Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 909/452/17 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 02.08.2017. Зареєстровано: 03.08.2017. Забезпечено надання загального доступу: 07.08.2017.
Дата набрання законної сили: 11.08.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		  
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И 
		25 липня 2017 р.  Справа № 909/452/17   Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Ткаченко І. В., при секретарі судового засідання Тузін Г. П., за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом приватної організації "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "Ворнер Мюзік Україна" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про виплату компенсації за порушення майнових авторських прав в сумі 64 000 грн.
		Приватна організація "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" в інтересах ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна" звернулась до господарського суду Івано-Франківської області з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 64 000 грн компенсації за порушення авторських прав. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем майнових авторських прав позивача шляхом незаконного використання музичних творів "Stressed Out" та "Sing Me To Sleep" шляхом їх публічного виконання у приміщенні закладу Клуб "Три мушкетери", що знаходиться по       вул. Чорновола, буд. 14 у м. Івано-Франківськ, де здійснює господарську діяльність відповідач.
		Ухвалою від 22 травня 2017 р. суд порушив провадження у справі № 909/452/17 та призначив її до розгляду на 13 червня 2017 р.
		13 червня 2017 р., розгляд справи суд відклав на 30 червня 2017 р.
		В судовому засіданні, що відбулось 30 червня 2017 р. в режимі відеоконференції, представник відповідача подав суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив із тих підстав, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження заподіяних позивачу збитків чи отримання доходів за використання музичних творів.
		30 червня 2017 р., суд оголошував в засіданні перерву до 14 липня 2017 р.
		12 липня 2017 р., представник відповідача подав через канцелярію суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд позивачу в задоволенні позовних вимог відмовити з огляду на те, що позивач ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна" не довів належність йому авторських прав на спірні твори, а приватна організація "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" не довела своїх повноважень на судовий захист порушених прав ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна". Також представник відповідача зазначив, що акт фіксації від 16 листопада 2016 р. № 03/11/16 та долучений до позовної заяви відеозапис не можуть вважатись належними доказами порушення авторських прав, оскільки зазначений акт був складений представником позивача в односторонньому порядку, без відповідного ознайомлення відповідача із цим актом, номери дисків із відеозаписами, що були надані відповідачу не відповідають номерам зазначених в акті дисків, а сам відеозапис не підтверджує факт використання відповідачем спірних музичних творів для фонового озвучення приміщень, так як особа, що проводила такий відеозапис могла самостійно відтворити відповідні музичні твори з допомогою власних технічних засобів. Крім того, представник відповідача вважає, що приватна організація "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" не наділена функціями контролю за дотриманням законодавства про авторське право.
		14 липня 2017 р., суд продовжив розгляд спору на 15 днів, а в судовому засіданні оголосив перерву до 25 липня 2017 р.
		Представник відповідача заявив клопотання про призначення судової комплексної експертизи, проведення якої просив доручити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, а витрати по проведенню експертизи покласти на приватну організацію "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами", на час проведення судової експертизи представник відповідача просив суд провадження у справі зупинити.
		Представник позивача приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" проти клопотання про призначення судової експертизи заперечив.
		Заслухавши пояснення представників сторін, суд відмовив у задоволенні клопотань представника відповідача про призначення судової комплексної експертизи та зупиненні провадження у справі з урахуванням такого.
		Відповідно до ч. 1 ст. 41 ГПК України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
		Так, при вирішенні даного спору судом не встановлено таких питань, які б потребували спеціальних знань.
		Крім того, суд приходить до висновку, що метою заявлення такого клопотання наприкінці передбаченого законом строку для розгляду справи має на меті виключно затягування судового процесу. При цьому, суд також приймає до уваги, що оплачувати проведення такої експертизи відповідач не збирається, про що і зазначено в клопотанні.
		Разом з тим, згідно з вимогами ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.
		В судовому засіданні суд дослідив надані представником позивача оригінал акту фіксації № 03/11/16 від 16 листопада 2016 р. та оптичний диск із наявним на ньому відеозаписом та встановив відповідність серійного номера цього диску даним, що зазначені у акті фіксації.
		В судовому засіданні суд також переглянув відеозапис фіксації публічного виконання спірних музичних творів.
		Представник ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна" в жодне судове засідання не з'явився, про причин неявки суду не повідомив, вимог ухвали суду не виконав.
