Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 297/2105/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації; Незаконне переправлення осіб через державний кордон України.
Надіслано для оприлюднення: 14.08.2017. Зареєстровано: 15.08.2017. Забезпечено надання загального доступу: 17.08.2017.
Дата набрання законної сили: 15.05.2018
Результат оскарження 15.05.2018 Апеляційний суд Закарпатської області: скасовано вирок повністю з поверненням справи на новий судовий розгляд у суд першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 297/2105/16-к
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		   04 серпня 2017 року м. Берегове
		Берегівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , перекладачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , з участю прокурора ОСОБА_5 , обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , захисника ОСОБА_8 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Берегове кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016070060000454 від 27.07.2016 року, яке поступило з обвинувальним актом, по обвинуваченню:
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Конакрі, Гвінея, мешканки АДРЕСА_1 , громадянки Гвінеї, неодруженої, маючої на утриманні одну неповнолітню дитину, непрацюючої, раніше не судимої,
		за ст. 332 ч. 3 КК України,
		та
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Рас Аль-Уюн-Банта, Алжир, мешканця АДРЕСА_2 , громадянина Алжиру, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, непрацюючого, в порядку ст. 89 КК України не судимого, 
		за ст. 332 ч. 2 КК України,
		встановив:
		Громадянка Гвінеї Камара Фатумата Лай, будучи мешканкою Закарпатської області, з метою організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, переслідуючи корисливі мотиви, через невстановлених осіб, у липні 2016 року підшукала групу нелегальних мігрантів, у кількості двох осіб, а саме громадянина Конго ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та громадянина Гвінеї ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які мали намір незаконно потрапити через державний кордон України в Францію.
		Так, ОСОБА_6 , використовуючи мобільноий зв`язок, повідомила вказаних нелегальних мігрантів, що зможе організувати їх незаконне переправлення через державний кордон з України в Угорщину, для подальшого їх слідування в Францію, за грошову винагороду в розмірі по 1500 доларів США з кожного.
		З метою успішного досягнення свого злочинного наміру, ОСОБА_6 , у липні 2016 року залучила до вчинення даного злочину свого знайомого громадянина ОСОБА_11 , який постійно проживає в Україні з 2008 року, є мешканцем Львівської області, та який погодився на пропозицію Камара Фатумата Лай спільно з нею здійснити доставку вищевказаних нелегальних мігрантів у район знаходження державного кордону України на території Берегівського району Закарпатської області, після чого показати їм напрямок руху для безперешкодного слідування через державний кордон України, в обхід пунктів пропуску з України в Угорщину.
		 
		У відповідності до спільного злочинного задуму, Камара Фатумата Лай 09 липня 2016 року, керуючи діями ОСОБА_9 та ОСОБА_10 організувала їх прибуття та зустріч в місті Львів, після чого, близько 19 години, поблизу торгівельного центру «Ашан», у місті Львів, здійснила їх посадку в легковий автомобіль марки «Рено Меган», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , за кермом якого перебував ОСОБА_7 , для подальшого їх доставлення на територію Берегівського району Закарпатської області в район знаходження державного кордону України з Угорщиною з метою незаконного їх переправлення в Угорщину. Перед тим, перебуваючи у місті Львів, до моменту посадки нелегальних мігрантів до вказаного легкового автомобіля, Камара Фатумата Лай отримала від ОСОБА_9 грошові кошти у сумі 1500 доларів США, а від ОСОБА_10  грошові кошти у сумі 300 доларів та два мобільні телефони «SAMSUNG» і «NOKIA» за організацію незаконного переправлення останніх через державний кордон України до Угорщини.
		У подальшому, реалізуючи спільний злочинний задум щодо незаконного переправлення осіб через державний кордон України, Камара Фатумата Лай та ОСОБА_7 на легковому автомобілі марки «Рено Меган», реєстраційний номерний номер « НОМЕР_1 », супроводжували групу вищевказаних двох нелегальних мігрантів, здійснили їх доставку на територію Берегівського району Закарпатської області в прилеглу до лінії державного кордону України місцевість.
