Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 802/955/17-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з відносин публічної служби, зокрема справи щодо:; проходження служби.
Надіслано для оприлюднення: 31.07.2017. Зареєстровано: 31.07.2017. Забезпечено надання загального доступу: 02.08.2017.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 
		м. Вінниця
		24 липня 2017 р. Справа № 802/955/17-а
		Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого суддіКрапівницької Н.Л., 
		секретаря судового засідання Демченка А.М., 
		за участі представників сторін:
		позивача: Оскоми О.М.,
		відповідача: Крот М.В., 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Вінниці адміністративну справу за позовом
		ОСОБА_1 
		до військової частини НОМЕР_1 
		про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 про:
		- визнання протиправними дій військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги при звільненні, передбаченої статтею 15 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей без урахування щомісячної додаткової грошової допомоги військовослужбовцям Збройних сил України, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року №889 Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців збройних сил, Державної прикордонної служби та внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій;
		- зобов`язання військової частини НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошової допомоги при звільненні з включенням до грошового забезпечення 60% щомісячної додаткової грошової допомоги військовослужбовцям Збройних сил України, згідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року №889 Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних сил, Державної прикордонної служби та внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій з урахуванням виплаченої суми;
		- зобов`язання військової частини НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 грошову допомогу при звільненні з включенням до грошового забезпечення 60% щомісячної грошової допомоги, яка встановлена військовослужбовцям Збройних сил України, згідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року №889 Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних сил, Державної прикордонної служби та внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій, з урахуванням виплачених сум.
		На обґрунтування позову зазначено, що позивачу при звільненні виплачено грошову допомогу в розмірі 50% місячного грошового забезпечення, яка склала 184940,25 грн. Однак, на думку позивача, грошова допомога при звільненні була виплачена йому в меншому розмірі, оскільки, розрахунок допомоги здійснено, виходячи із грошового забезпечення, до якого не було включено щомісячну грошову винагороду, яка запроваджена постановою Кабінету Міністрів України №889 від 22 вересня 2010 року Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців збройних сил, Державної прикордонної служби та внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій.
		За таких обставин вважає, що дії відповідача, які полягають у не включенні до грошового забезпечення щомісячної грошової допомоги та, відповідно, виплаті допомоги у меншому розмірі є протиправними, у зв`язку із чим, звернувся із цим позовом до суду.
		В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
		Представник відповідача позов не визнала, посилаючись на обставини, викладені у письмових запереченнях. Зокрема, представником зазначено, що відповідно до частини другої статті 9 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії); одноразові додаткові види грошового забезпечення. При цьому, в даній нормі не конкретизовано, що щомісячна додаткова винагорода в розмірі, що не перевищує 60% місячного грошового забезпечення, входить до складу грошового забезпечення.
		Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, суд встановив наступне.
		28.11.2016 року Міністерством оборони України №55 видано наказ, серед іншого, про виплату підполковнику ОСОБА_1 відповідно до Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей грошової допомоги при звільненні у запас, в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за повних 33 роки календарної служби. ( а.с.8).
		Разом з тим, при нарахуванні даного забезпечення військовою частиною НОМЕР_1 до розрахунку не було включено щомісячну грошову винагороду, яка була запроваджена постановою Кабінету Міністрів України №889 від 22 вересня 2010 року Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців збройних сил, Державної прикордонної служби та внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій.
		У зв`язку з чим, 08.06.2017 року позивач звернувся із заявою до військової частини  НОМЕР_1 , за наслідком розгляду якої, йому відмовлено у перерахуванні та доплаті грошового забезпечення із урахуванням щомісячної грошової винагороди, про що зазначено у листі вих.№350/180/1858 від 08.06.2017 року
		Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернувся із цим позовом до суду.
		Визначаючись щодо позовних вимог, суд керується та виходить з наступного.
		Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, визначаються Законом України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей (далі  Закон №2011-12).
		Відповідно до частини першої статті 9 Закону №2011-12, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
		Згідно із частиною другої статті 9 №2011-12, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
		Із положень частини другої статті 15 Закону №2011-12 випливає, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової служби, які звільняються з військової служби за віком, станом здоров`я чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, після закінчення строку контракту, виплачується одноразова грошова допомога у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
