Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 530/510/16-а : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 08.08.2017. Зареєстровано: 08.08.2017. Забезпечено надання загального доступу: 10.08.2017.
Дата набрання законної сили: 01.08.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		01 серпня 2017 р. Справа № 530/510/16-а
		Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:
		головуючого судді - Мельнікової Л.В.
		суддів - Бенедик А.П. ,  Донець Л.О. 
		за участю секретаря судового засідання - Дорошенко Д.О.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на постанову Зіньківського районного суду Полтавської області від 27 квітня 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Опішнянського селищного голови ОСОБА_5, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: депутат Опішнянської селищної ради по виборчому округу № 5 Пошивайло Світлана Григорівна, Український інститут національної пам'яті, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 про визнання рішення органу місцевого самоврядування не чинним, його часткове скасування та зобов'язання вчинити дії, - 
		 
		В с т а н о в и л а:
		 
		           08 квітня 2016 року позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом, яким просять визнати нечинним та скасувати розпорядження відповідача - селищного голови смт. Опішня Зіньківського району Полтавської області ОСОБА_14 (далі - відповідач, Селищний голова) від 19 лютого 2016 року № 3 «Про перейменування вулиць і провулків у смт. Опішня та селах ради Зіньківського району Полтавської області» в частині перейменування вулиці Заливчого на вулицю Явдохи та Гаврила Пошивайлів, а провулку Заливчого на вулицю Керамологічну (далі - Розпорядження) та про зобов'язання відповідача звернутися в установленому порядку до Державного реєстру виборців, Державної міграційної служби, Центру надання адміністративних послуг при Зіньківській РДА про відміну реєстрації вулиці імені Явдохи та Гаврила Пошивайлів та вулиці Керамологічної в смт. Опішня Зіньківського району Полтавської області.
		          Позивачі зазначають, що оскаржуваним Розпорядженням порушені їх охоронювані чинним законодавством інтереси, оскільки на переконання жителів, які проживають на вищеозначеній вулиці та провулку, ці об'єкти топоніміки не підлягають до перейменування відповідно до Закону України від 09 квітня 2015 року № 317-VIII «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» (далі - Закон № 317-VIII в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин). При прийнятті Розпорядження відповідачем не враховано, що повідомлення Українського інституту національної пам'яті носить рекомендаційний, а не імперативний характер. 
		          Також позивачі вказують на порушення відповідачем порядку проведення громадського обговорення питання перейменування вулиці та провулку імені Андрія Заливчого, установленого Законом України від 24 травня 2012 року № 4865-VI «Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій» (далі - Закон № 4865-VI в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин).
		          Позивачі вважають, що Розпорядження прийняте відповідачем з грубими і істотними порушеннями чинного законодавства, без вивчення громадської думки, без будь-якого обговорення, без врахування пропозицій вважати недоцільним перейменування вулиці та провулку імені Андрія Заливчого в смт. Опішня, а у разі перейменування назвати їх - Сливова, Вишнева, Млинянська, Свято Михайлівська, Калюжа тощо.
		          Постановою Зінківського районного суду Полтавської області від 27 квітня 2017 року в задоволені адміністративного позову позивачам відмовлено.
		          Судове рішення вмотивовано відсутністю порушень прав та інтересів позивачів, оскільки Розпорядження відповідачем прийнято у строки та у спосіб, визначений п. 6 ст. 7 Закону № 317-VIII. 
		Не проведення громадського обговорювання або проведення такого обговорювання не у відповідності до Закону № 4865-VI або Порядку проведення громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності, які за ними закріплені, об'єктам права власності, які належать фізичним особам, імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій у випадку перейменування провулку Заливчого на вулицю Керамологічну не є та не можуть бути підставою для визнання відповідного Розпорядження незаконним або неправомірним.
		Твердження позивачів про те, що перейменування провулку Заливчого на провулок Керамологічний відбулося з порушенням законодавства та встановленої процедури у частині громадського обговорення не відповідає дійсності. Аргумент позивачів про те, що відсутність імені Андрія Заливчого на офіційному веб-сайті Українського інституту національної пам'яті була підставою для не перейменування відповідних об'єктів топоніміки у смт. Опішня є безпідставними.
		Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, посилаючись на неповне з'ясування  судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову Зінківського районного суду Полтавської області від 27 квітня 2017 року та прийняти нове судове рішення про задоволення їх адміністративного позову.
		          Скаржники зазначають, що суд при ухвалені рішення не перевірив жодну з обставин, перелічених в п.п. 1-10 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), обов'язковість яких він повинен був перевірити. 
		У мотивувальній частині постанови суд не зробив ніяких висновків стосовно законності чи незаконності Розпорядження, його обґрунтованості, наявності або відсутності несправедливої дискримінації для різних верств мешканців смт. Опішня, дотримання чи недотримання балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям оскаржуваних  рішень, чи були враховані права особи на участь у процесі його прийняття чи були вони своєчасними. Судом проігноровано той факт, що оскаржуване Розпорядження прийняте з грубими порушеннями процедури його прийняття. 
		У Розпорядженні відсутні посилання на відновлення, збереження первісної топоніміки (раніше вулиці та провулки не мали таких назв). Назви цих вулиць та провулків відсутні у Переліку назв символів організацій, вулиць, подій та явищ комуністичного тоталітарного режиму, на честь яких названі населені пункти, об'єкти топоніміки у населених пунктах. Сам факт перейменування без врахування громадської думки призвів до значного невдоволення жителів смт. Опішня, що підтверджується їх колективними зверненнями до посадових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування. Вказане в протоколі громадських слухань по питанню виконання вимог Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» від 02 грудня 2016 року про одноголосне голосування прийнятого рішення не відповідає обставинам справи. 
		Висновок суду про те, що оскаржуване Розпорядження відповідача не порушують прав позивачів, а тому суд вважає неможливим оцінювати його законність суперечить позиції Конституційного Суду України, вираженій у його рішенні від 01 грудня 2004 року по справі № 18-рп/2004. У позовній заяві доведено, що оскаржуване Розпорядження зачіпають не тільки права, але й законні інтереси позивачів у зв'язку з тим, що з прийняттям цього Розпорядження існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивачів та жителів вулиці та провулку Заливчого. Захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття заходів та для їх відновлення необхідне буде докласти значних зусиль та витрат.
		Судом не надано належної оцінки тому факту, що ніхто з позивачів не звертався з пропозиціями щодо присвоєння нових назв вулиці, не тому, що не мали що запропонувати, а тому, що не знали та не могли знати, що їх вулицю збираються перейменувати, у зв'язку з відсутністю прізвищам Заливчого на сайті мережі Інтернет Інституту національної пам'яті України та фактичним не повідомленням про громадські слухання щодо перейменування, не доведення мешканцям вулиці позиції Інституту національної пам'яті України. Розпорядження відповідача щодо перейменування вулиці та провулку Заливчого, відповідно, на вулицю Явдохи та Гаврила Пошивайлів та Керамологічну є невмотивованим. Судом не перевірена справжність висновку Інституту національної пам'яті України, а також повноваження та компетенція особи, що надала такий висновок. Також судом не надана належна правова оцінка відомостям щодо ОСОБА_15, що маються у науково-довідковому фонді Державного архіву Полтавської області.
		Скаржники також зазначають, що відповідачем були порушенні строки оприлюднення оскаржуваного Розпорядження.
		Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_3, представника позивачів: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, відповідача та його представника, пояснення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова Зінківського районного суду Полтавської області від 27 квітня 2017 року, згідно положень п. 1 ч. 1 ст. 202  КАС України, скасуванню з прийняттям нового судового рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, з огляду на наступне.
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. 
		За приписами ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.          
		21 травня 2015 року вступив у дію Закон № 317-VIII, згідно з яким визначитися із новими назвами вулиць, площ, географічних об'єктів органи місцевого самоврядування мали півроку - до 21 листопада 2015 року. 
