Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 465/3382/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, пов’язані із застосуванням Закону України ”Про захист прав споживачів”.
Надіслано для оприлюднення: 05.08.2017. Зареєстровано: 07.08.2017. Забезпечено надання загального доступу: 09.08.2017.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		465/3382/17 
		2/465/1989/17 
		 
		 
		РІШЕННЯ
		Іменем України
		04.08.2017  року Франківський районний суд м.Львова в складі:
		Головуючого- судді Гулієвої М.І.
		при секретарі- Жовнір Р.С.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТзОВ »Алло» про визнання дій неправомірними,зобов»язання надати інформацію на запит,зобов»язання надати інформацію про товари українською мовою,-
		    
		                                                                    в с т а н о в и в 
		           Позивач звернувся до суду з позовом про визнання дій неправомірними,зобов»язання надати інформацію на запит,зобов»язання надати інформацію про товари українською мовою,посилаючись на те,що 21.02.17р.він завітав в інтернет-магазин http://allo.ua/,що належить ТзОВ »Алло»,маючи намір придбати мобільний телефон виробника «Самсунг».Однак,не зміг цього зробити,оскільки,вся інформація на веб-ресурсі відповідача оформлена іноземною,незрозумілою для нього мовою.У зв»язку з чим 21.02.17р.та 25.04.2017р.він надсилав до відповідача запити щодо надання інформації,але відповіді не отримав.У зв»язку з вказаним порушено його права як споживача,оскільки,відповідно до ст.15 Закону України»Про захист прав споживачів»споживач має право на отримання необхідної,доступної,достовірної та своєчасної інформації про продукцію,що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору.Така інформація має бути надана до придбання товару чи замовлення послуг та відповідно до законодавства про мови.Просить визнати неправомірними дії відповідача щодо ненадання українською мовою інформації про товари,які ним реалізовуються ,зобов»язати надати українською мовою інформацію про товари,які ним реалізовуються ,на запит,що надісланий ним в порядку Закону України»Про захист прав споживачів»,зобов»язати надавати позивачу всю необхідну інформацію про товари,які ним реалізовуються,в тому числі і на інформаційному порталі http://allo.ua/,українською мовою.
		           У судовому засіданні позивач та представник позивача позов підтримали, дали аналогічні пояснення, просять позов задоволити.Крім того,доповнили,що після відкриття провадження у даній справі позивач отримав відповідь ,надіслану відповідачем на його запити,однак,в ній не надана вся інформація про товар,яка міститься на веб-ресурсі відповідача,зокрема-щодо гарантійних термінів обслуговування,строків доставки та всіх характеристик товару,що впливає на свідомий вибір та встановлює прямі обмеження в отриманні повної та доступної інформації.
		      Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що в інтернет-магазині вказано стислий перелік характеристик товару,вся інформація міститься на коробці товару. На інформаційному порталі http://allo.ua/ не має переключення на українську мову,однак,є україномовний сайт ТзОВ »Алло»,на якому вся інформація про товари надана українською мовою.Цей сайт з мобільного телефону блокується, але його можна відкрити з комп»ютера.
		       Заслухавши пояснення сторін,дослідивши матеріали справи,суд вважає,що позов підставний та підлягає до задоволення.
		       Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорення.Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		        Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікована Верховною Радою України 17 липня 1997 року, передбачає що користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою.
		        Згідно ст. 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України. В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України.
		Частиною 1 статті 3 Закону України «Про засади державної мовної політики» передбачено,що кожен має право вільно визначати мову, яку вважає рідною, і вибирати мову спілкування, а також визнавати себе двомовним чи багатомовним і змінювати свої мовні уподобання.
		Згідно з частиною 1 ст. 5 Закону України «Про засади державної мовної політики», державна мовна політика України базується на визнанні і всебічному розвитку української мови як державної і гарантуванні вільного розвитку регіональних мов або мов меншин, інших мов, а також права мовного самовизначення і мовних уподобань кожної людини.
		Відповідно до ч. 3 ст. 8 вказаного Закону кожному гарантується право на захист у відповідних державних органах і суді своїх мовних прав і законних інтересів, мовних прав і законних інтересів своїх дітей, на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади і органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, юридичних і фізичних осіб, якими порушуються мовні права і свободи людини і громадянина.
		Частина 2 статті 18 Закону передбачає, що в економічній і соціальній діяльності об'єднань громадян, приватних підприємств, установ та організацій, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності та фізичних осіб вільно використовуються державна мова, регіональні мови або мови меншин, інші мови.
		Рішенням Конституційного Суду України від 14.12.99 р. № 10-рп (справа про застосування української мови) надано тлумачення положенню частини першої статті 10 Конституції України, відповідно до якого українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом.
		Отже, за загальним правилом, яке міститься у наведених вище нормах матеріального закону, у всіх сферах суспільного життя в Україні українська мова використовується як державна мова.
		Стаття 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначає,що  споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника (п. 22); продукція - це будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб (п. 19); послугою є діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб (п. 17); виконавець - це суб'єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги (п. 3).
		    Згідно ч. 1 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що     забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація споживачеві повинна надаватися згідно із законодавством про мови.
		Відповідно до ст.17 Закону України «Про захист прав споживачів» за всіма споживачами однаковою мірою визнається право на задоволення їх потреб у сфері торговельного та інших видів обслуговування. Встановлення будь-яких переваг, застосування прямих або непрямих обмежень прав споживачів не допускається, крім випадків, передбачених нормативно- правовими актами.
		У відповідності до ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець, виготівник, виконавець зобов'язані своєчасно надавати споживачеві необхідну достовірну інформацію про товар (роботи, послуги) у доступній наочній формі, яка б забезпечувала можливість компетентного вибору. Надання інформації у технічній документації, на етикетці, тощо іноземною мовою без перекладу в зазначеному вище обсязі слід розцінювати як відсутність необхідної інформації.
