Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 759/3155/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне тяжке тілесне ушкодження.
Надіслано судом: 24.07.2017. Зареєстровано: 24.07.2017. Забезпечено надання загального доступу: 26.07.2017.
Дата набрання законної сили: 28.08.2017
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ун. № 759/3155/15-к пр. № 1-кп/759/309/17 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		24 липня 2017 року м. Київ
		Святошинський районний суд м. Києва в складі 
		головуючого судді: ОСОБА_1 , 
		при секретарі: ОСОБА_2 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12014100080010878 від 06 грудня 2014 року за обвинуваченням (обвинувальний акт від 25 липня 2016 року) 
		ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Тернівка Бахчисарайського р-ну АР Крим, українець, гр-н України, розлучений, не працює, освіта середня, зареєстрований: АДРЕСА_1 , тимчасово проживає: АДРЕСА_2 , згідно із ст. 89 КК України вважається таким, що немає судимості, -
		у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
		сторони провадження: прокурор  ОСОБА_4 , обвинувачений  ОСОБА_5 , його захисник ОСОБА_6 , потерпілий ОСОБА_7 , -
		В С Т А Н О В И В:
		04 грудня 2014 року протягом дня ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем свого тимчасового проживання ( АДРЕСА_2 ), разом з іншими мешканцями цієї квартири, а саме з ОСОБА_8 та власником квартири ОСОБА_9 розпивали різні спиртні напої. У вечорі того ж дня ОСОБА_5 , продовжуючи знаходитись у вказаній квартирі у стані алкогольного сп`яніння, з різних підстав, проявляючи на ґрунті раптово виниклої неприязні агресію та зверхнє ставлення удаваного лідера, провокував конфлікти з вказаними особами, з початку з КУЗЬМИЧЕМ  з приводу поділу грошей, які вони разом заробили, а потім і з ОСОБА_10  з приводу свого зниклого взуття.
		Так, ОСОБА_5 під час конфлікту з ОСОБА_8 у присутності ОСОБА_11 ударом руки по голові збив останнього з ніг. У подальшому, бажаючи заподіяти ОСОБА_12 тяжкі тілесні ушкодження, став умисно наносити удари руками та ногами по голові та різних частинах тіла потерпілого, який не міг чинити опір та лежав на підлозі. Не зважаючи на це, продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел з мотивів особистої неприязні, ОСОБА_5 взяв на кухні дерев`яну качалку та наніс нею удари по голові, тулубу та верхніх кінцівках ОСОБА_13 , заспокоївшись лише після цього. Після нетривалого спільного вживання спиртних напоїв, ОСОБА_5 через зниклі кросівки висунув претензії вже до ОСОБА_11 , якого ударив кулаком в обличчя, а потім взяв дерев`яну палку та, обмотавши її рушником, намагався вдарити і нею. У цей момент ОСОБА_14 вступився за ОСОБА_11 , який користуючись можливістю приблизно о 23 год. 00 хв. втік з квартири. ОСОБА_5 , залишившись в квартирі, продовжив конфлікт з ОСОБА_8 , під час якого, продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на заподіяння останньому тяжких тілесних ушкоджень, умисно завдав невстановленим предметом (предметами) з обмеженою контактуючою поверхнею удари по різних частинах тіла потерпілого.
		Внаслідок всіх вказаних дій ОСОБА_5 умисно заподіяв ОСОБА_12 тяжкі тілесні ушкодження за критерієм небезпеки для життя у виді закритих черепно-мозкової травми, травми грудей та живота, поєднаних з переломами кісток черепу, ребер, ушкодженням головного мозку, лівої легені, підшлункової залози, шоком та деструктивним набряком-набуханням головного мозку, які в ніч з 04 на 05 грудня 2014 року спричинили смерть ОСОБА_13 .
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5  своєї винуватості у вчиненні вказаного злочину не визнав і заявив, що не причетний до побиття, тим більше смерті ОСОБА_13 , який був його двоюрідним братом і до якого ставився як до рідного, очевидцем таких подій також не був, припустивши можливу причетність до них сторонніх осіб. При цьому показав таке. Дійсно на той час він з КУЗЬМИЧЕМ проживав за вказаною вище адресою в однокімнатній квартирі, власником якої являється ОСОБА_10 . Оскільки ОСОБА_15 зловживав наркотичними засобами, на цій підставі між ними виникали конфлікти, також одного разу між ними виникла сварка через те, що КУЗЬМИЧ грубо спілкувався зі своєю матір`ю, проте бійок між ними не було.
		Як далі показав обвинувачений, пізно у вечорі 03 грудня 2014 року під час їх спільної прогулянки він та КУЗЬМИЧ були жорстоко побиті невідомими особами на зупинці громадського транспорту в районі Кирилівської церкві в місті Києві. Після цих подій він ОСОБА_15 довго не бачив. До медичних закладів та правоохоронних органів ніхто з них не звертався. Вранці 04 грудня за місцем спільного проживання його розбудив ОСОБА_15 , пригостив пакетом вина та попросив дати телефон подзвонити замовити наркотик, оскільки вночі заробив півтори тисячі гривень. Вечором (точно часу не пам`ятає) КУЗЬМИЧ знову з`явився в квартирі і повідомив, що придбав один грам метадону, тримаючи два шприці  один для себе, а інший для нього, ОСОБА_16 , та показав 500 грн., одержані ним в результаті закладеного комп`ютера, на що він, ОСОБА_16 , обурився, адже вважав наркотику забагато, а залишок грошей замалим. З цього приводу між ними відбулася словесна перепалка, яку міг чути ОСОБА_10 . У подальшому він, ОСОБА_16 , побачив на кухні, як ОСОБА_15 приготував для вживання метадон. У цей момент ОСОБА_10 , який теж перебував на кухні, вдарив кота, скидаючи його зі столу, а тому дійсно він, обвинувачений, не стримався та один раз вдарив ОСОБА_10 в обличчя, після чого останній втік з квартири. Через незначний проміжок часу залишив квартиру і він, оскільки не хотів бачити, як ОСОБА_15 буде вживати наркотики, а тому поїхав до знайомих на Троєщину, забувши взяти із собою ключі від квартири. Повернувшись вранці 05 грудня та підіймаючись по сходах на третій поверх під`їзду, побачив ОСОБА_10 , який спускався з верхнього поверху. Він запитав у нього, де ОСОБА_15 , а той відповів, що теж не ночував вдома. Вони разом пішли до магазину, де придбали ОСОБА_10 горілку, а собі - «Джин-тонік». Після цього прийшли додому. Двері відчинив ОСОБА_10 своїм ключем. У квартиру він, обвинувачений, заходив першим і побачив чотири шприці на полу, яких відразу прибрав, у квартирі був безлад, було багато розкиданих речей. ЯКУБОВ запропонував прибрати, але він, обвинувачений, заперечив, наголосивши на тому, що не хай за собою прибирає КУЗЬМИЧ, який часто засмічував квартиру речами, які стягував зі смітників. Він вважав, що ОСОБА_15 спить під дією наркотиків. Далі вони пішли на кухню допили кожний своє спиртне і «виключилися». Ввечері, коли прокинулися, то прибрали в кімнаті (розклали речі, прибрали підлогу від розбитого скла тощо), після чого він пішов ночувати до нових знайомих і прийшов тільки вранці 06 грудня, тоді вперше і дізнався від ОСОБА_10 , що КУЗЬМИЧ мертвий, він одразу зателефонував до швидкої, а потім до міліції.
