Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 908/833/17 : Господарські справи (до 01.01.2019); Застосування антимонопольного законодавства; оскарження рішень Антимонопольного комітету або його територіальних органів.
Надіслано для оприлюднення: 11.07.2017. Зареєстровано: 12.07.2017. Забезпечено надання загального доступу: 14.07.2017.
Дата набрання законної сили: 25.09.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 номер провадження справи  4/63/17
		     
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		03.07.2017                                                                                                    Справа №  908/833/17   
		За позовом Виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради (69105, м. Запоріжжя,                          пр. Соборний, 206) 
		до відповідача ОСОБА_1 обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (69107, Запорізька область, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 164)
		про визнання недійсним рішення від 22.02.2017 № 2-рш по справі № 02/16-16
		 
		                                                                                                                     Суддя Зінченко Н.Г.
		 
		Представники сторін:
		Від позивача    ОСОБА_2,  довіреність № 01/02-17/00435 від 16.02.2017р.;
		                             ОСОБА_3, довіреність №301/02-17/01264 від 12.05.2017р.;
		від відповідача  ОСОБА_4, довіреність № 4 від 06.03.2017р; 
		     - ОСОБА_5, довіреність № 4 від 13.03.2017р.; 
		 
		                               
		18.04.2017р. до господарського суду Запорізької області звернувся Виконавчий комітет ОСОБА_1 міської ради, м. Запоріжжя з позовною заявою до ОСОБА_1 обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Запоріжжя про визнання недійсним рішення від 22.02.2017 № 2-рш по справі № 02/16-16.
		Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справ між суддями від 18.04.2017р. справу № 908/833/17 призначено до розгляду судді Зінченко Н.Г.
		Ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.04.2017р. порушено провадження у справі № 908/833/17 справі присвоєно номер провадження 4/63/17 судове засідання призначено на 22.05.2017р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення спору по суті. Ухвалою суду від 22.05.2017р., на підставі                    ст. ст.  69, 77 ГПК України, продовжено процесуальний строк вирішення спору у справі №908/833/17 на пятнадцять днів, до 03.07.2017р., судове засідання призначено на 03.07.2017 р. 
		В судовому засіданні на 03.07.2017 р.  справу розглянуто, прийнято та оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну та резолютивну частину рішення.
		За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
		02.06.2017 р. на адресу господарського суду Запорізької області від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, якою посилаючись на ст. 22 ГПК України, позивач уточнює позовні вимоги щодо стягнення суми судового збору та просить стягнути з відповідача  судовий збір в розмірі 1600 грн., сплачений за подання позовної заяви. 
		Розглянувши подану заяву, судом заява про збільшення позовних вимог відхилена.
		При вирішенні клопотання суд виходив з того, що під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Проте, зазначений позов містить вимогу немайнового характеру. 
		 Разом з цим, суд звертає увагу позивача, що ст. 49 ГПК України передбачає розподіл судових витрат судом за результатом розгляду спору та судовий збір не відноситься до позовних вимог, а тому у суду відсутні підстави для задоволення заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог.
		Позивач в судовому засіданні 03.07.2017 р. підтримав позовні вимоги, які викладені в позовній заяві та ґрунтуються на ст.ст. 59, 60 Закону України Про захист економічної конкуренції та рішенні від 22.02.2017 № 2-рш. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що в Рішенні територіального відділення від 22.02.2017 № 2-рш,  зазначено, що на теперішній час чинним законодавством визначено, що на конкурсних засадах визначаються лише виконавці послуг з вивезення побутових відходів та управління багатоквартирними будинками. Отже, органи місцевого самоврядування мають право визначати виконавців інших житлово-комунальних послуг (крім послуг з вивезення побутових відходів та управління багатоквартирними будинками) без конкурсних засад і, відповідно, не затверджувати (не визначати) перелік житлово-комунальних послуг, право на здійснення яких виборюється на конкурсних засадах. Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 25.04.2005 №60, затверджено Порядок визначення виконавця житлово-комунальних послуг. Відповідно до зазначеного порядку затвердження (визначення) переліку житлово-комунальних послуг, право на здійснення яких виборюється на конкурсних засадах, і забезпечення проведення таких конкурсів в установленому порядку, є правом, а не обов'язком органів місцевого самоврядування. За своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження органів місцевого самоврядування щодо прийняття рішення про визначення або скасування переліку житлово-комунальних послуг, право на здійснення яких виборюється на конкурсних засадах, є дискреційним повноваженням. Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність чинному законодавству, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень. Таким чином, вважає вимоги до Виконкому, викладені територіальним відділенням в Рішенні, зокрема, затвердити перелік житлово-комунальних послуг, право на здійснення яких виборюється на конкурсних засадах, Виконком розцінює саме як втручання в дискреційні повноваження органу місцевого самоврядування, а тому ці вимоги задоволенню не підлягають. Також зазначає, що співвласники багатоквартирних будинків в м.Запоріжжі (а таких будинків в місті переважна більшість), які одночасно є і споживачами житлово-комунальних послуг, через створені ними об'єднання, загальні збори співвласників, можуть самостійно вирішувати питання визначення виконавців окремих житлово-комунальних послуг, в тому числі на конкурсних засадах. Органи місцевого самоврядування ніяким чином не обмежують діяльність суб'єктів господарювання на ринках житлово-комунальних послуг м.