Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 569/30/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із трудових правовідносин.
Надіслано для оприлюднення: 28.07.2017. Зареєстровано: 28.07.2017. Забезпечено надання загального доступу: 01.08.2017.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 569/30/16-ц
		                                                                      
		                                                            Р І Ш Е Н Н Я
		                                                   І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И
		                              
		 
		26 липня 2017 року                                                                                м. Рівне
		Рівненський міський суд
		в особі :судді                                     Діонісьєвої Н.М.
		при секретарі                                     Краглевич Ю.О.
		з участю представників позивача    ОСОБА_1, ОСОБА_2          
		представників відповідача               ОСОБА_3
		                                                            ОСОБА_4
		представника третьої особи             ОСОБА_5
		   розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Комунального закладу «Рівненська обласна дитяча лікарня» Рівненської обласної ради, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_7 про скасування наказу про звільнення, скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення, поновлення на роботі, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд,-
		                                                            ВСТАНОВИВ:
		        ОСОБА_8 звернувся до суду з позовом до Комунального закладу„Рівненська обласна дитяча лікарня Рівненської обласної ради, третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_7 про визнання дій відповідача протиправними та скасування наказів по КЗ „РІВНЕНСЬКА ОБЛАСНА ДИТЯЧА ЛІКАРНЯ Рівненської обласної ради від 01 грудня 2015 року „Про звільнення ОСОБА_6Г., наказу від 12 листопада 2015 року за №161-З „Про застосування дисциплінарного стягнення в частині оголошення догани ОСОБА_6, завідувачу структурного підрозділу, лікарю хірургу дитячому відділенні планової хірургії та відсторонення від посади завідувача структурного підрозділу лікаря-хірурга дитячого відділення планової хірургії ОСОБА_6, поновлення на посадах, скасування протоколу №10 від 11.11.2015 року чергового засідання ЛКК КЗ «РОДЛ» по зясуванню питань та обставин смерті хворого, стягнення недоплаченої заробітної плату у звязку з неправомірним відстороненням від роботи в період з 12 листопада 2015 року по 01 грудня 2015 року(до дня звільнення), стягнення середньомісячної заробітної плати за весь час вимушеного прогулу по день винесення судового рішення в справі.
		      В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що він працював в КЗ „РОКЛ  Рівненської обласної ради на посадах лікаря хірурга дитячого відділення планової хірургії та завідувача структурного підрозділу лікаря-хірурга дитячого відділення планової хірургії, але його неправомірно було відсторонено від посади завідувача та неправомірно переведено з 23.11.2015 року на посаду лікаря хірурга дитячого ургентного відділення планової хірургії. 
		       12 листопада 2015 року згідно п.1 та п.2 наказу №161-З „Про застосування дисциплінарного стягнення, йому оголошено догану як і іншим медичним працівникам закладу та відсторонено від посади завідувача структурного підрозділу лікаря-хірурга дитячого відділення планової хірургії, „на період остаточного зясування причин смерті ОСОБА_9С. А 23 листопада 2015 року згідно наказу №183-к КЗ „РОКЛ та як він вважає неправомірно переведено на посаду лікаря хірурга дитячого, ургентного відділення планової хірургії. 
		        01 грудня 2015 року згідно наказу №188-к головного лікаря ОСОБА_7 КЗ „Рівненська обласна дитяча лікарня, ОСОБА_6, лікаря-хірурга дитячого ургентного відділення планової хірургії, звільнено з посади „за невиконання без поважних причин обовязків, покладених трудовим договором, п.3 ст.40 КЗпП України.
		       Відтак, вважає, що оскільки за весь час професійної трудової діяльності, яка складає 11 років, він не притягувалася до дисциплінарної відповідальності за порушення трудових обовязків та сумлінно їх виконував, зокрема за останні три роки трудової діяльності провів успішно 163 операції з яких 21 проведена новонародженій дитині. Вважає що роботодавцем, при застосуванні дисциплінарних стягнень не враховувалася його попередня робота. А засідання ЛКК та ОСОБА_10 ради проведені із значними порушеннями. Хоча засідання комісії відбулося „ по зясуванню організаційних питань та обставин смерті хворого ОСОБА_9 „, але як видно із протоколу №10 від 11.11.2015 року комісією вирішувалося питання щодо надання медичної допомоги, дій медичного персоналу закладу, який був причетним до надання медичної допомоги хворому, однак які не мали проводитися без рецензії медичної картки стаціонарного хворого та висновків патологоанатомічного дослідження. 
		       Вважає, що висновки та дії комісії ЛКК КЗ „РОДЛ від 11.11.2015 року та рішення медичної ради від 01.12.2015 року викладених в протоколі №5 „Про результати розбору смерті ОСОБА_9С.є неправомірними та такими, що підлягають скасуванню. Відповідно на виконання наказу управління охорони здоровя облдержадміністрації від 09.11.2015 року №359 «Про проведення службової перевірки по факту смерті дитини ОСОБА_9С.» членами клініко-експертної комісії (КЕК) управління охорони здоровя Рівненської облдержадміністрації у кількості 19 чоловік, вказано що при поступленні дитини в приймальному відділенні КЗ «РОДЛ» було поставлено попередній діагноз: гострий апендицит. 
		       Дитині були призначені діагностичні обстеження, які передбачені наказом МОЗ від 14.02.2012 року №110, призначені діагностичні обстеження, які передбачені наказом МОЗ України від 30.03.04 №88 АДМ «Про затвердження Протоколів лікування дітей зі спеціальності дитяча хірургія», а також локальних Протоколів надання хірургічної допомоги діятм в умовах КЗ РОДЛ РОР». Згідно вищезазначених наказів та протоколів, за дитиною з підозрою на гострий апендицит здійснюється динамічне спостереження в у мовах хіругічного стаціонару  при цьому огляд проводиться кожні 2-3 години, а на підтвердження даного діагнозу лікарю-хірургу відводиться 6 годин часу. Всіма лікарями, які оглядали дитину стан дитини був розцінений, як середнього ступеня важкості і при поступленні дитини з 2 до 3 ночі, а також при огляді вранці з 6.00 до 07.50 год.. Лікування відповідало постановленому на той момент діагнозу та відповідно до оцінки загального стану дитини.»
