Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 205/6631/16-а(2-а/205/161/16) : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема зі спорів щодо:; дорожнього руху; транспорту та перевезення пасажирів.
Надіслано для оприлюднення: 19.07.2017. Зареєстровано: 19.07.2017. Забезпечено надання загального доступу: 21.07.2017.
Дата набрання законної сили: 06.07.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		П О С Т А Н О В А
		і м е н е м  У к р а ї н и
		 
		06 липня 2017 року справа № 205/6631/16-а Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:                    Богданенка І.Ю., 
		суддів:                     Уханенка С.А.  Дадим Ю.М. ,
		за участю секретаря судового засідання:          Сколишева О.О.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в місті Дніпрі Департаменту патрульної поліції 
		на постанову Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 січня 2017 року 
		у справі №205/6631/16-а
		за позовом ОСОБА_1 
		до інспектора патрульної поліції роти №2 батальйону №3 Управління патрульної поліції у місті Дніпропетровську Точенюка Івана Олександровича    
		про визнання незаконними дій та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
		ВСТАНОВИВ:
		У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся в Ленінський районний суд м. Дніпропетровська з позовом до інспектора патрульної поліції роти №2 батальйону №3 Управління патрульної поліції у місті Дніпропетровську Точенюка Івана Олександровича про визнання незаконними дій щодо притягнення до адміністративної відповідальності, визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР №010780 від 29 серпня 2016 року.
		За змістом адміністративного позову, ОСОБА_1 зазначає, що не порушував Правила дорожнього руху, на зауваження відповідача про несправність стоп сигналу повідомив про намір відремонтувати його, ремінь безпеки відстебнув після зупинки транспортного засобу, про що повідомлялося відповідачу
		Постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 січня 2017 року позовні вимоги задоволені.
		Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Управління патрульної поліції в місті Дніпрі Департаменту патрульної поліції подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповноту встановлення обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати оскаржувану постанов та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
		Судові повістки разом з доданими до них документами, що направлені поштовим відправленням позивачу за вказаною ним в позові адресою, повернулися до суду апеляційної інстанції з відміткою поштової установи "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 55, 71).
		Відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
		Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що поштове відправлення із повісткою не вручено позивачу з незалежних від суду причин, та є такою, що вручена належним чином.
		Управління патрульної поліції в місті Дніпрі Департаменту патрульної поліції просить розглянути справу за відсутності представника. 
		Отже, сторони, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. 
		Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи із такого.
		Як підтверджується матеріалами та фактичними обставинами справи, відповідачем винесена постанова АР №010780 від 29 серпня 2016 року про накладення на позивача адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (частина 5 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення), зафіксоване не в автоматичному режимі - у вигляді штрафу у розмірі 51 гривні (а.с. 5).
		За змістом цієї постанови, 29 серпня 2016 року о 16:15 годині в м. Дніпропетровськ по пр. Д. Яворницького, 70 ОСОБА_1 керував транспортним засобом Jeep Wrangler номерний знак НОМЕР_1, з несправним лівим стоп сигналом, водій був непристебнутим ременем безпеки, що є порушенням пункту 31.4.3 та 2.3 (в) Правил дорожнього руху.
		У графі 10 постанови, позивачем вчинений запис, що йому не надали можливість запросити захисника, чим порушили право на захист; протиправно склали протокол. 
		Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не підтверджено вчинення позивачем правопорушення.
		Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. 
		Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 
		Відповідно до частин 1, 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. 
		В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		У відповідності до пункту 4 статті 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такий превентивний захід як зупинення транспортного засобу.
		Пунктом 2 частини 1 статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу.
		Суд апеляційної інстанції враховує, що в постанові, відповідачем зазначені два порушення позивачем Правил дорожнього руху (пункти 31.4.3 та 2.3 (в), до адміністративної відповідальності притягнуто за одне порушення (2.3 (в).
		Фіксування обставин подій 29 серпня 2016 року з 16:21 години в пр. Д. Яворницького, 70 за участю, зокрема позивача та відповідача, відбувалося нагрудною камерою поліцейського, відеозапис якого витребуваний судом апеляційної інстанції та долучений до матеріалів справи (а.с. 76).
