Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 824/127/17-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення юстиції, зокрема спори у сфері:; виконавчої служби та виконавчого провадження.
Надіслано судом: 10.07.2017. Зареєстровано: 11.07.2017. Оприлюднено: 13.07.2017.
Дата набрання законної сили: 18.07.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		Справа №  824/127/17-а 
		Головуючий у 1-й інстанції:  Левицький В.К.
		          Суддя-доповідач:  Біла Л.М. 
		 
		06 липня 2017 року
		м. Вінниця
		Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
		головуючого судді:  Білої Л.М. 
		суддів:  Гонтарука В. М.  Граб Л.С. 
		 
		розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу  публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк"  на  постанову   Чернівецького окружного адміністративного суду  від  20 квітня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Покровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" про  визнання неправомірною та скасування постанови, 
		В С Т А Н О В И В :
		В лютому 2017 року позивач - ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Покровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк", якому просив визнати неправомірною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №53056222 від 06.12.2016.
		Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2017 року позов задоволено.
		Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач та третя особа подали апеляційні скарги, в яких просили скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
		Ухвалою суду від 21 червня 2017 року апеляційну скаргу Покровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Дніпропетровської області повернуто особі, яка її подала.
		12 червня 2017 року до суду надійшли заперечення на апеляційну скаргу (вх.№ 9379/17) від позивача.
		Сторони в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлялися про дату, час і місце судового засідання, однак 12 червня 2017 року до суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника Покровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Дніпропетровської області (вх.№ 9422/17).
		За таких обставин, а також враховуючи, що судом участь сторін в судовому засіданні не визнавалась обов'язковою, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції прийшов до висновку щодо можливості розглянути справу в порядку письмового  провадження за  наявними  у  справі матеріалами.
		Згідно з ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41 КАС України у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів апеляційної інстанції прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанову суду першої інстанції - скасувати, з огляду на наступне.
		Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 (паспорт громадянина України серії НОМЕР_2, виданий Першотравневим РВ ДМСУ України в Чернівецькій області, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_1) зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 та згідно з відміткою в паспорті громадянина України серії НОМЕР_2, зробленою Чернівецькою ОДПІ Головного управління ДФС у Чернівецькій області 07.03.2017, має право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорту (а.с. 149-150). 
		Відповідно до відмітки в паспорті громадянина України про сімейний стан між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, 1985 р.н 14.08.2015 зареєстровано шлюб.  
		Як слідує з листа Чернівецького міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області від 17.06.2016 р. №3136/04-04-34 та свідоцтва про шлюб виданого 14.08.2015, позивач - ОСОБА_2 після одруження (реєстрації шлюбу від 14.08.2015 за актовим записом № 1330) перейшов на прізвище ОСОБА_2 (а.с. 104-105, 148).
		06.12.2016 Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" звернулося до Покровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області із заявою про відкриття виконавчого провадження, в якій просило прийняти до примусового виконання виконавчий напис №8188 від 21.09.2016 про стягнення з позивача 100000,00 грн. (а.с. 57).
		Разом з вказаною заявою було подано оригінал виконавчого документу, а саме виконавчий напис №8188 від 21.09.2016, виданий приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. про стягнення з ОСОБА_2, реєстраційний номер картки платника податків - НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1, дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1, боргу на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" за Кредитним договором № SAMDN03000013639371 від 11.05.2007 у загальному розмірі 331241,20 грн. (разом із витратами, пов'язаними із вчиненням виконавчого напису) (а.с. 58).
		Разом з цим, у заяві про відкриття виконавчого провадження стягувачем зазначено адресу боржника (позивача): АДРЕСА_3.
		На підставі поданої заяви, 06.12.2016 державним виконавцем Покровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Ус В.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №53056222 з примусового виконання виконавчого напису №8188 від 21.09.2016 про стягнення з ОСОБА_2 на користь банку боргу в сумі 100 000,00 грн. (а.с. 63).
		Листом від 08.12.2016 №№15377/0340, 15378/03-40 вказану постанову надіслано позивачу на адресу: АДРЕСА_3 (а.с.62).