		       Згідно даних гістологічного дослідження препаратів під №Т-200.15-20, проведеного центральним патологоанатомічним відділенням КЗ «РОКЛ»РОР та висновком консультативного заключення кафедри патологічного та топографічної анатомії Національної медичної академії ім..ОСОБА_11, затвердженого головним дитячим патологоанатомом МОЗ України ОСОБА_12, у дитини ОСОБА_9 виявлена хвороба Крона в активній фазі патологічного процесу. В якій вказано, що смерть дитини, яка страждала на хворобу Крона, наступила від інфекційно-токсичного шоку, який виник внаслідок дислокації бактерій в кровяне русло з ураженої ділянки кишківника. Хвороба Крона  це хронічне захворювання кишківника, при якому розвивається виразка слизової оболонки з наступним розростанням специфічних гранульом і звуження просвіту кишки. За даними ВООЗ діагноз хвороба крона встановлюється в Європі в середньому за 3 роки. Описаний випадок у Швеції, коли діагноз був встановлений за 6 місяців. Лікування дітей з ХК проводять лікарі-гастроентерологи або педіатри маючи заключення дитячого гастроентеролога.
		      На думку членів КЕК, в жовтні 2015 року лікарями міської дитячої лікарні Рівненської міської ради, які оглядали та проводили лікування дитини не було запідозрено хвороби Крона, а застосування широкого спектру антибіотиків при лікуванні дозволило зняти загострення ХК, так як дане захворювання має хвилеподібний, рецедивуючий перебіг з чергуванням загострень та затихань клінічних проявів. Члени КЕК прийшли до висновку, що смерть дитини від хвороби Крона була непопереджуваною з наступних причин, а саме: ранній вік дитини; запідозрити та поставити діагноз ХК не представлялось можливим, так як дитина перебувала у стаціонарі дуже короткий термін, а відповідно і розпочати лікування; симптоматика ускладнення захворювання (інфекційно-токсичний шок) носила атиповий і стертий характер, також активність патологічного процесу, виявленого при патолого- гістологічному дослідженні, що дає підстави зробити висновок, що між діями лікарів та настанням смерті дитини немає причинно-наслідкового звязку.
		       Позивач відчував упереджене ставлення роботодавця до його особи, оскільки інші працівники які були також причетні до надання медичної допомоги хворому і яким було оголошено дисциплінарні стягнення у вигляді догани і надалі продовжують працювати в установі, а його неправомірно звільнено та залишено його та сімю без засобів для існування, та повністю знищено його репутацію та авторитет, через що він зазнає душевних хвилювань.
		       Тим більше, що надання хірургічної допомоги дітям в умовах КЗ „РОДЛ РОР здійснювалося згідно локальних протоколів затверджених головним лікарем КЗ „РОДЛ РОР ОСОБА_7 та погоджених начальником управління охорони здоровя РОДА ОСОБА_13 від 25.12.2014 року, розробленого на підставі наказів МОЗ України №226 від 27.07.1998 року, №102/18 від 19.03.2009 р., від 25.06.2008 року №340, від 25.06.2008 року №341, від 30.03.2004 року №88. Зокрема це стосується протоколу лікування гострого апендициту у дітей, оскільки саме такий діагноз при госпіталізації дитини було попередньо під знаком питання встановлено в приймальному відділенні РОДЛ, про що значиться в медичній картці стаціонарного хворого №10765 ОСОБА_9,ІНФОРМАЦІЯ_1
		      Накази від 12 листопада 2015 року про оголошення догани, наказ від 01 грудня 2015 року про його звільнення, як і відсторонення від посади та переведення на іншу посаду, які видавалися в межах одного випадку вважає позивач неправомірними. Також роботодавцем в цей день видано заповнену трудову книжку та не виплачено розрахункові кошти. Чим порушено ст.116 КЗпП України.
		      В поданих до суду запереченнях вказано, що за змістом протоколу № 10 лікувальної-контрольної комісії від 11.11.2015, який став підставою для застосування дисциплінарного стягнення до позивача, в результаті проведених двох засідань лікувально-контрольної комісії щодо розбору летального випадку смерті ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2, з'ясування обставин смерті хворого, дій медичного персоналу закладу, який причетний до надання медичної допомоги хворому, станом на 11.11.2015 року було встановлено, що завідувачем структурного підрозділу, лікарем-хірургом дитячого відділення планової хірургії не в повній мірі застосовано методи об'єктивного обстеження хворого (пальпація, перкусія, аускультація серця, легень, визначення властивостей пульсу, вимірювання артеріального тиску, тощо). Основна увага при цьому надавалась обстеженню органів черевної порожнини та діагностиці гострого захворювання. В результаті вище вказаного, невірно розцінено (недооцінено) загальний стан хворого в динаміці протягом часу стаціонарного лікування, що призвело до обрання невірної тактики лікування.
		Завідувачем структурного підрозділу, лікарем-хірургом дитячим ОСОБА_6 не дотримано вимог посадової інструкції в частині знань та вмінь, а також покладених на нього професійних обов'язків.
		При застосуванні вказаного вище дисциплінарного стягнення КЗ «Рівненська обласна дитяча лікарня» Рівненської обласної ради було дотримано вимоги ст. 149 Кодексу законів про працю України, отримано від позивача письмові пояснення, враховано ступінь тяжкості
		проступку, обставини, за яких вчинено проступок, попередню роботу працівника. Стягнення оголошено в наказі, про що ОСОБА_6 повідомлено під розписку.
		Відповідно до ч. З ст. 40 Кодексу законів про працю України трудовий договір, укладений на невизначении строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
		Наказом головного лікаря КЗ «Рівненська обласна дитяча лікарня» Рівненської обласної ради ОСОБА_7 від 01.12.2015 № 188-к ОСОБА_6, лікаря-хірурга дитячого ургентного відділення планової хірургії, звільнено з посади 01.12.2015 за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором.
		Згідно із протоколом медичної ради від 01.12.2015 № 5 хворому ОСОБА_9 встановлено в приймальному відділенні лікарем хірургом черговим ОСОБА_14 та лікарем педіатром приймального відділення ОСОБА_15. попередній діагноз гострого апендициту, про що є запис в медичній карті амбулаторного хворого. Однак в медичній карті стаціонарного хворого такий запис відсутній.
