Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 135/617/17 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг, у тому числі:.
Надіслано для оприлюднення: 14.08.2017. Зареєстровано: 15.08.2017. Забезпечено надання загального доступу: 17.08.2017.

Результат оскарження 21.09.2017 Вінницький апеляційний адміністративний суд: скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову постанову про відмову в задоволенні позову
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 135/617/17 
		Провадження № 2-а/135/48/17
		 
		 ПОСТАНОВА
		 іменем України
		 09.08.2017                  м. Ладижин
		Ладижинський міський суд Вінницької області у складі: 
		головуючого судді            Патраманського І.О.,
		при секретарі 
		 судового засідання             Масняк О.О.,
		позивача                  ОСОБА_1 ,
		представників відповідача    Мандрик Н.М.,
		                       Рибачок Л.В.,
		 розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ладижинської міської ради Вінницької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -
		В С Т А Н О В И В:
		ОСОБА_1 звернувся в суд із цим позовом і просив визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Ладижинської міської ради Вінницької області щодо відмови йому у виплаті грошової компенсації за належне для отримання житлове приміщення протиправними та зобов`язати відповідача виплатити йому грошову компенсацію за належне для отримання житлове приміщення.
		На обґрунтування позовних вимог повідомив, що є учасником бойових дій, інвалідом 2-ї групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів - інвалідів війни. Брав безпосередню участь в антитерористичній операції, причина інвалідності - захворювання пов`язане із захистом Батьківщини. Він звернувся до відповідача із заявою про виплату грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення в порядку, передбаченому постановою КМ України № 719 від 19.10.2016року, однак своїм листом відповідач відмовив у виплаті, а своє рішення мотивував тим, що причиною інвалідності є захворювання, пов`язане із захистом Батьківщини, тому для виплати грошової компенсації немає підстав.
		У судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав, просив позов задовольнити.
		Представники відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечували, посилаючись на те, що 28.04.2017 року відбулося засідання комісії з питань забезпечення житлом сімей загиблих військовослужбовців, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, а також інвалідів І-ІІ групи з числа військовослужбовців, які брали участь в зазначеній операції та потребують поліпшення житлових умов, яка розглянула заяву та подані до неї документи ОСОБА_1 . Комісією за наслідками розгляду заяви та наданих документів, було прийнято рішення про відмову позивачеві у виплаті грошової компенсації на придбання житла, оскільки позивачем не було надано документів, які б підтверджували той факт, що він став інвалідом внаслідок поранення, контузії, каліцтва під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, а також не надано відповідних документів, які б підтверджували факт, що позивач став інвалідом у зв`язку із втратою функціональних можливостей нижніх кінцівок внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання. При цьому посилалися на пункти 11-14 частини 2 статті 7 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», де передбачена можливість отримання грошової компенсації особам, які отримали захворювання під час безпосередньої участі в антитерористичній операції таку компенсацію мають право отримувати лише особи, які отримали поранення, контузію або каліцтво, інша категорія осіб, які згідно вищезазначеного Порядку мають право на грошову компенсацію  це особи які втратили функціональні можливості нижніх кінцівок, інвалідність яких настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції. 
		Дослідивши докази та надавши їм належну правову оцінку, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з таких підстав.
		Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Законом України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту» від 20.12.1991 №2011-ХІІІ та Постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 №719 «Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей», якою затверджено Порядок та умови надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей; та порядок виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення деяким категоріям осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей.
		За приписами ст. 1 Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту», Закон спрямований на захист ветеранів війни шляхом: створення належних умов для підтримання здоров`я та активного довголіття; організації соціального та інших видів обслуговування, зміцнення матеріально-технічної бази створених для цієї мети закладів і служб та підготовки відповідних спеціалістів; виконання цільових програм соціального і правового захисту ветеранів війни; надання пільг, переваг та соціальних гарантій у процесі трудової діяльності відповідно до професійної підготовки і з урахуванням стану здоров`я.
		Згідно із ст. 2 Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту» нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними.
		Згідно із абзацом першим пункту 18 частини першої статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту», інвалідам війни та прирівняним до них особам надається позачергове забезпечення житлом осіб, які потребують поліпшення житлових умов, у тому числі за рахунок жилої площі, що передається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами та організаціями у розпорядження місцевих рад та державних адміністрацій. Особи, зазначені в цій статті, забезпечуються жилою площею протягом двох років з дня взяття на квартирний облік, а інваліди I групи з числа учасників бойових дій на території інших країн - протягом року.
		Згідно з пунктами 4, 6 Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 №719, субвенція спрямовується на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення у прийнятих в експлуатацію житлових будинках на первинному та вторинному ринку або на інвестування в об`єкти житлового будівництва відповідно до Закону України «Про інвестиційну діяльність» шляхом призначення і виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення сім`ям загиблих осіб, визначених абзацами п`ятим  восьмим пункту 1 статті 10, а також для осіб з інвалідністю I-II групи, визначених пунктами 11 - 14частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та осіб, які втратили функціональні можливості нижніх кінцівок, інвалідність яких настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, та потребують поліпшення житлових умов (далі - сім`ї загиблих та особи з інвалідністю).
