Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 805/179/16-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Старі категорії (адм); реалізації податкового контролю.
Надіслано для оприлюднення: 06.07.2017. Зареєстровано: 09.07.2017. Забезпечено надання загального доступу: 10.07.2017.
Дата набрання законної сили: 05.07.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		 "05" липня 2017 р.                                           м. Київ                                                К/800/23703/16 
		 
		Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: 
		головуючого - Веденяпіна О.А. (судді-доповідача), Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,
		секретар судового засідання Корецький  І.О.,
		за участю:   представника позивача: Бичкова О.Є.,
		                     представника відповідача: Барсука О.Г.,                    
		розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" 
		на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2016 року
		у справі №805/179/16-а
		за позовом Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" 
		до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби 
		про визнання протиправним та скасування наказу про проведення перевірки,
		 
		 в с т а н о в и в :
		 
		Публічне акціонерне товариство «Авдіївський коксохімічний завод» (далі - Товариство)  звернулось в суд з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби (далі - Інспекція) про визнання протиправним та скасування з  моменту прийняття наказу відповідача від 15 січня 2016 року № 4 «Про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ «АКХЗ» по взаємовідносинам з ТОВ «Мегапром» (код за ЄДРПОУ 31023892) за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року».
		  Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2016 року позов задоволено: визнано протиправним та скасовано наказ від 15 січня 2016 року № 4 «Про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ «АКХЗ» по взаємовідносинам з ТОВ «Мегапром» (код за ЄДРПОУ 31023892) за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року».
		Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2016 року апеляційну скаргу Інспекції задоволено, рішення  суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позовних вимог Товариства відмовлено.
		Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просив його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
		Письмові заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає розгляду касаційної скарги.
		Переглянувши судові рішення, заслухавши представників сторін, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги.
		Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем на адресу позивача направлялися запити: -  від 25 вересня 2015 року № 3185/10/28-03-40 за серпень 2015 року; - від     10 листопада 2015 року № 4927/10/28-03-40 за період січень-червень 2015 року; - від 26 листопада 2015 року № 5592/10/28-03-40 за жовтень 2015 року; - від 24 грудня 2015 року № 6794/10/28/03-40 за вересень 2015 року; - від 24 грудня  2015 року № 6787/10/28-03-40 за липень 2015 року     щодо надання пояснень з приводу взаємовідносин з ТОВ «Мегапром».
		У відповідь на вказані запити підприємством надано відповідні копії документів.
		Інспекцією 15 січня 2016 року прийнято наказ № 4, згідно з яким призначено проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства по взаємовідносинам з ТОВ «Мегапром» за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року.
		Вказаний наказ 15 січня 2016 року направлений позивачу.
		На підставі вказаного наказу проведена перевірка та складний акт, а також прийнято податкові повідомлення-рішення.
		Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанцій дійшов висновку про протиправність оспорюваного наказу, оскільки встановив, що у запиті на адресу позивача відповідач не просив платника податку надати письмові пояснення та їх документальне підтвердження  щодо виявленої недостовірності  даних податкових декларацій, що позбавляє відповідача права проводити позапланову документальну перевірку позивача на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.
		Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, вважав, що правовою підставою призначення перевірки  на підставі спірного наказу був підпункт  78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України. При цьому суд зазначив, що окремі дефекти оформлення наказу про призначення податкової перевірки, зокрема, відсутність або неповнота посилань на конкретні пункти чинного законодавства, в даному випадку  підпункт 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України замість підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, як вбачається зі змісту наказу, не повинні розглядатися як підстава для визнання спірного наказу протиправним, якщо зі змісту такого наказу видається за можливе ідентифікувати передбачену законодавством фактичну підставу для призначення відповідної перевірки.
		Колегія суддів суду касаційної інстанції вважає висновки суду апеляційної інстанції передчасними, зробленими з порушенням норм процесуального права, без повного з'ясування обставин, що мають значення для вирішення спору, а оцінка наявних у матеріалах справи доказів здійснена без дотримання положень статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, а відтак оскаржуване судове рішення не відповідає вимогам законності та обґрунтованості, що встановлені статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Відповідно до частин 2 та 3 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
		Згідно з частиною 4 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України на суд покладається обов'язок вживати передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі.
		За змістом пункту 3 частини 1 статті 163 Кодексу адміністративного судочинства України у мотивувальній частині судового рішення зазначаються обставини, встановлені судом із посиланням на докази, мотиви неврахування окремих доказів, а також мотиви, з яких суд виходив при ухваленні рішення, і положення закону, якими він керувався. В мотивувальній частині рішення наводяться дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінка всіх доказів, з яких виходив суд при вирішенні спору; визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд повинен це обґрунтувати.
