Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 758/5922/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про захист немайнових прав фізичних осіб; Спори про захист честі, гідності та ділової репутації; Спори про захист честі, гідності та ділової репутації до засобів масової інформації.
Надіслано для оприлюднення: 25.07.2017. Зареєстровано: 27.07.2017. Забезпечено надання загального доступу: 31.07.2017.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		              
		 
		Справа № 758/5922/17 
		Категорія 41 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		18 липня 2017 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
		головуючого судді - Декаленко В. С. ,
		при секретарі     - Кравцовій Ю. В.,   
		за участю:
		представника позивача - ОСОБА_1
		представників відповідача - Варічевої Л.С., Фокіна С.О.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Студія 1+1» про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди, суд,- 
		В С Т А Н О В И В :
		  Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 телеканалом «1+1», який належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Студія 1+1» у передачі «Гроші» було поширено недостовірну інформацію у вигляді телевізійної аудіовізуальної інформації під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2» (надалі - відеосюжет). 
		Вказує на те, що у даному відеосюжеті його було звинувачено у причетності до корупційних схем на митниці. При цьому, зауважує, що інформація: 
		- «Схеми простіше не буває - от наприклад, замість іграшок фіскали розмитнюють пластилін, а замість черевиків - підошви. Така заміна товарів при сплаті податків призводять до падіння надходжень в бюджет в 10 разів на одному контейнері з імпортним крамом. Ми взяли для ілюстрацій цього процесу одну столичну митницю і за два тижні знайшли там порушень на два мільйони доларів.»;
		- «В цих ексклюзивних даних нас найбільше дивує ось що - дивіться, якщо раніше тканину із Одеси везли на різні пункти по всій країни, то із березня чомусь майже завжди тільки у Київ, ось сюди - митний пост «Столичний». Щоденно його проходять десятки фур із текстильним товаром. Чому ж усі контейнери із полотнами тепер направляють виключно в Київ. Хто і навіщо це робить.»;
		- «Часто буває, що вантаж заявляють правдиво, але замість належної для тканини митної вартості ризиків у 3 долари і 70 центів за кілограм ділки вказують значно менше - 2 долари і 20 центів або і зовсім 50 центів.
		Отримавши цю заявку, митниця зобов'язана перевірити тканину і визначити чи вірно імпортер вказав вагу товару, його якість і митну вартість товару аби чітко визначити скільки за неї має сплатити податків і ось тут найцікавіше.
		Таможня отбирает образцы на анализы для того, чтобы подтвердить таможенный код и субъект не хочет ждать и оплачивать простой груза и у него есть возможность уехать по временной декларации.
		Ось що крутить веретено корупції. Отримавши на руки тимчасову митну декларацію комерсант сплачує копійки і просто зникає з товаром на мільйони.
		Не вірите що все на стільки нахабно просто - Гроші легко це доводять. Ми знову в Одесі, саме тут зареєстровано більшість фірм-одноденок, які останнім часом оформлюють тканину саме на столичній митниці під керівництвом ОСОБА_4.
		Наприклад ТОВ "Максімус люкс" у березні оформило величезну кількість контейнерів - 74 контейнери. Фірми як і прогнозували експерти вже не має, тож коли митна лабораторія розбереться з кого стягнути борги не відомо. Між тим недоплата за ті сім десятків контейнерів із тканиною за розрахунками експертів і програми Гроші УВАГА більше ніж півмільйона доларів або ж 15 мільйонів гривень. Приблизно стільки ж збитків нанесено державі товариством "Кий торг", вони в загалі рекордсмени - 80 контейнерів тканини митники оформили за якихось 10 днів.
		Далі взагалі нонсенс, ось у цьому гаражі зареєстрована фірма із статутним капіталом у 500 тисяч гривень - ТОВ "РСК Агросейл" і столичні митники чомусь дозволили цій гаражній конторі оформити у Києві аж 48 контейнерів тканини, не доплативши при цьому в бюджет майже двадцять мільйонів гривень.