		Однак, о 23:50 хвилин 09 липня 2016 року Камара Фатумата Лай та ОСОБА_7 були зупинені військовослужбовцями оперативно-розшукового управління ІНФОРМАЦІЯ_5 між селами Велика Бийгань та Запсонь Берегівського району Закарпатської області, навпроти ділянки відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_6 » ІНФОРМАЦІЯ_7 , на відстані приблизно 800 метрів до лінії державного кордону України з Угорщиною, на напрямку 227 прикордонного знаку, при перевозі на автомобілі марки «Рено Меган», номерний знак НОМЕР_1 , громадянина Конго ОСОБА_9 та громадянина Гвінеї ОСОБА_10 , з метою їх незаконного переправлення через державний кордон України в Угорщину. 
		На думку суду обвинувачену ОСОБА_6 Лай слід визнати винною у кримінальному правопорушенні за ст. 332 ч. 3 КК України, як організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями та сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод, вчинене щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, вчинене з корисливих мотивів, а обвинуваченого ОСОБА_7  слід визнати винним у кримінальному правопорушенні за ст. 332 ч. 2 КК України, як сприяння в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України керівництво такими діями та сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод, вчинене щодо кількох осіб та за попередньою змовою групою осіб.
		 Доказами на підтвердження встановлених обставин є наступне.
		Згідно відтвореного звукозапису в судовому засіданні свідок  громадянин Конго ОСОБА_9  при допиті його в судовому засіданні слідчим суддею показав, що він мав намір потрапити в Угорщину, звідки в подальшому у Францію та організацією незаконного переправлення його через кордон займалася жінка на ім`я ОСОБА_12 . Їхній автомобіль марки «Рено» зупинили працівники поліції, в ньому їх сиділо четверо осіб: він, ОСОБА_9 , ще один свідок, ОСОБА_12 та чоловік, який був водієм. 
		Згідно іншого відтвореного звукозапису в судовому засіданні свідок  громадянин Гвінеї ОСОБА_10 при допиті його в судовому засіданні слідчим суддею показав, що він мав намір поїхати у Францію та з метою здійснення свого наміру через соціальні мережі він зв`язався із обвинуваченою ОСОБА_6 . Вона питала скільки у нього є коштів для винагороди, на що він повідомив, що має в наявності тільки 300 доларів США, та вона казала, що подумає. Вони спілкувалися по телефону, домовилися про зустріч, при якому обвинувачена забрала його документи. Їхали в сторону державного кордону вони на автомобілі, водієм якого був також іноземець. 
		Так, оглядом місця події, під час якого був складений протокол від 10.07.2016 року, було встановлено, що на відрізку автодороги с. В.Бийгань - с. Запсонь, Берегівського району, на узбіччі дороги, на відстані біля 600 метрів від лінії державного кордону України з Угорщиною був зупинений автомобіль марки «RENAULT», моделі «MEGANE», державний реєстраційний номер « НОМЕР_2 », білого кольору, в якому знаходились двоє осіб. На передньому пасажирському сидінні знаходилась жінка, афро-американської зовнішності, темношкіра. На вказаному автомобілі були привезені до державного кордону двоє нелегальних мігрантів, які намагалися незаконно перетнути державний кордон України з Угорщиною, та які були затримані працівниками прикордонної служби в лісопосадці в ході прямування ними до лінії державного кордону. Автомобіль був зупинений працівниками прикордонної служби 09.07.2016 року о 23:50 годин та в салоні автомобіля знаходилися чоловік і жінка, які представились громадянином ОСОБА_11  та громадянкою Гвінеї ОСОБА_6 . Затримані особи  двоє нелегальних мігрантів при затриманні назвали себе громадянином Конго ОСОБА_9 та громадянином Гвінеї ОСОБА_10 . Вони показали, що їх привезли до державного кордону на автомобілі марки «Рено» Бенторкі Хамза та Камара Фатумата Лай. Самба ОСОБА_13 пояснив, що він домовився із Камара Фатумата Лай, що вона організує його доставку до прикордонної зони України з Угорщиною для подальшого незаконного перетину через кордон за що він надав їй грошові кошти в сумі 1500 доларів США. Сам ОСОБА_7 пояснив, що Камара Фатумата Лай попросила його доставити двох осіб з м. Львів до безпосередньої близькості до державного кордону України з Угорщиною, де ці двоє осіб мають намір незаконно перетнути кордон (а.с. 60-69).
