Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 638/1872/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 08.08.2017. Зареєстровано: 09.08.2017. Забезпечено надання загального доступу: 10.08.2017.
Дата набрання законної сили: 25.01.2018
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		08.08.2017 
		Справа № 638/1872/16-к
		08.08.2017Провадження №1-кп/638/180/17
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		08.08.2017 р. Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:
		головуючого судді  ОСОБА_1 ,
		за участю: секретаря ОСОБА_2 ,
		прокурора  ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		обвинуваченого  ОСОБА_5 ,
		захисника обвинуваченого  ОСОБА_6 ,
		законного представника обвинуваченого  ОСОБА_7 ,
		потерпілого  ОСОБА_8 ,
		законного представника потерпілого  ОСОБА_9 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова матеріали кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, раніше не судимого, зареєстрованого і проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, -
		встановив:
		31.10.2015 р., приблизно о 21:38 год., ОСОБА_5 , знаходячись на центральній алеї КП «Центральний парк культури та відпочинку імені М.Горького», розташованого за адресою: м.Харків, вул. Сумська, 81, на грунті раптово виниклих неприязливих відносин, маючи намір, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_8 , діючи навмисно наніс правою рукою один удар в ліву частину обличчя ОСОБА_8 . Після отриманого удару ОСОБА_8 опинився на землі.
		Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_5 спричинив ОСОБА_8 тілесні ушкодження у вигляді подвійного перелому нижньої щелепи в ділянці суглобового відростка і на рівні 34 зуба лівої гілки нижньої щелепи з крововиливом в ділянці перелому, який утворився від травматичної дії тупих твердих предметів. За ступенем тяжкості вказані тілесні ушкодження відносяться до середнього ступеню тяжкості, як такі, що спричинили за собою тривалий розлад здоров`я.
		Дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковані за ознаками ч. 1 ст. 122 КК України  умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, а саме умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених в ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.
		Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_5 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, не визнав, просив його виправдати і відмовити в задоволенні цивільного позову. 
		Обвинувачений пояснив, що 31.10.2015 р., приблизно о 21:10 год., він приїхав до Парку Горького, щоб зустрітись з другом. Очікуючи на нього, він гуляв по алеї, коли до нього стала чіплятись група хлопців, осіб 6-8, деякі старші, деякі його ж віку. Вони нецензурно висловлювались і грубо жартували в бік ОСОБА_5 . Обвинувачений пішов від них. Після чого хтось його покликав, сказавши, що у нього з карману щось випало. ОСОБА_5 виявив, що у нього зник молитвослов, який він завжди носить з собою. Тоді він звернувся з запитанням до тих хлопців, які чіплялись до нього, чи не бачили вони книжку. Хлопці знов стали грубо жартувати, штовхати його і хватати за руки. Він не отримав від цих дій особливих тілесних ушкоджень, тому нікуди зі скаргами не звертався, однак на його тілі і обличчі залишились синці. Сам обвинувачений нікого спеціально не бив, однак від їх ударів відмахувався і міг когось випадково зачепити. Боротьбою він не займається, спеціальними знаннями щодо завдання ударів не володіє. При цьому, обвинувачений вказав, що він думає, що потерпілий стояв позаду нього і тримав його за руки, оскільки коли він відмахнувся, його тримати перестали. Потім в руках у одного з цих хлопців, раніше не знайомого ОСОБА_5 , він побачив свій молитвослов. Той хлопець став дражнити ним ОСОБА_5 : відбігав і зупинявся. ОСОБА_5 побіг за ним. Пізніше інший хлопець повернув йому молитвослов, і він пішов додому. Зі своїм другом він так і не зустрівся, нікого зі своїх знайомих в парку не зустрів. Раніше в бійках участі не брав; спиртних напоїв в той день не вживав.
		Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши надані докази суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_5 в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами:
		- показаннями потерпілого ОСОБА_8 , який пояснив, що 31.10.2015 р., близько 18:00 год., вони з чотирма друзями приїхали до ОСОБА_10 . Біля 21:00 год. вирішили їхати додому і йшли по центральній алеї в бік виходу, коли його штовхнув плечем хлопець, який йшов в зустрічному напрямку і сказав, що це ОСОБА_8 його штовхнув. Потерпілий перепросив, однак хлопець став поводити себе агресивно. За потерпілого заступився ОСОБА_11 , поговорив з тим хлопцем, і він пішов, але потім повернувся і знов став поводити себе агресивно. Данила знов заступився за потерпілого, а незнайомець того вдарив. ОСОБА_8 бачив, як той хлопець побіг за іншим його другом - ОСОБА_12 . Потерпілий намагався зупинити незнайомця, однак той вдарив його кулаком в щелепу. Від удару потерпілий впав і більше нічого не пам`ятає. Коли прийшов до тями, поруч нікого не було. Він зателефонував другу, і вони домовились зустрітись біля каруселі «Самольотики». Потім вони пішли додому до ОСОБА_13 , і батько останнього розвіз їх по домівках. Потерпілий вказав, що почував себе дуже погано, біль не минав, не дивлячись на таблетку знеболювального, яку дала йому мати. Потім вона вмовила його поїхати до лікарні, де з`ясувалось, що у нього перелом щелепи в 2-х місцях. Його поклали до лікарні і зробили операцію. 8 днів потерпілий знаходився в лікарні, а потім місяць вдома. Йому одягли спеціальний пристрій, щоб він не міг відкривати рот, їв він тільки через трубку, нікуди не виходив, оскільки соромився;
		- показаннями свідка ОСОБА_14 , матері потерпілого, яка пояснила, що біля 21 години їй декілька разів телефонував син, кажучи, що їх побили в парку Горького, однак, не міг нічого пояснити. Коли син приїхав до дому, візуальних пошкоджень у нього не було, але в районі 3-го зуба була кров, і він скаржився на біль в щелепі. Вночі вона дала йому знеболювальне. Вранці син не розмовляв і нічого не їв через біль в щелепі, тому вони поїхали до 4-ї лікарні невідкладної допомоги, де йому зробили операцію. В лікарні він провів 8 днів, а потім 1,5 місяця був на амбулаторному лікуванні. 
		- показаннями неповнолітнього свідка ОСОБА_15 , який вказав, що 31.10.2015 р. вони зустрілись в парку Горького біля 18:00 год. і пішли гуляти. Ввечері, коли вони йшли додому, незнайомий хлопець, який йшов з двома друзями, штовхнув ОСОБА_8 в плече. Вони з друзями пішли далі до виходу, невідомі повернулись, і один з них вдарив ОСОБА_16 в обличчя, і той впав на землю. Також невідомий штовхав руками в груди і їх товариша ОСОБА_17 і вдарив його в обличчя. Спиртне вони з друзями не вживали. Коли почався конфлікт, вони побігли в різні боки, потім зустрілись біля атракціону «Самолёт». У ОСОБА_18 була кров, а ОСОБА_16 постійно запитував, що сталось і телефонував мамі. 
		- показаннями неповнолітнього свідка ОСОБА_19 , який пояснив, що з ОСОБА_5 до вказаних вище подій знайомим не був, з потерпілим вони друзі. В парку вони гуляли, а коли йшли на вихід, їм назустріч йшли декілька осіб. Нікіта йшов попереду, і ці хлопці підійшли до нього. Один почав його штовхати, ОСОБА_19 вступився, і вони відійшли. Але потім повернулись. Їх було 3 або 4 особи, однак участь в конфлікті брав тільки один. ОСОБА_19 бачив, як він сильно штовхнув ОСОБА_16 плечем. А коли той повернувся до нього, став штовхати його двома руками в груди. Вони з друзями пішли далі до виходу, однак ОСОБА_5 їх наздогнав, став з`ясовувати відносини, почав штовхати ОСОБА_19 руками в груди, а потім кулаком вдарив в щелепу, від чого він впав на спину. Як били ОСОБА_16 він не бачив; він тримався за лівий бік і сказав, що йому також дісталось. ОСОБА_19 вказує, що у ОСОБА_20 була порвана куртка; а у них з ОСОБА_16 йшла кров. Він їздив до лікарні, де йому сказали, що щелепа не пошкоджена, однак вона і зуби боліли декілька днів, було боляче їсти. 
