Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 169/291/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
Надіслано для оприлюднення: 17.07.2017. Зареєстровано: 18.07.2017. Забезпечено надання загального доступу: 20.07.2017.
Дата набрання законної сили: 28.11.2017
Результат оскарження 28.11.2017 Апеляційний суд Волинської області: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 169/291/17
		Провадження № 1-кп/169/44/17 
		 
		ТУРІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		17 липня 2017 року                                смт Турійськ
		Турійський районний суд Волинської області у складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		секретар судового засідання ОСОБА_2 , 
		з участю прокурора ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого ОСОБА_4 ,
		захисника ОСОБА_5 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Турійськ Волинської області, жителя АДРЕСА_1 , який працює в.о. лісничого Вербичанського лісництва ДП «Турійське ЛГ», має вищу освіту, одружений, має на утриманні малолітню дитину, є громадянином України, несудимий,
		у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 358 КК України,  
		В С Т А Н О В И В:
		Органами досудового розслідування ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він, перебуваючи на посаді в.о. лісничого Вербичанського лісництва ДП «Турійське ЛГ» та будучи службовою особою, оскільки відповідно до посадової інструкції наділений організаційно-розпорядчими функціями, такими як: керівництво виробничо господарською діяльністю лісництва, забезпечення виконання планових завдань, ефективне використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів тощо, 01 серпня 2016 року, діючи умисно, зловживаючи своїм службовим становищем, будучи відповідальним за виконання наряду №113 від 01 серпня 2016 року, вчинив видачу лісогосподарської деревини, на яку не було відповідного наряду на відпуск лісопродукції, та своїми вказівками підлеглим йому працівникам сприяв до внесення майстром з електронного обліку деревини Вербичанського лісництва ОСОБА_6 у базу електронного обліку кишенькового персонального комп`ютера ЕОД недостовірних відомостей про продаж 63 колод половника сосни діаметром 14-19 см 1 сорту 8.518 куб м вартістю 7980.74 гривень замість 46 колод половника сосни звичайної по 2.4 м діаметром 15-54 см 1-3 сорту, яка була фактично відпущена представнику ТОВ «Еко Тара» ОСОБА_7 , у зв`язку з чим завдано збитків ДП «Турійське ЛГ» на суму 3882.58 гривень. 
		Вказані дії органами досудового розслідування кваліфіковано як розтрата чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, тобто злочин, передбачений частиною 2 статті 191 КК України, та як надання порад, вказівок з метою вчинення дій, які виразились у складанні та видачі працівником юридичної особи, який не є службовою особою, завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчують певні факти та надають певні права, тобто злочин, передбачений частиною 5 статті 27, частиною 2 статті 358 КК України.
		 
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винуватим себе в пред`явленому обвинуваченні та вчиненні інкримінованих йому органами досудового розслідування злочинів не визнав повністю.
		Суду показав, що з 2011 року він працює в ДП «Турійське ЛГ», а з 2014 року перебуває на посаді в.о. лісничого Вербичанського лісництва ДП «Турійське ЛГ», та за час його роботи жодних порушень виявлено не було. 01 серпня 2016 року він отримав від провідного інженера з реалізації ДП «Турійське ЛГ» ОСОБА_8 наряд №113 на відпуск лісопродукції ТОВ «Еко Тара» протягом серпня 2016 року та передав його майстру з електронного обліку деревини Вербичанського лісництва ОСОБА_6 , вказавши відвантажити саме ту деревину, що зазначена у вказаному наряді, та яка на той час дійсно була в наявності у Вербичанському лісництві. 
		В той же день по телефону йому повідомили, що автомобіль із завантаженою деревиною був затриманий працівниками поліції, оскільки фактично завантажена у ньому деревина не відповідала первинним документам, на що ОСОБА_6 повідомив йому, що випадково завантажив не ту деревину. 
