Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 725/2150/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 13.07.2017. Зареєстровано: 14.07.2017. Забезпечено надання загального доступу: 18.07.2017.
Дата набрання законної сили: 28.11.2018 (частково)
Результат оскарження 28.11.2018 Апеляційний суд Чернівецької області: скасовано вирок частково з ухваленням нового вироку
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Єдиний унікальний номер 725/2150/15-к 
		Номер провадження 1-кп/725/37/16 
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		13.07.2017 року Першотравневий районний суд м.Чернівців 
		в складі:
		головуючого судді ОСОБА_1  
		при секретарях ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
		за участю прокурора ОСОБА_6 ,
		потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
		представника потерпілих ОСОБА_9 , 
		захисників ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , 
		обвинуваченого ОСОБА_12 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернівці кримінальне провадження №12014260000000238 по обвинуваченню  ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Чернівці, проживаючого в АДРЕСА_1 , із середньо-спеціальною освітою, одруженого, раніше не судимого, не працюючого, інваліда ІІ групи, обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
		В С Т А Н О В И В :
		   Обвинувачений ОСОБА_12 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілої, за наступних обставин.
		   Так, 31 березня 2014 року, приблизно о 02 годині 50 хвилин, водій ОСОБА_12 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, керуючи автомобілем марки «Mitsubishi-Galant», державний номерний знак НОМЕР_1 , в салоні якого в якості пасажирів перебували ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , рухаючись по вул. Винниченка в м. Чернівці, зі сторони вул. Кармелюка в напрямку вул. Руської, зі швидкістю більше 110 км/год, наближаючись до будинку № 111 та проїжджаючи відрізок дороги із заокругленням вліво на небезпечній швидкості, не врахувавши дорожню обстановку та неправильно застосувавши прийом керування транспортним засобом, допустив виїзд керованого ним автомобіля на зустрічну смугу руху з перетинанням горизонтальної розмітки  подвійної суцільної лінії, після чого, виїхавши за межі проїзної частини дороги, допустивши наїзд на електроопору №79/08. 
		Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_13 отримала тілесні ушкодження у вигляді відкритого перелому кісток склепіння та основи черепа з забоєм речовини головного мозку, які у відповідності до висновку СМЕ № 229 від 29 квітня 2014 року спричинили смерть потерпілої.
		Крім того, дана дорожньо-транспортна пригода сталась унаслідок грубого порушення та невиконання водієм ОСОБА_12 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за № 1306 від 10 жовтня 2001 року та введених вдію з 01 січня 2002 року, а саме: п. 1.5 Правил, згідно якого дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків; п. 2.3(б) Правил, згідно якого для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; п. 2.9 (а) Правил, згідно якого водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, п. 12.1 Правил, згідно якого під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, а також п. 12.4 Правил, згідно якого у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 60 км/год, які знаходяться у прямому причинному зв`язку із виникненням даної ДТП та наслідками, що настали. 
		 Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_12 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України не визнав. При цьому, суду пояснив, що 30 березня 2014 року він разом із ОСОБА_15 перебував на Калинівському ринку, а після цього разом із його братом ОСОБА_16 та ОСОБА_17 вони поїхали на пікнік до с. Шипинці, де відпочиваючи вживали алкогольні напої та випили пляшку горілки. В подальшому, повертаючись до м. Чернівці, за кермом його автомобіля перебував ОСОБА_15 , який алкогольних напоїв не вживав. Також зазначив, що того дня він, повернувшись до міста, зідзвонився із ОСОБА_14 та домовився про зустріч. Останній на той час перебував у барі «Наше пиво» та вони з ним домовилися зустрітися вже у пабі «Гойра», який розташований на Парковому Проїзді. Також вказав на те, що до пабу «Гойра» на його автомобілі його підвіз ОСОБА_15 , а потім припаркувавши автомобіль на стоянці пішов до дому, а він в свою чергу залишився чекати ОСОБА_14 . Дочекавшись ОСОБА_14 , вони разом зайшли до пабу, де відпочивали та вживали спиртні напої, а саме горілку та пиво. Перебуваючи у пабі, вони вирішили зателефонувати своїй спільній знайомій ОСОБА_13 та запросити до пабу. В подальшому, в телефонній розмові ОСОБА_13  погодилася зустрітися з ними та приїхала до пабу, де вони втрьох продовжили відпочивати та вживали спиртні напої. Коли паб вже зачинявся, вони усі разом вийшли на двір, він відкрив машину та став її прогрівати, а в подальшому сів на переднє сидіння пасажира, за кермо сів ОСОБА_14 , ОСОБА_18 сіла позаду та вони усі разом поїхали, однак куди саме не пам`ятає. Крім того, вказав що він не пам`ятає того моменту, коли передав ОСОБА_14 ключі від машини, можливо коли останній сідав за кермо, вони вже були у замку запалення, оскільки перед цим він прогрівав машину. Точних даних про те, коли і в якому порядку вони сідали до автомобіля він не пам`ятає. Однак, пам`ятає, що коли автомобіль рухався по вул. Кармелюка у м. Чернівці, ОСОБА_14 сильно тиснув на газ та автомобіль рухався із великою швидкістю, а він в свою чергу робив останньому з цього приводу зауваження, які останній не реагував. Через деякий час, пам`ятає світло фар зустрічного транспорту та в подальшому події не пригадує. Лише через кілька днів прийшовши до свідомості в реанімації ЛШМД, де йому повідомили про дорожньо-транспортну пригоду. Також зазначив, що знаючи що ОСОБА_14 перебуває в стані алкогольного сп`яніння дозволив йому сісти за кермо, оскільки останній був працівником поліції та неодноразово запевнював його, що нічого не трапиться. Крім того, ОСОБА_14 того дня просив у нього автомобіль, вказуючи на те, що наступного ранку йому треба кудись поїхати по роботі. ОСОБА_14 він неодноразово надав свій ТЗ, коли останній просив. 
		Крім того, категорично заперечуючи свою вину у вчиненні даної дорожньо-транспортної пригоди, вказував на те, що усі зібрані стороною обвинувачення докази на підтвердження його вини є неналежними та не підтверджують його причетності до даної ДТП. Зокрема вказав, що проведені в ході досудового розслідування висновки судово-медичних експертиз є неповними та не ґрунтуються на фактичних даних щодо отриманих ним тілесних ушкоджень, оскільки при його огляді експертом зверталася увага здебільшого на наявні у нього тілесні ушкодження лише з лівої сторони, а ті тілесні ушкодження, які були з правого боку експертом взагалі не фіксувалися та у висновках не описувалися. Вважає, що слідчий безпідставно відмовив у задоволенні його клопотання про визнання його потерпілим у даному кримінальному провадженні.
		В ході судових дебат та останнього слова, обвинувачений категорично заперечував факт перебування в момент ДТП за кермом автомобіля, наголошував на тому, що його вини у даній ДТП не було. Можливо його вина полягає виключно в тому, що він знаючи, що ОСОБА_19 також перебуває в стані алкогольного сп`яніння дозволив сісти останньому за кермо, за що попросив вибачення у потерпілої. Також просив суд виправдати його за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення та відсутністю належних доказів, які б безумовно підтверджували б його вину у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
		Будучи допитана в ході судового розгляду даного кримінального провадження, потерпіла ОСОБА_7 , суду пояснила що того дня, а саме 30 березня 2014 року, разом із чоловіком перебували у Глибоцькому районі Чернівецької області. ЇЇ дочка ОСОБА_18 телефонувала їй приблизно о 20 годині та повідомляла, що з друзями знаходиться у торгівельному центрі «Депот», а зателефонувавши приблизно о 21 годині, повідомила, що затримається або ж взагалі залишиться ночувати у бабусі чи подруги ОСОБА_20 . Зранку зателефонувавши на телефон ОСОБА_18 , виявила, що він був виключений й відповідно зателефонувала до подруги ОСОБА_21 , яка сказала, що ОСОБА_18  вчора у вечорі пішла додому, однак через деякий час ОСОБА_22 повідомила, що вночі її дочка потратила у дорожньо-транспортну пригоду та загинула. Про обставини дорожньо-транспортної пригоди їй стало відомо вже пізніше від слідчого. Крім того, вказала що будь-яких претензій як матеріального, так і морального характеру до обвинуваченого не має та ураховуючи його стан здоров`я внаслідок отриманих ушкоджень у ДТП та встановлення ІІ групи інвалідності, просила суд не застосовувати до нього покарання у вигляді позбавлення волі та ізоляції від суспільства.
		Потерпілий ОСОБА_8 в наданих суду показах зазначив, що очевидцем дорожньо-транспортної пригоди не був, про смерть дочки дізнався від ОСОБА_21 , подруги загиблої дочки, наступного дня вранці. Також вказав, що був на місці дорожньо-транспортної пригоди, де бачив сліди крові на тротуарі, а також сліди заносу автомобіля на дорозі через зустрічну смугу до стовпа. Крім того зазначив, що через деякий час після ДТП обвинувачений підходив до нього та повідомляв йому, що у даній ДТП він не винний. 
		Свідок ОСОБА_23 , будучи допитана в суді, показала що перебувала у дружніх відносинах із ОСОБА_13 , разом перебували у торгівельному центрі «Депот» приблизно до 22 години, а потім ОСОБА_18 їй повідомила, що їде на зустріч із ОСОБА_12 та ОСОБА_14 та після цього вона її більше не бачила. Вже з ранку до неї зателефонувала мати ОСОБА_18 , шукала її, а в подальшому їй повідомили про ДТП та про те, що ОСОБА_18 загинула. Будь-які обставини ДТП їй невідомі.
		Свідок ОСОБА_24 , будучи допитаним в суді, пояснив що будь-яких даних щодо фактичних обставин ДТП йому не відомо та очевидцем він не був, однак 30 березня 2014 року він перебував разом із ОСОБА_12 на пікніку, де вони вживали спиртні напої, а в подальшому повертаючись до міста Чернівці, за кермом автомобіля був вже ОСОБА_15 , який спиртних напоїв не вживав та відвіз його до дому. На наступний день тато ОСОБА_14  йому повідомив, що ОСОБА_12 та ОСОБА_14 вночі потрапили у ДТП та загинула дівчина. Дізнавшись про те, що ОСОБА_25 та ОСОБА_26 у лікарні, він поїхав до них, однак із ОСОБА_12 не спілкувався, оскільки останній перебував у реанімації, а ОСОБА_26 ніяких обставин ДТП не повідомляв. Через кілька днів ОСОБА_12 , прийшовши до свідомості спілкувався з ним, однак також не повідомляв про обставини ДТП, оскільки не пам`ятав.
		Свідок ОСОБА_16 , будучи допитаним в ході розгляду даного кримінального провадження суду пояснив, що 30 березня 2014 року він разом із ОСОБА_12 , а також ОСОБА_15 , ОСОБА_24  перебували на пікніку, де вживали спиртні напої. Повертаючись з пікніка, за кермом автомобіля перебував ОСОБА_15 , який спиртних напоїв не вживав, та який відвіз до дому ОСОБА_27 , а в подальшому вони поїхали до нього до дому, який знаходиться неподалік від пабу «Гойра» та він в свою чергу пішов до дому, а ОСОБА_12 та його брат ще залишилися. Що відбувалося в подальшому йому невідомо, як і невідомі будь-які обставини ДТП. Лише наступного ранку ОСОБА_28 в телефонній розмові повідомив йому про ДТП та він з братом ОСОБА_15 поїхали до лікарні. Крім того, також зазначив, що після ДТП він спілкувався із ОСОБА_12 , однак останній ніяких обставин ДТП не повідомляв, оскільки спочатку взагалі не розумів чому перебуває у лікарні, а вже через деякий час казав йому, що за кермом його автомобіля у момент ДТП був ОСОБА_14 .