		Законом передбачено, що якщо після спливу цього строку органи місцевого самоврядування не приймуть відповідного рішення, воно приймається головою відповідної міської (сільської, селищної) ради у тримісячний термін (у формі розпорядження), тобто до 21 лютого 2016. У випадках, коли такі рішення не приймаються ні міською (сільською, селищною) радою та відповідним міським (сільським, селищним) головою - таке перейменування здійснюється розпорядженням голови відповідної обласної державної адміністрації, який зобов'язаний прийняти його у тримісячний строк - до 21 травня 2016 року. 
		Згідно з п. 6 ст. 7 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 317-VIII таке розпорядження приймається з урахуванням вимог, встановлених цим Законом, статтею 3 Закону № 4865-VI.
		Також Законом № 317-VIII доповнено статтю 1 Закону № 4865-VI частиною 4 такого змісту: «Питання, пов'язані з приведенням раніше присвоєних об'єктам права власності імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій у відповідність з вимогами  Закону України   «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».
		Частиною 5 ст. 3 Закону № 4865-VI унормовано, що імена фізичних осіб, ювілейні та святкові дати, назви і дати історичних подій присвоюються юридичним особам та об'єктам права власності лише після проведення громадського обговорення та за згодою відповідного трудового колективу (абз. 1 ч. 5 ст. 3).
		Порядок проведення громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій встановлюється Кабінетом Міністрів України (абз. 2 ч. 5 ст. 3 Закону № 4865-VI).
		Постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2012 року № 989 затверджений Порядок проведення громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності, які за ними закріплені, об'єктам права власності, які належать фізичним особам, імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій (далі - Порядок).
		Пункти 4 та 5 цього Порядку визначають, що громадське обговорення передбачає:
		1) оприлюднення інформаційного повідомлення про проведення громадського обговорення, що містить відомості про: найменування організатора громадського обговорення; найменування юридичної особи, якій пропонується присвоїти ім'я фізичної особи, ювілейної чи святкової дати, назви або дати історичної події; ім'я фізичної особи, ювілейної чи святкової дати, назви або дати історичної події, що пропонується присвоїти юридичній особі, та обґрунтування такої пропозиції; суб'єктів, що внесли пропозицію щодо присвоєння юридичній особі імені фізичної особи, ювілейної чи святкової дати, назви або дати історичної події; строк, місце, час проведення заходів з громадського обговорення, акредитації представників засобів масової інформації, реєстрації учасників; поштову адресу та (або) адресу електронної пошти, номер телефону, строк і форму для подання пропозицій (зауважень); місцезнаходження та (або) адресу електронної пошти, номер телефону організатора громадського обговорення, за якими можна отримати консультації з питання, що винесено на громадське обговорення; прізвище та ім'я особи, визначеної відповідальною за проведення громадського обговорення; строк і спосіб оприлюднення результатів громадського обговорення;
		2) опрацювання організаторами громадського обговорення висловлених пропозицій (зауважень) щодо присвоєння юридичним особам імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій та проведення аналізу поданих пропозицій (зауважень);
		3) узагальнення та оприлюднення результатів громадського обговорення (п. 4).
		Рішення про проведення громадського обговорення приймається його організатором з урахуванням вимог, установлених Законом України «Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій», і повинно містити питання, що виноситься на громадське обговорення, строк його проведення, перелік заходів, які планується здійснити у рамках такого обговорення, та відповідальних осіб.
		Строк проведення громадського обговорення обчислюється з дня оприлюднення відповідного інформаційного повідомлення і повинен становити не менш як два місяці.
		Інформаційне повідомлення про проведення громадського обговорення органами державної влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим оприлюднюється ними на власному офіційному веб-сайті.
		Інформаційне повідомлення про проведення громадського обговорення іншими суб'єктами оприлюднюється ними на власному офіційному веб-сайті або в інший прийнятний спосіб (п. 5).
		Судом установлено, що 15 липня 2016 року розпорядженням Селищного голови № 20 утворена робоча комісія з перейменування й повернення історичних топонімічних назв в Опішні, до складу якої увійшов відповідач (далі - Робоча комісія, т. 1, а.с. 162).
