Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/7149/17 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 31.07.2017. Зареєстровано: 01.08.2017. Забезпечено надання загального доступу: 02.08.2017.
Дата набрання законної сили: 25.07.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1           (044) 230-06-58 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"25" липня 2017 р.                                  справа№ 910/7149/17
		Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:          Буравльова С.І.
		суддів:            Андрієнка  В.В. 
		          Власова  Ю.Л. 
		при секретарі:      Добрицькій В.С.
		 
		за участю представників: позивача - Будниченко О.В., Мосійчук Я.І.
		                                            відповідача - Іващенко С.І.
		 
		розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСУ"
		на ухвалу Господарського суду м. Києва від 02.06.2017 р.
		у справі № 910/7149/17 (суддя - Демидов В.О.)
		за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"
		до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСУ"
		про стягнення 2 834 215 685, 68 грн.
		   
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСУ" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості з номінальної вартості облігацій у розмірі 2 243 644 000,00 грн, простроченої заборгованості за вісотковим доходом за облігаціями у розмірі 354 091 896,08 грн, а також 119 161 233,75 грн пені за прострочення зобов'язань за облігаціями, 92 370 304,05 грн інфляційних втрат та 24 948 251,80 грн 3% річних. 
		У травні 2017 року позивач звернувся до місцевого суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на 17376189488 штук простих іменних акцій ПАТ "Укртелеком" ( код ISIN UA 4000137244), права на які обліковуються на рахунку в цінних паперах ТОВ "ЕСУ" № 300178- UA 400013151, відкритому в депозитарній установі - АТ "Укрексімбанк".
		Ухвалою Господарського м. Києва від 02.06.2017 р. у справі № 910/7149/17 було накладено арешт на 17376189488 штук простих іменних акцій ПАТ "Укртелеком" (код ISIN UA4000137244), права на які обліковуються на рахунку в цінних паперах ТОВ "ЕСУ" № 300178-UA400013151, відкритому в депозитарній установі - АТ "Укрексімбанк".
		Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.06.2017 р., Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕСУ" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу суду.
		Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права.
		Обґрунтовуючи апеляційну скаргу відповідач зазначає, що на момент винесення ухвали господарського суду про накладення арешту на пакет акцій ПАТ «Укртелеком», цей пакет акцій вже було арештовано ухвалою Печерського районного суду м. Києва.
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.06.2017 р. прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСУ" та призначено на 18.07.2017 р.
		У судовому засіданні 18.07.2016 р. було оголошено перерву до 25.07.2017 р.
		25.07.2017 р. через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про витребування судом доказів, зокрема, витребувати від Апеляційного суду м. Києва судове рішення про скасування ухвали Печерського районного суду м. Києва від 11.04.2017 р. у справі № 757/20532/17-к.
		Розглянувши вказане клопотання у судовому засіданні 25.07.2016 р., колегія суддів дійшла висновку про відмову в його задоволенні, враховуючи наступне.
		Відповідно до ч. 2 ст. 102 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.
		Таким чином, враховуючи обмеження строку розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду досить коротким терміном, строк розгляду скарги вже було продовжено на 15 днів, дана постанова приймається за наявними в матеріалах даної справи документами.
		Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
		Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
		Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 67 ГПК України, позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку, зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про звільнення цього майна з-під арешту.
		Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду. 
		Зі змісту наведених норм вбачається, що умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (у тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент подання позову, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення господарського суду та невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
		Відповідно до п. п. 1, 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
		Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
		Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
		Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
		Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
		Також, відповідно до абз. 1 п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
		Обґрунтовуючи заяву про вжиття заходів забезпечення позову, позивач посилається на високу ймовірність утруднення виконання рішення у разі невжиття заходів забезпечення позову, оскільки станом на 26.04.2017 р. (по 25.04.2017 р. включно) загальна заборгованість ТОВ "ЕСУ" перед позивачем з урахуванням пені, інфляційних нарахувань, 3% річних складає 364456469,15 грн, зокрема, за даним позовом заборгованість за облігаціями з урахуванням пені, інфляційних нарахувань, 3% річних складає 2834215685,68 грн.