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14  показав, що він будучи заступником начальника оперативно-розшукового відділу оперативно-розшукового управління Західного регіонального управління ДПС України був присутнім при затриманні двох нелегальних мігрантів неподалік державного кордону України з Угорщиною, які вказали на водія автомобіля марки «Рено» та жінку на ім`я ОСОБА_12 , яка була пасажиром цього автомобіля, як на осіб, які за грошову винагороду організували і допомогли їм прибути на ділянку неподалік кордону. Ці особи чітко вказали на двох обвинувачених, які дали їм два мобільних телефони, показали напрямок руху, в якому вони повинні були слідувати до лінії державного кордону в сторону Угорщини. Обвинувачені були затримані на ділянці відповідальності ВПС Косино, в районі 227 прикордонного знаку. За кермом автомобіля був ОСОБА_7 , пасажиркою на передньому сидінні була ОСОБА_6 Лай. Затримані нелегальні мігранти показали, що вони вийшли із транспортного засобу в місці, де їм дали вказівку обвинувачені, один із нелегальних мігрантів був затриманий на відстані 100 метрів від кордону, інший трохи далі. Вони чітко вказали на обвинувачених, як на осіб, які організували їхнє незаконне переправлення через державний кордон, за що вони заплатили їм грошові кошти. Нелегальні мігранти розмовляли англійською мовою та один із них трохи розмовляв російською, тому вони могли пояснити обставини їх прибуття у Берегівський район та вказати на осіб, які це організували. ОСОБА_7 при затриманні спочатку не хотів спілкуватись, однак після того, як іноземці вказали на нього, він повідомив, що дійсно саме він привіз цих осіб зі ОСОБА_15 . 
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_16  у судовому засіданні показав, що 09.07.2016 року він був присутній на затриманні осіб, які намагалися незаконно перетнути державний кордон України. Так, близько 23:40 годин він отримав оперативну інформацію від оперативно-розшукового відділу прикордонної служби про те, що на території Великобийганської сільської ради зупинили автомобіль марки «Рено», в якому знаходилися водій ОСОБА_17 , громадянка Камара та двоє невстановлених осіб, які почали тікати з машини від прикордонників у напрамку 227 прикордонного знаку. Він прибув на місце події близько півночі 10.07.2016 року, там вже були затримані гр. ОСОБА_17 , громадянка Камара і ще одна особа, зі слів громадянин Конго. В напрямку 227 прикордонного знаку на відстані 800 м від державного кордону близько 00:40 годин також прикордонниками був затриманий громадянин Гвінеї. Останній підтвердив, що їхав у машині разом з гр. ОСОБА_17 і гр. ОСОБА_12 . Затримані особи при допиті пояснили, що вони прямували зі Львова у Закарпаття, у машині спереду сиділи водій ОСОБА_17 та ОСОБА_12 , якій вони передали гроші для доставки їх до державного кордону, бо вони хотіли потрапити до Західної Європи.
