Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 813/2173/17 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення юстиції, зокрема спори у сфері:; нотаріату.
Надіслано для оприлюднення: 01.08.2017. Зареєстровано: 01.08.2017. Забезпечено надання загального доступу: 03.08.2017.
Дата набрання законної сили: 16.10.2017
Результат оскарження 09.10.2017 Львівський апеляційний адміністративний суд: повернуто скаргу
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018,  м. Львів,  вул. Чоловського,  2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		01 серпня 2017 року                                                        справа №813/2173/17 
		   
		Львівський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючий суддя                                           Грень Н.М.,
		секретар судового засідання                          Редкевич О.Р.,
		позивач                                                             не з'явився,
		відповідач                                                         не з'явився, 
		розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до державного нотаріуса Трускавецької державної нотаріальної контори Панкевича Руслана Івановича, про визнання неправомірними дій, скасування постанови, зобов'язання вчинити дії, -
		 
		                                               в с т а н о в и в :
		 
		До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1  з адміністративним позовом до державного нотаріуса Трускавецької державної нотаріальної контори Панкевича Руслана Івановича, з вимогами:
		-          визнати неправомірними дії державного нотаріуса Трускавецької державної нотаріальної контори Панкевича Руслана Івановича щодо відмови у реєстрації за ним, права власності та видачі відповідних свідоцтв на нерухоме майно.
		-          скасувати постанову Державного нотаріуса Трускавецької державної нотаріальної контори Панкевича Руслана Івановича  № 134/01-16 від 13.06.2017 року. 
		-          зобов'язати державного нотаріуса Трускавецької державної нотаріальної контори Панкевича Руслана Івановича зареєструвати за ним, право власності, та видати відповідні свідоцтва на наступне нерухоме майно: квартира АДРЕСА_1, загальною площею 53,3 кв.м. вартістю 536200,00 грн.; квартира АДРЕСА_2, загальною площею 61,6 кв.м. вартістю 602000,00 грн.
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 13 червня 2017 року відповідачем було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії по реєстрації та видачі свідоцтв про право власності на нерухоме майно, яке не було реалізовано шляхом проведення електронних торгів, в порядку визначеному Міністерством юстиції України - «СЕТАМ», та запропоновано йому набути у власність, як стягувачу. Відмову аргументовано тим, що подані документи не відповідають п.2 глави 13 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Позивач вважає дане рішення протиправним, оскільки ним подано всі документи, необхідні і передбачені     Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Законом України «Про виконавче провадження».     
		Позивач у попередньому судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, з підстав викладених у позовній заяві та просив суд позов задовольнити. Крім того, через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його  участі.
		Відповідач в судове засідання також не з'явився, однак через канцелярію суду 11.07.2017 року за вх. № 15965 від останнього надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.
		Відтак, згідно ч. 4     ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України     (далі -     КАС України) суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
		Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та надав їм правову оцінку.
		Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна визначені Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 26.11.2017 року №834-VIІІ (далі - Закон).
		Державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, згідно п. 1. ч. 1. ст. 2 Закону, є - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
		Згідно із ч. 1 ст. 6 Закону,           систему органів державної реєстрації прав становлять: Міністерство юстиції України та його територіальні органи; суб'єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; акредитовані суб'єкти; державні реєстратори прав на нерухоме майно.
		Відповідно п. 2 ч. 1. ст. 10 Закону, державним реєстратором є нотаріус.
		Частиною 1 статті 11 Закону передбачено, що державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.
		Згідно ч. 1. ст. 18 Закону, державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) прийняття/отримання  документів, для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); 6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав; 7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; 8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.
		Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 27 Закону, - державна реєстрація прав проводиться на підставі виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів;
		Пунктом 6 статті 34 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що до нотаріальних дій які вчиняються нотаріусами відноситься видача свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися.
		Відповідно до п.1 Глави 13 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012р., та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 282/20595 від 22.02.2012р., якщо прилюдні торги (аукціон) оголошено такими, що не відбулися, нотаріус видає відповідне свідоцтво про передачу майна стягувачеві в рахунок погашення боргу на підставі складеного та затвердженого в установленому порядку акта із зазначенням того, що прилюдні торги (аукціон) не відбулися.