		В той день  01 серпня 2016 року він дійсно спілкувався по телефону з ОСОБА_6 з різних робочих питань, однак жодних вказівок ні на видачу лісогосподарської деревини, не передбаченої відповідним нарядом, ні на внесення недостовірних даних до ТТН він ОСОБА_6 не давав. 
		Жодного умислу, будь-якої зацікавленості у таких діях він не мав, з представниками ТОВ «Еко Тара», якій постачалась деревина, взагалі не знайомий. 
		За результатами службового розслідування, під час якого жодні пояснення у нього не відбирались, його не було притягнуто до дисциплінарної відповідальності, жодне стягнення до нього не застосовувалось.
		Вказував, що в його діях немає складу інкримінованих злочинів.
		Заслухавши сторін та учасників судового провадження, повно, всесторонньо, об`єктивно аналізуючи зібрані та досліджені в ході судового розгляду докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що пред`явлене ОСОБА_4 обвинувачення не доведене з таких підстав.
		Відповідно до вимог частини 1 статті 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
		Судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта (частина 1 статті 337 КПК України).
		Судом встановлено, що відповідно до наказу ДП «Турійське ЛГ» №06-о ОСОБА_4 переведено на посаду в.о. лісничого Вербичанського лісництва ДП «Турійське ЛГ» з 16 грудня 2014 року. 
		Відповідно до посадової інструкції лісничого ОСОБА_4 очолює службу лісової охорони в лісництві і являється організатором лісогосподарського виробництва і керівником виробничого підрозділу ДП «Турійське ЛГ» - лісництва. Лісничий зобов`язаний здійснювати керівництво виробничо господарською діяльністю лісництва, забезпечувати виконання планових завдань, ефективне використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. 
		Як встановлено в судовому засіданні, за результатами проведення аукціону із продажу ресурсів необробленої деревини заготівлі 3 кварталу 2016 року, який відбувся 19 травня 2016 року (аукціонне свідоцтво №1200-л-2016), між ДП «Турійське ЛГ» та ТзОВ «Еко Тара» укладено договір купівлі  продажу необробленої деревини №1200-1200-л-2016 від 19 травня 2016 року та підписано графік її поставки, зокрема, на серпень 2016 року (а. с. 198-201). 
		На виконання умов вказаного договору інженером з реалізації ДП «Турійське ЛГ» ОСОБА_8 01 серпня 2016 року видано наряд №113 на відпуск лісопродукції (а. с. 185), який вона того ж дня передала в.о. лісничого ОСОБА_4 , про що вона ствердила в судовому засіданні, будучи допитаною в якості свідка. 
		ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що отримавши від провідного інженера з реалізації ДП «Турійське ЛГ» ОСОБА_8 наряд №113 на відпуск лісопродукції ТОВ «Еко Тара» 01 серпня 2016 року, він передав його майстру з електронного обліку деревини Вербичанського лісництва ОСОБА_6 , вказавши відвантажити саме ту деревину, що зазначена у вказаному наряді, та яка на той час дійсно була в наявності у Вербичанському лісництві.
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 підтвердив такі пояснення ОСОБА_4 , пояснив, що останній вказав йому відвантажити саме ту деревину, що зазначена у вказаному наряді. Однак під час відвантаження вказаної у наряді АДРЕСА_2 деревини виявилось, що деякі колоди були неналежної якості (гнилими), про що той повідомив по телефону ОСОБА_4 , та що той сказав йому відвантажувати ту деревину, яка є. Жодних вказівок про те, які дані слід вносити до ТТН, ОСОБА_4 йому не давав, і ніяких підтверджуючих документів з цього приводу немає. ОСОБА_6 пояснив, що він самостійно вносив відомості до ТТН, роздрукував її та передав водію ТОВ «Еко Тара» ОСОБА_7 . Відпустив вказаному товариству іншу деревину лише з тих мотивів, щоб не відвантажувати деревину неналежної якості та не допустити невиконання умов договору. Ніякої вигоди за це йому ніхто не обіцяв, з працівниками ТОВ «Еко Тара» не знайомий. 
