Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 664/229/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди; Спори про відшкодування шкоди завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, крім відшкодування шкоди на виробництві.
Надіслано для оприлюднення: 24.07.2017. Зареєстровано: 26.07.2017. Забезпечено надання загального доступу: 28.07.2017.
Дата набрання законної сили: 25.07.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                        
		13.07.2017
		      
		                                                                                                                            Справа №664/229/17
		                                                                          
		Р І Ш Е Н Н Я
		   ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ
		 
		13 липня 2017 року                                                     Цюрупинський районний суд 
		                                                       Херсонської області
		в складі: судді                                                         Заславець Н.В.
		при секретарі                                                   Брустман О.М.
		за участі позивача ОСОБА_1,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Олешки в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров*я,-
		                                                                               встановив:
		ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодуванням матеріальної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я та втратою працездатності в сумі 3476,00грн. та моральної шкоди в сумі 150000,00 гривень. В судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримала і суду пояснила, що 
		22 березня 2016 року приблизно о 18-20 год. вона була поблизу магазину «Артеміда» на вул. Комунарів в м. Цюрупинську. До неї раптово підбігла собака бійцівської породи «африканський стаф  тер*єр» тигрово - білого окрасу, власником якого, як вона потім дізналася від ветлікаря є ОСОБА_2 Собака накинулася на неї ззаду, вона тримала удар у спину, і збила її з ніг , і вона упала на коліна. Після чого собака вчепилася зубами в її ліве стегно, намагалася її поволокти. Від падіння в неї оголилася рука, собака вчепилася зубами в ліву руку і почала кусати її у область передпліччя. Після чого собака зубами  за її ліву руку поволочила по вулиці, притягла до хазяйки. де кинула і стала рвати руку. Собака не була у наморднику, повідок також був відсутній. Відповідач стояла разом з матір*ю біля магазину, мовчки спостерігала і навіть не відкликала собаку, ніяк не відреагували на напад. Перед нападом на неї собака покусала біля магазину дівчину. З двору навпроти магазину вибіг чоловік, який спас її. Після чого вона самотужки добралася додому, де син визвав їй таксі та доправив до лікарні. В результаті нападу собаки вона отримала тілесні ушкодження - рвані рани лівої руки, лівого стегна, в результаті її було прооперовано. Після операції виникли ускладнення через нагноєння ран в місці укусів. Вона спочатку лікувалася стаціонарно у хірургічному відділенні Цюрупинської районної лікарні з 22.03.2016р. по 02.04.2016 року, а після виписки до кінця травня 2016 року лікувалася амбулаторно, рвані рани, хоча і були ушиті, однак довго не заживали, і вона постійно ходила на перев*язки, для чого постійно купувала медикаменти. Також вона переносила постійний больовий синдром в місці укусів, були порушені функцій руки та ноги, у неї виникли проблеми з ходьбою та захватом кисті. Того ж вечора вона подала заяву до відділу поліції, але це не дало ніякого результату, у ОСОБА_2 навіть не відібрали пояснень та не притягли її до адміністративної відповідальності за порушення правил утримання собаки, працівники поліції не встановили і справжнього прізвища, про що вона у скарзі писала прокурору. З нею відповідач також уникала зустрічі, не поцікавилася її станом здоров*я, не надала ніякої допомоги на лікування. Собака була на карантині під ветнаглядом протягом десяти днів після інциденту. Також пояснила, що вона пройшла експертне освідування, експертом встановлено, що їй спричинено тілесні ушкодження середньої тяжкості. Вона вже пенсіонер, ІНФОРМАЦІЯ_1, після травмування протягом двох місяців втратила можливість працювати. Попередня працездатність її лівої руки до цього часу не відновлена. У неї чоловік інвалід першої групи, за яким вона разом із сином здійснюють догляд, на підтвердження чого надала довідку. Після отримання нею тілесних ушкоджень вона не змогла не тільки за ним доглядати, а навіть за собою, не могла поратися по господарству. Порушенням відповідачем правил тримання собаки бійцівської породи їй спричинено матеріальну шкоду, яка полягає у понесених витратах на лікування в сумі 620 гривень. Крім того, нею на два місяці було втрачено працездатність, тому вона просить стягнути з відповідача відшкодування у розмірі двох мінімальних заробітних плат за два місяці в сумі 2756,00 гривень. Також діями відповідача їй спричинено моральну шкоду, розмір якої вона визначила у 15000 гривень. Моральна шкода полягає в тому, що їй спричинено тілесні ушкодження середньої тяжкості, вона тривалий час була прикута до ліжка і функція пошкодженої лівої руки до цього часу не відновлена повною мірою. Вона перенесла не тільки страх за своє життя і нервовий стрес, але й операцію, сильний фізичний біль, тривалий час була позбавлена можливості не тільки обходити себе і займатися всіма справами по господарству, але й доглядати за своїм чоловіком інвалідом . Тому вважає, що відповідач має нести відповідальність за свою поведінку та відшкодувати спричинену їй матеріальну та моральну шкоду у заявленому розмірі.
