Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 335/13102/13-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Інші справи позовного провадження.
Надіслано для оприлюднення: 13.07.2017. Зареєстровано: 13.07.2017. Забезпечено надання загального доступу: 17.07.2017.
Дата набрання законної сили: 11.07.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Дата документу            Справа № 
		 
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД   ЗАПОРІЗЬКОЇ   ОБЛАСТІ
		 
		Єдиний унікальний номер 335/13102/13-ц          Головуючий у 1 інстанції Гашук К.В.
		Номер провадження 22-ц/778/2310/17                  Суддя-доповідач ОСОБА_1
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		11 липня 2017 року     м. Запоріжжя
		Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:
		головуючого     Подліянової Г.С.,
		суддів:     Маловічко С.В., 
		    ОСОБА_2,
		    
		за участю секретаря     Евальд Д.Д.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 24 грудня 2013 року про затвердження мирової угоди в процесі виконання судового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором,
		ВСТАНОВИЛА:
		Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 27.10.2011 року у справі № 2-2809/2010 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (далі ТОВ «ОТП Факторинг Україна») до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором, позовні вимоги задоволено в повному обсязі, вирішено: «Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» в особі Регіонального відділення Акціонерного товариства «ОТП Банк» в м. Запоріжжі заборгованості та судових витрат у розмірі 264228 грн. 34 коп.
		Судове рішення набрало чинності, надано до примусового виконання до Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції (далі Орджонікідзевсього ВДВС Запорізького МУЮ). На теперішній час судове рішення не виконано.
		09 березня 2013 року між стягувачем ТОВ «ОТП Факторинг Україна», боржником ОСОБА_3 та боржником ОСОБА_4 укладено мирову угоду.
		05 грудня 2013 на адресу суду надійшла заява Орджонікідзевського ВДВС Запорізького МУЮ, у порядку ст. 372 ЦПК України, про затвердження мирової угоди.
		Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 24 грудня 2013 року визнано мирову угоду в процесі виконання рішення суду. 
		Не погоджуючись з зазначеною ухвалою суду, ОСОБА_3, ОСОБА_4 подали апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просять скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції і обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати ухвалу і передати питання на новий розгляд суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.
		Судом першої інстанції встановлено, що на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 27 жовтня 2010 року у справі за позовом ПАТ «ОТП Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором, яким позов задоволено, стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором № CNL-201/191/2008 від 24.07.2008 року у розмірі 262408 грн. (з яких: заборгованість за кредитом 29521,46 доларів США, що еквівалентно 236289 грн. 77 коп. за офіційним курсом Національного Банку України (далі НБУ) станом на 14.01.2010 року 1 долар США = 8, 004 грн., заборгованість за нарахованими за період з 25.08.2009 року по 13.01.2010 року відсотками 2512,93 доларів США, що еквівалентно 20113 грн. 49 коп. за офіційним курсом НБУ станом на 14.01.2010 року 1 долар США = 8, 004 грн., пеня за неналежне виконання боргових зобов'язань 6005 грн. 08 коп.) та судові витрати на загальну суму 1820 грн. 00 коп. (з них: 120,00 грн. - сплата витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 1700,00 грн. - державне мито), а всього 264228,34 грн., в порядку ч. 2 ст. 368 ЦПК України, було видано два окремих виконавчих листи про стягнення боргу з ОСОБА_3 в сумі 264228,34 грн. та з ОСОБА_4 в сумі 264228,34 грн.
		В березні 2013 р. ОСОБА_3, ОСОБА_4 представники ТОВ «ОТП Факторинг Україна» запропонували варіант реструктуризації кредиту за кредитним договором шляхом підписання мирової угоди. При цьому, представники кредитора роз'яснили боржникам, що вказаною мировою угодою буде встановлено порядок виконання рішення суду виходячи з сум, зазначених в цьому рішенні.
		Пунктом 2 мирової угоди сторони визнали розмір заборгованості боржника за виконавчим листом в розмірі 259945,78 грн.
		Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
		Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначають Закон України "Про виконавче провадження" та Інструкція про проведення виконавчих дій, затверджена наказом ОСОБА_5 юстиції України від 15 грудня 1999 року № 74/5.
		Згідно зі статтею 175 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов'язків сторін та предмета позову.
		Відповідно до частин першої та другої статті 372 ЦПК України мирова угода, укладена між сторонами, або відмова стягувача від примусового виконання в процесі виконання рішення подається в письмовій формі державному виконавцеві, який не пізніше триденного строку передає її до суду за місцем виконання рішення для визнання. Суд має право перевірити і не визнати мирову угоду або не прийняти відмови стягувача від примусового виконання, якщо це суперечить закону або порушує права чи свободи інших осіб.
		Тобто положеннями статей 175,372 ЦПК України передбачено, що суд повинен перевірити чи відповідають умови мирової угоди положенням закону, її зміст, чіткість викладення її умов, чи стосується угода предмета спору, чи всі умови мирової угоди визначені у межах позову, стосуються предмета позову і засновані на взаємних поступках, чи ліквідується спір, що виник між сторонами, в результаті такої мирової угоди, а також дотримання сторонами і державним виконавцем строків для звернення до суду для затвердження такої мирової угоди.
		Розглядаючи заяву Орджонікідзевського ВДВС Запорізького МУЮ про затвердження мирової угоди, суд першої інстанції не звернув уваги, що зазначена мирова угода укладена між сторонами 19 березня 2013 року, а подана державним виконавцем до суду лише 05 грудня 2013 року (а.с. 1-3).
