Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/27791/15 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері:; державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у тому числі прав на земельні ділянки).
Надіслано для оприлюднення: 16.08.2017. Зареєстровано: 16.08.2017. Забезпечено надання загального доступу: 18.08.2017.

Результат оскарження 25.01.2018 Шостий апеляційний адміністративний суд: скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову постанову суду
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И
		 
		місто Київ
		 
		09 серпня 2017 року                     11:50                               справа №826/27791/15
		 
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Яцюти М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
		за позовом ОСОБА_1 доДепартаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)треті особи1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвест-Будресурс" 2. Міністерство оборони України  3. Київська міська рада 4. Державна архітектурно-будівельна інспекція Українипровизнання протиправними та скасування містобудівних умов та обмежень 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		 
		ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1.) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі по тексту - відповідач), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Будресурс" (далі по тексту - третя особа 1, ТОВ "Інвест-Будресурс", в якому просить визнати протиправними та скасувати Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки по АДРЕСА_2, зареєстровані Департаментом містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 27 вересня 2013 року. 
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 грудня 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/27791/15; призначено справу до судового розгляду. 
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 березня 2016 року залучено до участі в адміністративній справі Міністерство оборони України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 липня 2016 року залучено до участі в адміністративній справі Київську міську раду та Державну архітектурно-будівельну інспекцію України в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
		Позивач подав заяву від 18 червня 2016 року про зміну підстав позову шляхом їх розширення, при цьому предмет позову позивач не змінив. 
		Позовні вимоги про визнання протиправними та скасування містобудівних умов і обмежень позивач в позовній заяві та заяві про зміну підстав позову обґрунтовує наступним: 
		містобудівні умови та обмеження не відповідають затвердженому містобудівному обґрунтуванню, зокрема містять інші параметри, ніж ті, що затверджені містобудівним обґрунтуванням. Так, містобудівним обґрунтуванням передбачалось будівництво 212 квартир, натомість містобудівними умовами та обмеженнями передбачено будівництво 2699 квартир; 
		містобудівні умови та обмеження складені на підставі поданого позивачем містобудівного розрахунку з техніко-економічними показниками запланованого об'єкта будівництва, які не відповідають дійсності; 
		у містобудівних умовах та обмеженнях передбачено граничнодопустиму щільність населення для житлової забудови 400-500 осіб/га у відповідності до пункту 3.7 ДБН 360-92**. Водночас зазначені в містобудівних умовах та обмеженнях показники граничнодопустимої щільності населення суперечать іншим зазначеним в цих умовах та обмеженнях показникам. Так, у містобудівних умовах і обмеженнях вказано, що на земельній ділянці площею 4,5528 га має бути збудовано 2699 квартир. Позивач вважає, що: 1) кількість квартир - 2699 передбачає чисельність мешканців - 7206 осіб (при цьому позивач виходить з того, що середня чисельність мешканців однієї квартири складає 2,67 (2,67 х 2699 = 7206)); 2) кількість мешканців на один гектар складає 1528 осіб (при цьому позивач виходить з такого розрахунку: 7206 осіб / 4,5528 га = 1528), що більш чим втричі перевищує показник пункту 3.7 ДБН 360-92** - 450-500 мешканців на гектар, зазначений в містобудівних умовах та обмеженнях; 3) на одного мешканця в новобудовах припаде лише 6,3 м 2, що вдвічі менше гранично допустимого показника в 12 метрів на людину при забудові до 9-12 поверхів (примітка 1 до пункту 3.8 ДБН 360-92**) (при цьому позивач виходить з такого розрахунку: 4,5528 га (45528 м2) / 7206 мешканців);
		у проекті та при прийнятті рішення про відведення земельної ділянки не враховано вимоги нормативів щодо забезпечення шкільними місцями та місцями у дитячих дошкільних закладах; проект змінює містобудівну ситуацію: кількість зелених зон, навантаження на мережі - каналізацію, водогін, теплові та електричні мережі. У кварталі вже досягнута максимальна кількість щільності населення, допустима державними містобудівними та санітарними нормами; 
		містобудівні умови та обмеження видані за відсутності затвердженого Детального плану території, який визначає основні параметри для розробки містобудівних умов та обмежень.