		Також ОСОБА_5 уточнив: - останній раз живим КУЗЬМИЧА він бачив ввечері 04 грудня 2014 року, коли той розбудив його і сказав, що взяв грам метадону, демонструючи два шприці, на ньому жодних тілесних ушкоджень не бачив; - вночі з 04 на 05 грудня в їх квартирі з`явилося багато речей (одяг, всілякий мотлох, автомобільні шини тощо), яких раніше не було, був безлад, в серванті розбито скло з дверцят; - коли 05 грудня вбирав скло з підлоги, то порізав лівий палець, а тому на одежі була його кров, вона там опинилася вже тоді, коли ОСОБА_15 нерухомий лежав на дивані; - качалка, яку вилучали працівники міліції, дійсно лежала на кухні; - ключі від квартири були тільки у них трьох по одному екземпляру, ніхто інший до квартири вільно потрапити не міг; - знайомих, до яких він їздив ночувати з 04 та 05 грудня, чітко ідентифікувати не може; - йому невідомо, хто саме міг нанести тілесні ушкодження, або заподіяти смерть КУЗЬМИЧУ.
		Сторона захисту наполягала на тому, що органами досудового розслідування не здобуто і не надано суду під час судового розгляду достатніх доказів винуватості ОСОБА_16 у вчиненні поставленого йому у провину діяння. Вважає пред`явлене обвинувачення без підстав-ним і таким, що ґрунтується виключно на припущеннях. Достовірність результатів проведеного слідчого експерименту сумнівна внаслідок тиску на свідка. Дані, які містять всі проведені експертизи, протоколи слідчих дій, не доводять причетності обвинуваченого до спричинення КУЗЬМИЧУ тяжких тілесних ушкоджень, слідчий експеримент за участю обвинуваченого не проводився, останній участі в такому експерименті зі свідком ОСОБА_10 не приймав, одночасний допит його та вказаного свідка також не проводився, версія про причетність до загибелі ОСОБА_15 іншої особи, чиї відбитки пальців виявлені експертами, не перевірялася. Враховуючи викладене, сторона захисту просила ухвалити виправдувальний вирок.
		Вказане кримінальне провадження в різному складі суддів було предметом декількох судових розглядів, судові рішення за результатами яких були скасовані.
		Суд повно, всебічно та неупереджено дослідивши всі обставини даного кримінального провадження, об`єктивно та за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на такому дослідженні, оцінивши кожний поданий сторонами доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів  з точки зору достатності та взаємозв`язку, дійшов наступних висновків.
		Не дивлячись на захисну позицію обвинуваченого та висунуті ним версії подій, його винуватість у заподіянні потерпілому за викладених вище обставин умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть останнього, безспірно поза межами всіляких сумнівів підтверджується усією сукупністю ретельно та з винятковою деталізацією досліджених у судовому засіданні інших доказів, які узгоджуються між собою і не викликають жодних сумнівів у своїй належності, достовірності та допустимості, а у своєму взаємозв`язку виявилися достатніми для таких висновків суду.
		Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_17   рідний брат ОСОБА_13 показав, що 16 грудня 2014 року йому зателефонувала мати і повідомила йому про те, що їй стало відомо від рідної сестри, що із СІЗО їй телефонував ОСОБА_16 і жалівся, що вбив ОСОБА_18 , через що і був затриманий. Обвинуваченого він знає із самого дитинства, адже він являється йому двоюрідним братом. Дізнавшись таку інформацію він, потерпілий, відразу виїхав до ОСОБА_19 , де від слідчих дізнався, що тілесні ушкодження були нанесені 04 грудня 2014 року. Він поїхав до моргу, впізнав брата, після чого поховав його на батьківщині. Він також розмовляв з ОСОБА_10  власником квартири, де загинув брат, який розповів йому про бійку 04 грудня 2014 року між ОСОБА_16 та братом, через що останній помер. Те, що КУЗЬМИЧ проживав разом з ОСОБА_16 в сім`ї відомо не було.
		Вказані показання потерпілого, який не був очевидцем злочину, щодо факту телефонного дзвінка ОСОБА_16 своїй матері та змісту цієї розмови, щодо факту конфлікту 04 грудня 2014 року між ОСОБА_16 та братом, бійки між ними, про які потерпілий повідомив з чужих слів, суд оцінює виключно за правилами ст. 97 КПК України у взаємозв`язку з іншими дослідженими судом доказами, зміст яких наведено нижче.
		Так, допитаний безпосередньо в судовому засіданні свідок ОСОБА_20  показав, що ОСОБА_16 та КУЗМІЧ дійсно проживали у нього на квартирі за адресою: АДРЕСА_2 (другий поверх), при цьому ОСОБА_21 привів ОСОБА_16 за декілька місяців до цієї трагедії. Присутнього в суді потерпілого він, свідок, бачив лише один раз після загибелі КУЗЬМИЧА, той цікавився обставинами загибелі брата, з цього приводу між ними була розмова, будь-який вплив на нього, як свідка, з боку потерпілого не здійснювався.
		З приводу обставин загибелі КУЗЬМИЧА свідок ОСОБА_20 показав таке. 04 грудня 2014 року він прийшов додому п`яним, коли прокинувся, ОСОБА_16 спав, ОСОБА_15 в квартирі не було. У вечорі (точно часу не пам`ятає) прийшов ОСОБА_15 і запропонував випити, дав йому кошти, щоб сходити в магазин за спиртним, конфліктів ніяких не було. Прийшовши з магазину, він з КУЗЬМИЧЕМ пив горілку і готував макарони. Десь через пів години, зайшовши на кухню, зігнав зі столу кота, який почав їсти макарони, але до кухні зайшов ОСОБА_16 , якому не сподобались такі дії свідка. Щоб уникнути конфлікту він, свідок, приблизно о 23 годині пішов з квартири в курточці та кімнатних тапочках, піднявся на 9-й поверх, де зі знайомими вживав спиртне. Близько 24 години всі розійшлися по домах і він залишився один ночувати в під`їзді, до дому не йшов, чекав, поки все в квартирі заспокоїться. Всю ніч він провів на сходах, лише одного разу виходив з під`їзду на декілька хвилин у туалет. Також вночі, коли одного разу прокинувся, спускався до квартири, чув за дверима грохот, голоси, серед них впізнав ОСОБА_15 , але своїм ключем не міг відкрити двері, замок на яких був заблокований із середини квартири. Всього було три ключі від вхідних дверей  в нього, ОСОБА_16 та ОСОБА_15 . Після цього піднявся поверхом вище і сидів на східцях до ранку, з квартири ніхто не виходив. Пізніше побачив ОСОБА_16 , який перебуваючи на першому поверсі, мабуть зайшов з вулиці, спитав його: «Коля, как ты себя чувствуешь, пошли я тебя похмелю». Вони разом з ОСОБА_16 сходили до магазину, він вжив горілку, а ОСОБА_16  «джин-тонік». Коли прийшли додому, він, свідок, вже вільно відкрив зачинені на замок двері своїм ключем. ОСОБА_16 сказав, що свій ключ він забув вдома. Зайшовши в квартиру, ОСОБА_16 запитав, де КУЗЬМИЧ, він, свідок, відповів, що не знає, останній раз бачив його разом з ОСОБА_16 , коли залишив квартиру. У квартирі був безлад, з`явилися нові речі (подушки, чужий одяг, автомобільні шини), у шафі було розбите скло, яке вони прибрали, при цьому ОСОБА_16 порізав об скло палець. Потім він, свідок, вирішив прилягти на диван, на якому також було багато подушок, знявши одну з них, він побачив нерухомого ОСОБА_15 , який вже був мертвим - на голові була кров, не подавав ознак життя. Він відразу покликав ОСОБА_16 , той сказав, що не знає, що сталося з КУЗЬМИЧЕМ. Десь через пів години ОСОБА_16 викликав швидку та міліцію. Спочатку приїхала швидка, а потім міліція, відібрали відбитки пальців, їх разом з ОСОБА_16 повезли у відділок, де допитували у різних кімнатах.
