Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 191/2290/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Зловживання впливом.
Надіслано для оприлюднення: 02.08.2017. Зареєстровано: 02.08.2017. Забезпечено надання загального доступу: 04.08.2017.
Дата набрання законної сили: 02.09.2017
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 191/2290/17 
		Провадження № 1-кп/191/314/17
		 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		01 серпня 2017 року                                м. Синельникове 
		Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
		головуючого судді  ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря  ОСОБА_2 
		розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове обвинувальний акт та угоду про визнання винуватості по кримінальному провадженню, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №42017040010000093 від 10 квітня 2017 року відносно:
		ОСОБА_3  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця    міста    Дніпропетровськ, громадянина України, який працює заступником    начальника установи соціально-виховної та психологічної роботи державної    установи «Синельниківська виправна колонія (№94 Південно-Східного    міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та    пробації Міністерства юстиції України»,    підполковника внутрішньої служби,    одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрованого за    адресою: АДРЕСА_1  та фактично    проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України,-
		за участі в судовому розгляді: 
		прокурора  ОСОБА_4 , обвинуваченого  ОСОБА_3 захисника  ОСОБА_5 ,
		ВСТАНОВИВ:
		   З 01.02.2016 року ОСОБА_3 працює на посаді заступника начальника установи з соціально-виховної психологічної роботи державної установи «Синельниківська виправна колонія (№9 Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України».
		   В цій самій колонії з 01.02.2017 року відбуває покарання за вчинення злочинів передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 310, ч. 1 ст. 263 та ч.3 ст. 185 КК України громадянин ОСОБА_6 . Другом сім`ї ОСОБА_6 являється громадянка ОСОБА_7 , яка систематично навідувала засудженого і на прохання його батьків опікувалась питанням, щодо застосування до ОСОБА_6 умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.
		   Відповідно до ч.3 п. 13 Положення «Про відділення соціально-психологічної служби», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 04.11.2013 № 2300/5 до обов`язку начальника відділення соціально-психологічної служби входить складання характеристик на засуджених для розгляду питань щодо зміни умов тримання, заміни невідбутої частин покарання більш м`яким, умовно-дострокового звільнення від відбування покарання застосування амністії або помилування та в інших необхідних випадках.
		   Відповідно до Положення про комісію установи виконання покарань в структурі Синельниківської ВК-94 затвердженого наказом начальника Синельниківської виправної колонії № 94 від 11 липня 2014р. №337, а саме відповідно до ч. 2 п. 2 до завдань комісії відноситься внесення до суду разом із спостережною комісією клопотання про застосування до засудженого умовно-дострокового звільнення або заміни не відбутої частини покарання більш м`яким. Відповідно до ч. 3 п. 2 п-п 1 комісія має право на підставі вивчення матеріалів які характеризують засудженого, визначати його ставлення до вимог встановленого порядку відбування покарання, до праці та навчання, згідно з положеннями ст.ст. 81,82,107 КК України та виносити рішення про доцільність застосування до засудженого умовно-дострокового звільнення або заміни невідбутої частини покарання більш м`яким. Відповідно до ч. 4 п. 1 вказаного положення до складу комісії включаються: начальник установи (голова комісії), заступники начальника установи, начальники відділу, начальник медичної частини, головний бухгалтер та представник підрозділу по контролю за виконанням судових рішень (секретар комісії). Відповідно до ч. 5 п. 9 вказаного положення для визначення ставлення засудженого до вимог встановленого порядку відбування покарання, до праці та навчання згідно з положеннями статей 81,82,107 Кримінальної кодексу України, 100, 101 Кримінально-виконавчого кодексу України та винесення рішення про доцільність застосування до засудженого умовно-дострокового звільнення або заміни невідбутої частини покарання більш м`яким та зміни умов тримання засудженого комісії розглядає матеріали, які характеризують кожного засудженого та оцінює: виконання обов`язків (ст.9. ч.3 ст.107, ч.4 ст.59 Кримінально-виконавчого кодексу України), не допущення дій, заборонених законодавством (ч.4 ст. 107. ч.5 ст.59 Кримінально- виконавчого кодексу України) за весь період відбування покарання; участь у виховних заходах (ч.2.3 ст. 123 Кримінально-виконавчого кодексу України); участь у загальноосвітньому та професійно-технічному навчанні (ч.4 ст. 12 Кримінально-виконавчого кодексу України); участь у самодіяльних організаціях, його соціально корисна активність (ч.2 ст. 12 Кримінально-виконавчого кодексу України); участь у суспільно корисній праці (за наявності виробничих потужностей, статі, вік працездатності, стану здоров`я та спеціальності) (ч.1 ст. 118 Кримінально-виконавчої кодексу України); участь у роботі по благоустрою установ та прилеглих територій, поліпшення житлово-побутових умов засуджених або допоміжних робіт із забезпечення установ продовольством (ч.5 ст. 118 Кримінально - виконавчого кодексу України). Та відповідно до ч. 5 п. 17 вказаної положення клопотання про застосування умовно-дострокового звільнення або заміни невідбутої частини покарання більш м`яким протягом тижня після засідання комісії направляється на погодження зі спостережною комісією. Після погодження спостережною комісією відповідні матеріали направляються до суду.