		Обґрунтовуючи необхідність визнання протиправними та скасування містобудівних умов і обмежень позивач вказує, що містобудівні умови - це основа для розробки проекту будівництва чи внесення змін до нього, якою встановлюються основні критерії та обмеження для проектування. Неправильно встановлені обмеження і критерії призведуть до розроблення проекту, який не відповідатиме державним нормативам, нестиме загрозу для майбутніх мешканців та мешканців прилеглих будинків. Зазначає, що будівництво порушує його права як місцевого мешканця, який проживає за адресою: АДРЕСА_1. Будівництво ще 2,7 тисячі нових квартир призведе до того, що щільність забудови буде вище нормативно допустимої в декілька разів, що призведе до збільшення мешканців і зменшення зелених насаджень та порушення норм забезпечення мешканців обкатами соціально-побутової сфери.
		У письмових запереченнях проти позову відповідач та третя особа 1 просять позов залишити без задоволення та зазначають, що містобудівний розрахунок не є стадією проектування і розробляється та подається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об'єкта будівництва та його технічно-економічні показники та інша інформацією, яка, на думку інвестора, дає уявлення про його намір. Третя особа 1 подала усі документи, необхідні для отримання містобудівних умов і обмежень. Єдиною підставою для прийняття рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень законодавство визначає невідповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації не місцевому рівні. Містобудівні умови та обмеження за своєю суттю є актом індивідуальної дії та направлені на врегулювання правовідносин між суб'єктами містобудування, у даному випадку, між третьою особою 1, Головним управлінням розвідки Міністерства оборони України та між спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури - відповідачем. Позивач не є стороною цих правовідносин, оспорюваними містобудівними умовами та обмеженнями його права не порушені. Така позиція підтверджується також ухвалами Вищого адміністративного суду України від 3 червня 2015 року (К/800/25069/14) та від 18 серпня 2016 року (К/800/6779/16). Позивач не наділений повноваженнями щодо представництва інтересів територіальної громади. На підставі містобудівних умов та обмежень розроблена проектна документація, що отримала позитивні висновки та підтверджується експертними звітами щодо розгляду проектної документації. Замовник у встановленому порядку отримав декларації про початок виконання підготовчих робіт. Наведені позивачем показники щодо щільності і кількості населення, житлової території тощо не можна брати до уваги, оскільки такі показники не підтверджуються змістом оспорюваних містобудівних умов і обмежень та фактом подальшого отримання позитивного висновку на проектну документацію. Позивач не довів, що показники містобудівних умов та обмежень спричиняють небезпеку життю і здоров'ю позивача. 
		У судовому засіданні 30 січня 2017 року позивач та його представник позовні вимоги підтримав; представники відповідача, третьої особи 1, третьої особи 2, третьої особи 4 просили відмовити в задоволенні позову; третя особа 3, належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання, свого представника не направила. 
		Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
		Враховуючи неприбуття представника третьої особи 3 та положення частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 30 січня 2017 року суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 серпня 2017 року визнано поважними причини пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду.
		Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
		В С Т А Н О В И В:
		Рішенням Київської міської ради від 28 вересня 2006 року №83/140 вирішено, зокрема: 
		1) затвердити містобудівне обґрунтування щодо внесення змін до містобудівної документації та визначення параметрів окремого об'єкта містобудування - будівництва житлового комплексу та житлових будівель спеціального призначення на АДРЕСА_2;
		2) внести зміни до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затверджених рішенням Київської міської ради від 28 березня 2002 року №370/1804, в частині вилучення земельної ділянки на АДРЕСА_2 із території рекреаційної забудови та віднесено її до земель житлової та громадської забудови;
		3) затвердити проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок Головному управлінню розвідки Міністерства оборони України для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу та житлових будівель спеціального призначення на АДРЕСА_2;
		4) надати Головному управлінню розвідки Міністерства оборони України, за умови виконання пункту 6 цього рішення, земельну ділянку загальною площею 4,55 га для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу та житлових будівель спеціального призначення на АДРЕСА_2 в постійне користування, в тому числі: площею 4,42 га - за рахунок частини земель, відведених відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 15 січня 1951 року №7 під будівництво військового містечка №195; площею 0,13 га - за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування;
		5) передати Головному управлінню розвідки Міністерства оборони України за умови виконання пункту 6 цього рішення, в короткострокову оренду на 5 років, в межах червоних ліній, земельні ділянки загальною площею 0,13 га для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу та житлових будівель спеціального призначення на АДРЕСА_2, в тому числі ділянку №2 площею 0,02 га, ділянку №3 площею 0,01 га, ділянку №4 площею 0,10 га - за рахунок частини земель, відведених відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської Ради трудящих від 15 січня 1951 року №7 під будівництво військового містечка №195.
		На підставі рішення Київської міської ради від 28 вересня 2006 року №83/140 Головному управлінню розвідки Міністерства оборони України видано державний акт серії НОМЕР_1 на право постійного користування земельною ділянкою площею 4,5528 га, розташованою на АДРЕСА_2, з цільовим призначенням: будівництво, експлуатація та обслуговування житлового комплексу та житлових будівель спеціального призначення. Акт зареєстровано 3 жовтня 2007 року за №05-9-00040.
		Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в м. Києві 15 лютого 2013 року за №КВ 030130460501 зареєструвала декларацію замовників будівництва - Головного управління розвідки Міністерства оборони України та ТОВ "Інвест-Будресурс" про початок виконання підготовчих робіт щодо будівництва житлового комплексу та житлових будівель спеціального призначення за адресою: АДРЕСА_2.
		Департамент містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видав замовникам будівництва - Головному управлінню розвідки Міністерства оборони України та ТОВ "Інвест-Будресурс" містобудівні умови та обмеження на забудову вказаної земельної ділянки, зареєстровані 27 вересня 2013 року (далі по тексту - містобудівні умови та обмеження).
		Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська будівельна експертиза" (ТОВ "Укрбудекспертиза") видала експертний звіт від 15 листопада 2013 року №3-179-13-ЕП/КО щодо розгляду проектної документації за коригуванням проекту "Будівництво житлового комплексу та житлових будівель спеціального призначення на АДРЕСА_2 (третя черга будівництва)".
		Державна архітектурно-будівельна інспекція України видала замовникам будівництва - Головному управлінню розвідки Міністерства оборони України та ТОВ "Інвест-Будресурс" дозвіл на виконання будівельних робіт від 19 листопада 2013 року №ІУ 115133230783 щодо об'єкта будівництва "Будівництво житлового комплексу та житлових будівель спеціального призначення на АДРЕСА_2 (третя черга будівництва)".
		Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська будівельна експертиза" (ТОВ "Укрбудекспертиза") видала експертний звіт від 14 березня 2014 року №3-027-14-ЕП/КО щодо розгляду проектної документації за проектом "Будівництво житлового комплексу та житлових будівель спеціального призначення на АДРЕСА_2.
		Державна архітектурно-будівельна інспекція України видала замовникам будівництва - Головному управлінню розвідки Міністерства оборони України та ТОВ "Інвест-Будресурс" дозвіл на виконання будівельних робіт від 22 квітня 2014 року №ІУ 115141120529 щодо об'єкта будівництва "Будівництво житлового комплексу та житлових будівель спеціального призначення на АДРЕСА_2".
		Суд також встановив, що ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Київської міської ради, за участю третіх осіб: Міністерства оборони України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Київської муніципальної газети "Хрещатик", ТОВ "Інвест-Будресурс", Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про визнання протиправним та скасування рішення Київської міської ради від 28 вересня 2006 року №83/140.
		Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 лютого 2014 року у справі №826/19257/13-а відмовлено в задоволенні позову повністю. При цьому суд виходив з того, що оспорюване рішення прийнято відповідачем в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, з дотриманням процедури його прийняття, а також за відсутності факту порушення прав та інтересів позивачів. 
		Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2014 року у справі №826/19257/13-а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 лютого 2014 року скасовано.
		Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 червня 2015 року у справі №№826/19257/13-а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2014 року скасовано та залишено в силі постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 лютого 2014 року.
		Окружний адміністративний суд міста Києва, вирішуючи спір по суті позовних вимог, виходить з наступного.
		Відповідно до частини п'ятої статті 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: отримання замовником або проектувальником вихідних даних; розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; затвердження проектної документації; виконання підготовчих та будівельних робіт; прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; реєстрація права власності на об'єкт містобудування.
		Частиною першою статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що основними складовими вихідних даних є, зокрема, містобудівні умови та обмеження.
		Відповідно до пункту 8 статті 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.
		Згідно зі статтею 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва.
		Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі.
		Спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
		Розгляд заяви і надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх наданні здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом семи робочих днів з дня реєстрації заяви.
		Рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень приймається у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
		Процедура надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст визначена Порядком надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх складом та змістом, затвердженим Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 7 липня 2011 року №109 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 липня 2011 року за №912/19650 (далі по тексту - Порядок №109).
		Згідно з пунктом 1.3 Порядку №109 містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об'єкта незалежно від зміни замовника. Зміни до містобудівних умов та обмежень можуть вноситися тільки за згодою замовника.
		Пунктом 1.6 Порядку №109 передбачено, що містобудівні умови та обмеження, видані до набрання чинності цим Порядком, можуть бути приведені у відповідність (при відхиленні від прийнятої містобудівної документації) у частині визначення максимально допустимих (граничних) техніко-економічних показників об'єкта будівництва (у разі необхідності).
		Відповідно до пункту 2.1 Порядку №109 містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом семи робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви разом із документами, передбаченими пунктом 2.2 цього розділу, у порядку, встановленому Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".
		Згідно з пунктом 2.2 Порядку №109 для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовником додаються:
		засвідчена в установленому порядку копія документа про право власності (користування) земельної ділянки;
		ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки (у довільній формі);
		викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000;
		кадастрова довідка з містобудівного кадастру (у разі наявності);
		черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру);
		фотофіксація земельної ділянки (з оточенням);
		містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об'єкта будівництва.
		Пунктом 2.4 Порядку №109 визначено, що розгляд заяви, надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх видачі здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури у порядку, встановленому Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".
		Підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.
		Відмова у видачі містобудівних умов та обмежень або внесення змін до них з відповідним обґрунтуванням надається уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, визначений пунктом 2.1 цього розділу.
		Таким чином, відповідач, який є спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури, при розгляді заяви замовників - Головного управління розвідки Міністерства оборони України та ТОВ "Інвест-Будресурс" про намір щодо забудови земельної ділянки, площею 4,5528 га, розташованої на АДРЕСА_2, що перебуває у постійному користуванні Головного управління розвідки Міністерства оборони України, повинен був визначити відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки (будівництво житлового комплексу та житлових будівель спеціального призначення) вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
		 
		Невідповідність намірів забудови земельної ділянки (будівництво житлового комплексу та житлових будівель спеціального призначення) положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень.
		Пунктом 1.2 Порядку №109 визначено, що містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.
		Наявні у справі містобудівні умови та обмеження у пункті 8 містять посилання на містобудівну документацію: Генеральний план міста та проект планування його приміської зони на період до 2020 року, затверджений рішенням Київської міської ради від 28 березня 2002 року №370/1804.
		У пункті 10 містобудівних умов та обмежень визначені основні техніко-економічні показники об'єкта будівництва:
		орієнтовні техніко-економічні показники об'єкта будівництва, серед яких: площа земельної ділянки - 4,5528 га; площа забудови - 12719,7 м2; поверховість - 9-26; умовна висота будинку - 76,2 м; кількість квартир у комплексі - 2699, у тому числі 1-кімнатних - 821, 1-кімнатних (студії) - 496, 2-кімнатних - 1004, 3-кімнатних - 377; 5-кімнатних - 1; загальна площа квартир у будинках - 127579,4 м2; площа вбудованих нежитлових приміщень - 3094,6 м2; площа житлових будинків - 178875,0 м2, площа підземних паркінгів на 1355 м/м - 40650,0 м2; загальна площа комплексу (включно з площею паркінга) - 219525,0 м2;
		містобудівні умови та обмеження, серед яких: максимально допустима щільність населення (для житлової забудови) - 400-500 люд./га (відповідно до таблиці 2.1 ДБН 360-92**) (для житла).
