Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 309/469/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації; Незаконне переправлення осіб через державний кордон України.
Надіслано судом: 17.08.2017. Зареєстровано: 18.08.2017. Забезпечено надання загального доступу: 21.08.2017.
Дата набрання законної сили: 10.05.2023
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 309/469/16-к 
		Провадження № 1-кп/309/15/17
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		16 серпня 2017 року м. Хуст
		 Хустський районний суд 
		 Закарпатської області 
		 в складі: головуючого-судді: ОСОБА_1 
		секретаря судового засідання: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		 з участю прокурора: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 
		 обвинуваченого: ОСОБА_6 
		 захисника: ОСОБА_7 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хуст кримінальне провадження № 22015070000000016 від 17.02.2015 року відносно:
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сомалійця, громадянина Республіки Сомалі, уродженця м. Магадіша Республіки Сомалі, мешканця АДРЕСА_1 , освіта вища, не одруженого, має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, приватного підприємця, в порядку ст. 89 КК України не судимого, 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, 
		В С Т А Н О В И В:
		Батум ОСОБА_8 на початку червня місяця 2014 року, працюючи перекладачем у відділі міграційної служби м. Київ, будучи обізнаним у явищі нелегальної міграції, познайомився з громадянами Ефіопії ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та Водаєнех ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які мали намір незаконно потрапити до однієї з країн Західної Європи. В свою чергу, ОСОБА_6 запропонував організувати їх незаконне переправлення через державний кордон України при умові оплати ними 2500 доларів США за кожного, по досягненні згоди щодо оплати та обставин переправлення останній, надаючи поради та вказівки з метою усунення перешкод, розмістив їх у орендованій ним квартирі за адресою АДРЕСА_2 , очікуючи на сприятливі умови для незаконного переправлення через державний кордон України. 
		Надалі, ОСОБА_6 , виконуючи роль організатора незаконного переправлення громадян Ефіопії ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та Водаєнех ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 через державний кордон України, вступив у злочинну змову з ОСОБА_11 , в обов`язки якого входила доставка нелегальних мігрантів  двох громадян з м. Біла Церква Київської області на територію Закарпатської області в район прилеглий до державного кордону України, для подальшої їх передачі невстановленим досудовим розслідуванням особам, які в свою чергу повинні були їх незаконно переправити через державний кордон з України в Румунію. При цьому, з метою координації дій та підтримання зв`язку з іншими співучасниками вчинення злочину, ОСОБА_6 використовував номер мобільного телефону - НОМЕР_1 .
		З метою забезпечення організації перевезення двох громадян нелегальних мігрантів в район державного кордону ОСОБА_6 відправив ОСОБА_11 на банківську картку (А-банк № НОМЕР_2 ) 700 гривень, необхідних на пальне для здійснення їх доставки в прилеглу до лінії державного кордону України місцевість, з метою їх подальшого незаконного переправлення через державний кордон України. 
		Діючи на виконання вказівки ОСОБА_6 попередньої злочинної домовленості ОСОБА_12 підшукавши транспортний засіб марки «Renault Kango», д.н.з.. НОМЕР_3 , який знаходився у користуванні його знайомого громадянина України ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який слідував з ним у вищевказаному транспортному засобі як пасажир та якого не було поставлено до відома про злочинні наміри ОСОБА_11 , близько 13 години 17 червня 2014 року прибув до будинку за адресою: АДРЕСА_3 , де знаходились громадяни Ефіопії ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та Водаєнех ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
		Надалі, за попереднім погодженням із ОСОБА_6 , з метою конспірації, громадяни Ефіопії назвали ОСОБА_12 пароль «п`ять», на що ОСОБА_11 відповів паролем «п`ять», таким чином ідентифікувавши, що саме вказаних осіб від повинен був таємно доставити в прилеглу до лінії державного кордону України місцевість на території Закарпатської області, з метою їх подальшого незаконного переправлення невстановленими особами через державний кордон України.