		Разом з тим, поштові відправлення, якими на адресу ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна" (м. Київ, вул. Лютеранська, 15, буд. А, прим. 18) надсилались копії ухвал суду від 22 травня, 13 і 30 червня 2017 р., повернулись до суду без вручення із відміткою поштової установи: "інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення". 
		За наведених обставин, керуючись положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р. про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, положеннями             ст. 69 ГПК України про строки вирішення спорів господарським судом, подальше відкладення розгляду справи суд визнав неможливим і, згідно з вимогами ст. 75 ГПК України, розглянув справу по суті за наявними в ній матеріалами.
		Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд
		в с т а н о в и в:
		приватна організація "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (організація) є організацією колективного управління на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, що підтверджується свідоцтвом Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України про облік організацій колективного управління від              24 січня 2011 р. № 18/2011.
		Організація здійснює управління майновими авторськими правами ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна" на підставі укладеного договору від 24 січня 2014 р. № АВ-24012014/01 про управління майновими авторськими правами, зокрема щодо музичних творів "Sing Me To Sleep" (виконавець Alan Walker, автори Borgen, Jesper; Bertelsen Magnus; Froen, Anders; Greve, Gunnar; La Verdi, Tommy; Solheim, Iselin; Walker, Alan) та "Stressed Out" (виконавець Twenty One Pilots, автор Joseph, Tyler).
		Відповідно до п. 2.1 цього Договору, ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна" як видавник надає Організації повноваження здійснювати колективне управління майновими правами на твори та субвидані твори, що належать або протягом дії даного договору будуть належати видавнику, а саме: дозволяти або забороняти від імені видавника використання об'єктів авторського права третіми особами, відповідно до умов цього договору.
		Згідно з п. 9.2 Договору, у випадку виявлення порушень прав, управління якими здійснює Організація, остання, з метою захисту прав видавника та реалізації своїх повноважень по управлінню цими правами, має право: пред'являти заяви, претензії, здійснювати фіксацію фактів використання об`єктів авторського права без дозволу Організації; вчиняти будь-які інші дії (вживати заходи), направлені на захист авторських прав видавника, за умов отримання попередньої згоди видавника.
		Відповідно до п. 12.1 Договору, даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє безстроково.
		Відповідно до змісту Декларації музичних творів № 1 до Договору від 24 січня 2014 р. № АВ-24012014/01, видавник - ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна" передав в управління Організації музичні твори, зокрема твори - "Sing Me To Sleep" (виконавець Alan Walker, автори Borgen, Jesper; Bertelsen Magnus; Froen, Anders; Greve, Gunnar; La Verdi, Tommy; Solheim, Iselin; Walker, Alan) та "Stressed Out" (виконавець Twenty One Pilots, автор Joseph, Tyler).
		У свою чергу, ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна" набуло виключні майнові права на використання зазначених музичних творів на підставі ліцензійного договору від                          01 листопада 2014 р. № ВЧ-01112014/02-Д з правовласником - ТОВ "Ворнер/Чаппелл".
		Відповідно до пунктів 11.1 та 11.2 договору від 01 листопада 2014 р.                                 № ВЧ-01112014/02-Д, строк дії договору обраховується з моменту його підписання та закінчується 31 грудня 2014 р. Договір в частині надання прав розповсюджується на період, що передує даті укладення договору, а саме з 01 січня 2014 р. Сторони обумовили, що видавець (ТОВ "Ворнер/Чаппелл") наділяє субвидавника (ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна") правом вимагати та отримувати від третіх осіб будь-які види винагороди та компенсацій за використання творів, які не зібрані до моменту укладення договору іншими субвидавниками видавця або правовласниками творів. Строк договору може автоматично продовжуватися на черговий період в один рік, якщо до того часу не буде розірваний будь-якою із сторін шляхом направлення письмового повідомлення іншій стороні не менше ніж                                за 30 календарних днів.
		Відповідно до додатку № 1 до Ліцензійного договору від 01 листопада 2014 р. № ВЧ-01112014/02-Д ТОВ "Ворнер/Чаппелл" та ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна" підтвердили права на музичні твори "Sing Me To Sleep" та "Stressed Out" відповідно до ліцензійного договору станом на 16 листопада 2016 р.