		Позивач вказує, що містобудівні умови та обмеження не відповідають затвердженому містобудівному обґрунтуванню, зокрема містять інші параметри, ніж ті, що затверджені містобудівним обґрунтуванням, зокрема містобудівним обґрунтуванням передбачено будівництво 212 квартир, натомість містобудівними умовами та обмеженнями передбачено 2699 квартир. 
		Суд встановив, що згідно з наявною у справі копією містобудівного обґрунтування внесення змін до містобудівної документації та визначення параметрів окремого об'єкта містобудування - будівництва житлового комплексу та будівель спеціального призначення на АДРЕСА_2, наданого Госпрозрахунковою організацією "Центр містобудування та архітектури" Київської міської державної адміністрації, передбачено разом по комплексу на земельній ділянці площею 4,8 га будівництво 212 квартир. Проект передбачав один висотний 20-поверховий будинок, 24 дво-триповерхових будинки, 520 нових мешканців мікрорайону у 212 квартирах.
		Проте у містобудівних умовах та обмеженнях визначено орієнтовні техніко-економічні показники об'єкта будівництва, серед яких: площа земельної ділянки - 4,5528 га; площа забудови - 12719,7 м2; поверховість - 9-26; умовна висота будинку - 76,2 м; кількість квартир у комплексі - 2699.
		На час затвердження рішенням Київської міської ради від 28 вересня 2006 року №83/140 містобудівного обґрунтування внесення змін до містобудівної документації та визначення параметрів окремого об'єкта містобудування - Будівництва житлового комплексу та будівель спеціального призначення на АДРЕСА_2 поняття "містобудівне обґрунтування" визначалось підпунктом 1.2.1 пункту 1.2 рішення Київської міської ради X сесії IV скликання від 27 січня 2005 року №11/2587 "Про Правила забудови м. Києва" (в редакції, чинній на час затвердження рішенням Київської міської ради від 28 вересня 2006 року №83/140 цього містобудівного обґрунтування).  
		Згідно з пунктом 1.2 рішення Київської міської ради X сесії IV скликання від 27 січня 2005 року №11/2587 "Про Правила забудови м. Києва" (в редакції, чинній на час затвердження містобудівного обґрунтування рішенням Київської міської ради від 28 вересня 2006 року №83/140) містобудівне обґрунтування - текстові та графічні матеріали, які розробляються з метою внесення змін до містобудівної документації, принципового визначення можливостей розміщення (реконструкції) об'єкта містобудування в системі забудови міста, граничних параметрів об'єкта, узгодження з існуючою забудовою з урахуванням потреб у об'єктах соціальної інфраструктури, закладах охорони здоров'я, торгівлі, культури, розміщення зон відпочинку, уточнення орієнтовної площі та конфігурації земельної ділянки, яка передбачається для відведення, встановлення умов та обмежень її використання.
		Згідно з підпунктом 2.1.4 пункту 2.1 розділу 2 рішення Київської міської ради X сесії IV скликання від 27 січня 2005 року №11/2587 "Про Правила забудови м. Києва" у разі відсутності затвердженого детального плану території або необхідності внесення змін до містобудівної документації для принципового визначення граничних параметрів об'єкта містобудування розробляється містобудівне обґрунтування. 
		Відповідно до підпункту 2.1.5 пункту 2.1 розділу 2 рішення Київської міської ради X сесії IV скликання від 27 січня 2005 року №11/2587 "Про Правила забудови м. Києва" необхідність розроблення містобудівного обґрунтування визначається в кожному конкретному випадку Головкиївархітектурою та/або інвестором під час вибору земельних ділянок для розміщення об'єкта містобудування, підготовки висновку з питань відведення земельної ділянки, уточнення граничних параметрів об'єкта.