		Свідок ОСОБА_7  водій ТОВ «Еко Тара» в судовому засіданні пояснив, що під час завантаження деревини у Вербичанському лісництві ДП «Турійське ЛГ» 01 серпня 2016 року на його автомобіль хотіли завантажити деревину, окремі колоди якої були неналежної якості (гнилі), на що він заперечив. Після того, як присутній там ОСОБА_6 зателефонував комусь (однак з ким і про що була розмова він не знає), його автомобіль завантажили деревиною належної якості. ОСОБА_6 роздрукував та передав йому ТТН. Після чого в м. Ковелі його автомобіль був зупинений працівниками поліції. З обвинуваченим він не знайомий і ніколи раніше його не бачив. 
		Відповідно до ТТН серії ВЛА №922253 від 01 серпня 2016 року у ній зазначені відомостей про продаж 63 колод половника сосни діаметром 14-19 см 1 сорту 8.518 куб м вартістю 7980.74 гривень (а.с. 186). 
		Згідно з рапортом старшого інспектора  чергового Ковельського ВП 01 серпня 2016 року в м. Ковелі по вул. Луцька було зупинено автомобіль ЗІЛ, д.н.з. НОМЕР_1 , що перевозив деревину, документи на яку містять розбіжності. 
		Відповідно до протоколів огляду місця події від 01, 02 та 05 серпня 2016 року було вилучено та поміщено на майданчик Ковельського ВП автомобіль ЗІЛ-131, д.н.з. НОМЕР_1 з причепом із завантаженою деревиною, зокрема, половником породи сосна в кількості 46 колод із проведенням вимірів довжини та діаметру кожної колоди (а. с. 168-175). 
		Проведення обмірів деревини 05 серпня 2016 року здійснювалось із залученням спеціалістів: інженера охорони та захисту лісу ДП «Турійське ЛГ» ОСОБА_9 та провідного інженера лісового господарства ДП «Турійське ЛГ» ОСОБА_10 , про що вони ствердили в судовому засіданні, та за результатами обмірів було складено Акт проведення обмірів та визначення групи діаметрів, сорту та вартості лісопродукції від 05 серпня 2016 року. 
		Відповідно до вказаного Акту (а. с. 180-182) на автомобілі ЗІЛ-131, д.н.з. НОМЕР_1 завантажено 46 колод половника сосни звичайної діаметром 14-54 см довжиною по 2.4 м 1-3 сорту загальним об`ємом 8.878 м куб загальною вартістю 11863.32 гривень. 
		Згідно з висновком №8024 судово  економічної експертизи від 21 жовтня 2016 року підтверджується недоотримання доходів ДП «Турійське ЛГ» в сумі 3882.58 гривень, що становить різницю між лісопродукцією, яку необхідно було відпустити ТОВ «Еко Тара»: 63 колоди половника сосни діаметром 14-19 см 1 сорту 8.518 куб м вартістю 7980.74 гривень та фактично відпущеними 46 колодами половника сосни звичайної діаметром 14-54 см довжиною по 2.4 м 1-3 сорту загальним об`ємом 8.878 м куб загальною вартістю 11863.32 гривень.
		Однак обставини щодо видачі ОСОБА_4 лісогосподарської деревини, не передбаченої відповідним нарядом на її відпуск, та щодо сприяння до внесення майстром ОСОБА_6 недостовірних відомостей у ТТН щодо продажу деревини не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. 
		Так, судом встановлено, що ОСОБА_4 , передавши наряд №113 майстру ОСОБА_6 , вказав відвантажити саме ту деревину, що зазначена у вказаному наряді, про що свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні не заперечував. 
		Наявність будь  яких інших вказівок по телефону не підтверджено жодними належними та допустимим доказами. 