		Згідно з додатком № 1/2 до Ліцензійного договору від від 01 листопада 2014 р. № ВЧ-01112014/02-Д ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна" проінформувало ТОВ "Ворнер/Чаппелл" про використання на території України без відповідного дозволу музичних творів відповідно до переліку, серед яких музичні твори "Sing Me To Sleep" та "Stressed Out" та передбачили, що ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна" наділене правом звернення до суду відповідно до діючого в Україні законодавства з метою захисту порушеного права, а ТОВ "Ворнер/Чаппелл" погодився із правом ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна" доручити судове представництво приватній організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" на основі договору про управління майновими авторськими правами.
		16 листопада 2016 р., представник приватної організації "Оранізація колективного управління авторськими та суміжними правами" ОСОБА_4, який діяв на підставі довіреності від 07 грудня 2015 р. № 07/12/15/21 виявив у приміщенні закладу Клуб "Три мушкетери", що знаходиться за адресою м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, буд. 14, де здійснює господарську діяльність фізична особа-підприємець ОСОБА_3, факт публічного виконання музичних творів "Sing Me To Sleep" та "Stressed Out" за допомогою наявного в приміщенні закладу обладнання, про що склав акт № 03/11/16 від 16 листопада 2016 р. 
		Здійснення господарської діяльності відповідачем у названому закладі за адресою:           м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, буд. 14, представник відповідача не заперечував.
		Перебування представника Організації у закладі Клуб "Три мушкетери", позивач підтвердив виданими йому працівником зазначеного закладу рахунком на оплату                          № КА00012637 від 16 листопада 2016 р. та квитанцією № 021254467441 від 16 листопада 2016 р.
		Факт публічного виконання спірних музичних творів позивач підтверджує також відеозаписом, який знаходиться на наявному в матеріалах справи оптичному диску.
		Отже, предметом даного спору є стягнення компенсації за порушення майнових авторських прав.
		Відповідно до частин 1, 2 ст. 418 ЦК України, право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом. 
		Згідно з частинами 2 - 4 ст. 426 ЦК України, особа, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, може використовувати цей об'єкт на власний розсуд, з додержанням при цьому прав інших осіб; використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом; умови надання дозволу (видачі ліцензії) на використання об'єкта права інтелектуальної власності можуть бути визначені ліцензійним договором, який укладається з додержанням вимог цього Кодексу та іншого закону.
		За змістом ст. 435 ЦК України, первинним суб'єктом авторського права є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Суб'єктами авторського права є також інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до договору або закону.
		Згідно з ст. 45 Закону України "Про авторське право і суміжні права", суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: особисто; через свого повіреного; через організацію колективного управління.
		Згідно з положеннями пункту "г" ч. 1 ст. 49 Закону України "Про авторське право і суміжні права", організації колективного управління повинні виконувати від імені суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав і на основі одержаних від них повноважень вчиняти дії, передбачені чинним законодавством, необхідні для захисту прав, управління якими здійснює організація, в тому числі звертатися до суду за захистом прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав відповідно до статутних повноважень та доручення цих суб'єктів.
		Разом з тим, така організація, пред'явивши позов, не є позивачем, оскільки вона звертається до суду за захистом прав суб'єктів авторського і (або) суміжних прав, а не своїх прав. Позивачем у таких випадках буде суб'єкт авторського права і (або) суміжних прав, на захист інтересів якого звернулася організація.
		У випадку, якщо організація колективного управління звертається на захист прав фізичних осіб, такий спір розглядається в порядку цивільного судочинства. Якщо ж вона звертається на захист юридичних осіб, то, залежно від суб'єктного складу, спір розглядається в порядку господарського судочинства. При цьому не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства.
		Такі правові позиції викладені в абзацах четвертому і п'ятому постанови Пленуму Верховного Суду України від 04 червня 2010 р. № 5 "Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав".
		В п. 49 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 р. № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" зазначено, що за приписами статей 48 і 49 Закону України "Про авторське право і суміжні права" можлива передача на договірних засадах авторами або іншими суб'єктами авторського права та/або суміжних прав повноважень з управління майновими правами організаціям колективного управління, на які покладається виконання відповідних функцій, зокрема, збір винагороди на підставі зазначених договорів чи цього Закону, розподіл (перерозподіл між іншими організаціями колективного управління) зібраної винагороди, перерахування належної частки перерозподіленої винагороди іншим організаціям колективного управління, що представляють майнові інтереси відповідних суб'єктів авторського права та/або суміжних прав, або виплата розподіленої винагороди безпосередньо таким суб'єктам.
