Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 915/439/17 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 07.07.2017. Зареєстровано: 09.07.2017. Забезпечено надання загального доступу: 13.07.2017.
Дата набрання законної сили: 17.08.2017
Результат оскарження 17.08.2017 Одеський апеляційний господарський суд: залишено рішення місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		======================================================================
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 04 липня 2017 року                                                                                    Справа №  915/439/17 
		                                                               м. Миколаїв 
		Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О., 
		за участю представника позивача   ОСОБА_1  довіреність № 01-371/03 від 01.02.2017
		за участю представника відповідача  -  ОСОБА_2  довіреність № 3755/10-1 від 05.04.2017,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні справу,
		За позовом: ОСОБА_3 районного центру зайнятості, 54036, м.Миколаїв, вул.Веселинівська, 45а
		до відповідача: Центрального обєднаного Управління Пенсійного фонду України м.Миколаєва Миколаївської області, 54018, м.Миколаїв, прос.Богоявленський, 55-Е
		про: стягнення 7373,31 грн. 
		 
		                                                                 встановив:
		 
		ОСОБА_3 районний центр зайнятості звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовними вимогами про стягнення з Центрального обєднаного Управління Пенсійного фонду України м.Миколаєва Миколаївської області суми у розмірі 7373,31 грн. 
		В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ОСОБА_4 в період з 21.08.2011 по 22.12.2011 та з 25.09.2013 по 21.08.2015 перебував на обліку, як безробітній та за вказані періоди отримав загальну суму грошових коштів у розмірі 7373,31 грн. у вигляді допомоги по безробіттю. 15.11.2016 ОСОБА_3 районним центром зайнятості було встановлено, що отримання матеріального забезпечення ОСОБА_4 за вищевказані періоди було незаконним, оскільки в цей період  за рішенням Вищого адміністративного суду України від 29.01.2014 ОСОБА_4 відповідачем була призначена пенсія з 21.08.2011, тобто ОСОБА_4 відносився до категорії зайнятого населення. Позивач вважає, що через неправомірну відмову у призначені пенсії відповідачем було нанесено майнову шкоду ОСОБА_3 районному центру зайнятості, у вигляді незаконно виплаченої допомоги по безробіттю ОСОБА_4 в сумі 7373,31грн.
		Центральне обєднання Управління Пенсійного фонду України м.Миколаєва Миколаївської області у наданому до суду відзиві не погоджується з позовними вимогами позивача. Вказує, що на виконання судового рішення, протоколом управлінням Фонду від 24.02.2014 ОСОБА_4 була призначена пенсія за віком відповідно до п.«б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (за списком №2) з 21 серпня 2011 року. Виплата пенсії у сумі 42164,98 грн. за період з 21.08.2011 по 28.02.2014, згідно протоколу від 25.02.2014 була проведена в березні 2014.
		Відповідач зазначає, що в діях управління Фонду відсутній склад цивільного правопорушення, а отже, відсутні підстави для настання цивільно-правової відповідальності, оскільки: 
		- виплата допомоги по безробіттю ОСОБА_4 проводилась ОСОБА_3 РЦЗ добровільно, у звязку з наданням йому статуту безробітного, а отже не може вважатись матеріальною шкодою;
		        -  саме на зареєстровану особу покладається обовязок інформувати про обставини, що зумовлюють припинення реєстрації та відповідальність за достовірність інформації даних та документів, поданих до територіального органу (ст. 44 Закону України «Про зайнятість населення»).
		Крім того, відповідач зазначає, що позивачем не наведено фактів, які могли б свідчити, що виплата допомоги по безробіттю ОСОБА_4 зумовлена виключно діями відповідача, таким чином, відсутній прямий причинний зв'язок між відмовою в призначенні пенсії та збитками. 
		При прийнятті рішення судом взято до уваги наступне:
		28.12.2010 гр. ОСОБА_4 звернувся до ОСОБА_3 РЦЗ з метою сприяння у працевлаштуванні. 28.12.2010 ОСОБА_4 було надано статус безробітного та відповідно до ст. ст. 22, 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» призначена допомога по безробіттю, як для категорії застрахованих осіб. 
		Також 18.09.2013 гр. ОСОБА_4 звернувся до ОСОБА_3 РЦЗ з метою сприяння у працевлаштуванні. 18.09.2013 ОСОБА_4 було надано статус безробітного та 25.09.2013 відповідно до ст. ст. 22, 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» призначена допомога по безробіттю, як для категорії застрахованих осіб предпенсійного віку.
		За час перебування на обліку в ОСОБА_3 районному центрі зайнятості за період з 21.08.2011 по 22.12.2011 та з 25.09.2013 по 16.02.2014  ОСОБА_4 отримав допомогу по безробіттю в загальному розмірі 7373,31 грн., що підтверджується розрахунком боргу ОСОБА_3 РЦЗ (а.с.15).
		08.09.2011 ОСОБА_4 звернувся до управління Пенсійного фонду України в ОСОБА_3 районі (з 31.03.2017 правонаступник - Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м.Миколаєва Миколаївської області) із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2 (а.с. 27).
		Розглянувши заяву ОСОБА_4 комісією з призначення пенсій управлінням Фонду було прийнято рішення №27/10 від 27.10.2011 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (а.с.28).
