Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 375/235/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про захист немайнових прав фізичних осіб; Спори про захист честі, гідності та ділової репутації.
Надіслано для оприлюднення: 12.07.2017. Зареєстровано: 13.07.2017. Забезпечено надання загального доступу: 17.07.2017.
Дата набрання законної сили: 17.08.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		       Справа № 375/235/17 
		2/379/193/17
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		05.07.2017 року                                                                                              м.Тараща
		Таращанський районний суд Київської області в складі:
		головуючого: судді Потеряйко С.А.,
		за участю секретаря: Іванченко Т.Б.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тараща цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про захист честі, гідності та ділової репутації, стягнення моральної шкоди,-
		ВСТАНОВИВ:
		Позивач звернулася до суду з даним позовом.
		В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали, мотивуючи позов тим, що позивач є приватним нотаріусом Рокитнянського районного нотаріального округу Київської області, безпосереднє місце роботи за адресою вул. Ігоря Зінича, 2 в смт.Рокитне Київської області. Професійну незалежну діяльність здійснює на підставі Свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, виданого Міністерством юстиції України 17 квітня 2012 року за № 8765.
		12 січня 2017 року позивачем отримано через e-mail від Головного територіального управління юстиції факсограму з вимогою про надання документів та пояснень на зверненням ОСОБА_2 та жителів вулиці Жовтнева смт. Рокитне Київської області. До факсограми додавалась сканкопія заяви жителів вулиці Жовтневої смт. Рокитне під головуванням депутата Рокитнянської селищної ради Київської області ОСОБА_2 "Про погрози ОСОБА_1 учасникам судового засідання та депутату селищної ради ОСОБА_2", адресована Міністру ютиції України ОСОБА_11, вх.. № КО-33194 від 29.12.2016 року.
		У заяві стверджується, що позивач 22.12.2016 року, перебуваючи в залі судових засідань, безпосередньо перед початком розгляду цивільної справи в попередньому судовому засіданні за позовом Кагарлицької місцевої прокуратури до Рокитнянської районної держадміністрації Київської області, ОСОБА_12, ОСОБА_13 «Про скасування розпорядження Рокитнянської районної державної адміністрації, державних актів, державної реєстрації права власності, витребування землі з чужого незаконного володіння за фактом незаконного відведення земельних ділянок», вчинила погрози учасникам судового процесу та депутату селищної ради ОСОБА_2
		Свою присутність в приміщенні суду позивач пояснює турботою, переживанням за близьких їй людей ( а саме сторін у вище вказаній цивільній справі). В залі судового засідання в приміщенні Таращанського районного суду Київської області 22.12.2016 року були присутні близько 30 осіб, більшу частину яких позивач не знала та з ними не знайома. Присутніми голосно кидалися негативні, неприємні репліки на її адресу, на які вона старалася не звертати увагу.
		В фабулі заяви заявники вказують на «погрози ОСОБА_1 учасникам судового засідання», що не відповідає дійсності та є неправдивою інформацією, тобто фактично поширено недостовірну інформацію. Таке формулювання підкреслює юридичну безграмотність депутата Рокитнянської селищної ради Київської області ОСОБА_2, оскільки жителі вулиці Жовтнева смт. Рокитне Київської області, які були присутні 22.12.2016 року в залі судового засідання в приміщенні Таращанського районного суду Київської області по справі за позовом Кагарлицької місцевої прокуратури до Рокитнянської районної держадміністрації, ОСОБА_12, ОСОБА_13 «Про скасування розпорядження Рокитнянської районної державної адміністрації, державних актів, державної реєстрації права власності, витребування землі з чужого незаконного володіння за фактом незаконного відведення земельних ділянок» не були учасниками судового процесу (засідання) в розумінні ст. 47 ЦПК України, статус цих осіб і мета їх перебування на засіданні позивачу не відома, адже відношення до справи вони не мали. 
		Після декількох реплік присутніх осіб, які почали позивача ображати в принизливій для неї формі, позивач повідомила присутнім, що відносно депутата селищної ради ОСОБА_2, яка була присутня в залі, ведеться досудове розслідування у вчиненні злочинів повязаних з корупцією та пояснила, що особи які підозрюються в подібних злочинах мають нести відповідальність за їх вчинення відповідно до законодавства. 