		Відповідно до відеозапису:
		- поліцейським після зупинення транспортного засобу повідомлено позивачу про несправність лівого стоп сигналу;
		- позивач будь-яких пояснень, коментарів щодо несправності стоп сигналу, про інший додатково обладнаний сигнал не надавав, намір звернутися за технічною допомогою з ремонту світлового пристрою не виказував;
		- на запитання поліцейського стосовно того, чому позивач не пристебнутий ременем безпеки, ОСОБА_1 пояснював, що тільки виїхав, не пристебнутий, керує не своїм транспортним засобом (час запису 16:23);
		- після повідомлення поліцейським про намір складати постанову за порушення правил користування ременем безпеки, позивач повідомив, що дійсно порушив Правила дорожнього руху, порушення визнає, надалі буде пристібатися ременем безпеки та не допускати такого порушення, просив обмежитися попередженням (час запису 16:24);
		- відповідачем зачитані позивачу права особи, яка притягаються до адміністративної відповідальності, після чого з'ясовано чи має позивач будь-які клопотання;
		- ОСОБА_1 виявив бажання скористатися допомогою адвоката, на що, відповідач запропонував позивачеві викликати адвоката чи отримати консультацію в телефонному режимі (час запису 16:24-25),  позивачем очевидні дії, направлені на отримання правової допомоги не вживалися;
		- далі позивач, звертаючись до поліцейських, сказав, якщо бажаєте складати (постанову), то складайте.
		Отже, відеозаписом спростовуються доводи позивача, зазначені в адміністративному позову, стосовно повідомлення поліцейському, що позивач рухався з пристебнутим ременем безпеки; створення перешкод відповідачем для можливості скористатися допомогою адвоката; заявлення клопотань про ознайомлення з доказами вчинення правопорушення, перенесення розгляду справи. 
		Відповідно до пункту 2.3 (б) Правил дорожнього руху, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися особі, яка навчає водінню, якщо за кермом учень, а в населених пунктах, крім того, водіям-інвалідам, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів і таксі.
		Частиною 5 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність, зокрема, за порушення правил користування ременями безпеки тягне за собою накладення штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		Суд апеляційної інстанції вважає, що відмінність пояснень про обставини керування транспортним засобом, наданих відповідачу 29 серпня 2016 року та зазначених в адміністративному позові зумовлена суб'єктивним ставленням позивача до правопорушення та направлена на уникнення ним відповідальності за виявлене порушення. 
		Відеозаписом підтверджується вчинення позивачем правопорушення передбаченого частиною 5 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
		Враховуючи фактичні обставини справи, наявні докази, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що відповідачем в повній мірі дотримано вимоги статті 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, спірна постанова за змістом відповідає вимогам статі 238 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в тому числі щодо викладення суті вчиненого порушення; спірна постанова складена у відповідності до вимог статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення у визначеному цією правовою нормою місці розгляду справи про адміністративне правопорушення.
		Згідно з пунктом 4 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України принципами адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі. 
		Суть офіційного з'ясування всіх обставин у справі визначена в частинах 4, 5 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, якими встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. 
		З наведеного вбачається, що принцип офіційного з'ясування всіх обставин справи зобов'язує суд встановити обставини справи для забезпечення прийняття правосудного рішення, в тому числі незалежно від посилань чи доводів сторін.
		Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Судом першої інстанції не вжито заходи для з'ясування всіх обставин у справі.
		За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення при неповному з'ясуванні обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, з порушенням норм процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.
		Керуючись статтями 196, 198, 202, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України,-
		ПОСТАНОВИВ:
		Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в місті Дніпрі Департаменту патрульної поліції - задовольнити.
		Постанову Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 січня 2017 року - скасувати.
		Відмовити у задоволенні позовних вимог.
		Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
		     
		Головуючий                                                                      І.Ю. Богданенко 
		 
		 
		 
		                   суддя                                                                      С.А. Уханенко
		 
		 
		 
		                   суддя                                                                      Ю.М. Дадим

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...