		В подальшому, діючи на виконання свого злочинного плану, ОСОБА_11 здійснив посадку 2 громадян Ефіопії в керований ним транспортний засіб марки «Renault Kango», д.н.з.. НОМЕР_3  де також знаходився громадянин України ОСОБА_14 , який не був обізнаний з його злочинними планами, після чого виїхав з вказаними особами в напрямку Закарпатської області. В той же час, ОСОБА_6 відправив на використовувану ОСОБА_12 банківську картку «А-банк» (№ НОМЕР_2 ) суму в розмірі 7000 гривень, як плату за його участь у вчиненні злочину на каналі нелегальної міграції.
		18 червня 2014 року ОСОБА_11 доставив зазначених 2 громадян Ефіопії в район автовокзалу м. Хуст, де передав їх невстановленій досудовим розслідуванням особі, з метою організації подальшого успішного їх незаконного переправлення через державний кордон України, а сам вирушив у зворотному напрямку.
		В подальшому, в ніч з 20 на 21 червня 2014 року, супроводжувані ОСОБА_12 на територію Закарпатської області двоє громадян Ефіопії, за сприяння групи невстановлених досудовим розслідуванням осіб були доставлені в район державного кордону України, з метою незаконного переправлення в Румунію, однак, близько 07 год. 40 хв. 21 червня 2014 року нелегальні мігранти були затримані прикордонним нарядом « ІНФОРМАЦІЯ_5 » від відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_6 » ІНФОРМАЦІЯ_7 на напрямку 252 прикордонного знаку, що на території АДРЕСА_4 , на відстані 500 метрів до лінії державного кордону України.
		В судовому засіданні ОСОБА_6 вину свою у пред`явленому обвинуваченні у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України не визнав. Суду пояснив, що він неофіційно працює перекладачем сомалійської та англійської мови при міграційній службі м. Київ. Часто допомагає своїм землякам у вирішенні різних соціальних та побутових питань, які приїздять в Україну з Республік Ефіопії та Сомалі. Двом громадянам з Ефіопії він допоміг в оренді квартири та у мовному перекладі. З ОСОБА_11 він розмовляв по телефону як перекладач, особисто ОСОБА_11 не впізнає і ніколи його не бачив. Жодних грошових коштів даній людині на картковий рахунок не перекидував, незаконні перевезення через кордон України не організовував та ніяких грошей від громадян Ефіопії не отримував. Органом досудового слідства доказів його вини не надано. Вважає, що у протоколах пред`явлення для впізнання за фотознімками свідки ОСОБА_9 та Водаєнех ОСОБА_10 упереджено вказали на нього через військовий конфлікт між їх країнами. Просить суд виправдати його.
		Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні суду ствердив, що у червні 2014 року ОСОБА_11 попросив його поїхати з ним в м. Київ, оскільки його автомобіль поламався, на що він погодився. Сівши ввечері за кермо автомобіля Renault Kango», д.н.з. НОМЕР_3 вони виїхали з м. Львів до м. Київ. Приїхавши зранку в м. Київ за кермо автомобіля сів ОСОБА_11 а він ліг відпочивати та заснув. У м. Біла Церква Київської області до них в автомобіль сіли двоє темношкірих громадян, ОСОБА_11 пояснив, що то студенти і їх треба відвести у м. Хуст. Їдучи до м. Хуст він спілкувався з дами темношкірими громадянами на англійській мові. Декілька разів вони зупинялися і ОСОБА_11 купляв їм їжу та воду. Приїхавши зранку в м. Хуст дані громадяни пересіли в інший автомобіль, а вони з ОСОБА_11 виїхали до Львова. Обвинуваченого бачить вперше.
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_16 суду ствердив, що з громадянином ОСОБА_11 він знайомий, оскільки купляв у нього овочі. Одного разу до нього додому приїжджав ОСОБА_11 та цікавився де проходить лінія державного кордону. По факту переправки нелегальних мігрантів через державний кордон України йому нічого не відомо. Обвинуваченого ОСОБА_6 не знає. 
