Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 760/13525/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне тяжке тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 10.07.2017. Зареєстровано: 11.07.2017. Забезпечено надання загального доступу: 12.07.2017.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		             
		 
		Справа № 760/13525/15-к 
		Провадження №: 1-кп/752/83/17 
		 В И Р О К 
		 Іменем України
		 10.07.2017 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
		Головуючого судді                     ОСОБА_1 , 
		секретаря                          ОСОБА_2 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві кримінальне провадження № 12015100140000244 відносно обвинуваченого за ч.2 ст.121 КК України 
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Шевченкове, Бердянського району, Запорізької області, українця, громадянина України, який не працює, не одружений, із середньою освітою, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
		з участю сторін кримінального провадження 
		прокурора  ОСОБА_4 ,
		обвинуваченого ОСОБА_3 , 
		захисника ОСОБА_5 ,
		ВСТАНОВИВ:
		обвинувачений ОСОБА_3 24.04.2015 року, приблизно о 23.10 год., знаходячись на залізничному вокзалі станції Київ-Московський в м.Києві, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, помітив раніше незнайому ОСОБА_6 , в цей час у нього виник злочинний умисел, направлений на нанесення тяжких тілесних ушкоджень. Реалізуючи злочинний умисел, обвинувачений ОСОБА_3 умисно став наносити потерпілій удари руками та ногами. Остання стала тікати та забігла до адміністративної будівлі станції Київ-Московський по вул.Саперно-Слобідська,39 у м.Києві. Обвинувачений ОСОБА_3 наздогнав потерпілу та продовжив наносити їй удари руками та ногами, чим спричинив тілесні ушкодження, частина з яких згідно висновку судово-медичної експертизи №15/1575 від 16.06.2015 року відноситься до тілесного ушкодження середньої тяжкості, а частина до тяжкого тілесного ушкодження. В подальшому 09.06.2015 року , приблизно о 19.20 год., в приміщенні КМКЛ №17 по пров.Лабораторному,14 м.Києва потерпіла ОСОБА_6 від отриманих тілесних ушкоджень померла.
		 Тобто, ОСОБА_3 визнається винним за ч. 2ст. 121 КК України, а саме у нанесенні умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.
		Обвинувачений ОСОБА_3 , після роз`яснення йому суті обвинувачення, не визнав свою вину. Відмовився давати показання відповідно до ст.63 Конституції України.
		Не дивлячись на невизнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї вини, винуватість його доводиться наступними доказами:
		-показаннями свідка ОСОБА_7 , який в судовому засіданні пояснив, що він працює на залізничній станції Київ-Московський старшим прийомоздавальником грузів по станції. 24.04.2015 з ним в кабінеті був охоронець ОСОБА_8 . На телефон поступив дзвінок та чергова по станції сказала, що у неї під кабінетом відбуваєтсья бійка. Спочатку пішов охоронець ОСОБА_8 , хвилин через 10 пішов і він. Біля станції зустріли ОСОБА_3 , на якого ОСОБА_8 вказав, як на особу, яка виходила з посту, коли він туди підходив. Потім чекали на міліцію. Васильонок тоді був одягнений в кросівки, штани та футболку. В руках у нього була пляшка горілки. На вигляд був пяний. На штанах та кросівках ОСОБА_9 були плями бурого кольору. Поки чекали міліцію обвинувачений супротиву не чинив, з приводу конфлікту та бурих плям нічого не розповідав. Охоронець ОСОБА_8 сказав, що коли він підійшов до посту, то побачив побиту людину і обвинувачений виходив звідти. Не бачив циган в ту ніч на вокзалі. Обвинувачений на питання ОСОБА_8 з приводу побитої людини сказав викликати міліцію, яка і розбереться;
		-показаннями свідка ОСОБА_10 , який в судовому засіданні пояснив, що 24.04.2015 року о 23.30 він був на посту вокзалу Київ-Московський. Йому зателефонували та повідомили, що в холі техприміщень відбувається бійка та вибивають двері. Коли прибув туди, то побачив ОСОБА_3 , який перебував у стані алкогольного сп`яніння та сказав, що там вбивають людину. Потім він зайшов в техприміщення, де побачив людину на підлозі, яка була дуже побита та лежала в калюжі крові. Потім попросив викликати міліцію, а сам пішов за ОСОБА_9 , який вийшов з приміщення та направився до виходу з вокзалу. Останній сказав, що якісь цигани побили ту людину, проте нікого крім нього там не було. Міліція в подальшому виявила на кросівках Васильонка пляму, схожу на кров; 
		-протоколом огляду місця події від 25.04.2015 року, в ході якого була оглянута будівля поста централізації в АДРЕСА_2 та фототаблицею до нього, під час якого виявлено та вилучено 19 слідів папілярних узорів із вхідних дверей
		Том 1 а.п.159-167;
		-протоколом огляду місця події від 25.04.2015 року, в ході якого був оглянутий службовий кабінет№10 в м.Києві по вул. Петлюри,21а ЛВ на станції Київ-Пасажирський та фототаблицею до нього, під час якого були вилучені спортивні штани та кросівки ОСОБА_3 .