		Також під час перехресного допиту свідок уточнив: - коли була сварка на кухні за кота, ОСОБА_16 його не бив, лише накричав; - оскільки від ОСОБА_16 він дізнався, що той не ночував 04 грудня вдома, квартиру міг закрити на замок ОСОБА_15 , голос якого він чув, але потім двері зачинити на ключ могла тільки особа, яка виходила з квартири з ключем, проте всі три ключі є в наявності; - ОСОБА_16 ніколи не бив свідка, тільки міг накричати, а КУЗЬМИЧ міг вступитись за нього; - в поліції слідчий примушував його говорити не правдиві відомості про те, що він начебто бачив, як ОСОБА_16 бив ОСОБА_15 , хоча цього 04 грудня 2014 року у його присутності не було, також слідчий сказав, щоб дома було все прибрано, сторонні речі можна викинути, а наступного дня за його, свідка, участі відбувся слідчий експеримент, де він відтворював події зі слів слідчого, понятих при цьому не було, документів ніяких не підписував. Водночас свідок визнав і таке: - в квартирі, коли вони разом зайшли з ОСОБА_16 , вікна та балкон були зачинені, слідів зламу не було; - після подій з КУЗЬМИЧЕМ всі три ключа були і зараз залишаються на місці; - він не чув, щоб вночі відкривалися двері його квартири, коли був поверхом вище, хоча не почути це було важко, оскільки треба відкривати декілька дверей; - 05 грудня, коли був виявлений труп КУЗЬМИЧА, швидку та міліцію ОСОБА_16 на його, свідка, прохання, відмовився викликати, а зробив це лише ранком 06 грудня, телефон був тільки в ОСОБА_16 , вони разом із ОСОБА_16 провели в квартирі АДРЕСА_3 та ночували на кухні.
		Зважаючи на суперечності цих показань свідка ОСОБА_10 з наведеними вище показаннями обвинуваченого ОСОБА_16 , напр.:
		- щодо факту вживання КУЗЬМИЧЕМ наркотиків 04 грудня;
		- щодо взагалі будь-якого конфлікту ОСОБА_16 з КУЗЬМИЧЕМ того дня;
		- щодо застосування насильства з боку АНДРУШКА до ОСОБА_10 ;
		- щодо місця та обставин зустрічі ОСОБА_16 з ОСОБА_10 ранком 05 грудня в під`їзді;
		- щодо обставин виявлення ранком 05 грудня тіла ОСОБА_15 та реакції на це ОСОБА_16 ;
		- щодо факту ночування ОСОБА_16 разом з ОСОБА_10 з 05 на 06 грудня;
		- щодо обставин та часу першого повідомлення ОСОБА_16 з боку ОСОБА_10 про смерть ОСОБА_15 ,
		а також на очевидні внутрішні суперечності в показаннях свідка ОСОБА_10 , напр..:
		- з одного боку, конфліктів ніяких не було, а з іншого - він взимку вимушено ночував в під`їзді, оскільки, як пояснив, очікував, поки все в квартирі заспокоїться, при цьому, цілком допускаючи значну тривалість такого стану, прихопив із собою куртку;
		- з одного боку, вночі ніхто не виходив і не заходив в квартиру, доступ до якої обмежений (три ключі), а з іншого - в ній, за його твердженням, з`явилося багато чужих речей, серед яких, навіть, автомобільні шини, що взагалі об`єктивно виключає можливість одночасного переміщення всіх цих предметів однією людиною;
		- з одного боку, ОСОБА_16 викликав швидку та міліцію через півгодини після виявлення тіла ОСОБА_15 , а з іншого  це відбувалося після настирливих пропозицій свідка лише 06 грудня 2014 року та ін., - 
		під час додаткового безпосереднього допиту вказаного свідка судом з метою перевірки правдивості цих його показань, були оголошені показання свідка ОСОБА_11 , надані ним в порядку, передбаченому ст. 225 КПК України.
		Так, як вбачається з журналу судового засідання та прослуханих даних технічної фіксації процесу, допитаний слідчим суддею в присутності захисника обвинуваченого в порядку ст. 225 КПК України під час досудового розслідування в судовому засіданні свідок ОСОБА_20  показав, що вдень 04 грудня 2014 року він прийшов додому, у кімнаті відпочивали ОСОБА_16 та ОСОБА_15 . Через деякий час між ними почалася сварка з приводу неподілених грошей, яка переросла у бійку. Першим вдарив ОСОБА_16 , ОСОБА_15 впав. АНДРУШКО продовжив бити його по голові та животі руками та ногами, потім взяв з кухні качалку і наніс нею декілька ударів по тілу ОСОБА_15 . Потім все заспокоїлось, вони придбали спиртні напої, які вжили. На обличчі ОСОБА_15 на той час синців не було. Однак, ОСОБА_16 розпочав конфлікт з ним, свідком, підозрюючи його у крадіжки взуття, вдарив по обличчю, а потім взяв палку, огорнув її рушником і почав бити нею. Він, свідок, злякавшись агресії з боку ОСОБА_16 , який міг вдарити і ножем, вибіг з квартири в коридор, де провів всю ніч. Зазвичай після витвереження на ранок ОСОБА_16 агресивним вже не був. Коли він перед цим в останнє побачив ОСОБА_15 , той ходив і тримався за ребра. Ранком хотів повернутися до квартири, але ключем замок не відчинявся. За ним хтось спостерігав через «глазок», потім відкрив двері ОСОБА_16 , вийшов і відразу запропонував вжити спиртні напої, чим вони і зайнялися біля магазину, що розташований поруч з їх будинком. АНДРУШКО цікавився, чи не бачив він, свідок, ОСОБА_15 , і сказав, що не ночував вдома. Коли вони разом повернулися до квартири, то в ній побачили безлад, розбиті меблі, а коли він, свідок, намагався прилягти на диван, то під заваленими подушками виявив ОСОБА_15 , в якого застигла піна з рота, під ним були сліди крові, потім він звернув увагу на те, що на дверях і на килиму теж була кров, у ванній кімнаті знаходився замочений для прання верхній одяг ОСОБА_16 . На питання, що трапилось, ОСОБА_16 відповів, що не знає, не ночував вдома. Він попросив ОСОБА_16 викликати міліцію, але той відмовив, сказав, хай лежить  «він закінчений наркоман, передозування, встане». Вони знову за пропозицією ОСОБА_16 пішли вживати спиртні напої. Міліція була викликана ОСОБА_16 лише ранком 06 грудня. З 05 на 06 грудня в квартирі, в якій був труп КУЗЬМИЧА, вони ночували на кухні вдвох з ОСОБА_16 .
