Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 752/19367/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 07.08.2017. Зареєстровано: 07.08.2017. Забезпечено надання загального доступу: 09.08.2017.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                Справа № 752/19367/16-к 
		Провадження №: 1-кп/752/287/17 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		07 серпня 2017 року м. Київ Голосіївський районний суд м. Києва в складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		за участі секретаря ОСОБА_2 ,
		провівши у відкритому судовому засіданні судовий розгляд кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016100010005850 відносно  ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, громадянки України, пенсіонерки, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , не судимої,
		обвинуваченої за ч.2 ст. 286 КК України,
		з участю сторін та інших учасників кримінального провадження:
		прокурора ОСОБА_4 ;
		обвинуваченої ОСОБА_5 ,
		захисника ОСОБА_6 ,
		потерпілої ОСОБА_7 , 
		 В С Т А Н О В И В :
		ОСОБА_5 04.06.2016 року приблизно о 10.45 год., керуючи технічно справним автомобілем «Опель Астра», н.з. НОМЕР_1 , рухалася по крайній правій смузі руху транспортних засобів проїзної частини проспекту Науки в напрямку вулиці Столичне Шосе в м. Києві, в районі будинку № 45.
		ОСОБА_5 допустила порушення вимог п.п. 2.3 б); 10.1; 11.4 та 1.3 дорожньої розмітки ПДР України, проявила неуважність, неправильно зреагувала на зміну дорожньої обстановки, перед зміною напрямку руху в ліву сторону не переконалася що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, перетнула дорожню розмітку 1.3 ПДР України, виїхала на середню смугу руху проїзної частини зустрічного напрямку руху, яка має більше двох смуг руху в одному напрямку, при цьому створила перешкоду та небезпеку для руху та допустила зіткнення з автобусом марки «Богдан А-09201», д.н. з НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_8 , який рухався в зустрічному напрямку.
		Як наслідок, пасажир автобуса ОСОБА_7 отримала тяжкі тілесні ушкодження.
		Порушення водієм ОСОБА_5 вимог 2.3 б); 10.1;11.4 та 1.3 дорожньої розмітки ПДР України, знаходяться у прямому причинному зв`язку з виникненням даної ДТП та її наслідками.
		Тобто, ОСОБА_5 визнається винною за ч.2 ст. 286 КК України, а саме у порушенні правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.
		Обвинувачена ОСОБА_5 винною себе не визнала. Пояснила, що 04.06.2016 року біля 10.15 год., керувала автомобілем «Опель Астра», та рухалася з Московської площу в бік Столичного шосе в м. Києві. На задньому сидінні сидів її син. Втратила свідомість, було запаморочення і не пам`ятає як далі відбувалися події. Прийшла до тями уже після удару, коли сипалося скло і спрацювали подушки безпеки, тобто коли уже не було порушення свідомості і запаморочення. Такого з нею раніше не було. Не пригадує коли востаннє проходила медичний огляд, проте таке з нею сталося вперше. Користуючись своїм правом, більше не має наміру давати свідчення.
		Незважаючи на показання обвинуваченої, на підтвердження встановлених судом обставин вчинення обвинуваченою злочину, свідчать безпосередньо досліджені судом докази надані стороною обвинувачення, які, в своїй сукупності, підтверджують винність обвинуваченої і які суд, зважаючи на їх належність та допустимість, враховує та бере до уваги.
		Так, свідок ОСОБА_8 , водій автомобіля «Богдан», з яким допустила зіткнення обвинувачена, показав, що ранком 04.06.2016 року перебував на маршруті та рухався в бік Либідської площі. Бачив,що легковий автомобіль червоного кольору на невеликій швидкості рухався з іншого боку проїжджої частини біля узбіччя. Потім, червоний автомобіль різко почав рух на зустрічну смугу, пересік подвійну суцільну смугу і допустив зіткнення з його автомобілем. Перед зіткненням він, намагаючись його уникнути, вирулив вліво, але не вдалося уникнути майже лобового удару. 
		Потерпіла ОСОБА_7  показала, що перебувала в якості пасажира у маршрутці та їхала на роботу 04.06.2016 року. Сиділа спереду, справа від водія. Відчула сильний удар і втратила на певний час свідомість. Пізніше зробила спробу вийти з автобуса, сіла на тротуарі. Пригадує, що водій маршрутки їхав спокійно. Моменту зіткнення автомобілів не бачила, бо дивилася в бік. Водій легкового автомобіля, який вдарився в автобус, кричала викликати для неї швидку і свідомості не втрачала. Хоче щоб обвинувачена відшкодувала її кошти на лікування і моральну шкоду, що до цього часу не зроблено, та просить призначити покарання пов`язане лише з позбавленням волі.
		Свідок ОСОБА_9 , пасажир маршрутного таксі, пояснила, що відчула сильний удар. Її вивели з автомобіля. Жінка, водій легкового автомобіля, кричала, щоб її викликали швидку, вважає що та була адекватна. Маршрутка їхала по своїй смузі руху, ближче до тротуару, а легковий автомобіль, який виїхав з невеликої асфальтованої доріжки біля інституту, виїхав на їх смугу і відбувся удар. Вона також отримала тілесні ушкодження, проходила та продовжує проходити курс лікування, проте експертиза на ступінь тяжкості пошкоджень, щодо неї не проводилася.
		Як видно з наданих стороною обвинувачення матеріалів, місце розташування транспортних засобів після зіткнення, їх стан та локалізація пошкоджень, знайшли своє відображення в протоколі огляду місця ДТП від 04.06.2016 року і схемі, акті огляду та затримання ТЗ. 
