Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/20714/17 : не визначено.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 25.07.2017. Забезпечено надання загального доступу: 26.07.2017.
Дата набрання законної сили: 13.07.2017
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
		 
		1[1]
		 
		У Х В А Л А
		 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
		Апеляційного суду міста Києва в складі:
		 
		головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів  при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 13 липня 2017 року апеляційну скаргу власника майна ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 19 червня 2017 року, 
		 
		за участі:  прокурора представника   ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,ВСТАНОВИЛА:
		 
		Вказаною ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС 3-го відділу 1-го управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_8 , яке погоджене з прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 , та накладено арешт на майно ОСОБА_5 , тимчасово вилучене 12 червня 2017 року під час проведення огляду місця події, а саме: автомобіль марки «Toyota Land Cruiser» державний реєстраційний знак НОМЕР_1 , чорного кольору; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 .
		В обґрунтування рішення, слідчий суддя зазначає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, оскільки є достатні підстави вважати, що вищевказане майно могло бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення та постановою слідчого від 13 червня 2017 року визнано речовим доказом.
		 
		Не погоджуючись з таким рішення, ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 19 червня 2017 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого.
		Так, автор апеляційної скарги звертає увагу на відсутність фактичних підстав для накладення арешту на майно.
		На думку ОСОБА_5 , твердження слідчого, взяті до уваги слідчим суддею, про ймовірність наявності на арештованому майні слідів злочину, використання майна як засобів (знаряддя) вчинення кримінального правопорушення тощо, є надуманими та безпідставними.
		Вважає, що ні клопотання слідчого, ні додані матеріали не містять будь-яких даних про те, що вказаний транспортний засіб використовувався, як знаряддя вчинення злочину, чи зберіг на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
		Крім того, на переконання скаржника, слідчим не доведено, що даний автомобіль та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу відповідають критеріям, визначеним ст.ст. 98, 167 КПК України, та що саме накладення арешту є необхідним для їх збереження, а також, що накладення арешту є найбільш доцільною процесуальною дією у даному випадку.
		 
		Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна, який підтримав апеляційну скаргу та просив задовольнити її в повному обсязі, доводи прокурора, який просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
		 
		Як вбачається з матеріалів провадження, Головним слідчим управлінням СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості якого 29 березня 2017 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12017030000000099, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258 КК України. 
		Досудовим розслідуванням встановлено, що 29 березня 2017 року приблизно о 00 годин 12 хвилин невстановлена особа, перебуваючи поблизу перехрестя вулиць Глушець та Карпенка-Карого в м. Луцьку Волинської області, із застосуванням невстановленої зброї (вибухового пристрою) здійснила постріл по приміщенню Генерального Консульства Республіки Польща в м. Луцьку Волинської області, що за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вул. Дубнівська, 22-Б, пошкодивши при цьому фасад будівлі та створивши небезпеку для життя і здоров`я людей, які знаходились на території та в приміщенні консульської установи.
		Виконуючи доручення слідчого, оперативними співробітниками було встановлено, що 29 березня 2017 року за 4 хвилини до вибуху поблизу вищевказаного консульства камерами відеоспостереження на АЗС «АМІС», яка розташована за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вул. Дубнівська, 24, зафіксовано проїжджаючий автомобіль, зовні подібний до марки «Toyota Land Cruiser 200», державний реєстраційний номер не зафіксовано, а через 1 хвилину після вибуху вищевказаний автомобіль був зафіксований камерою відеоспостереження, розташованою за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вул. Глушець, 54.
		Зазначені обставини свідчать про можливу причетність до здійснення пострілу по приміщенню Генерального Консульства Республіки Польща в м. Луцьку Волинської області осіб, який в той час знаходились у вищевказаному транспортному засобі.
		Відповідно до повідомлення відділу ЗНД УСБУ у Волинській області № 54/5/2019 від 12 червня 2017 року до вчинення «терористичного акту», а саме: здійснення пострілу по приміщенню Генерального Консульства Республіки Польща в м. Луцьку Волинської області, що за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вул. Дубнівська, 22-Б, причетний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та володіє автомобілем марки Toyota Land Cruiser 200, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , чорного кольору, що міг бути використаним для вчинення терористичного акту.
		12 червня 2017 року під час огляду місця події було вилучено автомобіль марки Toyota Land Cruiser 200, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , чорного кольору, та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 .
		Зазначене вище майно оглянуто, сфотографовано та описано в протоколі огляду місця події від 12 червня 2017 року та постановою слідчого від 13 червня 2017 року визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
		 
		13 червня 2017 року старший слідчий в ОВС 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_8 , за погодженням прокурора, що здійснює процесуальне керівництво у провадженні ОСОБА_9 , звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно у ОСОБА_5 , відповідно до протоколу огляду місця події від 12 червня 2017 року, а саме на: автомобіль марки «Toyota LandCruiser» державний реєстраційний знак  НОМЕР_1 , чорного кольору; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 .
		 
		Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 19 червня 2017 року вищевказане клопотання органу досудового розслідування задоволено.
		 
		Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
		Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, і збереження речових доказів.
		У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
		 
		Приймаючи рішення, слідчий суддя місцевого суду зазначених вимог закону в цілому дотримався.
		 
		Задовольняючи клопотання старшого слідчого внесене в межах кримінального провадження № 12017030000000099, про накладення арешту на вищевказаний автомобіль, слідчий суддя, заслухавши пояснення слідчого, дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до правильного висновку, що вищевказаний автомобіль міг бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення, постановою слідчого від 13 червня 2017 року визнаний речовим доказом та відповідає критеріям ст. 98 КПК України.
		Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
		 
		Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170  173 КПК України, наклав арешт на зазначене у клопотанні майно, з метою збереження речових доказів, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. При цьому колегія суддів враховує те, що у відповідності до вимог ст. 174 КПК України законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна, а також і те, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
		 
		Зважаючи на вищевикладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на вищевказане майно, діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи автора апеляційної скарги стосовно незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.
		 
		 Інші доводи, на які посилається захисник в апеляційній скарзі, також не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки вони спростовуються матеріалами судового провадження.
		 
		Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, зі змісту апеляційної скарги, колегією суддів не виявлено.
		 
		Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга ОСОБА_5 навіть з урахуванням усіх викладених в ній доводів, задоволенню не підлягає.
		 
		Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,  
		УХВАЛИЛА:
		 
		Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 19 червня 2017 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС 3-го відділу 1-го управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_8 , яке погоджене з прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 , та накладено арешт на майно ОСОБА_5 , тимчасово вилучене 12 червня 2017 року під час проведення огляду місця події, а саме: автомобіль марки «Toyota Land Cruiser» державний реєстраційний знак   НОМЕР_1 , чорного кольору; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу власника майна ОСОБА_5 , - без задоволення. 
		Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Судді:
		 
		 
		ОСОБА_1   ОСОБА_2  ОСОБА_3 
		 
		 
		 
		 
		Справа №11-сс/796/3438/2017 Категорія: ст. 170 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції  ОСОБА_10  Доповідач: ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...