Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/13756/16 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо:; організації господарської діяльності, у тому числі.
Надіслано для оприлюднення: 14.07.2017. Зареєстровано: 16.07.2017. Забезпечено надання загального доступу: 17.07.2017.
Дата набрання законної сили: 20.07.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		           13 липня 2017 року                                  м. Київ                              К/800/6044/17 
		 Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
		Головуючого: судді           Мороза В.Ф.
		Суддів:                       Донця О.Є.
		                                              Голяшкіна О.В.
		        
		здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 грудня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2017 року у справі за позовом Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України до Міністерства екології та природних ресурсів України, Державної служби геології та надр України, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Парі" про визнання протиправним та скасування рішень,
		в с т а н о в и л а:
		Прокурор звернувся з позовом в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просив: визнати недійсним протокольне рішення Міжвідомчої робочої групи з питань надрокористування № 10-11 від 30.12.2010 в частині погодження надання ТОВ "Парі" дозволу на користування надрами з метою видобування газу природного на Шереметівському родовищі; визнати недійсним наказ відповідача-1 № 6 від 10.01.2011 в тій частині, на підставі якої оформлено і видано ТОВ "Парі" спеціальний дозвіл на користування надрами Шереметівського родовища №5387 від 13.01.2011; визнати недійсним спеціальний дозвіл на користування надрами № 5387 від 13.01.2011.
		В обґрунтування позову вказав на те, що  оскаржувані  рішення були прийняті, а дозвіл виданий без отримання погодження обласної ради, а відповідне рішення Чернівецької обласної ради про надання згоди на отримання спеціального дозволу на користування надрами було прийнято після його видачі.  
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 грудня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2017 року, позовну заяву відповідно до ст. 100 КАС України залишено без розгляду. Суди попередніх інстанцій свої рішення мотивували тим, що позивачем подано позовну заяву з пропуском шестимісячного строку звернення, установленого КАС України. Також суди вказали на те, що позивач не скористався своїм правом та не обґрунтував підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
		До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга, в якій позивач посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить скасувати вищезазначені ухвали судів та направити матеріали для подальшого розгляду до суду першої інстанції.                     
		Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. 
		Відповідно до частини 2 статті 60 КАС України з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з адміністративним позовом (поданням), бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за адміністративним позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами для представництва інтересів громадянина або держави.
		Прокурор, який звертається до адміністративного суду в інтересах держави, в позовній заяві (поданні) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до адміністративного суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
		Прокурор, який звертається до адміністративного суду з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво), повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених частинами другою або третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
		За правилами частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
		Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
		У межах даного спору Спеціалізована антикорупційна прокуратура оскаржує спеціальний дозвіл на користування надрами Шереметівського родовища від 13.01.2011 №5387, наданий ТОВ «Парі», а також рішення відповідачів, на підставі яких цей дозвіл було видано третій особі.
		Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що при прийнятті у 2010-2011 роках спірних рішень та наданні ТОВ «Парі» спеціального дозволу на користування надрами, було допущено порушення законодавчо визначеного порядку надання такого дозволу, оскільки ТОВ "Парі" на момент видачі дозволу не було отримано погодження надання надр у користування від відповідної обласної ради, яке надано було вже після видачі дозволу.
		Наявність передбачених статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» обставин для подання позову Спеціалізована антикорупційна прокуратура обґрунтовує тим, що Державна служба геології та надр України є органом, який уповноважений здійснювати захист інтересів держави у спірних правовідносинах, проте відмовився здійснювати захист таких інтересів.
		Відповідно до частин першої та другої статті  99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог.
		Судами попередніх інстанцій встановлено, а також позивачем у його позовній заяві підтверджується, що про відсутність у ТОВ "Парі" погодження надання надр у користування від Чернівецької обласної ради позивачу стало відомо в ході здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні №42015000000001142 від 16.06.2015 за фактом вчинення службовими особами Мінприроди України кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України.
		Також, у листі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України від 30.05.2016 №06-22389-15, копія якого додана позивачем до адміністративного позову, на адресу Міністра екології та природних ресурсів України Семерака О.М. зазначено, що порушення виявлено в ході здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні №42015000000001142 від 16.06.2015 та документально підтверджено листом Чернівецької обласної ради від 20.01.2016 №01-06/09-45.
		Вказаний лист Чернівецькою обласною радою було надіслано на адресу Національного антикорупційного бюро України (вх. 26.01.2016) на запит останнього від 14.01.2016 №041-174/744 надісланого, у свою чергу, у рамках здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42015000000001142.