		Свідок ОСОБА_29 , будучи допитана в суді, пояснила що проживає по АДРЕСА_2 . Також вказала, що у ночі, точної дати не пам`ятає, почула вибух та хвилин через 10 її мати, глянувши у вікно, повідомила про дорожньо-транспортну пригоду, а саме про те, що напроти її будинку машина в`їхала у стовп та її розірвало навпіл. Крім того, суду повідомила, що на місці ДТП вона бачила тіло дівчини, а на дорозі біля бордюру лежав безпритомний хлопець, посеред дороги інший чоловік. Однак повідомити як вони виглядали та були вдягнені вона можливості не має, оскільки не пам`ятає. В подальшому вона викликала працівників міліції та швидку допомогу. Також вказала, що першого з місця пригоди на швидкій допомозі увезли того хлопця, який лежав посеред дороги, а вже інша машина швидкої допомоги забрала другого хлопця. Саме лікарі повідомили, що дівчина загинула. В подальшому проводилися лідчі дії. Крім того вказала, що на дорозі вона бачила наявність слідів від гальмування, які починалися на смузі руху в напрямку вул. Руська, й відповідно свідчили про те, що машину занесло на зустрічну смугу та вона вдарилася у стовп. При цьому, передня частина автомобіля була направлена до стовпа, на дорозі були уламки ТЗ та розкидані речі потерпілих. Також звернула увагу на те, що даний проміжок дороги добре освітлюється та дорожнє покриття того дня було сухе. 
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 суду показав, що з обвинуваченим вони знайомі та товаришують тривалий час. Зокрема, 30 березня 2014 року у вечірній час доби, приблизно о 21 годині, обвинувачений зателефонував до нього та запропонував провести разом час, на що він погодився. В цей час він перебував у барі «Наше пиво» по вул. Комарова у м. Чернівці , куди до нього під`їхав ОСОБА_12 на своєму автомобілі марки «Mitsubishi-Galant», державний номерний знак НОМЕР_1 та він вийшовши з бару сів до нього в автомобіль на пасажирське сидіння та вони разом із ним поїхали спочатку поїхали до готелю «Черемош», де у ларьку придбали каву, а потім до бару «Гойра», що розташований на Парковому проїзді у м. Чернівці. При цьому зазначив, що у барі «Наше пиво» він був разом із знайомим ОСОБА_30 , де вони разом вживали пиво та останній разом із ним виходив на двір, коли до бару приїхав ОСОБА_12 . Чи перебував обвинувачений в стані алкогольного сп`яніння та чи вживав перед приїздом спиртні напої йому невідомо. Також вказав, що у пабі «Гойра» спочатку він був разом із ОСОБА_12 , де вони розпивали алкогольні напої, а саме горілку та пиво. Під час перебування в даному барі вони вирішили зателефонувати їх знайомій ОСОБА_13 та запропонувати разом провести час. Зателефонувавши потерпілій, остання погодилася на їх пропозицію та через деякий час під`їхала до них у бар «Гойра» на таксі, де вони усі разом продовжили вживати алкогольні напої. Приблизно о 1 годині 30 хвилин 31 березня 2014 року вони усі разом розрахувавшись, вийшли з бару «Гойра» та сіли до автомобіля ОСОБА_12 ..При чому, обвинувачений сів за кермо, він сів на переднє пасажирське сидіння, а ОСОБА_13 сіла позаду. Деякий час вони їздили по місту, а в подальшому вирішили поїхати до ЛШМД, що по вул. Фастівській у м. Чернівці та відвідати хворого товариша ОСОБА_12  ОСОБА_31 . Пам`ятає як вони рухалися на автомобілі по вул. Кармелюка вздовж цегельного заводу та виїхавши на вул. Винниченка, поїхали в напрямку вул. Руська у м. Чернівці, обвинувачений їхав на швидкості більш ніж100 км./год. Також вказав, що пам`ятає як вони між собою спілкувалися в автомобілі, однак про що саме не пам`ятає, а також пам`ятає як ОСОБА_18 на чомусь акцентувала увагу та обвинувачений відволікся, обернувшись в її бік через праве плече та в цей час автомобіль занесло й відповідно обвинувачений не впорався із керуванням та допустив наїзд на електроопору. Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди йому були завдані тілесні ушкодження здебільшого з правої сторони, а як стало відомо трохи пізніше, вже знаходячись у лікарні, що ОСОБА_13 загинула, а ОСОБА_12 внаслідок отриманих тілесних ушкоджень перебуває в реанімації. Крім того, в ході його допиту, ОСОБА_14 категорично заперечував факт перебування за кермом в момент ДТП та заперечив факт того, що він напередодні просив у обвинуваченого надати у користування автомобіль, а також пояснив що техпаспорт від даного ТЗ та картку обвинувачений йому дав у пабі «Гойра», він і поклав їх до барсетки, однак з якою метою йому невідомо. Також зазначив, що після ДТП він з обвинуваченим щодо обставин ДТП не спілкувався. 
		Свідок ОСОБА_32 , будучи допитаним в ході судового розгляду даного кримінального провадження, суду пояснив що будучи лікарем ЛШМД 31 березня 2014 року приблизно о 2 годині 30 хвилин ночі в складі бригади виїжджав на місце ДТП по вул. Винниченка у м. Чернівці. На місці дорожньо-транспортної пригоди він побачив транспортний засіб, який від удару в стовп розірвало на дві частини та були потерпілі. Зокрема дівчина, яка від отриманого перелому основи черепа померла на місця ДТП та двоє хлопців у непритомному стані, один з яких лежав на дорозі, а інший ближче до тротуару. З метою надання першої медичної допомоги обох хлопців було поміщено до машини швидкої допомоги та доправлено у лікарню, де їм надавали медичну допомогу. У зв`язку із значним проміжком час повідомити суду більш детальну інформацію, зокрема в частині опису потерпілих не зміг, а також не повідомив суду й будь-яких даних щодо того, в чому саме кожен з потерпілих був одягнений. Крім того, звернув увагу суду на те, що один із потерпілих, після того як його було доставлено до лікарні, прийшов до свідомості, однак чи повідомляв він про обставини ДТП він не знає. Також вказав на те, що на місці ДТП було добре вуличне освітлення та дорожнє покриття у сухому стані, а також неподалік від пошкодженого автомобіля був автомобіль таксі. 
		Свідок зі сторони захисту ОСОБА_33 , будучи допитана в суд пояснила, що приблизно о 7 годині 45 хвилин ранку 31 березня 2014 року їм повідомили, що її брат ОСОБА_12 перебуває в реанімаційному відділенні ЛШМД після дорожньо-транспортної пригоди та вона разом із ОСОБА_34 поїхали до лікарні, де бачили як працівники міліції заходили до головного лікаря та про щось цікавилися, а також давали якісь йому вказівки, а потім пішли. Через деякий час головний лікар виніс їм рецепт необхідних ліків. Придбавши ліки, вона повернулася до лікарні та головний лікар почав розпитувати у неї про шрам на грудях її брата, на що вона повідомила, що є відповідна підтверджуюча виписка з історії хвороби та він втратив інтерес. Вважає, що лікар розпитував у зв`язку із тим, що пошкодження в області грудей характерне як правило для водіїв під час ДТП й відповідно вони мали намір завдяки цього шраму зробити її брата винним. В подальшому до лікарні прийшли друзі ОСОБА_25 та повідомили, що за кермом автомобіля міг бути ОСОБА_14 та пішли до останнього розпитуватися про обставини ДТП. Також вказала про те, що нею особисто здійснювалося фіксування тілесних ушкоджень на тілі ОСОБА_12 та багато з наявних ушкоджень не були описані слідчим при огляді, а також не вказані у висновку судово-медичної експертизи. Вважає, що органом досудового слідства навмисно не зазначені усі ушкодження брата, зокрема ті, які знаходяться з правої сторони, оскільки як їй відомо батько ОСОБА_35 є працівником правоохоронних органів та слідством навмисно заховувалися сліди. Крім того, також вказала на те, що її брат після того, як прийшов до свідомості будь-яких обставин ДТП не пам`ятав та вважав, що знаходиться у лікарні у зв`язку із операцією на легенях. В подальшому, приблизно днів через 5, ОСОБА_36  згада, як казав ОСОБА_14 : «Не гони», про що безпосередньо їй розповідав, будь-яких інших обставин не розповідав. 
		Свідок ОСОБА_37 , будучи допитаним в суді пояснив, що із обвинуваченим перебуває у дружніх відносинах. Йому відомо про те, що вночі 31 березня 2014 року сталася дорожньо-транспортна пригода, однак очевидцем він не був. В цей день він перебував в ЛШМД та тієї ночі ОСОБА_12 та ОСОБА_14  їхали до нього у лікарню. Також вказав про те, що по дорозі до лікарні йому телефонував ОСОБА_12 , а за кермом автомобіля перебував ОСОБА_14 , оскільки в розмові із ним по телефону він пам`ятає як ОСОБА_25 звернувся до ОСОБА_26 і попросив останнього «посигналити» й відповідно вважає, що саме ОСОБА_14 був водієм. Потім був свідком того, як обвинуваченого та ОСОБА_14 доставили до лікарні, й відповідно ОСОБА_12  в реанімацію, а ОСОБА_14 був у свідомості та він з ним спілкувався, однак про що саме на даний час він не пам`ятає, як і не пам`ятає того, чи повідомляв йому ОСОБА_26 про обставини ДТП. Лише на наступний день ОСОБА_14 сказав, що вони потратили у ДТП і йому «жалко ОСОБА_38 », будь-якої іншої інформації щодо обставин ДТП не розповідав. Крім того зазначив, що у лікарні працівники міліції повідомили йому, що у сумці, яка була у ОСОБА_14  були знайдені документи на машину, однак на яку саме йому не відомо. Також вказав суду про те, що він спілкувався з ОСОБА_25 у лікарні, коли останній прийшов до свідомості, однак будь-яких обставин ДТП останній не пам`ятав і взагалі вважав, що у нього тілесні ушкодження через бійку. Звернув увагу суду й на те, що йому відомі такі факти, коли ОСОБА_26  брав у ОСОБА_25 у користування автомобіль та кілька разів сідав за кермо в стані сп`яніння та будучи працівником правоохоронних органів переконував, що може уникнути відповідальності.
		Свідок зі сторони захисту ОСОБА_34 суду повідомила, що 31 березня 2014 року з ранку до них зателефонував ОСОБА_39 і повідомив їх про те, що ОСОБА_25 потрапив у ДТП та перебуває в лікарні. Приїхавши до лікарі, їм повідомили що ОСОБА_25 живий, однак перебуває без свідомості. Крім того, перебуваючи у лікарні, вона бачила як група людей заходили до головного лікаря та давали йому якісь вказівки й відповідно вважає, що ще були працівники правоохоронних органів, які намагалися у будь-який спосіб скрити дійсні обставини ДТП та сфальшувати докази, звинувативши її сина, про що також на її думку свідчать запитання головного лікаря з приводу шраму на грудній клітині у її сина, так як при ДТП визначальним для водія є ушкодження грудної клітини. Також вказала на те, що ОСОБА_25  після того, як прийшов до свідомості, обставин ДТП не пам`ятав, однак через деякий час сказав, що згадав, як просив ОСОБА_26 зменшити швидкість. Про те, що він потрапив у ДТП йому розповів батько. Також вказала на те, що в ході досудового слідства не усі тілесні ушкодження на тілі її сина були зафіксовані та описані у висновках експертиз, здебільшого це були ушкодження з лівої сторони, однак на тілі її сина було багато й ушкоджень з правої сторони, що свідчить про те, що він був пасажиром , а не водієм та у даній ДТП його вини немає.
		Свідок ОСОБА_40 , будучи допитаним в суді пояснив, що він є працівником ЛШМД та був присутній на місці ДТП в складі бригади швидкої медичної допомоги. Прибувши на місце ДТП ними було виявлено розірваний на дві частини автомобіль, а також тіла двох постраждалих чоловіків, які знаходилися на дорозі та ближче до тротуару. З метою надання невідкладної допомоги, ними було обох хлопців поміщено до автомобілю та доправлено до лікарні. Більш детальної інформації, у тому числі щодо надання детального опису постраждалих осіб, їх рис обличчя, статури та характеристик їх одягу надати не зміг.