		На час реєстрації містобудівних умов і обмежень рішення Київської міської ради X сесії IV скликання від 27 січня 2005 року №11/2587 "Про Правила забудови м. Києва" не діяло (втратило чинність згідно з рішенням Київської міської ради   від 13 вересня 2011 року № 11/6227).
		Після затвердження містобудівного обґрунтування рішенням Київської міської ради від 28 вересня 2006 року №83/140 поняття "містобудівне обґрунтування" визначалось у статті 1 Закону України "Про планування і забудову територій" в редакції Закону України від 16 вересня 2008 року №509-VI та у пункті 2 Порядку надання вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року №489.
		Згідно із вказаними нормами законодавства містобудівне обґрунтування - вид містобудівної документації, в якому відповідно до державних будівельних та інших норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації визначаються містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки (об'єкта будівництва), обов'язкові для врахування при відведенні земельної ділянки та/або проектуванні цього об'єкта.
		На час реєстрації містобудівних умов і обмежень Закон України "Про планування і забудову територій" та постанова Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року №489 "Про затвердження Порядку надання вихідних даних для проектування об'єктів містобудування" не діяли (втратили чинність) і після цього ні законом, ні підзаконним нормативно-правовим актом не визначено поняття містобудівного обґрунтування. 
		Склад та зміст містобудівних умов та обмежень встановлено у розділі ІІІ Порядку №109.
		Згідно з розділом ІІІ Порядку №109 містобудівні умови та обмеження складаються з текстової та графічної частин.
		Текстова частина містобудівних умов та обмежень містить розділи: "Загальні дані"; "Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки".
		Розділ "Загальні дані" містить: а) назву об'єкта будівництва; б) інформацію про замовника; в) наміри забудови; г) адресу будівництва або місце розташування об'єкта; ґ) документ, що підтверджує право власності або користування земельною ділянкою (крім випадків, передбачених пунктом 2.3 розділу II цього Порядку); д) площу земельної ділянки; е) цільове призначення земельної ділянки; є) посилання на містобудівну документацію (у разі наявності); ж) функціональне призначення земельної ділянки; з) основні техніко-економічні показники об'єкта будівництва.
		Розділ "Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки" містить: а) граничнодопустиму висоту будівель; б) максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки; в) максимально допустиму щільність населення (для житлової забудови); г) відстані від об'єкта, який проектується, до меж червоних ліній та ліній регулювання забудови; ґ) планувальні обмеження (зони охорони пам'яток культурної спадщини, зони охоронюваного ландшафту, межі історичних ареалів, прибережні захисні смуги, санітарно-захисні та інші охоронювані зони); д) мінімально допустимі відстані від об'єктів, які проектуються, до існуючих будинків та споруд; е) охоронювані зони інженерних комунікацій; є) вимоги до необхідності проведення інженерних вишукувань згідно з державними будівельними нормами ДБН А.2.1-1-2008 "Інженерні вишукування для будівництва"; ж) вимоги щодо благоустрою з урахуванням положень Закону України "Про благоустрій населених пунктів" (2807-15 ); з) забезпечення умов транспортно-пішохідного зв'язку; и) вимоги щодо наявності місць для постійного зберігання автотранспорту; і) вимоги щодо охорони культурної спадщини з урахуванням положень Закону України "Про охорону культурної спадщини"; ї) вимоги щодо архітектурних та інженерних рішень.
		Системний аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що у містобудівних умовах та обмеженнях забудови земельної ділянки  визначається комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва у відповідності до вимог, встановлених законодавством та містобудівною документацією.
		Замовник для отримання містобудівних умов та обмежень повинен додати до заяви визначені у Порядку №109 документи: засвідчену в установленому порядку копію документа про право власності (користування) земельною ділянкою; ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки (у довільній формі); викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; кадастрову довідку з містобудівного кадастру (у разі наявності); черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру); фотофіксацію земельної ділянки (з оточенням); містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об'єкта будівництва.
