Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 589/2047/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі.
Надіслано для оприлюднення: 03.08.2017. Зареєстровано: 03.08.2017. Забезпечено надання загального доступу: 07.08.2017.
Дата набрання законної сили: 04.09.2017
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 589/2047/17 
		Провадження № 1-кп/589/291/17 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 02 серпня 2017 року         
		Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:
		головуючого судді - ОСОБА_1 , 
		при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
		за участю:
		прокурора - ОСОБА_3 
		обвинуваченого  ОСОБА_4 ,
		захисника  ОСОБА_5 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Шостка кримінальне провадження № 42017200000000081 відносно
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Собич Шосткинського району Сумської області, громадянина України, учасника бойових дій, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, не працюючого, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 369, ч. 1 ст. 190 КК України, -
		ВСТАНОВИВ:
		 У 1994 році ОСОБА_4 був прийнятий на службу в органи внутрішніх справ. 07.11.2015р. йому присвоєне спеціальне звання - підполковник поліції. Наказом ГУНП України в Сумській області від 09.12.2016 р. ОСОБА_4 призначений на посаду начальника сектору логістики та матеріально-технічного забезпечення Шосткинського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області (далі - Шосткинський ВП). Згідно з приміткою 1 до ст. 364 КК України ОСОБА_4 на час вчинення злочинів являвся службовою особою, оскільки постійно здійснював функції представника влади.
		Слідчим відділенням Шосткинського ВП ГУНП в Сумській області здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні №12016200110001809, внесеному до ЄРДР 27.12.2016р, за заявою ОСОБА_6 про спричинення їй тілесних ушкоджень ОСОБА_7 . Після вручення ОСОБА_7 13.01.2017р. повідомлення про підозру за ч. 1 ст. 125 КК України, потерпіла ОСОБА_6 звернулася до слідчого із клопотанням про закриття даного провадження на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КК України, у зв`язку із примиренням із підозрюваним. 
		Довідавшись про вказане досудове розслідування начальник сектору логістики та матеріально-технічного забезпечення Шосткинського ВП ОСОБА_4 вирішив використати цю обставину, а також особисте знайомство із ОСОБА_7 , у своїх корисливих інтересах і незаконно, шляхом обману, заволодіти коштами останнього, тобто у нього виник умисел на вчинення щодо ОСОБА_7 шахрайських дій.
		У невстановлений слідством час приблизно всередині січня 2017 року ОСОБА_4 зустрівся із ОСОБА_7 у приміщенні Шосткинського ВП по вул. Свободи, 67 у м. Шостка та, діючи з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, запропонував ОСОБА_7 надати неправомірну вигоду начальнику сектору кримінальної поліції Шосткинського ВП ОСОБА_8 за закриття кримінального провадження №12016200110001809. Приблизно через 2-3 дні після цього ОСОБА_4 підтвердив та уточнив зазначені незаконні вимоги під час випадкової зустрічі із ОСОБА_7 , яка відбулася приблизно всередині січня 2017 року близько 10-11 год. біля магазину «Оксана» по вул. Свободи, 29 у м. Шостка. При цьому ОСОБА_4 зазначив, що ОСОБА_7 повинен у максимально стислий строк надати йому для подальшої передачі ОСОБА_8 , неправомірну вигоду у сумі 1500 доларів США. Також ОСОБА_4 пригрозив, що у разі відмови виконати його протиправні вимоги, дії ОСОБА_7 будуть перекваліфіковані на ст. 127 КК України і, відповідно, кримінальне провадження щодо нього не зможе бути закрите, у зв`язку із примиренням з потерпілою. 
		ОСОБА_7 відмовився передати кошти ОСОБА_4 , однак ОСОБА_4 не відмовився від свого злочинного умислу. Довідавшись, що 14.02.2017р. ОСОБА_7 вручене письмове повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри за ч. 1 ст. 127 КК України, ОСОБА_4 запросив ОСОБА_7 до себе для бесіди.