		Аналогічно нічим закінчились пошуки інших фірм мафії шовкопрядів у Одесі, Києві та Харкові.
		Тож факт, після швидкої і плідній співпраці з підлеглими пана ОСОБА_4 фірми зникають із коштовним товаром, залишаючи державі збитки. В березні лише 6 таких товариств оформили в Києві більше 200 контейнерів, державі недоплатили, шокуюча цифра - більше ніж півсотні мільйонів гривень і це за один неповний місяць.».
		- «ОСОБА_4 майже рік керує київською митницею у статусі тимчасового начальника. Ось хто має відповідати за все що коїться. Звісно про мафію шовкопрядів він надавати пояснення категорично не бажає.»;
		- «Начальник митного посту «Cтоличний», зловживаючи службовим становищем і діючи в інтересах ПП Тріумф СВ забезпечив безперешкодне митне оформлення вказаному товариству ввезення товарів на митну територію України із заниженням митної вартості, причинивши таким чином збитки державі на загальну суму, що більше ніж у 250 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян»,
		є недостовірною, викладена у вигляді фактичних тверджень, носить негативний характер щодо нього та формує негативний образ у глядачів щодо нього, внаслідок чого були порушені його особисті немайнові права.
		Зазначає, що вказана інформація є недостовірною з огляду на те, що жодних фактичних підтверджень вказаних порушень та обґрунтування розміру вказаних порушень у відеосюжеті не наводиться; митне оформлення тканин здійснюється по всій території України на різних митних постах в різних регіонах; враховуючи положення митного законодавства України, обсяг митного контролю визначається автоматизованою системою аналізу та управління ризиками, а роль посадових осіб митниці зводиться до реалізації заходів, які були визначені АСАУР; для випуску товару по тимчасовій декларації декларант сплачує максимальну ставку мита, що виключає можливість нанесення збитків держави; посадові особи митниці зобов'язані випустити товар у вільний обіг у випадку сплати декларантом мита за найбільшою ставкою; посадові особи Київської міської митниці ГУ ДФС в м. Києві коригували в сторону збільшення вартість товару, що ввозився суб'єктами господарювання, про які мова йде у відеосюжеті, зокрема, ТОВ «Максімус Люкс» та ТОВ «Кій Торг»; суб'єкти господарювання, про які мова йде у відеосюжеті, зокрема, ТОВ «Максімус Люкс» та ТОВ «Кій Торг», оплатили усі належні платежі, що підтверджується рішеннями судів, які набрали законної сили та є обов'язковими на всій території України; інформація щодо вчинення ним кримінального правопорушення не відповідає дійсності (перекручені), оскільки така інформація на момент її поширення перевірялась органами досудового розслідування.
		Стверджує, що внаслідок поширення недостовірної негативної інформації щодо нього він буде сприйматись глядачами як особа, яка причетна до корупційних, злочинних діянь та недобропорядна людина, погіршується оцінка його професійних якостей при виконанні ним службових обов'язків, тощо, що принижує його ділову репутацію, чим порушуються його особисті немайнові права.
		На підставі вищевикладеного, а також керуючись ст.ст. 16, 270, 275, 277 ЦК України, ст. 1, 5, 47 ЗУ «Про інформацію», Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної юридичної особи» № 1 від 27 лютого 2009 року, звертається з даним позовом до суду та просить суд визнати вищезазначену інформацію такою, що є недостовірною, не відповідає дійсності та принижує честь, гідність та ділову репутацію інформацію, поширену відповідачем в ефірі телеканалу «1+1» а передачі «Гроші» від ІНФОРМАЦІЯ_1 під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_2», спростувати її та стягнути моральну шкоду у розмірі 1 (однієї) гривні.
