Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 372/4948/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів найму (оренди).
Надіслано для оприлюднення: 19.07.2017. Зареєстровано: 20.07.2017. Забезпечено надання загального доступу: 24.07.2017.
Дата набрання законної сили: 03.10.2017
Результат оскарження 03.10.2017 Апеляційний суд Київської області: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		             
		 
		Справа № 372/4948/15-ц 
		№2-682/17
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		13 липня 2017 року                                                                Обухівський      районний суд Київської області в складі :
		Головуючого судді Потабенко Л.В.,
		при секретарі Падалці А.В.,
		за участю представників ОСОБА_1, ОСОБА_2,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Банк Січ» про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди завданої у зв»язку із неналежним виконанням умов договору на користування індивідуальним сейфом,
		                                                     в с т а н о в и в :
		Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ПАТ «Банк Січ», в якій просить стягнути з відповідача вартість матеріальних збитків у розмірі 1190640 грн. 50 коп., та стягнути вартість моральної шкоди у розмірі 10000 грн. Обгрунтовуючи заявлені вимоги позивач зазначив, що 13.05.2015 року між ним та ПАТ «Банк Січ» було укладено договір на користування індивідуальним сейфом №6, відповідно до даного договору, банк надає, а наймач орендує індивідуальний сейф в депозитному сховищі банку для зберігання в ньому цінностей та документів на строк з 13.05.2015 року до 12.06.2015 року. В подальшому позивачем було поміщено кошти у розмірі 46650 доларів США та 3250 євро до банківського сейфу ПАТ «Банк Січ» № 6. 22.07.2015 року позивач виявив, що невстановлена особа таємно заволоділа належними йому грошовими коштами, після чого з місця скоєння злочину зникла. У зв'язку з наведеним позивач просить стягнути з відповідача вартість матеріальних збитків та моральну шкоду.
		Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, та просив задовольнити з підстав вказаних в позовній заяві. 
		Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог, та подав до суду письмові заперечення, в яких вважає заявлені позивачем вимоги не обгрунтованими, не доведеними, та такими, що не підлягають задоволенню. 
		Будучи допитаним в судовому засіданні позивач ОСОБА_3, суду показав, що він поклав грошові кошти у сейф ПАТ «Банк Січ» в сумі 46650 доларів США та 3250 євро. Коли він клав гроші у сейф нікого з присутніх не було. Поклавши грошові кошти він закрив сейф своїм ключем. Сейф відмикається за допомогою двох ключів, один зберігається у працівника банку, а інший у нього. 22.07.2015 року, відкривши сейф він виявив відсутність в ньому грошових коштів. Йому відомо, що в цей період інші клієнти в цьому банку виявили в сейфах відсутність грошей.
		Свідок ОСОБА_4 суду показала, що 22.05.2015 року в приміщенні "Банку Січ" передала ОСОБА_3 гроші, в сумі 10 000 доларів США. Ці гроші її попросили передати позивачу його мати. Вони знаходились в окремому приміщенні разом із ОСОБА_3, та ОСОБА_5, і її чоловіком. Після перерахунку грошей в кімнаті, перевірці грошей у касі банку позивач направився до депозитарію щоб покласти гроші у сейф. Зі слів свідка, окрім тих грошей, які передала безпосередньо вона, у позивача були 30 000 доларів США, які йому передала ОСОБА_5.
		Свідок ОСОБА_5 показала, що вона подруга родини ОСОБА_3. Мати позивача звернулись до неї із проханням позичити гроші на бізнес, і вона погодилась передати 30 000 доларів США. Разом із позивачем вони перевірили гроші в сумі 30 000 доларів США у касі банку та уклали між собою договір позики. 
		Свідок ОСОБА_6 суду показав, що працював начальником відділення ПАТ "Банк Січ", і бачив, що позивач перевіряв та перераховував певну суму грошей в касі банку, після чого свідок провів його до депозитарію банку, де і залишив останнього на певний час. Також зазначив, що відкрити банківський сейф без клієнта банку - неможливо, оскільки існує два ключі один у працівника банку, а другий у клієнта. Позивачу було передано два ключі, більше таких ключів в тому числі і працівникам банку не передавалось. Як позивач клав гроші, не перевіряв та не бачив.
		Суд, заслухавши думку представників, дослідивши матеріали цивільної справи, встановив наступне.
		Судом встановлено, що 13.05.2015 року між ОСОБА_3 та ПАТ «БАНК СІЧ» було укладено договір на користування індивідуальним сейфом № 6, відповідно до п. 1.1. якого, банк надав, а позивач орендував індивідуальний сейф № 6 в депозитному сховищі банку для зберігання в ньому цінностей та документів на строк з 13.05.2015 року до 12.06.2015 року.
		Відповідно до п. 2.4.4 договору банк зобов'язаний забезпечити неможливість відкриття сейфа без участі наймача, крім випадків, передбачених в п. 2.3.4 договору.
		Відповідно до п. 5.2 договору зазначено, що банк не несе відповідальності за вміст сейфа наймача, а також по зобов'язаннях наймача перед третіми особами. 
		З договору на користування індивідуальним сейфом від 13.05.2015 року, укладеного між сторонами, вбачається, що наймач ознайомився з усіма положеннями Загальних Умов, Правилами користування, Тарифами, повністю розуміє їхній зміст та беззастережно погоджується з ними.