		Так, обвинувачена ОСОБА_6 Лай судовому засіданні свою вину не визнала та пояснила, що вона познайомилася з громадянином Самба та ОСОБА_18 в соцмережі в Інтернеті, які попросили її на 2-3 дні показати Закарпаття, на що вона погодилася. Для організації поїздки ОСОБА_12 зв`язалася з ОСОБА_17 , щоб той допоміг їм та відвіз їх у Закарпаття. Вона ствердила, що познайомилася з обвинуваченим за місяць до події також у соціальній мережі в Інтернеті, та до даної події вони не бачились, а зустрілися вперше у ОСОБА_15 лише за день до поїздки на Закарпаття. Вчотирьох вони приїхали в м. Мукачево, в темну пору доби і тому ОСОБА_17 запропонував поїхати у Косино на термальні води, бо там гарно і можна переночувати. У с. Косино не було місць, де можна роташуватися і тому, вони на автомобілі поїхали далі по звичайній дорозі, щоб знайти готель. По дорозі ОСОБА_19 та ОСОБА_18 попросили зупинити автомобіль, бо хотіли справити потребу, ОСОБА_17 зупинив автомобіль, пішов дивитися, чи справна машина. Тоді до них під`їхали прикордонники, а ОСОБА_19 та ОСОБА_18 почали втікати. Вона, ОСОБА_12 , ствердила, що не знала, що знаходиться біля кордону, не знає, чому двоє чоловіків почали тікати, а вона просто приїхала зі Львова подивитися Закарпаття, але тоді була вже ніч і вони заблукали. Також ОСОБА_12 заперечила, що брала у ОСОБА_19 та ОСОБА_18 гроші, паспорти та телефони.
		Обвинувачений ОСОБА_7  у суді свою вину також не визнав та пояснив, що ОСОБА_12 попросила його відвезти зі ОСОБА_15 двох африканців на відпочинок у Закарпаття. Увечері близько 19:00 годин 09.07.2016 року він забрав ОСОБА_12 разом з цими двома особами, з якими він не був знайомий до того, з автостоянки з ТЦ «Ашан» у Львові. По дорозі Камара у с. Славське Львівської області заплатила за заправку автомобіля і вже вночі вони доїхали до м. Мукачево. Він запропонував поїхати у с. Косино, бо вже там був з родиною і знає дорогу. У готелі в с. Косино спитали за вільні номери, щоб переночувати, але все було зайнято і тому, вони вчотирьох поїхали шукати інше місце. За 400-500 м від термальних вод с. Косино дані дві особи попросили зупинитися, після зупинки ОСОБА_19 та ОСОБА_18 недалеко відійшли від машини, а він, ОСОБА_17 , дивився, чи справна його машина. Саме тоді до них підїхали прикордонники та слідчий і забрали їх до райвідділку.
		Також ОСОБА_7  стверджував, що не знав, що біля Косино проходить державний кордон і він їхав неподалік нього. Під час подорожі він не спілкувався з ОСОБА_19 та ОСОБА_18 , бо не розумів їх мову, з ними говорила тільки ОСОБА_12 . Обвинувачений показав, що не бачив та не чув, що ці дві особи хотіли незаконно перетнути кордон, а також вони не давали жодних грошей чи документів. Однак ОСОБА_17 не міг пояснити, чому дані особи їхали в Закарпаття у ніч, а не зранку.
		Таким чином суд вважає, що показами свідків та дослідженими письмовими доказами підтверджується зв`язок обвинувачених з іноземними громадянами, а саме організація незаконного переправлення осіб через державний кордон, керівництво такими діями та сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод, вчинене щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.
		На підставі наведеного суд приходить до висновку, що покази обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_6 Лай про те, що двоє осіб  громадяни Гвінеї та Конго мали бажання подорожувати на території Закарпаття, зокрема Берегівського району, та ОСОБА_6 Лай на їх прохання хотіла їм показати місцевість, а ОСОБА_7 був водієм автомобіля, на якому вони подорожували та не знав нічого про їх наміри, дані ними з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
		Як зазначалось вище показами свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 доведено, що вони попередньо домовлялись із Камара Фатумата Лай про організацію їхнього незаконного переправлення через державний кордон за грошову винагороду, яка залучила до цього ОСОБА_7 для доставки цих осіб до державного кордону на територію Берегівського району, а також що обвинувачені показали їм напрямок руху для слідування через державний кордон України в обхід пункту пропуску з України в Угорщину, тобто обвинувачені сприяли їх незаконному переправленню через державний кордон України.
		Показами свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_16 , а також письмовими доказами, які містяться у матеріалах справи доведено, що при затриманні ОСОБА_9 та ОСОБА_10 чітко вказали на обвинувачених, які організували їх доставку у район знаходження державного кордону України на території Берегівського району із м. Львів, за що вони загалом заплатили обвинуваченій ОСОБА_6 Лай 1800 доларів США та віддали два мобільних телефони.