		Свідок ОСОБА_41 , будучи допитаним в суді пояснив, що 30 березня 2014 року перебував разом із ОСОБА_14 у барі «Наше пиво» по вул. Комарова у м. Чернівці, де вони вживали алкогольні напої, а саме пиво. В цей день до ОСОБА_14 телефонував ОСОБА_12 та пропонував зустрітися, на що ОСОБА_26 погодився. Також пам`ятає, як до бару «Наше пиво» приблизно о 22 годині під`їхав автомобіль марки «Мітсубісі галант» та він вийшов разом із ним на двір та бачив, що в автомобілі окрім водія більше ніяких інших осіб не було, однак хто саме був водієм він не знає. В подальшому ОСОБА_14 сів до даного транспортного засобу на пасажирське сидіння та вони поїхали в напрямку вул. Героїв Майдану. Про ДТП він дізнався з новин в Інтернеті, а вже згодом про те що у даному ДТП постраждав ОСОБА_14 та загинула дівчина. Також звернув увагу на те, що йому невідомі такі випадки, коли б ОСОБА_26 брав у ОСОБА_12  в користування автомобіль, здебільшого він користувався автомобілем свого батька. 
		Свідок зі сторони захисту ОСОБА_42 , будучи допитаним в суді пояснив, що він майже першим був на місці ДТП, очевидцем пригоди не був, однак бачив як внаслідок пригоди автомобіль розірвало на дві частини, були постраждалі, а саме двоє чоловіків та дівчина. Один із чоловіків знаходився на дорозі, інший біля тротуару. Він в свою чергу поїхав за швидкою допомогою, а повернувшись хвилин через 7, на місці ДТП вже була поліції, а потім приїхала швидка медична допомога, а також була машина таксі. Також вказав на те, що на місці ДТП ще до приїзду швидкої допомоги якийсь чоловік одному з потерпілих надав першу медичну допомогу, вважає, що це був водій таксі, оскільки пасажири таксі стояли біля автомобіля. Крім того, звернув увагу на те, що ним робилися фотознімки місця пригоди, фотографувався автомобіль, а також постраждалі та дані фото світлини він передав слідчим.
		   Свідок ОСОБА_43 , будучи допитаним в суді пояснив, що 31 березня 2014 року в ночі він повертався з нічного клубу «Гранпрі», що по вул. Комунальників у м. Чернівці, на таксі разом із ОСОБА_44 , який сидів попереду в таксі. Виїхавши на вул. Винниченка у м. Чернівці, почув гучний шум та побачив дорожньо-транспортну пригоду. Під`їхавши ближче, побачив автомобіль, який вдарився у стовп та його від удару розірвало навпіл. Вуличне освітлення було добре. Біля автомобіля на дорозі лежав хлопець, якому він надав першу медичну допомогу. Цей хлопець був без свідомості , а потім приїхали працівники швидкої медичної допомоги. Також на тротуарі бачив тіло дівчини. Хлопець, який лежав на тротуарі був в білій футболці та через плече мав барсетку, він був без свідомості з розбитою головою. Цього хлопця вказав, що впізнав по фотознімках, які надавалися йому для впізнання слідчим, однак чи присутній він зараз в залі судового засідання він не знає, оскільки пройшов тривалий час та впізнати його він не має можливості. При цьому, звернув увагу суду на те, що безпосереднього моменту зіткнення автомобіля з електроопорою не бачив, оскільки на дорогу уваги не звертав, а також не бачив чи були на дорозі в цей час інші транспортні засоби. 
		Свідок ОСОБА_45 , будучи допитаним в суді, пояснив що точної дати не пам`ятає у зв`язку із значним проміжком часу, однак пам`ятає як у нічний час повертався з клубу «Гранпрі», що на вул. Комунальників, та рухаючись по вул. Винниченка, в напрямку Проспекту Незалежності, бачив дорожньо-транспортну пригоду, а точніше її наслідки. Також вказав, що на місці ДТП він побачив біля уламків ТЗ на тротуарі тіло дівчини, інших осіб він не бачив. Також вказав що транспортний засіб внаслідок ДТП було розірвано на дві частини, одна з яких була на тротуарі, а інша частина автомобіля на проїзній частині. Також на дорозі було багато уламків від ТЗ, різні речі та кросівок .Крім того, на місці події вже були працівники міліції, які опитували свідків та швидка допомога, яка забрала тіло дівчини. Також вказав, що це був нічний час та інших ТЗ він не бачили, окрім таксі. Підійшовши до місця ДТП він побачив ОСОБА_46 , який їм повідомив, що надавав комусь із потерпілих першу медичну допомогу. Безпосереднім очевидцем ДТП він не був. 
		Свідок ОСОБА_47 суду повідомила, що безпосереднім свідком ДТП вона не була, однак проїжджаючи по вул. Винниченка в бік вул. Руська, бачила дорожньо-транспортну пригоду та викликала працівників міліції і швидку допомогу. До самого місця ДТП не підходила, знаходилася у машині, яка була припаркована в стороні. Крім того, суду вказала, що бачила біля уламків ТЗ тіла трьох осіб, один хлопець лежав на дорозі в напрямку руху в бік Проспекту Незалежності, а дівчина ближче до тротуару з другого боку машини, однак описати цих осіб за їх зовнішніми ознаками можливості не має, оскілки близько не підходила. 
		Свідок ОСОБА_48 , в ході судового розгляду даного кримінального провадження суду пояснив, що 31 березня 2014 року він разом із своїм товаришем ОСОБА_49 поверталися з нічного клубу «Гранпрі», що на вул. Комунальників, та рухаючись по вул. Винниченка, в напрямку Проспекту Незалежності в таксі, особливої уваги на дорогу не звертав, однак раптово почув значший шум та піднявши голову побачив попереду по правій стороні як автомобіль в`їхав у стовп. Цей шум він почув майже на перехресті вулиць Комунальників та Винниченка й відповідного самого моменту ДТП не бачив. Під`їхавши до місця ДТП, водій таксі зупинив машину та вийшов, й відповідно він також вийшов з автомобіля та побачив на дорозі потерпілих, а його товариш ОСОБА_50 в свою чергу почав надавати невідкладну медичну допомогу потерпілому, який лежав на дорозі. Він до потерпілих не підходив, а тому будь-які риси їх обличчя не запам`ятав. Також вказав на те, що місця ДТП було багато розкидано різних уламків та речей, а також кросівок синього кольору, інший кросівок був в машині коло сидіння з лівої сторони майже по середині машини. В подальшому на місце ДТП приїхали працівники міліції, а також швидка медична допомога, лікарі оглянувши потерпілих повідомили, що дівчина померла, а інших потерпілих відвезли до лікарні. 
		Будучи допитаним в якості свідка ОСОБА_51 показав, що 31.03.2014 року, працюючи в службі таксі, прийняв замовлення та підібрав 2-х хлопців в нічному клубі «ГранПрі», що по вул. Комунальників в м. Чернівці. Виїжджаючи з другорядної дороги з вул. Комунальників на вул. Винниченка будь-яких автомобілів, які б заважали йому виконати маневр, не було. Проїхавши в напрямку Проспекту Незалежності незначну відстань на невеликій швидкості побачив світло фар зустрічного автомобіля який виїхав на його смугу руху в стані заносу на заокругленій ділянці дороги та контактуючи з бардюрним каменем із подальшим підкиданням автомобіля, зіткнувся з електроопорою. Внаслідок даного зіткнення машину розірвало навпіл, хто із пасажирів де знаходився у автомобілі до зіткнення йому не відомо, оскільки в момент ДТП піднялась пилюка та нічого не було видно. Його пасажири вибігли на дорогу та почали надавати допомогу потерпілим. Будь-яких перешкод до ДТП на дорозі не було, горіло вуличне електроосвітлення, погода була без опадів. Його автомобіль рухався прямолінійно по своїй смузі руху зі швидкістю яка не перевищувала дозволену та не заважаючи зустрічному автомобілю.
		Свідок зі сторони захисту ОСОБА_52 , дружина обвинуваченого, суду пояснила, що 31 березня 2014 року їй повідомили, що її чоловік перебуває у лікарні, оскільки потрапив у ДТП. Приїхавши до лікарні та зайшовши до чоловіка, вона бачила на його тілі велику кількість тілесних ушкоджень, у тому числі з правої сторони, які нею були зафіксовані на фотокамеру. Також вказала на те, що її чоловік, прийшовши до свідомості спочатку обставин ДТП не пам`ятав, а вже через деякий час згадав, що того дня був на базарі, а потім на шашликах за містом і за кермом автомобіля був ОСОБА_15 , а в подальшому відпочивав із ОСОБА_14 в пабі «Гойра» та в момент ДТП за кермом автомобіля був ОСОБА_26 . Також звернула увагу суду на те, що її чоловік ніколи раніше в стані алкогольного сп`яніння не сідав за кермо та користувався послугами таксі. Крім того, їй відомі непоодинокі випадки, коли ОСОБА_53  брав у чоловіка в користування ТЗ. 
		Крім показів свідків та потерпілих, судом також в ході розгляду даного кримінального провадження були досліджені письмові докази, як зі сторони обвинувачення, так і зі сторони захисту.
		Зокрема, протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 31 березня 2014 року, Схеми ДТП та фототаблицьдо нього як невід`ємних додатків, зі змісту яких убачається, що 31 березня 2014 року у присутності понятих, проводився огляд місця події по вул. Винниченка, 111, в напрямку від вул. Проспект Незалежності до вул. Руська, у м. Чернівці. На місці події виявлено та зафіксовано зіткнення автомобіля «Mitsubishi-Galant», державний номерний знак НОМЕР_1 , з електроопорою, а також було встановлено напрямок руху транспортного засобу по формі сліду, виявлено та зафіксовано, що кузов автомобіля та салону повністю деформований, в тому числі задня частина автомобіля відокремлена від передньої. Також зафіксовано стан дорожнього покриття, його напрямки та особливості оглянутої ділянки дороги, особливості освітлення тощо (а.п. 1-4, 7-8, 9- 18, т. 1).
		З протоколу огляду транспортного засобу від 31 березня 2014 року убачається, що автомобіль марки «Mitsubishi-Galant», державний номерний знак НОМЕР_1 , який розташований на проїзній частині дороги по смузі руху в напрямку вул. Головної в м. Чернівці, має механічні пошкодження, а саме: кузов автомобіля повністю деформовано, лобове скло розбито, частково пошкоджено панель приладів (а.п. 7-8, т. 1).
		Відповідно до протоколу огляду трупа від 31 березня 2014 року, на тротуарній частині біля стовпа за №79/08, поблизу будинку №109 по вул. Винниченка в м. Чернівці, виявлено труп ОСОБА_13 у горизонтальному положенні із нахиленою головою праворуч та дві частини автомобіля, передня частина якого розташована на проїжджій частині тротуару, а задня  на тротуарі. Трупне заклякання слабо виражене: трупні п`ятна розташовані по задньобокових та правих бокових поверхнях тіла блідо-фіолетового кольору, при натисканні на які зникають та поновлюються через 30 секунд; на обличчі наявні сліди речовини бурого червоного кольору, схожої на кров, аналогічні властивості на передній частині кофти та біля трупа на землі; перелом верхньої правої кінцівки та перелом черепа в правій тім`яній частині. Інші видимі тілесні ушкодження при зовнішньому огляді не виявлені (а.п. 5-6, т. 1).
		З акту обстеження дорожніх умов на ділянці автомобільної дороги /вулиці від 31 березня 2014 року, в ході якого обстежено ділянку вул. Винниченка, 109 у м. Чернівці, видно характеристики стану дорожнього покриття, а саме зафіксовано, що зазначена ділянка дороги є дорогою міського значення, радіус кривої в плані 165 м., повздовжній ухил 0 %, покриття асфальтобетон, коефіцієнт зчеплення 0,7, ширина проїзної частини 15 м., стан проїзної частини сухий, ширина смуги руху праворуч 7,4 м, ліворуч  7,2 м., ширина узбіч праворуч та ліворуч по 5 м., а також зазначено про відсутність недоліків в утриманні дороги та наявність дорожньої розмітки 1,3 і 1,5 (подвійна суцільна та переривиста лінія дорожньої розмітки (а.п. 19-20, т. 1).