		   На початку осені 2016 року ОСОБА_6 , відбуваючи покарання за вчинення злочинів у Дніпропетровській установі виконання покарань №4, відповідно ЗУ «Про внесення змін до кримінального кодексу України щодо удосконалені порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання» від 26.11.1 №838-VIIl подав апеляційну заяву про перерахування строку попереднього ув`язнення у строк покарання.
		   У січні 2017 року Апеляційним судом Дніпропетровської області було винесено ухвалу про зарахування ОСОБА_6 строку попереднього ув`язнення у строк покарання.
		   01.02.2017 року ОСОБА_6 був етапований до державної установи «Синельниківська виправна колонія (№94) Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України».
		   06.04.2017 року біля 12 годин, перебуваючи на території державної установи «Синельниківська виправна колонія (№94) Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України», яка розташована за адресою: вул. Миру 7А сел. Шахтарське Синельниківського району Дніпропетровської області, у порушення вищевказаних вимог законодавства, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки бажаючи їх настання, з метою незаконного збагачення, діючи умисно, ОСОБА_3 запропонував ОСОБА_7 , передати йому неправомірну вигоду у сумі 16000 гривень за здійснення впливу на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функції держави керівником державної установи «Синельниківська виправна колонія (№94) Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України», а саме: оголошення заохочення у виді зняття раніше накладеного стягнення на засудженого ОСОБА_6 , та у подальшому направлені документів, які будуть підготовлені комісією установи, щодо застосування до ОСОБА_6 умовно-дострокового звільнення від відбуття покарання для погодження зі спостережною комісією. На вказану вимогу ОСОБА_7 погодилась.
		   07 червня 2017 року приблизно о 14 годині ОСОБА_3 перебуваючи на території адміністративної будівлі державної установи «Синельниківська виправна колонія (№9 Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України», яке розташоване за адресою: вул.Миру 7 А сел. Шахтарське Синельниківського району Дніпропетровської області, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи настання, діючи з метою незаконного збагачення, отримав неправомірну вигоду у сумі: 16000 гривень за здійснення впливу на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функції держави - керівником державної установи «Синельниківська виправна колонія (№94) Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України», а саме: оголошення заохочення у виді зняття раніше накладеного стягнення на засудженого ОСОБА_6 та подальшому направлення документів, які будуть підготовлені комісією установи, щодо застосування до ОСОБА_6 умовно-дострокового звільнення від відбуття покарання для погодження зі спостережною комісією, тобто у пропозиції здійснити вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, за надання неправомірної вигоди для себе та у одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
		Таким чином, суд вважає доведеним, що дії ОСОБА_3 кваліфіковано з ч. 2 ст. 369-2 КК України відповідно - прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, або пропозиція чи обіцянка здійснити вплив за надання такої вигоди.
		23 червня 2017 між сторонами кримінального провадження: заступником військового прокурора Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України підполковника юстиції ОСОБА_8 , якому на підставі ст. 37 КПК України, надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №4201704001000093 від 10.04.2017 року, з однієї сторони, та підозрюваним ОСОБА_3 укладено угоду про визнання винуватості відповідно до вимог ст. 472 КПК України, згідно умов якої ОСОБА_3 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 369-2 КК України, сторонами погоджено покарання ОСОБА_3 у межах санкції статті у виді штрафу у розмірі 1500 (однієї тисячі п`ятсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 25 500 грн. Крім того, сторони погоджуються на призначення судом ОСОБА_3 додаткової міри покарання у виді позбавлення права обіймати посади в органах виконавчої влади на три роки відповідно до ст.55 КК України не зважаючи на те, що санкція ч. 2 ст. 369-2 КК України не передбачає додаткового покарання з урахуванням характеру злочину, який відноситься до категорії корупційних злочинів, займаної посади підозрюваного ОСОБА_3 , його особи та обставин справи.