		Як також уточнив свідок, під час затримання на його обличчі був великий синяк від удару ОСОБА_16 , який було завдано останнім під час конфлікту 04 грудня 2014 року. Надаючи характеристику ОСОБА_16 , з яким свідок проживав вже більше року, ОСОБА_20 наголосив, що той зазвичай спокійна людина, однак коли вип`є, починає бути агресивним, може схопити і ножа, якого носив при собі.
		Оскільки в судовому засіданні з`ясовано, що показання свідка ОСОБА_11 , надані ним в порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, одержані та зафіксовані у належні спосіб та формі з підстав, на умовах та в порядок, визначених процесуальним законом (ст. 255 КПК України), суд, керуючись ч. 2 ст. 23 КПК України, приймає як допустимий доказ показання свідка ОСОБА_11 , який не давав їх безпосередньо під час судового розгляду, а надав під час допиту в порядку ст. 225 КПК України, тобто у спосіб, встановлений процесуальним законом (далі  допит (ст. 225 КПК)).
		Під час дослідження в судовому засіданні за участю свідка ОСОБА_11 даних допиту (ст. 225 КПК), він безспірно ідентифікував себе на запису і повністю підтвердив зафіксовані на ньому свої показання як свідка.
		Натомість, не зважаючи на вказану заяву свідка ОСОБА_11 за результатами дослідження його допиту (ст. 225 КПК), суд не надаючи жодної переваги як доказу обом наведеним варіантам показів цього свідка, здійснює їх оцінку виключно у сукупності з іншими дослідженими судом доказами.
		Так, показання свідка ОСОБА_11 , які він давав під час допиту (ст. 225 КПК), узгоджуються з показаннями потерпілого ОСОБА_22 про те, що про причетність ОСОБА_16 до позбавлення життя брата він дізнався в тому числі і від цього свідка під час розмови з ним.
		Факт такої розмови з потерпілим ОСОБА_10 не оспорював і під час судового розгляду.
		Показання свідка ОСОБА_10 під час допиту (ст. 225 КПК) на відміну від його показань в суді, в певній частині узгоджуються з показаннями обвинуваченого, а саме, щодо: конфліктної ситуації, хоча і з різних приводів та різної гостроти, між ОСОБА_16 та КУЗЬМИЧЕМ; конфлікту між ним, свідком, та ОСОБА_16 , під час якого останній все ж таки завдав йому удар в обличчя, саме від якого на обличчі ОСОБА_10 тривалий час була гематома.
		Звертає на себе увагу і те, що показання свідка ОСОБА_11 в обох випадках виявилися абсолютно послідовними крім іншого, з приводу таких значимих деталей: кількості мешканців в квартирі ( ОСОБА_10 , ОСОБА_16 та ОСОБА_15 ) та наявності від неї екземплярів ключів (по одному кожному); кількості присутніх з них протягом дня та вечора 04 грудня (всі троє) та залишення квартири тільки ним, свідком, приблизно о 23 год., відсутність при цьому сторонніх осіб; ОСОБА_15 04 грудня 2014 року наркотику не вживав і не мав видимих пошкоджень на обличчі; свідок всю ніч з 04 на 05 грудня провів у під`їзді, будучи одягнутим у домашні тапочки, куртку, маючи при собі ключі від квартири, в яку потрапити не міг через її блокування замком із зсередини; - коли він ранком побачив ОСОБА_16 , той не піднімався вище другого поверху, на якому розташована їх квартира; - він відразу, тобто ранком 05 грудня звернув увагу ОСОБА_16 , що КУЗЬМИЧ мертвий і на це вказували, крім іншого, явні зовнішні ознаки пошкоджень на голові (кров, піна); АНДРУШКО протягом 05 грудня відмовився викликати швидку та міліцію, проте системно пригощав ОСОБА_10 за свій рахунок спиртними напоями; - з 05 на 06 ОСОБА_16 ночував у квартирі разом з ним, ОСОБА_10 .
		Оскільки під час допиту (ст. 225 КПК) у свідка ОСОБА_10 не з`ясовувалося питання про те, коли саме і в якому стані ОСОБА_15 в останнє прийшов до його квартири перед тим, як її о 23 год 04 грудня 2014 року цей свідок залишив, суд за відсутності іншої можливості перевірити ці дані, кладе в основу даного вироку узгоджені між собою показання з цього приводу обвинуваченого та вказаного свідка під час судового розгляду, а саме про те, що КУЗЬМИЧ без видимих ознак побиття прийшов до дому у вечорі 04 грудня 2014 року.
		Той факт, що свідок ОСОБА_20 , після того, як залишив свою квартиру, не був свідком подальших подій, які в ній відбувалися за участю обвинуваченого та ОСОБА_13 , не яким чином не впливає на самі такі події, реальність їх існування та можливість оцінки їх характеру та наслідків на підставі сукупності логічно пов`язаних між собою як наведених вище, так і проаналізованих нижче доказів.
		Відсутність очевидців події за загальним правилом оцінки доказів в умовах неочевидності не спростовує існування її самої, а лише вимагає дослідження інших очевидних фактів, які їй передували, відбувалися одночасно і сталися після та могли б максимально викрити її приховані фактичні обставини та характер у поєднані з аналізом наслідків, що настали.
		Так, згідно з висновком судово-медичного експерта № 3466 на тілі ОСОБА_13 виявлені наступні численні ушкодження (більше 35-и місць тільки локалізації, кількість самих ушкоджень є значно більшою): - на голові: а) закрита черепно-мозкова травма: дві ділянки ссаднення на голові в тім`яно-потиличній ділянці справа та зліва; переломи кісток основи та склепіння черепу; нерівномірно виражені обмежено-дифузні субарахноїдальні крововиливи на обох гемісферах великого мозку; б) садна та синці на голові; - садна та синці на шиї; - на грудях та спині: а) закрита травма грудей та живота: 2 ділянка ссаднення на спині зліва в підлопатковій ділянці; переломи деяких ребер зліва по задній анатомічній лінії з ушкодженням пристінкової плеври, та по передній анатомічній лінії без ушкодження плеври; забої лівої легені; крововиливи в голівку, тіло та хвіст підшлункової залози; б) садна та синці на передній поверхні грудей; - садна та синці на руках; - синці на сідницях; садна на правому стегні та синець на лівій гомілці. Вищевказані ушкодження утворились від дії тупого (тупих) предмету (предметів) з обмеженою контактуючою поверхнею, по механізму удару приблизно за 4-6 годин до настання смерті. У цей проміжок часу не виключалася можливість вчинення КУЗЬМИЧЕМ активних дій. Ймовірна давність настання смерті може становити біля двох діб з моменту дослідження трупа, тобто 04 грудня 2014 року. Ушкодження, які описані у висновку і комплекс котрих сформував закриту черепно-мозкову травму, закриту травму грудей та живота, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень (за критерієм небезпечності для життя) та знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням смерті. Смерть ОСОБА_13 настала від поєднаної травми голови, грудей та живота з переломами кісток черепу, ребер, ушкодженням головного мозку, лівої легені, підшлункової залози, шоком та деструктивним набряком-набуханням головного мозку.