		З протоколу додаткового огляду автомобіля від 14 квітня 2014 року та фото таблиць убачається, що автомобіль марки «Mitsubishi-Galant», державний номерний знак НОМЕР_1 , має механічні пошкодження у вигляді роз`єднаної передньої і задньої частини. Крім того, вказано, що у в салоні автомобіля (передня частина), в місці звичайного кріплення знаходиться кермо автомобіля, ричаг коробки передач; водійські дверцята прикріплені до кузова автомобіля, передні ліві дверцята відокремлені від кузова автомобіля. Під час огляду обох вказаних дверей встановлено наявність з внутрішньої сторони ручок, за допомогою яких двері закриваються, при цьому ручка передньої лівої дверцяти має вигляд пластмасової накладки прямокутної форми з отвором, який розташований у вертикальному положенні, ручка правої двері є поручнем овальної форми (а.п. 21-26, т. 1).
		При цьому, вищевказані протоколи огляду місця події та огляду транспортного засобу, а також Схема ДТП складались у присутності двох понятих, спеціаліста, які добровільність даних засвідчили своїми підписами, будь-яких зауважень та скарг не мали, що дає підстави суду вважати дані докази є допустимим та таким, що здобуті без порушення вимог КПК України.
		Крім того, доказів незаконності дій слідчого при проведенні вказаних слідчих дій, зокрема щодо неналежного фіксування слідів наслідків дорожньо-транспортної пригоди, судом не здобуто й відповідно законність даних протоколів не спростовано. При цьому, обвинувачений будь-яких заперечень щодо правильність зроблених замірів та внесення працівниками ДАІ вищезазначених даних до протоколу огляду місця ДТП та його Схеми, у тому числі щодо місця пригоди, характеру пошкоджень транспортного засобу, а також місця його розташування та уламків тощо не вносив та не оспорював.
		Таким чином, аналізуючи вищевказані докази як кожен окремо, так і в їх сукупності з іншими доказами, які містяться в матеріалах даного кримінального провадження, а також ураховуючи покази допитаних в суді свідків, саме в частині повідомленої ними суду інформації щодо обстановки на місці дорожньо-транспортної пригоди, пошкоджень транспортного засобу, розташування уламків, умов освітлення та особливостей дорожнього покриття тощо, то суд визнає їх достовірними та такими що узгоджуються між собою, зокрема в частині характеристик проїзної частини, обстановки та умови організації руху транспорту на місці ДТП, технічного стану транспортного засобу, характеру та локалізації механічних пошкоджень, місця події, часу та фактичного розташування ТЗ після ДТП, а також початок та місце локального розташування виявлених на місці ДТП слідів, й відповідно приходить до висновку, що усі вони співпадають з об`єктивними даними, здобутими при огляді місця події та зафіксованими у відповідних процесуальних документах.
		Крім того, в ході судового розгляду даного кримінального провадження судом було досліджено протокол освідування особи від 4 квітня 2014 року, зі змісту якого убачається, що в ході проведення даної слідчої дії, яка проводилась також у присутності понятих було проведено освідування ОСОБА_12 та встановлено наявність на тілі останнього ряду тілесних ушкоджень, а саме: група саден у вигляді подряпин в ділянці обличчя, група саден лінійної форми в лівій скроневій ділянці обличчя, садно на підборідді зліва, група саден в ділянці кончика носа, садно в ділянці носо-губного трикутника, гематома по центру потиличної ділянка, садно по розгинальній поверхні правого колінного суглобу, садно на нижньому краю правої сідничної ділянки, група саден по розгинальній поверхні лівого колінного суглобу, садно в нижній поверхні лівої гомілки, садно на рівні зовнішньої кісточки правої гомілки, садно у вигляді подряпини по задній поверхні шиї з переходом на ліву підлопаточну ділянку, садно на правій бічній поверхні грудної клітини, група саден у вигляді подряпини на рівні лівої лопаточної ділянки. Крім того, усі виявлені та описані тілесні ушкодження ОСОБА_12  були зафіксовані за допомогою технічних засобів (а.п. 27- 33, т. 1).
		Також судом досліджено й протокол освідування особи від 2 квітня 2014 року, зі змісту якого убачається, що в ході проведення даної слідчої дії у присутності понятих було проведено освідування ОСОБА_14 та встановлено наявність на тілі останнього ряду тілесних ушкоджень, а саме: масивне осадження неправильної прямокутної форми оброблене зеленкою на рівні правої сколової ділянки з розповсюдженням на щічної ділянки розміром 2,3 х 16 см., аналогічне властивостям осадження на задній поверхні шиї справа розміром 7,2 х 3,4 см., рана лінійної форми прикрита кірочкою коричневого кольору , ушита хірургічними швами у кількості 7, оброблена зеленкою розміром 7,8 х 1,4 см., садно у вигляді подряпин у лобній ділянці дещо зліва. Крім того, усі виявлені та описані тілесні ушкодження ОСОБА_14 були зафіксовані за допомогою технічних засобів (а.п. 34- 42, т. 1).
		При цьому, з висновку судово-медичної експертизи № 378стац від 15 квітня 2014 року, додатком до якого є фототаблиці, та яка проводилася у період з 2 по 15 квітня 2014 року шляхом безпосереднього огляду експертом та фіксування наявних на тілі ОСОБА_12 тілесних ушкоджень, а також з урахуванням медичної документації, а саме медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_12 № 3839/340, даних огляду ВАзЛІТ, УЗД, нейрохірургом та черговим хірургом, КТ головного мозку, КТ шийного хребта тощо експертом в ході експертного дослідження встановлено, що на момент проведення опитування ОСОБА_12 нічого не пам`ятав, знаходився на стаціонарному лікуванні у відділенні реанімації з клінічним діагнозом: ЗЧМТ, забій головного мозку середнього ступеня тяжкості, забої голови, тулуба. Водночас у нього виявлено тілесні ушкодження у вигляді: групи саден в ділянці лоба по центру та зліва; групи саден в лівій вилецевій ділянці; саден розташованих: по центру верхньої губи, на кінчику носа праворуч із переходом на слизову правої ніздрі, на підборіді праворуч; групи саден по задній поверхні шиї в середній та нижній третинах з переходом на ліву надлопаточну ділянку; садна по розгинальній поверхні правого колінного суглобу; садна по нижньому краю правої сідничої ділянки ; садна по розгинальній поверхні правого ліктьового згину; групи саден в кількості 4-х по розгинальній поверхні лівого колінного суглобу з переходом на верхню третину лівої гомілки; садна в кількості 2-х по зовнішній бічній поверхні лівої гомілки в нижній третині; садна на рівні зовнішньої кісточки правої гомілки; садна на рівні 6-9 ребер справа між передньою та задньою акселярними лініями, навколо даного садна синець; групи саден у вигляді подряпин по центру правої лопаточної ділянки; садна в лівій надлопаточній ділянці; садна на рівні 2-ї п`ястної кістки по тильній поверхні лівої китиці; садна в кількості 3-х по тильній поверхні правої китиці на рівні 2,3 п`ястних кісток; гематоми по центру потиличної ділянки; забою головного мозку середнього ступеня тяжкості. Вищевказані тілесні ушкодження виникли внаслідок дії твердих тупих предметів, або ударів об такі, цілком можливо внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, по строку та обставинам можуть відповідати вказаним у мотивувальній частині постанови, відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що призвели до тривалого розладу здоров`я (а.п. 80-84, т. 1).
		Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 376екс від 14 квітня 2014 року, додатком до якого є фототаблиці, та яка проводилася у період з 2 по 14 квітня 2014 року шляхом безпосереднього огляду експертом та фіксування наявних на тілі ОСОБА_14 тілесних ушкоджень, а також з урахуванням медичної документації, а саме медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_19 № 3838/344, даних огляду УЗД черевної порожнини, рентгенографії черепа, КТ головного мозку тощо експертом в ході експертного дослідження зі слів ОСОБА_14 встановлено, що останній знаходився в якості пасажира на передньому сидінні автомобіля «Mitsubishi-Galant», державний номерний знак НОМЕР_1 , 31 березня 2014 року був травмований під час дорожньо-транспортної пригоди, що трапилась по вул. Винниченка в м. Чернівці. Знаходився на стаціонарному лікуванні в нейрохірургічному відділенні лікарні швидкої медичної допомоги м. Чернівці з клінічним діагнозом: струс головного мозку, забійна рана голови. При проведенні судово-медичної експертизи у  ОСОБА_14 виявлено наступні тілесні ушкодження у виді саден: на рівні правої вилицевої ділянки з продовженням на щічну ділянку, по задній поверхні шиї праворуч, на підборідді з переходом на верхню третину шиї, в лобній ділянці зліва, по зовнішньо-бічній поверхні лівого ліктьового суглобу, по променевій поверхні лівого передпліччя в нижній третині, по розгинальній поверхні лівого колінного суглобу в кількості 2-х, по розгинальній поверхні правого колінного суглобу з переходом на бічну та задню поверхню гомілки у верхній третині в кількості 3-х, по передній поверхні лівої гомілки в середній третині, по передній поверхні лівої гомілки в нижній третині дещо медіальніше, на рівні зовнішньої кісточки правого гомілково-ступеневого суглобу в кількості 2-х, по передній поверхні лівого стегна в середній третині; синці: по розгинальній поверхні лівого ліктьового суглобу, по передній поверхні лівого стегна в середній третині, по зовнішньо-бічній поверхні правого стегна у верхній третині; забійна рана в правій тім`яній ділянці; струсу головного мозку. Дані тілесні ушкодження виникли 31 березня 2014 року внаслідок дії тупих предметів або ударів об такі, та відносяться до легких тілесних ушкоджень, що призвели до короткочасного розладу здоров`я. Колоїдний рубець, вказаний у п. 2.2. висновку експертизи є наслідком загоєння рани даної ділянки, яка виникла задовго (не менше як 1-н місяць ) до подій (а.п. 85-89, т. 1).
		При цьому, допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_54 підтвердив усі дані встановлені в ході проведення судово-медичних експертиз як обвинуваченого, так і ОСОБА_14 , вказуючи про те, що дані дослідження ним проводилися на підставі відповідних постанов слідчого з метою виявлення та встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, отриманих ОСОБА_12 та ОСОБА_14 після ДТП. Крім того, звернув увагу суду що ним при проведенні даних експертних досліджень до уваги протоколи освідування, в яких зафіксовані наявні на тілі як обвинуваченого, так і ОСОБА_14 тілесні ушкодження, не приймалися, оскільки він здійснював безпосередній огляд підекспертних, здійснював фіксування наявних на день дослідження тілесних ушкоджень, які всі ним були описані в дослідницькій частині висновків. Також вказав, що при проведенні відповідного дослідження ним до уваги бралися й дані, які містилися у медичних документаціях та які були встановлені лікарями при надходження як обвинуваченого, так і ОСОБА_14 до ЛШМД. Крім того, акцентував увагу суду на те, що ним при проведенні експертного дослідження визначалося саме ступінь тілесних ушкоджень під експертних, їх локалізація тощо, а також причини їх виникнення й відповідно питання щодо визначення хто саме з підекспертних перебував за кермом автомобіля ним не досліджувалося. 
		Таким чином, аналізуючи дані висновки судово-медичних експертиз з урахуванням наданих у судовому засіданні роз`яснень, суд визнає їх належно мотивованим, науково обґрунтованим, складеним висококваліфікованим експертом, який має достатній фах та досвід і стаж експертної роботи (лікар судово-медичний експерт, 12 років стажу, 5 клас). Крім того, суд визнає дані висновки повними та вичерпним, які не допускають подвійного тлумачення і суперечностей, які б потребували додаткових роз`яснення, відповідають іншим фактичним даним у справі, у тому числі й наданими захисниками фотоілюстраціям тілесних ушкоджень ОСОБА_12 . Також дані висновки узгоджуються між дослідницькою частиною та підсумковими висновками експертизи, а тому суд кладе дані висновки в основу рішення по суті справи.
		Щодо доводів сторони захисту про те, що вказані висновки судово-медичних експертиз є неналежними доказами і не можуть покладатися судом в основу обвинувачення, зокрема в частині належного фіксування наявних на тілі як обвинуваченого, так і ОСОБА_14 тілесних ушкоджень, а також у зв`язку із тим, що виявлені експертом тілесні ушкодження не відповідають зафіксованим стороною захисту тілесним ушкодження на тілі обвинуваченого ушкодження, яких є набагато більше, ніж вказано у висновку, то суд їх відхиляє, оскільки такі доводи є безпідставними, спростовуються іншими дослідженими судом доказами та не ґрунтуються на законі. Даний висновок, зокрема щодо обвинуваченого та виявлених на його тілі тілесних ушкоджень в основній частині ґрунтується на тих ушкодженнях, які були зафіксовані експертом безпосередньо при проведенні дослідження, а також тих, дані про які міститься інформація у медичній документації ОСОБА_12 . Щодо наданих стороною захисту фотознімків, на яких зафіксовані тілесні ушкодження ОСОБА_12 , то суд приймає до уваги те, що дані фотознімки були зроблені в різний час, деякі раніше, а деякі пізніше проведення експертного дослідження, а також з недотриманням вимог КПК щодо належного фіксування доказів.