		- показаннями неповнолітнього свідка ОСОБА_13 , який вказав, що з ОСОБА_5 він не знайомий, з потерпілим знайомий близько 3-х років. 31.10.2015 р. вони з друзями, біля 18:00 год., зустрілись в парку Горького, де знаходились приблизно до 22:00 год., після чого вирішили їхати по домівках. Вони прямували по центральній алеї до виходу, коли він звернув увагу, що до ОСОБА_16 почав чіплятись хлопець, який проявляв агресію. Данила почав захищати Нікіту. Невідомий штовхнув останнього і пішов, нічого не пояснивши. Вони з друзями направились до виходу, а невідомий знов підійшов до них і штовхнув ОСОБА_18 , нічого при цьому не пояснивши. ОСОБА_13 хотів вступитись, однак невідомий вдарив в обличчя кулаком ОСОБА_18 , а потім ОСОБА_16 . Свідок підняв ОСОБА_18 , у якого було садно і посадив його на лавку. Невідомий, вдаривши ОСОБА_18 , попрямував до ОСОБА_16 і декілька разів вдарив його в область грудей і живота, а також в обличчя. Нікіта впав. Також невідомий двічі вдарив ОСОБА_13 в тулуб, після чого погнався за ним, але не наздогнав. Свідок вказує, що потім вони зустрілись і пішли додому. В чому полягав конфлікт, і чи був хтось з невідомим, свідок не знає. ОСОБА_13 вказав, що впізнав ОСОБА_5 під час впізнання серед 3 інших осіб; він виглядав так само, як і в момент інцидента.;
		- даними висновку судово-медичної експертизи №5282-ая/15 від 17.11.2015 р., відповідно до якого у ОСОБА_8 мав місце подвійний перелом нижньої щелепи в ділянці суглобового відростка і на рівні 34 зуба лівої гілки нижньої щелепи з крововиливом в ділянці перелому, який утворився від травматичної дії тупих твердих предметів і міг бути отриманий не пізніше 02.11.2015 р. і цілком можливо в той термін, на який посилається потерпілий; за ступенем тяжкості вказані ушкодження відносяться до ушкоджень середнього ступеня тяжкості, які спричинили за собою тривалий розлад здоров`я строком понад 3 тижні; по характеру і локалізації тілесні ушодження у ОСОБА_8 не є типовими для самоспричинення їх;
		- даними протоколу пред`явлення особи для впізнання від 04.12.2015 р. за участю потерпілого ОСОБА_8 , відповідно до якого ОСОБА_8 впізнав як особу, яка наносила йому тілесні ушкодження, ОСОБА_5 ;
		- даними протоколу пред`явлення особи для впізнання від 04.12.2015 р. за участю свідка ОСОБА_15 , відповідно до якого ОСОБА_15 впізнав ОСОБА_5 як особу, яка наносила тілесні ушкодження ОСОБА_8 ;
		- даними протоколу пред`явлення особи для впізнання від 04.12.2015 р. за участю свідка ОСОБА_19 , відповідно до якого ОСОБА_19 впізнав ОСОБА_5 як особу, яка наносила тілесні ушкодження потерпілому;
		- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 04.12.2015 р. за участю свідка ОСОБА_15 в ході якого свідок на місці розповів про обставини вчинення злочину ОСОБА_5 ;
		- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 04.12.2015 р. за участю свідка ОСОБА_13 , в ході якого свідок на місці розповів про обставини вчинення злочину ОСОБА_5 ;
		- даними висновку судово-медичної експертизи №6530-ая/15 від 24.12.2015 р., відповідно до якого у ОСОБА_8 мав місце подвійний перелом нижньої щелепи в ділянці суглобового відростка і на рівні 34 зуба лівої гілки нижньої щелепи з крововиливом в ділянці перелому, який утворився від травматичної дії тупих твердих предметів і міг бути отриманий не пізніше 02.11.2015 р. і цілком можливо в той термін, на який посилається потерпілий; за ступенем тяжкості вказані ушкодження відносяться до ушкоджень середнього ступеня тяжкості, які спричинили за собою тривалий розлад здоров`я строком понад 3 тижні; по характеру і локалізації тілесні ушодження у ОСОБА_8 не є типовими для самоспричинення їх; тілесні ушкодження, які були встановлені у ОСОБА_8 , могли утворитися при обставинах і за механізмом, на які вказує свідок ОСОБА_21 і свідок ОСОБА_15 в ході слідчого експерименту від 04.12.2015 р.; тілесні ушкодження ОСОБА_8 не могли утворитися при падінні його на площині з висоти власного зросту;
		Аналізуючи докази в їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, доведена повністю.