		В угоді також зазначено, що сторони розуміють наслідки її укладення та затвердження, а також наслідки її невиконання.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винним у пред`явленому йому обвинуваченні в повному обсязі, та пояснив суду, що цілком розуміє характер обвинувачення, наслідки укладення та затвердження даної угоди, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом. Обвинувачений також пояснив, що укладення угоди з його боку є добровільним, просить суд затвердити угоду.
		В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_5 підтримав позицію ОСОБА_3 , зазначивши, що угода про визнання винуватості відносно останнього, укладена у відповідності із КПК та КК України.
		Прокурор в судовому засіданні пояснив, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просить затвердити угоду і призначити обвинуваченому узгоджену міру покарання.
		Суд, заслухавши думки прокурора, обвинуваченого та його захисника, розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, прийшов до таких висновків.
		Згідно п.1 ч.3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.
		Відповідно ст. 468 КПК України в кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
		Згідно ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена в провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
		Згідно ч.1 ст. 475 КПК України суд, переконавшись що угода може бути затверджена, ухвалює вирок яким затверджує угоду та призначає узгоджену сторонами міру покарання. 
		Судом встановлено в судовому засіданні, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченому ч.2 ст. 369-2 КК України, який згідно ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.
		На думку суду укладена сторонами угода про визнання винуватості відповідає вимогам КПК України: умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, укладення угоди між сторонами є добровільним, дії обвинуваченого кваліфіковано правильно, умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свобод та інтересів сторін та інших осіб. 
		При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені абз. 1, 4 п.1 ч.4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
		За таких обставин суд вважає можливим затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому ОСОБА_3 узгоджену сторонами міру покарання у виді штрафу в розмірі 1500 (однієї тисячі п`ятсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 25 500 грн. та додаткову міру покарання у виді позбавлення права обіймати посади в органах виконавчої влади на три роки відповідно до ст.55 КК України.
		Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 , обраний ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09.06.2017 року у вигляді застави у розмірі 40000,00 гривень залишити до набрання вироком законної сили.
		Відповідно до положень ч.3,ч.5, п.7, ч.9ст.100 КПК України- документи, які надані суду з матеріалами кримінального провадження зберігаються в суді.
		Витрат на проведення експертиз в даному кримінальному провадженні не заявлено. 
		Цивільний позов не заявлено. Потерпілих по справі немає.
		Речові докази відповідно до ч. 9ст. 100 КПК України: які відповідно до постанови про визнання речовими доказами від 23.06.2017 року слідчого військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону південного регіону України старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_9 , передано на зберігання до Служби Безпеки України у Дніпропетровській області, повернути власнику ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .    Керуючись ст.ст. 314, 370, 374, 474, 475 КПК України, суд, -
		                       
		                       ЗАСУДИВ:
		   Затвердити угоду про визнання винуватості від 23 червня 2017 року в кримінальному провадженні №42017040010000093 від 10 квітня 2017 року, між прокурором - заступником військового прокурора Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України підполковником юстиції ОСОБА_8 та підозрюваним ОСОБА_3 про визнання винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України.
		   
		   Визнати винуватим ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 1500 (однієї тисячі п`ятсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 25 500 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот ) гривень, та позбавити ОСОБА_3 права обіймати посади в органах виконавчої влади на три роки.
		Речові докази у кримінальному провадженні: 50 купюр номіналом 200 (двісті) гривень кожна, 60 купюр номіналом 100 (сто) гривень кожна, які згідно постанови про визнання речовими доказами від 23.06.2017 року передано на зберігання до Служби Безпеки України у Дніпропетровській області, - повернути власнику ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 
		Роз`яснити ОСОБА_3 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.
		Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 у вигляді застави у розмірі 40000,00 (сорок тисяч) гривень залишити до набрання вироком законної сили.
		Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України до апеляційного суду Дніпропетровської області через Синельниківський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення. 
		Копію вироку вручити негайно після його проголошення засудженому, прокурору, захиснику.
		 
		    
		     Суддя:    ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...