		В судовому засіданні позивач та представник позивача вимоги підтримали з вищевикладених підстав, обґрунтувавши поясненнями, просять суд позов задовольнити в повному обсязі.
		Представники відповідача в судовому засіданні вимоги позивача не визнали, обґрунтувавши запереченнями щодо відсутності доказів поширення відповідачем інформації та оціночності суджень, просять суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
		Вислухавши пояснення позивача, представника позивача, представників відповідача, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов доведений та підлягає задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступних підстав.
		Так судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 на телеканалі «1+1» (Товариство з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Студія 1+1» транслювалась передача «Гроші», в якій була оприлюднена інформація скомпонована в сюжет під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2» стосовно діяльності позивача, зокрема було вказано, що на столичній митниці (Київській міській митниці ГУ ДФС в м. Києві) існують корупційні схеми щодо оформлення імпорту тканини шляхом сприяння позивача у заниженні ціни імпорту тканини, що ввозиться суб'єктами господарювання, що виражена в наступній інформації: 
		- «Схеми простіше не буває - от наприклад, замість іграшок фіскали розмитнюють пластилін, а замість черевиків - підошви. Така заміна товарів при сплаті податків призводять до падіння надходжень в бюджет в 10 разів на одному контейнері з імпортним крамом. Ми взяли для ілюстрацій цього процесу одну столичну митницю і за два тижні знайшли там порушень на два мільйони доларів.»;
		- «В цих ексклюзивних даних нас найбільше дивує ось що - дивіться, якщо раніше тканину із Одеси везли на різні пункти по всій країні, то із березня чомусь майже завжди тільки у Київ, ось сюди - митний пост «Столичний». Щоденно його проходять десятки фур із текстильним товаром. Чому ж усі контейнери із полотнами тепер направляють виключно в Київ. Хто і навіщо це робить.»;
		- «Часто буває, що вантаж заявляють правдиво, але замість належної для тканини митної вартості ризиків у 3 долари і 70 центів за кілограм ділки вказують значно менше - 2 долари і 20 центів або і зовсім 50 центів.
		Отримавши цю заявку, митниця зобов'язана перевірити тканину і визначити чи вірно імпортер вказав вагу товару, його якість і митну вартість товару аби чітко визначити скільки за неї має сплатити податків і ось тут найцікавіше.
		Таможня отбирает образцы на анализы для того, чтобы подтвердить таможенный код и субъект не хочет ждать и оплачивать простой груза и у него есть возможность уехать по временной декларации.
		Ось що крутить веретено корупції. Отримавши на руки тимчасову митну декларацію комерсант сплачує копійки і просто зникає з товаром на мільйони.
		Не вірите що все на стільки нахабно просто - Гроші легко це доводять. Ми знову в Одесі, саме тут зареєстровано більшість фірм-одноденок, які останнім часом оформлюють тканину саме на столичній митниці під керівництвом ОСОБА_4.
		Наприклад ТОВ "Максімус люкс" у березні оформило величезну кількість контейнерів - 74 контейнери. Фірми як і прогнозували експерти вже не має, тож коли митна лабораторія розбереться з кого стягнути борги не відомо. Між тим недоплата за ті сім десятків контейнерів із тканиною за розрахунками експертів і програми Гроші УВАГА більше ніж півмільйона доларів або ж 15 мільйонів гривень. Приблизно стільки ж збитків нанесено державі товариством "Кий торг", вони взагалі рекордсмени - 80 контейнерів тканини митники оформили за якихось 10 днів.
		Далі взагалі нонсенс, ось у цьому гаражі зареєстрована фірма із статутним капіталом у 500 тисяч гривень - ТОВ "РСК Агросейл" і столичні митники чомусь дозволили цій гаражній конторі оформити у Києві аж 48 контейнерів тканини, не доплативши при цьому в бюджет майже двадцять мільйонів гривень.
		Аналогічно нічим закінчились пошуки інших фірм мафії шовкопрядів у Одесі, Києві та Харкові.
