Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 803/884/17 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення реалізації конституційних прав особи, а також реалізації статусу депутата представницького органу влади, організації діяльності цих органів, зокрема зі спорів щодо:; забезпечення права особи на доступ до публічної інформації.
Надіслано для оприлюднення: 03.08.2017. Зареєстровано: 03.08.2017. Забезпечено надання загального доступу: 07.08.2017.
Дата набрання законної сили: 02.11.2017
Результат оскарження 02.11.2017 Львівський апеляційний адміністративний суд: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		УХВАЛА
		про закриття провадження у справі
		 
		31 липня 2017 рокуСправа № 803/884/17  
		Волинський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого - судді  Мачульського В. В.,  
		при секретарі судового засідання Масюк Г.С.,
		за участю позивача ОСОБА_1,
		представника відповідача Хитрика С.І.,
		представників третіх осіб Кардаша І.М., Шевчука Ю.А.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку справу за позовом ОСОБА_1 до Волинської обласної ради, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача громадську організацію «Товариство мисливців та рибалок «Горинь» та громадську організацію «Товариство мисливців та рибалок «Легіон» про скасування рішень,   
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Волинської обласної ради, в якому просить скасувати рішення Волинської обласної ради від 12 квітня 2017 року №13/31 Про надання громадській організації «Товариство мисливців та рибалок «Горинь» у користування мисливських угідь та №13/32 Про надання громадській організації «Товариство мисливців та рибалок «Легіон» у користування мисливських угідь.
		В судовому засіданні судом на вирішення поставлено питання щодо закриття провадження у даній справі, відповідно до висновків Верховного суду України викладених в постанові від 11 листопада 2015 року №21-2926а15, на підставі пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України України, оскільки дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
		Позивач в судовому засіданні заперечив проти закриття провадження у справі.
		Представник відповідача та представники третіх осіб у вирішенні даного питання покликаються на розсуд суду. 
		Суд заслухавши пояснення представників сторін, думку позивача, представника відповідача та третіх осіб по вирішенню питання про закриття провадження у справі, вивчивши матеріали справи, дійшов висновку, що провадження у даній справі слід закрити у зв'язку із тим, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, з наступних підстав.
		Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
		Європейський суд з прав людини у справі «Zand v. Austria» від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
		Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
		Згідно з частиною другою статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
		Відповідно до пункту 1 частини першої статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
		Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
		Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС України). 
		Статтею 80 Земельного кодексу України установлено, що суб'єктами права власності на землю є, зокрема територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.
		Згідно з статтею 8 Земельного кодексу України до повноваження обласних рад у галузі земельних відносин, до яких належить: розпорядження землями, що знаходяться у спільній власності територіальних громад; забезпечення реалізації державної політики в галузі використання та охорони земель; погодження загальнодержавних програм використання та охорони земель, участь у їх реалізації на відповідній території; затвердження та участь у реалізації регіональних програм використання земель, підвищення родючості ґрунтів, охорони земель; координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; організація землеустрою; внесення до Верховної Ради України пропозицій щодо встановлення та зміни меж районів, міст; встановлення та зміна меж сіл, селищ; вирішення земельних спорів; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
		Відповідно до преамбули Закону України «Про мисливське господарство та полювання» № 1478-ІІІ від 22 лютого 2000 року (надалі - Закон України № 1478-ІІІ) його положення визначають правові, економічні та організаційні засади діяльності юридичних та фізичних осіб у галузі мисливського господарства та полювання, забезпечують рівні права усім користувачам мисливських угідь у взаємовідносинах з органами державної влади щодо ведення мисливського господарства, організації охорони, регулювання чисельності, використання та відтворення тваринного світу.
		Мисливські угіддя - ділянки суші та водного простору, на яких перебувають мисливські тварини і які можуть бути використані для ведення мисливського господарства. Мисливські тварини - дикі звірі та птахи, що можуть бути об'єктами полювання (стаття 1 Закону № 1478-ІІІ).
		Мисливські тварини, що перебувають у стані природної волі, належать до природних ресурсів загальнодержавного значення (стаття 2 Закону № 1478-ІІІ).
		Відповідно до статті 3 цього Закону мисливські тварини, що перебувають у стані природної волі в межах території України, є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника мисливських тварин здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.
		Згідно з абзацом другим статті 4 цього Закону органам місцевого самоврядування цим Законом та іншими Законами України можуть бути надані окремі повноваження органів виконавчої влади у сфері державного регулювання мисливського господарства та полювання.
		До повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, Київської і Севастопольської міських рад у галузі мисливського господарства та полювання належить: затвердження відповідних програм розвитку мисливського господарства; вирішення в установленому порядку питань надання в користування мисливських угідь; вирішення інших питань у межах своїх повноважень (стаття 9 Закону № 1478-ІІІ).
		Таким чином, при здійсненні повноважень власника мисливських угідь Обласна рада є не суб'єктом владних повноважень у тому значенні цього терміна, в якому його вжито у пункті 1 частини першої статті 17 КАС, а рівноправним суб'єктом земельних відносин, дії якого спрямовані на реалізацію свого права розпоряджатися мисливськими угіддями.
		Тобто, відповідач як власник землі вільний у виборі суб'єкта щодо надання йому права користування земельною ділянкою в порядку, встановленому законом. У разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу у користування мисливських угідь (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації) подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою у користування спірних мисливських угідь має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне.
		Аналогічна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 11 листопада 2015 року №21-2926а15.
		У відповідності до статті 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
		Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
		Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
		На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що оскаржувані рішення Волинської обласної ради №13/31 та 13/32 від 12 квітня 2017 року є рішеннями відповідача, як власника земельної ділянки і таким чином, не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні частини першої статті 17 КАС України, а тому не може бути предметом оскарження в адміністративному суді.
		Відповідно до пункту 1 частини першої статті 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
		Відтак позовні вимоги ОСОБА_1 до Волинської обласної ради, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача громадська організація «Товариство мисливців та рибалок «Горинь» та громадська організація «Товариство мисливців та рибалок «Легіон» про скасування рішень Волинської обласної ради від 12 квітня 2017 року №13/31 «Про надання громадській організації «Товариство мисливців та рибалок «Горинь» у користування мисливських угідь» та №13/32 «Про надання громадській організації «Товариство мисливців та рибалок «Легіон» у користування мисливських угідь» не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, а тому провадження у справі слід закрити.
		При цьому суд роз'яснює, що з даними позовними вимогами позивачу необхідно звернутися до Луцького міськрайонного суду Волинської області в порядку встановленому  Цивільно-процесуальним кодексом України.
		Керуючись пунктом 1 частини першої статті 157, статтями 160, 165, 244-2 Кодексу адміністративного судочинства  України, суд
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Волинської обласної ради, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача громадська організація «Товариство мисливців та рибалок «Горинь» та громадська організація «Товариство мисливців та рибалок «Легіон» про скасування рішень Волинської обласної ради від 12 квітня 2017 року №13/31 «Про надання громадській організації «Товариство мисливців та рибалок «Горинь» у користування мисливських угідь» та №13/32 «Про надання громадській організації «Товариство мисливців та рибалок «Легіон» у користування мисливських угідь» закрити.
		Роз'яснити позивачу, що з даними позовними вимогами йому необхідно звернутися до Луцького міськрайонного суду Волинської області.
		Повторне звернення з тією самою позовною заявою до адміністративного суду не допускається.
		Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
		Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали, повний текст якої буде виготовлено 03 серпня 2017  року.  Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
		 
		 
		Головуючий
		Суддя                                                                                                                 В.В.Мачульський

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...