Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 522/4045/13-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із сімейних правовідносин; Спори, що виникають із сімейних правовідносин про стягнення аліментів.
Надіслано для оприлюднення: 17.07.2017. Зареєстровано: 17.07.2017. Забезпечено надання загального доступу: 19.07.2017.
Дата набрання законної сили: 12.07.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Номер провадження: 22-ц/785/2875/17 
		Головуючий у першій інстанції Загороднюк В. І. 
		Доповідач Черевко П. М.
		  
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 12.07.2017 року                                        м. Одеса
		Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:
		Головуючого        - Черевка П.М.
		Суддів                   - Громіка Р.Д., Драгомерецького М.М.
		за участю секретаря - Фабіжевської Т.С.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27 грудня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості зі сплати аліментів та пені та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,- 
		ВСТАНОВИЛА:     
		У червні 2010 року ОСОБА_2 звернулася до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості зі сплати аліментів та пені посилаючись на те, що вона з 14.02.2002 р. по 18.10.2004 р. перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 В цьому браку у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася донька - ОСОБА_5.
		18.08.2004 р. між сторонами було укладено договір про сплату аліментів на дитину, який був посвідчений нотаріально. Відповідно до умов цього договору, ОСОБА_4 зобов'язався сплачувати аліменти на утримання доньки у розмірі 50% від своєї заробітної плати, але не менш ніж 500 грн. щомісячно, до досягнення дитиною повноліття. 
		У разі несвоєчасного виконання умов договору і виникнення заборгованості зі сплати аліментів з вини ОСОБА_4, він повинен сплачувати на користь ОСОБА_2 пеню у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
		У зв'язку с тим, що відповідач зобов'язання не виконав, вона звернулася до суду з вказаним позовом.
		Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 15 листопада 2010 року клопотання ОСОБА_2 задоволено, встановлено тимчасову заборону на виїзд за межі державного кордону України для громадянина України ОСОБА_4, зобов'язано службових осіб Державної прикордонної служби України та регіональних управлінь Державної прикордонної служби України тимчасово затримати та вилучити паспорта громадянина ОСОБА_4, для виїзду за кордон на період до закінчення провадження у справі.
		Накладено арешт на рухоме майно, що належить ОСОБА_4 - автомобіль марки УАЗ 3163-337, 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1, заборонивши провадити його відчуження, здачу в оренду, під заставу, зняття з реєстрації.
		У червні 2011 року ОСОБА_4 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси із зустрічним позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів посилаючись на те, що за пропозицією ОСОБА_2 в серпні 2004 року він погодився на укладання договору про сплату ним аліментів на доньку, згідно з умовами якого він зобов'язався сплачувати аліменти в розмірі 50 % від своєї заробітної плати, але не менш ніж 500 грн. щомісячно, до досягнення дитиною повноліття. Проте на теперішній час його матеріальний стан значно погіршився. В зв'язку з хворобою він вимушений був витрачати додаткові кошти на лікування, а також вимушений був шукати іншу роботу, яка вже не приносить такого доходу.
		Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 10 жовтня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 заборгованість зі сплати аліментів на утримання його неповнолітньої дитини -дочки ОСОБА_5, за період від 1 вересня 2004 року до 31 грудня 2008 року в розмірі 325370,51 грн., стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2, пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань зі сплати аліментів на утримання його неповнолітньої дитини -дочки ОСОБА_5, нараховану на суму заборгованості зі сплати аліментів за період від 1 вересня 2004 року до 31 грудня 2008 року в розмірі 1565029,70 грн..
		У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
		Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково, зменшено розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 на утримання його неповнолітньої дитини -дочки ОСОБА_5 починаючи з моменту набрання цим рішенням законної сили й до досягнення повноліття названою дитиною, визначивши розмір аліментів в сумі мінімального прожиткового мінімуму, встановленого на певний період відповідним Законом України для дитини відповідного віку, внісши таким чином зміни до договору між батьками про сплату аліментів на дитину, укладеного 18 серпня 2004 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , що посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Горецькою В.М., в реєстрі за № 10423.
		Стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір у розмірі 1700,0 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120,0 грн..
		Рішенням апеляційного суду Одеської області від 14 березня 2012 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено, апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилено, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 10 жовтня 2011 року скасовано, у позові ОСОБА_2 відмовлено, позов ОСОБА_4 залишено без розгляду.
		Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 14 березня 2012 року ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 15 листопада 2010 року скасовано, знято арешт про заборону виїзду за межі державного кордону України ОСОБА_4 та накладення арешту на автомобіль УАЗ 3163-337, державний номер НОМЕР_1, 2008 року випуску.