		Судам першої та апеляційної інстанцій відповідачем не надано рішення про проведення громадського обговорення.
		За повідомленням редакції селищного радіомовлення «Голос Опішні», засновником і власником якого є Опішнянська селищна рада, 09 листопада 2015 року в передачі, яка виходила об 11.40 год. звучало оголошення такого змісту «У середу, 02 грудня, о 15 годині у Центрі розвитку духовної культури селища Опішня відбудуться громадські слухання стосовно перейменування вулиць Опішнянської селищної ради відповідно до вимог Закону України «Про декомунізацію». Запрошуються усі бажаючі зі своїми думками та пропозиціями стосовно топонімічних назв» (т. 3, а.с. 160); 01 грудня 2015 року в передачі, яка виходила о 06.30 год. звучало оголошення такого змісту «У середу, 02 грудня, о 15 годині у Центрі розвитку духовної культури селища Опішня відбудуться громадські слухання стосовно перейменування вулиць Опішнянської селищної ради відповідно до вимог Закону України «Про декомунізацію». Запрошуються усі бажаючі зі своїми думками та пропозиціями стосовно топонімічних назв» (т. 3, а.с. 159).
		Як убачається з протоколу громадських слухань по питанню виконання вимог Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» від 02 грудня 2015 року та відеозапису слухань на заході було прийнято рішення: 1) робочій комісії організувати більш широке інформування населення; 2) депутатам до 10 грудня 2015 року визначити думку виборців і письмово подати в секретаріат; 3) робочій комісії сформувати остаточний варіант назв вулиць після перейменування (т. 1, а.с. 47-49, а.с. 167 - CD-R диск). 
		Встановлене судом посвідчує, що інформаційне повідомлення про проведення громадського обговорення ініціатором його проведення - Селищним головою, фактично було оприлюднено 02 грудня 2015 року 176 мешканцям Опішнянської селищної ради, представникам громадських організацій «Опішнянське козацтво», «Спілка воїнів ветеранів Афганістану», представникам громадськості, вчителям, учням, пенсіонерам.
		Колегія суддів зауважує, що з урахуванням інформації мережі Інтернет щодо кількості населення смт. Опішня - 5.438 осіб (станом на 2014 рік) спосіб оприлюднення інформаційного повідомлення про проведення громадського обговорення, обраний відповідачем, не направлений на поширення цієї інформації членам територіальної громади та не відповідає способу оприлюднення, визначеного абзацом 4 п. 5 Порядку.    
		Також колегія суддів зауважує, що зміст інформаційного повідомлення, озвученого відповідачем під час проведення заходу 02 грудня 2015 року, не відповідає вимогам п. 1 п. 4 Порядку щодо змісту такого повідомлення.
		Згідно з п. 6 Порядку пропозиції (зауваження) учасників громадського обговорення подаються у письмовій чи усній формі, надсилаються електронною поштою із зазначенням прізвища, імені, по батькові та адреси особи, яка їх подає, у строк, передбачений в інформаційному повідомленні про проведення громадського обговорення, але не менш як протягом 30 днів з дати опублікування повідомлення про його проведення.
		Судом установлено, що 14 грудня 2015 року до Опішнянської селищної ради надійшла заява-звернення мешканців вулиці та провулка Заливчого від 13 грудня 2015 року, якою останні повідомляли про свою незгоду з перейменуванням вулиці та провулка (т. 1, а.с. 26-27, 43) та протокол зборів мешканців вулиці та провулка Заливчого від 13 грудня 2015 року, з яких убачається, що за наслідками обговорюваного питання щодо перейменування вулиці та провулку Заливчого їх мешканці вирішили залишити назву вулиці та провулку без змін. (т. 1, а.с. 28-29, 44).
		За поясненнями позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_3 та поясненнями представника позивачів, - позивачі ОСОБА_4, ОСОБА_2 також були присутніми на зазначених зборах. Із протоколу зборів вбачається, що позивач ОСОБА_2 був обраний членами громади головою цих зборів.
