Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 800/499/15 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 18.07.2017. Забезпечено надання загального доступу: 18.07.2017.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ
		 
		27 червня 2017 року                                                                                      м. Київ 
		Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі: 
		 
		головуючого Волкова О.Ф.,  суддів:Гриціва М.І., Кривенди О.В., Прокопенка О.Б., 
		при секретарі судового засідання Ключник А.Ю.,
		 
		за участю представників:
		позивача - ОСОБА_5, ОСОБА_6, 
		відповідача - Белінської О.В., - 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_8 до Вищої ради юстиції 
		(далі - ВРЮ) про визнання незаконним та скасування рішення, 
		в с т а н о в и л а: 
		У грудні 2015 року ОСОБА_8 звернувся до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції з позовом до ВРЮ, в якому просив визнати незаконним та скасувати рішення ВРЮ від 24 грудня 2015 року № 1202/0/15-15 «Про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення судді ОСОБА_8. з посади судді Вищого господарського суду України за порушення присяги» (далі - Спірне рішення).
		На обґрунтування заявлених вимог зазначає, що оскаржуване рішення відповідача є незаконним та політично мотивованим, таким, що не відповідає позиціям, викладеним у рішенні Європейського суду з прав людини 
		(далі - ЄСПЛ) від 9 січня 2013 року у справі «Oleksandr Volkov v. Ukraine». 
		Посилається на безпідставне незастосування ВРЮ положень пункту 5 абзацу другого частини шостої статті 93 Закону України від 7 липня 
		2010 року № 2453-VІ «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон 
		№ 2453-VI) (у редакції, що діяла на момент прийняття скарги), оскільки у скарзі на дії судді ОСОБА_8. Хмельницька міська рада посилалась лише на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, а тому відповідач повинен був повернути скаргу без розгляду, а не на порушення статті 124 Конституції України <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_502/ed_2016_06_02/pravo1/Z960254K.html?pravo=1> переглядати судові акти, керуючись повноваженнями суду вищої інстанції. ВРЮ незаконно надавала оцінку діям лише одного судді, оскільки процесуальні документи, на які скаржиться Хмельницька міська рада, прийняті та підписані колегією суддів відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК). 
		Вважає також, що відповідач безпідставно застосував найтяжче дисциплінарне стягнення до судді, який працює на посаді 27 років, має позитивну характеристику та до якого не застосовано жодного дисциплінарного стягнення, через винесення абсолютно законних процесуальних документів, і ВРЮ не допустила можливості застосувати інший вид дисциплінарного стягнення, що є порушенням принципу пропорційного застосування стягнень. 
		Крім того, позивач посилається на недотримання відповідачем процедури здійснення розгляду дисциплінарної справи та порушення річного строку застосування дисциплінарного стягнення до судді.
		Суд установив, що ОСОБА_8 з грудня 1988 року обіймав посади державного арбітра, арбітра, судді господарського суду Донецької області. Постановою Верховної Ради України (далі - ВРУ) від 12 липня 
		2001 року № 2669-ІІІ «Про обрання суддів» обраний на посаду судді Донецького апеляційного господарського суду безстроково. Постановою ВРУ від 19 лютого 2009 року № 1030-VІ «Про обрання суддів» обраний на посаду судді Вищого господарського суду України безстроково.
		13 червня 2014 року до ВРЮ надійшло звернення народного депутата України VII скликання Сабія І.М. від 27 травня 2014 року та 9 липня 2014 року - звернення Хмельницької міської ради від 27 травня 2014 року щодо порушення суддею Вищого господарського суду України ОСОБА_8. норм процесуального законодавства під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження у справі № 20/5025/2131/11 (ухвали Вищого господарського суду України від 25 червня та 16 серпня 2012 року про повернення касаційних скарг).
		У вказаних зверненнях заявники просили ВРЮ притягнути ОСОБА_8 до відповідальності у зв'язку з упередженістю та безпідставною відмовою у допуску до правосуддя. 
		10 листопада 2015 року дисциплінарна секція ВРЮ ухвалила висновок, яким рекомендувала ВРЮ постановити ухвалу про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді ОСОБА_8.
		За результатами розгляду звернень та висновку ВРЮ 17 листопада 2015 року постановила ухвалу про відкриття дисциплінарної справи стосовно зазначеного судді.