		Тож факт, після швидкої і плідній співпраці з підлеглими пана ОСОБА_4 фірми зникають із коштовним товаром, залишаючи державі збитки. В березні лише 6 таких товариств оформили в Києві більше 200 контейнерів, державі недоплатили, шокуюча цифра - більше ніж півсотні мільйонів гривень і це за один неповний місяць.».
		- «ОСОБА_4 майже рік керує київською митницею у статусі тимчасового начальника. Ось хто має відповідати за все що коїться. Звісно про мафію шовкопрядів він надавати пояснення категорично не бажає.»;
		- «Начальник митного посту «Cтоличний», зловживаючи службовим становищем і діючи в інтересах ПП Тріумф СВ забезпечив безперешкодне митне оформлення вказаному товариству ввезення товарів на митну територію України із заниженням митної вартості, причинивши таким чином збитки державі на загальну суму, що більше ніж у 250 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.».
		Доводи представників відповідача щодо недоведеності факту сповіщення сюжету в ефірі відповідача, спростовуються наявним в матеріалах справи відеозаписом передачі «Гроші» від ІНФОРМАЦІЯ_1, який був отриманий позивачем від Національної ради телебачення та радіомовлення з листом від 26.04.2017 року вих. № 15а/260.
		Конституцією України гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань (ст. 34 Конституції України). 
		Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, ратифікованої Україною, передбачено право кожного на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.
		Відповідно до ст. 47-1 Закону України «Про інформацію», ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.
		Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
		Пленум Верховного Суду України в п. 19 своєї Постанови «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної юридичної особи» №1 від 27 лютого 2009 року, роз'яснив судам, що відповідно до статті 277 ЦК не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.
		Разом з тим, відповідно до Висновку експертного дослідження за результатами лінгвістичного (семантико-текстуального) дослідження від 19.05.2017 року № 7875/17-39 у вищезазначеному відеосюжеті в якому була оприлюднена інформація скомпонована в сюжет під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2» стосовно діяльності позивача, міститься інформація негативного характеру щодо особи позивача та його діяльності; у висловлюваннях учасників відеосюжету наявна інформація негативного характеру щодо особи позивача та його діяльності, зокрема, яку просить спростувати позивач, викладена у формі фактичних тверджень, а не оціночних суджень (критики, оцінки дій); у відеосюжеті містяться висловлювання, які, за умови невідповідності інформації дійсності, є прямою інвективою, дають різку оцінку особистим та діловим якостям позивача і є образливим для нього; у відеосюжеті наявні висловлювання, зміст яких, дає можливість адресатам зробити висновок про невідповідність діяльності позивача вимогам законодавства і сприяє формуванню в суспільстві негативного ставлення до позивача та негативної оцінки його моральних якостей.
		Судом встановлено, що інформація, поширена відповідачем у відеосюжеті носить стверджувальний характер про нанесення збитків державі та існування корупційних, злочинних діянь.
		Враховуючи приписи зазначених норм чинного законодавства України, роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, а також встановлені в судовому засіданні обставини, суд приходить до висновку, що вищезазначена інформація, поширена відповідачем, містить фактичні дані, а тому ці висловлювання є фактичними твердженнями.
		Зі змісту статей 269, 270 ЦК України вбачається, що особисті немайнові права належать кожній фізичній особі від народження або за законом.
		Відповідно до Конституції України фізична особа має право на життя, право на охорону здоров'я, право на безпечне для життя і здоров'я довкілля, право на свободу та особисту недоторканність, право на недоторканність особистого і сімейного життя, право на повагу до гідності та честі, право на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, право на недоторканність житла, право на вільний вибір місця проживання та на свободу пересування, право на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості.
		Відповідно до ст. 275 ЦК України, фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист особистого немайнового права здійснюється способами, встановленими главою 3 цього Кодексу.