		Висновки вказаної експертизи сторонами не оспорювалися, більш того, кожна з них активно посилалася на них, користуючись власними правовими інтересами. 
		Наведені вище дані у висновку експерта судового медика повністю узгоджуються не тільки з показаннями обвинуваченого та свідка ОСОБА_10 під час даного судового розгляду про те, що КУЗЬМИЧ без видимих ознак побиття прийшов до дому у вечорі 04 грудня 2014 року, які суд вже поклав в основу свого вироку, а й з описаними свідком ОСОБА_10 під час допиту (ст. 225 КПК) подальшими обставинами нанесення КУЗЬМИЧУ тілесних ушкоджень та обстановкою, в якій він, свідок, приблизно о 23 год. 04 грудня 2014 року залишив у своїй квартирі побитого, але ще живого ОСОБА_15 , який«ходив і тримався за ребра», при цьому на одинці з ОСОБА_16 , з яким перед цим була бійка із застосуванням предмету з обмеженою контактуючою поверхнею (качалка). З іншого боку, ці об`єктивні медичні дані не узгоджуються з повідомленими обвинуваченим версіями про побиття КУЗЬМИЧА 03 грудня 2014 року (за три доби до моменту дослідження трупа) або вночі 05 грудня 2014 року невідомими особами (за добу до моменту дослідження трупа). Навіть, якщо і припустити на користь сторони захисту, що КУЗЬМИЧ міг отримати 03 грудня 2014 року якійсь тілесні ушкодження, то і в такому випадку, якщо б вони мали відношення до настання смерті, він не міг би після цього вчиняти активні дії протягом доби  до 23 год. 04 грудня, коли його останній раз бачив свідок ОСОБА_10 . З урахуванням наведених вище медичних даних смерть ОСОБА_15 об`єктивно не могла настати і від подій, які описав свідок ОСОБА_10 під час судового розгляду (вночі 05 грудня 2014 року під ранок чув голоси декількох осіб, серед яких був КУЗЬМИЧ).
		Крім того, всупереч доводам захисту, судово-медичні дані, які встановлені у висновку судово-медичного експерта № 3466, об`єктивно корелюють з показаннями свідка ОСОБА_10 , які він давав під час допиту (ст. 225 КПК), та не узгоджуються з його ж показаннями, які він дав на початковому етапі в суді, а саме про безконфліктний вечір з боку АНДРУШКА.
		Суд бере до уваги, що вказаний висновок експерта судового медика є належно мотивованим, науково обґрунтованим, складений кваліфікованим експертом, що має достатні фах (вища медична освіта, експертна спеціальність), досвід і стаж експертної роботи, на підставі ретельного дослідження даних безпосереднього огляду трупу поєднаних з додатковими спеціальними дослідженнями, яким не суперечить, відповіді та висновки експерта повні та вичерпні, не допускають подвійного тлумачення та суперечностей, які потребували б роз`яснення, його результати сторонами не оспорювалися, а тому суд кладе його в основу свого вироку, а відтак і дійшов висновку про достовірність показань обвинуваченого ОСОБА_23 та свідка ОСОБА_11 під час судового розгляду про те, що КУЗЬМИЧ без видимих ознак побиття прийшов до дому у вечорі 04 грудня 2014 року, а також свідка ОСОБА_11 під час допиту (ст. 225 КПК) щодо всіх подальших обставин нанесення КУЗЬМИЧУ тілесних ушкоджень, які повністю узгоджуються з висновком експерта, а у зв`язку з цим критично оцінює, а відтак і відхиляє як недостовірні показання обвинуваченого та вказаного свідка під час судового розгляду в тій частині, яка суперечить результатам його допиту (ст. 225 КПК).
		Не може залишитися поза увагою суду і те, що допит (ст. 225 КПК) був проведений зі свідком ОСОБА_10 задовго до того, як 26 січня 2015 рокубув сформований висновок експерта № 3466, а відтак, ані ОСОБА_10 , ані хто інший, в тому числі, і слідчий не могли знати об`єктивні судово-медичні дані подій, які трапилися із загиблим КУЗЬМИЧЕМ. Ця обставина також вказує на щирість показань свідка, які він давав під час допиту (ст. 225 КПК) за довго до того, як його результати були підтверджені проведеним експертним дослідженням.
		Будь-яких даних, які підтверджували б заяву свідка ОСОБА_10 про протиправний тиск на нього під час дачі показів з боку слідчого не встановлено. Вимога слідчого говорити тільки правду, на яку посилався свідок, не може вибути визнана формою протиправного тиску, оскільки роз`яснення слідчим свідку обов`язку говорити правду передбачено законом.
		Крім того, показання свідка ОСОБА_11 , які він давав під час допиту (ст. 225 КПК), знайшли своє повне підтвердження і під час дослідження протоколу слідчого експерименту від 07 грудня 2014 року та додатку до нього у виді відео фіксації, проведеного за участю вказаного свідка і під час якого останній з усією повнотою послідовно показав безпосередньо на місці злочину (за адресою: АДРЕСА_2 ) послідовність дій у його присутності конфліктуючих ОСОБА_16 та ОСОБА_15 , спосіб, механізм, локалізацію та характер застосованого до КУЗЬМИЧА фізичного насильства з боку АНДРУШКА у виді заподіяння ударів руками, ногами та предметом з обмеженою контактуючою поверхнею (дерев`яна качалка) по голові, тулубу та кінцівках потерпілого ОСОБА_13 .
		Під час дослідження за участю свідка ОСОБА_11 даних фіксації вказаного слідчого експерименту як на відео носії, так і в протоколі, останній безспірно ідентифікував себе як учасника цієї слідчої дії в ролі свідка, підтвердив, що перебіг останньої був зафіксовано правильно і повно, пригадав участь понятих, а також впізнав свої підписи на згаданому процесуальному документі.
		Оцінюючи дані, які містить вказаний протокол слідчого експерименту на предмет їх допустимості, судом встановлено безпосереднім дослідженням відео фіксації цієї слідчої дії, що всупереч заявам в суді свідка ОСОБА_10 про тиск на нього і відсутність понятих, він, перебуваючи у своїй квартирі за власною згодою, спокійно, логічно, послідовно, ініціативно і за відсутності уточнюючих питань згадуючи окремі на свій погляд значимі деталі, без ознак будь-яких погроз, тиску та впливу за присутності двох понятих давав свідчення, які безперервно зафіксовані технічними засобами.
		Звертає на себе увагу і те, що згаданий протокол слідчого експерименту складений у спосіб та за формою, вставленою законом, з дотриманням прав всіх учасників цієї слідчої дії, а його результати у належній спосіб зафіксовані та підтверджені підписами останніх.