		Крім того, судами встановлено, що у відповідь на запит старшого слідчого в особливо важливих справах п'ятого слідчого відділу управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України від 29.09.2015 вих. № 17/1/5-32814-14, ТОВ «Парі» листом від 05.10.2015 вих.№207-10/15 надано до Генеральної прокуратури України (вх.09.10.2015р. №295357-15) копії документів, зокрема: спеціального дозволу №5387 від 13.01.2011, рішення Чернівецької обласної ради.
		Відповідно до частини другої статті 36 Кримінального процесуального кодексу України прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений, в тому числі, мати повний доступ до матеріалів, документів та інших відомостей, що стосуються досудового розслідування.
		Згідно з частиною п'ятою статті 8 Закону України "Про прокуратуру" на Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру покладаються зокрема функції зі здійснення нагляду за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності досудового розслідування Національним антикорупційним бюро України.
		За таких обставин суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що про перелік поданих ТОВ «Парі» документів для отримання спеціального дозволу на користування надрами та відсутність серед таких документів відповідного погодження, що є підставою для звернення із позовом про скасування дозволу на користування надрами Шереметівського родовища від 13.01.2011 №5387, а також рішень на підставі яких цей дозвіл було видано, були відомі позивачеві з січня 2016 року, в тому числі з листа Чернівецької обласної ради від 20.01.2016 №01-06/09-45, в межах здійснення процесуального керівництва у підслідному Національному антикорупційному бюро України кримінальному провадженні.
		Водночас адміністративний позов було подано 29.08.2016, тобто поза межами установленого статтею 99 КАС України шестимісячного строку звернення до суду. 
		Відповідно до частини 1 статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
		Судова колегія не погоджується з доводами прокурора про виникнення підстав для звернення з позовом тільки після отримання прокуратурою відповіді від Державної служби геології та надр України, за змістом якої остання ухилилась від захисту інтересів держави у спірних правовідносинах. 
		Наведені обставини не змінюють початку перебігу строку звернення з адміністративним позовом. У рішенні від 8 квітня 1999 року N 3-рп/99  Конституційний Суд України, зокрема, зазначив, що із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту. При цьому інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів. Відповідні положення про самостійне визначення  прокурором у чому полягає порушення інтересів держави та необхідності їх захисту закріплені у частині 2 статті 60 КАС України. Отже позиція органу,  уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, не впливає на перебіг строку звернення до суду. 
		При цьому у постанові від 3 листопада 2015 року (справа 21-2008а15) Верховний Суд України, аналізуючи  положення абзацу 2 частини другої статті 99 КАС України про початок обчислення строку  звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень та виникнення підстав, що дають право на звернення  з позовом, зазначив, що підставою  для такого звернення є факт порушення, вчинений у певний час, а не факт, коли стало відомо про це прокурору.  
		У справі Європейського суду з прав людини "Стаббігс та інші проти Великобританії" визначено, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
		У рішенні "Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії" від 25.01.2000 року Європейський суд зазначив про те, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.
		Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28.10.1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
		Отже, виходячи з аналізу вищенаведених рішень Європейського суду з прав людини, спеціальний дозвіл був виданий у  січні 2011 року, тоді як з позовом про його скасування прокурор звернувся 29.08.2016 року, пославшись на  відсутність певного документа, який у подальшому було отримано. 
		Таким чином враховуючи, що протягом більше п'яти років дана обставина не вважалася такою, що порушує інтереси держави, відносини між сторонами набули ознак сталості і стабільності, подання позовної заяви за відсутності належного обґрунтування причин такого тривалого зволікання із оскарженням спірних рішень, матиме наслідком порушення принципу правової визначеності, що є недопустимим в силу позиції Європейського Суду з прав людини у даному питанні.
		За викладеного, судова колегія вважає, що висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для залишення позову без розгляду ґрунтуються на правильному застосуванні норм процесуального права. Доводи касаційної скарги таких висновків судів не спростовують та не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних ухвал судами попередніх інстанцій були порушені норми процесуального права, що мають наслідком їх скасування. 
		Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.         
		Керуючись статтею 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
		у х в а л и л а:
		Касаційну скаргу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 грудня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2017 року залишити без змін.
		Рішення набирає законної сили через 5 днів після направлення його копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянуте Верховним Судом України.
		 
		 
		 
		 
		 
		Судді:                                                                                          В.Ф. Мороз 
		                                                                                
		                                                                                                    О.В. Голяшкін 
		                                                                               
		                                                                                                    О.Є Донець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...