		Окрім цього, згідно ч. 9 ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» майно передається стягувачу за ціною третіх електронних торгів. Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу виконавець виносить постанову. За фактом такої передачі виконавець складає акт. Постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на таке майно.
		Судом встановлено, що 11 жовтня 2008 року між ОСОБА_1 та  Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 було укладено попередні договори купівлі-продажу квартир, посвідчені приватним нотаріусом Трускавецького міського нотаріального округу Кіселичник І.М., реєстраційні номери 1485, 1490, 1486, 1488, 1487, 1489.
		Відповідно до пункту 1.1. вказаних попередніх Договорів, ОСОБА_3 в термін до 30.12.2009 року зобов'язувався передати у власність позивача шість квартир за №№ 5 (п'ять), 6 (шість), 12 (дванадцять) 13 (тринадцять), 14 (чотирнадцять) та 15 (п'ятнадцять), відповідно загальними площами: 43,6 кв.м., 40,7 кв.м., 39,3 кв.м., 43,6 кв.м., 40,7 кв.м. та 36,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3.
		Згідно пункту 5.4. Попередніх договорів купівлі-продажу, для забезпечення виконання зобов'язання позивачем сплачено на користь ОСОБА_3 аванс в розмірі 99 (дев'яносто дев'яти) відсотків від вартості об'єктів нерухомості, зокрема: по Попередньому договорі купівлі-продажу від 11.10.2008 року, № 1485, аванс в сумі 323     730,00 гривень (за квартиру № 5), по Попередньому договорі купівлі-продажу від 11.10.2008 року, № 1490, аванс в сумі 302     197,00 гривень (за квартиру № 6), по Попередньому договорі купівлі-продажу від 11.10.2008 року, № 1486, аванс в сумі 291     802,00 гривень (за квартиру № 12), по Попередньому договорі купівлі-продажу від 11.10.2008 року, № 1488, аванс в сумі 323     730,00 гривень (за квартиру № 13); по Попередньому договорі купівлі-продажу від 11.10.2008 року, № 1487, аванс в сумі 302     197,00 гривень (за квартиру № 14); по Попередньому договорі купівлі-продажу від 11.10.2008 року, № 1489, аванс в сумі 270     270,00 гривень (за квартиру № 15).
		Рішенням Трускавецького міського суду Львівської області від 28.02.2012 року у справі № 2/1324-405/11 було задоволено позов ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_3 та вирішено стягнути з останнього кошти у розмірі 362     785,20 доларів США. 
		Зазначене рішення суду було частково скасоване рішенням колегії суддів судової палати в цивільних справах Львівської області від 30.05.2012 року у справі № 22ц-1390/3223/12, та вирішено стягнути кошти по курсу згідно умов попередніх договорів у національній валюті в розмірі 1 813 927,50 (один мільйон вісімсот тринадцять тисяч дев'ятсот двадцять сім) гривень 50 коп.
		Ухвалою Вищого Спеціалізованого суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.01.2013 року у справі № 6-40661св12, рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 28.02.2012 року в незміненій частині та рішення апеляційного суду Львівської області від 31.05.2012 року залишено без змін.    
		В зв'язку з невиконанням зазначених рішень суду, позивач звернувся з відповідним позовом до Галицького районного суду Івано-Франківської області. 08 лютого 2016 року Галицьким районним судом Івано-Франківської області видано виконавчий  лист, № провадження 2/341/541/15  про стягнення з ОСОБА_3 на користь позивача грошових коштів в сумі  1524176,41 (один мільйон п'ятсот двадцять чотири тисячі сто сімдесят шість грн.41 коп.) гривень.
		Відтак, починаючи з 18 жовтня 2016 року на виконанні відділу примусового виконання рішень  Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області перебуває зведене виконавче провадження ВП № 52005462, про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 3338103,91 (три мільйона триста тридцять вісім тисяч сто) гривень, 91 коп. 
