Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 524/6117/15-ц : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 03.08.2017. Забезпечено надання загального доступу: 04.08.2017.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		02 серпня 2017 року                                             м. Київ 
		Колегія суддів судової палати у цивільних справах
		Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
		головуючогоВисоцької В.С., суддів:      Іваненко Ю.Г.,   Ситнік О.М., Карпенко С.О.,   Ступак О.В.,розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до Комунального підприємства «Теплоенерго» про визнання незаконними наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення, визнання недійсним запису у трудовій книжці, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою Комунального підприємства «Теплоенерго» на рішення Автозаводського районного суду                          м. Кременчука Полтавської області від 23 березня 2016 року та ухвалу апеляційного  суду Полтавської області від 11 травня 2016 року,в с т а н о в и л а:
		У липні 2015 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом, у якому зазначав, що з 03 листопада 2008 року він працював у Комунальному підприємстві «Теплоенерго» (далі - КП «Теплоенерго») на посаді розподілювача робіт в автотранспортній дільниці, а з 07 червня 2012 року - переведений на посаду майстра по обслуговуванню теплових мереж і ЦТП. 
		Наказом від 06 липня 2015 року № 46 о/с його звільнено з роботи. Вважав своє звільнення незаконним, оскільки його звільнено з посади за п. 3 ст. 40 КЗпП України, яка, на його думку, не відповідає дійсним обставинам. Так, вважав, що його було незаконно притягнуто до дисциплінарної відповідальності наказами від 11 червня 2015 року № 141, від 18 червня               2015 року № 146, від 02 липня 2015 року № 159, оскільки під час виконання трудових обов'язків він діяв згідно з чинним трудовим законодавством, порушень не допускав. Крім того, вказав, що внаслідок його звільнення з роботи він зазнав душевних страждань, чим завдано йому моральну шкоду. 
		Просив визнати незаконними та скасувати наказ від 11 червня            2015 року № 141 про оголошення догани та позбавлення 100 % премії за червень 2015 року; наказ від 18 червня 2015 року № 146 про оголошення догани; наказ від 02 липня 2015 року № 159 про оголошення догани та розірвання трудового договору за систематичне невиконання без поважних причин трудових обов'язків; наказ від 06 липня 2015 року № 46 о/с про припинення трудового договору; визнати недійсним запис у трудовій книжці про звільнення з підстав, передбачених п. 3 ст. 40 КЗпП України; поновити його на роботі на посаді майстра по обслуговуванню теплових мереж і ЦТП КП «Теплоенерго»; стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 53 214 грн 90 коп. та 50 тис. грн на відшкодування моральної шкоди.
		Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 23 березня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного  суду Полтавської області від 11 травня 2016 року, позов задоволено частково.
		Визнано незаконними та скасовано накази директора                           КП «Теплоенерго»: від 18 червня 2015 року № 146 про оголошення догани; від 02 липня 2015 року № 159 у частині розірвання трудового договору за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених трудовим договором; від 06 липня 2015 року № 46 о/с про звільнення ОСОБА_6 з підстав, передбачених п. 3 ст. 40 КЗпП України.
		Поновлено ОСОБА_6 на роботі на посаді майстра по обслуговуванню теплових мереж і ЦТП КП «Теплоенерго».
		Визнано недійсним запис у трудовій книжці ОСОБА_6 за № 3 від            06 липня 2015 року про звільнення його у зв'язку із систематичним невиконанням без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором, згідно з п. 3 ст. 40 КЗпП України.
		Стягнуто з КП «Теплоенерго» на користь ОСОБА_6 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 53 214 грн 90 коп.
		У задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 про визнання незаконним та скасування наказу від 11 червня 2015 року № 141 про оголошення догани та позбавлення премії за червень 2015 року, наказу від 02 липня 2015 року           № 159 у частині оголошення догани, а також про відшкодування моральної шкоди відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
		У касаційній скарзі КП «Теплоенерго», посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить вказані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
		Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
		У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
		Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали цивільної справи та дослідивши доводи касаційної скарги, вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
		Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		За вимогами ст. ст. 213, 214, 316 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. 
		При ухваленні рішення суд зобов'язаний з'ясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов'язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.
		Вказані вимоги судами повністю не дотримано.
		Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, з висновком якого погодився й апеляційний суд,  керувався тим, що наказ від 18 червня 2015 року № 146 про оголошення ОСОБА_6 догани є незаконним, оскільки не підтверджено належними та допустимими доказами використання 19 травня 2015 року позивачем трактора підприємства у власних цілях. Незаконним також є наказ від 02 липня 2015 року № 159 у частині розірвання трудового договору за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених трудовим договором, та наказ від 06 липня 2015 року № 46 о/с про звільнення ОСОБА_6 з підстав, передбачених п. 3  ст. 40 КЗпП України, оскільки наказом від 02 липня            2015 року № 159 ОСОБА_6 оголошено догану за допущене ним порушення трудових обов'язків, відтак відповідач згідно зі ст. 149 КЗпП України не мав права за одне і те саме порушення застосувати до позивача два дисциплінарних стягнення. З цих підстав позивача слід поновити на займаній посаді та стягнути з відповідача на користь ОСОБА_6 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 53 214 грн 90 коп.
		Проте повністю погодитись з такими висновками судів не можна.