		Вказані обставини у своїй сукупності усувають сумніви у належності, допустимості, а у взаємозв`язку з даними, які містить покладений в основу вироку висновок судово-медичного експерта № 3466, також й у достовірності даних, які містять показання потерпілого ОСОБА_24 , які він надав зі слів ОСОБА_11 , а також, які зафіксовані у протоколі слідчого експерименту та додатках до нього, які суд також кладе в основу свого вироку.
		Під час оцінки показань свідка ОСОБА_11 на предмет їх щирості суд взяв до уваги і такі об`єктивні дані: - вказаний свідок під час події злочину діяв, будучи заляканим діями ОСОБА_16 , підстави для цього були з огляду на попередні судимості обвинуваченого та вирок щодо нього за наслідками майже аналогічних подій, що мали місце в цій же квартирі у січні 2014 року, під час самого судового засідання обвинувачений ОСОБА_16 не приховував свого домінування над свідком, за власною ініціативою забезпечуючи його присутність в кожному судовому засіданні, тоді, як раніше цей свідок системно ухилявся від явки до суду (як свідчать матеріали судового провадження, 21 травня, 09, 22 червня, 02 та 14 липня 2015 року, 17, 26 серпня, 06 та 16 вересня 2016 року), що мало наслідком привід і відкладення судового засідання, обвинувачений відчитував свідка прямо в залі судового засідання, у зв`язку з чим переривалася процесуальна дія та оголошувалося йому зауваження, такий стан їх відносин між собою узгоджується і з динамікою змін показань даного свідка в залежності від ступеня ізоляції від нього обвинуваченого, а саме з моменту відновлення спільного проживання після скасування запобіжного заходу свідок став заявляти, що багатьох речей не пам`ятає, та взагалі погоджено із захисною позицією обвинуваченого змінювати показання на його користь, породжуючи очевидні суперечності.
		Вказані висновки суду щодо тиску на свідка з боку обвинуваченого підтверджуються й аналізом подій за участю ОСОБА_16 після виявлення нерухомого тіла ОСОБА_15 . Так, він, достеменно знаючи прихильність ОСОБА_10 до вживання спиртних напоїв, свідомо не виводив останнього зі стану сп`яніння, що дозволяло переконати його як власника квартири, в якій було виявлено труп, протягом майже доби не повідомляти про це у правоохоронні органи і набувати ознак пов`язаної спільними діями особи, яка за таких обставин буде більш покірною і допоможе сформувати алібі. Саме ця обстановка, а не допити у слідчого, від початку створювали у свідка ОСОБА_10 відчуття спільної відповідальності з ОСОБА_16 . Власне чим і займався ОСОБА_16 , використовуючи слабкі місця у ЯКУБОВА та його вольові якості.
		Крім того, визнавши показання обвинуваченого ОСОБА_23 недостовірними в тій частині, в якій вони суперечать показанням свідка ОСОБА_11 під час допиту (ст. 225 КПК), суд додатково бере до уваги і те, що під час декількох судових розглядів обвинувачений змінював свою показання з приводу своєї ночівлі в квартирі в період з 04 по 06 грудня 2014 року, спочатку визнав, що заходив в квартиру ранком, коли вже там лежав нерухомий ОСОБА_15 і лише потім на сходах побачив ОСОБА_10 , згодом відмовився від цих показів. Під час даного судового розгляду причини таких змін у своїх показаннях обвинувачений ОСОБА_5 пояснити не зміг. 
		Як вбачається з протоколів огляду місця події, в тому числі трупа, обидва від 06 грудня 2014 року з додатками-фотографіями, працівниками міліції при понятих проведено огляд кв. АДРЕСА_4 , де в кімнаті виявлено труп ОСОБА_13 , який знаходився на дивані, на всій поверхні тіла загиблого виявлено численні садна та синці, на обличчі кров, біля носового проходу  піна, також в ході огляду вилучено паспорт громадянина України ОСОБА_13 , 9 слідів папілярних узорів, 19 недопалків цигарок, зрізи нігтів та змиви з рук ОСОБА_13 , дерев`яну качалку, а також рушник жовтого кольору, дві футболки червоного кольору та з ванної кімнати джинси.
		Під час дослідження вказаних вище протоколів огляду місця події та відео фіксації слідчого експерименту свідок ОСОБА_10 звернув увагу суду на такі деталі: - фотоматеріали з усією правильністю відображають обстановку в квартирі на момент прибуття працівників міліції, а також положення і стан загиблого ОСОБА_13 ; - речі, які були у кімнаті, поліцією вилучались не всі, вилучались тільки речі ОСОБА_16 , які були замочені в ванній кімнаті, двері в під`їзд без електронного ключа не можна відкрити, звичайний їх стан  зачинені, як це і зображено на відео та фото матеріалах; - вночі, коли він вперше за все життя ночував на сходинках, в під`їзд ніхто на другий поверх не заходив; - щоб дістатися дверей квартири свідка потрібно було відчинити ключем ще дві двері, оскільки в цьому крилі знаходиться 4 квартири.
		Дані щодо вилучених під час огляду квартири ОСОБА_10 дерев`яної качалки та джинсів з ванної кімнати, а також щодо виявленої крові на обличчі загиблого та піни біля носу повністю узгоджується з усіма показаннями свідка ОСОБА_25 .
		Згідно з актом судово-медичного дослідження № 2623 від 16 грудня 2014 року в крові та сечі ОСОБА_13 знайдено етиловий спирт в концентрації 1,3 проміле в крові та 1,38 проміле в сечі, ознаки наркотичного сп`яніння відсутні.
		Ці дані додатково з усією очевидністю спростовують показання обвинуваченого, які вже визнані судом недостовірними, про те, що 04 грудня 2014 року КУЗЬМИЧ нібито вживав наркотичні засоби, можливе передозування якими йому, обвинуваченому, давало підстави вважати, що той відпочиває на дивані під дією наркотику, а також і про те, що нібито з приводу вживання таких засобів в нього виник конфлікт з КУЗЬМИЧЕМ, за долю якого хвилювався, а будучи не почутим у «відчаї» залишив квартиру і ночував в іншому місці.
		Суд виключає можливість заподіяння тілесних ушкоджень загиблому за межами вказаної вище квартири, а також сторонніми особами, зважаючи на встановлений в судовому засіданні обмежений характер доступу як до квартири, де відбувалися події, так і до під`їзду, де вона розташована (електронний ключ). Крім того, встановлено наявність всього трьох ключів, один з яких був в КУЗЬМИЧА, другий  в ЯКУБОВА, а третій в АНДРУШКА. ЯКУБОВ на ранок 05 грудня не міг відчинити двері, так як замок був заблокований із середини, натомість після появи ОСОБА_16 , замок виявився розблокованим у той період часу (05 грудня 2014 року), коли вже помер ОСОБА_15 , відтак вийти з квартири і зачинити за собою двері на ключ міг тільки ОСОБА_16 , який вигадуючи алібі з перебуванням в ночі в іншому місці, повідомив ОСОБА_10 про відсутність в себе ключа від квартири, що у такому випадку усувало всілякі сумніви щодо його можливості повернутися до квартири без допомоги ОСОБА_10  єдиного живого утримувача ключа.