		Відповідач у судове засідання жодного разу не зявилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином  рекомендованими судовими повістками, за отриманням яких не зверталася до поштового відділення, після чого  публікацією оголошення в газеті, телеграмою, тому відповідно до положень ч. 9 ст. 74 ЦПК України суд вважає відповідача повідомленою належним чином і  розглядає справу за її відсутності.
		Виходячи з наведеного, відповідно до положень ст.224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, яка є повідомленою належним чином і від якої не надійшло заяви про розгляд справи за її відсутності або якщо повідомлені нею причини неявки визнані судом неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
		Свідок ОСОБА_3 суду показала, що вона працює ветлікарем і Цюрупинській ветлікарні. Навесні 2016 року за заявою ОСОБА_1 вона виїздила до ОСОБА_2 з метою перевірки чи не хворіє її собака на сказ. Від ОСОБА_2 вона отримала пояснення, що з матір*ю пішли до магазину за покупками, взяли з собою собаку. Її мати держала собаку на повідку, а вона відволіклася, собака у матері вирвалася і покусала жінку, вона не очікувала агресивності від собаки, яка того вечора накинулася на одну жінку, а коли вони відтягли її,собака кинулася на другу, яку покусала. ОСОБА_2 факту нападу її собаки на двох жінок не заперечувала . Вона перевірила наявність паспорта на собаку, наявність привичок від сказу, собака була привита, віком 1 рік, утримувалася у вольєрі, що нею було перевірено, після чого нею було здійснено контрольну перевірку, тобто собака пробула деякий час під карантином, сказу не виявила. Разом з тим, від хазяйки вона дізналася, що кінолог з собакою не працював. Порода собаки  «африканський стафф-тер*єр» бійцівська, тому її виводити на прогулянку обов*язково у наморднику, хазяйка була попереджена про відповідальність. Також пояснила, що ця собака може бути небезпечною для оточення в подальшому, оскільки в результаті нападу на людину «вона попробувала кров».
		Свідок ОСОБА_4 суду показав, що він проживає навпроти магазину «Артеміда», і в один із вечорів навесні 2016 року разом із сусідом займався у гаражі ремонтом авто. Почули галас і удвох вибігли на вулицю, де побачили, як собака тягає жінку за одежу по вулиці. Точної породи собаки не знає, лише знає , що із бійцівської породи «тер*єр», окрас не пам*тає, вже був присмерк, хоча вуличні ліхтарі ще не включили. Собака була без намордника, повідка також не було. Це продовжувалося декілька хвилин. Вони із сусідом відтягували собаку від жінки, ухопили собаку за ноги, але та тримала за одежу потерпілу міцно, і вони ледве одтягли. Після чого хазяйка взяла собаку за нашийник і допомогла відтягнути собаку від потерпілої і протягом пари хвилин хазяйка з собакою з місця зникли.  На місці прибігли люди, але він їх не знає, пропонували жінці викликати «швидку», але та сказала, що їй треба додому. При цьому жінка рани їм не показувала.