		Отже, суд обираючи покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особи винних та обставини, що пом`якшують покарання.
		Обставинами, які пом`якшують покарання обвинувачених ОСОБА_6 Лай та ОСОБА_7  слід визнати те, щоОСОБА_6 Лай вперше притягуються до кримінальної відповідальності, а ОСОБА_7  вважається таким, що судимості не має (а.с. 53, 106), вони за місцем проживання характеризуються позитивно (а.с. 54, 113), обвинувачений ОСОБА_7  має на утриманні двох не повнолітніх дітей (а.с. 57,58), є фізичною особою  підприємцем (а.с. 55), ОСОБА_6  сама утримує неповнолітню доньку, 2012 року народження (а.с. 107,108,112).
		Відповідно до ч. 1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.
		Виходячи з наведеного, враховуючи, що ОСОБА_6 Лай вчинила тяжкий злочин, раніше до кримінальної відповідальності не притягалася, має на утриманні малолітню дитину, а також реалізуючи принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає, що до обвинуваченої слід застосувати ст. 69 КК України та призначити покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ст. 332 ч. 3 КК України.
		Крім того, оскільки ОСОБА_6 та ОСОБА_7  вчинили тяжкий злочин, позитивно характеризуються за місцем проживання, мають на утриманні неповнолітніх дітейсуд приходить до висновку про можливість виправлення обвинувачених без відбування покарання, тому на підставі ст. 75 КК України слід прийняти рішення про звільнення їх від відбування покарання з випробуванням, а також з покладенням на них обов`язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України.
		У зв`язку з цим згідно до ст. 77 КК України додаткове покарання за ч. 3 ст. 332 КК України конфіскацію майна відносно ОСОБА_6 Лай слід не застосовувати.
		Суд вважає, що таке покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, є необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення обвинуваченими нових кримінальних правопорушень.
		Щодо додаткового покарання передбаченого ст. 332 ч. 2 та ст. 332 ч. 3 КК України - позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, суд констатує наступне.
		Згідно п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» відповідно до ст. 55 КК позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю застосовується як додаткове покарання лише в тих випадках, коли вчинення злочину було пов`язане з посадою підсудного або із заняттям ним певною діяльністю.
		Якщо додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю за санкцією статті (санкцією частини статті) є обов`язковим, то воно застосовується лише до тих осіб, які обіймали посади чи займалися діяльністю, з якими було пов`язано вчинення злочину. До інших осіб, які були співучасниками злочину, не пов`язаного з їх діяльністю чи займаною посадою, додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю не застосовується з наведенням у вироку відповідних мотивів. 
		Виходячи з вищенаведеного, враховуючи, що обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7  на час вчинення злочину і по теперішній час ніде не працюють, вчинення ними злочину не було пов`язане з їх посадою або із заняттям ними певною діяльністю, тому додаткове покарання позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю до них не слід застосовувати.
		Згідно ч. 4 ст. 174 КПК України накладений арешт, згідно ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 11.07.2016 року на автомобіль марки «RENAULT», моделі «MEGANE», Універсал-В, державний реєстраційний номер « НОМЕР_2 », VF1J0F0517732052 з ключем запалювання до нього, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 на автомобіль марки «RENAULT», моделі «MEGANE», Універсал-В, державний реєстраційний номер « НОМЕР_2 », власником якого згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу є не обвинувачений, а ОСОБА_20 , та які передані на відповідальне зберігання ОСОБА_7 , після набрання вироком законної сили, слід скасувати та згідно клопотання ОСОБА_20 , яка про дії свого чоловіка нічого не знала, та позиції прокурора, який вважав, що арешт необхідно скасувати, слід повернути власнику - ОСОБА_20 (а.с. 100-104, 141-144). 
		Так, згідно п. 4 ч. 1 ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
		Аналогічно зазначено і у п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК України.