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 17 жовтня 2012 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 10 жовтня 2011 року та рішення апеляційного суду Одеської області від 2012 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 10 червня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_2 залишено без задоволення.
		Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 06 жовтня 2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилено, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 10 червня 2014 року залишено без змін.
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 04 лютого 2015 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 10 червня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 06 жовтня 2014 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 27 грудня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 заборгованість по сплаті аліментів в розмірі 52569,30 грн., стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір в розмірі 525,69 грн.. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
		В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.
		Вважаючи рішення суду незаконним представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27 грудня 2016 року в частині розміру аліментів, які підлягають стягненню та пені по несвоєчасно сплачених аліментах - відповідно до розрахунків, наведених в уточненій позовній заяві від 23 травня 2016 року та з урахуванням курсу національної валюти по відношенню до долара США та до Євро на день ухвалення рішення апеляційним судом Одеської області.
		Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі вивчивши матеріали справи та обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити.
		Відповідно до ч.1 п.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
		Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
		Задовольняючи позов частково суд обгрунтовано дійшов зазначеного висновку.
		Судом встановлено, що з 14.02.2002 р. по 18.10.2004 р. сторони перебували у зареєстрованому шлюбі В цьому шлюбі у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася донька - ОСОБА_5.
		18.08.2004 р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було укладено договір про сплату аліментів на дитину, який був посвідчений нотаріально. Відповідно до умов цього договору, ОСОБА_4 зобов'язався сплачувати аліменти на утримання доньки у розмірі 50% від своєї заробітної плати, але не менш ніж 500 грн. щомісячно, до досягнення дитиною повноліття. У разі несвоєчасного виконання умов договору і виникнення заборгованості зі сплати аліментів з вини ОСОБА_4, він повинен сплачувати на користь ОСОБА_2 пеню у розмірі 0,1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
		Справа розглядалася судами неодноразово, прийняті рішення неодноразово були скасовані Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.02.2015 р. рішення Приморського районного суду м. Одеси від 10.06.2014 р. та ухвала апеляційного суду Одеської області від 06.10.2014 р. скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Скасовуючи рішення першої та другої інстанції Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в ухвалі від 04.02.2015 р. посилається на те, що із долученої до матеріалів справи довідки директора «South Star LTD» від 21 липня 2008 року № 210708 вбачається, що відповідач працює в компанії «B Navi Ship Management SrL» на посаді помічника з 16 липня 2007 року,  із щомісячною зарплатою з 16 березня 2007 року по 17 серпня 2007 року у розмірі 2600 дол. США, а з 8 січня 2008 року по 16 липня 2008 року із щомісячною зарплатою 2500 €.
		Згідно індивідуального трудового договору (а. с. 233 т. 3), що укладений агентом з відбору персоналу «South Star Ltd», що діє від імені судновласника «BNAVI SPA», із ОСОБА_4, він укладений для роботи на судні «BULK PACIFIC» тривалістю 6+/- 1 місяць на посаді помічника капітана (штурмана) із загальним розміром зарплати 2604 дол. США.
		Вирішуючи спір та відхиляючи надану позивачем довідку про розмір заробітної плати позивача суди не врахували, що наведені в ній відомості щодо розміру заробітної плати відповідають зазначеному в індивідуальному трудовому договорі, який укладено із відповідачем. При цьому, установа, яка видала довідку, виходячи із змісту договору, є представником судновласника на судні якого працював відповідач.
		Висновки судів попередніх інстанцій про неможливість використання вказаної довідки в якості доказу розміру заробітної плати останнього у зазначені в ній періоди є передчасними.
		Доказів, які б спростовували, що відповідач не був працевлаштований  згідно трудового договору або ж розмір його заробітної плати був меншим, ним не подано.
		Переліком видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1999 року № 146 встановлено, що з осіб, які працюють за контрактами в іноземних компаніях і одержують заробітну плату тільки за кордоном, аліменти утримуються із 100 відсотків заробітної плати, яку платник аліментів одержував до укладення контракту, або виходячи із його заробітної плати за останній місяць роботи на момент від'їзду, або з п'ятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на час проведення розрахунків (п. 10 Переліку).
		Виходячи з наведеного та з урахуванням вказаних доказів судам належало зробити висновок у якому розмірі мав сплачувати аліменти відповідач, чи виконувався ним цей обов'язок  у повному обсязі, якщо не виконувався, то у зв'язку з чим, при наявності заборгованості по сплаті аліментів встановити її розмір, період прострочення, та відповідно до встановленого зробити висновок про обґрунтованість вимог, які були предметом розгляду.