		Під час судового слідства було ретельно досліджено диск з відеозаписом подій 31.10.2015 р. у КП «Центральний парк культури та відпочинку імені М.Горького»; на якому зафіксовано конфлікт між невстановленими особами. Однак, суд не приймає як доказ зазначений відеозапис, т.я. з переглянутого відеозапису, на думку суду, особи учасників конфлікту встановити неможливо з-за малого масштабу зображення.
		Тим не менш суд вважає достатніми інші докази для встановлення винуватості ОСОБА_5 у вчиненні злочину.
		Так, потерпілий і всі свідки вказали на ОСОБА_5 як на особу, що завдала тілесних ушкоджень ОСОБА_8 , їх свідчення співпадають між собою в основних моментах, вони всі впізнали ОСОБА_5 під час проведення впізнання особи у встановленому ст. 228 КПК України порядку.
		Доводи захисника про порушення порядку проведення впізнання не знайшли свого підтвердження. Потерпілий і свідки підтвердили в судовому засіданні, що впізнали ОСОБА_5 по рисам обличчя, перед впізнанням відеозапис події їм ніхто не демонстрував. Ці факти підтвердив також і допитаний в судовому засіданні слідчий, який пояснив, що ОСОБА_5 був виявлений в результаті оперативно-розшукових заходів після чого було проведено його впізнання учасниками інциденту у встановленому законом порядку.
		Окрім того показання свідків  ОСОБА_15 і ОСОБА_13 було перевірено під час слідчого експеримента, і встановлено, що згідно висновку судово-медичної експертизи №6530-ая/15 від 24.12.2015 р. визнано, що виявленіі у ОСОБА_8 тілесні ушкодження могли утворитися при обставинах і за механізмом, на які вказали свідки в ході слідчого експерименту від 04.12.2015 р.
		Потерпілий і свідки добропорядні громадяни і у суду не має підстав сумніватися у наданих ними свідченнях. Доводи захисника про їх схильність до насильства, зухвалу поведінку нічим не підтверджуються. Жодних доказів наявності у потерпілого і свідків причин оговорювати ОСОБА_5 суду не надано.
		Згідно показань свідка ОСОБА_14 першопочатково вони не мали наміру звертатися до поліції з приводу інцендента, що стався, і лише тяжкість тілесних пошкоджень вимусила їх звернутися до медичної установи, а тільки після цього  до поліції.
		На підставі аналізу у сукупності всіх досліджених доказів суд визнає ОСОБА_5 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України  умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених в ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.
		При призначенні виду і розміру покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину і характер суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують його покарання.
		Злочин, у вчиненні якого обвинуваченого визнано винним, відповідно до ст. 12 КК України, віднесений до злочину середньої тяжкості, потягнув за собою тривалі фізичні і моральні страждання потерпілого, ні матеріальна ні моральна шкода останньому не відшкодована.
		По особистим даним: ОСОБА_5 раніше не судимий; не досяг повноліття; за час проживання за адресою реєстрації приводів в поліцію не мав, скарги на нього до поліції не надходили, спиртними напоями не зловживає, будь-яка компрометуюча інформація щодо нього відсутня; на диспансерному (профілактичному) обліку в КЗОЗ «Обласний наркологічний диспансер» не перебуває; впродовж останніх п`яти років за медичною допомогою до КЗОЗ «Харківський міський психоневрологічний диспансер №3» не звертався; проживає разом з батьками в 2-кімнатній квартирі, умови проживання задовільні.
		З доповіді сектору ювенальної пробації м. Харкова Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України вбачається наступне:
		- ОСОБА_5 раніше не був засуджений, до відповідальності не притягався. Зараз обвинувачується за ч. 1 ст. 122 ККУ, а саме умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження.
		Неповнолітній проживає разом із батьками, умови проживання задовільні. Він закінчив Харківський ліцей №107, гарно здав ЗНО та подав документи до вищих навчальних закладів, один з яких ХНУРЕ. Матеріальне становище задовільне. 3 місця навчання та проживання характеризується з позитивної сторони. На обліку у наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, за допомогою не звертався.
		У ОСОБА_22 достатній контроль за поведінкою та мисленням, задовільний психічний стан, у своїх діях буває імпульсивним, але до агресії не схильний. Алкоголь, наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги не вживає. Має гарні стосунки із рідними, вчителями, друзями та однолітками. До правопорушень ставиться негативно, вважає що протиправна поведінка є недопустимою. Вмотивований більше не скоювати правопорушення, намагається виправитися та контролювати себе. Має ціль отримати вищу освіту та реалізувати себе у сфері Інтернет - технологій.