		Член ВРЮ Маловацький О.В. за наслідками розгляду дисциплінарної справи склав висновок від 23 листопада 2015 року, яким запропонував дисциплінарній секції рекомендувати ВРЮ внести подання до Верховної Ради України про звільнення ОСОБА_8 з посади судді за порушення присяги.
		На засіданні 1 грудня 2015 року дисциплінарна секція ВРЮ дійшла висновку, згідно з яким рекомендувала ВРЮ внести подання до ВРУ про звільнення ОСОБА_8 з посади судді Вищого господарського суду України за порушення присяги.
		За результатами розгляду дисциплінарної справи ВРЮ 24 грудня 
		2015 року прийняла рішення №1202/0/15-15 «Про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення ОСОБА_8 з посади судді Вищого господарського суду України за порушення присяги».
		Як зазначено у вказаному рішенні, до Вищого господарського суду України 20 червня 2012 року надійшла касаційна скарга Хмельницької міської ради на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 26 квітня 2012 року у справі № 20/5025/2131/11, яка була передана судді ОСОБА_8. для вирішення питання про прийняття її до провадження. 
		Ухвалою від 25 червня 2012 року колегія суддів Вищого господарського суду України під головуванням судді ОСОБА_8. касаційну скаргу Хмельницької міської ради повернула у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірах. 
		Зазначена ухвала мотивована тим, що згідно з положеннями пункту 14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993 року № 15 <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2012_07_07/pravo1/REG50.html?pravo=1> (яка на час винесення ухвали зберігає чинність відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 21 листопада 2011 року № 01-06/1625/2011 <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2015_11_12/pravo1/SDD00032.html?pravo=1>), при перерахуванні судового збору з рахунку платника додається останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту: "Зараховано в дохід бюджету ___ грн (дата)". Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відтиском печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення. Зазначена вимога скаржником не дотримана, оскільки на звороті платіжного доручення від 4 травня 2012 року № 583 відсутній вищевказаний напис. 
		Хмельницька міська рада 6 липня 2012 року повторно звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою № 02-15-1429 у справі № 20/5025/2131/11, а також із заявою про поновлення строку на подання касаційної скарги, про що свідчать відповідні відмітки на касаційній скарзі та заяві про поновлення строку для подання касаційної скарги. До Вищого господарського суду України касаційна скарга та заява надійшли 
		14 серпня 2012 року.
		Колегія суддів Вищого господарського суду України під головуванням судді ОСОБА_8. ухвалою від 16 серпня 2012 року відмовила Хмельницькій міській раді у відновленні пропущеного строку для подачі касаційної скарги та повернула її скаржнику. 
		Ухвала суду мотивована тим, що недодержання скаржником вимог статті 111 ГПК  <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_466677/ed_2016_10_05/pravo1/T179800.html?pravo=1>щодо форми та змісту касаційної скарги протягом встановленого процесуального строку для касаційного оскарження акта суду попередньої інстанції не є поважною причиною пропуску такого строку, а отже, не може бути підставою для його відновлення. Інших причин, які є дійсно непереборними і які не залежали від волі скаржника, останній не навів, а тому колегія суддів не знайшла підстав для відновлення пропущеного скаржником строку на касаційне оскарження. 
		З аналогічних підстав ухвалами колегії суддів Вищого господарського суду України у складі суддів ОСОБА_8., ОСОБА_14., 
		ОСОБА_11 від 25 червня 2012 року повернуто касаційні скарги виконавчого комітету Хмельницької міської ради та прокуратури Хмельницької області. Виконавчий комітет Хмельницької міської ради та прокуратура Хмельницької області повторно звернулися до суду з касаційними скаргами та заявами про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження. Ухвалами від 16 серпня 2012 року колегія суддів під головуванням судді ОСОБА_8. за участю суддів ОСОБА_15. та ОСОБА_11 відмовила виконавчому комітету Хмельницької міської ради та прокуратурі Хмельницької області у поновленні строку на касаційне оскарження у зв'язку з тим, що недотримання статті 111 ГПК  <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_466677/ed_2016_10_05/pravo1/T179800.html?pravo=1>щодо форми та змісту касаційної скарги не є поважною причиною пропуску строку на касаційне оскарження.