		Також згідно ч. 10 ст. 100 КПК України передбачено, що застосування спеціальної конфіскації здійснюється тільки після доведення в судовому порядку стороною обвинувачення, що власник (законний володілець) грошей, цінностей та іншого майна знав про їх незаконне походження та/або використання.
		З наведених підстав накладений арешт на згаданий автомобіль з ключем запалювання до нього, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 на автомобіль марки «RENAULT» моделі «MEGANE», реєстраційним номерний знак НОМЕР_1 , дата реєстрації 13.05.2016 року  слід скасувати.
		Речові докази: мобільний телефон марки «LG» ІМЕІ: НОМЕР_5 , із сім-карткою № НОМЕР_6 , мобільний телефон марки «SAMSUNG», ІМЕІ: НОМЕР_7 та НОМЕР_8 із сім-карткою оператора мобільного зв`язку № НОМЕР_9 , які зберігаються в кімнаті речових доказів слідчого відділу управління СБУ в Закарпатській області, грошові кошти в сумі 1600 (одна тисяча шістсот ) гривень, які зберігаються на рахунку № НОМЕР_10 Державної казначейської служби України, на які накладено арешт, підлягають конфіскації, як засоби вчинення злочину (а.с. 99,100-101,105); банківську картку «MasterCard» банку «ПриватБанк, картку «Універсальна» № НОМЕР_11 на ім`я ОСОБА_21 , які зберігаються в кімнаті речових доказів слідчого відділу управління СБУ в Закарпатській області, на яку накладено арешт, після набрання вироком законної сили, слід скасувати на вищевказаних підставах та повернути ОСОБА_7  (100-101).
		Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, 
		засудив:
		ОСОБА_6  визнати винуватою у пред`явленому обвинуваченні за ст. 332 ч. 3 КК України та призначити їй покарання за ст. 332 ч. 3 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді п`яти років позбавлення волі з конфіскацією майна. 
		На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 Лай від відбування призначеного основного покарання, якщо вона протягом трьох років не вчинить нового злочину,поклавши на неї обов`язки відповідно до пунктів 1 і 2 ч. 1 ст. 76 КК України, а саме періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти цей орган про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		Згідно ст. 77 КК України додаткове покарання  конфіскацію майна не застосовувати.
		ОСОБА_7 визнати винним у пред`явленому обвинуваченні за ст. 332 ч. 2 КК України та призначити йому покарання за ст. 332 ч. 2 КК України у вигляді п`яти років позбавлення волі зконфіскацією засобів вчинення злочину - мобільного телефону марки «LG» ІМЕІ: НОМЕР_5 , із сім-карткою № НОМЕР_6 , мобільного телефону марки «SAMSUNG», ІМЕІ: НОМЕР_7 та НОМЕР_8 із сім-карткою оператора мобільного зв`язку № НОМЕР_9 , грошових коштів в сумі 1600 (одна тисяча шістсот) гривень.
		На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7  від відбування призначеного основного покарання, якщо він протягом трьох років не вчинить нового злочину,поклавши на нього обов`язки відповідно до пунктів 1 і 2 ч. 1 ст. 76 КК України, а саме періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти цей орган про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		Речові докази: банківську картку «MasterCard» банку «ПриватБанк, картку «Універсальна» № НОМЕР_11 на ім`я ОСОБА_21 , яка зберігається в кімнаті речових доказів слідчого відділу управління СБУ в Закарпатській області, на яку накладено арешт, після набрання вироком законної сили - скасувати та повернути ОСОБА_7  (100-101).
		Накладений арешт, згідно ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 11.07.2016 року на автомобіль марки «RENAULT» моделі «MEGANE», реєстраційним номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_12 , з ключем запалювання до нього; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 на автомобіль марки «RENAULT» моделі «MEGANE», реєстраційним номерний знак НОМЕР_1 , дата реєстрації 13.05.2016 року  скасувати та повернути власнику ОСОБА_20 (а.с. 100-104, 141-144). 
		На вирок може бути подана апеляція через цей суд до апеляційного суду Закарпатської області протягом 30 діб з моменту його оголошення.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		 Суддя                                      ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...