		28 грудня 2015 року до Робочої комісії від Музею заповідника українського гончарства надійшла історична довідка стосовно Явдохи та Гаврила Пошивайлів (т. 1, а.с. 154-155).
		30 грудня 2015 року до Робочої комісії від Інституту керамології надійшли пропозиції щодо перейменування вулиці та провулка А.І. Залівничого (т. 1, а.с. 151-153, 161).
		Пункт 9 Порядку визначає, що організатор громадського обговорення протягом 14 днів після закінчення строку подання пропозицій (зауважень) узагальнює їх та готує звіт, у якому зазначаються найменування організатора, зміст питання, що виносилося на громадське обговорення, інформація про осіб, які взяли участь в обговоренні порушеного питання, а також узагальнений аналіз пропозицій (зауважень), що надійшли під час проведення громадського обговорення.
		Пропозиції (зауваження), отримані в ході проведення громадського обговорення, оприлюднюються у спосіб, за допомогою якого було оприлюднене інформаційне повідомлення про проведення громадського обговорення.
		Судам першої та апеляційної інстанцій відповідачем не наданий звіт з питань, визначених п. 9 Порядку та докази оприлюднення пропозицій (зауважень), отриманих в ході проведення громадського обговорення.
		Протокол засідання Робочої комісії від 02 лютого 2016 року посвідчує, що на засіданні Робоча комісія розглядала звернення жителів Опішнянської селищної ради стосовно обговорення пропозицій цієї комісії по питанню перейменування вулиць, провулків та майданів на території Опішнянської селищної ради. 
		За наслідками обговорення Робоча комісія прийняла рішення: 1) внести селищному голові пропозиції перейменувати, зокрема, вулицю Заливчого на вулицю Явдохи та Гаврила Пошивайлів, провулок Заливчого на вулицю Керамологічну; 2) кожне перейменування вмотивувати, надати роз'яснення жителям стосовно порядку перейменування та інше 3) рекомендувати селищному голові погодити проект розпорядження «Про перейменування вулиць і провулків у смт. Опішня та селах ради Зінківського району Полтавської області» з Українським інститутом національної пам'яті на предмет дотримання вимог Закону № 317 (т. 1, а.с. 38-40).
		19 лютого 2016 року розпорядженням Селищного голови № 03, зокрема, вулицю Заливчого в смт. Опішня перейменовано на вулицю Явдохи та Гарила Пошивайлів, провулок Заливчого - на вулицю Керамологічну (т. 3, а.с. 162). Пунктом 5 цього Розпорядження визначено про необхідність внесення змін до Державних реєстрів України.
		Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Частиною 1 ст. 2 КАС України установлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, < >у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку < >, органів місцевого самоврядування , їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, < >. 
		Приписи ч. 3 ст. 2 КАС України вказують, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		При розгляді та вирішення справи судом першої інстанції не були з'ясовані вищенаведені обставини, що посвідчують факти порушення відповідачем порядку прийняття Розпорядження, - порядку прийняття рішення про проведення громадського обговорення, порядку оприлюднення інформаційного повідомлення про проведення громадського обговорення установленого змісту та інше. Судом також не з'ясовані причини, що обумовили факт невинесення відповідачем питання щодо перейменування, зокрема вулиці та провулка Заливчого в смт. Опішня на розгляд сесії Опішнянської селищної ради.
		Імперативні приписи абзацу другого п. 6 ст. 7 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 317-VIII про те, що рішення у формі розпорядження приймається з урахуванням вимог, встановлених цим Законом, статтею 3 Закону № 4865-VI, та ч. 4 ст. 1, абз. 2 ч. 5 ст. 3 Закону № 4865-VI дають підстави вважати хибним висновок суду стосовно того, що не проведення громадського обговорення або проведення такого громадського обговорення не у відповідності до вимог Закону № 4865-VI або Порядку не є та не може бути підставою для визнання Розпорядження незаконним або неправомірним.