		Твердження Відповідачів про те, що позивач, як нотаріус, використовує у власних цілях інформацію (конфіденційні дані) з Реєстру речових прав на нерухоме майно з метою погроз та розповсюджую її - є недостовірною інформацією та вважає її відвертим наклепом, оскільки заявниками не зазначено та не подано будь-яких доказів, які б свідчили і використання нею персональних даних про них, не повідомили і не підтвердили факт, коли, відносно кого і яким чином нею розповсюджувалась і яка саме інформація, та з якою метою використовується нею у власних інтересах та в чому вони полягають.
		З листа Кагарлицької місцевої прокуратури від 14.02.2017 року вих.. № 36-03-099 вих. 17 вбачається, що в провадженні СВ Рокитнянського ВП Миронівського ВП ГУНП в Київській області кримінальні провадження щодо позивача, як приватного нотаріуса Рокитнянського районного округу Київської області відсутні.
		Позивач зазначає, що колективне звернення з таким обвинуваченням, адресоване Міністру юстиції України ОСОБА_11, посадовій особі органу, який здійснює видачу свідоцтв на право зайняття нотаріальною діяльністю та позбавлення права на зайняття нотаріальною діяльністю, поставило під загрозу її право на незалежну професійну діяльність, тобто існував ризик позбавлення її роботи, як нотаріуса. Фактично це спроба перешкоджанню виконанню нею своїх обов'язків.
		Такі дії Відповідачів призвели до виникнення у позивача стресу, погіршення стану здоров'я, призвели до хвилювання, унеможливили виконання нею своїх обов'язків, оскільки душевне хвилювання призвело до неможливості здійснення прийому громадян та виконання своєї роботи, яка вимагає постійної пильності та зосередженості, адже робота нотаріуса повязана з захистом цивільних прав громадян і помилки в цій роботі позивач вважає неприпустимими. Колективне звернення Відповідачів фактично призупинило на деякий час роботу позивача, призвело до матеріальних втрат.
		Крім того, звернення відповідачів, яким вони фактично обмовили позивача, завдало їй глибокого душевного болю, адже до своєї роботи вона відноситься дуже відповідально та вболіває за неї. Дії Відповідачів були спрямовані завдати шкоди її професійним інтересам шляхом направлення звернення до контролюючого органу.
		Це звернення дійсно створило негативний імідж позивачу, принизило її як особистість, як нотаріуса, адже вона змушена була давати пояснення по справі, яка стосується лише сім'ї, і яка взагалі не стосується її роботи Головному територіальному управлінню юстиції. Це гризвело до дискомфорту, погіршило її відносини з безпосереднім керівництвом, адже не ливлячись на відсутність аргументованих звинувачень, факт заяви на неї має місце, відображатиметься в статистичних даних Головного територіального управління юстиції та заслуховуватиметься на колегії за результатами роботи за півріччя, що є приниженням честі та гідності та завдає їй постійного душевного хвилювання протягом усього часу. Саме тому відновлення своєї репутації, свого чесного імені є надзвичайно важливим для позивача як для особистості, так як і для нотаріуса.
		Надзвичайно неприпустимою грубістю є заява відповідачів про «прикриття впливом рідної сестри Усенко - ОСОБА_14 (заступника голови ЦВК)», це твердження є недостовірною інформацією та позивач вважає його відвертим ображанням, оскільки заявниками не зазначено та не подано будь-яких доказів, які б свідчили про начеб-то якесь «прикриття», не повідомили і не підтвердили факт, коли, як, за яких обставин, з якою метою здійснювалось «прикриття».
		В таких діях відповідачів позивач вбачає втручання в її особисте приватне життя, імя її сестри Відповідачі намагаються використати, щоб дати резонансу їх повідомленню, для «гучності» справи та привертання до себе уваги.
		Це завдало позивачу значного душевного болю та погіршило стан її здоровя.