		Також 06.12.2016 державним виконавцем Покровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Ус В.О. прийнято постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (а.с. 65). Арешт накладено на все майно боржника та 09.12.2016 внесено відповідний запис про обтяження з відкриттям спеціального розділу за №17920962 (а.с. 66-68).
		В подальшому державний виконавець Покровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Ус В.О. 14.12.2016 р. звернулася до Покровського районного суду Дніпропетровської області з поданням про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України боржнику ОСОБА_2 без вилучення паспортного документу (а.с. 71-74).
		Ухвалою Покровського районного суду Дніпропетровської області від 14.12.2016 у справі №189/1865/16-ц  тимчасово обмежено у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон - ОСОБА_2 до виконання зобов'язань, покладених на нього виконавчим документом №8188 від 21.09.2016 (а.с. 77-80).
		На виконання зазначеної ухвали суду, Адміністрацією ДПС України внесено відповідні відомості щодо ОСОБА_2 до бази даних ДПС України (а.с. 82-83).
		31.01.2017 при виїзді за межі України позивачу було відмовлено в перетині кордону заступником начальника 3-го відділення інспекторів прикордонної служби ВПС "Шегині" Мостицького ПЗ капітаном Ляшок Т.О. та вручено копію рішення про відмову в перетині державного кордону України.
		Саме зі змісту вказаного рішення, як стверджував позивач, йому стало відомо, що ухвалою Покровського районного суду Дніпропетровської області від 14.12.2016 у справі №189/1865/16-ц його тимчасово обмежено у праві виїзду за кордон на підставі виконавчого провадження ВП №53056222.
		03.02.2017 позивач звернувся до Покровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області із заявою про направлення постанови про відкриття виконавчого провадження за місцем його реєстрації, а саме: АДРЕСА_2 (а.с. 84).
		Листом від 09.02.2017 №772/13.3947 відповідачем направлено на вказану позивачем у заяві адресу: заяву про відкриття виконавчого провадження, виконавчий напис, постанову про відкриття виконавчого провадження та постанову про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження (а.с. 85).
		Вважаючи постанову про відкриття виконавчого провадження протиправною, позивач звернувся до суду з для її скасування.
		Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, відповідачем при відкриті виконавчого провадження порушено принцип підвідомчості виконавчих проваджень органам державної виконавчої служби, а тому прийшов до висновку щодо наявності підстав для визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №53056222.
		Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
		Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
		За приписами ч. 1 ст. 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
		Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону № 1404-VIII визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих написів нотаріусів.
		Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону № 1404-VIII у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред'явлення рішення до виконання.
		Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону № 1404-VIII виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.
		За приписами ч.ч. 1, 3 виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення. У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.
		У відповідності до п. 10 ч. 4 ст. 4 Закону № 1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.
		Частиною 4 ст. 25 Закону № 1404-VIII встановлено, що передача виконавчих проваджень від одного державного виконавця до іншого, від одного органу державної виконавчої служби до іншого або до виконавчої групи здійснюється в порядку, визначеному Міністерством юстиції України.
		Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, затверджено  Інструкцію з організації примусового виконання рішень (далі - Інструкція № 512/5).
		Нормами п. 10 Розділу ІІІ цієї Інструкції встановлено, що місце виконання рішення визначається відповідно до вимог, встановлених статтею 24 Закону.
		Відповідно до п. 6 розділу V Інструкції № 512/5 виконавче провадження передається з одного органу державної виконавчої служби до іншого, в т.ч. у разі якщо місце проживання, перебування, роботи боржника або місцезнаходження його майна знаходиться на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби.
		Надаючи правову оцінку доводам апелянта щодо правомірності відкриття відповідачем виконавчого провадження, колегія суддів враховує наступні обставини справи.
		Як слідує з матеріалів справи, у виконавчому написі № 8188 від 21.09.2016 зазначено місце проживання боржника (позивача): АДРЕСА_1. 