		Також є безпідставними твердження сторони захисту в тій частині, що експертом для експертного дослідження використовувався протоколи освідування ОСОБА_12 та ОСОБА_14 від 2 квітня 2014 року, які на думку захисту проведені з попущення вимог ст. 241КПК України та в яких не в повному обсязі відображені дані про наявні на тілі ОСОБА_12 та ОСОБА_14 ушкоджень, які в свою чергу також не відповідають фото світлинам, на яких зафіксовані під час освідування тілесні ушкодження з тілесними ушкодженнями наявними в останніх, що також підтверджено іншими фотосвітлинами та поясненнями свідків захисту, оскільки як убачається зі змісту самого висновку та роз`яснень, наданих експертом в ході розгляду справи, то зафіксовані і описані у висновку тілесні ушкодження ОСОБА_12 ним були виявлені безпосередньо в момент його огляду .
		Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до вимогст.85 КПК Україниналежними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
		   Згідно до вимогст.86 КПК Українидоказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленомуКПК України. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатись суд при ухваленні судового рішення.
		 Статтею 104 КПК України визначено, що хід і результати проведення процесуальної дії фіксуються у протоколі. У випадках фіксування процесуальної дії під час досудового розслідування за допомогою технічних засобів, про це зазначається у протоколі. Протокол повинен містити відомості, зокрема, про всіх осіб, присутніх під час проведення процесуальної дії, інформацію про те, що особи повідомлені про застосування технічних засобів фіксації, характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовуються при проведенні процесуальної дії, умови та порядок їх використання.Протокол підписують всі учасники, які брали участь у проведенні процесуальної дії.
		 Згідно вимогст. 105 КПК України, особою, яка проводила процесуальну дію, до протоколу долучаються додатки, якими можуть бути, зокрема, спеціально виготовлені копії об`єктів, речей і документів, аудіо та відео запис процесуальної дії, носії інформації, та інші матеріали, які пояснюють зміст протоколу. Додатки до протоколів повинні бути належним чином виготовлені, упаковані з метою надійного збереження, а також засвідчені підписами слідчого, прокурора, спеціаліста, інших осіб, які брали участь у виготовленні та вилученні таких додатків.
		Відповідно до вимогст. 107 КПК Українирішення про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час досудового розслідування, приймає особа, яка проводить відповідну процесуальну дію. Про застосування технічних засобів фіксування процесуальної дії заздалегідь повідомляються особи, які беруть участь у процесуальній дії.
		   Крім того, згідно до вимог ст. 241 КПК України слідчий, прокурор здійснює освідування підозрюваного, свідка чи потерпілого для виявлення на їхньому тілі слідів кримінального правопорушення або особливих прикмет, якщо для цього не потрібно проводити судово-медичну експертизу. Освідування здійснюється на підставі постанови прокурора та, за необхідності, за участю судово-медичного експерта або лікаря. Освідування, яке супроводжується оголенням освідуваної особи, здійснюється особами тієї ж статі, за винятком його проведення лікарем і за згодою особи, яка освідусться. Слідчий, прокурор не вправі бути присутнім при освідуванні особи іншої статі, коли це пов`язано з необхідністю оголювати особу, що підлягає освідуванню. Перед початком освідування особі, яка підлягає освідуванню, пред`являється постанова прокурора. Після цього особі пропонується добровільно пройти освідування, а в разі її відмови освідування проводиться примусово.
		За таких обставин, суд критично відноситься до доводів обвинуваченого та його захисників в частині невідповідності вищевказаних протоколів освідування вимогам КПК України й відповідно неналежності висновків судово-медичних експертиз, оскільки вони спростовуються вищевказаними доказами та роз`ясненнями самого експерта та вважає такі твердження способом захисту від пред`явленого обвинувачення. 
		При цьому, суд зауважує, що надані стороною захисту фотосвітлини зроблені без дотримання вимог щодо порядку фіксування та зібрання певних доказів як того вимагає КПК України, а інших даних, які б свідчили про необґрунтованість висновків проведених експертиз матеріали справи не містять та не наведені стороною захисту й відповідно висновки даних експертиз є повними, логічними та об`єктивними, надані в межах компетенції експертів, ґрунтуються на методичних рекомендаціях та результатах дослідження даних об`єктів.
		З дослідженого в судовому засіданні висновку комплексної комісійної судово-медичної та медико-криміналістичної експертизи № 055 від 19.06.2014 року, який проводився з метою встановлення механізму самої дорожньо-транспортної пригоди, векторів руху транспортного засобу, локалізації контактування з сторонніми предметами частин транспортного засобу, відповідно змін векторів руху як самого транспортного засобу, так і в подальшому його частин, супутніх векторів сил, що діяли на тіла підекспертних - учасників ДТП, що перебували в салоні автомобіля, комісією було проведено аналіз даних матеріалів кримінального провадження та встановлено, що під час руху механічного транспортного засобу, автомобіль марки «Mitsubishi- Galant», державний номерний знак НОМЕР_1 ввійшов в неконтрольований занос, внаслідок чого просторове положення автомобіля змінилося приблизно на180°, а вектор руху приблизно на 90° (бічне ковзання з відповідною ротацією подовжньої осі автомобіля у напрямку протилежному ходу годинникової стрілки годинника. Внаслідок продовження бічного заносу (поступального руху і ротації) відбулося зіткнення правої задньої бічної частини кузова автомобіля в проекції заднього колеса та задньої стійки з опорою вуличного освітлення. Внаслідок даного зіткнення та дії інерційної складової почало відбуватися поступове руйнування кузова автомобіля у вигляді розриву (на дві нерівні частини, передню і задню), який почався в лівій бічній поверхні кузова автомобіля, надалі ступінь розриву кузова збільшувалася і завдяки тому що передній фрагмент мав більшу, по відношенню до заднього масу, автомобіль продовжував рух у відповідності з ходом годинникової стрілки навкруг опірної точки - опори вуличного освітлення (стовпа), в процесі якого відбулося повне розділення передньої і задньої частини автомобіля. Передня частина, обертаючись в просторі зі значною швидкістю, розвернулась своєю передньою частиною в напрямку, протилежному попередньому (початковому) руху, задня частина автомобіля, рухаючись за годинниковою стрілкою циферблата, після оберту на 180°, зупинилася відкритою частиною в напрямку до фронтальної частини переднього фрагмента розділеного автомобіля та перекинулася на лівий бік. Також було встановлено, що у вищезазначеному процесі на тіла підекспертних, що перебували в салоні автомобіля під час його зіткнення з перешкодою та руйнування, діяли послідовно дві основні потужні сили: перша сила - інерційного зміщення, яка виникла в момент контактування частин кузова автомобіля з перешкодою (стовпом), внаслідок чого тіла підекспертних отримали різкий поступальний імпульс руху у напрямку під гострим кутом до перпендикулярної лінії, опущеної на поздовжню вісь кузова автомобіля (косо спереду назад і зліва направо до подовжника осі автомобіля) зі зміщенням тіл підекспертних в правий бік і назад та травмуванням об виступаючі частини салону автомобіля. В подальшому почали діяти відцентрові сили, які виникли внаслідок різкої ротації передньої частини автомобіля у відповідності з ходом годинникової стрілки годинника навкруг опорної осі (стовпа) та заднього фрагмента автомобіля в цьому ж напрямку, під час якого, внаслідок відцентрової сили відбулася евакуація тіл підекспертних з обох фрагментів салону та додатковим травмуванням при ковзанні по частинам зруйнованого кузова, співударянні з поверхнею дорожнього покриття та ковзанню по останньому. При ротації передньої частини салону транспортного засобу, на тіла підекспертних, які перебували на передніх сидіннях, діяли відцентрові сили різної величини: більша - на особу, що перебувала за кермом автомобіля (більший радіус обертання) і менша - на особу, що перебувала на місці пасажира переднього сидіння, тобто траєкторії руху тіл при евакуації з салону автомобіля також були різними для водія - довша, для пасажира переднього сидіння -менша.
		Крім того, співставляючи характеристики, локалізацію, особливості ушкоджень на тілах учасників ДТП між собою та з характеристиками ушкоджень транспортного засобу, відповідно, характером ДТП, комісія прийшла до висновку, що особливості та локалізація ушкоджень на ОСОБА_55 та наявність серед інших «контактного ушкодження» в ділянці правої бічної частини грудної клітки (садно на рівні 6-9 ребер справа між передньою та задньою аксілярними лініями, навколо даного садна синець), яке по локалізації відповідає деформованому у бічному напрямку «жорстко-пружинної» внутрішньої боковини спинки переднього пасажирського сидіння, які виникли внаслідок первинного бічного зміщення тіла в поперечному напрямку і співударянні ділянкою грудної клітки зі спинкою правого сидіння, відповідно більш видовжена траєкторія руху тіла ОСОБА_12 після евакуації з фрагмента салону автомобіля, дозволяють вважати, що ушкодження, виявлені на тілі даного під експертного, є характерними для перебування останнього під час дорожньо-транспортної пригоди на місці водія автомобіля. Відсутність на тілі підекспертного ОСОБА_56 ушкоджень, які можна було б кваліфікувати як «контактні», тобто такі, що виникли внаслідок співударяння з певними частинами салону автомобіля і можуть бути трактовані як «характерні для водія автомобіля», відповідна більш коротка по зрівнянні з попередньою траєкторія руху тіла після евакуації з фрагмента кузова автомобіля, дозволяють вважати ушкодження на тілі ОСОБА_14 характерними для пасажира переднього сидіння.
		При цьому, будучи допитаним в ході розгляду даного кримінального провадження експерт ОСОБА_57 в наданих суду показах зазначив, що при проведенні експертизи вивчав матеріали справи, експериментально розсаджував учасників дорожньо-транспортної пригоди, при цьому керувався фотознімками з місця події, враховував технічний стан автомобіля, тілесні пошкодження потерпілих, а саму траєкторію руху визначав виходячи із отриманих потерпілими тілесних ушкоджень. При цьому зазначив, що комісія не володіє спеціальними знаннями з трасології чи автотехніки і зробила лише припущення щодо можливого розташування тіл після евакуації, але це є лише теорією, оскільки все залежить від черговості етапування осіб з автомобіля, а також з яких частин авто вони вилетіли, що експертам не відомо. Для визначення питання хто саме з учасників був за кермом до уваги приймалися виключно дані щодо отриманих ними тілесних ушкоджень.
		За таких обставин, суд враховуючи вищевказані докази в їх сукупності, а також надані суду роз`яснення, приходить до висновку про відсутність підстав для визнання і вищевказаного висновку експерта неналежним доказом, оскільки даний висновок є повними, логічними та об`єктивними, наданий в межах компетенції експертів та ґрунтуються на методичних рекомендаціях та результатах дослідження даних об`єктів й відповідно стороною захисту доказів на спростування вказаного суду не надано. 
		   Також в повному обсязі знайшов своє підтвердження факт перебування обвинуваченого в момент ДТП в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджено висновком судово-токсикологічної експертизи №№ 419 від 02 квітня 2014 року, зі змісту якого убачається наявність у крові ОСОБА_12 етилового спирту в кількості відповідно 0,58‰ (а.п. 96, 97, т. 1), що також не спростовується й поясненнями як самого обвинуваченого, так і показами інших допитаних в суді свідків.
		Крім того, з досліджено в судовому засіданні висновку судової автотехнічної експертизи № 168-А від 18 квітня 2014 року, убачається, що швидкість руху автомобіля «Mitsubishi-Galant», державний номерний знак НОМЕР_1 , в момент наїзду на електроопору із врахуванням слідів шин на дорозі була не менше 108.9(110.4) км/год. При цьому, вирахувати швидкість руху автомобіля «Mitsubishi-Galant», державний номерний знак НОМЕР_1 по механічних пошкодженнях та характеру переміщення його до кінцевого положення за допомогою технічних розрахунків не має можливості, із-за причин відсутності обґрунтованої та достатньо апробованої методики (а.п. 99-100, т. 1).