		Також в заяві до Міністерства юстиції зазначалося, що «просимо розглянути зазначені дії приватного нотаріуса ОСОБА_1, яка прикривається впливом рідної сестри Усенко ОСОБА_14 (заступника голови ЦВК) та прийняти відповідні міри реагування». Крім того, відповідачі зазначають, «що у разі неприйняття відповідних мір реагування до приватного нотаріуса ОСОБА_1 вони залишають за собою право звернутися до засобів масової інформації у тому числі республіканського телебачення для висвітлення та належної оцінки громадськістю», що позивач розцінила як погрозу та принизливе ставлення до її особистого приватного життя, розповсюдження недостовірної інформації, дискримінації в нотаріальній сфері як нотаріуса.
		Неправомірними діями Відповідачів позивачу завдано моральну шкоду, яка виразилася в моральних стражданнях та переживаннях, порушенні душевної рівноваги, в звязку з тим, що вона була принижена такими твердженнями, які не відповідали дійсності, щодо позивача було поширено недостовірну інформацію, допущено втручання в особисте приватне життя, наявна спроба завадити її професійній діяльності, її авторитету, розповсюджується інформація про можливість вчинення нотаріусом незаконних дій через доступ до державних баз даних, чим створюється негативний імідж, її необгрунтовано звинувачено у вчиненні правопорушення. При цьому діями відповідачів її поставлено у ситуацію, коли вона мала доводити свою невинуватість і виправдовуватись, чим завдано приниження. Внаслідок неправомірних дій відповідачів вона була змушена витрачати час на збирання доказів, складання документів, звернення до суду, участь у судових засіданнях. У неї зірвалися життєві плани, вона змушена нервуватися, уся ця ситуація є стресовою, і кожне судове засідання у справі призводить до поглиблення цього стресу. Завдану моральну шкоду відшкодувати адекватно та повністю у матеріальній формі неможливо, але суму, яка б могла частково загладити її моральні страждання позивач оцінює у 200 000 (двісті тисяч ) гривень.
		Просить суд позовні вимоги задовольнити: визнати недостовірною та такою, що порочить гідність, честь та ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію викладену в заяві, адресовану Міністру юстиції України ОСОБА_11, а саме інформацію наступного змісту: «погрози ОСОБА_1 учасникам судового засідання» , «Реальні погрози гр. ОСОБА_1 не лише депутату селищної ради ОСОБА_2 а й усім присутнім на судовому засіданні, які призвели до душевного хвилювання, чим порушено спокій. Вона як приватний нотаріус має доступ до персональних даних громадян України та до реєстрів нерухомого майна, які використовує у власних цілях з метою погроз і розповсюджує інформацію у приватному вигляді», «просимо розглянути зазначені дії приватного нотаріуса ОСОБА_1, яка прикривається впливом рідної сестри Усенко - ОСОБА_14 (заступника голови ЦВК)»; зобов'язати Відповідачів спростувати вказану недостовірну інформацію шляхом направлення листа Міністру юстиції України ОСОБА_11 із змістом про спростування недостовірної інформації про ОСОБА_1 в місячних термін з дня набрання законної сили судового рішення; стягнути з Відповідачів солідарно 200 000 грн (двісті тисяч гривень ) грн. моральної шкоди.
		Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та суду пояснила, що твердження позивача є безпідставними та необгрунтованими оскільки, 22.12.2016 перед початком судового засідання в Таращанському районному суді справи за позовом Кагарлицької місцевої прокуратури про скасування розпорядження Рокитнянської районної державної адміністрації, державних актів, державної реєстрації права власності, витребування землі з чужого незаконного володіння, зокрема ОСОБА_12 та ОСОБА_13 (матері ОСОБА_1), громадянка ОСОБА_1, порушуючи конституційні права громадян, без їх дозволу здійснювала фотографування всіх присутніх.
