Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 911/1318/17 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 17.07.2017. Зареєстровано: 17.07.2017. Забезпечено надання загального доступу: 19.07.2017.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		    
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		РІШЕННЯ
		 
		"13" липня 2017 р.                           Справа № 911/1318/17  
		 
		За позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", 03680, місто Київ, вулиця Тверська, будинок 5 
		в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", 79007, Львівська область, місто Львів, Галицький район, вулиця Гоголя, будинок 1
		до Державного підприємства "Клавдієвське лісове господарство", 07850, Київська область, Бородянський район, селище міського типу Клавдієво-Тарасове, вулиця Вербна, будинок 4
		про стягнення 480 209,12 грн.
		                                        суддя   Н.Г. Шевчук
		за участю представників сторін:
		від позивача: ОСОБА_1 (дов. б/н від 25.10.2016);
		від відповідача: ОСОБА_2 (дов. №2/08 від 03.01.2017).
		 
		суть спору:
		Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" звернулась до господарського суду Київської області з позовною заявою до Державного підприємства "Клавдієвське лісове господарство" про стягнення 480 209,12 грн.
		В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем не сплачено нараховані йому платежі, повязані із перевезенням та затриманням вантажу відповідача ОСОБА_3 митницею ДФС України, що відповідно до Митного кодексу України обовязок щодо оплати всіх операцій, здійснених під час проведення митного контролю на залізничному транспорті, покладається на власника товару.
		Відповідач проти позову заперечує  з посиланням на те, що затримка вагонів у звязку з проведення митного контролю мала місце не з вини відповідача, оскільки жодних порушень митними органами не було виявлено.
		Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази та заслухавши пояснення представників сторін, суд
		встановив:
		У травні 2016 року зі станції Немішаєво Південно-Західної залізниці Державне підприємство "Клавдієвське лісове господарство" (Відповідач) здійснило відправлення вагонів №91505867 та №66165531 згідно накладних №496497 та №404277 на станцію Захонь, Угорщина.
		21.05.2016 та 29.05.2016 дані вагони прибули на прикордонну станцію Батьово відділу митного контролю №4 (Батьово) та були відчеплені для проведення переогляду згідно з актами загальної форми №10961 від 21.05.2016 та №10999 від 29.05.2016 на підставі заявок ОСОБА_3 митниці ДФС №17/16 від 21.05.2016 та №32/16 від 29.05.2016 в межах митного контролю відповідно до положень частини пятої статті 338 Митного кодексу України, про що було відправлено телеграфні повідомлення №144 від 21.05.2016 та №248 від 30.05.2016 на станцію відправлення для повідомлення вантажовідправника.
		В результаті митного огляду без вивантаження вантажу, шляхом візуального огляду у доступних місцях, ознак порушень вимог митного законодавства України не було виявлено, про що зазначено в актах про проведення огляду (переогляду) товарів №305010505/2016/ЗМК-09030 від 09.06.2016 та №305010505/2016/ЗМК-09032 від 09.06.2016
		14.06.2016 та 15.06.2016 на підставі заявки відділу митного оформлення №4 (Батьово) №44/16 від 13.06.2016 проведено зважування вагонів на вагах ділянки "Сортувальна", про що складено акти загальної форми №668 та №710, та виявлено різницю між фактичною масою та масою за ПД вагонів.
		На підставі листа ОСОБА_3 митниці ДФС України №07-70-61/34/2813 від 20.10.2016 ці вагони було відправлено на станцію Колчино, ДП "Мукачівське лісове господарство" для проведення митного огляду із залученням експерта ОСОБА_3 ТПП шляхом повного вивантаження вагонів та направлено телеграмами на станцію відправлення для повідомлення ДП "Клавдієвське лісове господарство".
		27.10.2016 по станції Кольчино проведено повне вивантаження вантажу з вагонів №91505867 та №66165531, про що складено акти загальної форми №24 та №26.
		Загалом вагони простоювали на станціях Львівської залізниці з 21.05.2016 по 27.10.2016. Всього за затримання вагонів для проведення митних формальностей залізницею на підставі актів №10999, №10961, №817, №718, №72, №74, №24, №26  нараховано  480209,12 грн.
		На підставі викладеного ОСОБА_3 митницею ДФС України з метою недопущення порушень митного законодавства було проведено посилені заходи митного контролю вантажу у цих вагонах.
		Відповідач у своєму відзиві стверджує, що враховуючи норми статті 338 Митного кодексу України витрати, які понесла залізниця у звязку із затримкою вагонів, мають бути відшкодовані ОСОБА_3 митницею ДФС України, як ініціатором митного огляду, в результаті якого порушень митного законодавства виявлено не було.
		Відносинами перевезення з переміщенням продукції залізницями регламентується Цивільним кодексом Україні, Господарським кодексом України, Митним кодексом України, Статутом залізниць України, Правилами користування вагонам і контейнерами затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113, Угодою про міжнародне залізничне вантажне сполучення (УМВС) та іншими підзаконними актами.
		Статтею 306 Господарського кодексу України передбачено, що перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі. Загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
		Обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій і громадян, які користуються залізничним транспортом визначаються Статутом залізниць України, затвердженим постановою КМ України від 06.04.1998 року № 457 (далі Статут).
		У відповідності до статті 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
		Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.
		В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.
