Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 925/617/17 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 17.07.2017. Зареєстровано: 17.07.2017. Забезпечено надання загального доступу: 19.07.2017.
Дата набрання законної сили: 12.09.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		         
		                "12" липня 2017 р.Справа № 925/617/17
		 
		Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Ковбою І.М., 
		представники позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2 - за довіреностями, представник відповідача: ОСОБА_3 - за довіреністю, 
		представник третьої особи: ОСОБА_4 - за довіреністю, 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області справу 
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю  "Міська рекламно-інформаційна система" 
		до  Товариства з обмеженою відповідальністю  "ЧИСТИЙ КРАЙ" 
		про  стягнення 320 000 грн.,
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, - Товариство з обмеженою відповідальністю  "ВО Благоустрій", 
		                                                   ВСТАНОВИВ:
		Товариство з обмеженою відповідальністю  "Міська рекламно-інформаційна система"  подало в Господарський суд Черкаської області позов до Товариства з обмеженою відповідальністю  "ЧИСТИЙ КРАЙ" про  стягнення 320 000 грн. компенсації за порушення майнових авторських прав. 
		Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є власником обєкта права   інтелектуальної власності - інформаційного стенда-урни з кошиками для сміття, що випливає із Патенту на корисну модель № 116129, зареєстрованого у Державному реєстрі патентів України на корисні моделі 10.05.2017. Однак його права порушуються відповідачем у звязку з тим, що останній без згоди позивача встановив  на центральних вулицях міста Черкаси  спеціальні урни  для сортування сміття - "клінбокси", які відрізняються від інших  урн наявністю  соціальної реклами та окремих відділень для сортування відходів.   Посилаючись на статтю 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права", позивач просить стягнути з відповідача 320000 грн. компенсації.
		Ухвалою від 31 травня 2017 року прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 925/617/17, призначено її до розгляду на 12 год. 00 хв. 15 червня 2017 року.  
		У відзиві на позовну заяву відповідач повністю заперечив проти позову, оскільки не є виробником елементів благоустрою з контейнерами для роздільного збору сміття, не порушує майнові права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок; відповідачем та ТОВ "ВО Благоустрій" укладено договір найму (оренди) № 1 від 01.08.2016 на користування елементами благоустрою, а саме стовпів металевих для афіш та обяв в кількості 68 штук, згідно якого відповідач є орендарем цих елементів благоустрою, а ТОВ "ВО Благоустрій" - орендодавцем, яке має законні права на використання цих елементів благоустрою. 
		 У судовому засіданні 15.06.2017 оголошено перерву до 04.07.2017 на підставі статті 77 ГПК України.
		 Ухвалою від 04.07.2017 задоволено клопотання представника  відповідача та залучено на підставі статті 27 ГПК України до участі у даній справі ТОВ "ВО Благоустрій" третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, оскільки вказане товариство є орендодавцем за договором найму (оренди) № 1 від 01.08.2016 на користування елементами благоустрою, а саме стовпів металевих для афіш та обяв і рішення суду у даній справі може стосуватися його прав чи обовязків щодо відповідача.  
		У судовому засіданні:
		представники позивача повністю підтримали позов  з підстав, викладених у позовній заяві, просили задовольнити позов та стягнути з відповідача 320000 грн., що передбачено статтею 52 ЗУ "Про авторське право і суміжні права";
		представник відповідача повністю заперечив проти позову з мотивів його безпідставності та необгрунтованості,  просив відмовити позивачу у позові;  
		представник третьої особи пояснила, що лише напередодні дізналася про наявність такого позову, просила відкласти розгляд справи та надати можливість подати суду заперечення на позов позивача.
		 Заслухавши пояснення представників сторін, суд залишає заяву представника ТОВ "ВО Благоустрій" про відкладення розгляду справи без задоволення.
		У судовому засіданні 12 липня 2017 року оголошена вступна та резолютивна частини рішення суду відповідно до статті 85 ГПК України.   
		Оцінивши докази  у справі у їх сукупності, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представників сторін і третьої особи, суд  приходить до такого.  
		Відповідно до Патенту на корисну модель № 116129, зареєстрованого у Державному реєстрі патентів України на корисні моделі 10.05.2017, Товариство з обмеженою відповідальністю "Міська Рекламно-інформаційна система" є власником обєкта права інтелектуальної власності - Інформаційного стенда-урни з кошиками для сміття. 