		Згідно із п. 1.4 Правил продажу товарів на замовлення та поза торговельними або офісними приміщеннями, затверджених Наказом Міністерства економіки України від 19.04.2007 року № 103, суб'єкт господарювання зобов'язаний забезпечити споживачів необхідною, достовірною, своєчасною та доступною інформацією про перелік послуг, що надаються, тарифи на них, час приймання і видачі замовлень, асортимент і ціни на товари, що пропонуються до продажу, години доставки замовлень, споживчі властивості товарів, строки їх придатності до споживання або гарантійні строки та строк служби.
		Згідно із п. 16 Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджених Наказом Міністерства економіки України від 19.04.2007 року № 104, здійснюючи продаж непродовольчих товарів вітчизняного та іноземного виробництва, працівники суб'єкта господарювання зобов'язані надати споживачам необхідну, достовірну та своєчасну інформацію про товари в супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також маркуванням чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів товарів. Інформація споживачеві повинна надаватися згідно із законодавством про мови.
		  Як встановлено судом, позивач ,маючи намір придбати мобільний телефон,звернувся доінтернет-магазину http://allo.ua/,що належить ТзОВ »Алло»,однак не отримав інформації,оскільки, така викладена на іноземній(російській) мові.На запити позивача щодо надання інформації від21.02.17р.та 25.04.2017р. відповідь ТзОВ »Алло» не надана.
		Відповідно до вимог ч.3 ст.10, ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження заперечень позовних вимог.
		Відповідь ТзОВ »Алло» №14/БА від 14.07.17р.не береться судом до уваги,оскільки, не містить повної інформації про товар,надана в ній інформація є значно вужчою,ніж на вказаному вище веб-ресурсі,що порушує права позивача як споживача щодо отримання необхідної і достовірної інформації про товар, що пропонується до продажу. 
		      Суд критично оцінює пояснення представника відповідача щодо наявності україномовного сайту ТзОВ »Алло»,оскільки, при відкритті даного сайту в судовому засіданні за участю сторін,встановлено,що вся інформація про товари викладена іноземною-російською мовою.
		 Оскільки, на веб-сторінці інтернет-магазину міститься інформація про характеристики товару, його ціна, зовнішній вигляд, тощо, це дає можливість кваліфікувати зазначений інтернет-магазин, як електронний каталог. У той же час, веб-сайт, де розміщений згаданий каталог є програмним засобом, за допомогою якого невизначене коло покупців має змогу здійснити замовлення товару.
		Отже, інтернет-магазин, відповідно до положень статті 699 ЦК України, є публічною пропозицією укласти договір. 
		Відповідно до статті 700 ЦК України, продавець зобов'язаний надати покупцеві необхідну і достовірну інформацію про товар, що пропонується до продажу. Інформація має відповідати вимогам закону та правилам роздрібної торгівлі щодо її змісту і способів надання.
		Відповідно до вимог ст.7 Закону України «Про засади державної мовної політики», до кожної мови, визначеної у частині другій ст. 7, застосовуються заходи, спрямовані на використання регіональних мов або мов меншин, що передбачені у цьому Законі, за умови, якщо кількість осіб - носіїв регіональної мови, що проживають на території, на якій поширена ця мова, становить 10 відсотків і більше чисельності її населення.За рішенням місцевої ради (чи за ініціативою мешканців певної території) в окремих випадках, з урахуванням конкретної ситуації, такі заходи можуть застосовуватися до мови, регіональна мовна група якої становить менше 10 відсотків населення відповідної території.
		Оскільки ,передбачені вказаним Законом заходи не проводились, відповідне рішення місцевою радою не приймалось, відсутні підстави для відмови у наданні інформації іншою мовою, ніж державною.
		      Відповідно до ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: захист своїх прав державою; належну якість продукції та обслуговування; безпеку продукції; необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця); відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону; звернення до суду за захистом порушених прав.
		         Як вбачається із ст. 21даного Закону ,крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо:1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції;2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення;3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав'язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору;4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач;5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію;6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою;7) ціну продукції визначено неналежним чином;8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.
		       У п. 12 Постанови Пленуму Верховного суду України від 12.04.1996 року № 5 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів»зазначено,що у справах за позовами про захист прав споживачів, порушених внаслідок недостовірної або неповної інформації про товар (роботу, послугу) чи недобросовісної його реклами, суд має виходити з припущення, що споживач не має спеціальних знань про властивості та характеристики товарів (робіт, послуг).
		Суд приходить до висновку, що надання інформації про товари виключно російською мовою і ненадання цієї інформації державною мовою свідчить про порушення  законних прав споживача.
		Таким чином судом встановлено, що Відповідач порушив норми п. 4 ст. 4, ч. 1 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів», а саме: право позивача на необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця).
		Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
		Куруючись ст.ст.10,11,60,208,209,212-215,218 ЦПК України,суд,-
		                                   
		                                                               В и р і ш и в :
		      позов задоволити.
		Визнати неправомірними дії Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЛО» щодо ненадання українською мовою інформації про товари,які ним реалізовуються.
		      Зобов»язати Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЛО»надати ОСОБА_1 інформацію про товари,які ним реалізовуються,українською мовою на запит,що надісланий 21.02.17р.та 25.04.2017р.
		      Зобов»язати Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЛО»надати ОСОБА_1 всю необхідну інформацію про товари,які ним реалізовуються,в тому числі і на інформаційному порталі http://allo.ua/,українською мовою.
		       На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Львівської області протягом 10 днів з дня його проголошення.
		 
		 
		 
		Суддя:                                                                                М.І.Гулієва

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...