		Так, під час перебування на обліку ОСОБА_4, непогодившись з рішенням управління Фонду №27/10 від 27.10.2011 звернувся з відповідним адміністративним позовом до Миколаївського районного суду Миколаївської області.
		07.05.2012 Миколаївський районний суд Миколаївської області відмовив ОСОБА_4 в задоволенні позову, яке було залишено без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.04.2013. 
		Постановою Вищого адміністративного суду України від 29.01.2014 по справі №К/800/30753/13 касаційну скаргу ОСОБА_4 задоволено. Постанову Миколаївського районного суду Миколаївської області від 07.05.2012 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.04.2013 скасовано. Визнано протиправною відмову управління Пенсійного фонду України в ОСОБА_3 районі Миколаївської області у призначенні ОСОБА_4 пенсії на пільгових умовах. Скасовано рішення комісії з призначення пенсій управління Пенсійного фонду України в ОСОБА_3 районі Миколаївської області від 27 жовтня 2011 року № 27/5 про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в ОСОБА_3 районі Миколаївської області відповідно до положень пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку, починаючи з 21 серпня 2011 року (а.с. 29-30).
		Позивач зазначає, що на момент звернення до центру зайнятості 28.12.2010, 18.09.2013 гр. ОСОБА_4 не отримував пенсію в зв'язку з чим не було правових підстав для відмови йому у наданні статусу безробітного тому гр. ОСОБА_4 було призначено та виплачено допомогу по безробіттю. Отже, на думку позивача, порушення вимог законодавства про зайнятість з боку центру зайнятості та гр.ОСОБА_4 під час його перебування на обліку як безробітного були відсутні.
		В той же час, за посиланнями позивача, саме в результаті неправомірних дій Центрального об'єднання Управління пенсійного фонду України м.Миколаєва Миколаївської області в частині відмови у призначені пенсії за віком на пільгових умовах гр. ОСОБА_4 була нарахована та виплачена допомога по безробіттю на  суму 7373,31грн.
		         Посилаючись на неправомірні дії   відповідача в частині відмови у призначені пенсії за віком на пільгових умовах гр. ОСОБА_4, які призвели до невірного нарахування та виплати останньому допомоги по безробіттю, позивач звернувся з відповідним позовом до суду за захистом порушених прав.
		Дослідивши та оцінивши відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України надані докази, суд дійшов наступних висновків:
		Відповідно до ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. 
		У відповідності до ст.1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
		Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України Про судоустрій України" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.
		У відповідності до ст. 34 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне   страхування   на   випадок   безробіття»   Фонд   діє   в   інтересах держави   і розпоряджається коштами державного фонду на випадок безробіття, який утворений як позабюджетний цільовий фонд для фінансування заходів, передбачених програмою зайнятості населення.
		Відповідно до ст.22, ст.23 Закону України Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»  ОСОБА_4  було призначено та виплачено допомогу по безробіттю на загальну суму 7373,31 грн., з яких за період з 21.08.2011 по 22.12.2011 в сумі 3024,41 грн. та за період з 25.09.2013 по 16.02.2014 в сумі 4348,90 грн.
		З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 районним центром зайнятості було отримано інформацію про те, що ОСОБА_4 відповідно до постанови Вищого адміністративного суду України від 29.01.2014 призначена  пенсія за віком на пільгових умовах , починаючи з 21.08.2011.
		Виплата пенсії у сумі 42164,98грн. за період з 21.08.2011 по 28.02.2014, згідно протоколу від 25.02.2014 була проведена відповідачем в березні 2014(а.с.32)
		Відповідно до ч.1 ст.43 Закону України «Про зайнятість населення» статус безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.
		Згідно з п.7 ч.1 ст. 31 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення чи отримання права на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, пенсії за вислугу років або досягнення особою встановленого законом пенсійного віку.
		Постановою Вищого адміністративного суду України від 29.01.2014 по справі №К/800/30753/13 касаційну скаргу ОСОБА_4 задоволено. Постанову Миколаївського районного суду Миколаївської області від 07.05.2012 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.04.2013 скасовано. Визнано протиправною відмову управління Пенсійного фонду України в ОСОБА_3 районі Миколаївської області у призначенні ОСОБА_4 пенсії на пільгових умовах. Скасовано рішення комісії з призначення пенсій управління Пенсійного фонду України в ОСОБА_3 районі Миколаївської області від 27 жовтня 2011 року № 27/5 про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в ОСОБА_3 районі Миколаївської області відповідно до положень пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку, починаючи з 21.08.2011 (а.с.29-30).
		Відповідачем на виконання постанови  Вищого адміністративного суду України від 29.01.2014 ОСОБА_4 була призначена пенсія за віком відповідно до п.«б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (за списком №2) з 21.08.2011, що підтверджується протоколом №920130 від 24.02.2014 (а.с.31).
		Відповідно до ч.2 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