		При поступленні у відділення планової хірургії о 3 : 00 год 03.11.2015 в медичній карті стаціонарного хворого відсутній запис лікаря хірурга планової хірургії ОСОБА_6 В записі хірурга о 6 : 00 год наявні дані щодо температури тіла хворого 38 : 5 С, проте зазначено, що скарги відсутні. Окрім того немає інформації про частоту серцевих скорочень, артеріальний тиск, не в повній мірі описано неврологічний та локальний статуси, не відображено скарг на спрагу, що було наявним згідно свідчень батька хворого. Немає даних про діурез, відходження стільця, тощо. Не проводилась інтерпретація показників загального аналізу крові. В медичній карті стаціонарного хворого відсутні дані щодо встановлення будь-яких діагнозів лікарем хірургом відділення планової хірургії ОСОБА_6 до 6 : 00 год 03.11.2015 року, коли є наявний запис про відсутність даних про гостру хірургічну патологію. Окрім того, відсутній чіткий план обстежень та лікування після зняття хірургічної патології. В щоденнику огляду чергового хірурга о 6 : 00 годині є запис про невідкладний огляд педіатра - огляд педіатра відсутній.
		Не проведено загальний аналіз сечі, не визначено групу крові хворого. Резус належність. Лікарем педіатром не призначено аналіз сечі на кетонові тіла, хоча ним же встановлено діагноз ацетонемічний синдром, про що наявний запис у медичній карті амбулаторного хворого.
		Згідно запису чергового лікаря о 07: 55 - реанімаційні заходи якіпроводились у хірургічному відділенні: серцево - легенева реанімація надавалась без застосування адреналіну, атропіну, бікарбонату натрію, інфузійної терапії.
		Відомості про проведення даних реанімаційних заходів у відділенні планової хірургії суперечать із наданими згодом письмовими поясненнями медичного персоналу даного відділення.
		В огляді анестезіолога відсутні відомості про наявний чи відсутній венозний доступ, в які вени вводилися фармпрепарати з реанімаційною ціллю.
		Враховуючи викладене, просять відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
		 В поданих до суду запереченнях проти позову представник третьої особи вказав, що наказом № 161-3 від 12.11.2015 «Про застосування дисциплінарного стягнення» ОСОБА_6 оголошено догану.
		У подальшому, наказом № 188-к від 01.12.2015 ОСОБА_6 звільнено з посади лікаря-хірурга дитячого ургентного відділення планової хірургії на підставі п. З ст. 40 КЗпП України.
		Як вбачається з позовної заяви позивач посилається на одночасне застосування дисциплінарних стягнень у вигляді догани та звільнення за одне і те ж правопорушення.
		Однак, такі твердження не відповідають дійсності, оскільки згідно наказу № 161-3 від 12.11.2015 «Про застосування дисциплінарного стягнення» підставою оголошення догани ОСОБА_6 став протокол чергового засідання лікувально-контрольної комісії КЗ «РОДЛ» від 11.11.2015.
		Водночас, згідно наказу № 188-к від 01.12.2015 підставою звільнення ОСОБА_6 стало також Рішення медичної ради від 01.12.2015 та протокол засідання профспілкового комітету № 6 від 01.12.2015.
		Відповідно до п. 4 ст. 36 КЗпП України підставою припинення трудового договору є розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41).
		З огляду на викладене, звільнення ОСОБА_6 відбулося на підставі п. З ст. 40 КЗпП України внаслідок систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення, оскільки раніше до нього було застосовано захід дисциплінарного стягнення у вигляді догани. Тобто саме догана і є підставою розірвання з ним трудового договору. На підставі викладеного, просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
		       У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та просили задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та додатково повідомили суду, що відповідачем - порушено вимоги ст. 149 КЗпП України. Роботодавцем не дотримано положень ст.147 КЗпП України, яка зазначає, що „за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана або звільнення. Аналіз змісту документів, які значаться в наказі про звільнення та оголошення дисциплінарного стягнення у вигляді догани працівнику не могли стати підставами для його звільнення чи застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани оскільки, по-перше, в жодному з них не вказується на рекомендацію щодо звільнення особи ОСОБА_6 По-друге, підстави висвітлені в таких наказах не відповідають самим вимогам Положення про ЛКК КЗ «РОДЛ» РОР від 26.05.2015 року, Тимчасового положення про медичну раду КЗ «РОДЛ» РОР від 10.06.2015 року, оскільки такі ради та комісії не уповноважені давати рекомендації в адміністративно-розпорядчій роботі закладу.
		        Крім того, систематичним вважається дисциплінарні та громадські стягнення вчинені працівником протягом року з дня застосування стягнення за перше порушення. До ОСОБА_6 протягом року і раніше не застосовувалося ні дисциплінарних, ні громадських стягнень за порушення трудової дисципліни чи трудових обовязків, що виключає систему як таку, а догана, як і звільнення, була оголошена працівнику в рамках одного випадку. Допущені роботодавцем при звільненні працівника ОСОБА_6 порушення підтверджено результатами перевірки проведеної Управлінням Держпраці у Рівненській області, що значаться у відповіді від 18.03.2016 року вих..№01-14/584.
		        Представники відповідача КЗ «РОКЛ» та третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача у судовому засіданні заперечили проти задоволення позову та надали суду письмові заперечення, у яких зазначили, що підставою оголошення догани ОСОБА_6 згідно наказу № 161-3 від 12.11.2015 «Про застосування дисциплінарного стягнення» став протокол чергового засідання лікувально-контрольної комісії КЗ «РОДЛ» від 11.11.2015. Водночас, згідно наказу № 188-к від 01.12.2015 підставою звільнення ОСОБА_6 стало також Рішення медичної ради від 01.12.2015 та протокол засідання профспілкового комітету № 6 від 01.12.2015.
		         Наказом № 161-3 від 12.11.2015 «Про застосування дисциплінарного стягнення» ОСОБА_6 оголошено догану. У подальшому, Наказом № 188-к від 01.12.2015 ОСОБА_6 звільнено з посади лікаря-хірурга дитячого ургентного відділення планової хірургії на підставі п. З ст. 40 КЗпП України як систематичне порушення з врахуванням попередньої догани. Тому вважають, що звільнення ОСОБА_6 відбулося на підставі п. З ст. 40 КЗпП України внаслідок систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим Договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. Зазначили, що саме догана і є підставою розірвання з ним трудового договору і вона вказує на систематичність порушень працівником.
