Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/18401/14 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема зі спорів щодо:; правового статусу фізичної особи, у тому числі:.
Надіслано для оприлюднення: 18.07.2017. Зареєстровано: 19.07.2017. Забезпечено надання загального доступу: 20.07.2017.
Дата набрання законної сили: 10.07.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   
		          ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		УХВАЛА
		          
		10 липня 2017 року                                             м. Київ                                                         К/800/19543/17
		Суддя Вищого адміністративного суду України Іваненко Я.Л., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві в особі Дніпровського районного відділу на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 березня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпровського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України у місті Києві в особі начальника, полковника міліції Чайки Н.В., за участю Прокуратури міста Києва про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
		 
		в с т а н о в и л а :
		 
		Скаржник звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 березня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпровського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України у місті Києві в особі начальника, полковника міліції Чайки Н.В., за участю Прокуратури міста Києва про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
		Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 13 червня 2017 року касаційну скаргу залишено без руху і надано строк для усунення недоліків. У встановлений в ухвалі строк скаржником усунуто недоліки касаційної скарги.
		Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2017 року, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними дії Дніпровського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві щодо вилучення у ОСОБА_1 паспорта серії НОМЕР_1, оформленого 24 березня 2010 року Дніпровським районним відділом Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві, та знищення даного документа. Зобов'язано Дніпровський районний відділ Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві вчинити певні дії шляхом документування ОСОБА_1 паспортом громадянина України, тобто видати йому паспорт громадянина України. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
		У касаційній скарзі Головне управління Державної міграційної служби України в місті Києві в особі Дніпровського районного відділу зазначає, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій є такими, що прийняті з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування доводів касаційної скарги зазначає, що після прийняття Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області рішення від 27 вересня 2010 року позивач не вважався особою, яка набула громадянство України, а тому дії Дніпровського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України у місті Києві щодо вилучення у позивача паспорта, оформленого Дніпровським районним відділом Головного управління Державної міграційної служби України у місті Києві та знищення даного документа, були законними, правомірними, вчиненими на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 
		Як встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням Московського районного суду міста Харкова від 19 жовтня 2009 року №2-0-418/09, яке набрало законної сили, встановлено факт постійного проживання позивача на території України до 24 серпня 1991 року.
		Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області    04 грудня 2009 року прийнято рішення про набуття ОСОБА_1 громадянства України за територіальним походженням відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про громадянство України».
		Після проведення перевірки факту набуття громадянства відповідачем 24 березня       2010 року ОСОБА_1 оформлено паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 з реєстрацією місця проживання.
		Ухвалою Московського районного суду міста Харкова від 22 вересня 2010 року          №8-38/10 рішення цього ж суду від 19 жовтня 2009 року встановлено факт постійного проживання позивача на території України до 24 серпня 1991 року скасовано за нововиявленими обставинами, а розгляд справи продовжено.
		Ухвалою Московського районного суду міста Харкова від 27 вересня 2010 року                №2-0-365/10 заява ОСОБА_1 про встановлення факту залишена без розгляду.
		Головним управлінням Міністерства внутрішніх справу України в Харківській області 27 вересня 2010 року на підставі подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України та ухвали Московського районного суду міста Харкова від 22 вересня 2010 року №8-38/10 прийнято рішення про скасування рішення Головного управління Міністерства внутрішніх справу України в Харківській області від 04 грудня 2009 року про набуття ОСОБА_1 громадянства України.
		Управління у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Головного управління Міністерства внутрішніх справу України в Харківській області листом                від 28 липня 2011 року №17/8115 повідомило Відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Дніпровського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справу України в місті Києві про скасування рішення від 04 грудня 2009 року.
		Відділом у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Дніпровського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справу України в місті Києві складено висновок від 03 серпня 2011 року про доцільність направлення до управління інформаційних технологій Головного управління Міністерства внутрішніх справ України та до Адресно-довідкового бюро Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві повідомлення про визнання паспорту громадянина України серії НОМЕР_1, виданого ОСОБА_1, недійсним.
		Паспорт громадянина ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 було вилучено відповідно до висновку Відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Дніпровського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справу України в місті Києві від 03 серпня 2011 року, а згідно акту комісії відповідача від 05 травня 2014 року списано та знищено шляхом спалення.
		В подальшому ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 08 серпня 2012 року №2-418/209 (провадження №22-ц-2090/5170/2012) скасовано ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 27 вересня 2010 року №2-0-365/10, а справу повернуто до того ж суду для продовження розгляду.
		Рішенням Московського районного суду міста Харкова від 22 травня 2013 року           №2-о/643/15/13 (2027/13028/12) задоволено заяву ОСОБА_1 та встановлено факт його постійного проживання на території України до 24 серпня 1991 року.
		Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року по справі №826/14679/13-а скасовано висновок Відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Дніпровського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справу України в м. Києві від 03 серпня 2011 року, відповідно до якого паспорт громадянина ОСОБА_1 вилучено.
		Крім того, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2014 року по справі №826/14679/13-а роз'яснено, що із скасуванням висновку відсутні підстави для вилучення паспорта.
		Вказані рішення Київського апеляційного адміністративного суду сторонами не оскаржувалися, набрали законної сили, тому є обов'язковими в силу статті 124 Конституції України.
		Протягом 2014 року позивач неодноразово звертався до відповідача з проханням видати йому паспорт, на що отримував відмову.
		Статтею 6 Закону України «Про громадянство України» визначено підстави набуття громадянства України, зокрема, за територіальним походженням.
		Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про громадянство України» особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали                   до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов'язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України. Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов'язання припинити громадянство всіх цих держав. Іноземці, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, замість зобов'язання припинити іноземне громадянство подають декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства.
		Частинами п'ятою, сьомою, восьмою статті 8 Закону України «Про громадянство України» встановлено, що іноземці, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, які подали зобов'язання припинити іноземне громадянство, повинні подати документ про це, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту реєстрації їх громадянами України. Якщо іноземці, маючи всі передбачені законодавством цієї держави підстави для отримання такого документа, з незалежних від них причин не можуть отримати його, вони подають декларацію про відмову від іноземного громадянства.
		Датою набуття громадянства України у випадках, передбачених цією статтею, є дата реєстрації набуття особою громадянства України.
		Особа, яка набула громадянство України і подала декларацію про відмову від іноземного громадянства, зобов'язується повернути паспорт іноземної держави до уповноважених органів цієї держави. Вимога про взяття зобов'язання повернути паспорт іноземної держави не поширюється на осіб, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні.   
		Відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 24 Закону України «Про громадянство України» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, здійснює повноваження щодо: прийняття рішень про оформлення набуття громадянства України особами з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4 - 10 статті 6 цього Закону; скасування в межах повноважень прийнятих рішень про оформлення набуття громадянства України у випадках, передбачених статтею 21 цього Закону.
		Статтею 21 Закону України «Про громадянство України» встановлено, що рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується, якщо особа набула громадянство України відповідно до статей 8 та 10 цього Закону шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України. 
		Пунктом 5.1 Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 15 червня 2006 року №600, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 липня 2006 рокуза №804/12678, чинного на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що іноземці та особи без громадянства, які набули громадянство України відповідно до законодавства України, отримують паспорти на підставі довідки про реєстрацію громадянином України, виданої територіальним органом.
		Як встановлено судами попередніх інстанцій, постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року №820/3650/16 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2016 року скасовано, та прийнято нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задоволено частково. Скасовано рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 27 вересня 2010 року про скасування рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 04 грудня 2009 року про набуття громадянства України ОСОБА_1 Постанова набрала законної сили і є обов'язковою до виконання.
		Враховуючи, що станом на момент винесення рішення по даній справі рішення Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області від            04 грудня 2009 року про набуття ОСОБА_1 громадянства України за територіальним походженням відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про громадянство України» є чиним і позивач не позбавлений громадянства України, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що дії відповідача по вилученню і знищенню паспорта є протиправними.
		Крім того, ОСОБА_1, як станом на час прийняття Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області рішення про набуття ним громадянства за територіальним походженням у 2009 році, так і в подальшому продовжував бути громадянином України, що встановлено рішенням Московського районного суду міста Харкова від 22 травня 2013 року.
		Висновки судів узгоджуються з вимогами законодавства, яким врегульовано спірні правовідносини, відповідають дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, доводи касаційної скарги їх не спростовують, ґрунтуються на помилковому трактуванні правових норм, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди з висновками судів.
		Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
		За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).
		Касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки викладені в ній обставини і зміст оскаржуваних судових рішень не дають підстав для висновку про те, що судами допущено порушення норм матеріального чи процесуального права, а зазначені в касаційній скарзі доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
		Керуючись пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
		у х в а л и л а : 
		Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві в особі Дніпровського районного відділу на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва                    від 21 березня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду             від 22 травня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпровського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України у місті Києві в особі начальника, полковника міліції Чайки Н.В., за участю Прокуратури міста Києва про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. 
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		 
		          Суддя                                                                                                             Я.Л. Іваненко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...