		Відповідно до ч.3 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування на випадок безробіття», сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
		З викладеного слідує, що відповідальність застрахованої особи настає лише у випадку несвоєчасного подання нею інформації про обставини, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг або умисного невиконання особою своїх обов'язків та зловживання ними, щодо неповідомлення про існування таких обставин. 
		Судом встановлено, що на момент звернення ОСОБА_4 до ОСОБА_3 районного центру зайнятості з заявами про надання статусу безробітного, ОСОБА_4 пенсії те отримував.
		Підставою виникнення цивільних прав та обовязків згідно п.3 ч.2 ст.11 ЦК України, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.
		Способом захисту цивільних прав та інтересів відповідно до п.8 ч.2 ст.16 ЦК України є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
		Відповідно до положень ст.107 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» Пенсійний фонд його органи та посадові особи за шкоду, заподіяну особам внаслідок несвоєчасного або неповного надання соціальних послуг, призначення (перерахунку) та виплати пенсій, передбачених цим Законом, а також за невиконання або неналежне виконання ними обов'язків з адміністративного управління Накопичуваним фондом несуть відповідальність згідно із законом.
		Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду встановлені ст.1166 ЦК України, згідно з ч.1,2,4 якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. 
		Відповідно до ст.1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
		Відповідальність органу державної влади настає у випадку незаконного рішення, незаконної дії чи бездіяльності, шкідливого результату такої поведінки (шкода), причинного звязку між протиправною поведінкою і шкодою.
		 Судом встановлено, що на момент звернення гр. ОСОБА_4 до позивача з заявами про надання статусу безробітного, підстав у останнього для відмови у наданні відповідного статусу не було, оскільки на той час гр.ОСОБА_4 пенсії те отримував.
		В той же час, досліджуючи матеріали справи суд вважає, що допомога по безробіттю у період після призначення пенсії, тобто після 21.08.2011 була виплачена гр. ОСОБА_4 всупереч вимогам Закону України «Про зайнятість населення» через неправомірні дії відповідача щодо відмови у призначені пенсії за віком на пільговим умовах, що в подальшому встановлено в рішенні суду, що призвело до неправомірного нарахування та виплати гр. ОСОБА_4. допомоги по безробіттю..
		Вказаними неправомірними діями відповідача ОСОБА_3 районному центру зайнятості  завдано матеріальну шкоду (збитки) у розмірі отриманої гр. ОСОБА_4 допомоги по безробіттю за період 21.08.2011 по 22.12.2011 в сумі 3024,41 грн. та за період з 25.09.2013 по 16.02.2014 в сумі 4348,90 грн., всього на суму 7373,31 грн., що свідчить про обґрунтованість позовних вимог.
		За умови належно своєчасного призначення пенсії гр. ОСОБА_4 з 21.08.2011 за віком на пільгових умовах у позивача були б відсутні правові підстави виплачувати йому допомогу як безробітній особі.
		Заперечення відповідача щодо відсутності складу цивільного правопорушення та що на  зареєстровану особу покладається відповідальність за достовірність інформації поданої до центру зайнятості, судом відхиляється, оскільки саме неправомірні дії відповідача щодо відмови у призначені пенсії за віком на пільговим умовах, що в подальшому встановлено в рішенні суду, призвели до неправомірного нарахування та виплати гр. ОСОБА_4 допомоги по безробіттю.
		Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
		Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
		Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.       
		Відповідно до п.18 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" Пенсійний фонд України та його органи, органи Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та Фонду соціального страхування України звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях. 
		Відповідно до ч. 3 ст. 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
		Таким чином, позивач та відповідач звільнені від сплати судового збору,   а тому судовий збір не стягується   до Державного бюджету ні з одної із сторін.
		       Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82, 82-1, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -   
		 
		                                                                ВИРІШИВ:
		 
		1.  Позовні вимоги задовольнити. 
		        2. Стягнути з Центрального обєднаного Управління Пенсійного фонду України м.Миколаєва Миколаївської області (54018, м.Миколаїв, прос.Богоявленський, 55-Е, відомості про розрахункові рахунки відсутні, код ЄДРПОУ 41250753) на користь ОСОБА_3 районного центру зайнятості 54036, м.Миколаїв, вул.Веселинівська, 45а, р/р 37170305800230 у ГУДКСУ у Миколаївській області, МФО 826013, код ЄДРПОУ 23086174) 7373,31 грн.
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
		Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.
		Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
		 
		                                   Повний текст рішення складено 07.07.2017
		 
		Суддя                                                                                                     Н.О. Семенчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...