		Захист особистого немайнового права може здійснюватися також іншим способом відповідно до змісту цього права, способу його порушення та наслідків, що їх спричинило це порушення.
		Частини 1, 3 ст. 277 ЦК України визначають, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
		Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.
		Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		Судом встановлено, що комісією Державної фіскальної служби України було проведено службове розслідування, за результатами якого було складено Акт службового розслідування від 08.06.2017 року № 1419/99-99-22-03-01-21-1, згідно висновків якого митне оформлення товарів, які надійшли на адресу вищевказаних товариств та адміністрування митних платежів здійснено працівниками, які безпосередньо проводили митні формальності, відповідно до вимог митного законодавства. При цьому, оскільки під час службового розслідування не здобуто документального підтвердження фактів використання ОСОБА_4 наданих йому повноважень чи пов'язаних з ними можливостей, одержання грошових коштів або іншого майна, переваг, пільг, послуг, нематеріальних активів, будь-яких інших вигод нематеріального чи негрошового характеру, ознак корупції в його діянні не вбачається.
		Відповідно до листа Державної фіскальної служби від 22.05.2017 року вих. №6667/Д/99-99-07-03-01-14 в період з 01.03.2017 року по 30.04.2017 року на території України було подано та здійснено оформлення 1902 митних декларацій, з них 307 на митному посту «Столичний» Київської міської митниці ДФС (складає приблизно 16,1 % від загального обсягу розмитненого товару «тканина» в Україні) та всього 624 на всій Київській міській митниці ДФС (складає приблизно 32,8 % від загального обсягу розмитненого товару «тканина» в Україні).
		Крім того, судом встановлено, що рішеннями Одеського окружного адміністративного суду та Одеського апеляційного адміністративного суду було визнано протиправними та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів Київської міської митниці ДФС щодо митних оформлень, які здійснювались суб'єктами господарювання - ТОВ «РКС Агросейл», ТОВ ««Максімус Люкс» та ТОВ «Кій Торг». 
		Відповідно до ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України (надалі - МК України) декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.
		Згідно з ч. 1 ст. 258 МК України під митною декларацією, заповненою у звичайному порядку, розуміється митна декларація, що містить обсяг відомостей (даних), достатній для завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення у заявлений митний режим.
		У відповідності до ч. 1 ст. 260 МК України якщо декларант або уповноважена ним особа не володіє точними відомостями про характеристики товарів, необхідні для заповнення митної декларації у звичайному порядку, вона може подати органу доходів і зборів тимчасову митну декларацію на такі товари за умови, що вона містить дані, достатні для поміщення їх у заявлений митний режим, та під зобов'язання про подання додаткової декларації у строк не більше 45 днів з дати оформлення тимчасової митної декларації.
		Відповідно до ст. 361 МК України управління ризиками - це робота органів доходів і зборів з аналізу ризиків, виявлення та оцінки ризиків, розроблення та практичної реалізації заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків, оцінки ефективності та контролю застосування цих заходів. Під ризиком розуміється ймовірність недотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.
		Згідно ч. 2 ст. 363 МК України порядок здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
		У відповідності до ч. 1 ст. 320 МК України за результатами аналізу системи управління ризиками визначаються форми та обсяг митного контролю, достатні для забезпечення додержання вимог законодавства України з питань державної митної справи.
		За приписами п.п. 1, 2 Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31 липня 2015 року № 684, цей Порядок розроблено з метою забезпечення вибірковості митного контролю шляхом застосування системи управління ризиками, поліпшення ефективності роботи Державної фіскальної служби України (далі - ДФС) під час митного контролю та митного оформлення за рахунок застосування методів управління ризиками, у тому числі аналізу ризиків із використанням інформаційних технологій. Цей Порядок встановлює єдиний підхід до здійснення органами ДФС (їх структурними підрозділами) аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю.
