Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/1520/15 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення юстиції, зокрема спори у сфері:; адвокатури.
Надіслано судом: 24.07.2017. Зареєстровано: 24.07.2017. Забезпечено надання загального доступу: 26.07.2017.
Дата набрання законної сили: 15.08.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м. Київ
		21 липня 2017 року                      № 826/1520/15
		 
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Качура І.А. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області про визнання протиправним та скасування рішення,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1.) з позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (надалі - відповідач 1), Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області (надалі - відповідач 2), в якому просив:
		визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 14.11.2013 у дисциплінарній справі відносно ОСОБА_1, яким притягнуто адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження;
		визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 11.12.2014, яким скаргу адвоката ОСОБА_1 задоволено частково, скасовано рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області та прийнято нове рішення, яким притягнуто адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.05.2015 залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 в частині вимог про визнання протиправним та скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури в Київській області від 14.11.2013 в дисциплінарній справі стосовно притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.06.2015 закрито провадження у даній справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 11.12.2014, яким скаргу адвоката ОСОБА_1 задоволено частково, скасовано рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області та прийнято нове рішення, яким притягнуто адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю.
		Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.07.2015 скасовано ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.06.2015, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.11.2015 справу прийнято до провадження та призначено до розгляду.
		Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що відповідач дійшов передчасних та необґрунтованих висновків про наявність у його діях ознак дисциплінарного проступку, оскільки скарга розглянута без з'ясування всіх обставин. Позивач вказує на те, що відносини між ним та скаржником мають цивільно-правовий характер, а тому не можуть кваліфікуватись як порушення позивачем як адвокатом законодавства про адвокатуру та правил адвокатської етики. Також позивач посилається на порушення строків притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
		В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.
		Представник Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури подав заперечення проти позову, в яких зазначив, що викладені у позові доводи позивача є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не відповідають фактичним обставинам, оскаржуване рішення відповідача є законним та обґрунтованим, яке прийнято з дотриманням вимог діючого і цій сфері законодавства України, у спосіб та в межах повноважень, у зв'язку з чим просив відмовити у задоволенні позову позивача.
		З урахуванням вимог частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про доцільність розгляду справи в порядку письмового провадження на підставі наявних матеріалів справи.
		Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
		Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 14.11.2013 за порушення п.3 ч.2 ст.34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до останнього дисциплінарне стягнення у вигляді попередження.
		Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся із скаргою до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, за результатом розгляду якої рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 11.12.2014 № VI-006/2014 скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 14.11.2013 скасовано, прийнято нове рішення, яким притягнуто адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.
		У зв'язку із застосуванням дисциплінарного стягнення у виді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю, припинено право на заняття адвокатською діяльністю адвоката ОСОБА_1 з дня винесення рішення від 11.12.2014 № VI-006/2014, шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №3217/10, яке видане Київською обласною КДКА на підставі рішення №146 від 25.01.2007.
		Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури дійшла висновку, що адвокат ОСОБА_1 протягом тривалого часу, з 2006 року по 2014 рік, своєю поведінкою чинив перешкоди власнику житла у користуванні своєю власністю. Він одноособово, без узгодження із співвласником, здійснив переобладнання житла, на власний розсуд розпорядився майном, що було в квартирі. За поясненнями скаржниці ОСОБА_2, такою поведінкою адвоката їй особисто та її трьом неповнолітнім дітям завдана значна матеріальна та моральна шкода.
		Незгода позивача з вказаним рішенням обумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом.
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
		Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначені Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) та Правилами адвокатської етики, затверджених рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісія адвокатури від 17.11.2012, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин.
		Відповідно до статті 33 Закону № 5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
		Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
		Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
		Статтею 34 Закону № 5076-VI визначено, що підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
		Дисциплінарним проступком адвоката є: 
		1) порушення вимог несумісності; 
		2) порушення присяги адвоката України; 
		3) порушення правил адвокатської етики; 
		4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 
		5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків; 
		6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 
		7) порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.