		Відповідно до довідки директора «South Star LTD» від 21 липня 2008 року № 210708 вбачається, що ОСОБА_4 працював в компанії «B Navi Ship Management SrL» на посаді помічника з 16 липня 2007 року, за контрактом  з 16 березня 2007 року по 17 серпня 2007 року із щомісячною зарплатою у розмірі 2600 дол. США, а за контрактом з 08 січня 2008 року по 16 липня 2008 року із щомісячною зарплатою 2500 €.
		Згідно довідок ПАО «МАРФИН БАНК» № 425/01; та № 426/01 від 16.02.2011 р.(який є правонаступником АБ «Морській транспортний банк») у період з жовтня 2007 р. по березень 2010 р. ОСОБА_4 з свого рахунку НОМЕР_2 на рахунок ОСОБА_2 № НОМЕР_3 здійснював перекази у іноземної валюті на загальну суму 9294 доларів США
		Згідно квитанцій поштових переказів у період з травня 2010 р. по грудень 2012 р. відповідачем на ім'я ОСОБА_2 здійснював перекази на загальну суму 22390 грн.
		Відповідно до вимог ст. 180  СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
		Приписами ч.ч.1, 2 ст. 181 СК України визначено, що способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
		Згідно з ст. 189 СК України батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначити розмір та строки виплати. Умови договору не можуть порушувати права дитини, які встановлені цим Кодексом. Договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується.
		У разі невиконання одним із батьків свого обов'язку за договором аліменти з нього можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.
		Згідно зі ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.
		Відповідно до ст. 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
		Згідно із ч. 1 ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.
		Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
		З урахуванням того, що згідно з положеннями СК України аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісяця, тому за змістом ст. 196 СК України пеня нараховується не на всю суму заборгованості, а її нарахування обмежується лише сумою несплачених аліментів за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів. Сума заборгованості зі сплати аліментів за попередні місяці не додається за наступні, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того, скільки днів прострочено до сплати певної суми заборгованості.
		Згідно з правовими позиціями Верховного суду України висловленими по справам: № 6-1554цс16; № 6-2589цс15; № 6-81цс13; № 6-149цс14 оскільки зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинно виконуватися щомісяця, то при розгляді спорів про стягнення на підставі ч. 1 ст. 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів по кожному з цих періодичних платежів, встановити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконано, та з урахуванням встановленого обчислити розмір пені, виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
		Відповідно до п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» згідно з ч. 1 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. Частиною 1 ст. 189 СК України батькам надано право укласти договір про сплату аліментів на дитину, умови якого (про розмір аліментів, строки їх виплати тощо) не повинні порушувати її права. При цьому розмір аліментів сторони визначають за домовленістю між собою, але за жодних обставин він не може бути меншим від передбаченого у ч. 2 ст. 182 СК України. Якщо розмір аліментів визначено у твердій грошовій сумі, до договору треба включати умови про індексацію, як вимагає  ч. 2 ст. 184 СК України. Договір має бути укладений письмово та підлягає нотаріальному посвідченню. У разі невиконання батьком (матір'ю) свого обов'язку за договором стягнення аліментів здійснюється не за судовим рішенням, а на підставі виконавчого напису нотаріуса органом державної виконавчої служби.
		Згідно з п. 2 договору про сплату аліментів на дитину аліменти мають бути сплачені не пізніше п'ятого числа кожного поточного місяця.
		Відповідно до довідки директора «South Star LTD» від 21 липня 2008 року № 210708 (а. с. 138 т. 2) ОСОБА_4 працював в компанії «B Navi Ship Management SrL» на посаді помічника за контрактом   з 16 березня 2007 року по 17 серпня 2007 року із щомісячною зарплатою у розмірі 2600 дол. США.
		Відповідач згідно розрахунку мав сплатити позивачці за період з квітня 2007 р. по серпень 2007 р. аліменти у розмірі 35805 грн., пеня за порушення платником аліментів свого обов'язку за зазначений період складає 9165,58 грн.
		Згідно з довідкою директора «South Star LTD» від 21 липня 2008 року № 210708 ОСОБА_4 працював в компанії «B Navi Ship Management SrL» на посаді помічника за контрактом  з 08 січня 2008 року по 16 липня 2008 року із щомісячною зарплатою у розмірі 2500 Євро.
		Відповідач згідно розрахунку мав сплатити позивачці аліменти за період 08 січня 2008 р. по 16 липня 2008 р. у розмірі 57362,5грн., пеня за порушення платником аліментів свого обов'язку за зазначений період складає 14537,62 грн.
		Всього відповідач мав сплатити позивачці аліменти за період праці за контрактами з 16 березня 2007 року по 17 серпня 2007 року та 08 січня 2008 р. по 16 липня 2008 р. у розмірі 110167,5 грн.