Запоріжжя, а навпаки всіляко сприяють створенню об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, що обумовлює можливості учасників ринків конкурувати між собою. В рішенні Антимонопольного комітету зазначено, що прийняття Виконкомом рішення №302 від 23.06.2016р. про визнання таким, що втратило чинність, рішення виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради, №235/1 від 23.06.2009р. яким був визначений перелік житлово-комунальних послуг, право на здійснення яких виборюється на конкурсних засадах територіальним відділенням не оскаржується. Натомість, територіальне відділення в Рішенні робить висновок, що нове рішення про визначення переліку житлово-комунальних послуг, право на здійснення яких виборюється на конкурсних засадах, повинен прийняти саме Виконком, не обґрунтовуючи нормативно свою позицію. Адже, в Порядку і Законі України «Про житлово-комунальні послуги», на які посилається Відповідач, мова не йде саме про виконавчий комітет міської ради, а мова йде про орган місцевого самоврядування взагалі. Крім того, рішення Виконкому від 24.06.2016 №441, яким КП «Наше місто» визначено виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, стосується лише тих багатоквартирних будинків, мешканці (як співвласники будинку) яких не скористалися своїм правом  самостійно визначити виконавця послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Дане рішення жодним чином не обмежує права мешканців у будь-який час самостійно визначити виконавця цих послуг. Враховуючи вищезазначене, оскільки перелік житлово-комунальних послуг, право на здійснення яких виборюється на конкурсних засадах, визначений законодавством, сам по собі факт не визначення Виконкомом власного переліку, ні яким чином не призводить та не може призвести до обмеження конкуренції. Також зауважує, що відповідно до Закону послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків є окремими самостійними послугами. Рішенням Виконкому від 24.06.2016 №441 КП «Наше місто» визначено саме виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Жодним рішенням органу місцевого самоврядування м. Запоріжжя КП «Наше місто» не визначалось виконавцем послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків. Крім того, зазначає,  що призначення управителя на конкурсних засадах не зобов'язаний здійснювати саме виконавчий комітет міської ради, як свідчить Рішення Відповідача. Призначення управителя може здійснювати інший виконавчий орган міської ради, зокрема, який реалізує повноваження виконавчих органів міської ради в галузі житлово-комунального господарства. На виконання положень Закону України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку» органами місцевого самоврядування м. Запоріжжя були прийняті певні заходи, а саме: рішеннями ОСОБА_1 міської ради від 28.09.2016 №45 та від 25.01.2017 №52 (чинна редакція) затверджені Положення про департамент  з управління житлово-комунальним господарством ОСОБА_1 міської ради, яким було передбачено новий напрямок діяльності департаменту: сприяння та впровадження розвитку ринку управителів, управляючих компаній та надавачів послуг на ринку житлових послуг, здійснення організаційних та підготовчих заходів з проведення конкурсу з призначення управителів багатоквартирних будинків в м.Запоріжжі. Відповідно до Положення Департамент з управління житлово-комунальним господарством ОСОБА_1 міської ради є виконавчим органом ОСОБА_1 міської ради, який реалізує  повноваження   виконавчих органів   міської   ради    в    галузі    житлово-комунального господарства. На теперішній час департаментом з управління житлово-комунальним господарством ОСОБА_1 міської ради здійснюються підготовчі заходи щодо забезпечення проведення конкурсу, передбачені Порядком проведення конкурсу з призначення управителя багатоквартирного будинку, затвердженого наказом Мінрегіонбуду України від 13.06.2016 №150. Термін проведення конкурсу з призначення управителя багатоквартирного будинку чинним законодавством не визначений. На підставі викладеного, просить позов задовольнити та визнати недійсним рішення від 22.02.2017 № 2-рш по справі № 02/16-16.
		          Відповідач проти позову заперечив, заявлені позовні вимоги вважає безпідставними та необґрунтованими, зазначає, що норми чинного законодавства вказують на необхідність сприяння з боку органів   місцевого самоврядування   розвитку   конкуренції  у сфері у сфері житлово-комунального господарства  на  території  розташування  відповідних територіальних громад,  які вони   представляють,  та  від імені і в інтересах   яких здійснюють функції і повноваження місцевого самоврядування. Враховуючи вищевикладене та з метою визначення виконавців житлово-комунальних послуг, орган місцевого самоврядування повинен затвердити перелік житлово-комунальних послуг, право на здійснення яких виборюється на конкурсних засадах, і забезпечити проведення таких конкурсів в установленому порядку. Таким чином, не визначення переліку житлово-комунальних послуг, право па здійснення яких виборюється на конкурсних засадах може призвести до обмеження конкуренції. Обмеження конкуренції може відбуватися внаслідок настання таких наслідків, що полягають у зміні об'єктивно існуючих факторів, які обумовлюють інтенсивність конкуренції можливості учасників конкурувати між собою. Отже, окремі суб'єкти господарювання можуть здобути переваги над іншими не завдяки власним досягненням, а в наслідок дії зовнішніх факторів, одним з яких є вплив органів, наділених владними повноваженнями. Також зазначає, що рішенням виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради від 23.06.2016 № 302 «Про визнання таким, що втратило чинність, рішення виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради від 23.06.2009 № 235/1 «Про перелік житлово-комунальних послуг, право на здійснення яких виборюється на конкурсних засадах» визначено,  що рішення виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради від 23.06.2009 № 235/1 втратило чинність. При цьому, у вступній частині (преамбулі) Рішення № 302 зазначено, що це рішення приймається виконавчим комітетом ОСОБА_1 міської ради у зв'язку з тим, що види послуг, право на здійснення яких виборюється на конкурсних засадах, визначені законодавчо. Проте, на законодавчому рівні визначено проведення конкурсу лише на послуги з вивезення твердих побутових відходів (Закон України «Про відходи») та послуги з управління будинком (Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»). Враховуючи, що рішенням виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради було скасовано існуючий перелік житлово-комунальних послуг, право