		В судовому засіданні оголошено покази свідка ОСОБА_9 , який був допитаний слідчим суддею Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області 25 червня 2014 року в порядку ст. 225 КПК України. З даних показів вбачається, що він 27 жовтня 2013 року близько 12 години 30 хвилин по студентській візі разом із своїм товаришем ОСОБА_17 , з Ефіопії літаком № 457 сполученням «СТАМБУЛ - КИЇВ» прибули в Україну. В Україну він прибув з метою навчання та в подальшому працевлаштування в Україні. В м. Києві їх зустріла представник університету ім. Альфреда Нобеля (м. Дніпропетровськ) на ім`я ОСОБА_18 , з якою наступного дня поїздом вони доїхали до м. Дніпропетровськ. В подальшому, протягом 8-ми місяців він навчався в університеті ім. Альфреда Нобеля (м. Дніпропетровськ).
		В зв`язку із закінченням коштів та відсутністю можливості працевлаштування в м. Дніпропетровськ, він прийняв рішення потрапити до однієї з країн Європейського Союзу, а саме до Німеччини, шляхом незаконного перетинання державного кордону України.
		За допомогою Інтернету він зв`язався із своїм дядьком на ім`я ОСОБА_19 , який проживає в США. Дядько пообіцяв йому підшукати потрібних людей в Україні, які зможуть організувати його незаконне переправлення через державний кордон із України до Європейського Союзу, а саме в Німеччину.
		Одного дня, дядько повідомив йому, щоб він з товаришем Водаєнех ОСОБА_10 їхали до м. Київ, та сказав, що в ОСОБА_20 їх зустріне чоловік, який надасть всю необхідну допомогу в переправлені через кордон України. Приблизно 23-24 травня 2014 року вони прибули до м. Київ. На залізничній станції їх зустрів чоловік африканської зовнішності, який тримав табличку з написом імені «Getahun». Цей чоловік виглядав на 40 років, він був плотної тілобудови, невисокого зросту, в окулярах. В нього кругла форма лиця, з чорним волоссям, зібраним ззаду у хвіст. Він був одягнутий в темний костюм. В момент коли він їх зустрів на залізничній станції м. Київ, Водаєнех ОСОБА_21 заплатив даній особі 2500 доларів США, за те що він організує його незаконне переправлення через державний кордон України. За організацію його незаконного переправлення через кордон мав заплатити його дядько ОСОБА_19 цьому чоловіку також 2500 доларів США коли він потрапить до Німеччини . Цей чоловік сказав , що допоможе потрапити їм у Німеччину та наказав чекати його вказівок. Після цього, вони дали йому свій номер мобільного телефону та він посадив їх у супроводі іншої особи африканської зовнішності у рейсовий мікроавтобус, яким вони доїхали з м. Київ до м. Біла Церква. Як звали даного чоловіка йому не відомо, оскільки він з ними по дорозі не спілкувався та нічого не повідомляв. В подальшому, приїхавши в м. Біла Церква, невідома особа африканської зовнішності, яка їхала з ними в маршрутці завела їх в будинок АДРЕСА_3 . Після цього, в супроводі вищезазначеної особи, вони піднялися в квартиру АДРЕСА_5 , де було 2 кімнати. В одній кімнаті де поселили нас вже проживали двоє вихідців із Судану, в іншій - сім`я з двох осіб африканської зовнішності. За проживання в квартирі ми заплатили 150 доларів США. В цій квартирі вони прожили 24 дні.
		17 червня 2014 року близько 13 години на його телефон зателефонувала особа, яка зустрічала їх в ОСОБА_20 та сказав виходити на вулицю, де їх зустріне людина, яка повезе нас до Німеччини. Також він сказав, що потрібно буде назвати пароль слово «п`ять», на що повинні були почути у відповідь також слово « п`ять». Коли вони вийшли з під`їзду, то зустріли чоловіка слов`янської зовнішності, на вигляд 40-45 років, високого зросту, міцної статури, кругла форма лиця, русяве волосся на голові. Він був одягнений в джинси та клітчату сорочку. Цей чоловік відповів пароль слово « 5» та розмістив в автомобіль білого кольору іноземного виробництва типу «Мінівен». Також, цей чоловік забрав у нього телефон, а у Водаєнех ОСОБА_21 сім картку. В автомобілі знаходився ще один чоловік слов`янської зовнішності, на вигляд 30-35 років, низького зросту, худорлявої статури. Після цього за кермо автомобіля сів чоловік, який відповідав нам пароль слово «п`ять». В подальшому, даним автомобілем вони їхали близько 20 годин, періодично зупинялися, однак водієм нам було заборонено виходити з автомобіля і розмовляти, тому водій передавав їм харчі, які вони їли прямо в автомобілі. Під час руху особи слов`янської зовнішності з нами не розмовляли, вони спілкувалися між собою та з кимсь по телефону на незрозумілій йому мові.