		На зауваження присутніх, що вона не має права проводити таке фотографування відповіла: «Ви прибули на моє судове засідання і я маю таке право, і ви всі будете за це покарані. А ваша «депутатша» буде сидіти за хабарі. На неї вже відкрита кримінальна справа національним агентством з питань запобігання корупції. Нехай сушить сухарі». Тобто, ОСОБА_1 принижувала честь та гідність, як громадян так і її. Із зазначеною інформацією стосовно її поведінки, згідно статті 40 Конституції України, громадяни, які були присутні в приміщенні суду були змушені звернутися до міністра юстиції України та Кагарлицької місцевої прокуратури, яка в свою чергу передала їх заяву до Рокитнянського відділення Рокитнянського ВП Головного управління національної поліції в Київській області. Від поліції була отримана відповідь, що ОСОБА_1 за її дії винесено офіційне застереження про недопустимість вчинення в подальшому протиправної поведінки відносно громади. Це ще раз підтверджує що гр. ОСОБА_1 у позові надає недостовірну інформацію, перекручує факти, викладає їх геть з протилежного боку, чим обмовляє всіх. Слід зауважити, що до всих присутніх (близько 50 чоловік) вона заявила: «Що я за вас все знаю і Ви всі будете покарані».
		Громада вул..Жовтнева не має до неї претензій як до нотаріуса, вони звернулися до міністра юстиції з приводу неетичної поведінки ОСОБА_1 в суді, вона порушила етику нотаріуса. Громада вважає, що міністр юстиції може мати вплив на приватних нотаріусів.
		Тому, позовні вимоги є надуманими, недоведеними та просить суд відмовити в їх задоволенні.
		Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, вказали, що обставини викладені в позові не відповідають дійсності та зазначили, що 22.12.2016 вони дійсно перебували в приміщенні Таращанського районного суду, де розглядалася справа за позовом Кагарлицької місцевої прокуратури про скасування розпорядження Рокитнянської районної державної адміністрації, державних актів, державної реєстрації права власності, витребування землі з чужого незаконного володіння у ОСОБА_12 та ОСОБА_13 (матері ОСОБА_1), як вільні слухачі в справі. ОСОБА_1 та її родина приватизували землю, внаслідок чого в них відняли сінокоси, прохід до річки Рось. 
		До початку судового засідання позивач проводила бесіду із ОСОБА_10 в ході якої зазначила, що її сестра ОСОБА_15, а громада дарма все затіяла. Своїми діями позивач спровокувала громадян, а саме розпочала всіх фотографувати в залі судового засідання та зазначила, що їх усих знає та їх буде покарано. Депутату селищної ради ОСОБА_2 сказала, що остання буде сидіти за хабарі. Люди сприйняли її погрози, як реальні. Проте, жоден із присутніх в залі судового засідання в її адресу не висловлювався ганебно, її не ображали, не погрожували. Після таких дій, вони всі гуртом вирішили звернутися до міністра юстиції, щоб з нею провели бесіду щодо неналежної поведінки в суді, щоб вона не порушувала етику нотаріуса. Цілей принижувати позивача, як нотаріуса не було.  
		Представник відповідачів в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити в їх задоволенні за недоведеністю та необгрунтованістю.
		Свідки ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 надали суду аналогічні покази, оскільки 22.12.2016 були присутніми в приміщенні Таращанського районного суду та в судовому засіданні і були свідками поведінки ОСОБА_1
		Свідок ОСОБА_19 суду показав, що 22.12.2016 він разом із побратимами, учасниками АТО приїхали до Таращанського районного суду з наміром бути присутніми в судовому засіданні, оскільки їм відомо про незаконну приватизацію земельних ділянок по вул.Жовтневій в смт.Рокитне.: людей не допускають до сінокосів, до води. В залі суду ОСОБА_1 почала всих фотографувати, а коли їй зробили зауваження, то зазначила, що «це її суд і всі прийшли на її суд, що вона має право це робити». ОСОБА_2 вона сказала при всих, що «на неї заведена кримінальна справа і нехай сушить сухарі». Після судового засідання ОСОБА_1 підійшла до АТОшників та почала їх звинувачувати, що останні не тих захищають, що в неї є доступ до документів, які можуть підтвердити незаконну приватизацію земель ОСОБА_2 ОСОБА_1 в залі суду ніхто не погрожував, вона розповідала ОСОБА_10 про свою сестру.
		Заслухавши пояснення учасників судового процесу, свідків, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
		Відповідно до ч.1ст.3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		Відповідно до ч.1ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
		Відповідно до ч. 1, 2ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
		Відповідно дост.58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
		Відповідно дост. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановленихЦивільним процесуальним Кодексом.
		Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є приватним нотаріусом Рокитнянського районного нотаріального округу Київської області, безпосереднє місце роботи за адресою вул. Ігоря Зінича, 2 в смт.Рокитне Київської області. Професійну незалежну діяльність здійснює на підставі Свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, виданого Міністерством юстиції України 17 квітня 2012 року за № 8765.
		12 січня 2017 року позивачем отримано через e-mail від Головного територіального управління юстиції факсограму з вимогою про надання документів та пояснень на зверненням ОСОБА_2 та жителів вулиці Жовтнева смт. Рокитне Київської області. До факсограми додавалась сканкопія заяви жителів вулиці Жовтневої смт. Рокитне під головуванням депутата Рокитнянської селищної ради Київської області ОСОБА_2 "Про погрози ОСОБА_1 учасникам судового засідання та депутату селищної ради ОСОБА_2". Дана заява адресована Міністру юстиції України ОСОБА_11, вх.. № КО-33194 від 29.12.2016 року та прокурору Кагарлицької місцевої прокуратури ОСОБА_20
		У заяві стверджується, що позивач 22.12.2016 року, перебуваючи в залі судових засідань, безпосередньо перед початком розгляду цивільної справи в попередньому судовому засіданні за позовом Кагарлицької місцевої прокуратури до Рокитнянської районної держадміністрації Київської області, ОСОБА_12, ОСОБА_13 «Про скасування розпорядження Рокитнянської районної державної адміністрації, державних актів, державної реєстрації права власності, витребування землі з чужого незаконного володіння за фактом незаконного відведення земельних ділянок», вчинила погрози учасникам судового процесу та депутату селищної ради ОСОБА_2 , без дозволу фотографувала присутніх громадян, висловлювала реальні погрози присутнім в залі судового засідання, як нотаріус, використовує у власних цілях інформацію (конфіденційні дані) з Реєстру речових прав на нерухоме майно з метою погроз та розповсюджую її, прикривається впливом рідної сестри ОСОБА_15 ( заступник ЦВК). 
		Конституцією Україникожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань (стаття 34).
		Разом з тим відповідно достатті 68 Конституції Україникожен зобов'язаний неухильно додержуватисяКонституціїта Законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов'язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.
		Частиною 4ст. 32 Конституції Українивстановлено, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням і поширенням такої недостовірної інформації.
		Відповідно до ч.1ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу.
		Відповідно до приписів ч. 1ст. 277 ЦПК України, фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
		В той же час, відповідно до роз'яснень, наданих судам у п.4 ППВСУ № 1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної особи та юридичної особи», зазначено, що чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об'єктів судового захисту. 
		Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтуєтьсянавідповідностіїїдіянь (поведінки)загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконаннінею трудових, службових, громадських чи інших обов'язків. Під діловою репутацією юридичної особи,утомучисліпідприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.
		Суд звертає увагу на п.6 названої постанови, де зазначається, що позови про захист гідності, честі чи ділової репутації вправі пред'явити фізична особа у разі поширення про неї недостовірної інформації, яка порушує її особисті немайнові права, а також інші заінтересовані особи (зокрема, члени її сім'ї, родичі), якщо така інформація прямо чи опосередковано порушує їхні особисті немайнові права.
		Не можна залишити поза увагою і п.15 вказаної постанови, де йдеться про те, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в)поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
		Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення у мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
		Так, в судовому засіданні було встановлено, що відповідачі дійсно звернулися із заявою до Міністра юстиції України ОСОБА_11 та прокурора Кагарлицької місцевої прокуратури ОСОБА_20 на неправомірні дії ОСОБА_1
		П.16 Постанови Пленуму ВВС № 1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної особи та юридичної особи» зазначено, що відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобовязані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
		Суди повинні мати на увазі, що у випадку, коли особа звертається до зазначених органів із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевірити таку інформацію та надати відповідь, проте в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина не може сама по собі бути підставою для задоволення позову, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права, передбаченого статтею 40 Конституції, а не поширення недостовірної інформації.
		У випадку звернення особи із заявою до правоохоронних органів судам слід враховувати висновки, викладені у Рішенні Конституційного Суду України від 10 квітня 2003 року № 8-рп/2003 (справа про поширення відомостей).