		Том 1 а.п.173-179;
		-протоколом проведення слідчого експерименту від 25.04.2015 року, в ході якого за участю ОСОБА_3 були відтворені обставини події, яка сталася на території станції Київ-Московський ПЗЗ 24.04.2015 року, приблизно о 23.00 год. та обвинувачений показав, як вчинив злочин
		Том 1 а.п.188-190;
		-протоколом огляду лазерного диску від 01.07.2015 року, в ході якого був оглянутий відеозапис слідчого експерименту за участю ОСОБА_3 .
		Том 1 а.п.191-192;
		-диском з відеозаписом проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_3  від 25.04.2015 року, в ході якого останній показав як наносив тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_6 .
		Том 1 а.п.193;
		-висновком експерта № 194 від 29.05.2015 року, згідно якого в плямах на спортивних штанах та кросівках вилучених у ОСОБА_3 знайдена кров людини, яка могла походити від невідомої жінки, як в подальшому було встановлено потерпілої ОСОБА_6 .
		Том 1 а.п.227-231;
		-висновком експерта № 193 від 28.05.2015 року, згідно якого на наданому фрагменті марлі зі змивом речовини бурого кольору з підлоги, вилученим під час ОМП поста централізації ст.Київ-Московський, знайдена кров людини, яка могла походити від невідомої жінки, як в подальшому було встановлено потерпілої ОСОБА_6 .
		Том 1 а.п.235-239;
		-протоколом огляду трупу від 09.06.2015 року, в ході якого було оглянуто в приміщенні моргу в м.Києві по пр.Лабораторному,14 труп жінки ОСОБА_6 .
		Том 1 а.п.241-244;
		-висновком експерта № 1576 від 12.06.2015 року, згідно якого частина виявлених тілесних ушкоджень потерпілої відноситься до тілесного ушкодження середньої тяжкості, а частина до тяжкого тілесного ушкодження
		Том 2 а.п.2-8;
		-висновком експерта № 15/1576 від 16.06.2015 року, згідно якого давність настання смерті потерпілої зафіксована 19.30 год. 09.06.2015 року, смерть ОСОБА_6 настала внаслідок внутрішньочерепної травми, між спричиненою травмою та смертю потерпілої мається причинно-наслідковий зв`язок, виявлені ушкодження спричинені тупими предметами, можливо руками, взутими ногами, давність їх може відповідати строку 24.04.2015 року, вони могли утворитись внаслідок нанесення множинних ушкоджень руками та ногами по голові та тулубу потерпілої
		Том 2 а.п.11-15;
		 - іншими матеріалами досудового розслідування.
		 Проаналізувавши вказані докази, суд вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_3  у вчиненні зазначеного злочину. 
		На думку суду, обвинувачений, вказуючи, що не вчиняв злочин, намагається уникнути кримінальної відповідальності за фактично вчинені дії. ОСОБА_3 усвідомлює, що цей злочин є тяжким і, відповідно, передбачає суворе покарання. 
		ОСОБА_3 та його захисником не надано доказів, які б спростовували причетність обвинуваченого до нанесення потерпілій ОСОБА_6 тяжких тілесних ушкоджень. 
		Відсутні й докази того, що тілесні ушкодження наносила інша особа. 
		Позиція обвинуваченого спростовуються проаналізованими та перевіреними доказами в сукупності.
		Захисник вважає необхідним визнати протокол слідчого експерименту недопустимим доказом з огляду на те, що було порушене право ОСОБА_3 на захист.
		Згідно статті 87 КПК Українинедопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованихКонституцієюта законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
		Суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння:
		1) здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов;
		2) отримання доказів внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози застосування такого поводження;
		3) порушення права особи на захист;
		4) отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права;
		5) порушення права на перехресний допит.