		В світлі висновку, викладеному у пункті 25 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України», суд зобов'язаний надавати відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника, а виходячи з позиції цього суду, що висловлена в пункті 42 рішення «Бендерський проти України», відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.
		Разом з тим, суд апеляційної інстанції наведених положень не дотримався.
		Положення пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України визначають  обставини, за яких податковому органу надано право на проведення документальних позапланових перевірок.
		Так, положення підпункту 78.1.1 визначають таку підставу як отримання податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
		Положення підпункту  78.1.4 визначають такою підставою недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
		Аналіз наведених норм підтверджує висновок про те, що  підпункти 78.1.1 та 78.1.4 передбачають абсолютно різні підстави для проведення позапланових перевірок, проте спільним для обох підстав є обставина ненадання  або надання не у повному обсязі пояснень та документальних підтверджень протягом десяти календарних днів на письмовий запит податкового органу. 
		В разі надсилання запиту, де зазначено порушення платником податків законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та в разі недотримання платником податків вимог щодо надання пояснень та документальних підтверджень, відповідна перевірка може бути призначена на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.
		У випадку надсилання запиту, в якому містяться відомості про виявлення недостовірностей даних та відповідної  декларації та не вжиття особою дій щодо надання у встановленому порядку відповіді на вказаний запит, перевірка може бути призначена на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.
		Суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні вказував про те, що запити Інспекцією направлялись, проте, за твердженням відповідача, документальні підтвердження взаємовідносин з контрагентом позивачем надані не в повному обсязі, а відтак відповідачем правомірно призначено на підставі спірного наказу перевірку  відповідно до положень підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.
		Разом з тим, суд апеляційної інстанції, по-перше, не встановив та зазначив в чому полягає неповнота наданих позивачем документальних підтверджень, по-друге, не звернув уваги на те, що акт перевірки, спірний наказ, а так само і повідомлення про проведення перевірки  містять відомості про те, що перевірка здійснювалась на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, а в матеріалах справи відсутні належні докази, які б засвідчили, що відповідачем допущено помилку при зазначенні підпункту, на підставі якого призначений та здійснювався контрольний захід.
		Також суд апеляційної інстанції, роблячи висновок про правомірність спірного наказу, не перевірив чи направлялись позивачу запити щодо підтвердження взаємовідносин з контрагентом за період, що має перевірятись на підставі спірного наказу, тобто з 1 січня  2015 року по 31 грудня 2015 року.
		Таким чином, для правильного вирішення спору судом апеляційної інстанції слід було на підставі належних та допустимих доказів встановити:
		- фактичну обставину, що слугувала підставою для призначення перевірки відповідно спірного наказу (чи це було обставини, передбачені підпунктом 78.1.4 чи підпунктом 78.1.1);
		- чи направлялись відповідачем відповідні запити, що передбачені конкретним пунктом, що визначає підставу для проведення контрольного заходу, за період, що визначений у спірному наказі;
		- чи усунуті виявлені Інспекцією факти наданими позивачем поясненнями та документальними підтвердженнями.
		Названі вище обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження судом апеляційної інстанцій, що, з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні), виключає можливість перевірити Вищим адміністративним судом України правильність висновків суду апеляційної інстанції в цілому по суті спору. 
		Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій ухвалі, встановити наведені у ній обставини, що входять до предмета доказування у даній справі, для чого в разі необхідності зобов'язати сторони надати докази, яких не буде вистачати для з'ясування цих обставин, або ж витребувати такі докази у інших осіб, в яких вони можуть знаходитися; дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Відповідно до частини другої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та(або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Згідно з частиною четвертою статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
		З огляду на викладене, а також враховуючи той факт, що судом апеляційної інстанції на підставі належних та допустимих доказів не було з'ясовано належним чином обставини справи, в той час як їх встановлення впливає на правильність вирішення спору, ухвалене у справі судове рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду  апеляційної інстанції.
		 
		Керуючись статтями 220, 221, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, 
		у х в а л и в:
		 
		Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" задовольнити частково.
		Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2016 року скасувати та направити справу на новий розгляд до суду  апеляційної інстанції.
		 
		Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Судді О.А. Веденяпін                                                                                                              Л.І. Бившева
		 
		 
		                                                                                                            Т.М. Шипуліна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...