		Серед цих документів містобудівне обґрунтування відсутнє. 
		Необхідність розроблення містобудівного обґрунтування (на час його розроблення) визначалося в конкретному випадку під час вибору земельних ділянок для розміщення об'єкта містобудування, підготовки висновку з питань відведення земельної ділянки, уточнення граничних параметрів об'єкта. 
		Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядок №109 не передбачають вимоги щодо відповідності містобудівних умов та обмежень містобудівному обґрунтуванню, розробленому та затвердженому до набрання чинності цим законодавством, у даному випадку у 2005 та 2006 роках відповідно. Навпаки, містобудівні умови та обмеження мають включати комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва, встановлених чинним на час їх видачі законодавством. При розробці містобудівних умов та обмежень мають враховуватися максимально допустимі (граничні) техніко-економічні показники об'єкта будівництва (у разі необхідності), встановлені чинним законодавством. 
		Враховуючи наведене, у суду відсутні правові підстави визнавати протиправними містобудівні умови та обмеження через невідповідність показника кількості квартир, визначеного в містобудівному обґрунтуванні, затвердженому рішенням Київської міської ради від 28 вересня 2009 року №83/140, показнику кількості квартир, визначених в містобудівних умовах та обмеженнях. 
		Позивач також вказує на те, що містобудівні умови та обмеження складені на підставі поданого замовником містобудівного розрахунку з техніко-економічними показниками запланованого об'єкта будівництва, які не відповідають дійсності. При цьому позивач наводить наступні обґрунтування.
		Відповідно до пункту 1.2 Порядку №109 містобудівний розрахунок - розрахунок щодо граничнодопустимих параметрів забудови, умови ув'язки архітектурно-планувального та об'ємно-просторового рішення, системи обслуговування, інженерних комунікацій, транспортного обслуговування та благоустрою з існуючою забудовою із дотриманням чинних нормативних документів.
		У містобудівних умовах та обмеженнях передбачено граничнодопустиму щільність населення для житлової забудови 400-500 осіб/га у відповідності до пункту 3.7 ДБН 360-92**. Водночас зазначені в містобудівних умовах та обмеженнях показники граничнодопустимої щільності населення суперечать іншим зазначеним в цих умовах та обмеженнях показникам. 
		Так, в містобудівних умовах і обмеженнях вказано, що на земельній ділянці площею 4,5528 га має бути збудовано 2699 квартир. Позивач вважає, що: кількість квартир - 2699 передбачає чисельність мешканців - 7206 осіб (при цьому позивач виходить з того, що середня чисельність мешканців однієї квартири складає 2,67 (2,67 х 2699 = 7206)); кількість мешканців на один гектар складає 1528 осіб (7206 осіб / 4,5528 га = 1528), що більш чим втричі перевищує показник пункту 3.7 ДБН 360-92** - 450-500 мешканців на гектар, зазначений в містобудівних умовах та обмеженнях; на одного мешканця в новобудовах припаде лише 6,3 м 2, що вдвічі менше гранично допустимого показника в 12 метрів на людину при забудові до 9-12 поверхів (примітка 1 до пункту 3.8 ДБН 360-92**) (4,5528 га (45528 м2) / 7206 мешканців).
		Суд не може визнати наведений позивачем розрахунок обґрунтованим зважаючи на використання в ньому нічим не підтвердженого показника щодо середньої чисельності мешканців однієї квартири - 2,67, однак зазначає, що навіть якщо виходити з розрахунку 1 мешканець на одну квартиру, що дає результат - 2699 мешканців на 4,5528 га, то містобудівні умови та обмеження фактично передбачають на 1 га 592,8 мешканця (2699 / 4,5528 га), що перевищує гранично допустимий показник, визначений у містобудівних умовах та обмеженнях - 450-500 мешканців на га. 
		Отже, містобудівні умови та обмеження містять показники щодо гранично допустимої щільності населення, які суперечать кількості квартир, що заплановано збудувати, та перевищує гранично допустимий показник, визначений у містобудівних умовах та обмеженнях - 450-500 мешканців на га.