		Відповідно до Квартальної фінансової звітності емітента, розміщеної у загальнодоступній інформаційній базі даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, ТОВ "ЕСУ" не отримує жодних доходів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за І квартал 2017 року; залишкова вартість основних засобів ТОВ "ЕСУ" станом на 01.04.2017 р. складає 1000,00 грн.
		Крім того, як вбачається зі Звіту про фінансовий стан станом на 01.04.2017 р.:
		- відповідач має довгострокову позику від нерезидента у розмірі 2903247000,00 грн; 
		- відповідач має поточну кредиторську заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями у розмірі 7 108 047 000,00 грн;
		- наявні у відповідача грошові кошти та їх еквіваленти станом на 01.04.2017 р. складають суму 114 000,00 грн. 
		Згідно з випискою про стан рахунку ТОВ "ЕСУ" в ціних паперах станом на 15.09.2015 р. на рахунку в цінних паперах ТОВ "ЕСУ" № 300178-UA 4000137244, відкритому в депозитарній установі - АТ "Укрексімбанк", обліковуються права на 17376189488 штук простих іменних акцій ПАТ "Укртелеком" (код ISIN UA 4000137244).
		Таким чином, доводи позивача у справі про фінансовий стан відповідача, є підтвердженими, що не дозволяє повне виконання рішення у даній справі у випадку, якщо позов буде задоволено. 
		Також, доведеною є ймовірність утруднення виконання рішення у разі невжиття заходів забезпечення позову, оскільки станом на 26.04.2017 р. (по 25.04.2017 р. включно) за даним позовом до стягнення з відповідача позивачем заявлена заборгованість за облігаціями з урахуванням пені, інфляційних нарахувань, 3% річних на загальну суму 2834215685,68 грн.
		Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "ЕСУ" не має достатнього розміру грошових коштів на своїх рахунках, який був би співрозмірним з розміром заявленого до стягнення АТ "Укрексімбанк" боргу за облігаціями.
		Також, встановлено, шо рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/31771/15 від 11.10.2016 р. з ТОВ "ЕСУ" на користь ДП "Державний експортно-імпортний банк України" було стягнуто заборгованість за облігаціями та відповідні нарахування на суму заборгованості.
		Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. 
		Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
		Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що накладення арешту на належні ТОВ "ЕСУ" акції не призведе до порушення прав ТОВ "ЕСУ" як їх власника, а також до порушення прав третіх осіб.
		Відповідно до ст. 6 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" акція - це іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.
		Так, накладенням арешту (заборона відчуження) на акції вказані у положеннях ст. 6 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" права акціонера товариства не порушуються (не обмежуються). 
		Також, накладення арешту на належні відповідачеві акції не призведе до погіршення стану майна, зниження вартості майна або припинення господарської діяльності відповідача у справі.
		Стосовно доводів скаржника про те, що на момент винесення ухвали господарського суду про накладення арешту на пакет акцій ПАТ «Укртелеком», цей пакет акцій вже було арештовано ухвалою Печерського районного суду м. Києва, колегія зазначає наступне.
		Так, ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 11.04.2017 р. у справі 757/20532/17-к було накладено арешт на 92,7906% акцій ПАТ «Укртелеком», який належть ТОВ «ЕСУ», обліковується на рахунку у цінних паперах № 300178-UA40013151.
		Разом з тим, у судовому засіданні 25.07.2017 р. обидві сторони підтвердили, що вищевказану ухвалу суду першої інстанції було скасовано Апеляційним судом м. Києва.
		Відповідно до ст. 11 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяження рухомого майна реєструються в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна в порядку, встановленому цим Законом.
		Однак, станом на момент винесення оскаржуваної ухвали у даній справі, в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відсутні відомості щодо накладення арешту на майно ТОВ «ЕСУ».
		Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком місцевого суду про те, що заява позивача про вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту 17376189488 штук простих іменних акцій ПАТ "Укртелеком" ( код ISIN UA 4000137244), права на які обліковуються на рахунку в цінних паперах ТОВ "ЕСУ" № 300178- UA 4000137244, відкритому в депозитарній установі - АТ "Укрексімбанк", є обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
		Відповідно до ст. 49 ГПК України та, беручи до уваги фактичні обставини виникнення судового спору, судові витрати за подання і розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника.
		Керуючись ст. ст. 66, 67, 99, 101, 103-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
		      
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСУ" залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду м. Києва від 02.06.2017 р. у справі № 910/7149/17 - без змін.
		2. Матеріали справи № 910/7149/17 повернути до Господарського суду м. Києва.
		3. Копію постанови надіслати сторонам.
		      
		Головуючий суддя                                                             С.І. Буравльов 
		 
		Судді                                                                                В.В. Андрієнко
		 
		                                                                                Ю.Л. Власов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...