача, прав чи обов'язків у зв'язку із оскарженим наказом не породжує для нього і права на захист. Посилання позивача на порушення його прав в межах спірних правовідносин є безпідставними, оскільки оскаржений наказ не стосується його безпосередньо. 
		Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 24 лютого 2015 року №21-34а15.
		На підставі викладеного, суд дійшов висновку про те, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не відповідає змісту порушеного права. Так, права позивача на безоплатну приватизацію земельної ділянки могли бути порушені безпідставною відмовою йому у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, а наказ Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 17 травня 2016 року №15-2890/13-16-СГ є правовим актом індивідуальної дії та породжує права й обов'язки тільки для ТОВ «Надія та взаємодопомога», якому адресований. 
		Крім того, суд зазначає, що вказаним наказом вирішено питання щодо надання ТОВ «Надія та взаємодопомога» дозволу на розроблення проектів землеустрою, що є лише первісним етапом процедури відведення земельної ділянки і не означає, що такий проект землеустрою в наступному буде затверджений, а земельна ділянка - передана заявнику.
		Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен встановити, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.
		Відсутність ж порушеного права чи невідповідність обраного способу його захисту способам, визначеним законодавством, є підставою для прийняття судом рішення про відмову у позові.
		Вказана правова позиція неодноразово висвітлювалась Вищим адміністративним судом України, зокрема в ухвалах від 13 серпня 2015 року К/800/54084/14, від 08 жовтня 2015 року К/800/34211/15.
		Завданням адміністративного судочинства, згідно з частиною 1 статті 2 КАС України, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. 
		Між тим, судом не встановлено наявність порушеного права позивача у визначений ним спосіб з боку відповідача, що в свою чергу є підставою для прийняття рішення про відмову у позові.
		Під час розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
		Відповідно до чч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Згідно з ч. 1 ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
		Таким чином, враховуючи те, що твердження позивача щодо порушення його прав та інтересів з боку відповідача є необґрунтованими, суд вважає, що у задоволенні адміністративного позову належить відмовити.
		У зв'язку з відмовою у задоволенні адміністративного позову розподіл судових витрат не здійснюється. 
		Керуючись ст.ст. 2, 6-9, 11, 23, 69, 71, 86, 94, 122, 158-163, 254 КАС України, суд
		 
		                                                         ПОСТАНОВИВ:
		 
		У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - товариство з обмеженою відповідальністю «Надія та взаємодопомога», про визнання протиправним та скасування наказу від 17 травня 2016 року - відмовити повністю.
		Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано у строк, встановлений статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
		Апеляційна  скарга  на  постанову  суду  першої  інстанції подається протягом  десяти  днів  з  дня  отримання її копії. Апеляційна скарга подається до Одеського окружного адміністративного суду, та одночасно її копія до Одеського апеляційного адміністративного суду.
		Повний текст постанови складено та підписано судом 06 липня 2017 року.
		 
		 
		Суддя                                                                                                            О.В. Глуханчук 
		 
		                                                                                         
		У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - товариство з обмеженою відповідальністю «Надія та взаємодопомога», про визнання протиправним та скасування наказу від 17 травня 2016 року - відмовити повністю.
		 
		 
		06 липня 2017 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...