Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 216/1742/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини); Ухилення від військової служби (усі види), з них; Самовільне залишення військової частини або місця служби.
Надіслано для оприлюднення: 04.08.2017. Зареєстровано: 07.08.2017. Забезпечено надання загального доступу: 09.08.2017.
Дата набрання законної сили: 20.12.2017 (частково)
Результат оскарження 20.12.2017 Апеляційний суд Дніпропетровської області: змінено вирок
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		справа № 216/1742/17 
		1-кп/216/361/17 
		 
		 
		                ВИРОК
		 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 04 серпня 2017 року 
		Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 
		за участю секретаря судового засідання  ОСОБА_2 
		прокурора  ОСОБА_3 
		обвинуваченого  ОСОБА_4 
		захисника обвинуваченого  ОСОБА_5 
		 
		розглянув в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016040770002402 відносно: 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Городенка Івано-Франківської області, українця, громадянина України, освіта вища, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , поза штатом, у військовому званні старшого лейтенанта, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
		який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 190 ч. 1, ст. 407 ч. 4 КК України,- 
		 ВСТАНОВИВ:
		 
		Указом Президента України «Про частково мобілізацію» №15/2015 від 14.01.2015 року, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» №113-VIІI від 15.01.2015 року, відповідно до ст.ст.106 ч.1 п.п.1, 17, 20; ст. 112 Конституції України та ст.ст.4, 11 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» №3543-XII від 21.10.1993 року оголошено проведення часткової мобілізації та постановлено здійснити призов військовозобов`язаних для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, інших військових формувань України в обсягах, визначених мобілізаційними планами з урахуванням резерву. 
		Відповідно до ст.1 Закону України «Про оборону України» №1932-XII від 06.12.1991 року та ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» №3543-XII від 21.10.1993 року особливий період  це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
		ОСОБА_4 на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 №61 від 24.03.2016 року (по стройовій частині) проходить військову службу у вказаній військовій частині ( НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ) на посаді командира роти у військовому званні старшого лейтенанта. 
		У цій же військовій частині на посаді командира роти у військовому званні лейтенанта військову службу проходить ОСОБА_6 , з яким ОСОБА_4 особисто знайомий та підтримує з ним службові стосунки.
		Під час проходження військової служби ОСОБА_4 повинен, окрім іншого, дотримуватися вимог ст.ст. 6, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого законом №548-ХІV від 24.03.1999 року, та ст.ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України №551-ХІV від 24.03.1999 року, які вимагають від нього свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, постійно бути зразком високої культури, скромності та витримки, берегти військову честь, захищати свою і поважати гідність інших людей, бути ввічливим і дотримуватись військового етикету, поводитися з гідністю і честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків. 
		На початку вересня 2016 року ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів та з метою особистого незаконного збагачення за рахунок інших осіб вирішив стати на злочинний шлях та шляхом обману і зловживання довірою заволодіти чужим майном  ноутбуком марки «Lenovo» моделі «G580А» з комп`ютерною мишкою марки «А4Tech» моделі «N-70FX-1», які на праві приватної власності належали ОСОБА_6 та використовувалися ним у службовій діяльності. 
		Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_4 07 вересня 2016 біля 10:00 години, знаходячись в одному із службових приміщень та території військової частини НОМЕР_1 , користуючись особистим знайомством та службовими стосунками із ОСОБА_6 , тобто користуючись довірливими відносинами з останнім, повідомив ОСОБА_6 завідомо неправдиву інформацію про необхідність заповнення заявки на паливно-мастильні матеріали для потреб свого підрозділу та попросив у нього дозволу скористатися вказаним ноутбуком з мишкою. 
		Введений у такий спосіб в оману ОСОБА_4 та виходячи із довіри до останнього і помилкової впевненості в добросовісності його дій в силу стосунків, що склалися, ОСОБА_6 тоді ж добровільно передав ОСОБА_4 належні йому ноутбук марки «Lenovo» моделі «G580А» вартістю 5411 грн. 00 коп. з комп`ютерною мишкою марки «А4Tech» моделі «N-70FX-1» вартістю 124 грн. 54 коп., а всього на загальну суму 5535 грн. 54 коп., які ОСОБА_4 обернув на свою користь та розпорядився ним на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_6 майнову шкоду.
		Продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_4 , 08 вересня 2016 року, діючи в умовах особливого періоду, з прямим умислом, з мотивів небажання виконувати обов`язки військової служби та з метою тимчасово незаконно ухилитись від неї, вирішив стати на злочинний шлях та у порушення зазначених статутних вимог не з`являтися вчасно на службу без поважних причин.
		Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_4 , маючи об`єктивні можливості своєчасно прибути до військової частини НОМЕР_1 та виконувати обов`язки військової служби, у визначений час 08 вересня 2016 року о 08:00 годині до вказано військової частини умисно без поважних причин та без дозволу командування не з`явився, а направився до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де став проводити час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби та не вживаючи жодних заходів для з`явлення у військову частину, звернення до правоохоронних органів або інших державних органів чи органів військового управління за наявності реальної можливості для цього. 
		20 лютого 2017 року о 12:00 годині, тобто більше ніж через один місяць, ОСОБА_4 був доставлений до військової прокуратури Криворізького гарнізону і затриманий слідчим.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , свою вину визнав повністю, розкаявся та суду пояснив, що був мобілізований до лав збройних сил України і на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 №61 від 24.03.2016 року, став проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_1 № НОМЕР_3 ( АДРЕСА_3 , АДРЕСА_3 , військове містечко № НОМЕР_4 ), на посаді командира роти у військовому званні старшого лейтенанта.
		На початку вересня 2016 року, отримавши від свого командування вказівку про оформлення заявки на паливно-мастильні матеріали, звернувся до свого знайомого ОСОБА_6 з проханням надати можливість скористатися його ноутбуком для оформлення необхідних документів на, що останній погодився та надав йому для користування ноутбук. В процесі використання ним ноутбука такий вийшов з ладу, в зв`язку з чим вирішив вказаний ноутбук не повертати законному власнику.
		Після цього, 08.09.2016 року, зважаючи на сімейні обставини, не з`явився в розташування військової частини в якій проходив служба та попрямував до місця свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Де проводив час на власний розсуд не виконуючи при цьому військових обов`язків. 
		Через деякий час, після того як залишив розташування військової частини, зрозумівши хибність свого вчинку придбав проїзний квиток в м. Київ, для того щоб з цього міста добратися в АДРЕСА_3 в розташування військової частини. Прибувши в м. Київ він був виявлений військовою службою правопорядку, після чого відбув в військову прокуратуру Криворізького гарнізону де фактично 20.02.2017 року, відбулось його затримання.
		Зазначає, що відшкодував потерпілому повну вартість завданої ним шкоди.
		Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
		Судом встановлено, що ОСОБА_4 шляхом обману та зловживання довірою заволодів чужим майном чим вчинив кримінальне правопорушення передбачене ст. 190 ч. 1 КК України, крім цього ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем військової служби, не з`явився вчасно на службу без поважних причин, діючи в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, чим вчинив кримінальне правопорушення передбачене ст. 407 ч. 4 КК України.
		При призначенні покарання суд враховує, що підсудний сприяв розслідуванню та судовому розгляду справи. Як пом`якшуючі покарання обставини суд визнає, щире каяття, активне сприяння розкриттю та розслідуванню злочину, повне відшкодування потерпілому завданої шкоди. 
		Обтяжуючі покарання обставини судом встановлено не було.
		Беручи до уваги тяжкість вчинених злочинів, особу винного та зважаючи на те, що судом встановленого значну сукупність обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, а саме: щире каяття та повне визнання обвинуваченим своєї вини, сприяння досудовому та судовому слідству те, що обвинувачений раніше не судимий, повністю відшкодована шкода потерпілому, відсутність обставин які обтяжують покарання, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання по ч. 1 ст. 190 КК України в межах санкції вказаної статті, та застосувати ст. 69 КК України при визначенні покарання по ч. 4 ст. 407 КК України. Визначивши остаточне покарання із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
		Крім цього з обвинуваченої ОСОБА_4 підлягають до стягнення в дохід держави витрати, пов`язані з проведенням експертиз на досудовому слідстві у розмірі 351, 84 грн.
		Керуючись ст. 69, ч. 1 ст. 70, ч. 1 ст. 190, ч. 4 ст. 407 КК України, ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд,-
		 у х в а л и в:
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України та призначити покарання у виді штрафу в дохід держави розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України та призначити покарання із застосування ст. 69 КК України у виді одного року позбавлення волі.
		На підставі частини 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначити один рік позбавлення волі.
		Строк відбування покарання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з дня його фактичного затримання, тобто з 20.02.2017 року.
		У відповідності до приписів ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати засудженому ОСОБА_4 в строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, починаючи з 20.02.2017 року по 04.08.2017 року. В зв`язку з тим що на день постановлення даного вироку ОСОБА_4 відбув призначене судом покарання, звільнити засудженого з-під варти, у залі суду.
		Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави судові витрати, пов`язані з проведенням експертизи у розмірі 351,84 грн. (триста п`ятдесят одна гривня вісімдесят чотири копійки).
		Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення через Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу, Дніпропетровської області, засудженим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...