на здійснення яких виборюється на конкурсних засадах, і, натомість, не було визначено іншого переліку, саме така бездіяльність виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради, яка полягає у не визначенні, з 23.06.2016 та по теперішній час, переліку житлово-комунальних послуг право на здійснення яких виборюється на конкурсних засадах, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції. Також, зазначає, що визначення управителя багатоквартирних будинків, в яких не створено об'єднання співвласників, повинно здійснюватись виключно за результатами конкурсу. Метою проведення такого конкурсу, є розвиток конкуренції і вибір на конкурсних засадах виконавця відповідних послуг, який, саме завдяки власним досягненням, виборює таке право у інших суб'єктів господарювання. Таким чином, визначення суб'єкта господарювання виконавцем послуг без проведення конкурсу, звільняє такого суб'єкта господарювання від потреби пропонувати для здобуття права на надання такої послуги, кращі умови її надання, тобто використовувати власні досягнення для отримання переваг порівняно з іншими суб'єктами. Разом з тим, проведення конкурсу на визначення виконавців послуг з управління багатоквартирними будинками сприятиме створенню конкурентного середовища на цьому ринку та покращенню якості послуг. Зауважує, що КП «Наше місто», яке визначено виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій не на конкурсній основі, наразі фактично виконує функції, які відносяться до послуги з управління багатоквартирними будинками, право на надання яких виборюється на конкурсних засадах. Отже, вищенаведені норми чинного законодавства вказують на необхідність сприяння з боку органів місцевого самоврядування розвитку конкуренції у сфері житлово-комунального господарства на території розташування відповідних територіальних громад, які вони представляють, та від імені і в інтересах яких здійснюють функції і повноваження місцевого самоврядування. Не проведення виконавчим комітетом ОСОБА_1 міської ради конкурсу на визначення управителя багатоквартирних будинків,  може призвести до обмеження конкуренції на ринку послуг з управління багатоквартирними будинками. У звязку із викладеним відповідач просить суд в позові відмовити повністю.
		Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи у їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін суд  
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		22.02.2017р. адміністративною колегією ОСОБА_1 обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення № 2-рш, яким:
		- визнано, що бездіяльність виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради, яка полягає у не визначенні з 23.06.2016 та по теперішній час переліку житлово-комунальних послуг, право на здійснення яких виборюється на конкурсних засадах, порушенням законодавства про захист економічної  конкуренції,   передбаченим пунктом 3  статті 50   Закону  України «Про захист економічної конкуренції», частиною першою статті 15 цього ж Закону,  у  вигляді антиконкурентних дій органів місцевого самоврядування, які можуть привести до обмеження конкуренції;
		- зобов'язано виконавчий комітет ОСОБА_1 міської ради припинити зазначене порушення шляхом затвердження переліку житлово-комунальних послуг, право на   здійснення  яких виборюється на конкурсних засадах;
		- визнано, що бездіяльність виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради, яка полягає у не проведенні з 01.07.2016 по теперішній час конкурсу на визначення управителя багатоквартирних будинків, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 3 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», частиною першою статті 15 нього ж Закону, у вигляді антиконкурентних дій органів місцевого самоврядування, які можуть призвести до обмеження конкуренції на ринку послуг з управління багатоквартирними будинками;
		- зобов'язано виконавчий комітет ОСОБА_1 міської ради припинити зазначене порушення шляхом проведення конкурсу на визначення управителя багатоквартирних будинків.
		Як встановлено в ході судового розгляду справи, підставою для прийняття рішення були наступні обставини:
		16.11.2016 адміністративною колегією Відділення розпочато розгляд справи «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції» за результатами дослідження фактів, викладених в зверненнях депутата ОСОБА_1 обласної ради ОСОБА_6 та Народного депутата України ОСОБА_7, у зв'язку з наявністю в діях Виконкому Міськради ознак порушень законодавства про захист економічної конкуренції, у вигляді антиконкурентнлх дій органів місцевого самоврядування, які можуть призвести до обмеження конкуренції, передбачених пунктом 3 статті 50, частиною першою статті 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді бездіяльності, які полягають у: - не визначенні, з 23.06.2016  переліку житлово-комунальних  послуг,   право на здійснення яких виборюється на конкурсних засадах; - не проведенні, з   01.07.2016  та  по  теперішній  час, конкурсу  на  визначення управителя багатоквартирних будинків.
		Рішенням виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради від 23.06.2009 № 235/1 «Про перелік житлово-комунальних послуг, право на здійснення яких виборюється на конкурсних засадах» (далі - Рішення №235/1) з метою, зокрема, створення конкурентного середовища в сфері надання житлово-комунальних послуг, було затверджено перелік житлово-комунальних послуг, право на здійснення яких виборюється на конкурсних засадах, а саме:
		-  послуги з управління будинком;
		-  послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій;
		-  послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд;
		- вивезення твердих побутових відходів.
		Рішенням виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради від 23.06.2016 № 302 «Про визнання таким, що втратило чинність, рішення виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради від 23.06.2009 № 235/1 «Про перелік житлово-комунальних послуг, право на здійснення яких виборюється на конкурсних засадах» (далі - Рішення № 302) визначено,  що рішення виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради від 23.06.2009 № 235/1 втратило чинність.
		У вступній частині (преамбулі) Рішення № 302 зазначено, що це рішення приймається виконавчим комітетом ОСОБА_1 міської ради у зв'язку з тим, що види послуг, право на здійснення яких виборюється на конкурсних засадах, визначені законодавчо.