		Наявний в матеріалах справи диск CD-R, що містить інформацію про дзвінки з мобільного телефону ОСОБА_4 та ОСОБА_6 01 серпня 2016 року, що отримана на підставі ухвали слідчого судді від 13 грудня 2016 року, не може бути таким доказом, оскільки не містить інформації про зміст розмови ОСОБА_4 з ОСОБА_6 . Сам факт телефонних дзвінків у той день вони не заперечували, ствердивши в судовому засіданні, що часто спілкуються по телефону з різних робочих питань. 
		Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні ствердив, що йому невідомо кому телефонував присутній під час завантаження деревини 01 серпня 2016 року ОСОБА_6 та про що він розмовляв по телефону. 
		Сам ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що жодних вказівок про те, яку саме деревину слід завантажити на автомобіль ТОВ «Еко-Тара» та які дані слід вносити до ТТН, ОСОБА_4 йому не давав, і ніяких підтверджуючих документів з цього приводу немає. Він самостійно вносив відомості до ТТН, роздрукував її та передав водію ТОВ «Еко Тара» ОСОБА_7 .
		Вирок Турійського районного суду Волинської області від 30 січня 2017 року, яким ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 358 КК України, не має преюдиційного значення у кримінальній справі. Крім того, вказаний вирок ухвалено на підставі угоди про визнання винуватості, укладеної між ОСОБА_6 та прокурором, та обставини щодо наявності  відсутності вказівки ОСОБА_4 під час ухвалення вироку не встановлювались. 
		Наявні в матеріалах справи вищевказані письмові докази, на які посилається сторона обвинувачення: аукціонне свідоцтво № НОМЕР_2 ), договір купівлі  продажу необробленої деревини №1200-1200-л-2016 від 19 травня 2016 року, графік її поставки, наряд №113, ТТН, протоколи огляду місця події, Акт проведення обмірів та визначення групи діаметрів, сорту та вартості лісопродукції від 05 серпня 2016 року, висновок №8024 судово  економічної експертизи від 21 жовтня 2016 року свідчать лише про обставини укладення і виконання договору купівлі- продажу деревини та про виявлені розбіжності між фактично відпущеною ТОВ «Еко  Тара» та зазначеною у документах деревиною, однак жодним чином не вказують про наявність умислу обвинуваченого ОСОБА_4 на розтрату чужого майна. 
		Посилання сторони обвинувачення на Акт службового розслідування по відпуску деревини ТОВ «Еко Тара» від 08 серпня 2016 року, згідно з яким рішення по відпуску пиловника сосни в.о. лісничого Вербичанського лісництва ОСОБА_4 прийняв самостійно, не прийняті судом до уваги, оскільки в судовому засіданні встановлено, що вказаний Акт складено в кабінеті директора ДП «Турійське ЛГ» ОСОБА_11 без проведення розслідування та відібрання пояснень в ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , про що ствердили свідки ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 . Письмові пояснення до Акту в матеріалах справи відсутні.
		Крім того, зазначена в обвинувальному акті сума збитків 3882.58 гривень в ДП «Турійське ЛГ» не обліковується, про що в судовому засіданні ствердила допитана в якості свідка головний бухгалтер ДП «Турійське ЛГ» ОСОБА_14 , будь  які письмові докази про це, чи про недостачу по Вербичанському лісництві за результатами інвентаризації, в матеріалах справи відсутні. 
		Більше того, згідно акту звіряння взаємних розрахунків за 3 квартал 2016 року між ДП «Турійське ЛГ» та ТзОВ «Еко Тара» заборгованість на користь ДП «Турійське ЛГ» становить 65.48 гривень. 
		Відповідно до листів ДП «Турійське ЛГ» та ТзОВ «Еко Тара», що надані на запит адвоката ОСОБА_5 , за фактично куплену деревину, в тому числі і ту, що перебуває на штраф майданчику Ковельського ВП, кошти сплачені, претензії у сторін матеріального, фінансового чи будь  якого іншого характеру, відсутні (а. с. 53, 56). 