		Проте у заяві про відкриття виконавчого провадження стягувачем зазначено іншу адресу: АДРЕСА_3 та пояснено, що саме за цією адресою боржник фактично проживає та неофіційно працевлаштований у Покровському районі Дніпропетровської області.
		Судова колегія звертає увагу на ту обставину, що відповідно до відмітки про місце проживання у паспорті позивача серії НОМЕР_3, останнього 22.05.2007 знято з реєстрації за адресою:  АДРЕСА_1 (а.с. 11). Зазначену обставину також підтверджує позивач у своїх запереченнях на апеляційну скаргу. 
		Водночас, за приписами абз. 2 ч. 1 ст. 28 Закону 1404-VIII документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.
		За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що висновок суду першої інстанції стосовно того, що відповідачем неправомірно проігноровано офіційну інформацію щодо місця проживання позивача як боржника у виконавчому провадженні (АДРЕСА_1), вказану у виконавчому написі та кредитному договорі № SAMDN03000013639371 від 11.05.2007 спростовується наявними в матеріалах справи доказами. 
		Також суд апеляційної інстанції критично ставиться до позиції суду першої інстанції, що разом із заявою про відкриття виконавчого провадження стягувач зобов'язаний був надати належні докази, які б підтверджували факт проживання боржника (позивача) у найманому будинку, за адресою: АДРЕСА_3, оскільки надання відповідних документів не є обов'язком стягувача відповідно до вимог Закону № 1404-VIII. 
		Крім того, оскільки повернення виконавчого документу стягувачу органом державної виконавчої служби без прийняття до виконання можливе лише якщо виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю, судова колегія вважає обґрунтованими доводи апелянта, що за наявності заяви стягувача, в якій вказано місце перебування боржника у Покровському районі Дніпропетровської області та з врахуванням положень ч. 1 ст. 24 Закону № 1404-VIII, на момент прийняття оскаржуваного рішення у державного виконавця були наявні усі законні підстави для відкриття виконавчого провадження.  
		Між тим, колегія суддів звертає увагу, що предметом розгляду даної справи є перевірка правомірності винесення постанови про відкриття виконавчого провадження №53056222 від 06.12.2016.
		Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. 
		Однак судом першої інстанції надано оцінку діям державного виконавця, яка полягала у не вжитті заходів передбачених п. 6 розділу V Інструкції № 512/5 щодо передачі виконавчого провадження ВП №53056222 до органу державної виконавчої служби за місцем проживання, перебування, роботи боржника (позивача). 
		У разі виходу за межі позовних вимог в мотивувальній частині рішення суд повинен навести відповідне обґрунтування, чого, в свою чергу, не зроблено судом першої інстанції.
		Враховуючи вищевказане, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апелянта відносно того, що встановлення державним виконавцем після відкриття виконавчого провадження іншого місця проживання або перебування стягувача на території, на яку не поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, яким відкрито виконавче провадження, не є достатньою підставою для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, оскільки  законодавством в даному випадку передбачений порядок дій, які має вчинити державний виконавець.   
		Зважаючи на встановлені обставини справи суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова про відкриття виконавчого провадження №53056222 від 06.12.2016 є правомірною, що вказує на помилковість висновків суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог. 
		На підставі вищевикладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення у справі та допустив порушення норм матеріального та процесуального права, у зв'язку із чим, прийняв рішення, яке підлягає скасуванню.
		За приписами ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Відповідно до п. 1, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
		З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції вирішив скасувати її, з підстав неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні адміністративного позову. 
		Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд 
		П О С Т А Н О В И В:
		апеляційну скаргу публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" задовольнити  повністю.
		Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2017 року у справі за адміністративним позовом  ОСОБА_2 до Покровський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Дніпропетровської області про визнання неправомірною та скасування постанови скасувати.
		Прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Покровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Дніпропетровської області,  третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" про визнання неправомірною та скасування постанови відмовити.    
		Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України. 
		Постанова суду складена в повному обсязі  протягом трьох днів з дня закінчення розгляду справи.
		 
		 
		Головуючий  Біла Л.М.    Судді    Гонтарук В. М.    Граб Л.С.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...