		Хмельницька міська рада звернулася до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвал Вищого господарського суду України від 
		25 червня та 16 серпня 2012 року у справі № 20/5025/2131/11,  посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм процесуального права. 
		Ухвалою від 24 грудня 2012 року у справі № 20/5025/2131/11 Хмельницькій міській раді відмовлено у допуску до провадження Верховного Суду України, оскільки частиною першою статті 111-16 ГПК  <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_645539/ed_2016_10_05/pravo1/T179800.html?pravo=1>не передбачено перегляд рішень суду касаційної інстанції у разі неоднакового застосування норм процесуального права.
		ВРЮ у своєму рішення зазначала, що  на день звернення Хмельницької міської ради із касаційною скаргою ані ГПК, ані Закон України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2016_09_07/pravo1/T113674.html?pravo=1>, ані інформаційні листи Вищого господарського суду України (від 21 листопада 2011 року № 01-06/1625/2011 та від 4 березня 1998 року № 02-5/78) не містили імперативної норми, якою б на особу, яка подає касаційну скаргу, покладався обов'язок отримання на звороті платіжного доручення відмітки про зарахування в дохід держави судового збору як передумови для прийняття господарськими судами до провадження касаційних скарг.
		Крім того, згідно з 
		'постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 року № 106 «Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обовязкових платежів) та інших доходів бюджету»  <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2015_12_09/pravo1/KP110106.html?pravo=1>контроль за справлянням платежів за кодом класифікації доходів бюджету <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_33/ed_2011_01_14/pravo1/MF01047.html?pravo=1> 22030000 «Судовий збір» здійснюється, зокрема, Вищим господарським судом України. 
		Отже, Вищий господарський суд України відповідно до вказаної постанови Кабінету Міністрів України самостійно здійснював контроль за надходженням судового збору до державного бюджету за подання до суду касаційних скарг, а тому правової підстави для залучення Хмельницької міської ради до перевірки зарахування судового збору до бюджету не було.
		Під час вирішення питання про прийняття до провадження касаційної скарги від 4 травня 2012 року № 12-1429-0215 Хмельницької міської ради колегія суддів під головуванням судді ОСОБА_8., як встановила ВРЮ, без будь-якого посилання на чинні норми закону ухвалою від 
		25 червня 2012 року у справі № 20/5025/2131/11 повернула вказану касаційну скаргу Хмельницької міської ради. Аналогічні дії були вчинені під час постановлення ухвал від 25 червня 2012 року за наслідком розгляду касаційних скарг виконавчого комітету Хмельницької міської ради та прокуратури Хмельницької області з єдиною відмінністю, що підставою для повернення касаційної скарги прокуратури була помилка в індексі отримувача касаційної скарги. 
		ВРЮ у рішенні від 24 грудня 2015 року дійшла висновку, що суддя ОСОБА_8 допустив істотне порушення норм процесуального законодавства (статті 44 ГПК <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_466460/ed_2016_10_05/pravo1/T179800.html?pravo=1> у редакції, яка діяла на день постановляння вказаних ухвал), непропорційно обмежив право Хмельницької міської ради на касаційне оскарження судового рішення, що порушує саму суть такого права, чим допустив порушення права доступу до суду у розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 
		(далі - Конвенція). Внаслідок його неправомірних дій як головуючого у справі Хмельницьку міську раду було позбавлено права на касаційне оскарження.  
		Суддя ОСОБА_8 під час винесення ухвал від 25 червня 
		2012 року у справі № 20/5025/2131/11 діяв несумлінно та недбало поставився до виконання обов'язків судді, а прийнявши ухвалу від 16 серпня 2012 року, істотно порушив норми процесуального права при здійсненні правосуддя, зокрема, відмовив у доступі особи до правосуддя з підстав, не передбачених законом <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2016_06_02/pravo1/T150192.html?pravo=1>, розуміючи, що цим самим продовжує порушення процесуального законодавства, вчинені під час постановлення ухвал від 25 червня 2012 року, чим порушив принцип законності та справедливості, а розуміючи наслідки таких дій, діяв необ'єктивно та упереджено. 