		Не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом або іншим органом рішення не на користь його клієнта, скасування або зміна судового рішення або рішення іншого органу, винесеного у справі, в якій адвокат здійснював захист, представництво або надавав інші види правової допомоги, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку.
		Відповідно до статті 36 Закону № 5076-VI право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
		Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв'язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.
		Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).
		Отже, підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення дисциплінарного проступку, що виразився, зокрема, у порушенні правил адвокатської етики, порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.
		Згідно зі статтею 38 Закону № 5076-VI заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.
		Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.
		Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.
		За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.
		Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
		Статтею 39 Закону визначено, що за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
		Виходячи із аналізу наведених вище правових норм встановлено, що дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури вирішує питання щодо порушення або відмови в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката. Таке рішення КДКА приймається за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки.
		Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття рішення про порушення щодо позивача дисциплінарного провадження слугувала заява гр. ОСОБА_2 щодо порушення адвокатом правил адвокатської етики, подана 11.07.2013 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області.
		Судом встановлено, що Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Київської області проведена перевірка відомостей, викладених у заяві ОСОБА_2 стосовно порушення ОСОБА_1, як адвокатом, вимог Правил адвокатської етики, за результатом якої складено довідку від 14.10.2013 про перевірку наявності підстав для порушення дисциплінарної справи, якою встановлено, що ОСОБА_2 є власником ? частини квартири за адресою: АДРЕСА_1. Після смерті чоловіка відкрилась спадщина на ? частину квартири, якою володів чоловік. Спадкоємцями є заявниця і троє неповнолітніх дітей. Також у заяві ОСОБА_2 вказується про те, що адвокат ОСОБА_1, скориставшись відсутністю скаржника з дітьми за вказаною адресою, зламав замок у дверях квартири, зайшов до квартир, вибив стіни, вибив вікна, зламав паркет, викинув меблі та речі заявника, зробив перепланування квартири. Вказані факти підтверджуються протоколом огляду місця події та технічним паспортом БТІ на квартиру. Заявник з дітьми змушена була жити в кімнаті матері та дитини, про що свідчать відповідні квитанції. Жодних правовстановлюючих документів на квартиру адвокат ОСОБА_1 заявнику не надав. Від правоохоронних органів ОСОБА_2 дізналась, що у адвоката є незареєстрований в БТІ договір дарування ? частини квартири від 21.02.2006, укладений між адвокатом ОСОБА_1 та її чоловіком ОСОБА_3 В свою чергу, ОСОБА_2 зазначає у своїй заяві, що її чоловік не міг укладати договір дарування, оскільки на час укладання даного договору знаходився на диспансерному обліку в КМНКЛ «Соціотерапія» з діагнозом розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю, про що свідчить відповідна довідка КМНКЛ «Соціотерапія». Також встановлено, що адвокат ОСОБА_1 без будь-якого погодження здавав в оренду зазначену квартиру. Окрім того, з'ясовано, що адвокат ОСОБА_1 чинив перешкоди інженеру БТІ проводити заміри площі у квартирі та намагався заволодіти документами заявниці на квартиру, а саме вихопив з рук заявниці ОСОБА_2 пакет, де знаходились документи, гроші, ключі від квартири і втік, співробітник БТІ записав даний факт на відеоплівку. В свою чергу, адвокат ОСОБА_1 віддав квартиру під охорону приватній охоронній фірмі «Берег» та не допускає заявницю з дітьми до квартири. Крім того, ОСОБА_2 зазначила, що зі слів її чоловіка їй стало відомо, що ОСОБА_1 погрожував чоловікові вбивством, якщо останній звернеться до правоохоронних органів. Також у довідці зазначено, що відносно адвоката відкрито кримінальне провадження.