		Свідок ОСОБА_5 суду показав, що позивач є його матір*ю, яка 22 березня 2016 року надвечір повернулася додому у порваній одежі, вся в крові і розповіла, що на вулиці Комунарів біля магазину на неї напала собака,  покусала її, вона відбивалася, люди спасли. Він одразу викликав таксі і відвіз матір до лікарні, де їй зробили операцію по ушиванню ран. Були поранені нога та рука. Спочатку мати лікувалася стаціонарно, потім амбулаторно протягом двох місяців, не могла працювати. Постійно скаржилася на сильний біль в місцях укусів, на даний час наслідки цієї травми даються взнаки, мати не може працювати на тому рівні, як це було до травми. При цьому вони удвох доглядають за хворим батьком, який є інвалідом першої групи. Також показав, що працівники поліції повідомили, що собаку умертвили, хоча сусіди власниці розповідають, що це не відповідає дійсності , собака продовжує бігати.
		Відповідно до думки спеціаліста Херсонського облСМЕ за №681 від 10.06.2016 року « у ОСОБА_1 на підставі освідування та її медичних документів виявлено на задній поверхні лівого передпліччя у середній третині 1, по зовнішній поверхні лівого передпліччя у середній третині 1, рубці рожевого кольору зі слідами від швів довжиною від 5,4 до 10,2 см., та у середній третині стегна зліва 1,5х1,0см. На передній поверхні правого стегна у середній треті 2 рубці розмірами 1,5х 0,4 та 0,9х 0,5см. Відповідно до медичних документів( медкарта №2502 стаціонарного хворого) ОСОБА_1 проходила лікування у хірургічному відділенні Цюрупинської ЦРЛ з 22.03.2016 року по 02.04.2016 року з діагнозом «укушені рани лівого передпліччя, лівого стегна», прооперована, виписана на амбулаторне лікування. Відповідно до амбулаторної карти ОСОБА_1 з 03.04.2016 року по 25.05.2016 року проходила амбулаторне лікування у лікаря травматолога Цюрупинської ЦРЛ , під час якого їй здійснювалася перев*язка ран передпліччя  розмірами 10,5х0,5 та 0,5х4 см. та лівого стегна 1,5х1,0см. з діагнозом «укушені рани рваного характеру лівого передпліччя та лівого стегна, больовий синдром. Порушення функцій лівого передпліччя та кисті, порушення функцій ходьби», на підставі чого зроблено висновок, що укушені рани лівого передпліччя та ліого стегна, які ускладнилися нагноєнням, утворилися від дії тупих обмежених предметів, не виключено зубів собаки пр. укусі 22.03.2016 року і відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень за критерієм тривалості розладу здоров*я (а.с.9).
		Відповідно до довідки №7, виданої лікарем ветеринарної медицини ОСОБА_3 встановлено, що ОСОБА_2 належить собака  тигрово-білого окрасу, породи «африканський стафф-тер*єр» під кличкою «Тайсон», якому здійснено щеплення від сказу 21.10.2015 року , тер\міном придатності до 23.02.2016 року, Собака знаходилася під ветнаглядом за підозрою у захворюванні сказом в період з 24.03.2016 року по 02.04.2016 року; за час карантинування і ветеринарного спостереження    собака ознак сказу не проявила, 22.03.2016 року епізоотичний акт, потерпіла ОСОБА_1, власника попереджено (а.с.11).
		Відповідно до висновку інспектора Цюрупинського ВП Новокаховського ВП ГУНП у Херсонській області за матеріалами ЖЕО №2073 від 19.04.2016 року за заявою ОСОБА_1 зроблено висновок про необхідність в подальшому вжиття заходів щодо опитування власника собаки (а.с.10).
		Заслухавши пояснення позивача, допитавши свідків, дослідивши письмові матеріали справи, матеріали висновку ЖЕО №2073 від 19.04.2016 року за заявою ОСОБА_1 та оцінивши отримані докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
		Судом встановлено, що 22 березня 2016 року близько 18-30 год. у м. Цюрупинську ( на даний час м. Олешки) по вул. Комунарів біля магазину «Артеміда» ОСОБА_1 отримала травми лівого передпліччя та лівого стегна в результаті нападу на неї собаки бійцівської породи « африканський стафф-тер*єр», власником якої є ОСОБА_2 Відповідно до думки спеціаліста Херсонського облСМЕ ОСОБА_1 спричинено тілесні ушкодження середньої тяжкості за критерієм тривалості розладу здоров*я від укусів собаки, в результаті чого позивач лікувалася стаціонарно та амбулаторно по 25.05.2016 року.