		Внаслідок вжиття заходів примусового виконання рішень судів було передано на реалізацію, шляхом проведення електронних торгів, в порядку визначеному Міністерством юстиції України - «СЕТАМ» нерухоме майно, що належить ОСОБА_3, в тому числі: 1) квартира АДРЕСА_1, загальною площею 53,3 кв.м. - 766000,00 грн.; 2) квартира № 10, за адресою: АДРЕСА_4, загальною площею 44,6 кв.м. - 660000,00 грн.; 3) квартира № 12, за адресою: АДРЕСА_4, загальною площею 61,6 кв.м. - 860000,00 грн.
		За наслідком проведення третіх електронних торгів, призначених на 30 травня 2017 року реалізація вищезазначеного нерухомого майна не відбулась по причині відсутності учасників таких торгів.
		30 травня 2017 року державним виконавцем, листом № 02.1-31/1221/В-8/4944, в порядку ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження», позивачу було запропоновано залишити за собою вказане нерухоме майно.
		31 травня 2017 року позивач надав письмову згоду на залишення за собою зазначеного нерухомого та нереалізованого майна за ціною третіх електронних торгів.
		01 червня 2017 року супровідними листами № 02.1-31/1221/В-8/5026 та № 02.1-31/1221/В-8/5027 державним виконавцем було оформлено та надано позивачу три постанови про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, про що було складено та затверджено три відповідні акти. 
		12 червня 2017 року позивач звернувся до державного нотаріуса Трускавецької державної нотаріальної контори Панкевича Руслана Івановича з заявою про вчинення реєстраційної та нотаріальної дії, а саме, зареєструвати за ним право власності, про що видати відповідні свідоцтва на наступне нерухоме майно: 1) квартира АДРЕСА_1, загальною площею 53,3 кв.м. вартістю 536200,00 грн.; 2) квартира № 10, за адресою: АДРЕСА_4, загальною площею 44,6 кв.м. вартістю 462000,00 грн.; 3) квартира № 12, за адресою: АДРЕСА_4, загальною площею 61,6 кв.м. вартістю 602000,00 грн.
		13 червня 2017 року державним нотаріусом Трускавецької державної нотаріальної контори Панкевичом Русланом Івановичем було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії по реєстрації та видачі свідоцтв про право власності на вищезазначене нерухоме майно. Відмову аргументовано тим, що подані документи не відповідають п.2 глави 13 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, а відтак, на підставі п.2 ст.49 Закону України «Про нотаріат» є підставою для відмови вчиненні нотаріальної та реєстраційної дії.
		Проте, слід врахувати, що навіть якщо законодавець у своєму нормативно-правовому акті (законі) надав право Кабінету Міністрів України встановлювати якийсь порядок чи нормативи або інші положення, а потім законодавець іншим законом встановив інші нормативи чи положення, то застосовуються нормативи, встановлені законом, оскільки вони встановлені актом вищої юридичної сили. Щодо порядку, то він також повинен відповідати актам вищої юридичної сили. А тому, у даному випадку підлягають застосуванню норми ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження», а саме, що майно передається стягувачу за ціною третіх електронних торгів. Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу виконавець виносить постанову. За фактом такої передачі виконавець складає акт. Постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на таке майно.
		В свою чергу, підстави для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень встановлені ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
		Відповідно ч. 1. ст. 24 Закону у державній реєстрації прав та їх обтяжень може буди відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою; 3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; 4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; 5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; 6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно; 7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав; 9) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі; 11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.
		Відповідно до ч.2. ст. 24 Закону за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав. Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття.
		Судом встановлено, що позивачем надані наступні документи для проведення державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомості згідно вимог чинного законодавства, а саме: оригінали - паспорту, довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру, постанова та акт про передачу майна стягувану в рахунок погашення від 01.06.17, а саме квартири АДРЕСА_1, загальною площею 53,3 кв.м. вартістю 536 200,00 грн., прошито та скріплено відтиском круглої печатки, постанова та акт про передачу майна стягувачу в рахунок погашення від 01.06.17, а саме квартири № 10, за адресою: АДРЕСА_4, загальною площею 44,6 кв.м., вартістю 462 000,00 грн., прошито та скріплено відтиском круглої печатки, постанова та акт про передачу майна стягувачу в рахунок погашення від 01.06.17, а саме квартири № 12, за адресою: АДРЕСА_4, загальною площею 61,6 кв.м. вартістю 602 000,00 грн., прошито та скріплено відтиском круглої печатки, копії документів - Лист Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Львівській області № 02.1-31/1221/В-8/4944 від 30.05.17, заява ОСОБА_1 від 31.05.17, лист Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Львівській області № 02.1-31/1221/В-8/5026 від 01.06.17, лист Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Львівській області № 02.1-31/1221/В-8/5027 від 01.06.17, ухвала Трускавецького міського суду від 09.12.16 по справі № 2-1324-405/11, ухвала Апеляційного суду Львівської області від 23.05.17.