		За наявності договорів з суб'єктами авторського права та/або суміжних прав на управління їх майновими правами, організації колективного управління відповідно до ст. 45 Закону України "Про авторське право і суміжні права", що надає право таким організаціям представляти інтереси власників майнових авторських прав, виконавців, виробників фонограм (відеограм), мають право звертатися до господарського суду з позовами про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду або стягнення доходу, отриманих порушником внаслідок порушення ним авторського права та/або суміжних прав, і у тому випадку, коли з порушником авторського права чи суміжних прав організацією колективного управління не укладено будь-якої угоди.
		Організації колективного управління, які здійснюють управління майновими правами на твори, повинні довести наявність у них прав на управління авторськими майновими правами певного кола осіб. Отже, у разі звернення організації колективного управління до суду з позовом про захист прав суб'єктів авторського права суд повинен з'ясовувати обсяг повноважень цієї організації згідно з договорами, укладеними цією організацією та суб'єктом авторського права. Якщо у організації колективного управління відсутні повноваження на управління майновими правами суб'єкта авторського права, зокрема, щодо конкретного твору, судам слід відмовляти у задоволенні позову цієї організації.
		Документами, що підтверджують право організації на звернення до суду із заявою про захист авторського права та/або суміжних прав, є: видане Міністерством освіти і науки України свідоцтво про облік організацій колективного управління, свідоцтво про визначення організації уповноваженою організацією колективного управління згідно із статтями 42, 43 названого Закону; статут організації, що управляє майновими правами на колективній основі; в інших випадках, ніж передбачені згаданими статтями Закону України "Про авторське право і суміжні права", - договір з особою, якій належать відповідні права, на управління майновими правами на колективній основі, та/або договір з іноземною організацією, що управляє аналогічними правами, і документи, що підтверджують наявність у неї відповідних повноважень.
		Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. 
		Відповідно до абзацу 2 п. 30 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 р. № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності", включення до договору про передачу виключних прав умов, що обмежують права особи, якій вони передаються, стосовно їх захисту, суперечить законодавству. Особа не може бути позбавлена права на звернення до суду, оскільки угода про відмову від права на звернення до господарського суду є недійсною.
		Відповідно до ч. 5 ст. 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
		Враховуючи наведене, суд встановив, що на підставі відповідного ліцензійного договору позивач ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна" набув виключні майнові права інтелектуальної власності на музичні твори: "Stressed Out" та "Sing Me To Sleep", а приватна організація "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" згідно закону та на підставі укладеного договору управління майновими авторськими правами набула право захищати згадані майнові права.
		До майнових прав інтелектуальної власності на твір, відповідно до статті 440 ЦК України, відносяться: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
		Як передбачено статтею 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права", виключним правом є майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об'єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом.
		Відповідно до ч. 3 ст. 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права", виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, публічне виконання і публічне сповіщення творів.
		Відповідно до приписів ст. 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права", публічне виконання - подання за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час.
		За змістом статей 435, 440, 441, 443 ЦК України, статей 7, 15, 31 - 33 Закону України "Про авторське право і суміжні права", право на використання твору належить автору або іншій особі, яка одержала відповідне майнове право у встановленому порядку; використання твору здійснюється лише за згодою автора або особи, якій передано відповідне майнове право (за виключенням випадків, вичерпний перелік яких встановлено законом).
		Відповідно до ч. 3 ст. 426 ЦК України, використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.
		Як зазначено в п. 41 постанови пленуму Вищого господарського суду України             від 17 жовтня 2012 р. № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності", використанням твору в силу статті 441 ЦК України вважається, серед іншого, його публічне використання різними способами, як-от публічний показ, публічне виконання - як у реальному часі ("наживо"), так і з допомогою технічних засобів, публічне сповіщення (радіо, телебачення), а також публічна демонстрація аудіовізуального твору (зі звуковим супроводом чи без такого) у місці, відкритому для публічного відвідування, або в іншому місці (приміщенні), де присутні особи, які не належать до кола однієї сім'ї чи близьких знайомих цієї сім'ї, - незалежно від того, чи сприймається твір публікою безпосередньо у місці його публічної демонстрації (публічного показу), чи в іншому місці одночасно з такою демонстрацією (показом).
		Відповідальність за публічне виконання твору (в тому числі при його виконанні в реальному часі - "наживо") несе фізична чи юридична особа, яка бере на себе ініціативу і відповідальність за проведення відповідного заходу.