		Таким чином, суд не з'ясував причини звернення до суду з пропуском триденного строку, не дослідив доказів щодо поважності причин його пропуску, не врахував положення статті 72 ЦПК України, в якій зазначено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом.
		Крім того, положеннями статей 372 ЦПК України передбачено подачу мирової угоди або відмови стягувача від примусового виконання через державного виконавця, який повинен передати вказані документи до суду.
		ОСОБА_5 юстиції України № 25-1/899/7 від 18.12.2006 року "Щодо порядку підготовки та надіслання державними виконавцями до суду подань і заяв", роз'яснено, що звернення державного виконавця до судів з питань виконавчого провадження можуть бути двох видів: подання та заява.
		Між положеннями Закону України "Про виконавче провадження" та процесуальними кодексами існують певні розбіжності щодо форми звернення до суду. Однак, виходячи з пріоритету у застосуванні судами кодифікованих законів, Департамент державної виконавчої служби вважає, що необхідно застосовувати норми законодавства, встановлені процесуальними кодексами.
		Так, державні виконавці вправі звернутись до суду з заявами щодо: відстрочки і розстрочки виконання, зміни чи встановлення способу і порядку виконання; роз'яснення рішення. У всіх інших передбачених законом випадках до суду направляється подання.
		Згідно з пунктом 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 року № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження", заяви (подання) мають відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим ст. 119 ЦПК України.
		Відповідно до положень глави 4 ЦПК України, пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 року № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження", учасник виконавчого провадження, який звернувся до суду з заявою (поданням) бере участь у її розгляді як заявник, а інші учасники цього провадження, прав і обов'язків яких безпосередньо стосується зазначене звернення, - як заінтересовані особи. Заінтересовані особи мають бути зазначені сторони виконавчого провадження - стягувач та боржник.
		З матеріалів справи вбачається, що державним виконавцем подання про затвердження мирової угоди між сторонами виконавчого провадження не подавалось. На аркуші справи 1 міститься супровідний лист про направлення до суду мирової угоди для її затвердження.
		Зазначений документ ні за формою ні за змістом не відповідає вимогам, які встановлює ст. 372 ЦПК України для подання державним виконавцем до суду мирової угоди, укладеної між сторонами виконавчого провадження для її затвердження.
		Крім того, відповідно до вимог ст. 209 ЦПК України, суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Ухвали суду, які оформлюються окремим процесуальним документом, постановляються в нарадчій кімнаті.
		Частиною 1 статті 197 ЦПК України, зазначається, що суд під час судового розгляду справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Носій інформації, на який здійснювався технічний запис судового засідання (касета, дискета тощо), є додатком до журналу судового засідання і після закінчення судового засідання приєднується до матеріалів справи.
		Згідно ч. З ст. 175 ЦПК України, до ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз'яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежений представник сторони, який висловив намір вчинити ці дії, у повноваженнях на їх вчинення.
		В матеріалах справи відсутні докази того, що боржники ОСОБА_6, ОСОБА_4 брали участь в розгляді справи, суд роз'яснював їм наслідки укладення мирової угоди, що боржники були погоджені з умовами мирової угоди на день розгляду справи.
		Суд першої інстанції, зазначив в оскаржуваній ухвалі про участь в судовому засіданні ТОВ «ОТП Факторинг Україна», ОСОБА_3 та ОСОБА_4, проте в матеріалах справи відсутній журнал судового засіданні та технічний запис судового засідання від 24 грудня 2013 року.
		Також, відповідно до ст. 372 ЦПК України, суд затверджує мирову угоду в процесі виконання за наявності відкритого виконавчого провадження.
		Направляючи текст мирової угоди на адресу суду, державним виконавцем не було надано жодних доказів, а саме постанови про відкриття виконавчого провадження, що свідчило б про знаходження виконавчих листів на виконанні.
		Згідно роз'яснень п. 8 Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах на підставі ч. 1 ст. 372 ЦПК питання щодо визнання судом мирової угоди або відмови стягувача від примусового виконання може вирішуватися судом лише в межах виконавчого провадження, тобто після винесення державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження.   Отже, суд не може визнавати мирові угоди або відмови стягувача від примусового виконання, укладені в проміжок часу між набранням законної сили рішенням суду і до моменту відкриття виконавчого провадження, після закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачеві, зокрема, у випадках, коли виконавчого провадження немає чи воно вже перебуває в архіві органу державної виконавчої служби.
		В порушення зазначених вимог закону, судом першої інстанції не було перевірено факту винесення державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження та витребувані матеріали виконавчого провадження.
		Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув, чим порушив порядок вирішення даного питання, тому ухвала суду, відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд.
		Керуючись ст. ст. 307, 312, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,
		УХВАЛИЛА:
		Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 задовольнити.
		Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 24 грудня 2013 року у цій справі скасувати, передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		Головуючий                                     
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...