		Відповідно до ч. 3 ст. 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. У разі незгоди декларанта з коригуванням, він вправі оскаржити таке рішення до суду.
		З метою реалізації права декларанта на випуск товарів у вільний обіг відповідно до положень ст. 260 МК України, у зв'язку з відсутністю точних відомостей про характеристики товарів, зокрема, про код товару згідно з УКТЗЕД, враховуються вимоги ПКМУ від 12.05.2012 № 450, товари випускаються у вільний обіг за тимчасовими митними деклараціями за найбільшими ставками митних платежів з тих, під яку може підпадати товар згідно УКТ ЗЕД. 
		Відповідно до Закону України «Про Митний тариф України» найбільша ставка мита на товар полотна встановлена у розмірі 8 %. При цьому, за даними тимчасовими митними деклараціями для випуску товарів у вільний обіг застосовуються курси валют, заходи тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, чинні на дату прийняття органом доходів і зборів тимчасової митної декларації для оформлення згідно ч. 3 ст. 260 МК України.
		З системного аналізу вищезазначених норм чинного законодавства України можна зробити висновок, що посадові особи митниці зобов'язані випустити товар за тимчасовою декларацією за умови сплати декларантом мита за найбільшими ставками митних платежів з тих, під яку може підпадати товар згідно УКТ ЗЕД, а роль посадових осіб митниці зводиться до реалізації заходів, які були визначені АСАУР. Оплата декларантами мита за найбільшими ставками взагалі виключає можливість нанесення державі збитків, у випадку «зникнення» декларанта. Вказані обставини виключають можливість впливу позивача на здійснення митного оформлення товару та виключають можливість нанесення збитків державі при здійсненні митного оформлення за тимчасовою декларацією.
		Як показав свідок ОСОБА_6, який є уповноваженим представником ТОВ «РКС Агросейл», ТОВ «РКС Агросейл» здійснює діяльність з літа 2016 року та на сьогоднішній день не припинено; ТОВ «РКС Агросейл» знаходиться за зареєстрованою адресою місцезнаходження; ТОВ «РКС Агросейл» імпортувало товари - тканину, та здійснювало його митне оформлення, працівниками Київської міської митниці ДФС були винесені рішення про коригування митної вартості даного товару, які були оскаржені ТОВ «РКС Агросейл» та визнані протиправним і скасовані Одеським окружним адміністративним судом; ТОВ «РКС Агросейл» були сплачені усі необхідні податки, збори та мита при здійсненні митного оформлення. Про будь-які контакти представників ТОВ «РКС Агросейл» з позивачем щодо сприяння останнім у здійсненні митного оформлення товару та отримання позивачем будь-якої вигоди від ТОВ «РКС Агросейл» свідку ОСОБА_6 не відомо.
		З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про недостовірність інформації, яка була поширена відповідачем та яку просить спростувати позивач.
		Судом також встановлено, що після поширення недостовірної негативної інформації відповідачем, народний депутат України ОСОБА_5 звернувся до керівництва НАБУ, ДФС, ГПУ, СБУ та НАЗК щодо «шахрайських схем» позивача. 
		Крім того, 15.05.2017 року під стінами СБУ, ГПУ, НАБУ, САП та ДФС пройшов мовчазний флеш-моб, який організувала громадська організація «Українська громадська рада», наголосивши на корупційних схемах, які відбуваються на Київській митниці на чолі з позивачем.
		Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об'єктів судового захисту. Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов'язків. 
		Згідно з п. 5 вищезазначеної Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1, відповідно до статей 94, 277 ЦК України фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
		Відповідно до ч. 1 ст. 200 ЦК України інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
		Згідно ст. 1 Закону України «Про інформацію» під інформацією закон розуміє будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
		Статтею 4 Закону України «Про інформацію» встановлено, що суб'єктами інформаційних відносин є: фізичні особи; юридичні особи; об'єднання громадян; суб'єкти владних повноважень, а об'єктом інформаційних відносин є інформація.