		Згідно з п. 29 зазначеної постанови, з огляду на приписи статті 33 ГПК України щодо обов'язку доказування і подання доказів господарському суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати таке:
		1) позивач повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об'єктів даних прав відповідачем, а в разі заявлення вимог про відшкодування шкоди - розмір шкоди і причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою та діями відповідача. У випадках коли права автора засвідчено свідоцтвом, виданим в установленому порядку уповноваженим органом, власник майнових прав інтелектуальної власності на твір, які було передано на зазначений у свідоцтві твір, звільняється від доведення належності йому відповідних прав; у таких випадках обов'язок доведення належності цих прав іншій особі, ніж та, що зазначена у свідоцтві, покладається на відповідача;
		2) відповідач має довести додержання ним вимог ЦК України і Закону України "Про авторське право і суміжні права" при використанні ним твору та/або об'єкту суміжних прав; в іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав, і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами. Крім того, відповідач повинен спростувати визначену цивільним законодавством презумпцію винного заподіяння шкоди (статті 614, 1166 ЦК України).
		На підтвердження факту публічного виконання музичних творів "Stressed Out" та "Sing Me To Sleep" у приміщенні закладу Клуб "Три мушкетери", що за адресою м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, буд. 14, де здійснює господарську діяльність відповідач, позивач надав відеозапис публічного виконання, акт фіксації № 03/11/16 від 16 листопада 2016 р., рахунок на оплату № КА00012637 від 16 листопада 2016 р. та квитанцію                       № 021254467441 від 16 листопада 2016 р.
		Так, в акті фіксації № 03/11/16 від 16 листопада 2016 р., який склав та підписав ОСОБА_4, зазначено, що в період часу з 16:33 до 17:20 зафіксовано факт публічного виконання у закладі Клуб "Три мушкетери" за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, буд. 14, в якому господарську діяльність здійснює фізична особа-підприємець ОСОБА_3, що встановлено на підставі наданих представнику для огляду на місці документів щодо суб'єкта господарювання, рахунку на оплату № КА00012637 від 16 листопада 2016 р., зокрема, музичних творів - "Stressed Out" у виконанні Twenty One Pilots та "Sing Me To Sleep" у виконанні Alan Walker.
		В судовому засіданні суд переглянув відеозапис фіксації публічного виконання спірних музичних творів та встановив наступне: 
		- на початку відеозапису особа, яка його здійснювала зазначила, що фіксація проводиться в м. Івано-Франківську по вул. Чорновола, 14, "Три мушкетери";
		- протягом усієї фіксації чути різноманітні звуки (лунає музика, голоси людей, кроки тощо);
		- на 05 хв. 48 сек. відеозапису особа, яка здійснювала фіксацію, сфокусувала камеру на наявних у приміщенні колонках;
		- з 16 хв. 50 сек. по 20 хв. 05 сек. відеозапису лунає музичний твір "Stressed Out" у виконанні Twenty One Pilots;
		- з 23 хв. 30 сек. по 26 хв. 23 сек. відеозапису лунає музичний твір "Sing Me To Sleep" у виконанні Alan Walker;
		- тривалість відеозапису становить 47 хв. 37 сек.
		Факт звучання на відеозаписі саме музичних творів "Stressed Out" та "Sing Me To Sleep" було встановлено судом за допомогою програми "Shazam", що знаходиться у вільному доступі.
		Таким чином, суд встановив факт публічного виконання спірних музичних творів у закладі Клуб "Три мушкетери" за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, буд. 14, в якому господарську діяльність здійснює фізична особа-підприємець ОСОБА_3
		Згідно з вимогами статей 33, 32 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
		Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
		Посилання ж позивача на те, що наявний у матеріалах справи відеозапис не підтверджує факт використання відповідачем спірних музичних творів для фонового озвучення приміщень, оскільки особа, що проводила фіксацію могла самостійно відтворити відповідні музичні твори з допомогою власних технічних засобів суд вважає безпідставними з огляду на відсутність будь-яких доказів на підтвердження таких доводів відповідача.
		При цьому, особа, яка здійснює господарську діяльність у відповідному закладі, є відповідальною особою за дотримання вимог закону у цьому закладі, у тому числі у сфері інтелектуальної власності.
