Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 212/8253/15-ц : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 14.07.2017. Забезпечено надання загального доступу: 17.07.2017.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Ухвала   іменем   україни   12 липня 2017 рокум. Київ  
		Колегія суддів судової палати у цивільних справах
		Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
		головуючого       Кузнєцова В.О.,
		суддів:                 Євграфової Є.П.,             Ізмайлової Т.Л.,
		                              Карпенко С.О.,                Мостової Г.І.,
		                              
		розглянувши в судовому засіданні справу за позовомОСОБА_3 до ОСОБА_4 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 квітня 2016 року,
		 
		в с т а н о в и л а:
		 
		У вересні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, на обґрунтування якого зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько - ОСОБА_5, який на день смерті був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1. Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами за вищевказаною адресою. Заповіту за життя батько не склав, спадкоємцями першої черги за законом після його смерті є позивач та його рідний брат - відповідач ОСОБА_4 На момент смерті батька позивач більше року проживав з ним без реєстрації та вважав,що прийняв спадщину відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України.
		10 лютого 2015 року позивач звернувся до державного нотаріуса Другої Криворізької державної нотаріальної контори з метою оформлення свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька. Постановою нотаріуса від 10 лютого 2015 року йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку із пропуском позивачем шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини спадкоємцем.
		Посилаючись на викладене, ОСОБА_3 просив встановити факт постійного проживання ОСОБА_3 з ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, на день відкриття спадщини, за адресою: АДРЕСА_1.
		Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 24 лютого 2016 року позов задоволено.
		Установлено факт постійного проживання ОСОБА_3 зі спадкодавцем - його батьком ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, на день відкриття спадщини за однією адресою: АДРЕСА_1.
		Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 квітня 2016 року зазначене судове рішення скасовано. Ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
		Вирішено питання про розподіл судових витрат.
		У поданій касаційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
		Відповідно до п. 6 розд. XII«Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
		У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому ЦПК України від 18 березня 2004 року.
		Касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
		Відповідно до ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Задовольняючи позовну заяву, суд першої інстанції керувався нормами ЦК України та виходив з тих обставин, що ОСОБА_3 надано письмові докази на підтвердження своїх вимог, а факт його проживання із спадкодавцем підтверджується показаннями свідків.
		Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в позові, виходив із того, що при вирішенні спорів про спадкування, спадщина за якими відкрилась і була прийнята до 01 січня 2004 року, не допускається застосування судами норм ЦК України 2003 року, а застосуванню підлягають норми законодавства, чинного на час відкриття спадщини, зокрема ЦК УРСР.
		Оскільки ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, спадщина прийнята ОСОБА_4 до 01 січня 2004 року, апеляційний суд дійшов висновку про те, що до правовідносин щодо спадкового майна необхідно застосовувати норми ЦК УРСР 1963 року. При цьому апеляційний суд враховував те, що позивач звернувся до суду з позовною вимогою про встановлення юридичного факту постійного спільного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Задовольняючи позов, суд першої інстанції не взяв до уваги, що законодавством, що діяло на час відкриття спадщини, не передбачено спосіб захисту спадкових прав шляхом встановлення факту проживання однією сім'єю разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини й це не створює для позивача юридичних наслідків.
		Апеляційний суд також зазначав, що суд першої інстанції, вирішуючи справу по суті, не витребував із Другої Кривоворізької державної нотаріальної контори спадкову справу після смерті ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, та не перевірив коло спадкоємців.
		Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Колегія суддів вважає, що апеляційний суд вирішив справу відповідно до закону, висновки, на яких ґрунтуються судове рішення, відповідають фактичним обставинам та відповідним нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини. Доводи касаційної скарги таких висновків не спростовують з огляду на наступне.
		Відповідно до норм ст. 525 ЦК УРСР 1963 року часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в ст. 21 цього Кодексу.
		Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР 1963 року визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
		ОСОБА_4 як спадкоємець першої черги за законом відповідно до норм ст. ст. 548, 549 ЦК УРСР 1963 року прийняв спадщину після смерті батька ОСОБА_5, оскільки на момент його смерті проживав та був зареєстрований у спадковому будинку АДРЕСА_1. Указане підтверджується штампом про прописку у його паспорті, не заперечує проти цього і сам позивач. 
		У свою чергу, ОСОБА_3 на час відкриття спадщини після смерті батька проживав у будинку АДРЕСА_2 без реєстрації.
		Постановою державного нотаріуса Другої Криворізької державної нотаріальної контори від 10 лютого 2015 року ОСОБА_3 було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, постанову позивачем оскаржено не було.
		З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновками апеляційного суду про те, що законодавством, чинним на час відкриття спадщини, не було передбачено такого способу захисту спадкових прав, як встановлення факту проживання однією сім'єю разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини й це не створює для позивача юридичних наслідків.
		Відповідно до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.
		З огляду на наведене касаційна скарга підлягає відхиленню, а судові рішення - залишенню без змін.
		Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
		 
		у х в а л и л а:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
		Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 квітня 2016 року залишити без змін.
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Головуючий                                                   В.О. Кузнєцов    
		      
		 
		Судді:                                                             Є.П. Євграфова        
		 
		 
		                                                                        Т.Л.Ізмайлова   
		                       
		 
		                                                                        С.О.Карпенко           
		         
		 
		                                                                        Г.І.Мостова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...