		Позивач стверджує, що йому стало відомо про те, що на центральних вулицях міста Черкаси встановлено спеціальні урни для сортування сміття - "клінбокси", які відрізняються від інших урн наявністю соціальної реклами та окремих відділень для сортування відходів, на підставі дозволів виданих виконавчих комітетом Черкаської міської ради Товариству з обмеженою відповідальністю "Чистий Край". Оскільки спеціальні конструкції розташовані на території міста Черкаси за відсутності згоди позивача, тому такі дії відповідача порушують права та законні інтереси ТОВ "Міська рекламно-інформаційна система" як власника об'єкта права інтелектуальної власності - інформаційного стенда-урни з кошиками для сміття, тобто порушуються авторські права позивача, у звязку з чим товариство просить стягнути з відповідача 320000 грн.  компенсації відповідно до приписів статті 52  Закону України "Про авторське право і суміжні права", що складає 10 мінімальних заробітних плат (пункт "г" частини 2 статті  52 Закону), які встановлені  законом на час ухвалення рішення  у справі.
		За приписом статті 154 Господарського кодексу України,  далі - ГК України, відносини, пов'язані з використанням у господарській діяльності та охороною прав інтелектуальної власності, регулюються Господарським кодексом України та іншими законами. До відносин, пов'язаних з використанням у господарській діяльності прав інтелектуальної власності, застосовуються положення   Цивільного кодексу України          з урахуванням особливостей, передбачених  Господарським кодексом України   та іншими законами.   
		Частиною 1 статті 418 Цивільного кодексу України визначено, що право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. 
		В статті 420 ЦК України наведений перелік об'єктів права інтелектуальної власності, до яких, зокрема, належать: 
		літературні та художні твори; 
		комп'ютерні програми; 
		компіляції даних (бази даних); 
		виконання; 
		фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення; 
		наукові відкриття; 
		винаходи, корисні моделі, промислові зразки; 
		компонування (топографії) інтегральних мікросхем; 
		раціоналізаторські пропозиції; 
		сорти рослин, породи тварин; 
		комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення; 
		комерційні таємниці. 
		       Відповідно до статті 431 ЦК України порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, тягне за собою відповідальність, встановлену цим Кодексом, іншим законом чи договором. 
		Статтею 432 ЦК України  визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності відповідно до статті 16 цього Кодексу. 
		В частині 2 цієї статті вказано, що суд у випадках та в порядку, встановлених законом, може постановити рішення, зокрема, про: 
		1) застосування негайних заходів щодо запобігання порушенню права інтелектуальної власності та збереження відповідних доказів; 
		2) зупинення пропуску через митний кордон України товарів, імпорт чи експорт яких здійснюється з порушенням права інтелектуальної власності; 
		3) вилучення з цивільного обороту товарів, виготовлених або введених у цивільний оборот з порушенням права інтелектуальної власності, та знищення таких товарів; 
		4) вилучення з цивільного обороту матеріалів та знарядь, які використовувалися переважно для виготовлення товарів з порушенням права інтелектуальної власності, або вилучення та знищення таких матеріалів та знарядь; 
		5) застосування разового грошового стягнення замість відшкодування збитків за неправомірне використання об'єкта права інтелектуальної власності. Розмір стягнення визначається відповідно до закону з урахуванням вини особи та інших обставин, що мають істотне значення; 
		6) опублікування в засобах масової інформації відомостей про порушення права інтелектуальної власності та зміст судового рішення щодо такого порушення. 
		Правове регулювання права інтелектуальної власності на корисну модель здійснюється в главі  39 ЦК України. 
		У статті 464 цього Кодексу вказано, що майновими правами інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок є: 
		1) право на використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка; 
		2) виключне право дозволяти використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка (видавати ліцензії); 
		3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню винаходу, корисної моделі, промислового зразка, в тому числі забороняти таке використання; 
		4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом. 
		Згідно статті 2 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" законодавство України про охорону прав на винаходи (корисні моделі) базується на Конституції України і складається із цього Закону, Цивільного кодексу України, Закону України "Про державну таємницю" та інших нормативно-правових актів. 
		Вказаним Законом регулюються питання правової охорони винаходів (корисних моделей), права та порядку одержання патенту, прав та обовязків, що випливають з патенту, захисту прав власника патенту. 
		Так, статтею 34 цього Закону визначено, що будь-яке посягання на права власника патенту, передбачені статтею 28 цього Закону, вважається порушенням прав власника патенту, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України. На вимогу власника патенту таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов'язаний відшкодувати власнику патенту заподіяні збитки. 
		Частиною 2 статті 35 Закону передбачено, що  суди відповідно до їх компетенції розв'язують, зокрема, спори про: 
		авторство на винахід (корисну модель); 
		встановлення факту використання винаходу (корисної моделі); 