		Те що ОСОБА_16 вийшов з квартири, зачинивши її на замок, знайшло своє підтвердження і в показаннях свідка ОСОБА_10 , які суд визнав достовірними. Навіть, якщо припустити, що ОСОБА_16 все ж таки не ночував в квартирі до того, як побачив ОСОБА_10 , і не мав при собі ключі від неї, а в ній перебувала невідома особа, яка зняла з блокування замок і приховано залишила квартиру, то і в такому випадку в неї мав би залишитися і третій ключ від неї, яким необхідно було зачинити двері на замок, проте всі три ключі виявилися в наявності.
		Аналіз наведених даних у їх сукупності з іншими доказами свідчить про те, що серед всіх трьох мешканців вказаної вище квартири, які перебували протягом дня 04 грудня 2014 року разом, а приблизно з 23 год. вдвох - ОСОБА_5 та ОСОБА_14 , які мали між собою конфлікт, тілесні ушкодження отримав останній. Характер таких ушкоджень безспірно вказує на те, що окремі з них спричинені травматичною дією предмету з обмеженою контактною поверхнею, які має виявлена на місці злочину дерев`яна качалка, саме про яку повідомляв ОСОБА_10 . Відсутність на вказаному предметі слідів крові з огляду на проміжок часу, через який вона була вилучена, не усуває можливості її використання у спосіб, про якій повідомляв цей свідок. Виявлені у квартирі, де мешкав обвинувачений та загиблий, локальні сліди крові вказують на місце утворення поранень, що стали її джерелом  кімната.
		Всі ці дані повністю узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_11 які суд визнав достовірними і в яких він, як зміг, відтворив події конфлікту з потерпілим.
		Інші досліджені судом докази за своїм значенням є нейтральними і тут важко не погодитися із стороною захисту, оскільки вони ані доводять, ані спростовують висунуте обвинувачення, проте узгоджуються з усіма доказами, які суд визнав достовірними. Разом з тим, останні два аспекти такої оцінки суд визнає ключовим в контексті перевірки всіх версій захисту про непричетність ОСОБА_16 до злочину, поставленого йому у провину.
		Так, згідно з дослідженими в судовому засіданні:
		- актами судово-медичного дослідження № № 465 та 466 від 15 грудня 2014 року кров як КУЗЬМИЧА, так й ОСОБА_16 відноситься до групи «А», а в плямах на джинсах та черевиках, вилучених у ОСОБА_16 , на футболці червоного кольору знайдена кров людини, яка могла походити як від ОСОБА_15 , так і від ОСОБА_16 ;
		- акту судово-медичного дослідження № 370/ц від 16 січня 2015 року при дослідженні зрізів нігтів з рук ОСОБА_16 та при судово-цитологічному дослідженні піднігтьового вмісту його рук кров не знайдена, а виявлені епітеліальні клітини особи чоловічої статті з антигеном «А», тобто походження клітин можливе від чоловіка, в крові якого міститься антиген «А»: тобто як від КУЗЬМИЧА, так і від ОСОБА_16 ;
		- протоколу затримання ОСОБА_16 від 07 грудня 2014 року, за яким під час особистого обшуку в присутності понятих в нього вилучені черевики та джинси з плямами бурого кольору.
		Сторони захисту та обвинувачення не оспорювали вказані встановлені протоколами огляду та затримання, висновками експертів та іншими документами фактичні дані.
		Родинні стосунки потерпілого КОМЛИКА з загиблим КУЗЬМИЧЕМ підтверджені дослідженими судом даними свідоцтв про народження цих осіб, та їх паспортів. 
		Досліджений судом акт судово-медичного дослідження № 1928 від 20 січня 2015 року самостійного доказового значення не має, оскільки висновки в ньому повністю враховані експертом у висновку № 3466.
		Акти судово-медичного дослідження № № 367/ц, 368/ц та 369/ц від 16 січня 2015 року доказового значення не мають внаслідок їх не інформативності.
		Не мають жодного доказового значення і дані, які містить висновок експерта № 50 від 05 лютого 2015 року про те, що при дослідженні слідів папілярних узорів, які вилучені 06 грудня 2014 року в квартирі ОСОБА_10 , виявлені сліди пальців рук ОСОБА_10 та ОСОБА_16 , оскільки ті проживали у цьому помешканні, а слід під № 3 (коробка з кімнати) третьої невідомої особи, якою не є також і КУЗМИЧ, оскільки цей рухомий предмет міг бути доставлений до квартири у будь-який інший час та будь-якими іншими особами, можливість руху яких в ніч з 04 на 05 грудня 2014 року спростована.
		Оскільки показання потерпілого ОСОБА_24 з чужих слів щодо змісту телефонних розмов ОСОБА_16 зі своїми родичами свого прямого підтвердження іншими допустимими доказами не знайшли, суд згідно з правилами ст. ст. 89 та 97 КПК України визнає їх очевидно недопустимими, у зв`язку з чим припиняє дослідження.
		Суд позбавлений можливості достеменно встановити конкретні дії обвинуваченого та потерпілого, які відбувалися за відсутньої в квартирі свідка ОСОБА_10 , але враховуючи категоричність висновків про те, що в ній продовжували незмінно залишатися лише КУЗЬМИЧ та ОСОБА_16 , а присутність в цей період часу іншої особи абсолютно виключається, проте обстановка в квартирі зазнала істотних змін  розбите скло на дверях серванта, розкиданні речі  що є ознаками слідів продовження боротьби), загибий отримав травми на обличчі, винуватість ОСОБА_16 в умисному заподіянні всіх тілесних ушкоджень потерпілому, які спричинили його смерть, під жоден сумнів за результатами даного судового розгляду не ставиться.
		Спричинення однією особою внаслідок поєднаних одним умислом ударів тілесних ушкоджень одному потерпілому протягом короткого проміжку часу  біля 23 год 04 грудня 2014 року (до чи після) у замкнутому просторі (квартира), тобто за відсутності інших чинників фізичного впливу на потерпілого, усуває необхідність з правової точки зору виокремлювати наслідок кожного завданого при цьому удару, достатньо надати оцінку всім наслідкам таких дій у їх сукупності.
		Факт приховання слідів злочину (прання одягу, прибирання в квартирі із знищенням слідів боротьби, затягування часу повідомлення правоохоронним органам про смерть, як висловився ОСОБА_16 , «брата», відмова викликати, принаймні, медиків) також свідчить про усвідомлення обвинуваченим значення своїх дій, їх наслідків і небажання відповідати за них, користуючись можливістю впливати на єдиного свідка цих подій.
		Оцінюючи психічне ставлення ОСОБА_23 до своїх діянь та їх наслідків, суд виходить із сукупності всіх встановлених обставин події, яка відбулася на фоні конфлікту між обвинуваченим і потерпілим, за яких виникла дана конкретна сварка (матеріальний інтерес), обстановку, в якій відбувалася бійка, поєднана із очевидним домінуванням ОСОБА_23 , який при цьому використовував підручні предмети, надзвичайна велика кількість та небезпечна локалізація ударів в життєво важливі органи, характер використаного при цьому знаряддя, - ці всі дані вказують на те, що він бажав настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_12 , при цьому легковажно розрахував на відвернення наслідку у вигляді смерті, намагаючись контролювати свої рухи, а тому суд вважає доведеним, що ОСОБА_5 за вказаних вище обставин умисно заподіяв потерпілому тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого. 
