Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 638/4797/17 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 12.07.2017. Зареєстровано: 12.07.2017. Забезпечено надання загального доступу: 14.07.2017.
Дата набрання законної сили: 20.07.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		11 липня 2017 р.Справа № 638/4797/17Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
		Головуючого судді: Катунова В.В.
		Суддів: Бершова Г.Є. ,  Ральченка І.М. 
		 
		розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова на постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 24.05.2017р. по справі № 638/4797/17
		за позовом  ОСОБА_1     
		до  Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова          
		про визнання дій  неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
		ВСТАНОВИЛА:
		ОСОБА_1 (надалі по тексту позивач) звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова  з позовом до  Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова  (надалі по тексту відповідач), в якому просив:
		- визнати неправомірною відмову відповідача  в призначенні  пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 на підставі п. «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;
		-зобов'язати відповідача призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1, на підставі п. «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зарахувавши до пільгового стажу за Списком №1 період роботи 30.08.1982 року по 23.09.1989 рік, починаючи з 27.01.2017 року.
		За результатами розгляду справи в порядку скороченого провадження постановою Дзержинського районного суду м. Харкова  від 24.05.2017  р. позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. 
		Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що рішення першої інстанції про призначення пенсії позивачу за віком за списком № 1 є безпідставним та таким, що не відповідає нормам чинного законодавства, а тому просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.
		Виходячи з приписів абз. 4 ч.8 ст. 183-2 КАС України вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
		Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів  вважає, що апеляційна скарга не  підлягає  задоволенню з огляду на таке.
		Судом першої інстанції встановлено, що позивач, 18.08.1961  р. н., з 30 серпня  1982 року по 31.03.1987 та з 01.10.1987 по 23.09.1989 працював на Заводі точного приладобудування на посадах заливника -плавильника,  ливарника гальвано-пресового цеху.
		ОСОБА_1  27.01.2017 року звернувся до Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Харкова із заявою про призначення пільгової пенсії за віком за Списком №1 на підставі п «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
		Рішенням Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Харкова  №403 від 02.03.2017 року було відмовлено позивачу в призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до Списку №1, оскільки згідно наданих документів період роботи в АТ «Точприлад» немає можливості зарахувати до пільгового стажу, так як  для призначення пенсії позивачем не надана довідка про підтвердження особливого характеру пільгової роботи відповідно до п. 20 Порядку №637. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємство АТ «Точприлад» на теперішній час не ліквідовано. 
		Не погодившись із правовою позицією відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
		Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з протиправності відмови відповідача у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах.
		Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
		Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
		Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.
		Списком №1 виробництв, цехів, професій і посад на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженим Постановою Міністрів СРСР від 22.08.1956 року №1173 п 1. Ливарне виробництво Розділу ХІ «Металообробка» передбачено, що право на пільгове пенсійне забезпечення мають, як плавильники так і заливники металу.
		Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383 затверджено Порядок застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
		Згідно зазначеного порядку пенсії за сумісними роботами, професіями та посадами працівників, зайнятих у виробництвах та на роботах, передбачених Списками, призначаються: 1) за Списком N 2, якщо одна із виконуваних робіт, професій чи посад передбачена в Списку N 1, а інша в Списку N 2; 2) на загальних підставах, якщо одна із виконуваних робіт, професій чи посад передбачена в Списку N 1 або Списку N 2, а інша цими Списками не передбачена.
		Таким чином, законодавець чітко врегулював питання сумісництва у випадку, якщо роботи на яких особа була зайнята за сумісництвом передбачено різними Списками або якщо одна з професій взагалі не передбачена Списками №1 та №2.
		Проте, у даному випадку обидві професії позивача передбачені ч. а) п.1 (Ливарне виробництво) розділу ХІ «Металообробка» Списку №1, затвердженого Постановою Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956 року.
		Згідно даних трудової книги ОСОБА_1  (серія  НОМЕР_1) та архівних довідок від 15.07.2014 року під спільним номером №Д-37, позивач  з 30.08.1982 року по 23.09.1989 року був зайнятий на роботах, передбачених ч. а) п.1 (Ливарне виробництво) розділу ХІ «Металообробка» Списку №1, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956 року. Архівні довідки під спільним №Д-37 від 15.07.2014 видані на підставі первинних документів, а саме наказів, картки за формою Т-2. Водночас у документах фонду Заводу точного приладобудування наказів про атестацію робочих місць, про перевід на роботу з неповним робочим днем, про відпустки без збереження заробітної плати та простої за період 1982-1989 рр. відсутні.
		Відповідачем не заперечується, що Списком №1 виробництв, цехів, професій і посад на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженим Постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173 п 1. Ливарне виробництво Розділу ХІ «Металообробка» передбачено право на пільгове пенсійне забезпечення плавильників, заливників металу, ливарників.
		Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою КМУ №442 від 01.08.1992 року, та розробленими на виконання постанови КМУ №442 від 01.08.1992 року Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України №41 від 01.09.1992 року. Вимога стосовно атестації робочого місця встановлена з 21.08.1992 року, тобто з моменту набрання чинності постановою Порядком №442. 
		Таким чином, період роботи з 30.08.1982 року по 23.09.1989 року зараховується до пільгового стажу без вимоги атестації робочого місця.
		Згідно статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
		Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
		Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
		Пунктом 20 Постанови №637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
		Пунктом 3 вказаної Постанови встановлюється, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
		Тобто для оформлення пільгової пенсії необхідно надати до органів Пенсійного фонду трудову книжку та/або уточнюючу довідку.