		18 червня 2014 року рано вранці їх привезли в невідоме місце, де водій їх вивів з автомобіля та поселив в приміщення схоже на контейнер. В контейнері вони пробули близько двох днів зачинені на замок.
		20 червня 2014 року вночі до контейнера під`їхав чоловік, якого він не розгледів, відкрив контейнер та перевіз їх на автомобілі червоного кольору в якийсь гараж, де вони пробули одну добу.
		В ніч з 20 на 21 червня 2014 року за ними приїхав автомобіль чорного кольору, марка невідома, в якому було два чоловіка в масках. Цим автомобілем їх повезли в невідомому напрямку. Приблизно через одну годину руху автомобіль зупинився, один із провідників вивів їх з автомобіля, вказав рукою напрямок руху та повідомив, що прямо Угорщина. Після цього їх залишили, а автомобіль поїхав у невідомому напрямку. Приблизно через 30 хвилин їх затримали прикордонники. ( т.1 а. с. 98-101).
		Суд приймає до уваги показання свідка ОСОБА_9 , оскільки до обвинуваченого він упереджено не відноситься; підстав його оговорювати він немає; показання свідка підтверджується іншими доказами у кримінальному провадженні.
		В судовому засіданні оголошено покази свідка ОСОБА_17 , який був допитаний слідчим суддею Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області 25 червня 2014 року в порядку ст. 225 КПК України, який надав аналогічні покази показам свідка ОСОБА_9 .( т.1 а.с. 102-105).
		Суд приймає до уваги показання свідка ОСОБА_17 , оскільки до обвинуваченого він упереджено не відноситься; підстав його оговорювати він немає; показання свідка підтверджується іншими доказами у кримінальному провадженні.
		Незважаючи на невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_6 його вина в інкримінованому йому злочині, крім показів свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , оголошених показів свідків ОСОБА_9 та Водаєнех ОСОБА_10 повністю доводиться оглянутими та дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами:
		- Протоколом пред`явлення особи для впізнання з фототаблицями, який проведений за участю свідка ОСОБА_17 , з якого вбачається, що чоловік, який зображений на фото № 2 є тією особою, яка зустрічала його в м. Київ та яка організовувала його незаконне переправлення через державний кордон України та якому він заплатив 2500 доларів США. ( т.1 а.с. 76-79).
		- Протоколом пред`явлення особи для впізнання з фототаблицями, який проведений за участю свідка ОСОБА_9 з якого вбачається, що чоловік, який зображений на фото № 3, є тією особою, яка зустрічала його в Києві та яка організовувала його незаконне переміщення через державний кордон України та якому його дядько мав заплатити за це 2500 доларів США ( т.1 а.с.88-91)
		- Висновком № 1018/1019 криміналістичної експертизи відеозвукозапису у кримінальному провадженні № 22015070000000016 від 06 квітня 2015 року з якого вбачається, що у звукозаписах розмов, наявних на наданому для дослідження компакт-диску № 3, зафіксоване усне мовлення ОСОБА_6 позначені як «М» або «М1» в копії протоколу про результати застосування оперативно-розшукового заходу зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 28.08.2014 року. Ознак монтажу на досліджуваних звукозаписах розмов не виявлено ( т. 2 а.с.67-71).
		Відповідно до ст.ст. 84-85 КПК України, доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставини, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню; процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів; докази, будучи належними і допустимими, мають властивість слугувати засобами пізнання вчиненого злочину та обумовлюють ті об`єктивні зв`язки, які існують між ними і обставинами минулої події; відсутність такої взаємодії може свідчити лише про відсутність доказів.