		24.06.2016р. рішенням №311 виконавчий комітету ОСОБА_1 міської ради визначив комунальне підприємство ОСОБА_1 міської ради «Наше місто» виконавцем житлово-комунальних послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
		Крім того, Відповідно до пункту 7 статті 28 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», порядок підготовки та проведення конкурсів, типові договори на надання житлово-комунальних послуг затверджує Кабінет Міністрів України.
		Порядок визначення виконавця житлово-комунальних послуг регулюється, зокрема, Порядком проведення конкурсу з надання житлово-комунальних послуг, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 631 «Про затвердження Порядку проведення конкурсу з надання житлово-комунальних послуг» (надалі - Порядок проведення конкурсу). Порядком визначення виконавця житлово-комунальних послуг у житловому фонді, затвердженим наказом Державного комітету України і питань житлово-комунального господарства від 25.04.2005 року № 60. зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 травня 2005 року за № 541/1 0821 (надалі - Порядок визначення виконавця).
		Відповідно до 1.1 Порядку визначення виконавця, органами місцевого самоврядування, власниками житлових будинків визначаються виконавці таких житлово - комунальних послуг: з управління будинком, спорудою або групою будинків; з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій; з ремонту приміщень, будинків, споруд, передбачених пунктом 4 частини першої статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
		Положенням пункту 1.7 Порядку визначення виконавця передбачено, що органи місцевого самоврядування чи власники житлових будинків можуть визначати виконавців всіх або окремих житлово-комунальних послуг.
		Якщо органом місцевого самоврядування житлово-комунальні послуги, визначені у пункті 1.1 Порядку, включено до переліку послуг, право на здійснення яких виборюється на конкурсних засадах, виконавці таких послуг визначаються на конкурсі відповідно до статей 27, 28 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (пункт 1.8 Порядку визначення виконавця).
		Згідно з пунктами 2, 3 Порядку проведення конкурсу, конкурс з надання житлово-комунальних послуг проводиться за умови, зокрема: -   включення   органом   місцевого   самоврядування послуги  до переліку  житлово-комунальних послуг, право на надання яких виборюється на конкурсних засадах; - закінчення строку дії або розірвання договору па надання послуг. Організатором конкурсу може бути власник чи балансоутримувач житлових будинків або уповноважена ним особа.
		Згідно з пунктом 1.5 Порядку визначення виконавця, виконавцем житлово-комунальних послуг, визначених у пункті 1.1 Порядку, може бути суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання відповідних житлово-комунальних послуг га який може забезпечити виконання обов'язків, визначених у частині другій статті 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
		Відповідно до пункту 5 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про особливості права власності в багатоквартирному будинку», у разі якщо протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом (тобто до 01.07.2016) співвласники багатоквартирного будинку, в якому не створено об'єднання співвласників, не прийняли рішення про форму управління багатоквартирним будинком, управління таким будинком здійснюється управителем, який призначається на конкурсних засадах виконавчим органом місцевої ради, на території якої розташований багатоквартирний будинок. У разі якщо місцевою радою або її виконавчим комітетом відповідно до законодавства прийнято рішення про делегування іншому органу - суб'єкту владних повноважень функцій із здійснення управління об'єктами житлово-комунального господарства, забезпечення їх утримання та ефективної експлуатації,   необхідного  рівня та якості послуг, управитель призначається на конкурсних засадах.
		Отже, визначення управителя багатоквартирних будинків повинно здійснюватись за результатами конкурсу.
		Листом від 29.12.2016р. № 25345/02-20/06 Виконком повідомив територіальне відділення, що органами місцевого самоврядування не розпочиналась конкурсна процедура на визначення управителя багатоквартирних будинків.
		Тобто, з 01.07.2016 та по теперішній час органами місцевого самоврядування конкурс на визначення управителя багатоквартирних будинків не проводився.
		Вказані обставини стали підставою для прийняття оспорюваного рішення.
		           Предметом спору є визнання недійсним рішення ОСОБА_1 обласного  територіального відділення Антимонопольного комітету України «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції» по справі від 22.02.2017 № 2-рш по справі № 02/16-16 з підстав неповного з'ясування обставин справи, не доведення  обставин, які мають значення для справи і  які  визнано встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення норм матеріального права.
		Проаналізувавши всі обставини справи у їх сукупності , заслухавши пояснення сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного:
		Стаття 19 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» визначає гарантії здійснення повноважень Антимонопольного комітету України.
		Відповідно до ст. 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної   конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про: визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; припинення порушення  законодавства  про  захист  економічної конкуренції;   зобов'язання органу влади,  органу місцевого  самоврядування, органу адміністративно-господарського управління  та  контролю скасувати або змінити прийняте ним  рішення  чи  розірвати  угоди, визнані  антиконкурентними діями органів влади,  органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю;     визнання суб'єкта господарювання таким,  що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку; примусовий поділ суб'єкта господарювання, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку; накладення штрафу; блокування цінних паперів; усунення   наслідків   порушень   законодавства  про захист економічної  конкуренції, зокрема  усунення чи   пом'якшення негативного впливу узгоджених дій,  концентрації  суб'єктів господарювання  на  конкуренцію;  скасування дозволу на узгоджені  дії  у  разі  вчинення  дій, заборонених згідно із статтею 19 цього Закону; закриття провадження у справі.
		Частиною першою статті 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» встановлено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
		Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення.
		Взаємовідносини, які виникають між виробниками, виконавцями і споживачами у сфері надання та споживання на ринках житлово-комунальних послуг, регулюються, зокрема: Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
		Так, відповідно до пунктів 4 та 9 частини 1 статті 7 Закону «Про житлово-комунальні послуги» визначення виконавця житлово-комунальних послуг відповідно до цього Закону в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства, та укладання договорів з підприємствами різних форм власності на вироблення та/або виконання житлово-комунальних послуг відноситься до повноважень органів місцевого самоврядування.