		          Згідно пояснень представника третьої особи без самостійних вимог підставою для застосування дисциплінарного стягнення до позивача, в результаті стали проведені два засідання лікувально-контрольної комісії щодо розбору летального випадку (смерті ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2), з'ясування обставин смерті хворого, дій медичного персоналу закладу, який причетний до надання медичної допомоги хворому станом на 11.11.2015 року було встановлено, що завідувачем структурного підрозділу, лікарем-хірургом дитячого відділення планової хірургії не в повній мірі застосовано методи обєктивного обстеження хворого, що призвело до обрання невірної тактики лікування.Завідувачем структурного підрозділу, лікарем- хірургом дитячим ОСОБА_6 не дотримано вимог посадової інструкції в частині знань та вмінь, а також покладених на нього професійних обовязків.
		         Наголосили, що при застосуванні вказаного дисциплінарного стягнення КЗ «Рівненська обласна дитяча лікарня» Рівненської обласної ради було дотримано вимоги ст. 149 Кодексу законів про працю України, отримано від позивача письмові пояснення, враховано ступінь тяжкості проступку, обставини, за яких вчинено проступок, попередню роботу працівника. Стягнення оголошено в наказі, про що ОСОБА_6 повідомлено під розписку.Запрошений на засідання медичної ради ОСОБА_6 після ознайомлення з результатами експертної оцінки, їх не спростував. Від надання письмових пояснень по суті зауважень він відмовився, аргументуючи тим, що ним вже було надане письмове поясненню щодо медичної допомоги хворому ОСОБА_9 А тому важає, що при звільненні позивача була дотримана процедура звільнення. За наведених підстав просили суд відмовити позивачу у задоволенні позову.
		       Допитана , як свідок в судовому засіданні заступник головного лікаря з медсестринства КЗ «Рівненська обласна дитяча лікарня» ОСОБА_16 показала, що вона є членом ОСОБА_10. Вона була присутня на засіданнях ОСОБА_10 по факту смерті ОСОБА_9 При засіданні ОСОБА_10 розглядались питання, що стосуються роботи медичних сестер. Було встановлено, що медичні сестри невчасно внесли записи в листок лікарських призначень хворого, за що отримали догани, але на даний час вони з посад не звільнені, продовжують працювати. Також вона брала участь у засіданні профспілкового комітету 01 грудня 2015 року. На засіданні були зачитані рішення ОСОБА_10 про результати розбору смерті ОСОБА_9 Потім було ще два чи три засідання профспілкового комітету. ОСОБА_6 на них присутній не був. Про момент звільнення ОСОБА_6 з посади їй нічого не відомо, про вручення йому трудової книжки також. Їй відомо, що на момент звільнення ОСОБА_6 висновку про заключний діагноз ОСОБА_9 не було. Якщо в історії є запис лікаря про призначення консультації педіатра, то медична сестра зобов'язана викликати вказаного лікаря для надання консультації.
		          Допитана в якості свідка завідувач структурного підрозділу, лікар- кардіоревматолог дитячий відділення педіатрії № 2 КЗ «Рівненська обласна дитяча лікарня» ОСОБА_17 показала, що вона є членом медичної ради та членом ЛКК. Вона повідомила, що підписувала протоколи ЛКК № 9 від 06.11.2015 року про з'ясування обставин смерті ОСОБА_9 та № 10 від 11.11.2015 року по з'ясуванню організаційних питань та обставин смерті хворого ОСОБА_9 Також повідомила, що ОСОБА_10 рада та ЛКК проводились без заключного паталого-анатомічного діагнозу. Також пояснила, що дитина поступає першочергово у приймальне відділення лікарні, її оглядає лікар (Хірург, педіатр, тощо). Так як дитина ОСОБА_9 був доставлений в приймальне відділення швидкою допомогою з підозрою на апендицит, то був для огляду викликаний лікар  хірург. Якщо в карті хворого було зазначено консультацію лікаря-педіатра, то медична сестра зобов'язана була викликати педіатра. 
		       Допитаний в судовому засіданні , як свідок, завідувач структурного підрозділу , лікар-анестезіолог дитячий відділення анестезіології та інтенсивної терапії для новонароджених КЗ «Рівненська обласна дитяча лікарня» ОСОБА_18 показав, що він є членом медичної ради та членом ЛКК. Він повідомив, що підписував протоколи ЛКК № 9 від 06.11.2015 року про з'ясування обставин смерті ОСОБА_9 та № 10 від 11.11.2015 року по з'ясуванню організаційних питань та обставин смерті хворого ОСОБА_9 Також повідомив, що була проаналізована вся медична документація і висновки викладені в протоколах. Вказані висновки він підтримує. Про обставини звільнення ОСОБА_6 йому нічого не відомо.
		      Допитаний в якості свідка ОСОБА_19 показав, що у його сина після обіду 02.11.2015 року почалися болі в животі. Каретою швидкої допомоги його було доставлено в приймальне відділення Рівненської обласної дитячої лікарні. Лікарі швидкої сказали, що в дитини підозра на апендицит. В приймальному відділенні дитину оглянув лікар, сказав здати аналіз крові та чекати лікаря, щоб зробити УЗД. Лікар оглядав дитину три рази на протязі ночі. Він чув, як медична сестра викликала по телефону лікаря хірурга ОСОБА_6, але він не спустився оглянути дитину. Дитину оглядав лікар-хірург ОСОБА_14 В його присутності лікарі, щодо діагнозу дитини, не сперечалися. Під час засідання ЛКК він присутній не був, з медичною документацією його не ознайомлювали.
		      Допитані в якості свідків завідуючий структурним підрозділом лікар-хірург дитячий відділення планової хірургії ОСОБА_20, заступник головного лікаря з організаційної та методичної роботи ОСОБА_21, завідувач структурного підрозділу лікар-хірург дитячого відділення гнійної хірургії ОСОБА_22 показали, що вони є членами медичної ради та членами ЛКК. Повідомили, що вони підписували протоколи ЛКК № 9 від 06.11.2015 року про з'ясування обставин смерті ОСОБА_9 та № 10 від 11.11.2015 року по з'ясуванню організаційних питань та обставин смерті хворого ОСОБА_9 Свої висновки в судовому засіданні підтримали. Також пояснили, що ОСОБА_10 рада та ЛКК проводились без заключного паталого-анатомічного діагнозу.