		У судовому засіданні досліджено всі зібрані під час досудового та судового слідства докази, які надали і спромоглися надати сторони в межах розумного строку, всім їм дана оцінка.
		Отже, суд вважає наведеними вище доказами та їх оцінкою у сукупності повністю спростовані всі сумніви щодо причетності ОСОБА_23 до смерті потерпілого, які намагався сформувати обвинувачений, висуваючи різні захисні версії.
		Таким чином, суд за результатами судового розгляду вважає доведеним те, що 04 грудня 2014 року ОСОБА_5 за вказаних вище і встановлених судом фактичних обставин умисно завдав потерпілому ОСОБА_12 тяжкі тілесні ушкодження у виді закритих черепно-мозкової травми, травми грудей та живота, поєднаних з переломами кісток черепу, ребер, ушкодженням головного мозку, лівої легені, підшлункової залози, шоком та деструктивним набряком-набуханням головного мозку, які в ніч з 04 на 05 грудня 2014 року спричинили смерть ОСОБА_13 , а тому вказані дії обвинуваченого кваліфікує за ч. 2 ст. 121 КК України.
		З огляду на викладене, скарги обвинуваченого про нібито безпідставне його кримінальне переслідування в межах даного провадження та фальсифікацію доказів є надуманими і не можуть бути задоволені.
		Надуманим є скарги сторони захисту і на те, що права обвинуваченого на збір доказів були порушенні не проведенням з ним слідчого експерименту та в незабезпеченні його присутності в такому, який проводився за участю свідка. З огляду на правову позицію обвинуваченого, який заперечував свою участь в застосуванні насильства до загиблого, а також виявив необізнаність щодо цих подій, відсутність рішення про проведення слідчого експерименту з такою особою, як власне і його одночасного допиту з іншими носіями інформації, з огляду на визначену законом мету таких слідчих (розшукових) дій є цілком логічною. У судовому засіданні права обвинуваченого на перехресний допит всіх допитаних осіб були реалізовані з усією повнотою. Що ж стосується слідчого експерименту за участю свідка, то його ініціатором сторона захисту не виступала, а відтак участь обвинуваченого в ній не була обов`язковою (ч. 6 ст. 223 КПК України).
		Враховуючи принцип безпосередності, суд позбавлений можливості давати оцінку іншим фактичним даним, які можливо і одержані сторонами, проте не були предметом дослідження судом і не охоплюються межами висунутого обвинувачення.
		Надуманою є скарга обвинуваченого і на те, що під час досудового розслідування, яке було закінчено у лютому 2015 року, до нього з боку працівників правоохоронних органів застосовувалося фізичне насильство. Як видно з матеріалів судового провадження, які з цього приводу були уважно вивчені судом, подібні скарги раніше обвинуваченим не заявлялися, хоча дане провадження перебуває у суді з березня 2015 року, не були такі скарги предметом будь-якого розгляду чи обговорення і під час неодноразового судового розгляду різними складами суддів в судах першої, апеляційної та касаційної інстанціях, не містяться посилання на такі факти і в апеляційних та касаційних скаргах сторони захисту. Навпаки, матеріали провадження мають декілька заяв обвинуваченого про відсутність претензій до працівників правоохоронних органів (т. 1 а. 17 та 200). Освідування обвинуваченого з приводу цієї скарги на даний час є вочевидь не актуальним, а жодного іншого доказу з цього приводу подано суду не було.
		Виключно у межах висунутого прокурором обвинувачення за ч. 2 ст. 121 КК України суд вважав за необхідне уточнити окремі фактичні обставини злочину і викласти їх не так поверхово, як вони були встановлені прокурором і викладені в обвинувальному акті, а так, як вони були безспірно і в деталях встановлені на підставі аналізу всіх доказів, які визнані судом достовірними за результатами судового розгляду. При цьому, суд внаслідок недоведеності виключає з обвинувачення ОСОБА_23 у вчиненні вказаного злочину посилання на те, що той перед нанесенням ударів ОСОБА_12 обмотав качалку рушником.
		При призначенні обвинуваченому ОСОБА_26 покарання суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який згідно із ст. 12 КК України є тяжким насильницьким злочином, дані про особу винного, який до кримінальної відповідальності притягається не вперше, суспільно корисною працею не займається, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, відтак відсутні сумніви в його осудності, характеризується посередньо. Обставин, що пом`якшують йому покарання, не встановлено. Обставиною, що його обтяжує, є вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння.
		Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, а також приймаючи до уваги дані про стан здоров`я обвинуваченого, його поведінку після вчинення злочину, суд, будучи позбавленим можливості призначити ОСОБА_26 покарання у виді позбавлення волі більш суворе, аніж раніше призначалось судом, обмежується його розміром, вважаючи не можливими його виправлення в умовах без ізоляції від суспільства, оскільки саме таке покарання, на думку суду, в даному випадку є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.
		Враховуючи обґрунтованість висунутої обвинуваченому підозри, репутацію обвинуваченого, який раніше притягався до кримінальної відповідальності, відсутність стійких соціальних зв`язків за місцем його тимчасового проживання в місті Києві, його вплив на свідка, обраний судом вид покарання та правила ч. 2 ст. 377 КПК України, суд вважає за необхідне до набрання вироком законної сили змінити раніше обраний щодо обвинуваченого запобіжний захід з особистого зобов`язання на найбільш суворий у вигляді тримання під вартою, задовольнивши у такій спосіб клопотання прокурора.
		Обчислюючи на виконання вимог п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України початок строку відбування ОСОБА_27 покарання, суд бере до уваги те, що він з 06 грудня 2014 року через підкорення законному розпорядженню працівників міліції змушений був перебувати поруч з ними, у визначеному ними приміщенні, вимушено змінивши при цьому місце свого перебування (ст. 209 КПК України), представши перед судом протягом 48 год.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 368, 371, 373-377 КПК України, суд,-
		З А С У Д И В:
		ОСОБА_3  визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, за якою призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на вісім років та шість місяців.
		Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1  особисте зобов`язання  до набрання вироком законної сили змінити на ТРИМАННЯ ПІД ВАРТОЮ, взявши його під варту в залі суду негайно. Утримувати ОСОБА_23 в ДУ «Київський слідчий ізолятор».
		Оголосити ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Тернівка Бахчисарайського р-ну АР Крим, зареєстрований: АДРЕСА_1 , у розшук, який вважати припиненим з моменту затримання ОСОБА_3 .
		Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_26 рахувати з дня затримання останнього та взяття його під варту за даним вироком. У строк відбування покарання зарахувати строк затримання ОСОБА_23 та його тримання під вартою, тобто з 06 грудня 2014 року по 22 (включно) вересня 2016 року із розрахунку один день попереднього ув`язнення дорівнює двом дням позбавлення волі.
		Речові докази після набрання вироком законної сили (качалка, одяг, змиви, зрізи)  знищити, інші  зберігати при матеріалах провадження.
		Судові витрати за проведені експертизи в сумі 1375 грн 92 коп. стягнути з ОСОБА_3 на користь держави.
		Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
		СУДДЯ ОСОБА_28

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...