		Як визначено ст. 5 Закону України «Про інформацію» кожна особа має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
		В абз. 2 п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 зазначено, що під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
		Згідно зі ст. 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, в тому числі, ділова репутація, ім'я (найменування), а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.
		У відповідності до ст. 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.
		У пунктах 24 і 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» вказано, що спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація. У разі, якщо спростування недостовірної інформації неможливо чи недоцільно здійснити у такий же спосіб, у який вона була поширена, то воно повинно проводитись у спосіб, наближений (адекватний) до способу поширення, з урахуванням максимальної ефективності спростування та за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію.
		Якщо суд ухвалює рішення про право на відповідь або про спростування поширеної недостовірної інформації, то у судовому рішенні за необхідності суд може викласти текст спростування інформації або зазначити, що спростування має здійснюватися шляхом повідомлення про ухвалене у справі судове рішення, включаючи публікацію його тексту. За загальним правилом, інформація, що порочить особу, має бути спростована у спосіб, найбільш подібний до способу її поширення (шляхом публікації у пресі, повідомлення по радіо, телебаченню, оголошення на зібранні громадян, зборах трудового колективу, відкликання документа тощо).
		Пленум Верховного Суду України в п. 15 своєї Постанови № 1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» зазначив, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
		Судом достовірно встановлено під час судового розгляду про наявність вищезазначених чотирьох обставин, а саме поширення відповідачем негативної інформації про позивача, яка є недостовірною і яка порушує його особисті немайнові права.
		Згідно п. 4 ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає, зокрема у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
		Частиною третьою статті 23 Цивільного кодексу України встановлено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Пунктом 19 Постанови № 1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» встановлено, що якщо суб'єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на відповідача може бути покладено обов'язок відшкодувати моральну шкоду.
		Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
		Оскільки позивач внаслідок порушення його особистих немайнових прав зазнав приниження його ділової репутації, негативного сприйняття його оточуючими внаслідок перегляду відеосюжету та формування негативного образу у громадськості, суд приходить до висновку, що він має право на відшкодування моральної шкоди, розмір якої він обчислює в сумі 1 (одна) грн. 00 коп., а тому в цій частині вимог позов також підлягає задоволенню.
		Згідно ст.ст. 10, 11, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		З врахуванням встановлених в судовому засіданні обставин справи, суд оцінюючи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, приходить до висновку, що вимоги позивача знайшли своє доведення в судовому засіданні, є такими, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
		На підставі вищевикладеного, ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, ст. 32 Конституції України, ст.ст. 16, 23, 201, 270, 275, 277 ЦК України, ст.ст. 1, 2, 4, 5 Закону України «Про інформацію», ст.ст. 48, 64, 65 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної юридичної особи» № 1 від 27 лютого 2009 року, Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в правах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 208, 209, 213-215, 217- 218, 223 ЦПК України, суд,-
		 
		В И Р І Ш И В :
		  Позов задовольнити.
		Визнати такою, що є недостовірною, не відповідає дійсності та принижує честь,
		гідність та ділову репутацію ОСОБА_4 інформацію, поширену Товариством з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Студія  1+1» в ефірі телеканалу «1+1» в передачі «Гроші» від ІНФОРМАЦІЯ_1 під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_2» в частині тверджень:
		 
		- «Схеми простіше не буває - от наприклад, замість іграшок фіскали розмитнюють
		пластилін, а замість черевиків - підошви. Така заміна товарів при сплаті податків призводять до падіння надходжень в бюджет в 10 разів на одному контейнері з імпортним крамом. Ми взяли для ілюстрацій цього процесу одну столичну митницю і за два тижні знайшли там порушень на два мільйони доларів.»;
		- «В цих ексклюзивних даних нас найбільше дивує ось що - дивіться, якщо раніше тканину із Одеси везли на різні пункти по всій країни, то із березня чомусь майже завжди тільки у Київ, ось сюди - митний пост «Столичний». Щоденно його проходять десятки фур із текстильним товаром. Чому ж усі контейнери із полотнами тепер направляють виключно в Київ. Хто і навіщо це робить.»;
		- «Часто буває, що вантаж заявляють правдиво, але замість належної для тканини митної вартості ризиків у 3 долари і 70 центів за кілограм ділки вказують значно менше - 2 долари і 20 центів або і зовсім 50 центів.