		До того ж з висновку автотехнічної експертизи № 178-А від 17 квітня 2014 року з додатками фотоілюстаційних таблиць убачається, що в ході експертного дослідження технічного стану автомобіля «Mitsubishi-Galant», державний номерний знак НОМЕР_1 , експертом встановлено, що робоча гальмова система автомобіля «Mitsubishi-Galant», державний номерний знак НОМЕР_1 , на момент огляду, перебувала в непрацездатному стані через розгерметизацію системи. Рульове керування вищевказаного автомобіля, на момент огляду, перебувало в працездатному стані, однак не може виконувати призначені йому функції по зміні напрямку руху автомобіля, через відсутність ключа замка запалення, внаслідок чого відбулось блокування рульового валу протиугонним пристроєм та відсутнього рульового колеса. Ходова частина автомобіля «Mitsubishi-Galant», державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуває в непрацездатному стані та не може виконувати призначені їй функції через розгерметизацію шини заднього правого колеса та пошкодження елементів ходової частини коліс задньої підвіски. Несправностей в робочій гальмовій системі, рульовому керуванні та ходовій частині автомобіля, що могли спричинити дорожньо-транспортну пригоду не виявлено (а.п. 102-110, т. 1).
		   Крім того, з протоколу проведення слідчого експерименту від 29.11.2014 року, убачається, що при проведенні слідчого експерименту у присутності понятих, на відрізку вул. Вінниченка біля електроопори №79/08 (умовна лінія), свідок ОСОБА_51  вказав, що виїхавши з вул. Комунальників на вул. Вінниченка, він рухався на відстані 3,6 м. від правого краю, в крайній лівій смузі руху. Перебуваючи на відстані 117 м. від умовної лінії, він побачив, як із за повороту виїхав зустрічний автомобіль з включеним світлом фар. Вказати як автомобіль рухався відносно ширини дороги, він не може, так як відстань між ними складала 234 м., тобто автомобіль перебував в цей час на відстані 126 м. від умовної лінії. Далі свідок вказав, що зустрічний автомобіль із-за швидкості занесло вліво, та він вдарився в електроопору, його автомобіль в цей час перебував в межах своєї смуги руху на відстані 63,5 м. від умовної лінії (місця зіткнення) та 3,8 м. від правого краю дороги на зустрічну смугу руху свідок не виїжджав (а.п. 201- 206, т. 1).
		Також судом були досліджені й висновок судово-імунологічної експертизи № 641 від 23 квітня 2014 року, зі змісту якого убачається, що кров ОСОБА_14 належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В, кров ОСОБА_12 до групи В з ізогемаглютиніном анти-А та на двох подушках безпеки плям, схожих на кров не знайдено (а.п. 115-118, т. 1) та висновок судової молекулярно-генетичної експертизи № 150 від 31 липня 2014 року. Зокрема, в ході даного дослідження, на вирішення якого ставилося питання щодо наявності слідів крові людини та клітин з ядрами на поверхні представлених на дослідження двох подушках безпеки, керма автомобіля, ключа із запалення, ручки важеля перемикання передач та двох внутрішніх дверних ручках і дверних механізмів вилученихв ОМП 31 березня 2014 року та під час додаткового огляду автомобіля 14 квітня 2014 року, експертом вставлено що на поверхні представлених на дослідження двох подушках безпеки, кермі автомобіля, ключі із замка запалення, ручки (чохлі) важеля перемикання передач та двох внутрішніх дверних ручках і дверних механізмах слідів крові не виявлено, виявлені клітини з ядрами. Однак в результаті проведеного дослідження встановлені генетичні ознаки (ДНК-профілі) клітин на подушці безпеки з передньої правої панелі автомобіля, які є змішаними та належать більш ніж одній особі та містять генетичні ознаки зразків крові ОСОБА_12 і ОСОБА_14 та не містять генетичні ознаки зразка крові ОСОБА_13 . Генетичні ознаки клітин на кермі, ключі із замка запалювання, на чехлі з важеля перемикання передач, двох внутрішніх дверних ручках не встановлені (а.п. 82-84, т. 1). 
		Крім того, судом в сукупності з іншими дослідженими докази, в якості належного доказу на підтвердження пред`явленого обвинувачення приймається й висновок судово-медичної експертизи речових доказів, а саме одягу та взуття ОСОБА_13 , ОСОБА_14 . ОСОБА_12 № 81-МК від 29 квітня 2014 року, зі змісту якого убачається, що за наслідками даного експертного дослідження експерти дійшли висновків, що враховуючи дані судово-медичного дослідження (висновки експертиз № 378 стац. № 376 стац та № 229), а також дані проведеної експертизи речових доказів (одягу та взуття ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 ), а також приймаючи до уваги характер, особливості та локалізацію пошкоджень автомобіля, характер ДТП в частині механізму та послідовності виникнення пошкоджень на транспортному засобі, характер локалізацію утворення ушкоджень на тілах ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , пошкоджень на їх одязі та спів ставляючи їх між собою, можливо припущення, що за кермом автомобіля міг знаходитися, вірогідніше за все ОСОБА_12 , а ОСОБА_14  перебував при цьому на місці пасажира переднього правого сидіння, знаходження за кермом потерпілої ОСОБА_13 виключено (а.п. 161-174, т.1 ).
		Також належним доказом пред`явленого обвинувачення суд визнає й висновок комплексної судово-медичної та судово-автотехнічної спертизи №174-2014/о-17351/14-52 від 26 грудня 2014 року, яка проводилася в ході досудового розслідування даного кримінального провадження на підставі постанови слідчого, у тому числі з урахуванням питань, поставлених безпосередньо ОСОБА_12 , та зі змісту якого убачається, що експерти приймаючи до уваги кінцеве положення автомобіля «Міцсубіші Галант» д.н.з. НОМЕР_1 , його аварійні пошкодження, прийшли до висновку, що перед контактуванням з електроопорою останній рухався справа наліво (в напрямку лівого краю проїзної частини) в стані бокового заносу правим бортом в перед розвертаючись проти ходу годинникової стрілки. На вказаний характер переміщення вказують зафіксовані на проїзній частині сліди шин автомобіля. В подальшому автомобіль «Міцубісі Галант» д.н.з. НОМЕР_1 контактував спочатку передніми, а потім правим заднім колесом з лівим бордюрним каменем - саме заднє праве колесо розгерметизовано і має сліди контактування з твердим предметом. Після контакту (або одночасно) правого заднього колеса автомобіля «Міцубісі Галант» д.н.з. НОМЕР_1 з бордюрним каменем останній контактував в районі правої задньої двері з електроопорою при цьому обертання відносно повздовжньої осі автомобіля не відбувалося (тобто автомобіль «Міцубісі Галант» д.н.з. НОМЕР_1 на момент контактування з електроопорою розташовувався колесами на опорній поверхні). Після контакту з електроопорою автомобіль «Міцубісі Галант» д.н.з. НОМЕР_1 набув обертального моменту (по ходу годинникової стрілки) відносно вертикальної осі при цьому відбувалось від`єднання передньої частини автомобіля від задньої. Крім того, приймаючи до уваги вищенаведене експерти дійшли висновку, що тіла осіб, що знаходились в автомобілі в момент контактування з електроопорою переміщувались праворуч, а після отримання автомобілем «Міцубісі Талант» д.н.з. НОМЕР_1 обертального моменту по ходу годинникової стрілки в початковій фазі тіла осіб, які знаходились на передніх сидіннях переміщувались ліворуч та вперед. При подальшому переміщені осіб у відокремленій передній частині автомобіля, що обертається по ходу годинникової стрілки вони вилетіти з салону автомобіля й відповідно встановити місце розташування вказаних осіб (які «вилетіти» з салону автомобіля) на дорожньому покритті лише саме за напрямком інерційного зміщення їх тіл, не можливо - їх розташування (на дорожньому покритті) відносно один одного може бути будь-яким: це залежить від того, хто з них першим «вилетів» з салону автомобіля, що встановити експертним шляхом не можливо. Крім того, пошкодження (їх локалізація та механізм утворення) на одязі учасників події ( ОСОБА_12 , ОСОБА_58 ) також не дають достатніх підстав саме для обґрунтованого ствердження, ані не є факультативною ознакою, як доповнення до обґрунтування підсумків щодо розташування учасників події в салоні автомобіля «Міцубісі Галант» д.н.з. НОМЕР_1 на момент дорожньо-транспортної пригоди. В даному випадку, для обґрунтованої відповіді на поставлені питання цілком достатньо судово-медичних даних, з урахуванням визначеного під час проведення даної експертизи напрямку інерційного зміщення тіл в салоні автомобіля «Міцубісі Талант» д.н.з. НОМЕР_1 до того моменту, як вони «вилетіли» з салону автомобіля. При такому виді транспортної травми, як травма в салоні автомобіля при зіткненні останнього з перешкодою, отримання водієм «менш тяжких» тілесних ушкоджень (за рахунок більш фіксованої позиції водія) ніколи не було та не є облігатною (обов`язковою) ознакою для встановлення розташування осіб в салоні автомобіля, а є факультативною (не обов`язковою) ознакою, як «доповнення обґрунтування» до наявності інших встановлених: лише у випадку відсутності останніх, така ознака може бути використана як лише припущення щодо перебування людини за кермом автомобіля, що не стосується до даної експертизи. Також вказано, що саме отримання ОСОБА_12 крововиливів в речовину головного мозку за двома механізмами (при певній локалізації місць прикладання травмуючої сили) при встановлених напрямках інерційного зміщення тіл в салоні автомобіля та при наявності певного ушкодження певної локалізації на обличчі у ОСОБА_56 , і є тими встановленими судженнями з наявністю факультативної ознаки (виявлення антигену В в епітеліальних клітинах людини в певних місцях салону автомобіля - «додаткове обґрунтування») для складання умовивіду про розташування ОСОБА_12 та ОСОБА_56 в салоні автомобіля «Міцубісі Галант» д.н.з. НОМЕР_1 на момент дорожньо-транспортної пригоди. При вище згаданому виді транспортної травми, отримання об`єму та певного характеру («більш тяжкі, менш тяжкі») тілесних ушкоджень в салоні автомобіля будь-якою особою, буде залежить від багатьох факторів: характеру зіткнення автомобіля з перешкодою, руйнування кузова автомобіля, напрямку векторів діючих сил на кузові автомобіля, напрямку інерційного зміщення тіл відповідно внутрішніх частин автомобіля. 
		Таким чином, аналізуючи усі дані, експерти дійшли висновку, що наявність на правій половині обличчя ОСОБА_14 масивного осадження м`яких тканин неправильно-прямокутної форми та утворення крововиливів в речовину головного мозку (вогнищ забою) ОСОБА_12 за двома механізмами: перший: конвекситальна (випукла) поверхня лівої лобної частки з крововиливом в м`які тканини лівої половини обличчя  за імпресій ним (ударним, «місцево-контактним») механізмом, що можливо лише в салоні автомобіля; другий: базальна поверхня лівої лобної частки з крововиливом в м`які тканини заднє-верхніх відділів правої тім`яної ділянки  за інерційним (протиударним) механізмом, що утворилося при контактуванні з тупим предметом з необмеженої поверхнею контакту  можливо лише при контактуванні з дорожнім покриттям і не можливо в салоні автомобіля, а тому наявність отриманих під час проведення цієї експертизи факультативних ознак: виявлення антигену В ізосерологічної системи АВО (третя група крові) в епітеліальних клітинах людини, які знайдені на матеріалах обшивки з лівого верхнє-зовнішнього краю спинки сидіння водія, на внутрішніх поверхнях лівої передньої стійки автомобіля, арки лівих передніх дверей та на обшивці даху над лівими задніми дверима, дозволяє стверджувати про те, що на момент дорожньо-транспортної пригоди в автомобілі «Міцсубісі Галант» д.н.з. НОМЕР_1 : на місці водія знаходився ОСОБА_12 ; на пасажирському передньому сидінні знаходився ОСОБА_14 ( а.п. 216-255, т. 1).