		Адвокат ОСОБА_1 надав письмові пояснення, в яких вказує, що ОСОБА_3 01.02.2006 подарував йому належну ОСОБА_3 ? частину квартири в будинку АДРЕСА_2 31.05.2006 ОСОБА_1 подарував ОСОБА_3 приватний будинок АДРЕСА_3. Адвокат вважає, що відносини, які склались у нього із заявницею виходять за межі розгляду її заяви, з огляду відсутності в діях адвоката порушень Правил адвокатської етики. Адвокат зазначив, що у заяву ОСОБА_2 не вказано які саме протизаконні дії вчинив ОСОБА_1 як адвокат.
		В той же час, як зазначено у довідці, сам адвокат в своєму поясненні не спростовує того, що ним чиняться перешкоди в користуванні ОСОБА_2 та її дітьми житлом, а саме квартирою АДРЕСА_1
		На підставі вказаної довідки від 14.10.2013 рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 17.10.2013 порушено дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_1
		Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 14.11.2013 встановлено порушення адвокатом ОСОБА_1 вимог ч.4 ст.7, ч.1 і ч. 2 ст.12 Правил адвокатської етики та присягу адвоката України та притягнуто до дисциплінарної відповідальності і застосовано до нього дисциплінарне стягнення у вигляді попередження. 
		Зі змісту вказаного рішення вбачається, що адвокат порушив право заявниці та її неповнолітніх дітей на користування належній їй на праві приватної власності ? частини жилого приміщення, систематично вчиняючи різного роду перешкоди. Такі дії призвели до того, що ОСОБА_2 вимушена була шукати притулок в кімнаті матері та дитини, звертатися із відповідними заявами до правоохоронних органів. Окрім того, у Шевченківському районному суді м. Києва розглядалась цивільна справа №761/22696/13-ц за позовом прокурора Шевченківського району м. Києва в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_1, третя особа - Служба у справах дітей про виселення та усунення перешкод в користуванні житловими приміщеннями.
		Згідно наявних матеріалів дисциплінарної справи, підтверджено, що ОСОБА_1 протягом тривалого часу, з 2006 року по 2014 рік, своєю поведінкою чинив перешкоди власнику житла у користуванні своєю власністю. Він одноособово, без узгодження із співвласником, здійснив переобладнання житла, на власний розсуд розпорядився майном, що було в квартирі. 
		Окрім того, на час розгляду скарги адвокат ОСОБА_1 заявляв, що не допускає і не буде допускати ОСОБА_2 в квартиру, оскільки це його правова позиція та у спірній квартирі проживає він з сім'єю. Оскільки квартира однокімнатна, зважаючи на розмір житлової площі, яка у розрахунку на одну особу нижче санітарної норми, проживання двох сімей в однокімнатній квартирі неможливе. Вказані пояснення адвоката зафіксовані, зокрема, у протоколі засідання дисциплінарної палати КДКА Київської області від 14.11.2013.
		За вказаних обставин, розглянувши письмові пояснення позивача, скаржника та отримані документи, Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури підтверджено висновок КДКА Київської області про вчинення адвокатом ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, однак відповідач 1 вважає, що адвокат ОСОБА_1 порушив присягу адвоката України, Правила адвокатської етики та не дотримався верховенства права, законності, адже у своєму приватному житті адвокат також зобов'язаний дотримуватися вимог закону. Врахувавши те, що поведінка адвоката ОСОБА_1 має триваючий характер, відповідачем 1 прийнято рішення про скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області та прийняття нового рішення, яким притягнуто адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю.
		Згідно положень статті 52 Закону № 5076-VI Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є колегіальним органом, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.
		До повноважень Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури входить:
		1) розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури;
		2) узагальнення дисциплінарної практики кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури;
		3) виконання інших функцій відповідно до цього Закону.
		Згідно з частиною 5 статті 52 Закону № 5076-VI Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право, в тому числі, скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення.
		Частина 6 цієї статті передбачає, що засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури вважається правомочним, якщо на ньому присутні більше половини від загальної кількості членів комісії. Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймаються шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості членів комісії.