		      Допитана в якості свідка в судовому засіданні лікар приймального відділення, педіатр ОСОБА_15 показала, що вона чергувала в приймальному відділенні під час поступлення ОСОБА_9. ОСОБА_10 сестра викликала лікаря-хірурга ОСОБА_6, який відмовився спутитись в приймальне відділення, а прийшов оглядати дитину лікар-хірург ОСОБА_14 Близько восьмої години ранку 03 листопада 2015 року вона оглядала хворого ОСОБА_9 Він скаржився на сильні болі у животі. Вона також помітила на животі у дитини висип. Батько дитини повідомив, що висип появився, коли хлопчику медсестра вколола другий укол. ОСОБА_10 сестра повідомила їй, що дитині кололи ношу для зняття больового синдрому. 
		       Допитані в якості свідків заступник головного лікаря з медичної частини ОСОБА_23, завідувач поліклініки , лікар-педіатр ОСОБА_24, завідувач структурного підрозділу, лікар-пульмонолог відділення педіатрії № 1 ОСОБА_25 показали , що вони є членами ОСОБА_10. Вони були присутні на засіданні ОСОБА_10 про результати розбору смерті ОСОБА_9 ОСОБА_6 на засіданні не було, хоча він запрошувався. На момент засідання ОСОБА_10 заключного паталого-анатомічного діагнозу , щодо причин смерті ОСОБА_9 не було. Історія хвороби ОСОБА_9 була передана в патологоанатомічне бюро. 
		        Допитаний в судовому засіданні , як свідок, лікар ортопед-травматолог дитячий ортопедо-травматологічного відділення, ОСОБА_26 показав, що він є головою профспілкового комітету , членом ОСОБА_10 та пояснив, що він був присутній на засіданнях профспілкового комітету, коли розглядали звернення головного лікаря КЗ «Рівненська обласна дитяча лікарня» РМР про звільнення ОСОБА_6 Думки членів профкому були різні. Йому відомо, що було засідання ОСОБА_10 ради. ОСОБА_6 на ньому присутній не був. ОСОБА_6 зарекомендував себе, як хороший лікар, ніколи не мав доган. Інших працівників, які чергували в ніч, коли помер ОСОБА_9 з роботи не звільнили, вони продовжують працювати і на даний час.
		        Допитаний в якості свідка лікар-хірург дитячий КЗ «Рівненська обласна дитяча лікарня» РМР ОСОБА_27 показав, що він є членом профспілкового комітету. Йому відомо, що лікаря-хірурга ОСОБА_6 звільнили внаслідок систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, тобто за ч.3 ст.40 КЗпПУ . Але йому невідомі випадки, щоб ОСОБА_6 раніше притягували до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання посадових обов»язків. Він голосував проти звільнення ОСОБА_6 
		         Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_28 показала, що вона була присутня під час засідання профспілкового комітету , як секретар, під час оголошення звернення головного лікаря КЗ «Рівненська обласна дитяча лікарня» РМР про звільнення ОСОБА_6 ОСОБА_6 запрошувався на засідання по телефону. Чи він був присутній на засіданні, вона не пам»ятає. Більшістю голосів після голосування було підтримано звернення головного лікаря про звільнення ОСОБА_6
		         Допитана в судовому засіданні свідок сестра медична приймального відділення ОСОБА_29 показала, що 03.11.2015 року вона чергувала , був доставлений у приймальне відділення ОСОБА_9 з діагнозом «гострий апендицит». Вона викликала в приймальне відділення лікаря-хірурга Думановс ького К. Г., але він відповів, що на огляд хворого прийде лікар-хірург ОСОБА_14 ОСОБА_14 прийшов, оглянув хворого , сказав зробити йому очисну клізму. Педіатр для огляду хлопчика не викликався. Температура в дитини була 38,5. Температуру дитині в приймальному відділенні не збивали. 
		      Допитана в судовому засіданні, як свідок , медична сестра планового відділення планової хірургії ОСОБА_30 показала, що була на чергуванні в ніч , коли до лікарні швидка медична допомога привезла хворого ОСОБА_9 Особисто їй ОСОБА_6 вказівки викликати педіатра для консультації не надавав. У відділення дитина ОСОБА_9 поступив о 03 год.10 хв., температура тіла дитини була 38,8 . Про обставини звільнення лікаря-хірурга ОСОБА_6 їй нічого не відомо.
		     Допитана , як свідок, сестра медична палатного відділення планової хірургії ОСОБА_31 показала, що 03.11.2015 року вона чергувала , був доставлений у приймальне відділення ОСОБА_9 з діагнозом «гострий апендицит». Всі лікарські призначення виконувались. У хворого було взято аналізи, результати яких було доставлено лікарю. Явка лікарів-консультантів забезпечувалась у відділення дзвінком на приймальне відділення. Лікар ОСОБА_6 не казав викликати для консультації лікарів педіатра чи невролога. Реанімаційні заходи в палаті, де знаходився ОСОБА_9 не проводились. Коли вона ввела вранці дитині ін'єкцію ношпи для зняття больового синдрому , вона раптово втратила свідомість. Реанімаційні заходи проводилися вже у ліфті по дорозі в реанімаційне відділення. 
		        Допитані в якості свідків лікар-педіатр, лікар-пульмонолог консультативної поліклініки ОСОБА_32, завідувач структурного підрозділу, лікар-анестезіолог дитячий відділення анестезіології та інтенсивної терапії ОСОБА_33 , лікар-хірург дитячого відділення гнійної хірургії ОСОБА_34 показали, що вони є членами ЛКК і ОСОБА_10 Ради КЗ «Рівненська обласна дитяча лікарня» РМР та чи надавав ОСОБА_6 пояснення на засіданнях, не пам'ятають. Експертна оцінка робилась по копії історії хвороби ОСОБА_9 Порушення були зафіксовані в тому, що реанімаційні заходи не могли надаватись дитині під час її транспортування.
		           Допитані в якості свідків завідувач структурного підрозділу, лікар-педіатр-неонатолог відділення патології новонароджених дітей ОСОБА_35 та завідуюча структурним підрозділом ОСОБА_36 показали, що вони є членами медичної ради та членами ЛКК. Повідомили, що вони підписували протоколи ЛКК № 9 від 06.11.2015 року про з'ясування обставин смерті ОСОБА_9 та № 10 від 11.11.2015 року по з'ясуванню організаційних питань та обставин смерті хворого ОСОБА_9 В ході розбору причин смерті ОСОБА_9 були виявлені недоліки у наданні медичної допомоги. Хворому не було призначено інвазійної терапії. Обставини звільнення ОСОБА_6 з посади лікаря-хірурга їм не відомі.