		Частинами 1 та 2 статті 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що укладання договорів на надання житлово-комунальних послуг (крім послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з    використанням внутрішньобудинкових систем) згідно з установленим переліком для об'єктів державної або комунальної власності здійснюються за результатами конкурсу.
		Перелік житлово-комунальних послуг, право на здійснення яких виборюється на конкурсних засадах, визначає орган місцевого самоврядування.
		Відповідно до пункту 6 статті 19 Закону «Про житлово-комунальні послуги» особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.
		          В свою чергу, згідно зі статтею 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавець має право, зокрема, брати участь у конкурсах на набуття права виконувати житлово-комунальні послуги на певній території відповідно до цього Закону.
		Отже, чинним законодавством передбачено застосування конкурсних засад при наданні житлово-комунальних послуг та укладанні договорів. При цьому, перелік житлово-комунальних послуг, право на здійснення яких виборюється на конкурсних засадах, визначає орган місцевого самоврядування.
		Відповідно до пункту 7 статті 28 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», порядок підготовки та проведення конкурсів, типові договори на надання житлово-комунальних послуг затверджує Кабінет Міністрів України.
		Порядок визначення виконавця житлово-комунальних послуг регулюється, зокрема, Порядком проведення конкурсу з надання житлово-комунальних послуг, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 631 «Про затвердження Порядку проведення конкурсу з надання житлово-комунальних послуг» (надалі - Порядок проведення конкурсу). Порядком визначення виконавця житлово-комунальних послуг у житловому фонді, затвердженим наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 25.04.2005 року № 60, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19 травня 2005 року за № 541/10821 (надалі - Порядок визначення виконавця).
		Відповідно до пункту 1.1 Порядку визначення виконавця, органами місцевого самоврядування, власниками житлових будинків визначаються виконавці зокрема, таких житлово-комунальних послуг, як з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій та з ремонту приміщень, будинків, споруд, передбачених пунктом 4 частини першої статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
		Положенням пункту 1.7 Порядку визначення виконавця передбачено, що органи місцевого самоврядування чи власники житлових будинків можуть визначати виконавців всіх або окремих житлово-комунальних послуг.
		Якщо органом місцевого самоврядування житлово-комунальні послуги, визначені у пункті 1.1 Порядку, включено до переліку послуг, право на здійснення яких виборюється на конкурсних засадах, виконавці таких послуг визначаються за конкурсом відповідно до статей 27, 28 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (пункт 1.8 Порядку визначення виконавця).
		Суд зазначає, що згідно з пунктами 2, 3 Порядку проведення конкурсу, конкурс з надання житлово-комунальних послуг проводиться за умови, зокрема:
		-  включення органом місцевого самоврядування послуги до Переліку житлово-комунальних послуг, право на надання яких виборюється на конкурсних засадах;
		- закінчення строку дії або розірвання договору на надання послуг.
		Згідно з пунктом 1.5 Порядку визначення виконавця, виконавцем житлово-комунальних послуг, визначених у пункті 1.1 Порядку, може бути суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання відповідних житлово-комунальних послуг та який може забезпечити виконання обов'язків, визначених у частині другій статті 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
		Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про захист економічної конкуренції» державна політика у сфері розвитку економічної конкуренції та обмеження монополізму в господарській діяльності, здійснення заходів щодо демонополізації економіки, фінансової. матеріально-технічної, інформаційної, консультативної та іншої підтримки суб'єктів господарювання, які сприяють розвитку конкуренції, здійснюється органами державної влади, органами місцевого самоврядування та органами адміністративно-господарського управління та контролю.
		При цьому, згідно із частиною 2 статті 4 Закону України «Про захист економічної конкуренції» органи місцевого самоврядування зобов'язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію.
		Застосування принципів конкуренції, як вирішального фактора розвитку ринкової економіки для органів виконавчої влади і місцевого самоврядування полягає у встановленні прозорих процедур проведення конкурсів, тендерів, з залученням якомога більшого кола учасників. На виконання цього завдання мають бути спрямовані дії та рішення всіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування.
		Разом з тим, визначення саме на конкурсних засадах юридичних осіб на надання житлово-комунальних послуг може сприяти залученню нових учасників, що дозволить придбавати послуги належної якості за оптимальними цінами.
		Адже зміст економічної конкуренції (стаття 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції») полягає у змаганні між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями.
		Отже, вищенаведені норми чинного законодавства вказують на необхідність сприяння з боку органів місцевого самоврядування розвитку конкуренції у сфері житлово-комунального господарства на території розташування відповідних територіальних   громад, які вони представляють, та від імені і в інтересах яких здійснюють функції і повноваження місцевого самоврядування.
		Таким чином, суд вважає, що з метою визначення виконавців житлово-комунальних послуг, орган місцевого самоврядування повинен затвердити перелік житлово-комунальних послуг, право на здійснення яких виборюється на конкурсних засадах, і забезпечити проведення таких конкурсів в установленому порядку.
		Суд, погоджується з доводами відповідача, що, не визначення переліку житлово-комунальних послуг, право на здійснення яких виборюється на конкурсних засадах може призвести до обмеження конкуренції. Обмеження конкуренції може відбуватися внаслідок настання таких наслідків, що полягають у зміні об'єктивно існуючих факторів, які обумовлюють інтенсивність конкуренції можливості учасників конкурувати між собою.
		Отже, окремі суб'єкти господарювання можуть здобути переваги над іншими не завдяки власним досягненням, а внаслідок дії зовнішніх факторів, одним з яких є вплив органів, наділених владними повноваженнями.