		Аналіз наведених вище показань та письмових доказів в їх сукупності дає підстави для висновку, що в інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_4 діях відсутній склад злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 358 КК України, оскільки жодних належних, допустимих і беззаперечних доказів на підтвердження розтрати майна ДП «Турійське лісове господарство» на суму 3882.58 гривень, як і зловживання ОСОБА_4 своїм службовим становищем, чи сприяння до внесення недостовірних відомостей до ТТН, стороною обвинувачення суду надано не було.
		Відповідно до частини 1 статті 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить у собі склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
		У цій нормі відображено найважливіше значення складу злочину для законності й обґрунтованості кримінальної відповідальності: тільки сукупність усіх передбачених законом ознак складу злочину (і ніякі інші обставини) може бути підставою кримінальної відповідальності.
		Склад злочину це сукупність встановлених у кримінальному законі юридичних ознак (об`єктивних і суб`єктивних), що визначають учинене суспільно небезпечне діяння як злочинне.
		У своїй єдності об`єктивні і суб`єктивні ознаки утворюють склад злочину.
		Суб`єктивна сторона злочинів, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 358 КК України, характеризується тільки умислом та корисливим мотивом.
		Однак стороною обвинувачення ні в обвинувальному акті, ні в ході судового розгляду не обґрунтовано та не надано жодних належних, допустимих і переконливих доказів на підтвердження наявності в обвинуваченого ОСОБА_4 умислу на розтрату майна ДП «Турійське ЛГ» чи внесення недостовірних відомостей до ТТН.
		Крім того, в обвинувальному акті відсутні будь-які посилання на мотив та мету в діях ОСОБА_4 , а в матеріалах кримінального провадження жодних доказів на підтвердження наявності в ОСОБА_4 корисливого мотиву й мети саме на розтрату майна ДП «Турійське ЛГ» немає і в ході судового розгляду стороною обвинувачення таких надано не було.
		Враховуючи, що умисел, мотив і мета є складовими суб`єктивної сторони злочину, то їхня відсутність чи недоведеність свідчить відповідно і про відсутність складу вказаного злочину.
		Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір.
		За змістом статті 62 Конституції України та статті 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
		Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Забезпечення доведеності вини є одним із конституційних принципів судочинства (пункт 3 частини 3 статті 129 Конституції України).
		Недопустимим є обвинувальний ухил при вирішенні питання про винність чи невинність особи. Коли всі зібрані по справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливі збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов`язаний ухвалити виправдувальний вирок.
		Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
		Таким чином повно, всесторонньо, об`єктивно проаналізувавши й оцінивши кожний доказ із точки зору належності, допустимості і достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, дотримуючись загальних засад кримінального провадження, принципів верховенства права, законності, презумпції невинуватості, змагальності сторін та безпосередності дослідження доказів в кримінальному судочинстві, суд дійшов висновку про необґрунтованість висунутого проти обвинуваченого ОСОБА_4 кримінального обвинувачення та недоведеність стороною обвинувачення у ході судового розгляду наявності в діях обвинуваченого ОСОБА_4  складу злочинів, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 358 КК України.
		Жодних розумних сумнівів щодо відсутності підстав для виправдання обвинуваченого у суду немає та будь-які належні, допустимі, достатні і беззаперечні докази на спростування вищевказаного відсутні.
		Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог статті 100 КПК України.
		Враховуючи, що судом ухвалюється виправдувальний вирок, то процесуальні витрати з обвинуваченого не стягуються.
		Керуючись статтями 370, 373, 374 КПК України, суд
		У Х В А Л И В:
		Визнати невинуватим ОСОБА_4 у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 358 КК України, та виправдати у зв`язку з недоведеністю в його діянні складу злочинів, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 358 КК України. 
		Речові докази: деревину  пиловник породи сосни в кількості 46 штук, колоди породи вільха, що знаходиться на арешт майданчику Ковельського ВП, повернути власнику  ТзОВ «Еко - Тара». 
		Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Волинської області через Турійський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.
		Головуючий

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...