		Разом з тим наявність у такому зверненні завідомо неправдивих відомостей, а також у разі встановлення, що для звернення особи до вказаних органів не було жодних підстав і було викликано не наміром виконати свій громадський обовязок або захистити свої права, свободи чи законні інтереси, тягне відповідальність, передбачену законодавством України.
		За результатами колективного звернення, Головним територіальним управлінням юстиції у Київській області, в межах компетенції, було розглянуто заяву, яка надійшла з Міністерства юстиції щодо дій приватного нотаріуса Рокитнянського районного нотаріального округу ОСОБА_1 Із пояснень, наданих ГТУЮ у Київській області ОСОБА_1, не було встановлено фактів порушення етики нотаріуса та притягнення її до адміністративної чи кримінальної відповідальності, нотаріальної таємниці приватним нотаріусом не порушено ( а.с.99,100)  
		В судовому засіданні позивач не довела, не зазначила жодного доказу на підтвердження тих обставин, що дії Відповідачів призвели до виникнення у неї стресу, погіршення стану здоров'я, призвели до хвилювання, унеможливили виконання нею своїх обов'язків, що душевне хвилювання призвело до неможливості здійснення прийому громадян та виконання своєї роботи, що колективне звернення відповідачів фактично призупинило на деякий час роботу позивача, призвело до матеріальних втрат, що дії відповідачів були спрямовані завдати шкоди її професійним інтересам, створило негативний імідж позивачу, принизило її як особистість, як нотаріуса, що погіршилися її відносини з безпосереднім керівництвом.
		Враховуючи наявні в матеріалах справи докази, докази, які були здобуті в ході розгляду справи, співставлені з наведеними вимогами закону та роз'ясненнями постанови пленуму Верховного Суду України, у суду немає достатніх підстав вважати, що відповідачі в будь-який спосіб поширили недостовірну інформацію про позивача чим би завдали моральних страждань позивачу.
		В судовому засіданні було доведено поясненнями відповідачів та показами свідків, що саме дії позивача перед судовим засіданням в приміщенні Таращанського райсуду спровокували написання колективного звернення: погрози зі сторони позивача на адресу відповідачів, фотографування присутніх в залі судового засідання, висловлювання в адресу селищного депутата ОСОБА_2 з приводу порушення кримінального провадження та висловлювання учасникам АТО щодо незаконної приватизації ОСОБА_2 земельних ділянок та ін. 
		Щодо стягнення з відповідачів моральної шкоди в розмірі 200000 грн солідарно, то суд зазначає наступне.
		Відповідно до ч. 1, 2ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
		Разом з тим, відповідно до п. 5Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.95 р. (зі змінами та доповненнями), при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди з'ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинно-наслідкового зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача, вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
		Оцінюючи моральну шкоду в 200 000,00 грн. позивач не пояснив суду в чому саме полягає спричинення їй моральної шкоди та з чого саме вона виходила визначаючи саме таку суму. В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, оцінивши які суд мав би можливість встановити наявність чи відсутність нанесення моральної шкоди позивачу та визначити розмір шкоди.
		Позивач в відкритому судовому засіданні належним чином не довела факт будь-яких неправомірних дій з боку відповідачів по відношенню до неї, а саме що діями відповідачів було завдано шкоду її честі, гідності та діловій репутації.
		Таким чином, позивач свій обов'язок доказування не виконала, належними та допустимими доказами свої вимоги не довела, чим не виконала вимогами ч.1ст.60 ЦПК України.
		За таких обставин, заявлені позовні вимоги не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи, що є підставою для відмови в задоволенні позову.
		Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 62, 88, 212, 213, 215, 218 ЦПК України, ст.ст. 23, 91, 94, 200, 201, 277, 299 ЦК України,Законом України « Про інформацію», Постановою Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», суд, - 
		                                                                        в и р і ш и в:
		В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про захист честі, гідності та ділової репутації, стягнення моральної шкоди  відмовити.
		Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області шляхом подання до Таращанського районного суду апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.
		Повне рішення суду виготовлене 12.07.2017 р.
		 
		Головуючий:ОСОБА_21

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...