		Регіональні органи соціального захисту населення здійснюють розподіл коштів субвенції між районними та міськими органами соціального захисту населення пропорційно кількості сімей загиблих та осіб з інвалідністю та з урахуванням конкретних обставин таких сімей та осіб з інвалідністю у кожному регіоні або можливості задоволення потреби у житлі якомога більшого числа сімей та осіб з інвалідністю відповідно до інформації, поданої виконавчими комітетами районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради.
		Під час розподілу субвенції регіональними органами соціального захисту населення кошти розподіляються з урахуванням обов`язкової виплати грошової компенсації на одного отримувача у повному обсязі, визначеному пунктом 20 Порядку виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 р. № 719.
		У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, інвалідом другої групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів - інвалідів війни. Він брав безпосередню участь в антитерористичній операції, причина інвалідності - захворювання пов`язане із захистом Батьківщини. 25.04.2017 року він звернувся до УПтаСЗН Ладижинської міської ради Вінницької області із заявою про виплату грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення в порядку, передбаченому постановою КМ України № 719 від 19.10.2016року, однак своїм листом Управління відмовило у виплаті, а своє рішення мотивувало тим, що причиною інвалідності є захворювання, пов`язане із захистом Батьківщини, тому для виплати грошової компенсації немає підстав.
		Дані факти підтверджуються сукупністю доказів, що не викликають сумнівів у своїй достовірності та допустимості.
		Із посвідчення серії НОМЕР_1 від 03.01.2017 року видно, що ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни  інвалідів війни.
		Із витягу з протоколу засідання Військово  лікарської комісії Центрального регіону по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв № 397 від 21 грудня 2016 року видно, що захворювання колишнього військовослужбовця, солдата у відставці ОСОБА_1 , пов`язане із захистом Батьківщини.
		Із довідки про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України № 27 від 06.01.2017 року, виданої Військовою частиною польової пошти НОМЕР_2 , видно, що солдат ОСОБА_1 дійсно в період з 31.08.2015 року по 09.07.2016 року безпосередньо брав участь в антитерористичній операції.
		Із довідки до акту огляду медико  соціальною експертною комісією серії 12ААА № 576122, виданої Вінницькою обласною МСЕК №2, видно, що у ОСОБА_1 друга група інвалідності, причиною якої є захворювання, пов`язане із захистом Батьківщини.
		Із довідки №2-29-1393 від 18.04.2017 року, виданої виконавчим комітетом Ладижинської міської ради видно, що ОСОБА_1 згідно рішення виконкому № 98 від 10.04.2017 року, перебуває на квартирному обліку при міськвиконкомі в списку позачергового отримання житла, як інвалід війни під №122.
		Із відповіді Управління праці та соціального захисту населення Ладижинської міської ради Вінницької області від 03.05.2017 року № - К 08-1-714, наданої ОСОБА_1 , видно, що Управління, розглянувши його заяву визначило, що для виплати грошової компенсації не має підстав, оскільки причиною інвалідності є захворювання, пов`язане із захистом Батьківщини.
		Ці докази суд приймає до уваги, оскільки вони зібрані із дотриманням вимог законів, не суперечать один одному та ніким не оскаржуються.
		За приписами ч.1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
		Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України - в адміністративних справах про протиправній рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Отже, із аналізу вказаних вище норм вбачається, що позивач здобув право на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення інвалідам 1, 2 груп з числа військовослужбовців, які брали участь в антитерористичній операції та потребують поліпшення житлових умов, як такий, що перебуває на квартирному обліку і потребує поліпшення житлових умов з 10.04.2017 року, оскільки він є інвалідом другої групи, інвалідність у нього настала внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини під час безпосередньої участі в антитерористичній операції; він взятий на квартирний облік як інвалід війни.
		За таких обставин, суд вважає протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу в отриманні грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення.
		Представниками відповідача не доведено в установленому законом порядку законність та обґрунтованість відмови позивачу в отриманні грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення, їх заперечення повністю спростовуються наданими доказами та вимогами закону, з яких видно, що право на отримання грошової компенсації мають не тільки особи, які отримали поранення, контузію або каліцтво, та особи, які втратили функціональні можливості нижніх кінцівок, інвалідність яких настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, а й інваліди другої групи, інвалідність яких настала внаслідок захворювання пов`язаного із захистом Батьківщини під час безпосередньої участі в антитерористичній операції.
		З огляду на викладене, суд вважає за необхідне визнати дії відповідача щодо відмови позивачу в отриманні грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення - протиправними та зобов`язати відповідача виплатити йому компенсацію за належне для отримання житлове приміщення.
		На підставі викладеного та керуючись ст. ст.2, 7-9, 11, 17, 71, 94, 99, 104, 105, 106, 121, 153, 158-163, 167 КАС України, Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», постановою Кабінету міністрів України № 719 від 19.10.2016 року «Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей», суд -
		ПОСТАНОВИВ:
		Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ладижинської міської ради Вінницької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії  задовольнити.
		Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Ладижинської міської ради Вінницької області щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті грошової компенсації за належне для отримання житлове приміщення  протиправними.
		Зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Ладижинської міської ради Вінницької області виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за належне для отримання житлове приміщення.
		Судові витрати відрахувати за рахунок Державного бюджету України.
		Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
		Апеляційна скарга на постанову суду подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Ладижинський міський суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
		 Суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...