		          Керуючись ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
		         Суд, заслухавши доводи сторін, показання свідків, оцінивши письмові докази у справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини трудового спору, на які сторони посилалися, як на підставу своїх вимог і заперечень вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
		         Судом встановлено, що трудова діяльність позивача в м.Рівне Обласній дитячій лікарні (зміна назви медзакладу відбулася 01.07.2013 року на КЗ «РОКЛ») розпочата 01.08.2005 року. Дана обставина встановлена судом на підставі записів в трудовій книжці, яка згідно ст.48 КЗпП України є основним документом, що підтверджує трудову діяльність працівника.
		        02.06.2008 року позивача переведено на 0,5 ст. посади лікаря хірурга дитячої консультативної поліклініки та на 0,5 ст. посади ургентного лікаря-хірурга дитячого відділення планової хірургії, запис в яку здійснено на підставі наказу №51-К від 02.06.2008 року.
		       08.06.2010 року переведено на 0,25 ст. посади лікаря хірурга дитячого та на 0,25 ст.посади ургентного лікаря-хірурга дитячого відділення планової хірургії та на 0,5 ст.посади лікаря-хірурга дитячого консультативної поліклініки, запис здійснено на підставі наказу №51-К від 02.06.2008 року.
		       01.03.2014 року переведений на посаду завідувача структурним підрозділом, лікаря хірурга дитячого відділення планової хірургії, підстава наказ №22-К від 28.02.2014 року.
		        12.11.2015 року видано наказ №161-З „ Про застосування дисциплінарного стягнення, згідно якого „враховуючи висновки лікувально-контрольної комісії комунального закладу КЗ „РОДЛ розбору випадку смерті ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1 позивачу та іншим медичним працівникам закладу, оголошено догану. Та гідно п.2 цього наказу, позивача відсторонено від посади завідувача структурного підрозділу лікаря-хірурга дитячого відділення планової хірургії, „на період остаточного зясування причин смерті ОСОБА_9С. виконання обовязків покладено на ОСОБА_20Підставою для видання наказу вказано протокол №10 ЛКК від 11.11.2015 року, Положення про ЛКК КЗ «РОДЛ» РОР. Затвердженого 26.05.2015 року, пояснюючі записки працівників.
		        23.11.2015 року позивача згідно наказу №183-К переведено на посаду лікаря хірурга дитячого, ургентного відділення планової хірургії на підставі особистої заяви працівника. рудня 2015 року згідно наказу №188-к головного лікаря ОСОБА_7 КЗ „Рівненська обласна дитяча лікарня, ОСОБА_6, лікаря-хірурга дитячого ургентного відділення планової хірургії, звільнено з посади „за невиконання без поважних причин обовязків, покладених трудовим договором, п.3 ст.40 КЗпП України. В цей же день йому видано трудову книжку. Підставою для такого звільнення, згідно вищевказаного наказу стали також протокол №10 від 11.11.2015 року чергового засідання ЛКК КЗ „РОДЛ; рішення медичної ради від 01.12.2015 року протокол № 5 „Про результати розбору смерті ОСОБА_9С.;протокол засідання профспілкового комітету від 01.12.2015 року №6;акт про відмову надавати письмові пояснення від 01.12.2015 року.
		       При звільненні працівника за п.3 ст.40 КЗпП України слід врахувати, що на працівника покладаються обовязки, які становлять зміст його трудової функції, а також додержання ним правил внутрішнього трудового розпорядку. Підставою для розірвання трудового договору слугує систематичне невиконання працівником трудових обовязків, які можуть бути визначені визначені зокрема в посадових інструкціях працівника. Однак як встановлено судом, в закладі були наявні посадові інструкції лікаря-хірурга, однак на лікаря- хірурга дитячого, ургентного як видно із наданих пояснень представників відповідача не розроблялися, оскільки вони вважали, що такі мали бути розроблені або самим позивачем, оскільки той обіймав посаду завідуючого відділення або попереднім головним лікарем.
		        Суд оцінює критично такі пояснення, оскільки як вбачається із штатного розпису на 2015 рік КЗ «РОКЛ»РОР затвердженого начальником управління охорони здоровя від 02.01.2015 року в позиції відділення планової хірургії п.1,2,3,4 вирізняє 4 різні посади: завідувач структурного підрозділу, лікар-хірург дитячий, лікар-хірург дитячий, лікар-уролог дитячий, та лікар-хірург дитячий,ургентний.
		        Трудові обовязки працівника мають бути закріплені і доведені до працівника під його особистий підпис. Згідно Наказу №336 від 29.12.2004 Мінпраці Про затвердження Випуску 1 "Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності" п.6 Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників посадові інструкції складаються для працівників усіх посад,що зазначені в штатному розписі.
		        Відповідно до ст.13 Закону України „Про охорону праці, саме роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме затверджує інструкції про обов'язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог
		       Тому, суд не бере до уваги пояснення представників відповідача та третьої особи і відповідь КЗ «РОДЛ»РОР від 21.03.2016 р.№28/01-10/16 в якій вказано, що розробка посадової інструкції є складовою адміністративно-господарської діяльності і належить до функцій завідувача структурного підрозділу. Та що за кодом ДКП-003-2010 професії лікаря- хірурга дитячого та лікаря-хірурга дитячого ургентного є ідентичними, як і те що обидва примірники були вилученими правоохоронними органами. Оскільки відповідно до ухвали слідчого судді Рівненського міського суду від 11.11.2015 року для проведення обшуку з метою відшукування інформації по кримінальній справі ставилося відібрати завірені копії документів, зокрема посадових обовязків та відомчих нормативних документів. Посадові інструкції лікаря хірурга в даному випадку не мають правового значення, оскільки посада, яку обіймав позивач згідно наказу про призначення на посаду та штатного розпису на 2015 рік є іншою.
		       Суд прийшов до висновку що наказ від 01 грудня 2015 року №188-к «Про звільнення ОСОБА_6Г» слід скасувати та визнати неправомірним з наступних мотивів.