		Відповідно до статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до повноважень виконавчих органів, міських рад в галузі житлово-комунального господарства належать зокрема, власні (самоврядні) повноваження щодо управління об'єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв'язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню.
		Рішення Виконкому, прийняті в межах своєї компетенції, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на території міста підприємствами, організаціями і установами, кооперативними та іншими громадськими організаціями, їх органами, а також посадовими особами і громадянами.
		У вступній частині (преамбулі) Рішення № 302 від 23.06.2016р. зазначено, що це рішення приймається виконавчим комітетом ОСОБА_1 міської ради у зв'язку з тим, що види послуг, право на здійснення яких виборюється на конкурсних засадах, визначені законодавчо.
		Проте, на законодавчому рівні визначено проведення конкурсу лише на послуги з вивезення твердих побутових відходів (Закон України «Про відходи») та послуги з управління будинком (Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»).
		Як вбачається з матеріалів антиконкурентної справи листом від 29.12.2016 №25345/02-20/06 Виконком повідомив територіальне відділення, що станом на 29.12.2016 органами місцевого самоврядування не затверджено переліку житлово-комунальних послуг, право на здійснення яких виборюється на конкурсних засадах.
		Таким чином, суд вважає, що твердження позивача, що оскільки перелік житлово-комунальних послуг, право на здійснення яких виборюється на конкурсних засадах, визначений законодавством, ніяким чином не призводить та не може призвести до обмеження конкуренції, є необґрунтованим, оскільки процедура проведення конкурсу законодавством передбачена не для всіх житлово-комунальних послуг. Так, не визначено проведення конкурсу щодо послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд.
		Також, недоречними є посилання позивача про те, що незрозуміло на якому товарному ринку провадилось дослідження ОСОБА_1 обласним територіальним відділення Антимонопольного комітету України, оскільки законодавством визначено, що орган місцевого самоврядування проводить визначення переліку таких послуг для об'єктів комунальної власності.
		Крім того, 24.06.2016 рішенням № 311 Позивач визначив комунальне підприємство ОСОБА_1 міської ради «Наше місто» виконавцем житлово-комунальних послуг і  утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. 
		Положеннями статті 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; контроль за концентрацією, узгодженими діями суб'єктів господарювання та регулюванням цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій;  сприяння розвитку добросовісної конкуренції; здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель.
		Відповідно до положень абз.1, 3 ст. 20 Закон України «Про Антимонопольний комітет України», органи влади, органи місцевого самоврядування беруть участь у розробленні та реалізації конкурентної політики, взаємодіють з Антимонопольним комітетом України в питаннях розвитку конкуренції, розроблення регіональних програм економічного розвитку та інформують Антимонопольний комітет України про виконання заходів, пов'язаних з реалізацією конкурентної політики.
		Органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю зобов'язані погоджувати з Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями проекти нормативно-правовик актів та інших рішень, які можуть вплинути на конкуренцію, зокрема щодо створення суб'єктів господарювання, встановлення і зміни правил їх поведінки на ринку, або такі, що можуть призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції на відповідних ринках, а також одержувати дозвіл Антимонопольного комітету України на концентрацію у випадках, передбачених законом.
		Відповідно до частини першої статті 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції» антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю є прийняття будь-яких актів (рішень, наказів, розпоряджень, постанов тощо), надання письмових чи усних вказівок, укладення угод або будь-які інші дії чи бездіяльність органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю (колегіального органу чи посадової особи), які призвели або можуть призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції.
		Згідно з частиною третьою статті 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції» вчинення антиконкурентних дій органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю забороняється.
		Відповідно до п. 2 статті 50 Закону України "Про захист  економічної  конкуренції" порушеннями законодавства про захист економічної  конкуренції є антиконкурентні дії  органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю.                                                            
		Враховуючи, що рішенням виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради було скасовано існуючий перелік житлово-комунальних послуг, право на здійснення яких виборюється на конкурсних засадах, і, натомість, не було визначено іншого переліку, суд вважає, що відповідач дійшов обґрунтованого висновку в оскаржуваному рішенні, що бездіяльність виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради, яка полягає у не визначенні з 23.06.2016 та по теперішній час переліку житлово-комунальних послуг, право на здійснення яких виборюється на конкурсних засадах, є порушенням законодавства про захист економічної  конкуренції,   передбаченим пунктом 3  статті 50   Закону  України «Про захист економічної конкуренції», частиною першою статті 15 цього ж Закону,  у  вигляді антиконкурентних дій органів місцевого самоврядування, які можуть привести до обмеження конкуренції.
		Щодо визначеного в оспорюваному рішенні другого порушення, а саме бездіяльності виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради, яка полягає у не проведенні з 01.07.2016 по теперішній час конкурсу на визначення управителя багатоквартирних будинків, суд зазначає наступне.
		Відповідно до пункту 5 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про особливості права власності в багатоквартирному будинку», у разі якщо протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом (тобто до 01.07.2016) співвласники багатоквартирного будинку, в якому не створено об'єднання співвласників, не прийняли рішення про форму управління багатоквартирним будинком, управління таким будинком здійснюється управителем, який призначається на конкурсних засадах виконавчим органом місцевої ради, на території якої розташований багатоквартирний будинок. У разі якщо місцевою радою або її виконавчим комітетом відповідно до законодавства прийнято рішення про делегування іншому органу - суб'єкту владних повноважень функцій із здійснення управління об'єктами житлово-комунального господарства, забезпечення їх утримання та ефективної експлуатації,   необхідного  рівня та якості послуг, управитель призначається на конкурсних засадах.