		Відповідно до положень ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. 
		З аналізу змісту ч.1 ст. 1187 ЦК України вбачається, що під джерелом підвищеної небезпеки слід розуміти діяльність, пов'язану з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - вогненебезпечних та інших речовин, утримання диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід, які в силу своїх природних чи створених людиною властивостей не піддаються в процесі їх експлуатації безперервному і всебічному контролю людини, внаслідок чого створюють підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, чи інших осіб та обумовлюють високий ступінь вірогідності заподіяння шкоди цим особам чи майну. Частиною ч.2 вказаної статті шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій основі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом , механізмом, іншим об*єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Частиною 5 цієї статті визначено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкода була завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
		Відповідно до ЗУ «Про захист тварин від жорстокого поводження» власник тварини  юридична або фізична особа, яка здійснює догляд за твариною, що належить їй на праві власності або на інших підставах, що не суперечать законодавству, і несе відповідальність за стан тварини та її дії згідно з чинним законодавством. Відповідно до положень ч.4 ст. 9 вказаного Закону особа , яка супроводжує тварину, зобов'язана забезпечити:  безпеку оточуючих людей і тварин, а  також  майна  від заподіяння шкоди супроводжуваною домашньою твариною; при супроводженні домашніх тварин не допускається залишати їх без нагляду. Фізичні та юридичні особи, які утримують домашніх тварин, зобов'язані  дотримуватися  вимог  нормативно-правових  актів,  санітарно-гігієнічних і ветеринарних норм та правил, а також не допускати порушень прав і законних  інтересів  інших фізичних і юридичних осіб та не створювати загрози безпеці людей, а також інших тварин. Частиною четвертою ст. 12 цього Закону  передбачено, що шкода, заподіяна особі або майну фізичної особи, а також шкода, заподіяна майну  юридичної  особи  твариною,  підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її утримує. 
		Згідно п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 року зі змінами і доповненнями розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
		Відповідно до показань свідків ОСОБА_4О , ОСОБА_3, які суд визнає належними та допустимими доказами,  встановлено, що потерпіла постраждала в результаті неналежного утримання собаки бійцівської породи її власником. Зокрема, свідок ОСОБА_4 підтвердив факт нападу собаки на позивача та показав, що напад на потерпілу було вчинено на вулиці біля магазину, тобто в людному місці, при цьому собака була без намордника, не було повідка, хазяйка забрала свою собаку, утримуючи її лише за нашийник. Свідок ОСОБА_3 підтвердила те, що, належна відповідачу, відноситься до собак  бійцівської породи «африканський стаффхтер*єр», зазначила про те, що власник не забезпечила навчання собаки з допомогою кінолога, крім того, з виданої нею довідки вбачається, що власник також порушила строки щеплення собаки від сказу, який мала зробити у лютому 2016 року. Ці обставини є доказами того , що ОСОБА_2 порушила порядок утримання домашньої тварини, і хоча облаштувала для неї вдома вольєр, поза межі свого проживання в місце відвідування людей вивела собаку бійцівської породи на прогулянку не тільки без намордника, а і без повідка. Тому суд вважає, що ОСОБА_6 потерпіла від нападу належної відповідачу собаки в результаті порушення останньою зазначених вище положень Закону.                        
		На відповідача в такому випадку належить віднести спричинену ушкодженням здоров*я позивачу матеріальну та моральну шкоду. Позивачем зазначено докази на підтвердження придбання ліків для відновлення стану здоров*я - надано копії чеків на загальну суму 614,00 гривень (а.с.12-13).  
