Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 278/2414/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу.
Надіслано для оприлюднення: 31.07.2017. Зареєстровано: 01.08.2017. Забезпечено надання загального доступу: 03.08.2017.
Дата набрання законної сили: 26.07.2018
Результат оскарження 26.07.2018 Апеляційний суд Житомирської області: повернуто скаргу
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                                                                   Справа № 278/2414/16-ц
		 
		    З А О Ч Н Е   Р І Ш Е Н Н Я
		   ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ
		31 липня 2017 року  Житомирський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді    Зубчук І.В.
		   секретаря с/з               ОСОБА_1
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу, -
		                                        В С Т А Н О В И В :
		Позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з даним позовом, вказуючи в позові, що 12 серпня 2015 року між ним та відповідачем ОСОБА_3 був укладений договір позики, за яким остання в присутності двох свідків отримала від позивача в борг грошові кошти в сумі 163 200 доларів США зі строком повернення 12 жовтня 2015 року. Не зважаючи на неодноразове нагадування про повернення боргу, ОСОБА_3 борг так і не повернула. У звязку із порушенням своїх прав позивач змушений звернутися до суду про стягнення боргу із врахуванням інфляції та відсотків за невиконання відповідачкою зобовязання.
		В ході розгляду справи представник позивача збільшила позовні вимоги ОСОБА_2 та просила стягнути з відповідача на користь позивача суму основного боргу за договором позики у розмірі 4326324 гривні 45 копійок, а також суму інфляційних втрат у розмірі 863902 гривні 71 копійку, три відсотки річних від вищевказаної суми 204818 гривень 85 копійок.
		Представник позивача позов підтримала з підстав зазначених в ньому.
		Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання повторно не зявилася. У відповідності до ч.5 ст.74 ЦПК України належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи за адресою проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
		Відповідно до ч.4 ст.169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
		Враховуючи те, що у справі є достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи у відсутності відповідача та представника позивача, що відповідає вимогам ст.224 та ч.2 ст.158 ЦПК України.
		Вивчивши матеріали справи, судом були встановлені наступні факти.
		12 серпня 2015 року ОСОБА_3 взяла в борг у ОСОБА_2 163 200 доларів США зі строком повернення 12 жовтня 2015 року, що підтверджено розпискою (а.с.5).
		В строк до 12 жовтня 2015 року відповідач суму позики не повернула.
		Згідно ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
		Згідно ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
		Згідно з ч.2 ст.1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
		Письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.
		Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов'язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.
		За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.
		Розписка як документ, що підтверджує боргове зобов'язання, містить умови отримання коштів позичальником в борг із зобов'язанням їх повернення.
		Такий правовий висновок висловлений у постанові Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року у справі № 6-63цс13, який згідно вимог ст.360-7 ЦПК України є обов'язковим для всіх судів України.
		Відповідно до положень ч.3 ст.10 та ч.ч.1, 4 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Згідно ч.4 ст.60 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Так, оглянутий судом оригінал розписки, копія якої є в справі (а.с.5) є належним та допустимим доказом укладення договору позики, в ньому зазначена сума позики  163200 доларів США, зазначено обовязок позичальника повернути кошти у такі терміни: до 12 жовтня 2015 року.
		Частиною 1 ст.1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, того самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
		Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
		Матеріалами справи, стверджується, що відповідач ОСОБА_3 дійсно отримала у позивача кошти в сумі 163200 доларів США та на даний час борг не повернула.
		Так як самим договором позики передбачено порядок повернення коштів позикодавцю, суд приходить до висновку, що до стягнення підлягає сума в гривнях, яка еквівалентна 163200 доларів США.
		Відповідно до офіційних даних станом на 30 вересня 2016 року (на день подачі позовної заяви до суду) курс долара США за курсом валют НБУ відносно гривні становив 25,77 грн. за 1 долар США. Таким чином, сума позики, що підлягає поверненню становить 4205664 гривні (163200 доларів США х25,77 грн. = 4205664 гривні)
		У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків (ст.611 ЦК України), які відшкодовуються кредиторові божником (ст.623 ЦК України).
		В силу статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
		Зазначений правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 02.07.2014 року по справах №6-36цс14 та 6-79цс14.
		Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		Із матеріалів справи вбачається, що стягненню підлягає сума боргу з інфляційними та 3% річних за період із 13 жовтня 2015 року по 10 травня 2017 року, тобто в межах заявлених позовних вимог. Кількість днів прострочення становить 576.
		Виходячи із наведеного, за час прострочення сума, що підлягає стягненню як 3% річних становить 204818,85 гривень (4205664гривеньх3%/365 днів/576дн. =204818,85 гривень).
		Відповідно до змісту ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу у урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
		За таких обставин, інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобовязання за період з 13 жовтня 2015 року по 10 травня 2017 року становить 863902,71 гривень.
		На підставі ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
		Керуючись ст.ст.525, 526, 527, 1046, 1050 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 224 ЦПК України, суд, -  
		В И Р І Ш И В :
		Позовну заяву ОСОБА_2 задовольнити.
		Стягнути з ОСОБА_3 (іден.код НОМЕР_1) на користь ОСОБА_2 (іден.код НОМЕР_2) суму основного боргу за договором позики у розмірі 4326324 гривні 45 копійок, а також суму інфляційних втрат у розмірі 863902 гривні 71 копійку, три відсотки річних від вищевказаної суми 204818 гривень 85 копійок, судовий збір в розмірі 8000 гривень, а всього на загальну суму 5403046 гривень 01 копійка.    
		Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Житомирської області протягом десяти днів з дня його проголошення через Житомирський районний суд Житомирської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
		Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
		 
		Суддя:                                                         І. В. Зубчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...