Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 357/7097/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини); Перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень.
Надіслано для оприлюднення: 10.07.2017. Зареєстровано: 11.07.2017. Забезпечено надання загального доступу: 13.07.2017.
Дата набрання законної сили: 10.08.2017
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		       
		 
		 
		 Справа № 357/7097/17
		 1-кп/357/941/17 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		10.07.2017 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
		 
		 головуючий суддя - ОСОБА_1 ,
		 при секретарі  ОСОБА_2 , 
		за участю 
		 прокурора - ОСОБА_3  
		 потерпілого - ОСОБА_4 
		 захисника - ОСОБА_5 
		 обвинуваченого  ОСОБА_6  
		 
		розглянувши обвинувальний акт та угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42016180490000058 від 18.04.2016 р. щодо 
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миргород Полтавської області, громадянина України, не одружений, із вищою освітою, раніше не судимого, водолазного спеціаліста відділення підготовки та оперативного керівництва розвідувальними групами штабу військової частини НОМЕР_1 , старшого лейтенанта, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,-обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ст. 426-1 ч.4 КК України,- 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		ОСОБА_6 відповідно до обвинувального акта обвинувачується в наступному.
		Відповідно до ст.ст.1,4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», Указів Президента України «Про часткову мобілізацію»: від 17.03.2014 р. №303/2014, затвердженого Законом України від 17.03.2014 р. №1126-VII; від 06.05.2014 р. №454/2014, затвердженого Законом України від 06.05.2014 р. №1240-VII ; від 21.07.2014 р. №607/2014, затвердженого Законом України від 22.07.2014 р. №1595-VII; від 14.01.2015 р. №15/2015, затвердженого Законом України від 15.01.2015 р. № 113-VIII, з 18 березня 2014 р. в Україні діє особливий період, що охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
		23 квітня 2015 р. через Дрогобицько-Бориславський ОРВК Львівської обл. ОСОБА_6 був призваний на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, яку з 25 грудня 2015 р. до 15 квітня 2016 р. проходив у військовому званні «старший лейтенант» на посаді командира взводу управління розвідувальної роти військової частини польова пошта НОМЕР_2 , яка до 8 лютого 2016 р. дислокувалась по АДРЕСА_3 .
		У цій же військовій частині на посаді молодшого спеціаліста служби захисту інформації з вересня 2015 р. проходив військову службу за призовом під час мобілізації солдат ОСОБА_4 , для якого ОСОБА_6 на підставі ст.ст.29,32,33 Статуту внутрішньої служби ЗС України являвся за своїм військовим званням начальником.
		Відповідно до вимог ст.ст.11,33,49,50,59,120 Статуту внутрішньої служби ЗС України, а також ст.4 Дисциплінарного статуту ЗС України, ОСОБА_6 , як військова службова особа повинен був свято та непорушно дотримуватись Конституції України і законів України, поважати честь і гідність кожної людини, додержуватись правил військового вітання, ввічливості й поведінки, піклуватись про підлеглих, знати їхні потреби, постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей, не допускати самому й стримувати інших від негідних вчинків.
		Разом з тим ОСОБА_6 , являючись військовою службовою особою і достовірно знаючи вимоги керівних документів, що регламентували його діяльність, став на шлях їх порушень і застосувавши насильство щодо підлеглого, скоїв умисний злочин при наступних обставинах:
		Так, 17 січня 2016 р. близько 22 год. 00 хв. на 3 поверсі казарменого приміщення в/ч польова пошта НОМЕР_2 ( до 8 лютого 2016 р. дислокувалась на території військового містечка № НОМЕР_3 по АДРЕСА_3 ) ОСОБА_6 , діючи на ґрунті службової діяльності став пред`являти ОСОБА_4 претензії з приводу розмови останнім по мобільному телефону в коридорі казарменого приміщення та, реагуючи на відмову останнього щодо припинення розмови, вирішив застосувати до нього насильство з урахуванням хибно зрозумілих інтересів служби.
		При цьому ОСОБА_6 , перевищуючи владу на підґрунті службової діяльності, діючи умисно, маючи на меті застосування насильства щодо підлеглого, умисно наніс потерпілому ОСОБА_4 один удар кулаком правої руки в область носа, внаслідок чого потерпілий ОСОБА_4 впав на підлогу, а ОСОБА_6 продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на застосування насильства щодо підлеглого, умисно наніс ще два удари правою ногою, взутою у черевик військового зразку з високим берцем по тулубу потерпілого в область грудної клітини.
		Унаслідок цих протиправних дій ОСОБА_6 потерпілому ОСОБА_4 були заподіяні струс головного мозку та садна на носі,  тобто легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.