		За таких обставин, аналіз наведених статей Закону та нормативних документів, зібраних у справі доказів дають підстави стверджувати, що у відповідача не було підстав, передбачених Законом України «Про нотаріат» та Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» для відмови проведення державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомості та видачі свідоцтв про право власності.
		Тому, у суду є всі законні підстави зобов'язати державного нотаріуса Трускавецької державної нотаріальної контори Панкевича Руслана Івановича видати свідоцтва та провести державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за ОСОБА_1.
		В даному випадку наведене не буде втручанням суду у дискреційні повноваження державного нотаріуса, а буде обґрунтованим способом захисту порушеного права позивача, оскільки останній звертався до відповідача з даного питання щодо державної реєстрації права власності.
		Таким чином, єдиним правильним способом захисту порушеного права є зобов'язання державного нотаріуса Трускавецької державної нотаріальної контори Панкевича Руслана Івановича, провести державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1, позаяк спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
		Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому такий позов підлягає задоволенню шляхом визнання неправомірними дії державного нотаріуса Трускавецької державної нотаріальної контори Панкевича Руслана Івановича щодо відмови у реєстрації за позивачем права власності та видачі відповідних свідоцтв на нерухоме майно, скасування постанови № 134/01-16 від 13.06.2017 року та зобов'язання зареєструвати за ОСОБА_1 права власності на нерухоме майно. 
		Частиною 3 статті 2 КАС України, передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Відповідно до вимог ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
		Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що ст. 13 Конвенції гарантує наявність на національному рівні засобу правового захисту для реалізації прав і свобод, у якій би формі вони не забезпечувалися у національному правовому полі. Суд також підкреслив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
		При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
		З урахуванням цього Держава Україна несе обов'язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
		Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які він посилається на обґрунтування позовних вимог та водночас не були спростовані доводами відповідача.
		Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, тому адміністративний позов належить задовольнити повністю.
		Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 17-20, 50, 69-72, 86, 94, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
		 
		                                     п о с т а н о в и в :
		 
		1.Адміністративний позов задовольнити повністю.
		2.Визнати неправомірними дії державного нотаріуса Трускавецької державної нотаріальної контори Панкевича Руслана Івановича щодо відмови у реєстрації за ОСОБА_1 права власності та видачі відповідних свідоцтв на нерухоме майно.
		3.Скасувати постанову державного нотаріуса Трускавецької державної нотаріальної контори Панкевича Руслана Івановича  № 134/01-16 від 13.06.2017 року.
		4.Зобов'язати державного нотаріуса Трускавецької державної нотаріальної контори Панкевича Руслана Івановича зареєструвати за ОСОБА_1 право власності, про що видати відповідні свідоцтва на наступне нерухоме майно: квартира АДРЕСА_1, загальною площею 53,3 кв.м. вартістю 536200,00 грн.; квартира № 10, за адресою: АДРЕСА_4, загальною площею 44,6 кв.м. вартістю 462000,00 грн.; квартира АДРЕСА_5, загальною площею 61,6 кв.м. вартістю 602000,00 грн.
		5.Стягнути на користь ОСОБА_1 АДРЕСА_6, РНОКПП НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань державного нотаріуса Трускавецької державної нотаріальної контори Панкевича Руслана Івановича (АДРЕСА_7) судовий збір, в сумі 1920 (одна тисяча дев'ятсот двадцять) грн. 00 коп.
		Постанова може бути оскаржена, згідно зі    ст. 186 КАС України, протягом 10 днів з дня її проголошення чи отримання копії постанови, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої     статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
		Постанова набирає законної сили, згідно зі     ст. 254 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. 
		                                 
		Суддя                                                                                   Грень Н.М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...