		Пунктом 3.8 Положення про порядок надання в тимчасове користування індивідуальних сейфів фізичним та юридичним особам для зберігання цінностей та документів у ПАТ «Банк Січ» передбачено, що працівник зобов'язаний перевірити, строк користування індивідуальним сейфом згідно з договором і сплату вартості послуг за користування індивідуальним сейфом; перевірити номер індивідуального сейфа та номер ключів з номерами, зазначеними у договорі; зробити запис про відвідування користувачем, довіреною особою користувача (за її наявності) сховища для індивідуальних сейфів у Картці реєстрації відкриття користувачем індивідуальних сейфів з відміткою про дату відвідування та підписом користувача.
		Уповноважений працівник супроводжує користувача, довірену особу користувача (за її наявності), користувача та користувача 2 (за його наявності) до сховища та разом з користувачем, довіреною особою користувача (за її наявності), користувачем та користвачем 2 (за його наявності), відкриває і закриває замки індивідуального сейфу.
		У зв'язку з анонімністю зберігання цінностей і документів Уповноважений працівник не може бути безпосередньо   присутнім   при   вкладенні   або   вилученні   цінностей користувачем, довіреною особою користувача (за її наявності) або користувачем разом користувачем 2 (за його наявності) з індивідуального сейфу, а перебуває у сховищі депозитарію.
		Згідно з п. 4.1 відповідальність за збереження ключів від індивідуальних сейфів несе уповноважений працівник.
		Відповідно до Правил користування індивідуальним сейфом у ПАТ «Банк Січ» перший ключ (у кількості 2 шт.) передасться клієнту на весь період оренди.
		Другий    ключ    -  майстер-ключ,    який    знаходиться    виключно    у уповноваженої особи банку (особа, яка відповідає за роботу депозитарію) та використовується спільно із ключем клієнта для відкриття індивідуального сейфу.
		13.07.2015 року ОСОБА_3 уклав договір № 250/02 про внесення змін до договору № 250 на користування індивідуальним сейфом від 15.07.2015 року відповідно до умов якого вказаний договір було пролонговано до 13.08.2015 року включно. 
		22.05.2015 року ОСОБА_3 уклав договір позики з ОСОБА_5, відповідно до якого остання передала ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 30000 доларів США.
		22.05.2015 року ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_7, кошти у розмірі 16650 доларів США та 3250 євро, що підтверджується розпискою ОСОБА_3 про отримання грошових коштів. 
		22.05.2015 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки розташованої за адресою: АДРЕСА_1, з кадастровим номером НОМЕР_1, категорія земель - землі населених пунктів, згідно кадастровому паспорту земельної ділянки   НОМЕР_2 від 23 грудня 2014 року. 
		Установивши втрату цінностей з індивідуального сейфу, що орендується, позивач звернувся із відповідною заявою до Дніпровського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві, на підставі якої відкрито кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.08.2015 року за № 42015100040000112, за ознаками злочину передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.
		Постановою слідчого відділу Дніпровського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві від 28 липня 2015 року ОСОБА_3 визнано потерпілим у кримінальному провадженні за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.
		Згідно з висновком експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 16.10.2015 року, наданим у рамках кримінального провадження, для вирішення питання щодо відмикання замка сторонніми предметами, поверхні корпусу замка, кришки корпусу замка та деталей замикаючого механізму, візуально оглядались при штучному, різноспрямованому освітленні під мікроскопом «Konus #5424». При візуальному огляді виявлено що на контактних ділянках деталей замка, які контактують з ключем при штатній роботі чи можуть контактувати з сторонніми предметами при кримінальному провадженні - є мілкі слабо видимі потертості, форма, розміри та локалізація яких характерні для слідів, що залишають ключі. Також на п'яти сувальдах верхньої групи, трьох сувальдах нижньої групи, проміжній пластині, кришці корпусу та на нижньому і верхньому ригелях виявлені динамічні сліди у вигляді подряпин, що розміщені за межами дії ключа, або в межах дії - розміри, форма та напрямок виявлених яких характерні для слідів, що залишаються при контакті з стороннім предметом.
		Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків серед юридичних фактів є, зокрема, договори та інші правочини.  
		За положеннями ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
		Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.
		Статтею 971 ЦК України передбачено, що до договору про надання особі банківського сейфа без відповідальності банку за вміст сейфа застосовуються положення цього Кодексу про майновий найм (оренду).
		Частиною 3 ст. 10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
		Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
		Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 4 ст. 60 ЦПК).
		Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		      Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		        Відповідно до вимог ст. ст. 10-11, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ст. 60 ч. 4 ЦПК України).
		         За положеннями ст. ст. 57-59,64 ЦПК України, за якими доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування, одержані з дотриманням встановленого законом порядку, а письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.
		Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у ній докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий та неупереджений розгляд справи з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог в повному обсязі у зв'язку з їх недоведеністю факту зберігання позивачем в індивідуальному сейфі грошових коштів, та у зв»язку з відсутністю будь-яких підтверджуючих документів, що б свідчили що позивач дійсно розмістив ці кошти в даному сейфі, який орендував у відповідача.
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10,15,59,60,209,212-215,292,294 ЦПК України, ст.22,971 ЦК України, суд,
		                                                             В И Р І Ш И В:
		В задоволенні позову ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Банк Січ» про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди завданої у зв»язку із неналежним виконанням умов договору на користування індивідуальним сейфом, відмовити повністю.
		Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Обухівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення, особами, які брали участь у справі, але не були присутніми в судовому засіданні під час проголошення рішення - з дня отримання копії цього рішення. 
		             
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...