		Так, за участю ОСОБА_3 був проведений слідчий експеримент ( т.1 а.п.188-190), під час якого він детально розповів та показав, яким чином вчинив злочин. На момент проведення слідчого експерименту о 19.08 год. 25.04.2015 року ОСОБА_3  вже був наданий захисник, що вбачається з протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину - о 14.10 год. від 25.04.2015 року ( Том 2 а.п.25). Із захисником ОСОБА_3 мав конфіденційну розмову та вже розробили стратегію захисту. Крім того, в ході затримання обвинуваченому були роз`яснені його права. В матеріалах провадження міститься заява обвинуваченого про те, що він не заперечує проти проведення слідчого експерименту без захисника і що йому зрозумілі його права та обов`язки ( Том 1 а.п.187), зокрема і не свідчити щодо себе.
		Згідно ст.240 КПК України до участі в слідчому експерименті можуть бути залучені підозрюваний, потерпілий, свідок, захисник та представник. Тобто участь захисника не є обов`язковою. З огляду на викладене, суд вважає, що право на захист ОСОБА_3 в даному випадку порушене не було. 
		Також у суду немає інформації про те, що на обвинуваченого під час досудового розслідування працівниками органів внутрішніх справ здійснювався тиск або, що в діях посадових осіб правоохоронних органів було встановлено ознаки складу службового злочину. 
		В ст.87 КПК України міститься чіткий перелік підстав визнання доказів недопустимими. Враховуючи вищенаведені аргументи, підстав для визнання протоколу проведення слідчого експерименту та додатку до протоколу  відеозапису проведення слідчого експерименту, недопустимим доказом, суд не вбачає.
		Захисник вказує на те, що йому та ОСОБА_3 не був відкритий диск з відеозаписом проведення слідчого експерименту. Як вбачається з реєстру матеріалів досудового розслідування, копія якого вручалась захиснику, матеріали досудового розслідування, в тому числі і вказаний компакт-диск, були відкриті захиснику та ОСОБА_3 і вони з ним ознайомилися.
		Крім того, одним із доказів винності ОСОБА_3 у вчиненні злочину, який йому інкримінується, суд вважає акт психіатричної експертизи №403 від 14.05.2015 року ( Том 2 а.п.18-20), який бере до уваги. 
		В описовій частині зазначено акту вказано, як ОСОБА_3  з приводу правопорушення пояснив «до случившегося выпил много спиртного ( пива, вина, водки), после чего был сильно пьяным, при этом избил женщину, которая цеплялась ко мне. Помню, как начал ее бить, а затем помню, как она уже утихла. Не помню часть событий, так как был тогда сильно пьяным». Ці дані співпадають з відомостями, отриманими в ході слідчого експерименту. 
		Кримінальне процесуальне законодавство містить заборону обґрунтування судового рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору. Проте суд бере до уваги вказані вище відомості, надані ОСОБА_3 під час досудового розслідування експертам, оскільки вони не є показаннями в розумінні глави 4 КПК України. 
		Також захисник вважає необхідним визнати протокол огляду місця події від 25.04.2015 року ( Том 1 а.п.173-179) недопустимим доказом з огляду на те, що було порушене право ОСОБА_3 на захист та проведено огляд підозрюваного, що не передбачено нормами КПК України.
		Суд не вбачає підстав для визнання вказаного доказу недопустимим, оскільки ОСОБА_3  в ході проведення огляду місця події, в присутності понятих, добровільно надав працівникам правоохоронних органів дозвіл на його огляд та віддав свої речі ( шкарпетки, штани, кросівки), що підтверджується його заявою ( Том 1 а.п. 180). Вказаний огляд проведений в порядку статті 237 КПК України, а вилучені у ОСОБА_3 речі оглянуті та опечатані. Жоден із учасників вказаної слідчої дії не висловив зауважень щодо порядку його проведення та протоколу.