		Норми ст. 91 КПК України визначають обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, яке полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження, такі як подія кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого, обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, тощо.
		Незважаючи на невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_6 його вина в інкримінованому йому злочині, крім показів свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_17 та досліджених в судовому засіданні письмових доказів повністю доводиться дослідженими в судовому засіданні протоколом по результатах застосування оперативно-розшукового заходу зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 28.08.2014 р., який було оголошено у судовому засіданні (т.1 а.с.144-218), а також відтвореним в судовому засіданні записом проведених заходів зі зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж з мобільного телефону НОМЕР_4 , яким за матеріалами кримінального провадження користувався ОСОБА_11 , які органом досудового розслідування долучено до матеріалів кримінального провадження. ( т.2 а.с.71).
		У дослідженому в судовому засіданні протоколі по результатах застосування оперативно-розшукового заходу зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, а також у відтвореному в судовому засіданні запису проведених заходів зі зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж з мобільного телефону НОМЕР_4 , який належав ОСОБА_11 за період з 27.08.2014 року по 28.08.2014 року чітко зафіксовано зміст розмов обвинуваченого ОСОБА_6 , який використовував номер мобільного телефону НОМЕР_1 з ОСОБА_11 та іншими невстановленими слідством особами, які приймали активну участь в організації незаконного перетину осіб через державний кордон України. В даних розмовах обвинувачений ОСОБА_6 спілкуючись з ОСОБА_11 та іншими невстановленими слідством особами, розробляв чіткий план для реалізації своїх злочинних дій, давав вказівки, вказував адресу знаходження громадян Ефіопії. Зокрема, був розроблений маршрут поїздки з м. Біла Церква Київської області до м. Хуст, обговорено грошові витрати, які необхідні для цієї поїздки, озвучено суму коштів за доставку свідків по справі громадян Ефіопії ОСОБА_9 та ОСОБА_17 з м. Біла Церква Київської області до м. Хуст Закарпатської області. Також з дослідженого в судовому засіданні аудіо запису вбачається, що обвинувачений ОСОБА_6 , спілкуючись з іншими особами, використовували різні кодові слова  «Товар», «Груз», «Молочный шоколад», «Угольная промышлоность», «пробочки Гаванской марихуаны» для ідентифікації осіб, яких необхідно було відвезти на територію Закарпатської області в м. Хуст в район державного кордону України. Використано пароль - слово «п`ять». 
		З дослідженого в судовому засіданні аудіо запису чітко вбачається занепокоєння обвинуваченого та інших осіб, після отримання ними інформації про затримання прикордонниками громадян Ефіопії ОСОБА_9 та Водаєнех ОСОБА_10 , а також здійснення відносно ОСОБА_11 оперативно-розшукових заходів щодо зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж. 
		Зазначені докази сумнівів у їх достовірності не викликають, викладені чи посвідчені в них відомості є такими, що мають значення для встановлення фактів і обставин кримінального провадження, визнається і оцінюється судом як належні та допустимі, а у сукупності  достатніми та взаємозв`язаними для прийняття процесуального рішення.
		Позиція обвинуваченого щодо не визнання ним своєї вини у вчиненні даного кримінального правопорушення на думку суду є цілеспрямованою та розцінюється судом як спосіб захисту власних інтересів та спробу уникнути кримінальної відповідальності, оскільки дана позиція повністю спростовується сукупністю зібраних по справі доказів.
		Суд повністю відхиляє доводи обвинуваченого та його захисника щодо його невинуватості та про необхідність винесення виправдувального вироку за ч. 3 ст. 332 КК України, оскільки такі доводи є надуманими, нічим не підтверджені та суперечать встановленим у судовому засіданні фактичним обставинам.
		Відповідно ст. 129 Конституції України, ст. 7 КПК України, основними засадами судочинства в Україні - є верховенство права, законність, рівність усіх учасників судового розгляду перед законом і судом; повага до людської гідності.
		 
		Норма статті 370 КПК України визначає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, ухваленим компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження.