		У своєму листі від 21.03.2017 року Управління в першу чергу посилається на Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 10.11.2006 р. №18-1.
		Згідно частини 1 статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
		Рішенням господарського суду Харківської області від 03 грудня 2012 року по справі №5023/4412/12, залишеним без змін Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.02.2013 року встановлено наступне: «Харківський завод точного приладобудування входив в якості структурного підрозділу до складу Виробничого об'єднання «Точприлад», яке було створене та підпорядковане Міністерству приладобудування, засобів автоматизації та систем управління СРСР.У зв'язку з розпадом Союзу РСР, у відповідності до Закону України «Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України» все майно та фінансові ресурси союзних підприємств були оголошені власністю України та передані Фонду державного майна України. Відповідно до наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України у Харківській області №9 від 23.09.92 року було засновано Державне підприємство завод «Точприлад» та 26.10.92 року здійснено його державну реєстрацію.Відповідно до статуту ДП завод «Точприлад», зареєстрованого розпорядженням виконкому Дзержинської районної ради народних депутатів м. Харкова №572/2 від 26.10.1992 р., є державним підприємством без будь-якого правонаступництва. Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності Державне підприємство завод «Точприлад» перереєстроване у відкрите акціонерне товариство «Точприлад», як правонаступник. Виходячи з наведеного ВАТ «Точприлад» є правонаступником Державного підприємства завод «Точприлад». Разом з тим, Державне підприємство завод «Точприлад» не є правонаступником Харківського заводу точного приладобудування, на якому вказані в позовній заяві особи отримали пільговий стаж, необхідний для призначення пенсій по Списку № 2. Таким чином, видаючи уточнюючі довідки про наявність пільгового стажу при наявності трудових книжок та відповідних записів у них, відповідач не будучи правонаступником підприємства, на якому особи заробили пільговий стаж, порушив вимоги пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 р. № 637. Але вся інформація відносно стажу та періодів роботи, яка міститься в уточнюючих довідках, наданих відповідачем, повністю співпадає із записами у трудових книжках осіб, яким вони були надані, тобто ці уточнюючи довідки є достовірними. Суд також враховує, що відповідач надавав уточнюючи довідки на підставі наказів по підприємству та особових карток працівників за період з 1978 р. по 2003 р., які були в розпорядженні відповідача та в подальшому передані ним до архівної установи».
		Вищезазначеним рішенням також встановлено, що з повідомлення Управління Пенсійного фонду України при взятті на облік ВАТ «Точприлад» як платника страхових внесків вбачається, що відповідач взятий позивачем на облік 02.10.2007 року. Згідно з діючим на той час Порядком взяття на облік та зняття з обліку в органах Пенсійного фонду України юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, затвердженим постановою правління ПФУ №14-4 від 10.10.2006 року, взяття на облік юридичних осіб як платника податків страхових внесків здійснюється органами Пенсійного фонду України за місцезнаходженням юридичної особи на підставі відомостей з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи, наданих державним реєстратором. Як вбачається з виписки з державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, датою державної реєстрації відповідача є 26.10.1992 року. Таким чином, починаючи з дати взяття на облік відповідача, тобто з 02.10.2007 року позивач міг дізнатися, що ВАТ «Точприлад» не є правонаступником Харківського заводу точного приладобудування, на якому вказані в позовній заяві особи отримали пільговий стаж.
		Вимога Управління надати додаткові документи, видані саме ВАТ «Точприлад» (нині АТ «Точприлад») є необґрунтованою та неправомірною. Все вищевикладене вказує, що підтвердження набутого позивачем пільгового стажу на союзному підприємстві Харківський завод точного приладобудування відбувається на підставі даних трудової книги та архівних довідок, як для підприємства, що ліквідоване без правонаступників.
		Так, згідно статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пп.4 п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, згідно якого при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
		Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
		Відповідачем не здійснено жодних дій, спрямованих на отримання відомостей, додаткових документів, на підставі яких можна було б додатково підтвердити пільговий стаж позивача.
		Відтак, з огляду на те, що позивач досяг 50 років, має  необхідний стаж роботи не менше 25 років, з них має стаж роботи з шкідливими і важкими умовами праці не менше 10 років,  право позивача на призначення пенсії за віком на пільгових умовах є підтвердженим, тому рішення відповідача за наданими позивачем документами про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах не є правомірним.
		Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач, відповідно до норм чинного законодавства, має право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах, а відмова у призначенні такої пенсії не ґрунтується на положеннях пенсійного законодавства України.
		Згідно з ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Жодних обгрунтованих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та доводили факт дотримання вимог законодавства управлінням Пенсійного фонду України при апеляційному розгляді справи не надано, а судом не встановлено.
		Згідно з ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач як суб'єкт владних повноважень всупереч вимог ч.2 ст.71 КАС України не надав до суду належні докази правомірності своїх дій та рішень, та при апеляційному розгляді справи не обґрунтував свою правову позицію у встановленому порядку.
		Колегія суддів не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається апелянт в апеляційній скарзі, та вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні правовідносини.
		За таких обставин, у відповідності до ст.200 КАС України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін. 
		Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196,  п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
		У Х В А Л И Л А:
		Апеляційну скаргу Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова залишити без задоволення.
		Постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 24.05.2017р. по справі № 638/4797/17 залишити без змін.
		Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, є остаточною та оскарженню не підлягає. 
		 
		Головуючий суддя Катунов В.В.Судді   Бершов Г.Є.    Ральченко І.М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...