		       Пункт 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України надає право власнику або уповноваженого ним органу з власної ініціативи розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий договір до закінчення строку його чинності у разі систематичного невиконання працівником без поважних причин обовязків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
		        Відповідно до п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» із змінами, у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно зясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору, зокрема, за п. 3 ст. 40 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені ст. ст. 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок і попередня робота працівника.
		        Судом встановлено, що всі події, які відбувалися в період з 03.11.2015 року та до 01.12.2015 року, моменту звільнення працівника, нерозривно повязані із однією подією госпіталізації в медичний заклад хворої дитини ОСОБА_9,ІНФОРМАЦІЯ_1, та її раптовою смертю і зясуванню обставин та причин такої смерті, якості надання працівниками медичної допомоги, зокрема обстеження та лікування, призначення пацієнту. Згідно ОСОБА_10 картки стаціонарного хворого №10765 дитина поступила в КЗ «РОКЛ РОР з попереднім діагнозом під знаком питання г. апендициту та була скерована приймальним відділенням після огляду дитячим педіатром та лікарем хірургом до ургентного відділення планової хірургії ургентної. Згідно засідань ЛКК № 9 від 06.11.2015 року, Рішення медичної ради від 02.12.2015 року протоколу №5 вказано недоліки, які на думку, членів засідань були наявні у діях медичних працівників, в тому числі і в роботі позивача, які були причетні до надання, обстеження, призначення лікування пацієнту та під час госпіталізації хворої дитини.
		          Згідно наказу №161-З від 12 листопада 2015 року „Про застосування дисциплінарного стягнення КЗ «РОДЛ» РОР позивачу оголошувалася догана як іншим медичним працівникам закладу, які чергували та проводили обстеження, лікування, призначення пацієнту, враховуючи висновки лікувально-контрольної комісії комунального закладу КЗ „РОДЛ по розбору випадку смерті ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1 та протоколу ЛКК №10 ЛКК від 11.11.2015 року з якого вбачаються недоліки в роботі медичних працівників, які були причетні до летального випадку, тобто по неякісному виконанню їхніх функціональних обовязків.
		        01 грудня 2015 року згідно наказу №188-к ОСОБА_6, лікаря-хірурга дитячого ургентного відділення планової хірургії, звільнено з посади „за невиконання без поважних причин обовязків, покладених трудовим договором, п.3 ст.40 КЗпП України. В наказі про звільнення не зазначено ніяких конкретних порушень трудової дисципліни чи посадової інструкції позивачем, їх систематичність, що стало приводом до звільнення за п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, тому неможливо перевірити та зробити відповідні висновки про те, чи могли ці порушення стати приводом для розірвання трудового договору за п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.
		       Суд критично ставиться до твердження представників відповідача про те, що позивача звільнено з роботи за п.3 ст.40 КЗпП України, а підставою для видачі цього наказу став наказ від 12 листопада 2015 року №161-З «Про застосування дисциплінарного стягнення ».
		       Дії роботодавця в цій частині суперечать ст.147 КЗпП України, яка зазначає, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана або звільнення.
		        В ч.2 ст.147 КЗпП України установлено, що за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосоване лише одне дисциплінарне стягнення. Такими стягненнями є догана і звільнення (ч.1 ст.147 КЗпП України). Згідно з розясненнями постанови Пленуму ВСУ, що містяться в п.22 постанови від 06.11.1992 р.№9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно зясувати, у чому конкретно дістало вияв порушення, що стало приводом до звільнення, та чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за п.3 ч.1 ст.40 КЗпП України. Зокрема, у справі про звільнення суд повинен зясувати чи передував безпосередньо дисциплінарний проступок, за який не застосовувалися інші заходи дисциплінарного або громадського стягнення, та чи можна вважати його вчинення систематичним невиконанням працівником без поважних причин обовязків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. Також у п.18 цієї постанови суд розяснив, що у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно зясувати, з яких саме підстав звільнено працівника згідно з наказом.
		       В наказі про звільнення процитовано лише частину норми статті, однак відсутні конкретні посилання на обставини(підстави) звільнення, а тому суд не вправі визнати звільнення правильним виходячи з обставин, з якими власник або уповноважений орган не повязував звільнення.
		       А тому захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується відновленням становища, яке існувало до порушення цього права, тобто поновленням працівника на роботі.
		        Статтею 5-1 КЗпП України передбачено, що держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, правовий захист від незаконного звільнення.Право громадян на працю забезпечується державою, а трудовий договір може бути розірваний лише з підстав, передбачених трудовим законодавством.
		       Суд вважає, що у справах, в яких оспорюється незаконне звільнення, саме роботодавець повинен довести, що звільнення відбулося без порушення законодавства про працю.
		       Разом з тим, всупереч зазначеним вимогам, відповідач не довів суду правомірність своїх дій щодо застосування подвійного дисциплінарного стягнення в межах випадку, що стосувався якості надання медичної допомоги хворому у вигляді звільнення працівника за систематичне невиконання працівником без поважних причин обовязків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, оскільки систематичність в даному випадку відсутня.
		       Відповідно до п.23 Постанови ВСУ «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 року «у таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або зняті достроково (ст.151 КЗпП), і ті громадські стягнення, які застосовані до працівника за порушення трудової дисципліни у відповідності до положення або статуту, що визначає діяльність громадської організації, із дня накладення яких до видання наказу про звільнення минулого не більше одного року.»
		      Систематичним вважається дисциплінарні та громадські стягнення вчинені працівником протягом року з дня застосування стягнення за перше порушення. До ОСОБА_6 протягом року не застосовувалося дисциплінарних чи громадських стягнень за порушення трудової дисципліни чи трудових обовязків, що виключає систему як таку, а догана, як і звільнення, була оголошена працівнику в рамках одного випадку.
		      Як встановлено судом порушення допущені при звільненні працівника роботодавцем також підтверджено відповіддю Управління Держпраці у Рівненській області від 18.03.2016 року вих.№01-14/584.
		      В той же час, відповідач та його представники жодним чином не спростували зазначені порушення, як і не надали суду належних доказів можливості спростування таких обставин, не змогли пояснити суду чому інші особи, які були причетні до надання медичної допомоги хворому продовжують працювати, а лише позивача було звільнено з посади.