		З врахуванням норм ст.ст. 368, 370 КПК України, що регулюють застосування норм матеріального та процесуального права, з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених кримінальним процесуальним законом, суд, ухвалюючи вирок в даній справі, безпосередньо дослідивши під час судового розгляду та оцінивши з точки зору належності, допустимості і достовірності доказів, прийшов до висновку про винуватість обвинуваченого ОСОБА_6 у вчинені інкримінованого злочину. При цьому, суд виходить з положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року, норм Конституції України, КПК України, які визначають права і свободи кожного, хто перебуває під юрисдикцією членів Ради Європи, які підписали означену Конвенцію, держави, яка ратифікувала її у встановленому Законом порядку, та гарантують кожному права і свободи, визначені в розділі 1 Конвенції та розділу VIII Конституції України.
		Відповідно до вимог ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні поряд з іншим підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення - час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення, а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення.
		Суд, керуючись ст. 94 КПК України, оцінює наведені докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом з урахуванням з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору їх достатності, та взаємозв`язку, з урахуванням того, що по справі забезпечено всебічний, повний та об`єктивний розгляд всіх обставин в їх сукупності та приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому діяння. 
		Дії ОСОБА_6 суд кваліфікує за ч. 3 ст. 332 КК України за кваліфікуючими ознаками  організація незаконного переправлення через державний кордон України групи нелегальних мігрантів шляхом надання порад, засобів та усунення перешкод, щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.
		При обранні покарання, відповідно до ст. 65 КК України суд враховує те, що ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, який позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, в порядку ст. 89 КК України не судимий.
		Обставини передбачені ст.ст. 66, 67 КК України, що пом`якшують та обтяжують покарання судом не встановлено.
		Виходячи з обставин справи, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, суд приходить до висновку, що обвинуваченому з метою виправлення і перевиховання та попередження вчинення ним нових злочинів слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч. 3 ст. 332 КК України.
		Вирішуючи питання щодо запобіжного заходу до набрання вироком законної сили, суд враховує наступне: ОСОБА_6 ухвалою суду від 17.05.2017 р. змінено запобіжний захід у вигляді застави на запобіжний захід - особисте зобов`язання, строк дії якого сплив. Суд бере до уваги, що обвинувачений має постійне місце проживання, на обліку у нарколога та психіатра не перебуває. Крім того, за час розгляду справи ОСОБА_6 постійно з`являвся за викликами суду і намагань ухилитись від суду не вчиняв. Проте, ризик скоєння ним нового злочину є, та є ризик того, що ОСОБА_6 з метою уникнення покарання може переховуватись від правоохоронних органів, тому суд вважає за необхідне до набрання вироком законної сили обрати йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
		Речові докази по справі слід вирішити за правилами ст. 100 КПК України.
		Судові витрати по кримінальному провадженню слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.
		Керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,-
		У Х В А Л И В :
		ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України та призначити йому покарання у вигляді семи років позбавлення волі, без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, з конфіскацією всього належного йому майна.
		Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_6 рахувати з дня його затримання.
		Обрати відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту без застосування електронних засобів контролю за адресою його проживання - АДРЕСА_1 , із забороною змінювати місце проживання, а також знаходитись поза ним з 22-00 год. до 06-00 год., з дати постановлення вироку і до набрання вироком законної сили. 
		Стягнути із засудженого ОСОБА_6 на користь держави судові витрати за проведення фоноскопічної експертизи в розмірі 2 214 гривень.
		Речові докази у справі зазначені в постанові слідчого від 28.01.2015 року (а.к.п. 143, т.2)  залишити при матеріалах кримінального провадження.
		Копію вироку надіслати Вінницькому ВП ГУ НП у Вінницькій області для виконання в частині контролю запобіжного заходу невідкладно.
		На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області через Хустський районний суд протягом 30 днів з моменту його проголошення, а засудженим в той же строк з моменту вручення копії вироку.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а копія вироку обвинуваченому та прокурору підлягає врученню негайно після проголошення.
		Головуючий суддя 
		Хустського районного суду підпис: ОСОБА_1 
		З оригіналом вірно:
		 
		Суддя Хустського 
		районного суду ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...