		Під час розмов із ОСОБА_7 у своєму службовому кабінеті по вул. Свободи, 67 у м. Шостка, які відбулися о 15 год. 39 хв. 18.02.2017р. і близько 16 год. 30 хв. 06.03.2017р., а також близько 12 год. 50 хв. 07.03.2017р. у автомобілі ОСОБА_7 , ОСОБА_4 з метою незаконного збагачення шляхом введення ОСОБА_7 в оману, повторив свої незаконні вимоги, зазначивши, що у разі одержання неправомірної вигоди, ОСОБА_8 , використовуючи свій вплив та авторитет працівника правоохоронного органу, посприяє, аби за наслідками судового розгляду ОСОБА_7 судом було призначено м`яке покарання у вигляді трьох років позбавлення волі з відстрочкою виконання строком на 1 рік.
		Переконуючи ОСОБА_7 у необхідності надання неправомірної вигоди, начальнику сектору кримінальної поліції ОСОБА_8 , ОСОБА_4 тим самим схиляв ОСОБА_7  до скоєння злочину - надання неправомірної вигоди службовій особі. У дійсності він не мав наміру передавати неправомірну вигоду службовим особам органів поліції, а хотів привласнити грошові кошти ОСОБА_7 . Близько 13 год. 00 хв. 07.03.2017р. у центрі м. Шостка біля будинку №4 по вул. Знаменській, ОСОБА_4 одержав від ОСОБА_7 неправомірну вигоду у сумі 1500 доларів США, що за курсом НБУ на момент вчинення злочину становило 40531,98 грн. 
		Обвинувачений ОСОБА_4  в судовому засіданні свою вину у вчинені інкримінованого злочину визнав повністю, зазначивши, що обставини, викладені в обвинувальному акті, відповідають дійсності. ОСОБА_4  суду показав, що з 2005-2006 років він був знайомий з ОСОБА_7 .. Випадково зустрівшись з останнім, ОСОБА_4  дізнався, що відносно ОСОБА_7  слідчим відділенням Шосткинського ВП ГУНП в Сумській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за заявою ОСОБА_6 про спричинення їй ОСОБА_7 тілесних ушкоджень. ОСОБА_4 , будучи службовою особою правоохоронного органу, вирішив використати цю обставину, і запропонував ОСОБА_7  надати ОСОБА_4 для подальшої передачі начальнику сектору кримінальної поліції Шосткинського ВП ОСОБА_8 1500 доларів США за закриття зазначеного кримінального провадження, на що ОСОБА_7 погодився. ОСОБА_4  ще декілька разів зустрічався з ОСОБА_7 в своєму службовому кабінеті та у автомобілі ОСОБА_7 . Під час розмов ОСОБА_4 вказував, що посприяє, щоб за наслідками судового розгляду ОСОБА_7 судом було призначене м`яке покарання. 07.03.2017р. у центрі м. Шостка біля будинку №4 по вул. Знаменській, обвинувачений одержав від ОСОБА_7 грошові кошти у сумі 1500 доларів США, під час передачі яких і був затриманий. Обвинувачений також зазначив, що гроші він нікому не збирався передавати та хотів їх залишити собі. Обвинувачений критично ставиться до вчиненого ним злочину та щиро розкаюється у вчиненому.
		Ані обвинувачений, ані його захисник не заперечували вірність кваліфікації дій ОСОБА_4 органами досудового слідства. 
		Відповідно до ст. 349 ч. 3 КПК України за клопотанням прокурора та згодою обвинуваченого і його захисника судом було визнано недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин, які ніким не оспорюються, оскільки учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції. При цьому, учасникам судового розгляду судом було роз`яснено положення ч. 3 ст. 349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку. 
		У зв`язку з викладеним, суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують його особу.
		Допитавши у судовому засіданні обвинуваченого, суд вважає, що вина обвинуваченого у скоєнні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю.
		При цьому, суд, керуючись вимогами ст. 337 КПК України, провів судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта. Разом з тим, надаючи юридичну оцінку дій обвинуваченого, судом враховано правовий висновок Верховного Суду України у справі № 5-3кс15 від 26.03.2015р. 