		Аналогічну норму, щодо того, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, містить Постанова Кабінету Міністрів України №1294 від 07 листопада 2007 року Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу.
		В свою чергу, постановою Кабінету Міністрів України №889 від 22 вересня 2010 року Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних сил, Державної прикордонної служби та внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій (далі  Постанова №889) військовослужбовцям Збройних Сил України введено новий вид щомісячної додаткової грошової винагороди.
		Так, згідно із підпунктом 2 пункту 1 Постанови №889, установлено щомісячну додаткову грошову винагороду військовослужбовцям Збройних Сил (крім тих, що зазначені у підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби):
		з 1 квітня 2013 р. - у розмірі, що не перевищує 20 відсотків місячного грошового забезпечення;
		з 1 вересня 2013 р. - у розмірі, що не перевищує 40 відсотків місячного грошового забезпечення;
		з 1 січня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує 60 відсотків місячного грошового забезпечення;
		з 1 квітня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує 80 відсотків місячного грошового забезпечення;
		з 1 липня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.
		Із аналізу вищенаведених норм, суд вбачає, що до складу грошового забезпечення, серед іншого, входять щомісячні доплати винагороди, які мають постійний характер та додаткова грошова винагорода виплачувалась військовослужбовцям щомісяця в розмірі, що не перевищує 60% місячного грошового забезпечення.
		Як свідчать матеріали справи, зокрема, довідка про розмір грошового забезпечення №350/180/1/2065/пс від 14.12.2016 року, (а.с.9) позивачу на момент звільнення виплачувалась щомісячна винагорода в розмірі 60%, що не заперечується відповідачем.
		А відтак, враховуючи те, що щомісячна додаткова грошова винагорода, яка встановлена Кабінетом Міністрів України, що виплачувалась позивачу з моменту введення її в дію постановою Уряду та до моменту звільнення, мала постійний характер, суд вважає, що в силу статті 9 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей розрахунок грошової допомоги при звільненні повинен був проводитись з урахуванням вказаної щомісячної додаткової грошової винагороди.
		За таких обставин, враховуючи, що при виплаті грошової допомоги при звільненні ОСОБА_1 , відповідачем не було включено до її розміру грошову щомісячну винагороду, яка виплачувалась позивачу, дії відповідача слід визнати протиправними, та, як наслідок, зобов`язати провести перерахунок виплаченої одноразової грошової допомоги із урахуванням 60% щомісячної додаткової грошової допомоги та виплатити таку.
		Згідно зі статтею 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		У відповідності до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ст. 86 КАС України).
		Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено).
		Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та документи, надані позивачем, суд доходить висновку, що мотивація та докази, на які посилається позивач, дають суду підстави для постановлення висновків, які б спростовували доводи відповідача, а встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак адміністративний позов належить задовольнити повністю.
		Вирішуючи питання щодо судових витрат у справі, суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір позивач звільнений від сплати судового збору. Відтак позивачем при подачі позову до суду судовий збір не сплачувався.
		А тому, керуючись положеннями статті 94 КАС України судові витрати не підлягають стягненню.
		Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Позов задовольнити.
		Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги при звільненні, передбаченої статтею 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» без урахування щомісячної додаткової грошової допомоги військовослужбовцям Збройних сил України, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців збройних сил, Державної прикордонної служби та внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій».
		Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) здійснити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) перерахунок грошової допомоги при звільненні з включенням до грошового забезпечення 60% щомісячної додаткової грошової допомоги військовослужбовцям Збройних сил України, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних сил, Державної прикордонної служби та внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій» з урахуванням виплаченої суми. 
		Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 виплатити (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , м. Вінниця, Стрілецька, 21)  ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) грошову допомогу при звільненні з включенням до грошового забезпечення 60% щомісячної грошової допомоги, яка встановлена військовослужбовцям Збройних сил України, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних сил, Державної прикордонної служби та внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій» з урахуванням виплачених сум.
		 
		Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
		Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб`єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п`ятиденного строку з моменту отримання суб`єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
		 
		 
		Суддя підпис Крапівницька Н. Л. 
		 
		КОПІЯ ВІРНА Суддя
		Секретар:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...