		Отримавши цю заявку, митниця зобов'язана перевірити тканину і визначити чи вірно імпортер вказав вагу товару, його якість і митну вартість товару аби чітко визначити скільки за неї має сплатити податків і ось тут найцікавіше.
		Таможня отбирает образцы на анализы для того, чтобы подтвердить таможенный код и субъект не хочет ждать и оплачивать простой груза и у него есть возможность уехать по временной декларации.
		Ось що крутить веретено корупції. Отримавши на руки тимчасову митну декларацію комерсант сплачує копійки і просто зникає з товаром на мільйони.
		Не вірите що все на стільки нахабно просто - Гроші легко це доводять. Ми знову в Одесі, саме тут зареєстровано більшість фірм-одноденок, які останнім часом оформлюють тканину саме на столичній митниці під керівництвом ОСОБА_4.
		Наприклад ТОВ «Максімус  люкс»  у  березні  оформилось  величезну  кількість контейнерів - 74 контейнери. Фірми як і прогнозували експерти вже не має, тож коли митна лабораторія розбереться з кого стягнути борги не відомо. Між тим недоплата за ті сім десятків контейнери із тканиною за розрахунками експертів і програми Гроші УВАГА більше ніж півмільйона доларів або ж 15 мільйонів гривень. Приблизно стільки ж збитків нанесено державі товариством «Кий торг», вони в загалі рекордсмени - 80 контейнерів тканини митники оформили за якихось 10 днів.
		Далі взагалі нонсенс, ось у цьому гаражі зареєстрована фірма із статутним капіталом у 500 тисяч гривень - ТОВ «РСК Агросейл» і столичні митники чомусь дозволили цій гаражній конторі оформити у Києві аж 48 контейнерів тканини, не доплативши при цьому в бюджет майже двадцять мільйонів гривень.
		Аналогічно нічим закінчились пошуки інших фірм мафії шовкопрядів у Одесі, Києві та Харкові.
		Тож факт, після швидкої і плідної співпраці з підлеглими пана ОСОБА_4 фірми зникають із коштовним товаром, залишаючи державі збитки. В березні лише 6 таких товариств оформили в Києві більше 200 контейнерів, державі недоплатили, шокуюча цифра - більше ніж півсотні мільйонів гривень і це за один неповний місяць.».
		- «ОСОБА_4 майже рік керує Київською митницею у статусі тимчасового начальника. Ось хто має відповідати за все що коїться. Звісно про мафію шовкопрядів він надавати пояснення категорично не бажає.»;
		- «Начальник митного посту «Столичний», зловживаючи службовим становищем і діючи в інтересах ПП «Тріумф СВ» забезпечив безперешкодне митне оформлення вказаному товариству ввезення товарів на митну територію України із заниженням митної вартості, причинивши таким чином збитки державі на загальну суму, що більше ніж у 250 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.».
		Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Студія 1+1» з моменту набрання рішенням законної сили спростувати вищезазначену недостовірну інформацію стосовно ОСОБА_4 шляхом оголошення в ефірі телеканалу «1+1» найближчої програми «Гроші» резолютивної частини рішення суду з даної справи.
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Студія 1+1» на користь ОСОБА_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 моральну шкоду в розмірі 1 (однієї) гривні.
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Студія 1+1» на користь ОСОБА_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 судовий збір в розмірі 2 880, 00 грн.
		Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
		Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
		   
		Суддя     В. С. Декаленко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...