		При цьому, експерти ОСОБА_59 та ОСОБА_60 , які мають відповідний стаж робот з 1997 року та 1999 року, вищу медичну освіту та технічну освіту, повністю підтвердили свій висновок, та в наданих суду роз`ясненнях вказали, що підтвердженням того, що ОСОБА_14 знаходився на пасажирському сидінні є садно на правій половині обличчя, так як в салоні автомобіля міг вдаритись у будь що. Зазначив, що крововилив наявний у ОСОБА_12 спричинив отриманий ним удар в ліву передню стійку в салоні автомобіля, де виявлено антиген В й відповідно саме це ушкодження підтверджує факт того, що саме ОСОБА_12 був за кермом в момент ДТП. Наявність на тілі обвинуваченого інших тілесних ушкоджень для вирішення питання про те, хто саме був за кермом значення не має, оскільки усі ці ушкодження вже були отриманні після моменту зіткнення ТЗ з електроопорою та в момент обертання автомобіля та евакуації тіл. При цьому, на тілі ОСОБА_14 ушкоджень, які б були характерні для висновку про те, що саме він був за кермом автомобіля не було виявлено. Також вказали, що навіть за відсутності тілесних ушкоджень у ОСОБА_14 їм достатньо для визначення особи, яка була за кермом, тілесних ушкоджень виявлених на тілі ОСОБА_12 .
		Також слід зазначити, що в ході розгляду даного кримінального провадження знайшло своє підтвердження й пред`явлене ОСОБА_12 обвинувачення в частині недотримання ним Правил дорожнього руху, що перебуває у прямому причинному зв`язку і настанням дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.
		Зокрема, з висновку судової авто технічної експертизи від 16 вересня 2014 року № 531-а, на вирішення якої було поставлено питання щодо наявності в діях ОСОБА_12 невідповідності вимогам ПДР, які б перебували у причинному зв`язку з ДТП, експертом надано висновок, що в даній дорожньо-транспортній обстановці водію автомобіля «Mitsubishi-Galant», державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_12  необхідно було діяти згідно із вимогами пунктів 12.1, 12.2 та 12.4 ПДР. Крім того, в діях водія автомобіля «Mitsubishi-Galant», державний номерний знак НОМЕР_1 , не вбачається невідповідності вимогам п. 12.2 ПДР, разом з тим, в його діях убачається невідповідність вимог п. 12.1, 12.4 ПДР, що з технічної точки зору, перебуває у причинному зв`язку із настанням даної дорожньо-транспортної пригоди. Крім того даним висновком встановлено, що обрана швидкість руху від 108,9  110, к км./год. була небезпечною для проїзду ділянки дороги із наявним заокругленням ліворуч та перевищувала допустиму по умовах руху на даній ділянці дороги, що з технічної точки зору, перебуває у причинному зв`язку із настанням дорожньо-транспортної пригоди (а.п. 182-184, т. 1).
		   Також вина обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення доводиться й даними, які містяться у протоколі огляду від 11.04.2014 року, згідно якого було проведено огляд відеоматеріалів, відзнятих камерами відео спостереження, встановлених в паб «Гойра», що розташований в м. Чернівці, Парковий проїзд, 2А. При цьому, переглядом відеофайлів, що містяться на вказаному диску встановлено, що вони являють собою відеозаписи камер спостереження пабу «Гойра» за адресою: м. Чернівці, вул. Парковий Проїзд, 2А за період часу з 22 год. 00 хв. 30.03.2014 року до 02 год. 00 хв. 31.03.2014 року. Крім того, здійсненим переглядом відеозаписів встановлено, що доказове значення у кримінальному провадженні можуть мати наступні відеозаписи:17_09_R_2014331010000, 18_09_R_2014331010000, 19_09_R_2014331010000, 20_09_R_2014331010000. Дані відеозаписи містять запис камери спостереження №9 встановленої у залі пабу «Гойра», яка здійснює запис подій за столиками для відвідувачів вказаного закладу. Записи вказаної камери відео спостереження зафіксували присутність у приміщенні пабу «Гойра» в період часу з 22 год. 00 хв. 30.03.2014 року до 01 год. 02 хв., громадян ОСОБА_12 та ОСОБА_14 , а також ОСОБА_13 , які відпочивали за столиком у вказаному закладі та вживали спиртні напої, що відображено в знімках екрану, які додані до протоколу, а також відеоматеріал, згідно якого обвинувачений та інші виходять з приміщення закладу та який містить дані щодо черговості кожного із вказаних осіб прямування до транспортного засобу (а.с. 74-79, т. 1).
		   Крім того, згідно дослідженого в судовому засіданні протоколу про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 23 квітня 2014 року, проведених на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду Чернівецької області ОСОБА_61 від 03.04.2014 року про дозвіл на проведення негласної слідчої дії - аудіо, відео контролю місця, на виконання доручення про проведення негласної слідчої (розшукової) дії, було розпочато аудіо контроль місця, а саме медичної палати №17 у відділенні нейрохірургічного відділення лікарні швидкої медичної допомоги, яка знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул. Фастівська, 2, де проходив лікування ОСОБА_12 . В ході проведення вказаної негласної слідчої дії було проведено записи, які зафіксовані на оптичному носії DVD-R «ARITA» 4.7. GB, загальною тривалістю 291 год. 58 хв. 55 сек. 
		   Зокрема, із досліджених судом записів, які містяться на оптичних дисках та містять дані про розмови між обвинуваченим та якого родичами убачається, що ОСОБА_12 після ДТП, знаходячись в умовах стаціонарного лікування не пам`ятав хто був за кермом та взагалі будь-яких обставин ДТП, до того ж його дружина та мати вказували йому які покази необхідно надавати. Так, на 34:20 хв.  файл 163449_005959  жінка ОСОБА_12 вказує: «у тебя одна задача, говорить что за рулём был ОСОБА_26 , она знакомая ОСОБА_26 …»; на 18:54 хв.  файл 163449_005959  невстановлена слідством особа вказує: «ты не теряйся, говори что он был за рулём…»; на 56:16 хв.  файл 143449_005959  ОСОБА_12 в розмові вказує: «Я вообще ничего не помню…»; на 29:50 хв.  файл 093448_005959  під час розмови в присутності батька та ОСОБА_12 невстановлене особа вказує: « ОСОБА_25 не пам`ятає хто був за кермом…» ( а.п. 185-186, т. 1).
		Крім того, як встановлено судом унаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пасажиру автомобіля «Mitsubishi-Galant», державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_13 спричинено смерть, що також підтверджується іншими дослідженими та проаналізованими судом доказами.
		   Так, з висновку судово-медичної експертизи №229 від 31 березня 2014 року та додатку №1, убачається що при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_13 виявлено наступні тілесні ушкодження, а саме: синці в лівій орбітальній ділянці та правій орбітальній ділянці; садна на чолі ліворуч, праворуч, на правій щоці, по передній поверхні живота, на правій стопі по передній поверхні, в лівій поперековій ділянці; двох ран в правій скроневій ділянці; скалковий злам кісток склепіння та основи черепа; субарахноїдальні крововиливи, що займають праву та ліву гемісфери (праву лобну, скроневу, тім`яну, ліву тім`яну; забій речовини головного мозку правої скроневої долі, що відносяться до тяжких тілесних ушкоджень. Виникли за короткий проміжок часу, який передував настання смерті, від дії тупих твердих предметів або ударів об такі, можливо внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, не виключено, що як пасажира салону автомобіля. Смерть ОСОБА_13 настала внаслідок відкритого перелому кісток склепіння та основи черепа з забоєм речовини головного мозку. При судово-токсикологічній експертизі крові з трупа виявлено етиловий спирт в кількості 2,84‰, що відноситься до сильного сп`яніння (а.с. 90-95, т. 1).
		Крім того, даними висновками також встановлено, що дані ушкодження, у своїй сукупності, могли утворитись при відомих обставинах справи, під час ДТП, за обставин, вказаних у постанові про призначення судово-медичної експертизи.
		Також судом було досліджено й надані стороною захисту письмові докази, а саме: фото світлини зафіксованих у ОСОБА_12 тілесних ушкоджень 5 квітня 2014 року (а.п. 5-12, т. 2); світлини зафіксованих у ОСОБА_12 тілесних ушкоджень станом на 31 березня 2014 року ( а.п. 16-17, т. 2); фото світлини ОСОБА_12 з відпочинку 30 березня 2014 року (а.п. 21-22, 53-57, т. 2), копії медичної документації та картка стаціонарного хворого ОСОБА_12 , зі змісту яких убачається факт наявності у ОСОБА_12 тілесних ушкоджень та стану його здоров`я після перенесених унаслідок ДТП травм (а.п. 29-43, 92- 98, 147-149, т. 2); дані щодо фіксування виклику на лінію 103, - 31 березня 2014 року (а.п. 48- 50, т. 2); фото світлини, на яких зафіксовані наслідки ДТП на місці його скоєння, зафіксовано уламки транспортного засобу, стан покриття, освітлення, гальмівний шлях тощо (а.п. 70-73, 128-141, т. 2). При цьому, суд аналізуючи вищевказані докази, приходить до висновку, що вони за своїм змістом не спростовують пред`явленого ОСОБА_12 обвинувачення та його вини у вчиненій ДТП, та її наслідках.
		   Таким чином, дослідивши надані стороною обвинувачення докази в їх сукупності, які відповідно до вимог ст.ст. 85-86 КПК Україниє належними та допустимими, оскільки дані докази кожний окремо, а також в сукупності, за своїм змістом та послідовністю підтверджують існування обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також вони є достовірними, оскільки отримані в порядку, встановленомуКПК України, не зважаючи на невизнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, вважає що вищевказані докази в своїй сукупності підтверджують вину обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
		За таких обставин, аналізуючи та оцінюючи в сукупності всі здобуті в судовому засіданні докази, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України знайшла своє підтвердженняі доведена повністю й відповідно дії обвинуваченого за даною статтею кваліфіковані правильно, оскількивін як особа, яка керує транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого.
		При цьому, покази обвинуваченого ОСОБА_12 надані суду, зокрема в частині того, що за кермом автомобіля в момент ДТП був не він, а свідок ОСОБА_14 суд визнає такими, що спрямовані виключно на уникнення від кримінальної відповідальності за вчинене, оскільки вони повністю спростовуються іншими дослідженими та проаналізованими судом доказами, зокрема показами свідка ОСОБА_14 , який як встановлено судом перебував у дружніх відносинах із ОСОБА_12 та будь-яких даних щодо наявності у нього підстав для обговорення обвинуваченого та наявності неприязних відносин у суду немає. 
		Також такі покази обвинуваченого спростовані й висновками досліджених в ході судового розгляду експертиз та роз`ясненнями експертів, згідно яких останні суду повідомили, що саме встановлення на тілі ОСОБА_12 тілесного ушкодження, яке є контактним у момент ДПТ, зумовило підстави для висновку, що саме обвинувачений був водієм транспортного засобу на момент ДТП.
		Крім того, при оцінці показів обвинуваченого ОСОБА_12 в частині того, що за кермом автомобіля був ОСОБА_14 , а не він, суд приймає до уваги те, що в ході дослідження доказів та допиту свідків ОСОБА_52 , ОСОБА_62 та ОСОБА_33 , а також ОСОБА_63 , які зокрема повідомляли, що обвинувачений ОСОБА_12 після того, як прийшов до свідомості обставин ДТП не пам`ятав та взагалі не розумів, чому він перебуває в лікарні та вважав, що знаходиться у лікарні, оскільки йому зробили операцію на легені, й відповідно визнає такі покази обвинуваченого неправдивими та спрямованими на уникнення від кримінальної відповідальності, оскільки в ході допиту, обвинувачений будь-яких інших, більш детальних обставин ДТП суду не повідомив, окрім того, що за кермом він не був, що також ставить такі його покази під сумнів. 