		Судами встановлено, що з 07 червня 2012 року ОСОБА_6 переведено на посаду майстра з обслуговування теплових мереж і ЦТП КП «Теплоенерго».
		Наказом від 11 червня 2015 року № 141 ОСОБА_6 оголошено догану та позбавлено 100 % премії за червень 2015 року, у зв'язку із тим, що він дозволив підлеглим йому слюсарям ОСОБА_7 та ОСОБА_8               04 червня 2015 року не вийти на роботу у рахунок раніше відпрацьованого понаднормованого часу (а. с. 66, т. 1). З ознайомленням з наказом позивач відмовився.
		Наказом від 18 червня 2015 року № 146 ОСОБА_6 оголошено догану за використання спецтехніки не за призначенням, у власних цілях, а саме: використання 19 травня 2015 року позивачем трактора Т-40 підприємства для перевезення цегли на дачу (а. с. 78, т. 1). З ознайомленням з наказом позивач відмовився.
		Наказом від 02 липня 2015 року № 159 ОСОБА_6, з ознайомленням якого позивач відмовився, оголошено догану за неналежне ведення табеля обліку робочого часу - відсутність на роботі 04 червня 2015 року двох працівників: ОСОБА_7 та ОСОБА_8, яке ОСОБА_6 облікував як повний робочий день. Пунктом 2 цього ж наказу з позивачем розірвано трудовий договір за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього Правилами внутрішнього трудового розпорядку та у зв'язку з застосуванням до нього заходів дисциплінарного стягнення відповідно до наказів від 11 червня 2015 року № 141 та від            18 червня 2015 року № 146 (а. с. 85, 86, т. 1).
		Згідно з протоколом від 02 липня 2015 року № 13 засідання профспілкового комітету КП «Теплоенерго» надано згоду на звільнення ОСОБА_6 із займаної посади на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України (а. с. 58, 59, т. 1).
		Наказом від 06 липня 2015 року № 46 о/с ОСОБА_6 звільнено з роботи відповідно до п. 3 ст. 40 КЗпП України. Підставою для звільнення вказано накази про притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності від 11 червня 2015 року № 141, від 18 червня 2015 року           № 146, від 02 липня 2015 року № 159 (а. с. 87, т. 1).
		Згідно з роз'ясненнями, викладеними у п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 (з наступними змінами) «Про практику розгляду судами трудових спорів», при розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з'ясувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням) і перевірити їх відповідність законові.
		Статтею 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення.
		Дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку (ст. 148 КЗпП України).
		Відповідно до ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
		Постановляючи рішення про визнання незаконними та скасування п. 2 наказу від 02 липня 2015 року № 159 у частині розірвання трудового договору з позивачем та наказу від 06 липня 2015 року № 46о/с, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, обґрунтовано керувався тим, що розірвання трудового договору з підстав, передбачених п. 3 ст. 40 КЗпП України, є заходом дисциплінарного стягнення, тому одночасне застосування за один і той же проступок - неналежне ведення табеля обліку робочого часу двох дисциплінарних стягнень: догани та звільнення, є порушенням вимог  ст. ст. 147, 149 КЗпП України.
		Відповідно до ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. 
		Наявність попередньої згоди профспілкового комітету згідно зі ст. 43 КЗпП України, на яку посилається представник відповідача, факт незаконного звільнення позивача з роботи не спростовує і саме по собі не дає безумовної підстави для розірвання трудового договору з працівником. 
		Таким чином, судові рішення у частині визнання незаконними наказів, якими позивача безпідставно звільнено з роботи, та поновлення його на посаді майстра з обслуговування теплових мереж і ЦТП Комунального підприємства «Теплоенерго», визнання недійсним відповідного запису у трудовій книжці позивача про звільнення у зв'язку з систематичним невиконанням без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором, за п. 3 ст. 40 КЗпП України, відповідають нормам матеріального права, є законними та обґрунтованими.
		З висновками судів попередніх інстанції про задоволення позовних вимог ОСОБА_6 у частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 53 214 грн 90 коп. колегія суддів погодитися не може з наступних підстав.
		Згідно з ч. 1 ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності.
		Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ст. 60 ЦПК України).
		Середній заробіток працівника визначається відповідно до                            ст. 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.
		Крім того, оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення (п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»).
		Судом першої інстанції при ухваленні рішення у частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу не застосовано Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, до уваги взято лише розрахунок позивача. Апеляційний суд при цьому не перевірив цих розрахунків.
		За таких обставин судові рішення у частині вирішення позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу не відповідають вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, що у силу ст. 338 ЦПК України є підставою для їх скасування у цій частині з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Керуючись ст. ст. 333, 336, 337, 338, 345, 347 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
		у х в а л и л а :
		Касаційну скаргу комунального підприємства «Теплоенерго» задовольнити частково.
		Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 23 березня 2016 року та ухвалу апеляційного  суду Полтавської області від 11 травня 2016 року у частині позовних вимог ОСОБА_6 до Комунального підприємства «Теплоенерго» про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасувати, справу у цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
		В іншій частині рішення Автозаводського районного суду                            м. Кременчука Полтавської області від 23 березня 2016 року та ухвалу апеляційного  суду Полтавської області від 11 травня 2016 року залишити без змін.
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий:В.С. ВисоцькаСудді:  Ю.Г. Іваненко    С.О. Карпенко   О.М. Ситнік О.В. Ступак

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...