		Колегія суддів зауважує, що в пункті 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03 жовтня 1997 року № 4-зп роз'яснено: «Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акту, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше».
		Факт не повного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, є підставою для часткового задоволення апеляційної скарги, скасування судового рішення та прийняття нового судового рішення.
		Приходячи до висновку про необґрунтованість позовних вимог позивачів: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, колегія суддів зазначає, що утвердження правової держави відповідно до приписів ст. 1, другого речення ч. 3 ст. 8, ст. 55 Основного Закону України полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту < >.
		Відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Діяльність органів влади щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами. 
		Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до ч.ч. 1 і 2 ст. 55 Конституції України, ст.ст. 2, 6 КАС України. 
		Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. 
		Таким чином, гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване у законах України, у тому числі КАС України, право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
		          Стверджуючи про порушення відповідачем їх права на участь в обговоренні питання про перейменування вулиці та провулку Заливчого та не врахування думки щодо можливих варіантів рішення з цього питання, позивачі зазначають, що перша інформація про вулиці та провулки, які пропонуються перейменувати, неофіційно з'явилася в мережі Інтернет на сторінці «Підслухано в Опішні». У зв'язку з бездіяльністю депутата селищної ради по виборчому округу № 5 Пошивайла С.Г. по питанню вивчення громадської думки щодо перейменування вулиці та провулку Заливчого жителі «самоорганізувалися» і тричі збиралися на збори громадян - 13 грудня 2015 року, 09 лютого 2016 року та 27 лютого 2016 року.
		Зазначене дає підстави дійти висновку, що, незважаючи на порушення відповідачем порядку проведення громадського обговорення, у грудні 2015 року позивачі були обізнані із заходами, які проводилися органом місцевого самоврядування, у тому числі відповідачем, на виконання вимог Закону № 317-VIII, зокрема щодо перейменування вулиці та провулку Заливчого, відповідно, на вулиці Явдохи та Гаврила Пошивайлів та Керамологічну.
		Можливість прийняти участь в обговоренні цього питання позивачами реалізована шляхом участі у зборах членів територіальної громади смт. Опішня, зокрема, 13 грудня 2015 року та 09 лютого 2016 року. Із протоколів зборів убачається, що позивачі підтримали рішення зборів про відсутність підстав для здійснення вищезазначеного перейменування. Особами, що приймають участь у справі, не спростовується і та обставина, що протоколи зборів членів територіальної громади смт. Опішня від 13 грудня 2015 року та 09 лютого 2016 року надійшли до Селищного голови та Робочої комісії, членом якої є відповідач.
		При цьому, колегія суддів зауважує, що зміст означених протоколів (як і зміст апеляційної скарги) посвідчує, що позивачі під час обговорення питання по перейменування вулиці та провулку Заливчого не висували альтернативних пропозицій щодо варіантів проведення такого перейменування. 
		З пояснень позивачів та представника позивачів, наданими суду апеляційної інстанції, встановлено, що  самостійно до органу місцевого самоврядування або до Селищного голови з такими пропозиціями позивачі не зверталися.
		За висновком Верховного Суду України, викладеним у його постанові від 03 квітня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_19 до Харківської обласної ради про визнання протиправним і скасування рішення другої сесії Харківської обласної ради п'ятого скликання від 03 червня 2006 року № 11-V, - порушення встановленої законодавством процедури ухвалення рішення може бути підставою для скасування цього рішення, якщо допущене порушення вплинуло або могло вплинути на його правильність.
		09 липня 2014 року Кабінетом Міністрів України прийнята постанова № 292 «Питання Українського інституту національної пам'яті», пунктом першим якої визначено, що Український інститут національної пам'яті утворений як центральний орган виконавчої влади з реалізації державної політики у сфері відновлення та збереження національної пам'яті, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра культури.