		Згідно висновку експертизи № 774ат від 11.11.2016 року, яка була призначена враховуючи, що в своїх першочергових свідченнях та навіть під час допиту як підозрювана, ОСОБА_5 заявляла про причину ДТП, прорив гуми колеса, - на момент огляду автомобіля «Опель Астра», д.н.з. НОМЕР_1 несправностей технічного стану рульового керування не виявлено, а на шині переднього правого колеса виявлено наскрізні пошкодження, що утворилися в процесі ДТП.
		Та обставина, що в результаті ДТП потерпіла ОСОБА_7 отримала тяжкі тілесні ушкодження, підтверджено висновком експерта № 1838/Е.
		Як відображено у висновку експерта № 843ат від 17.11.2016р., в даній дорожній ситуації в діях водія автомобіля «Опель Астра» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_5 , з технічної точки зору, вбачається невідповідність вимогам пунктів: 10.1;11.4 та розділу 34 горизонтальна дорожня розмітка 1.3 ПДР України.
		Аналізуючи результати судового розгляду в цілому, а докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку про доведеність винності обвинуваченої ОСОБА_5 у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.
		Показання ОСОБА_5 та позицію захисту в цілому, з приводу того, що обвинувачена на певний час, керуючи автомобілем, знепритомніла і як наслідок, втратила контроль над автомобілем, що привело до ДТП, суд до уваги не бере та відкидає, оскільки достатніх та переконливих доказів зазначеній обставині, сторона захисту не надала, а зазначену версію розцінює як спробу обвинуваченої уникнути відповідальності як кримінальної так і цивільно правової.
		Зокрема свідок ОСОБА_10 , син обвинуваченої, який був пасажиром автомобіля «Опель Астра» під керуванням ОСОБА_5 , лише припустив можливість втрати свідомості мамою під час керування. Пояснив, що бачив як мама опустила голову, але рука була на кермі. Відчув удар. Момент зіткнення не бачив. Думає, що мама могла втратити свідомість, можливо перед цим було запаморочення, це його припущення. Чому мама говорила, що причиною ДТП було пошкодження колеса, не може сказати, напевно так вважала. 
		Наданий стороною захисту висновок експерта № 15-2016/3, не є достатнім та переконливим доказом того, що обвинувачена перед ДТП втрачала свідомість, а, як вважає суд, навпаки, є додатковим непрямим доказом винності особи, оскільки як відображено у його висновку, об`єктивного підтвердження порушення рівня свідомості у ОСОБА_5 , безпосередньо, перед подіями дорожньо-транспортної пригоди 04.06.2016 року, яке могло бути обумовлене наявними у неї захворюваннями центральної нервової та серцево-судинної системи, судово - медичною комісією не виявлено.
		Більше того, як відображено у висновку, в момент спричинення переломів правого ліктьового суглобу, права верхня кінцівка ОСОБА_5 перебувала лише у зігнутому в ліктьовому та при піднятому в плечовому суглобі положенні, що можливо лише за умови усвідомлення ОСОБА_5 можливості отримання нею тілесних ушкоджень (як захисний механізм попередження ушкодження при закритті руками обличчя та грудної клітки від дії травмуючого чинника).
		Зазначений висновок експертів по суті, повністю спростовує версію сторони захисту щодо причин ДТП, та свідчення обвинуваченої з приводу втрати нею свідомості перед ДТП, яка, між іншим, попередньо, на досудовому розслідуванні, висувала зовсім іншу версію причин ДТП, - пошкодження гуми колеса. 
		Свідчення свідка ОСОБА_11 , який є сином обвинуваченої, є лише припущеннями щодо стану обвинуваченої перед ДТП, а тому суд їх відкидає.
		Даних, які би свідчили про отримання стороною обвинувачення доказів, наданих суду, внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, в ході судового розгляду не було встановлено, а тому, висловлені в судових дебатах твердження та доводи сторони захисту з приводу визнання доказів обвинувачення недопустимими, суд не бере до уваги та відкидає, вважаючи їх надуманими і такими, що не підтверджені доказами.
		При призначенні покарання суд, керуючись вимогами ст. 65 КК України, враховує, що злочин, у вчиненні якого суд визнає виною ОСОБА_5 , відноситься до тяжких злочинів, обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, як на стадії досудового розслідування так і під час судового розгляду, не було встановлено.
		Що стосується особи обвинуваченої, то суд враховує, що вона раніше не судима, є пенсіонеркою.
		Зважаючи на обставини та ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд вважає, що обвинуваченій слід призначити покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами.
		В ході судового розгляду, зважаючи на позицію обвинувачення та потерпілої, які наполягають на реальному позбавленні волі обвинуваченої, особу винної та відсутність у неї намірів відшкодовувати збитки, відсутність пом`якшуючих покарання обставин, суд не знаходить підстав для звільнення обвинуваченої від відбування покарання з випробуванням, згідно вимог ст. 75 КК України.
		Підстав для обрання запобіжного заходу обвинуваченій у виді особистого зобов`язання, до вступу вироку в законну силу, на чому наполягав прокурор в судових дебатах, суд не знаходить, оскільки не було наведено існування ризиків визначених ст. 177 КПК України.
		Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд
		 У Х В А Л И В:
		ОСОБА_12  визнати винуватою та призначити покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
		Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту затримання, після вступу вироку в законну силу. 
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.
		Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 30 діб з дня проголошення.
		 
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...