		Крім того, відповідно до ч.2 ст. 1195 ЦК України у разі каліцтва або іншого ушкодження здоров'я фізичної особи, яка в момент завдання шкоди не працювала, розмір відшкодування визначається виходячи  з розміру мінімальної заробітної плати. Відповідно до ч.З ст. 1195 ЦК України шкода, завдана фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, відшкодовується без урахування пенсії, призначеної у зв'язку з втратою здоров'я, або пенсії, яку вона одержувала до цього, а також інших доходів.
		На момент спричинення ушкодження здоров'я ОСОБА_1 була непрацездатною та отримувала пенсію. З отриманими від нападу собаки тілесними ушкодженнями позивач на протязі двох місяців знаходяться на стаціонарному та амбулаторному лікуванні. Тому лікування та наступна реабілітація позивача потребувала значного часу та коштів, пр и цьому стан здоров*я, як вбачається з думки спеціаліста Херсонського облСМЕ і загальна працездатність потерпілої не відновлена у повному обсязі, тому така втрата загальної працездатності має бути відшкодована відповідачем в повному обсязі.
		Відповідно до положень ч. 1 ст. 1202 ЦК України відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров'я з урахуванням матеріального становища фізичної особи, яка завдала шкоди, сума відшкодування може бути виплачена одноразово, але не більш як за три роки наперед.
		На момент заподіяння позивачу тілесних ушкоджень Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік мінімальну заробітну плату встановлено розмірі 1378,00 грн. Тому  що розмір матеріальної шкоди, завданої внаслідок ушкодження її здоров'я та втрати працездатності повинен бути відшкодований відповідачем в сумі 2756,00гривень.
		Таким чином, загальний розмір завданої матеріальної шкоди, з врахуванням понесених витрат на лікування та шкоди, завданої ушкодженням здоров'я та втратою працездатності, становить 3476,00грн.
		Частиною першою ст. 1167 ЦК України закріплено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діям чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини… Крім того, як передбачено ч.І ст. 1168 ЦК України, моральна шкода завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
		Оскільки судом відповідач, як власник домашньої тварини, яка є джерелом підвищеної небезпеки,   порушила порядку її супроводу поза межами утримання, внаслідок чого позивачу спричинено тілесні ушкодження, на відповідача належить покласти обов*язок по відшкодування спричиненої позивачу моральної шкоди, яка полягає у перенесеному стресі і фізичних стражданнях, тяжкості нанесених тілесних ушкоджень, тривалому і неповному відновленні її стану здоров*я, зокрема робочої функції лівої руки. 
		Положеннями ч. 3 ст. 23 ЦК України закріплено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Таким чином, з відповідача за спричинення позивачу неналежним утриманням домашньої тварини, яка є джерелом підвищеної небезпеки, шкоди здоров*ю, на користь позивача належить стягнути моральне відшкодування , розмір якого виходячи із викладеного вище та з урахуванням розумності і справедливості суд визначає в сумі 10000,00 гривень. При цьому суд вважає, що заявлений позивачем розмір морального відшкодування є дещо завищеним.
		Таким чином, заявлені вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, і з відповідача на користь позивача належить стягнути 3370,74 гривень в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, та 10000,00 гривень моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров*я, а всього стягнути 13370,74 гривень.
		Витрати  по сплаті судового збору віднести на відповідача.
		Керуючись  10,60, ч.3 ст. 209, 212-215,224-228  ЦПК України, ст.ст 22, 23, 1166 - 1168, 1187 , 1195, 1202 ЦК України, ЗУ «Про захист тварин від жорстокого поводження» , суд
		                                                                 в и р і ш и в :
		Позовні вимоги ОСОБА_1  задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_2 користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 3370,74 гривень та моральної шкоди в сумі 10000,00 гривень, спричиненої ушкодженням здоров*я, а всього стягнути 13370,74 гривень.
		У задоволені решти вимог відмовити.
		Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення. 
		На рішення суду протягом десяти днів з дня залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Херсонської області через Цюрупинський районний суд. 
		 
		 
		 
		Суддя:                              підпис                         ОСОБА_7     
		Згідно з оригіналом
		Суддя                                                       Заславець Н.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...