		Дії обвинуваченого ОСОБА_6 кваліфіковані за ч.4 ст.426-1 КК України, як застосування насильства щодо підлеглого, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.
		У підготовчому судовому засіданні учасниками кримінального провадження суду надано угоду про визнання винуватості від 10.07.2017 р., укладену між прокурором ОСОБА_3 , якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні - з одного боку, та обвинуваченим ОСОБА_6  в присутності захисника ОСОБА_5 - з іншого. При цьому суду надано письмову згоду потерпілого ОСОБА_4 на укладення зазначеної угоди.
		На підставі ст.ст.468,469,472 КПК України ОСОБА_6 повністю визнав свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ст.426-1 ч.4 КК України, пояснивши причини скоєння злочину та визнавши вину згідно викладеного обвинувачення.
		Крім того, суд переконався у судовому засіданні, що сторони погодилися на призначення обвинуваченому ОСОБА_6 покарання: за ст.426-1 ч.4 КК України з застосуванням ст.69 КК України у виді позбавлення волі строком на п`ять років та звільненням його на підставі ст.75 КК України від відбування покарання з випробуванням протягом іспитового строку тривалістю два роки, з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України: 
		1) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
		2) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		3) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		 
		При цьому ОСОБА_6 роз`яснено наслідки укладення угоди, а саме: обмеження його права на оскарження вироку в апеляційному та касаційному порядку, відмова від права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчинення якого він обвинувачується, допиту свідків обвинувачення, подачі клопотань про виклик свідків і надання доказів, що свідчать на його користь, а також роз`яснено наслідки невиконання угоди. 
		У судовому засіданні з`ясовано, що ОСОБА_6 , розуміючи, що кримінальне провадження стосовно нього може бути розглянуте в судовому засіданні, де він буде мати весь обсяг прав, просив затвердити угоду.
		Суд переконався, що ОСОБА_6 винуватість визнав добровільно, без будь-якого примусу.
		Судом роз`яснено обвинуваченому наслідки угоди, характер обвинувачення та конкретну міру покарання, передбачену ст.426-1 ч.4 КК України з застосуванням ст.69 КК України, погоджену сторонами у виді позбавлення волі строком на 5(п`ять) років та звільненням його на підставі ст.75 КК України від відбування покарання з випробуванням протягом іспитового строку тривалістю 2(два) роки, з покладенням обов`язків, передбачених ст.76 КК України: 
		1) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
		2) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		3) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		Потерпілий ОСОБА_4 підтвердив суду свою згоду на укладення угоди про визнання винуватості та просив її затвердити. Зазначив, що будь-яких претензій матеріального чи моралього характеру до обвинуваченого ОСОБА_6 не має.
		Розглянувши угоду, вислухавши доводи сторін, суд вважає, що угода підлягає затвердженню, оскільки відповідає вимогам ст. 472 КПК України. 
		Дії обвинуваченого ОСОБА_6 за ст. 426-1 ч.4 КК України кваліфіковані вірно, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін, угода укладена добровільно, фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченим наявні, наявні також обставини, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину з урахуванням особи обвинуваченого ( щире каяття, повне відшкодування завданої шкоди, посвідчення учасника бойових дій, позитивно характеристика), що є підставою для застосування ст.69 КК України, узгоджена міра покарання з врахуванням вищенаведеного відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст.65 КК України. 
		Речові докази і процесуальні витрати у провадженні відсутні.
		Запобіжний захід щодо ОСОБА_6 не застосовувався.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 336,374-376, 475, КПК України, суд,- 
		У Х В А Л И В :
		Угоду про визнання винуватості від 10 липня 2017 року, укладену у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42016180490000058 від 18.04.2016 р. - затвердити.
		ОСОБА_8  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 426-1 ч.4 КК України та призначити йому покарання з застосуванням ст.69 КК України у виді позбавлення волі строком на 5(п`ять) років.
		На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком тривалістю 2(два) роки, з покладенням обов`язків, передбачених ст.76 КК України: 
		1) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
		2) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		3) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		Вирок може бути оскаржений сторонами провадження до Апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. 
		    
		Суддя: ОСОБА_1 ,

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...