		Як передбачено частиною першою статті 26 Закону України "Про залізничний транспорт" від 04.07.1996 № 273/96-ВР, статтею 129 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників та одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів, засвідчуються актами.
		Згідно зі статтею 119 Статуту, пунктів 2, 15 Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за № 165/3458 (далі за текстом Правила та/або Правила користування вагонами і контейнерами), за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх вантажовласнику. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати. Зазначена плата стягується також з вантажовідправників, вантажоодержувачів у разі затримки вагонів (контейнерів), пов'язаної з митним оформленням.
		Пунктом 8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.11.2000, передбачено, що збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).
		Згідно статті 46 Статуту вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
		Положеннями Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги (Тарифне керівництво №1), затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 за №317 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за № 340/16356, встановлені розміри зборів за зберігання вантажів, тобто збір за зберігання вантажів є регульованим тарифом і не потребує додаткового погодження сторонами.
		Плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці.
		У пункті 16 Правил користування вагонами і контейнерами визначені випадки, коли вантажовідправник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами. Митні процедури не входять до цього переліку.
		Частиною пятою статті 338 Митного кодексу України встановлено, що огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення може проводитися за наявності достатніх підстав вважати, що переміщення цих товарів, транспортних засобів через митний кордон України здійснюється поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, у тому числі в разі отримання відповідної офіційної інформації від правоохоронних органів. Вичерпний перелік відповідних підстав визначається Кабінетом Міністрів України. З метою проведення огляду (переогляду) товарів посадові особи органів доходів і зборів самостійно вживають заходів, передбачених цим Кодексом, на всій митній території України, включаючи зупинення транспортних засобів для проведення їх огляду (переогляду), в межах контрольованого прикордонного району та прикордонної смуги. Такий огляд (переогляд) проводиться за рахунок органу, з ініціативи або на підставі інформації якого прийнято рішення про його проведення. Якщо в результаті проведення огляду (переогляду) виявлено факт незаконного переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, витрати, пов'язані з проведенням огляду (переогляду), відшкодовуються власником зазначених товарів, транспортних засобів або уповноваженою ним особою.
		Водночас, відповідно до частини другої статті 218 Митного кодексу України розвантажувальні, навантажувальні, перевантажувальні та інші операції, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, проводяться підприємствами залізниці за рахунок власників товарів або уповноважених ними осіб.
		Так як главою 32 Митного кодексу України, до якої включено статтю 218, врегульовано митні формальності на залізничному транспорті. Митними формальностями є сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи (п. 29 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України). Таким чином, дії щодо здійснення митницею митного огляду після митного оформлення, є митними формальностями, а тому на них розповсюджуються положення статті 218 Митного кодексу України.
		Пункт 16 Правил користування вагонами і контейнерами передбачає випадки, коли вантажовідправник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами. Митні процедури не є підставою звільнення вантажовідправника від плати за користування вагонами та контейнерами.
		Отже, обов'язок власників товару або уповноважених ними осіб щодо оплати операцій, здійснених під час проведення митного контролю на залізничному транспорті, незалежно від факту виявлення незаконного переміщення товару під час здійснення такого контролю, визначений положеннями чинного законодавства, які мають бути застосовані до спірних правовідносин. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України у справі № 908/356/14 від 11.12.2014р.
		Матеріали справи містять акти №10999, №10961, №817, №718, №72, №74, №24, №26, що підтверджують розмір додаткових витрат залізниці через затримку вагонів №91505867 та №66165531 для здійснення митних формальностей.
		Суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
		За таких обставин позовні вимоги ПАТ "Українська залізниця" підлягають задоволенню повністю шляхом стягнення з Державного підприємства "Клавдієвське лісове господарство"   нарахованих платежів за час затримки вагонів у сумі 480 209,12 грн.
		Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову судовий збір покладається на відповідача.
		З урахуванням викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд
		 
		вирішив:
		1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
		2. Стягнути з Державного підприємства "Клавдієвське лісове господарство" (00992065) на користь  Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" (40081195)  платежі за час затримки вагонів у сумі 480 209 (чотириста вісімдесят тисяч двісті девять) грн. 12 коп. та 7203 (сім тисяч двісті три) грн. 14 коп. судового збору.
		3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
		 
		Суддя                                                          Н.Г. Шевчук
		 
		 
		Дата підписання повного рішення:  14 .07.2017

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...