		Суд зазначає, що як свідчать матеріали справи, розглянувши письмові пояснення позивача, скаржника та отримані документи, членом дисциплінарної палати КДКА Київської області було складено довідку від 14.10.2013, у якій міститься виклад обставин, виявлених під час перевірки та пропозиція відкрити дисциплінарне провадження відносно адвоката ОСОБА_1
		Зокрема, під час проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, відповідачем 2 була надана можливість адвокатові ОСОБА_1 спростувати доводи, викладені у скарзі ОСОБА_2 Обставини, які слугували підставою для порушення дисциплінарного провадження стосовно позивача, наведені у рішенні дисциплінарної палати КДКА Київської області від 14.11.2013.
		На виконання частини 2 статті 42 Закону № 5076-VI Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури отримала матеріали дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 для розгляду скарги на рішення від 14.11.2013 та повідомляла і позивача і скаржника про розгляд скарги позивача на рішення КДКА Київської області від 14.11.2013.
		Однак, як підтверджується матеріалами справи, що не спростовано позивачем, позивач не з'являвся на засідання комісії, на якому розглядалась його скарга, хоча явка на засідання була обов'язковою.
		Дослідивши матеріали дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1, суд вважає, що відповідачем 1 були дотримані вимоги закону, з якими законодавець пов'язує можливість прийняття рішення про скасування рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалення нового рішення. 
		Матеріали справи не містять доказів про порушення відповідачем 1 вимог статті 52 Закону № 5076-VI під час голосування та при прийнятті вказаного рішення.
		При цьому, суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 32 Закону № 5076-VI накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі:
		1) порушення присяги адвоката України;
		2) розголошення адвокатом відомостей, що становлять адвокатську таємницю, використання їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб;
		3) заподіяння протиправними діями адвоката, пов'язаними із здійсненням ним адвокатської діяльності, значної шкоди клієнту, якщо така шкода встановлена судовим рішенням, що набрало законної сили;
		4) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України.
		Окрім того, згідно з частиною 4 статті 7 Правил адвокатської етики, затверджених установчим з'їздом адвокатів України від 17.11.2012, у своєму приватному житті адвокат зобов'язаний дотримуватися закону, не вчиняти правопорушень і не сприяти зумисно їх скоєнню іншими особами.
		Відповідно до статті 41 Закону № 5076-VI рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.
		Рішення у дисциплінарній справі приймається за відсутності адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката.
		Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводив перевірку відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, не бере участь у голосуванні.
		При цьому, згідно приписів статті 40 цього Закону передбачено, що розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.
		Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.
		У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. 
		Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. 
		За таких обставин, враховуючи те, що факти вчинення дисциплінарного проступку у вигляді порушення присяги адвоката України, Правил адвокатської етики та не дотримання вимог закону у своєму приватному житті, підтверджені матеріалами дисциплінарної справи, суд дійшов висновку, що рішення Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури від 11.12.2014 є таким, що прийняте відповідно до вимог Закону № 5076-VI, а підстав для визнання його протиправним та скасування у ході розгляду справи судом не встановлено.
		Окремо суд зазначає, що адвокатура в Україні - це недержавний самоврядний інститут, який самостійно вирішує питання своєї організації та діяльності. Вирішення питань, що стосуються дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні законом віднесено до виключної компетенції адвокатського самоврядування в особі відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
		При цьому, правомочність відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії на власний розсуд за наслідками оцінки обставин та фактів прийняти рішення за своєю правовою природою є дискреційним повноваженням, під яким розуміється можливість суб'єкта владних повноважень самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох юридично допустимих варіантів управлінського рішення.
		В свою чергу, суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
		Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень. Єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.
		Таким чином, правову оцінку рішенню Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про перегляд рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області та прийняття нового рішення про застосування до адвоката дисциплінарного стягнення суд надає виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану відповідачем юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їх достатності.
		За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
		Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства   України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Належних і достатніх доказів, які б свідчили про протиправність оспорюваного рішення, позивач під час розгляду справи не надав.
		Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
		Враховуючи положення статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.
		Керуючись ст.ст. 69-71, 128, 158-163, 167, 254 КАС України суд,
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
		Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		 
		 
		Суддя                                                                                                І.А. Качур

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...