		Отже, визначення управителя багатоквартирних будинків, в яких не створено об'єднання співвласників, повинно здійснюватись виключно за результатами конкурсу.
		Слід зазначити, що метою проведення такого конкурсу, є розвиток конкуренції і а вибір на конкурсних засадах виконавця відповідних послуг, який, саме завдяки власним досягненням, виборює таке право у інших суб'єктів господарювання.
		Таким чином, визначення суб'єкта господарювання виконавцем послуг без проведення конкурсу, звільняє такого суб'єкта господарювання від потреби пропонувати для здобуття права на надання такої послуги, кращі умови її надання, тобто використовувати власні досягнення для отримання переваг порівняно з іншими суб'єктами.
		Разом з тим, проведення конкурсу на визначення виконавців послуг з управління багатоквартирними будинками сприятиме створенню конкурентного середовища на цьому ринку та покращенню якості послуг.
		Матеріалами аниконкурентної справи встановлено, що в місті Запоріжжі декілька суб'єктів господарювання надають послуги з управління багатоквартирними будинками, зокрема ТОВ «Керуюча компанія «Наш дім Запоріжжя» (69005, м. Запоріжжя, вул. Патріотична, буд. 49, оф. 38, код ЄДРГІОУ 39174349), ПП «МСР» (69015, м. Запоріжжя, бул. БельфорськийАДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 3206843 1) та інші.
		Тобто, товарний ринок з управління багатоквартирними будинками та прибудинковими територіями є потенційно конкурентним. 
		Конкуренція, як суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері послуг з управління багатоквартирними будинками та прибудипковими територіями, так і суб'єктів господарювання з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій з іншими суб'єктами господарювання відбувається лише на стадії проведення конкурсу з визначення виконавців відповідних послуг, тобто до вступу на ринок.
		Як вбачається з антимонопольної справи, Листом від 29.12.2016 № 25345/02-20/06 Виконком повідомив територіальне відділення, що органами місцевого самоврядування не розпочиналась конкурсна процедура на визначення управителя багатоквартирних будинків.
		При цьому, рішенням виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради від 24.06.2016 № 311 «Про визначення виконавця житлово-комунальних послуг», з 01.09.2016 КП «Наше місто» ОСОБА_1 міської ради визначено виконавцем житлового-комунальних послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
		Відповідно до пункту 3.2.1 статуту КП «Наше місто», затвердженого рішенням Виконкому від 08.06.2016 № 279, предметом діяльності підприємства, зокрема, є виконання послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків, послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
		Рішенням виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради від 15.08.2016 № 441 «Про встановлення тарифів на послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для будинків (гуртожитків) житлового фонду комунальної власності м. Запоріжжя» (далі - Рішення № 441), затверджено Перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, мінімально необхідний для забезпечення санітарно-гігієнічних вимог проживання, перебування в приміщеннях та забезпечення технічних вимог до експлуатації будинку, виконавцем яких є комунальне підприємство «Наше місто» ОСОБА_1 міської ради.
		Згідно додатку №1 до рішення № 441, до вищевказаного переліку включено:                 - прибирання прибудинкової території; - технічне обслуговування ліфтів (за наявності);               - технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем; - обслуговування димових та вентиляційних каналів; - технічне  обслуговування  та  поточний  ремонт  мереж електропостачання та електрообладнання та інших внутрішньобудинкових систем (за наявності); - поточний ремонт конструктивних  елементів, внутрішньобудинкових  систем гарячого і холодного водопостачання, водовідведення, централізованого опалення та зливової каналізації і технічних пристроїв будинків; - освітлення місць загального користування; - енергопостачання ліфтів (за наявності).
		Згідно з Додатком 1 до Порядку проведення конкурсу з призначення управителя багатоквартирного будинку, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 13.06.2016 № 150, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 червня 2016 р. за № 893/29023 (набрання чинності 12.07.2016), до примірного переліку складових послуги з управління багатоквартирним будинком відноситься:1) утримання спільного майна багатоквартирного  будинку та  прибудинкової території,  в тому числі:  прибирання прибудинкової території, прибирання сходових кліток, прибирання підвалу, технічних поверхів та покрівлі, технічне обслуговування ліфтів, обслуговування систем       диспетчеризації, технічне обслуговування внутрішньобудинкових  систем,  дератизація,  дезінсекція, обслуговування димових та вентиляційних каналів, технічне    обслуговування мереж електропостачання та електрообладнання, систем   протипожежної  автоматики  та димовидалення,   а   також інших внутрішньобудинкових Інженерних систем (у разі їх наявності), прибирання і вивезення снігу, посипання частини прибудинкової території, призначеної для проходу та проїзду, протиожелєдними сумішами; 2) поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку, в тому числі: поточний ремонт конструктивних елементів, внутрішньобудинкових систем гарячого і холодного водопостачання, водовідведення, теплопостачання та зливової каналізації і технічних пристроїв будинків та елементів зовнішнього упорядження, що розміщені на закріпленій в установленому порядку прибудинковій території, поточний ремонт мереж електропостачання   та   електрообладнання,   систем   протипожежної   автоматики   та димовидалення, а також інших внутрішньобудинкових інженерних систем; 3) оплата послуг щодо енергопостачання спільного майна багатоквартирного будинку, в тому   числі:   освітлення   місць   загального   користування   і   підвалів   та підкачування води, енергопостачання ліфтів; 4) винагорода управителю.
		Тобто, відповідно до чинного законодавства, на теперішній час послуга з управління багатоквартирним будинком включає в себе такі ж самі види робіт, що і послуга з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій.