		Позивач вказує, що містобудівні умови та обмеження видані за відсутності затвердженого Детального плану території, який визначає основні параметри для розробки містобудівних умов та обмежень.
		Відповідно до частини першої статті 16 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.
		Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану (частина перша статті 17 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").
		Згідно з частинами першою і другою статті 18 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон. План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації.
		Відповідно до частини першої статті 19 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території. Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.
		 
		Частиною третьої статті 19 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" на підставі та з урахуванням положень затвердженого детального плану території може розроблятися проект землеустрою щодо впорядкування цієї території для містобудівних потреб, який після його затвердження стає невід'ємною частиною детального плану території. 
		Відповідно до частини четвертої статті 19 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" детальний план території визначає: 1) принципи планувально-просторової організації забудови; 2) червоні лінії та лінії регулювання забудови; 3) функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами; 4) містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території; 5) потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування; 6) доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови; 7) черговість та обсяги інженерної підготовки території; 8) систему інженерних мереж; 9) порядок організації транспортного і пішохідного руху; 10) порядок комплексного благоустрою та озеленення.
		Отже, детальним планом території визначаються основні параметри розробки містобудівних умов та обмежень, які мають бути враховані і прокладені в основу містобудівних умов і обмежень.
		Таким чином, містобудівні умови і обмеження прийняті необґрунтовано, оскільки не враховують всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, зокрема невідповідність намірів щодо забудови земельної ділянки містобудівної документації на місцевому рівні - детальному плану території. 
		Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
		Відповідно до частини першої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
		Таким чином, судовий захист прав, свобод або інтересів шляхом повного чи часткового задоволення адміністративного позову, можливий у відношенні будь-якої особи, права, свободи або інтереси якої порушено з боку суб'єкта владних повноважень.
		Конституційний Суд України в рішенні у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) від 01 грудня 2004 року №18-рп/2004 вирішив, що поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності.
		Обґрунтовуючи необхідність скасування містобудівних умов і обмежень позивач вказує, що неправильно встановлені обмеження і критерії призведуть до розроблення проекту, який не відповідатиме державним нормативам, нестиме загрозу для майбутніх мешканців та мешканців прилеглих будинків, а будівництво порушує його права як місцевого мешканця, який проживає за адресою: АДРЕСА_1.
		Відповідно до пункту 8 статті 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.
		Отже, містобудівні умови та обмеження є документом, який визначає певні вимоги та обмеження до майбутнього об'єкта будівництва, зокрема щодо поверховості та щільності забудови.
		Як встановлено вище, містобудівні умови та обмеження видані на будівництво житлового комплексу та житлових будівель спеціального призначення за адресою: АДРЕСА_2, у свою чергу місцем проживання позивача є АДРЕСА_1, що знаходить у безпосередній близькості від об'єкта від спірного будівництва.
		Стаття 50 Конституції Україна гарантує, що кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
		Зважаючи на проживання позивача поряд з спірним об'єктом будівництва, суд погоджується із доводами ОСОБА_1 про порушення його права на безпечні та комфортні умови проживання у мікрорайоні, на повноцінне життєве середовища і умови життєдіяльності внаслідок прийняття спірних містобудівних умов та обмежень.
		Таким чином, оскільки оскаржувані містобудівні умови та обмеження прийняті з порушенням вимог законодавства, суд приходить до висновку про необхідність їх скасування як протиправних.
		При цьому суд враховує, що окремого рішення щодо видачі містобудівних умов та обмежень відповідачем не приймалося, а тому скасування містобудівних умов та обмежень є належним способом захисту порушеного права.
		Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням  повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
		Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		 
		 
		На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваних містобудівних умов та обмежень з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню. 
		Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
		2. Визнати протиправними та скасувати містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки АДРЕСА_2, видані Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 27 вересня 2013 року за №17370/0/12/009-13.
		3. Присудити на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
		 
		Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		 
		 
		 
		Суддя                                                                                          В.А. Кузьменко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...