		Владислав має активну життєву позицію, займається спортом, грає в футбол, страйкбол, 8 років займався фехтуванням, займав призові місця.
		- Підліток вмотивований самовдосконалюватись та брати участь в заходах, що проводяться сектором ювенальної пробації.
		Надано такі рекомендації щодо заходів, спрямованих на мінімізацію ризику повторного вчинення неповнолітнім обвинуваченим кримінальних правопорушень: відвідування спеціалістів служби пробації та БО «ХБФ «Благо» для проведення соціальної та психологічної роботи, направленої на формування просоціальних шляхів вирішення складних життєвих ситуацій.
		Беручи до уваги інформацію, що характеризує обвинуваченого, його спосіб життя,історію правопорушень, а також низьку ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення волі можливе, за умови проведення соціально-виховної роботи із неповнолітнім.
		Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_5 , суд, згідно ст. 66 КК України, визнає вчинення злочину неповнолітнім.
		Обставин, що обтяжують покарання, вiдповiдно до положень ст. 67 КК України, судом не виявлено.
		На підставі викладеного, з врахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, обставин справи, особи обвинуваченого, обставин, які пом`якшують і обтяжують покарання, обставин скоєння злочину та відношення до скоєного, суд вважає, що для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів необхідним і достатнім буде призначити покарання в межах санкції обвинувачення з застосуванням умов ст. 75 КК України зі звільненням від відбування призначеного покарання з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.
		Законним представником неповнолітнього потерпілого ОСОБА_8  ОСОБА_9 заявлений цивільний позов, в якому він просить стягнути з ОСОБА_7 , 1971 р.н., на користь ОСОБА_9 37000,00 грн., в тому числі матеріальну шкоду в розмірі 12000 грн. і моральну шкоду в розмірі 25000 грн.
		При розгляді цивільного позову законного представника неповнолітнього потерпілого, крім вимог ст.ст. 127-129 КПК України, в судовому засіданні суд враховує вимоги ч. 2ст. 1179 ЦК України, відповідно до якої у разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в повному обсязі її батьками (усиновлювачами), або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їх вини.
		Заявлений цивільний позов щодо відшкодування майнової шкоди не підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки позивач лише зазначив в позовній заяві, що на лікування і реабілітацію потерпілого витрачено 12000 грн., однак ніяких доказів на підтвердження розміру понесених витрат суду не надано.
		Вимога щодо стягнення моральної шкоди підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
		Згідно з вимогами ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.
		Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: в моральних переживаннях в зв`язку з ушкодженням здоров`я, в порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
		З аналізу доказів, які вивчені судом у кримінальному проваджені, суд дійшов висновку, що ОСОБА_5 . ОСОБА_8 спричинена моральна шкода, яка виразилася в душевних стражданнях, пов`язаних з самим фактом спричинення потерпілому тілесних ушкоджень, понесеного ним фізичного болю від травми, душевними стражданнями, пов`язаними з тим, що він тривалий час проходив курс лікування.
		При визначенні розміру заподіяної потерпілому моральної шкоди, суд враховує характер, тривалість та обсяг страждань (фізичних, душевних, психічних), які зазнав потерпілий. Враховуючи вимоги розумності і справедливості, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення моральної шкоди підлягають частковому задоволенню в сумі 20 000 грн.
		Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
		Долю речових доказiв суд вирiшує вiдповiдно до положень ст. 100 КПК України.
		На підставаі викладеного, керуючись ст.ст. 369-374, 376 КПК України, суд, -
		засудив:
		Визнати ОСОБА_5 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та призначити покарання 2 (два) роки позбавлення волі.
		На підставі ст.ст. 75, 104 КК України, звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням, призначивши йому іспитовий строк 2 (два) роки, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.
		Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_5 такі обов`язки:
		- в період іспитового строку періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України додатково покласти на ОСОБА_5 обов`язок не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Запобіжний захід  ОСОБА_5  до набрання вироком законної сили, не обирати.
		Цивільний позов ОСОБА_9  законного представника потерпілого ОСОБА_8 , - задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_7  на користь ОСОБА_9 
		-20000 (двадцять тисяч) грн.
		Речовий доказ  DVD диск з відеозаписом за 31.10.2015 р., наданий КП «Центральний парк культури та відпочинку імені М.Горького», - зберігати в матеріалах справи.
		Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.
		 Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...