		встановлення власника патенту; 
		порушення прав власника патенту; 
		укладання та виконання ліцензійних договорів; 
		право попереднього користування; 
		компенсації.
		В пункті 2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 12 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики вирішення спорів, повязаних із захистом прав інтелектуальної власності"вказано, що  Законами України про набуття та здійснення права на конкретні об'єкти інтелектуальної власності також передбачено способи захисту відповідного права, зокрема, статтею 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права", статтею 21 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", статтею 27 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки", статтею 35 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", статтею 25 Закону України "Про охорону прав на зазначення походження товарів", статтею 53 Закону України "Про охорону прав на сорти рослин", статтею 22 Закону України "Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем".
		В пункті 2.3. цієї Постанови розяснено, що у разі коли один матеріальний об'єкт поєднує ознаки декількох самостійних об'єктів права інтелектуальної власності (знака для товарів і послуг, промислового зразка, об'єкта авторського права тощо), спосіб захисту порушеного права визначається характером такого порушення. Зокрема, з огляду на встановлений обсяг правової охорони, якщо порушник вчиняє дії з використанням промислового зразка або знака для товарів і послуг, правовласник вправі здійснювати захист способами, передбаченими для захисту прав на відповідний об'єкт права інтелектуальної власності; якщо ж право на використання об'єкта інтелектуальної власності порушено діями, не пов'язаними з використанням об'єкта промислової власності, то захист може здійснюватися способами, передбаченими для захисту авторських прав, - за наявності необхідних та достатніх підстав для віднесення такого об'єкта до числа об'єктів авторського права.
		В пункті 3 названої Постанови також вказано, що відповідальність за порушення права інтелектуальної власності у вигляді відшкодування шкоди, завданої суб'єктові відповідного права, може наставати лише за одночасної наявності таких умов:
		1) факту протиправної поведінки відповідача (зокрема, недодержання умов авторського, ліцензійного договорів, використання об'єкта права інтелектуальної власності без дозволу правовласника);
		2) шкоди, завданої суб'єктові права інтелектуальної власності;
		3) причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою;
		4) вини особи, яка заподіяла шкоду.
		Доказування наявності перших трьох умов покладається на позивача. При цьому судом застосовується презумпція вини особи, яка завдала шкоду: така особа вважається винною, поки не буде доведено інше.
		Позивач, звертаючись із даним позовом, просить стягнути  відповідача компенсацію за порушення його права власника патенту, посилаючись на статтю 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права", зокрема на пункт "г" частини 2 цієї статті, при цьому не наводить жодних доказів та розрахунків нанесення йому шкоди діями відповідача. 
		Суд вважає таке посилання позивача безпідставним та таким, що не відповідає  приписам Закону,  виходячи з  викладеного вище та враховуючи те, що правове регулювання кожного із видів об'єктів права інтелектуальної власності здійснюється певними Законом, яким зокрема визначаються і способи захисту порушеного права.  
		 Посилання позивача на Закон України "Про авторське право і суміжні права" є безпідставним, оскільки  в преамбулі цього Закону вказано, що він   охороняє особисті немайнові права і майнові права авторів та їх правонаступників, пов'язані із створенням та використанням творів науки, літератури і мистецтва - авторське право, і права виконавців, виробників фонограм і відеограм та організацій мовлення - суміжні права. У Законі України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" відсутнє посилання на Закон "Про авторське право і суміжні права" та на можливість і порядок його застосування до правовідносин щодо захисту порушеного права власника патенту на корисну модель у звязку з незаконним використанням цієї корисної моделі. 
		Згідно статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України  кожна  сторона повинна довести ті обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.   За приписом статті 43 цього Кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.  Ніякі докази не мають для господарського суду  заздалегідь встановленої сили.   
		Суд приходить до висновку, що позивачем не доведено і  належними доказами не підтверджено наявності обставин, які були б достатніми для стягнення з відповідача 320000 грн. компенсації.    Отже, у задоволенні позову позивачу необхідно відмовити.
		 Керуючись статтями  49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
		ВИРІШИВ: 
		 
		 У задоволенні позову відмовити повністю.
		 
		 Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня складення повного рішення.  
		 
		 Повне рішення складено 17.07.2017 (понеділок).
		 
		Суддя                                                                      А.Д. Пащенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...