		      Таким чином, на підставі досліджених судом доказів, та всебічного повного суд дійшов висновку, що у відповідачів не було підстав для звільнення ОСОБА_6 з роботи, тим більше, що до нього вже було застосовано роботодавцем заходи дисциплінарного стягнення у вигляді догани, що має наслідком поновлення працівника на посаді, яку він обіймав до такого звільнення.
		       Відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але не більше одного року. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
		        При визначенні розміру заробітку, який підлягає стягненню з відповідача, суд керується пунктом 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995року №100, згідно якого середньомісячна заробітна плата за час затримки виплати заробітної плати при звільненні працівника обчислюється, виходячи з виплат за останні два календарних місяці роботи, що передували звільненню з роботи. Представниками відповідача надавалася така довідка в якій значилося, що середньомісячний заробіток становить 3158,40 грн.(Три тисячі сто пятдесят вісім гривень 40 коп.) За розрахунковий період за жовтень місяць 2015 року -2857,58 грн.- 19 робочих днів, листопад місяць 2015 року  1203,19 грн.-8 робочих днів.
		       Відповідно до пункту 8 вищезазначеного Порядку нарахування виплат у цьому випадку провадиться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів.
		       Тому розрахунок складає : 63168 грн.  сума середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу з 01.12.2015 року по 01.07.2017 року, 2707 грн. 20 коп. - сума середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу з 01.07.2017 року по 26.07.2017 року, що в сумі становить 65875 грн. 20 коп.
		        Оскільки відповідно до моменту звільнення до працівника роботодавцем було застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення, тому за ч.3 ст. 149 КЗпП України при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок і попередню роботу працівника.
		         Судом встановлено, що відповідачем винесено догану не лише позивачу, а й іншим працівникам причетним до надання медичної допомоги хворому в межах строку для застосування дисциплінарного стягнення. Дотримано порядок згідно відібрання пояснень від працівника.
		         Згідно ч. 1 ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.
		         Відповідачем такі вимоги були виконані, про свідчать наявність письмових пояснень позивача та відсутність відповідного акту про відмову останнього про надання письмових пояснень на вимогу відповідача.
		         Тому з огляду на це суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині визнання дій відповідача протиправними та скасування наказу по КЗ „РІВНЕНСЬКА ОБЛАСНА ДИТЯЧА ЛІКАРНЯ Рівненської обласної ради від 12 листопада 2015 року за №161-З „Про застосування дисциплінарного стягнення в частині оголошення догани ОСОБА_6, завідувачу структурного підрозділу, лікарю хірургу дитячому відділенні планової хірургії.
		        Суд не приймає до уваги пояснення представників позивача з приводу неправомірного відсторонення та переведення на посаду лікаря хірурга дитячого, ургентного відділення планової хірургії.
		        Судом встановлено, що згідно виписки наказів ОСОБА_6 було спочатку відсторонено від посади завідуючого яку він обіймав на повну ставку, а потім переведено з основної посади, на іншу посаду, яку він здійснював по сумісництву на 0,5 ст. оскільки наявна була згода самого позивача, що підтверджується його заявою написану їм власноручно.
		        Тому з огляду на це суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині визнання дій відповідача протиправними та скасування наказу по КЗ „РІВНЕНСЬКА ОБЛАСНА ДИТЯЧА ЛІКАРНЯ в частині відсторонення від посади завідувача структурного підрозділу лікаря-хірурга дитячому відділення планової хірургії ОСОБА_6 та стягнення у звязку з цим з КЗ „РІВНЕНСЬКА ОБЛАСНА ДИТЯЧА ЛІКАРНЯ Рівненської обласної ради на користь ОСОБА_6 недоплачену заробітну плату у звязку з неправомірним відстороненням від роботи в період з 12 листопада 2015 року по 01 грудня 2015 року. Зважаючи на ту обставину, що позивач скористався своїм правом викладеним в правовій позиції ст.31 ЦПК України та зменшив позовні вимоги в частині скасування протоколу №10 від 11.11.2015 року чергового засідання ЛКК КЗ „РОДЛ по зясуванню питань та обставин смерті хворого, тому суд не вправі давати оцінку в цій частині вимог.
		       На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 15, 60, 88, 158, 208, 209, 212, 214, 215, п.1,4 ч.1 ст.367 ЦПК України , ст. 43 Конституції України, ст. ст. 21, п.3 ст.40, 147-150, 232, 233, 235, 237 Кодексу законів про працю України, суд-
		                                                             В И Р І Ш И В :
		          Позов   ОСОБА_6 до Комунального закладу «Рівненська обласна дитяча лікарня» Рівненської обласної ради, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_7 про скасування наказу про звільнення, скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення, поновлення на роботі, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити частково.
		         Визнати протиправним та скасувати наказ № 188-к від 01 грудня 2015 року по КЗ «Рівненська обласна дитяча лікарня» Рівненської обласної ради «Про звільнення ОСОБА_6Г.»
		          Поновити ОСОБА_6 на посаді лікаря-хірурга дитячого ургентного відділення планової хірургії Комунального закладу «Рівненська обласна дитяча лікарня» Рівненської обласної ради.
		         Стягнути з Комунального закладу «Рівненська обласна дитяча лікарня» Рівненської обласної ради на користь ОСОБА_6 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 65875,20 (шістдесят п'ять тисяч вісімсот сімдесят п'ять)грн. 20 коп.      
		         В задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до Комунального закладу «Рівненська обласна дитяча лікарня» Рівненської обласної ради про визнання протиправним та скасування наказу № 161-3 від 12 листопада 2015 року по КЗ «Рівненська обласна дитяча лікарня» Рівненської обласної ради «Про застосування дисциплінарного стягнення» та вимог, щодо стягнення 1872,60 (однієї тисячі вісімсот сімдесяти двох) гривень 60 коп. недоплаченого заробітку - відмовити.
		          Стягнути з Комунального закладу «Рівненська обласна дитяча лікарня» Рівненської обласної ради в дохід держави судовий збір в розмірі 658,75 (шістсот п'ятдесят вісім) гривень 75 коп.
		          Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_6 на роботі та стягнення середнього заробітку за вимушений прогул у межах одного місяця допустити до негайного виконання.
		         Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд з поданням в 10 денний строк апеляційної скарги. 
		Суддя  Рівненського
		міського суду                                                                          ОСОБА_37

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...