		Згідно з п.п. 1 п. 3 Положення про Український інститут національної пам'яті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 12 листопада 2014 року № 684, основними завданнями Інституту є реалізація державної політики у сфері відновлення та збереження національної пам'яті Українського народу, у тому числі надання оцінки тоталітарним режимам XX століття в Україні, Голодомору 1932-1933 років, масовому голоду 1921-1923, 1946-1947 років, примусовим депортаціям, політичним репресіям, діям організаторів і виконавців таких злочинів, а також наслідкам їх дій для України та світу.
		Отже, зазначеним нормативно-правовим актом унормовано, що в рамках реалізації державної політики у сфері відновлення та збереження національної пам'яті Українського народу, надання оцінки тоталітарним режимам XX століття в Україні, < >, діям організаторів і виконавців таких злочинів, а також наслідкам їх дій для України < >, є основним завданням саме Українського інституту національної пам'яті.
		За повідомленням Українського інституту національної пам'яті від 18 лютого 2016 року № 01/534 (відповідь першого заступника Голови інституту на звернення Опішнянської селищної ради від 04 лютого 2016 року № 130) відповідно до п.п. «є» п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону № 317-VIII підлягає перейменуванню, зокрема, вулиця Андрія Заливчого, що названа на честь ОСОБА_15 (1892-1918), особи, яка брала активну участь у встановлені радянської влади (т. 1, а.с. 45-46).  
		Пунктами 8, 9 Положення про Український інститут національної пам'яті визначено, що Інститут очолює Голова, який має двох заступників, та відповідно до п.п. 9 п. 10 цього Положення розподіляє обов'язки між своїми заступниками.
		Колегія суддів зазначає, що довести правомірність своїх рішень, дій, бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень. Разом з тим, відповідно до принципу змагальності позивач зобов'язаний заперечувати проти доводів суб'єкта владних повноважень.
		Піддаючи критиці вищеозначене повідомлення Українського інституту національної пам'яті, у тому числі компетенцію та повноваження особи, що підписала це повідомлення, позивачі не надали судам доказів в обґрунтування своїх тверджень. З аналогічних підстав колегія суддів не приймає до уваги доводи позивачів стосовно підпису оскаржуваного Розпорядження Селищним головою ОСОБА_14, а не ОСОБА_5 Колегія суддів зауважує, що постановою Опішнянської селищної виборчої комісії від 14 січня 2016 року посвідчення Селищного голови ОСОБА_14 замінено на посвідчення Селищного голови ОСОБА_5 (т. 2, а.с. 162).
		Колегія суддів також зауважує, що питання несвоєчасності оприлюднення Опішнянською селищною радою оскаржуваного Розпорядження (у разі встановлення такого юридичного факту) може посвідчувати факт невиконання законодавчих вимог про доступ до рішень органу місцевого самоврядування та його посадових осіб. Разом з тим, ця самостійна обставина не може слугувати підставою для визнання такого рішення незаконним або нечинним.
		З урахуванням вищенаведеного, у тому числі, повідомлення Українського інституту національної пам'яті від 18 лютого 2016 року № 01/534, імперативності характеру норм Закону № 317-VIII, які виключають можливість як депутатському корпусу Опішнянської селищної ради, так і Селищному голові ухилитися від вирішення питання перейменування вулиці та провулку Заливчого в смт. Опішня і за відсутності до часу прийняття відповідачем оскаржуваного Розпорядження пропозицій позивачів щодо альтернативного вирішення питання перейменування вулиці та провулку Заливчого у смт. Опішня,  колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4
		Інші доводи та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають.
		Судовий збір, сплачений позивачами при пред'явлені адміністративного позову до суду, та поданні апеляційної скарги підлягає зарахуванню до Державного бюджету України.
		          На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 11, 94, 185, 195, 196, 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 1, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,  колегія суддів, -
		П О С Т А Н О В И Л А:
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 - задовольнити частково.
		Постанову Зіньківського районного суду Полтавської області від 27 квітня 2017 року скасувати з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4.
		Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня виготовлення її повного тексту, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
		 
		Головуючий суддя (підпис)Мельнікова Л.В.Судді(підпис)  (підпис) Бенедик А.П.    Донець Л.О.  Повний текст постанови виготовлений і підписаний 07 серпня 2017 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...