		Твердження представника відповідача про те, що Організація не наділена функціями контролю за дотриманням законодавства про авторське право, вбачаються безпідставними, оскільки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 р. № 71 "Про затвердження розміру, порядку та умов виплати винагороди (роялті) за комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань" (у редакції постанови Кабінету Міністрів України                      від 14 вересня 2011 р. № 957), представникам уповноважених організацій колективного управління надано право фіксувати факти прямого чи опосередкованого комерційного використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань, зокрема, за допомогою технічних засобів і (або) шляхом складення відповідного акта фіксації.
		Дана правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України від 13 вересня 2016 р. по справі № 910/28335/15 та від 18 квітня 2017 р. по справі                       № 910/25105/15.
		При цьому, постанова Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 р. № 71 не містить чітких вимог щодо порядку складання таких актів фіксації, як і не містить вимог щодо залучення представників громадськості чи інших осіб при його складанні.
		За змістом пункту "г" ч. 1 та пункту "г" ч. 2 ст. 50 Закону України "Про авторське право і суміжні права", при порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтею 50 цього Закону, недотриманні передбачених договором умов використання творів і (або) об'єктів суміжних прав, використанні творів і об'єктів суміжних прав з обходом технічних засобів захисту чи з підробленням інформації і (або) документів про управління правами чи створенні загрози неправомірного використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав та інших порушеннях особистих немайнових прав і майнових прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право подавати позови до суду про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій.
		Суд має право постановити рішення чи ухвалу про виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу.
		У своїй позовній заяві Організація просить суд стягнути з відповідача 10 мінімальних заробітних плат в розмірі 32 000 грн за порушення майнових авторських прав на музичний твір "Sing Me To Sleep" та 10 мінімальних заробітних плат в розмірі 32 000 грн за порушення майнових авторських прав на музичний твір "Stressed Out".
		Разом з тим, суд враховує правову позицію Вищого господарського суду України про те, що відповідно до пп. 51.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України                     від 17 жовтня 2012 р. № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності", у визначенні розміру такої компенсації господарським судам необхідно виходити з конкретних обставин справи і загальних засад цивільного законодавства, встановлених статтею 3 ЦК України, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності.
		Розмір компенсації визначається судом у межах заявлених вимог у залежності від характеру порушення, ступеню вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується: тривалість порушення та його обсяг (одно- або багаторазове використання об'єкта авторського права); передбачуваний розмір збитків потерпілої особи; розмір доходу, отриманого внаслідок правопорушення; кількість потерпілих осіб; наміри відповідача; наявність раніше вчинених відповідачем порушень виключного права даного позивача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо. Відповідні мотиви визначення розміру компенсації мають бути наведені в судовому рішенні.
		Водночас відповідно до п. 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 06 грудня 2016 р. № 1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1 600 грн.
		Наразі такі зміни до Закону не внесені. Водночас виплата згаданої компенсації підпадає під ознаки "інших виплат", про які йдеться у наведеному приписі Закону України від 06 грудня 2016 р. № 1774-VIII, тобто розмір мінімальної заробітної плати, визначений цим Законом, на даний час не підлягає застосуванню як розрахункова величина при визначенні компенсації, пов'язаної з порушенням авторського права і (або) суміжних прав.
		Отже, при визначенні розміру відповідної компенсації слід виходити з приписів пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 06 грудня             2016 р. № 1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" та застосовувати розрахункову величину у розмірі 1 600 грн.
		Враховуючи наведене, позовні вимоги слід задовольнити частково і стягнути з відповідача на користь приватної організації "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" компенсацію за порушення майнових авторських прав на музичні твори "Sing Me To Sleep" у розмірі 16 000 грн та "Stressed Out" - у розмірі 16 000 грн.
		Судовий збір, у відповідності до ст. 49 ГПК України, суд покладає на сторони пропорційну розміру задоволених позовних вимог.
		Керуючись статтями 49, 82 - 85 ГПК України, суд
		в и р і ш и в:
		позов приватної організації "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "Ворнер Мюзік Україна" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про виплату компенсації за порушення майнових авторських прав в сумі 64 000 грн - задовольнити частково;
		з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (76018, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь приватної організації "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" (02002, м. Київ, Дніпровський район, вул. Євгена Сверстюка, буд. 23, офіс 916; ідентифікаційний код 37396151) в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "Ворнер Мюзік Україна" стягнути 32 000 (тридцять дві тисячі) грн компенсації за порушення майнових авторських прав та 800 (вісімсот) грн судового збору;
		в решті позову - відмовити.
		Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
		Суддя Ткаченко І. В.
		 
		Повне рішення складено 31.07.2017

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...