		Пеня за порушення платником аліментів свого обов'язку за зазначений період з 16 березня 2007 року по 17 серпня 2007 року та 08 січня 2008 р. по 16 липня 2008 р. складає 23703,2 грн.
		Згідно довідок ПАО «МАРФИН БАНК» № 425/01 та № 426/01 від 16.02.2011 р. у період з жовтня 2007 р. по березень 2010 р. ОСОБА_4 з свого рахунку НОМЕР_2 на рахунок ОСОБА_2 № НОМЕР_3 здійснив оплату у розмірі 58911,40 грн.
		Згідно квитанцій поштових переказів від 07.05.2010р., 06.06.2010 р., 11.08.2010 р., 22.08.2010 р., 28.08.2010 р., 23.09.2010 р., 24.09.2010 р., 02.11.2010 р., 06.12.2010 р., 12.12.2010 р. відповідачем на ім'я ОСОБА_2 перераховано грошові кошти на загальну суму 22390 грн.
		Відповідно до п. 2 договору від 18.08.2004 р. відповідач зобов'язаний сплачувати аліменти на утримання дитини не менш 500 грн. щомісячно.
		Відповідач мав сплатити позивачці аліменти за період з квітня 2007 р. по серпень 2007 р. у розмірі 35805 грн. За період з вересня 2007 р. по грудень 2007 р. повинен був сплатити аліменти загалом у розмірі 2000 грн. (500 грн. х 4 місяці).
		За період з 08 січня 2008 р. по 16 липня 2008 р. відповідач мав сплатити позивачці аліменти у розмірі 57362,50 грн. За період з січня, серпня, вересня, жовтня, листопада, грудня 2008 р. повинен був сплатити аліменти загалом у розмірі 3000 грн. (500 х 6 місяців).
		За період 2009 р. відповідач повинен був сплатити позивачці аліменти загалом у розмірі 6000 (500 х 12 місяців), а за 2010 р. відповідач повинен був сплатити позивачці аліменти загалом у розмірі 6000 (500 х 12 місяців).
		Всього за вказаний період відповідач повинен був сплатити позивачці аліменти на утримання дитини у розмірі 110167,50 грн.
		Розмір пені за період з квітня 2007 р. по серпень 2007 р. та за період з 08 січня 2008 р. по 16 липня 2008 р. за порушення платником аліментів свого обов'язку за зазначені періоди складає 23703,20 грн.
		Всього за вказані періоди відповідач повинен був сплатити позивачці аліменти та пеню у розмірі 133870 грн.
		Всього за період з жовтня 2007 р. по грудень 2012 р. відповідачем перераховано на ім'я позивачки 81301,40 грн. Заборгованість по сплаті аліментів за вказаний період складає 52569,30 грн.
		Таким чином, з відповідача на користь позивачки підлягало стягненню 52569,30 гривень.
		ОСОБА_4 в обґрунтуванні зустрічного позову посилається на те, що його матеріальний стан суттєво погіршився через те, що він перестав працювати за контрактом, як помічник капітана, а влаштувався на низькооплачувану роботу, крім того, погіршився його стан здоров'я, в зв'язку з чим він несе додаткові витрати на лікування, тому за таким обставин, просив зменшити розмір аліментів на утримання дитини.
		Разом з тим, із доказів, доданих до справи, зокрема договору від 18.08.2004 р. про сплату аліментів, вбачається, що мінімальним розміром аліментів, що підлягають стягненню з ОСОБА_4 є 500 гривень. Зазначена сума на утримання дитини, якій на даний час вже виповнилося 14 років, є не значною, тому навіть за умови зміни матеріального стану та стану здоров'я ОСОБА_4 вона зменшенню не підлягає. Тому, в задоволенні зустрічного позову суд обгрунтовано відмовив.
		За викладених обставин колегія суддів вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини у справі, надані сторонами докази, правильно визначив характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
		Посилання автора апеляційної скарги на неповне з`ясування судом обставин справи щодо переказу відповідачем грошових коштів на рахунок позивача, самостійне визначення відповідачем щомісячного розміру аліментів та неможливість перевірки обґрунтованості цих платежів, необґрунтованість висновку суду щодо зменшення у відповідача заробітної плати та тимчасового не працевлаштування, неправильне визначення розміру пені, як на підстави для скасування оскаржуваного рішення є безпідставними, оскільки спростовані дослідженими обставинами, яким дана правильна правова оцінка.
		Доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи.
		На підставі викладеного та керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст.307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,       
		УХВАЛИЛА:
		Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - відхилити.
		Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27 грудня 2016 року - залишити без змін.
		Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
		 
		Головуючий                             П.М. Черевко
		Судді:                                 Р.Д. Громік
		                                    М.М. Драгомерецький

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...