		Вказані дії судді ОСОБА_8. ВРЮ були кваліфіковані як порушення присяги судді щодо вчинення діянь, що встановлені абзацом першим частини другої 
		статті 32 Закону України від 15 січня 1998 року № 22/98-ВР «Про Вищу раду юстиції»  <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_632024/ed_2015_05_21/pravo1/Z980022.html?pravo=1>(у редакції, що діяла на момент звернення Хмельницької міської ради до ВРЮ; далі - Закон № 22/98-ВР). 
		Вищий адміністративний суд України постановою від 19 грудня 
		2016 року позов задовольнив: визнав незаконним та скасував рішення ВРЮ від 24 грудня 2015 року № 1202/0/15-15 «Про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення судді ОСОБА_8. з посади судді Вищого господарського суду України за порушення присяги». 
		Ухвалюючи таке рішення, Вищий адміністративний суд України виходив із того, що кваліфікація дій судді ОСОБА_8. при постановленні ним ухвал як порушення присяги здійснена ВРЮ без дотримання принципу пропорційності, закріпленого, зокрема, у статті 2 КАС, та без урахування висновків ЄСПЛ щодо необхідності дисциплінарним органом послідовного та обмежувального тлумачення поняття «порушення присяги», викладених у рішенні цього Суду від 9 січня 2013 року «Oleksandr Volkov v. Ukraine».
		Вищий адміністративний суд України також зазначив, що, враховуючи можливість застосування до позивача більш м'яких стягнень, передбачених статтею 37 Закону № 22/98-ВР <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_632534/ed_2015_05_21/pravo1/Z980022.html?pravo=1>, ВРЮ дійшла необгрунтованого висновку про направлення до ВРУ подання про звільнення позивача за порушення присяги, що є найсуворішим видом дисциплінарної відповідальності, яка неспіврозмірна з діями ОСОБА_8 при  винесенні ним ухвал, якими касаційні скарги осіб були повернуті. 
		Крім того, зазначені судові рішення були постановлені колегією у складі трьох суддів. Однак ВРЮ рішення про відкриття дисциплінарної справи прийняла лише щодо ОСОБА_8. Рішень ВРЮ, прийнятих за результатами оцінки дій інших суддів, які входили до складу колегії, немає.
		Вищий адміністративний суд України вказав і на те, що трирічний строк притягнення до дисциплінарної відповідальності не пропущено, оскільки підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності ВРЮ вважала порушення ним присяги. 
		29 грудня 2016 року ВРЮ звернулася до Верховного Суду України із заявою про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України від 19 грудня 2016 року з підстави, установленої пунктом 4 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС). У заяві просить скасувати рішення Вищого адміністративного суду України та ухвалити нове - про відмову в позові. 
		Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що заява ВРЮ підлягає задоволенню з таких підстав. 
		Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 
		Статтею 131 Конституції України передбачено, що в Україні діє ВРЮ, до відання якої, зокрема, належить внесення подання про звільнення суддів з посад.
		Згідно із частиною першою статті 32 Закону № 22/98-ВР питання про звільнення судді з підстав, передбачених пунктами 4-6 частини п'ятої статті 126 Конституції України (порушення суддею вимог щодо несумісності, порушення суддею присяги, набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього), ВРЮ розглядає після надання Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, іншого суб'єкта у випадках, визначених законом, відповідного висновку або за власною ініціативою. 
		Порушенням суддею присяги є: вчинення ним дій, що порочать звання судді і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності судових органів; недотримання суддею вимог та обмежень, встановлених Законом України від 7 квітня 
		2011 року № 3206-VI «Про засади запобігання і протидії корупції»; умисне затягування суддею строків розгляду справи понад терміни, встановлені законом; порушення морально-етичних принципів поведінки судді (частина друга статті 32 Закону № 22/98-ВР).
		Статтею 37 Закону № 22/98-ВР визначено види стягнень, які може накласти ВРЮ на Голову, заступників Голови та суддів Верховного Суду України, Голову і заступників Голови та суддів вищих спеціалізованих судів з підстав, передбачених пунктом 5 частини п'ятої статті 126 Конституції України (порушення суддею присяги) та Законом України від 15 грудня 
		1992 року № 2862-XII «Про статус суддів», - догана, рішення про невідповідність судді займаній посаді та про внесення подання про звільнення цього судді з посади до органу, який його призначив чи обрав. 