		До того ж такі покази обвинуваченого спростовуються й дослідженими в судовому засіданні записами аудіо контролю, які були застосовані в палаті останнього та на яких наявна інформація щодо розмов обвинуваченого із його дружиною та іншими родичами, які також зафіксовані у протоколі контролю за вчиненням злочину, в яких останні радили ОСОБА_12 говорити слідчим про те, що за кермом автомобіля був ОСОБА_14 , й відповідно суд зважаючи на вказане, також приходить до висновку, що такі покази обвинуваченого здебільшого є версією, яка була йому озвучена його родичами ( з їх слів та за їх порадою), а не достовірні дані.
		Крім того, покази ОСОБА_12 в тій частині, що він не був за кермом автомобіля також спростовані й протоколом огляду предметів від 11 квітня 2014 року, зі змісту якого убачається, що при проведенні огляду відеоматеріалів відзнятих камерою відео спостереження, розміщеної на пабі «Гойра» та безпосередньо переглянутим судом відеоматеріалом, зі змісту якого убачається, що 31 березня 2014 року першим з пабу «Гойра» виходить ОСОБА_12 та направляється до свого автомобіля, в подальшому спалахує вогник сигналізації припар кованого автомобіля на автостоянці поряд із пабом, а потім виходять з пабу свідок ОСОБА_14 та ОСОБА_13 , які прямують до автомобіля, зокрема ОСОБА_14  направляється в бік пасажирського сидіння.
		Також суд критично оцінюються й покази свідка ОСОБА_16 , який вказував що за кермом автомобіля 30 березня 2014 року був його брат ОСОБА_15 , який привіз обвинуваченого до пабу «Гойра», де останній мав зустрітися із ОСОБА_14 , оскілки вони спростовані як показами свідка ОСОБА_14 , так і показами свідка ОСОБА_41 , який вказав на те, що саме автомобіль обвинувачено під`їхав до бару «Наше пиво» по вул. Комарова, та крім водія в автомобілі інших осіб не було, а ОСОБА_14 сів на переднє пасажирське сидіння.
		Щодо показів свідків ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_29 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , то суд зазначає, що дані свідки не були очевидцями моменту дорожньо-транспортної пригоди, будь-які дані щодо механізму її утворення їм не відомі й відповідно їм не відомо хто саме був за кермом, а тому їх покази здебільшого зводяться виключно щодо наслідків ДТП, а також характеристик місця ДТП, освітлення, розташування уламків транспортного засобу, покриття дорожнього та видимості, які згідно їх показів були задовільні та не могли ніяким чином вплинути на причини ДТП.
		Також суд приймає до уваги й те, що розташування тіл за наслідками дружньо-транспортної пригоди, ніяким чином не спростовують факт перебування обвинуваченого у момент ДТП за кермом та не свідчить про відсутність в діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення та його вини, зокрема не спростовує факт перебування його за кермом автомобіля, що також підтверджено висновками комісійної експертизи, згідно якої розташування тіл на проїзній частині дороги після ДТП не перебуває у прямому взаємозв`язку із їх розташуванням в салоні ТЗ у момент ДТП, що також підтверджено й роз`ясненнями допитаних судом експертів.
		При цьому, судом враховується й те, що при проведенні комплексної судово-медичної та судово-автотехнічної спертизи №174-2014/о-17351/14-52 від 26 грудня 2014 року експертами були враховані усі наявні у ОСОБА_12 тілесні ушкодження, навіть й ті, про які неодноразово наголошувала сторона захисту, які були ними зафіксовані на фотознімках, а також й інші дані медичних обстежень ОСОБА_12 , які проводилися після дорожньо-транспортної пригоди, у тому числі й КТ головного мозку. Крім того, проведення даної експертизи було на підставі постанови слідчого від 8 грудня 2014 року з урахуванням зауважень ОСОБА_12 та включення до переліку питань, які ставилися перед експертами, запитань запропонованих безпосередньо обвинуваченим (а.п. 174-178, т. 7), й відповідно при проведенні даної експертизи права обвинуваченого порушені не були.
		Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_12 , суд відповідно до вимог статей 65, 66, 67 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
		Так, при призначенні обвинуваченому покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких, а також те, що воно вчинене обвинуваченим з необережності, тяжкість заподіяних злочином наслідків, зокрема те, що вчинений обвинуваченим злочин призвів до смерті потерпілої ОСОБА_13 , дані про особу обвинуваченого, який фактично заперечив свою вину у даній ДТП та наслідках, які настали, й на переконання суду не розкаявся у вчиненому, що дає суду підстави вважати про відсутність у обвинуваченого такої пом`якшуючої покарання обставини, як щире каяття, оскільки він як під час досудового слідства, так і в ході судового розгляду даного кримінального провадження, критичної оцінки своїй протиправній поведінці шляхом повного визнання вини, розкаяння та готовності нести кримінальну відповідальність не дав. Разом з тим, попросив у потерпілої в судових дебатах вибачення, однак не за вчинене кримінальне правопорушення, а за те, що передав кермо свого транспортного засобу ОСОБА_14 , знаючи що останній перебуває в стані алкогольного сп`яніння, що також не є визнанням вини.
		Також судом враховується те, що обвинувачений раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, що на думку суду не свідчить про його схильність до вчинення суспільно-небезпечних діянь та характеризує позитивно.
		Обставин, які б пом`якшували обвинуваченому покарання судом не встановлено.
		Крім того, суд вважає, що обвинувачений керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, і зокрема, пункт 2.9 (а) Правил дорожнього руху, який встановлює водієві заборону керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Зазначену обставину суд на підставі п. 13 ч. 1 ст. 67 КК України визнає такою, що обтяжує покарання обвинуваченому.
		Також судом враховується те, що обвинувачений, є особою молодого віку, не працює, за місцем реєстрації і проживання характеризується позитивно, на психіатричному та наркологічному обліках не перебуває, внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди та отриманих тілесних ушкоджень є інвалідом ІІ групи, а тому з урахуванням думки потерпілої щодо міри покарання, яка в ході судового розгляду вказала на те, що будь-яких претензій матеріального і морального характеру до обвинуваченого не має та просила суд, враховуючи наявність у ОСОБА_12  групи інвалідності та незадовільний стан його здоров`я, який потребує постійного лікування, просила призначити останньому покарання не пов`язане з позбавлення волі та реальним відбуттям покарання, вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції його від суспільства. При цьому, ураховуючи відсутність кількох обставин, що істотно пом`якшують покарання, а також відсутності щирого каяття та наявності обставин, що обтяжують покарання, суд приходить до висновку про можливість призначення обвинуваченому покарання в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі та із застосуванням ст. 75 КК України звільнити останнього від його відбування із встановленням іспитового строку.
		Вирішуючи питання про призначення додаткового покарання обвинуваченому ОСОБА_12 у виді позбавлення права керувати транспортним засобом, суд враховуючи думку прокурора, якийпросив застосувати до підсудного додаткове покарання та позбавити його такого права, а також характер та обставин вчиненого ним злочину, приходить до висновку про доцільність застосування до винного додаткового покарання у виді позбавленняправакерувати транспортними засобами на строк до 3 років.
		За таких обставин, суд приходить довисновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого, ураховуючи його особу та наявність тяжких захворювань, що підтвердженні медичними виписками та історіями хвороб, копії яких наявні у матеріалах справи, та які вимагають від обвинуваченого постійного лікування, а також встановлення останньому ІІ групи інвалідності, вважає, що відбуття призначеного судом обвинуваченому покарання можливе без ізоляції від суспільства, а тому обвинуваченому ОСОБА_12 слід призначити покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами. На думку суду, призначене покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.
		Питання про речові докази вирішити на підставі ст. 100 КПК України.
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 366-376, 395, 532 КПК України, суд 
		УХВАЛИВ:
		Визнати  ОСОБА_12 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України і за його вчинення призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі, з позбавленнямправа керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
		На підставіст. 75 КК Українизвільнити ОСОБА_12 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі, з випробуванням, встановивши іспитовий строк 3 (три) роки.
		 На підставіст. 76 КК України, зобов`язати ОСОБА_12 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноваженого органу з питань пробації про зміну місця проживання та періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
		Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_12 рахувати з моменту вступу вироку в законну силу, зарахувавши в даний строк тримання його під вартою з 24 грудня 2015 року по 23 лютого 2016 року.
		Стягнути з  ОСОБА_12 в дохіддержави витрати за проведення судових експертиз в даному кримінальному провадженні на загальну суму 33673,40 грн.
		Речові докази: 
		-автомобіль марки «Mitsubishi-Galant», державний номерний знак НОМЕР_1 , що знаходиться на зберіганні на спеціальному майданчику ДП МВС України «Інформ-Ресурс», за адресою: м. Чернівці, вул. Заводська,22, конфіскувати в дохід держави; 
		-CD диск із інформацією про з`єднання вихідних та вхідних дзвінків номерів терміналів мобільного зв`язку МТС «Україна», абонентів: НОМЕР_2 , належного ОСОБА_12 , НОМЕР_3 , належного ОСОБА_14 , НОМЕР_4 , належного ОСОБА_13 , долученого до матеріалів кримінального провадження,  залишити в матеріалах кримінального провадження;
		-DVD диск із відеоматеріалами, відзнятими камерами відеоспостереження пабу «Гойра», долученого до матеріалів кримінального провадження,  залишити в матеріалах кримінального провадження;
		-подушку безпеки з керма; подушку безпеки з передньої правої панелі (місце пасажира); пару кросівок синього кольору; кермо автомобіля; ключ із замка запалювання; ручку (чехол) важіля перемикання передач; дверну ручку із внутрішньої сторони передніх лівих дверей (водійських); дверний механізм та ручку для відкриття передніх лівих дверей з внутрішньої сторони; дверну ручку із внутрішньої сторони передніх правих дверей (пасажирських); дверний механізм та ручку для відкриття передніх правих дверей з внутрішньої сторони; куртку чорну, болонієву; штани спортивні темносірого кольору; светр чорного кольору; шкарпетки; куртку спортивну чорно-сірого кольору; светр байковий бежевого кольору; штани спортивні чорного кольору; пару кросівок білого кольору, зразки крові ОСОБА_12 , ОСОБА_14 та ОСОБА_13 , дзеркало заднього виду салону автомобіля; сонцезахисний козирок з місця водія, що зберігаються в камері зберігання речових доказів Першотравневого РВ УМВС України у Чернівецькій області, - знищити;
		-лазерний диск DVD-R «Patron» білого кольору, без номеру, ємністю 4,7Gb із інформацією про медичне обстеження (КТ голови та шиї) ОСОБА_12 ; заключення лікаря-рентгенолога КТ головного мозку та КТ шийного відділу хребтана 2 арк.; рентген знімок хребта ОСОБА_12 від 05 червня 2014 року, в кількості 1 шт., діагностичне заключення лікаря-рентгенолога на 1 арк.; рентгензнімки ОСОБА_12 від 31 березня 2014 року, в кількості 7 шт.; рентгензімки хребта ОСОБА_12 від 14 травня 2014 року, в кількості 3 шт; лазерний диск «DATEX» DVD-R, 4,7Gb, 16х, б/н, із записом КТ голови та шиї ОСОБА_12 від 31 березня 2014 року; лазерний диск СD-R «Verbatim», білого кольору, с/н LH6106RC13221354D5, ємністю 700 МБ із інформацією про медичне обстеження КТ голови та тулубу ОСОБА_14 , передані на зберігання в камеру схову Першотравневого РВ УМВС України в Чернівецькій області  повернути ОСОБА_12 ;
		-медичну картку №3838/344 від 31 березня 2014 року на ім`я ОСОБА_14 ; медичну картку №3839/340 від 31 березня 214 року на ім`я ОСОБА_12 , передані на зберігання в камеру схову Першотравневого РВ УМВС України в Чернівецькій області  повернути КМУ «Лікарня швидкої медичної установи».
		-паперовий конверт з залишками біологічного матеріалу (о.б.1-20), відповідно до акту судово-медичного дослідження №5/ц від 14 січня-13 лютого 2015 року, що зберігаються в камері зберігання речових доказів Першотравневого РВ УМВС України у Чернівецькій області, - знищити.
		На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Чернівецької області через Першотравневий районний суд м. Чернівці протягом 30-ти діб з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з дня вручення йому копії вироку.
		Копію вироку вручити прокурору, потерпілим, обвинуваченому та захисникам негайно. 
		   Суддя Першотравневого
		   районного суду м.Чернівці                                     ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...