Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 302/539/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди; Спори про відшкодування шкоди завданої майну фізичних або юридичних осіб.
Надіслано для оприлюднення: 19.07.2017. Зареєстровано: 19.07.2017. Забезпечено надання загального доступу: 21.07.2017.
Дата набрання законної сили: 29.07.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                                                                                                              Справа № 302/539/17 
		                                                                                                                         № 2/302/224/17   
		                                                                                                                          Номер рядка звіту 33 
		   Р І Ш Е Н Н Я 
		І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И
		(повне)
		      18.07.2017 р.                                      смт.Міжгір'я
		    Міжгірський районний суд Закарпатської області
		в особі головуючого судді КривкаВ. П
		з участю: відповідач - ОСОБА_1,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні райсуду в смт.Міжгір'ї справу за позовом Міжгірського об'єднаного управління ПФУ до ОСОБА_1 про стягнення переплати пенсії в сумі 4840 грн.39 коп. ,- 
		                            В С Т А Н О В И В:
		           
		       Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом про стягнення переплати пенсії посилаючись на те, що на обліку в Міжгірському об'єднаному управлінні ПФУ перебуває гр.ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та отримує пенсійні виплати з 2001 року. Відповідачка є громадянкою ОСОБА_2 ОСОБА_3. Внаслідок помилки у програмному забезпеченні ОСОБА_1 з 01.01.2008 року, як громадянці України на підставі ст.1, ст.6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 р. № 2195-ІV призначено підвищення до пенсії, хоча така є громадянкою ОСОБА_3, що підтверджується тимчасовою посвідкою на постійне проживання. 25.03.2014 р. спеціалістами УПФ виявлено помилково призначене підвищення. Протоколом від 25.03.2014 р. виведено переплату пенсії (підвищення до пенсії) на суму 4840,39 грн., яка виникла за період з 01.01.2008 р. по 31.03.2014 р. включно. 08.06.2017 р. відповідачці направлено листа про виявлену переплату та про добровільне повернення суми переплати. На письмове звернення щодо вирішення питання про повернення переплати, відповідачка борг не погашає, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
		 В судове засідання представник позивача не з'явився, заявивши клопотання про розгляд справи без його участі, заявлений позов просить задовольнити.
		 Відповідачка позов заперечила, додатково пояснила, що її вини у переплаті пенсії не має, позивачу було відомо, що вона є громадянкою ОСОБА_3 з часу призначення їй пенсії,  а тому в задоволенні позову просить відмовити.
		 Суд, дослідивши позовну заяву та докази, якими обґрунтовується позов, вважає, що у задоволенні позову Міжгірського об'єднаного управління ПФУ слід відмовити з наступних підстав.
		 Судом встановлено, що в Міжгірському об'єднаному управлінні ПФУ перебуває на обліку ОСОБА_1, яка отримує пенсію з жовтня 2001 року по віку на підставі заяви поданої позивачу від 09.07.2001 р.. З поданої відповідачкою на ім'я начальника Міжгірського УПФ України заяви від 09.07.2001 р. вбачається, що ОСОБА_1 просила витребувати її пенсійну справу з Резинського управління труда і соціального захисту населення    ОСОБА_2 ОСОБА_3 де отримувала пенсію по віку. Розпорядженням 1189 від 15.10.2001 р. Міжгірським РУ ПФУ ОСОБА_1 призначено пенсію по віку. При перевірці пенсійних справ 25.03.2014 р., щодо правильності застосування норм пенсійного законодавства, встановлено, що внаслідок помилки у програмному забезпеченні гр.ОСОБА_1 здійснено доплату до пенсії як "дитині війни", на отримання якої відповідачка не мала правових підстав, згідно ст. 1 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни". Внаслідок чого за період з 01.01.2008 р. по 31.03.2014 р. виникла переплата пенсії ОСОБА_1 на суму 4840,39 грн..
		 На письмове звернення позивача від 08.06.2017 р. щодо вирішення питання про повернення переплати на суму 4840,39 грн., відповідачка борг відмовилася повертати, оскільки своєї вини у переплаті їй пенсії не вбачає.
		 В судовому засіданні встановлено, що відповідачка добросовісно отримувала пенсію, посвідчення про присвоєння їй статусу "дитина війни" або паспорт громадянина України позивачу не подавала, помилка у призначенні підвищення пенсії як дитині війни ОСОБА_1 виникла з вини позивача.
		 Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог чи заперечень. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.
		 Відповідно до ст.1215 ЦК України, не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
		 Позивач належних та допустимих доказів того, з чиєї вини було зроблено переплату до суду не надав. Доказів недобросовісності при оформленні та отриманні пенсії з боку відповідачки позивачем до суду також не надано, навпаки позивач визнає, що переплата пенсії ОСОБА_1 виникла виключно через його дії, а тому суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з врахуванням правової позиції викладеної в постанові ВСУ від 22.01.2014 р. у справі № 6-151цс13.
		 Судові витрати у виді судового збору, в розмірі 1600 грн., підлягають віднесенню на рахунок держави, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ст.5 ч.1 п.18 ЗУ "Про судовий збір" .
		 Керуючись ст.ст.212-215,218 ЦПК України, суд,-                                                                                                         
		                         В И Р І Ш И В:
		 
		У задоволенні позову відмовити повністю.
		Судові витрати віднести на рахунок держави.
		Копію рішення надіслати позивачу.
		Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в апеляційний суд Закарпатської області через райсуд протягом десяти днів з дня проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення , - протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
		Рішення набирає законної сили згідно з ст. 223 ЦПК України.
		 
		                                  
		              Суддя: ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...