		Отже, на час виникнення спірних відносин ВРЮ була єдиним конституційним органом, до повноважень якого належало внесення подань про звільнення суддів з посад, зокрема, за особливих обставин, до органу, який призначив або обрав суддю, тобто, Президентові України або до ВРУ.
		За правилами статті 40 Закону № 22/98-ВР перевірка даних про дисциплінарний проступок покладається на членів ВРЮ. 
		Відповідно до статті 2 Закону № 2453-VI суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує  кожному  право  на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана ВРУ.
		Пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України визначено, що основним завданням судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
		Ніхто не може  бути  позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена  процесуальним законом (частина перша статті 8 Закону № 2453-VI). 
		Так, згідно із пунктом 1 частини четвертої статті 54 Закону № 2453-VI суддя зобов'язаний своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням  засад і правил судочинства.
		Суддя  вищого спеціалізованого суду здійснює судочинство в порядку, встановленому процесуальним законом, а також інші повноваження, визначені законом (стаття 33 Закону № 2453-VI).
		Право на касаційне оскарження є складовою права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції (пункт 36 рішення ЄСПЛ у справі «Golder v. the United Kingdom).
		 
		У рішеннях у справах «Winterwerp v. The Netherlands», «Stanev v. Bulgaria» ЄСПЛ зазначав, що обмеження, які застосовуються до права доступу до суду, не повинні обмежувати або зменшувати доступ, доступний для особи таким чином або настільки, що порушуються сама суть права. 
		Так, ВРЮ дослідивши всі наявні у матеріалах дисциплінарної справи обставини, встановила, що внаслідок неправомірних дій судді ОСОБА_8. як головуючого при розгляді вказаної справи одну зі сторін було позбавлено права на касаційне оскарження.
		До того ж, ВРЮ дійшла висновку, що суддя ОСОБА_8 непропорційно обмежив право сторони у справі на касаційне оскарження судового рішення, що порушує саму суть такого права, чим допустив порушення права доступу до суду в розумінні статті 6 Конвенції, оскільки сторона у справі була позбавлена можливості оскаржити до Вищого господарського суду України нове судове рішення, ухвалене за результатами перегляду в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції, яке було скасовано апеляційним судом. При цьому, суддя ОСОБА_8 зобов'язаний був знати приписи законодавства щодо форми і змісту касаційної скарги та розуміти наслідки своїх дій.
		У справі, яка розглядається, Виший адміністративний суд України задовольняючи позовні вимоги, виходив, зокрема, з того, що направлення до ВРУ подання про звільнення позивача за порушення присяги є найсуворішим видом дисциплінарної відповідальності, яка неспіврозмірна з діями ОСОБА_8 при постановленні ним ухвал, як головуючим у колегії суддів Вищого господарського суду України у різних складах суду у справі 
		№ 20/5025/2131/11, якими касаційні скарги осіб були повернуті.  
		Проте, на думку колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, суддя ОСОБА_8, відмовивши у доступі до правосуддя з підстав, не передбачених законом, та розуміючи наслідки таких дій, порушив принцип законності та справедливості, діяв необ'єктивно та упереджено, що унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків, у зв'язку із тим, що такі дії судді підривають довіру до нього як до носія влади та принижують авторитет судової влади в цілому. Відтак ВРЮ відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, в межах наданих їй повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, дослідивши всі наявні у матеріалах дисциплінарної справи обставини, врахувавши висновок дисциплінарної секції, дійшла обґрунтованого висновку про наявність підстав про звільнення ОСОБА_8 з посади судді за порушення присяги, оскільки ОСОБА_8 діяв несумлінно та недбало поставився до виконання обов'язків судді. 
		 
		За таких обставин оскаржувана постанова Вищого адміністративного суду України від 19 грудня 2016 року підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в позові. 
		З огляду на наведене заяву представника ВРЮ слід задовольнити.
		Керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів», статтями 171-1, 241-243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України 
		п о с т а н о в и л а: 
		Заяву Вищої ради юстиції задовольнити. 
		Постанову Вищого адміністративного суду України від 19 грудня 
		2016 року скасувати.
		Ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_8.
		Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		 
		Головуючий                        О.Ф. Волков  Судді:М.І. Гриців О.В. Кривенда   О.Б. Прокопенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...