		Натомість суд погоджується з позицією захисту та визнає недопустимим доказом висновок експерта № 282 від 07.05.2015 року, згідно якого слід пальця руки, виявлений та вилучений під час огляду місця події від 25.04.2015 року, залишений ОСОБА_3 (Том 1 а.п.201-220) та не бере його до уваги. До вказаної думки суд надходить з огляду на те, що у ОСОБА_3 були відібрані зразки для експертизи не стороною кримінального провадження, а інспектором-черговим ІТТ ЛВ на ст.Київ-Пасажирський ( Том 1 а.п. 219). Згідно ч.1 ст.245 КПК України у разі необхідності отримання зразків для проведення експертизи вони відбираються стороною кримінального провадження, яка звернулася за проведенням експертизи або за клопотанням якої експертиза призначена слідчим суддею. Згідно ст.3 КПК України сторони кримінального провадження - з боку обвинувачення: слідчий, керівник органу досудового розслідування, прокурор, а також потерпілий, його представник та законний представник у випадках, установлених цим Кодексом; з боку захисту: підозрюваний, обвинувачений (підсудний), засуджений, виправданий, особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, їхні захисники та законні представники. Отже, оскільки інспектор-черговий ІТТ ЛВ на ст.Київ-Пасажирський- не є стороною кримінального провадження, тому він не мав права відбирати зразки відбитків пальців ОСОБА_3 для проведення експертизи. Згідно ч.5 ст.101 КПК України висновок експерта не може ґрунтуватися на доказах, які визнані судом недопустимими. Також, Європейський суд з прав людини застосував у своїй практиці, зокрема в рішеннях у справах «Балицький проти України», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України» різновид доктрини «плодів отруєного дерева»: коли визнаються недопустимими не лише докази, які безпосередньо отримані внаслідок порушення, а також і докази, які не були б отримані, якби не були отримані перші. 
		 Аналіз вищезазначених доказів в їх сукупності дають достатньо суду підстав для визнання ОСОБА_3 винним у вчинення злочину, який йому інкримінується. Докази, визнані судом недопустимим, мають невелику вагу та в цілому не можуть спростувати причетність ОСОБА_3 до вчинення злочину.
		Обираючи вид та міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме: злочин, передбачений ч. 2 ст. 121 КК України класифікується як тяжкий, дані про особу ОСОБА_3 , який характеризується посередньо, раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває. Згідно висновку судово-психіатричного експерта №403 від 14.05.2015 року у період кримінального правопорушення, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_3 , останній на будь-який психічний розлад не страждав, а перебував у стані простого алкогольного сп`яніння і за своїм психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.
		Обставин, що пом`якшують покарання, не встановлено.
		Обставиною, що обтяжує покарання, суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.
		 На підставі викладеного, враховуючи обставини справи та особу обвинуваченого, обставини, що помякшують та обтяжують покарання, суд вважає, що перевиховання та виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 не можливе без ізоляції від суспільства, а тому йому необхідно призначити покарання в межах санкції ч.2 ст.121 КК України, у виді позбавлення волі. 
		Запобіжний захід, до вступу вироку в законну силу, необхідно залишити без змін, у виді тримання під вартою.
		Відповідно до вимог ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_3 у строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі за період з 25.04.2015 року до 20.06.2017 року та з розрахунку день за день  після 20.06.2017 року, у зв`язку зі вступом в законну силу Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув`язнення».
		   Долю речових доказів та процесуальних витрат вирішити у відповідності до вимог ч. 9 ст. 100 та ч. 2 ст. 124 КПК України.
		Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд,-
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, та призначити йому покарання у виді 8 (восьми) років 6 ( шести) місяців позбавлення волі.
		 Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_3 , до вступу вироку в законну силу, залишити без змін  тримання під вартою в ДУ Київському СІЗО. 
		Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з 10.07.2017 року.
		Відповідно до вимог ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_3 у строк відбуття покарання період з 25.04.2015 року по 20.06.2017 року, включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		Відповідно до вимог ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_3 у строк відбуття покарання період з 21.06.2017 року по 09.07.2017 року, включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		Речові докази: куртку сірозеленого кольору, черевики темно-коричневого кольору, кросівки, спортивні балонові штани, шкарпетки, які зберігаються в камері зберігання речових доказів ЛВ на ст.Київ-Пасажирський УМВС України на ПЗЗ- знищити.
		-диск з відеозаписом проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_3  від 25.04.2015 року, змиви та зразки крові, які зберігаються в матеріалах провадження- зберігати в матеріалах провадження.
		Процесуальні витрати в сумі 368 гривень 28 копійок - вартість дактилоскопічної експертизи № 282 від 07.05.2015 року, проведеної Науково-дослідним експертно-криміналістичним центром при УМВС України на ПЗЗ - стягнути із засудженого ОСОБА_3  на користь держави.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.
		Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 30 діб з дня проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою,в той самий строк з моменту вручення йому копії вироку.
		Суддя                                     ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...