		Таким чином, суд встановив, що ОСОБА_4 своїми умисними діями, які виразились у підбурюванні ОСОБА_7 до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди співробітнику поліції у розмірі 1500 доларів США, що за офіційним курсом НБУ складає 40531,98 грн, вчинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст.369 КК України, а також своїми умисними діями, які виразилися у заволодінні шляхом обману ОСОБА_7 коштами, вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 190 КК України.
		Згідно з вимогами ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
		Відповідно до роз`яснень, викладених в п.2 постанови Пленуму ВСУ № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», із урахуванням ступеня тяжкості, обставин злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом більш суворого покарання особам, які вчинили злочини на ґрунті пияцтва, наркоманії, за наявності рецидиву злочину, у складі організованих груп чи за більш складних форм участі, і менш суворого - особам, які вперше вчинили злочини, щиро розкаялися у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки, тощо.
		У п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» зазначено про те, що досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім"ї, його матеріальний стан, тощо.
		На підставі викладеного, суд, призначаючи покарання ОСОБА_4 , враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які згідно зі ст. 12 КК України є невеликої та середньої тяжкості, особу винного, який раніше не судимий, має вищу освіту, одружений, проживає з дружиною та їхньою спільною дитиною, є учасником бойових дій (АТО), за місцем роботи характеризувався позитивно, за місцем мешкання скарг не має, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, також заслуговує на увагу і його послужний список. При цьому, достовірних відомостей про його несприятливе наразі матеріальне становище в судовому засіданні не встановлено, разом з тим, суд зважає на те, що обвинувачений є працездатною особою та має вищу юридичну освіту. Крім того, при призначенні покарання за ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст.369 КК України суд враховує ступінь здійснення злочинного наміру та причини, внаслідок яких цей злочин не було доведено до кінця, значну роль обвинуваченого, як співучасника.
		Обставинами, що відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання, суд визнає щире каяття, усунення заподіяної шкоду. 
		Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання, судом не встановлено.
		Відповідно до ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів.
		Отже, реалізуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, врахувавши все вищевикладене, а також позицію прокурора, суд дійшов висновку, що за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст.369 КК України обвинувачений заслуговує покарання у виді штрафу в розмірі 590 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1ст. 190 КПК України обвинувачений заслуговує покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		Остаточно призначаючи покарання, суд враховує кількість злочинів, що входять до сукупності, вид сукупності, а тому за правилами ст.70 КК України ОСОБА_4 слід призначити покарання за сукупністю злочинів за ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 369, ч. 1 ст. 190 України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
		Саме таке покарання буде належною карою за скоєне, упередить вчинення обвинуваченим нових злочинів, сприятиме досягненню мети його виправлення та перевиховання.
		Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
		За відсутності документально підтверджених витрат на залучення експерта, підстав для стягнення з обвинуваченого заявлених стороною обвинувачення процесуальних витрат відповідно до вимог ч.2 ст. 124 КПК України у суду не має.
		На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -
		 
		УХВАЛИВ:
		 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 369 КК України.
		Призначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання: 
		за ч. 1 ст. 190 КК України  у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 коп.
		за ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 369 КК України  у вигляді штрафу у розмірі 590 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10030 (десять тисяч тридцять) гривень 00 коп. 
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді штрафу у розмірі 590 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10030 (десять тисяч тридцять) гривень 00 коп.. 
		Речові докази, а саме: пакет із зразком спеціальної хімічної речовини, пакет зі змивами з правої руки ОСОБА_4 та контрольним зразком вати  знищити. 
		Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 10.03.2017р. у справі № 591/1172/17 на куртку чорного кольору, штани чорного кольору та мобільний телефон марки «Sumsung» номер імеі НОМЕР_1 із сім-карткою оператора мобільного зв`язку «МТС-Україна» НОМЕР_2 , чоловічу сумку із шкірозамінника чорного кольору з ремінцем для носіння через плече, які повернути ОСОБА_4 . 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду Сумської області через Шосткинський міськрайонний суд Сумської області протягом 30 днів з моменту його проголошення.
		Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		 
		 
		 
		   Суддя Шосткинського міськрайонного суду
		   Сумської області                                         ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...