		Крім того, відповідно до пункту 3.1 Порядку визначення виконавця, виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій може бути виконавець послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків чи інший суб'єкт господарювання, з яким дійшли домовленості про надання таких послуг, та який відповідає вимогам пункту 1.3 Порядку.
		Враховуючи вищенаведене, суд погоджується з доводами відповідача, що КП «Наше місто», яке визначено виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій не на конкурсній основі, наразі фактично виконує функції, які відносяться до послуги з управління багатоквартирними будинками, право на надання яких виборюється на конкурсних засадах.
		Отже, вищенаведені норми чинного законодавства вказують на необхідність сприяння з боку органів місцевого самоврядування розвитку конкуренції у сфері житлово-комунального господарства на території розташування відповідних територіальних громад, які вони представляють, та від імені і в інтересах яких здійснюють функції і повноваження місцевого самоврядування.
		Відповідно до статті 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідного радою на строк її повноважень. Після закінчення повноважень ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради її виконавчий комітет здійснює свої повноваження до сформування нового складу виконавчого комітету.
		Відповідно до частини 1 статті 52 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради може розглядати і вирішувати питання, віднесені цим Законом до відання виконавчих органів ради.
		Виконавчий комітет ради координує діяльність відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідної територіальної громади, заслуховує звіти про роботу їх керівників.
		У відповідності до ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів місцевих рад належить управління об'єктами житлово-комунального господарства, побутового торговельного обслуговування, транспорту і зв'язку, що перебувають у комунальній власності територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню.
		Таким чином, не проведення виконавчим комітетом ОСОБА_1 міської ради конкурсу на визначення управителя багатоквартирних будинків,  може призвести до обмеження конкуренції на ринку послуг з управління багатоквартирними будинками.
		Щодо твердження позивача, що Департаментом з управління житлово-комунальним господарством ОСОБА_1 міської ради реалізуються повноваження виконавчих органів міської раду в галузі житлово-комунального господарства і ним на теперішній час здійснюються підготовчі заходи щодо забезпечення проведення конкурсу, суд вважає за необхідне зазначити, наступне.
		Відповідно до Порядку проведення конкурсу з призначення управителя багатоквартирного будинку, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 13.06.2016 № 150, організатором конкурсу є - виконавчий орган місцевої ради, на території якої розташовані багатоквартирні будинки, або інший орган - суб'єкт владних повноважень, якому делеговано функції и здійснення управління об'єктами житлово-комунального господарства, забезпечення їх утримання, ефективної експлуатації та необхідного рівня і якості послуг.
		Відповідач, зазначає, що під час розгляду справи позивач не повідомляв Відділення, що зазначені повноваження делеговані іншим суб'єктам владних повноважень. Доказів протилежного позивач суду не надав.
		При цьому, 26.05.2017 Позивачем прийнято рішення № 265 «Про проведення конкурсу з призначення управителя багатоквартирних будинків міста Запоріжжя», відповідно до якого виконавчим комітетом ОСОБА_1 міської ради оголошено конкурс з призначення управителя багато квартирних будинків міста Запоріжжя, в яких не створено об'єднання співвласників багатоквартирних будинків, співвласники яких не прийняли рішення про форму управління багатоквартирним будинком
		Відповідно до пункту 3 Положення про конкурсну комісію з призначення  управителя багатоквартирних будинків міста Запоріжжя, затвердженого рішенням Виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради від 26.05.2017 № 265 організатором конкурсу є виконавчий комітет ОСОБА_1 міської ради.
		Зазначеним підтверджується, виконання позивачем рішення ОСОБА_1 обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 22.02.2017 № 2-рш щодо припинення порушення шляхом проведення конкурсу на визначення управителя багатоквартирних будинків.
		Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач дійшов обґрунтованого висновку в оскаржуваному рішенні, що бездіяльність виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради, яка полягає у не проведенні з 01.07.2016 по теперішній час конкурсу на визначення управителя багатоквартирних будинків, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 3 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», частиною першою статті 15 нього ж Закону, у вигляді антиконкурентних дій органів місцевого самоврядування, які можуть призвести до обмеження конкуренції на ринку послуг з управління багатоквартирними будинками.
		Статтею 48, 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» до повноважень органів Антимонопольного Комітету  за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції  віднесено прийняття рішень, в тому числі про: припинення порушення  законодавства про захист економічної конкуренції , накладення штрафу  та ін.
		З урахуванням встановлених обставин та досліджених доказів, суд дійшов висновку, що рішення відповідача від 22.02.2017 № 2-рш прийнято на підставі і в межах компетенції відповідача, при повному зясуванні всіх обставин справи, не суперечать закону, а отже не вбачає підстав для визнання його недійсним. 
		Статтею 33 ГПК України передбачено, що сторона повинна довести  ті обставини, на які  вона посилається як на підставу  своїх вимог і заперечень.
		Позивач не довів підстав для визнання недійсним рішення відповідача та не надав суду доказів, які б спростували докази відповідача, що покладені ним в основу оскаржуваного рішення
		Заперечення відповідача враховані при розгляді справи.
		З заявлених підстав в позові відмовляється повністю.
		Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати до стягнення не присуджуються та залишаються за позивачем. 
		Керуючись ст., ст. 22, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу  України, суд   
		В И Р І Ш И В:
		 
		В задоволенні позову Виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради, м. Запоріжжя до ОСОБА_1 обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Запоріжжя про визнання недійсним рішення від 22.02.2017 № 2-рш відмовити повністю.
		Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України  07 липня 2017 р.
		 
		    Суддя                                                            Н.Г.Зінченко
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...